Єдиний державний реєстр судових рішень
Сарненський районний суд
Рівненської області
____________________
Справа № 572/2114/26
Провадження № 2/572/1920/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 жовтня 2026 року Сарненський районний суд Рівненської області
в складі:
головуючого судді - ВЕДЯНІНОЇ Т.О.
при секретарі - МОРОЗ Ю.М.
за участю:
представника позивача - КРАВЧУК А.В.
відповідачки - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сарни справу №572/2114/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору СЛУЖБА У СПРАВАХ ДІТЕЙ ТА СІМ`Ї СВЯТОШИНСЬКОЇ РАЙОННОЇ У МІСТІ КИЄВІ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ про встановлення факту самостійного виховання дитини батьком,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить встановити факт самостійного виховання та утримання ним дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вирішивши питання розподілу судових витрат шляхом їх стягнення з відповідача на користь позивача.
В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що у період часу з 2016 року по 2022 рік сторони по справі ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , проживали у фактичних шлюбних відносинах, без реєстрації шлюбу.
У вказаних стосунках у сторін по справі народилась дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З 2022 року родина переїхала для постійного проживання до селища Клесів Сарненського району Рівненської області, оскільки ОСОБА_1 повідомила про необхідність здійснення догляду за матір`ю.
Однак, за вказаним місцем проживання відповідач почала вести себе асоціально.
Відповідно до змісту позовної заяви ОСОБА_1 стала зловживати алкоголем, догляд за дитиною не здійснювала, в зв`язку із чим притягувалась до адміністративної відповідальності.
З огляду на вказані обставини, ОСОБА_4 у 2025 році із дитиною почали проживати у м.Києві, тобто, за місцем проживання позивача.
ОСОБА_4 вказує, що з часу переїзду дитини від матері, остання її життям не цікавиться, спілкування між ними припинено, а тому саме батько самостійно займається вихованням дочки ОСОБА_6 , про яку піклується, утримує її, забезпечує матеріально, піклується про її духовний та моральний розвиток.
Встановлення вказаного факту необхідно позивачеві для подання до ІНФОРМАЦІЯ_2 документів, з метою отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, відповідно до підстав, наведених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
В судовому засіданні представник позивача заявлені ОСОБА_4 позовні вимоги підтримала, пояснила, що сторони по справі дійсно є батьками неповнолітньої дитини, яка проживає із батьком.
Відповідачка, яка є матір`ю дитини, самоусунулась від виховання дочки.
З 2025 року батько забрав дитину від матері. На даний час ОСОБА_4 із неповнолітньою дочкою ОСОБА_7 проживають разом у м.Києві. Отже, вихованням та утриманням дитини займається виключно батько.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені до неї вимоги не визнала, в подальшому вказала, що не заперечуватиме проти заявлених ОСОБА_4 позовних вимог, якщо в такому випадку дитині буде краще.
По суті позовних вимог відповідачка пояснила, що дійсно сторони по справі із неповнолітньою дочкою до 2024 року проживали у м.Києві, однак, були змушені переїхали до селища Клесів Сарненського району Рівненської області для здійснення догляду за матір`ю відповідачки.
ОСОБА_1 не заперечує, що з 2025 року дитина повернулась проживати у м.Київ, оскільки було прийнято спільне рішення про доцільність навчання дитини за місцем проживання батька, оскільки у м.Києві є більше можливостей для розвитку дитини.
Крім цього, ОСОБА_1 в суді пояснила, що метою звернення із даним позовом до суду є отримання позивачем відстрочки від призову на військову службу.
Представник третьої особи : Служби у справах дітей та сім`ї Святошинської районної у місті Києві Державної адміністрації, в судове засідання не з`явився, заперечень щодо вимог позивача не висловив.
Представник третьої особи : ІНФОРМАЦІЯ_2 , залученої до участі у справі за ініціативою суду, ухвалою від 19 серпня 2026 року, у судове засідання не з`явився.
Клопотань сторонами заявлено не було.
Правовідносини, що виникли між сторонами по справі, є правовідносинами з приводу виховання та утримання неповнолітньої дитини, а також визначення місця її проживання, які регулюються нормами СК України.
Статтею 160 СК України визначено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Із копії свідоцтва про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (серії НОМЕР_1 від 29 березня 2018 року), встановлено, що на момент звернення позивача із даним позовом до суду вказана дитина є малолітньою, батьками дитини є сторони по справі : ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .
