Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 559/3378/26
Провадження № 2/559/2436/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2026 року місто Дубно
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючого судді Томіліна О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнегаз збут» про захист прав споживачів, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнегаз збут» про повернення переплати за постачання природного газу в розмірі 9704,53 грн., стягнення інфляційних витрат у розмірі 751,48 грн. та 3% річних 311,08 грн., а всього 10767,09 грн.
В обґрунтування вимог посилається на те, що ТОВ «Рівнегаз збут» є суб`єктом господарювання, який здійснює господарську діяльність з надання послуг з постачання природного газу. На підставі Типового договору постачання природного газу побутовим споживача по 30.04.2022 відповідач здійснював надання послуг централізованого газопостачання також і за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є позивачка. З 01.05.2022 згідно Наказу Міністерства енергетики України від 08.06.2022 №198 надавачем послуг з постачання природного газу побутовим споживачам є ТОВ Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», тобто надання послуг відповідачем та дія типового договору припинені. Внаслідок зміни надавача послуг з постачання природного газу по особовому рахунку, відкритому на ім`я позивача, обліковується переплата за спожитий природній газ у сумі 9704,53 грн., яка не повернута споживачу. З огляду на ці обставини, позивач звернулася до відповідача із заявами від 12.12.2024 та 15.04.2025 про повернення помилково сплачених коштів, на що відповідач надсилав відповіді, що заяви оформлені неналежним чином. 19.07.2025 позивачка повторно звернулася до відповідача з відповідною заявою, відповідь на яка отримала, переплату відповідач не повернув. Тобто, всупереч вжитим заходам досудового врегулювання спору надміру сплачені кошти відповідачем позивачу не повернуті, що є прямим порушенням прав позивача як споживача послуг. Тому просить стягнути з ТОВ «Рівнегаз збут» суму переплати за природний газ у розмірі 9704,53 грн., стягнення інфляційних витрат у розмірі 751,48 грн. та 3% річних 311,08 грн., а всього 10767,09 грн.
У відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 15.09.2026, представник відповідача зазначає, що в період надання ТОВ «Рівнегаз збут» по 30.04.2022 послуг ОСОБА_1 здійснювала оплати відповідно до спожитих обсягів природного газу у ТОВ «Рівнегаз збут». Разом з тим, оператором газорозподільних мереж АТ «Рівнегаз», в порушення своїх зобов`язань, спожиті об`єми газу передавалися заниженими, зокрема, в опалювальний період (січень-березень 2022 року), а в квітні 2022 року оператором ГРМ об`єм газу переданий на рівні 0. Тобто, товариство надало послугу з постачання природного газу ОСОБА_1 , яка споживала об`єм газу з ресурсу відповідача, однак через не відображення споживчих об`ємів газу АТ Рівнегаз для відповідача - є переплата, яка по суті є оплатою за спожитий природний газ. Відтак, ОСОБА_1 проведено оплату за фактично спожитий природний газ у ТОВ Рівнегаз збут і лише внаслідок не відображення показань оператором ГРМ і виникла переплата. Особисто, ОСОБА_1 жодні заходи щодо фактичного відображення спожитих обсягів природного газу не вживалися. Відтак, всі об`єми газу, які були спожиті позивачем саме у ТОВ Рівнегаз збут, були безпідставно передані ТОВ «ГК «Нафтогаз України», у зв`язку з чим у позивача утворилася переплата, що по суті є оплатою за спожитий природний газ.
Отже, має місце грубе невиконання обов`язків АТ «Рівнегаз» щодо належного обліку природного газу, а також самого позивача щодо передачі показників лічильника газу оператору ГРМ. Також представник відповідача у відзиві вказує, що через переведення побутових споживачів до постачальника ТОВ «ГК «Нафтогаз України» відповідно до наказу Міністерства енергетики України від 01.05.2025 з червня 2022 року до ТОВ «Рівнегаз збут» надійшло понад 49 тис. звернень споживачів щодо повернення коштів у зв`язку із переплатою. Товариство вживає максимум зусиль для повернення помилково сплачених коштів і наразі вже опрацьована значна кількість звернень у порядку черговості. Повідомляють, що повернення помилково сплачених коштів позивачу також буде здійснено в порядку черговості. Також у відзиві зазначає, що несвоєчасність повернення споживачам переплати вартості природного газу за їх письмовими заявами викликано форс-мажорними обставинами, що підтверджується Сертифікатом форс-мажорних обставин, що виключає стягнення інфляційних витрат та 3% річних. На сьогоднішній день заява ОСОБА_1 включена до реєстру на повернення коштів, та кошти будуть їй повернуті у порядку черговості, оскільки на даний час опрацьовано вже понад 34 тис. заяв. Відтак, вважають позов передчасним, тому просять відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою судді від 27.08.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, роз`яснено відповідачу право подати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.
Слід звернути увагу на те, що 25.09.2026 та у період з 19.10.2026 по 23.10.2026 у суді фактично було відсутнє електропостачання у зв`язку з ворожими обстрілами Рівненської області та безпосередньо міста Дубно, що безумовно негативно впливає на строки розгляду справ, виготовлення судових рішень тощо.
Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.
За таких обставин, у відповідності до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки клопотання про інше від сторін не надходили. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін не надходили.
У зв`язку з розглядом справи за відсутності її учасників, відповідно до ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України судове засідання не проводиться і фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За змістом ч.ч. 4, 5 ст.268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Датою ухвалення рішення у даній справі є 17.11.2026, тобто дата складання повного тексту рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши у сукупності надані докази, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам затверджений постановою НКРЕП від 30.09.2015 № 2500. Цей Договір є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу Споживачу як товарної продукції Постачальником.
Згідно з п. 2.1 за цим Договором Постачальник зобов`язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для Споживача об`ємах (обсягах), а Споживач зобов`язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п. 9.2 Типового договору постачання природного газу споживачам у разі недосягнення згоди щодо спірних питань шляхом переговорів Сторони мають право звернутися із заявою про вирішення спору до Регулятора чи його територіального підрозділу та/або передати спір на вирішення суду.
Згідно з ч.1 ст. 15, ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнегаз збут» на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам та Правил постачання природного газу до 30.04.2022 надавав послуги централізованого газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 по відкритому на ім`я ОСОБА_1 особовому рахунку № НОМЕР_1 , де остання проживає і має обов`язки зі сплати спожитих в будинку комунальних послуг, зокрема за користування та розподіл природного газ, що не заперечується і визнається відповідачем.
Відповідно до Наказу Міністерства енергетики України № 198 від 08 червня 2022 року «Про постачання природного газу побутовим споживачам» з 01 травня 2022 року постачання природного газу всім побутовим споживачам здійснюється іншим постачальником природного газу ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України». Внаслідок зміни постачальника надання послуг газопостачання відповідачем припинено, відтак припинена і дія типового договору.
Внаслідок зміни надавача послуг з постачання природного газу побутовим споживачам, на особовому рахунку позивача обліковується переплата за спожитий природний газ, яка не була повернута споживачу.
ОСОБА_1 неодноразово зверталася до відповідача з відповідними заявами про повернення переплати (а.с.12,14,16).
Листом від 12.08.2026 на адресу адвоката Гая І.М. відповідачем повідомлено, що дійсно у ОСОБА_1 особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 обліковується переплата у розмірі 9704,53 грн. (а.с.10)
Згідно Сертифіката №5600-23-4656 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) ТОВ "Рівнегаз збут" засвідчує форс-мажорні обставини, що призвели до неможливості своєчасного повернення коштів побутовим споживачам.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги зобов`язаний розглядати у визначений законодавством строк претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за комунальні послуги в разі їх ненадання, надання не в повному обсязі, несвоєчасно або неналежної якості, а також в інших випадках, визначених договором про надання комунальних послуг.
Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу як товарної продукції постачальником. Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк у порядку, передбаченому Правилами постачання (п.1.1, 1.3 Типового договору).
Пунктом 6.2 Типового договору передбачені обов`язки постачальника, зокрема, забезпечити безперервне постачання природного газу в порядку та на умовах, передбачених цим договором; відшкодовувати збитки, понесені споживачем у випадку невиконання або неналежного виконання постачальником своїх зобов`язань за цим договором.
За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством (п.8.1 Типового договору).
Постачальник відшкодовує споживачу збитки, понесені споживачем у зв`язку з припиненням постачання газу споживачу Оператором ГРМ на виконання неправомірного доручення постачальника, в обсягах, передбачених Правилами постачання (п.8.3 Типового договору).
Згідно з п.п.4 п.11.5 Типового договору дія Договору припиняється у разі реєстрації споживача в Реєстрі споживачів іншого постачальника на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи у порядку, визначеному Правилами постачання та Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2493. У такому випадку дія цього Договору припиняється на наступний день після реєстрації споживача в Реєстрі іншого постачальника.
Відповідно до п.15 розділу ІІІ Правил постачання природного газу постачальником починається з дня реєстрації споживача в Реєстрі споживачів постачальника. У випадку зміни постачальника природного газу постачання здійснюється на наступний день після реєстрації споживача в Реєстрі споживачів постачальника. При цьому постачальник зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дня реєстрації споживача у своєму Реєстрі споживачів повідомити його про дату, з якої постачальник здійснює постачання природного газу споживачу.
За положеннями п. 24 розділу III Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30 вересня 2015 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1382/27827, у разі переплати сума переплати зараховується в рахунок оплати на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу протягом п`яти робочих днів після отримання такої вимоги.
Згідно з п. 3.2 Мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів природного газу та порядок надання компенсації споживачам за їх недотримання, затвердженими Постановою НКРЕКП 21.09.2017 № 1156 (у редакції постанови НКРЕКП 10.11.2022 № 1415) до мінімальних стандартів якості при наданні постачальником послуг постачання природного газу належить повернення переплати вартості природного газу на поточний рахунок побутового споживача, у тому числі повернення переплати попередніми постачальниками, або надання обґрунтованої відповіді споживачу щодо повернення суми переплати - у строк не більше 5 робочих днів з дня отримання письмової вимоги побутового споживача.
Відповідно до п. 10.1 Типового договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим Договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин). Але відповідно до п. 10.4 цього ж договору сторони зобов`язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