Сторони підтвердили, що питання про місце проживання диітини вирішувалось за згодою батьків (доказів звернення сторін з метою вирішення цього питання до суду або органів опіки, суду не надавалось).
Позивач вказує, що на даний час дитина проживає із ним. Відповідачка ці обставини не заперечує.
На доведення зазначених обставин позивачем суду надано копії довідки №02 від 16 березня 2026 року та характеристики, відповідно до яких ОСОБА_5 дійсно є ученицею 2-А класу спеціалізованої школи №131 Святошинського району м.Києва, характеризується позитивно.
Відповідно до наданих доказів навчанням дитини цікавиться виключно батько, в той час, як мати ОСОБА_6 до школи не навідувалась.
Крім цього, на доведення факту проживання дитини саме з батьком, стороною суду надано копію довідки від 01 квітня 2026 року, а також медичну документацію, згідно із якими ОСОБА_4 дійсно проживає за адресою : АДРЕСА_1 , разом із дочкою ОСОБА_8 , 2018 року народження, яка отримує медичну допомогу у КНП «ЦПМСД №3» Святошинського району м.Києва.
Відповідно до довідки №11 від 08 квітня 2026 року, ОСОБА_4 працює в ТОВ «Флора-Парк» з 04 травня 2000 року.
Відповідно до ч.1 ст.161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.
В ході розгляду даної справи по суті, судом достовірно встановлено, що неповнолітня дитина сторін по справі ОСОБА_9 , проживає із батьком.
В той же час, судом не встановлено наявності спору між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 щодо визначення місця проживання неповнолітньої дитини.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на ст.157 СК України, відповідно до якої - питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
В той же час, позивачем всупереч вимогам ч.1 ст.81 ЦПК України, якою визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, не надано суду доказів неналежного ставлення ОСОБА_1 до своїх батьківських обов`язків та асоціальної поведінки (в тому числі, притягнення її до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків).
У справі № 487/11354/24 КЦС ВС зазначав, що встановлення факту самостійного виховання дитини одним із батьків потребує юридично значущих підстав. КЦС ВС підкреслив: для встановлення факту самостійного виховання дитини необхідно довести обставини, за яких обсяг батьківських прав іншого з батьків обмежений або припинений. Такими обставинами можуть бути, зокрема: позбавлення батьківських прав; визнання особи безвісно відсутньою чи недієздатною; інші юридичні факти, підтверджені актами цивільного стану або рішенням суду. Верховний Суд наголосив, що обов`язки батьків є невідчужуваними : батьківські обов`язки не можуть бути передані або припинені за власною волею; навіть проживання окремо не звільняє від обов`язку виховувати дитину.
Крім цього, сам факт окремого проживання одного з батьків недостатній, окреме проживання матері від дитини не означає її автоматичного усунення від виховання, така обставина не свідчить про припинення її батьківських прав, через що стороною мають бути надані належні докази свідомого та умисного невиконання матір`ю своїх обов`язків.
Таких доказів позивачем суду надано не було, в зв`язку із чим підтвердження лише факту окремого проживання дитини від матері, є недостатнім для констатації факту самостійного виховання дитини позивачем.
Враховуючи наведені обставини, позов ОСОБА_4 до задоволення не підлягає.
Крім цього, позивачем заявлено вимогу про стягання з відповідача на його користь понесених судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 2 статті 141 ЦПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані із розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Оскільки суд дійшов висновку про безпідставність заявлених ОСОБА_4 вимог відсутні підстави для стягнення з іншої сторони понесених ним судових витрат.
На підставі наведеного, ст.ст. 160, 161, 157 СК України, керуючись ст.ст. 81, 263-265 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ :
У задоволенні позову ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (жителя АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (жительки АДРЕСА_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ), треті особи без самостійних вимог на предмет спору СЛУЖБА У СПРАВАХ ДІТЕЙ ТА СІМ`Ї СВЯТОШИНСЬКОЇ РАЙОННОЇ У МІСТІ КИЄВІ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ (м.Київ вул.Гната Юри,9 кім.422, код ЄДРПОУ 37498740), ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_4 ) про встановлення факту самостійного виховання дитини батьком відмовити повністю, за безпідставністю заявлених вимог.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з моменту проголошення. У разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя:
Судове рішення № 141573998, Сарненський районний суд Рівненської області було прийнято 19.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 572/2114/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: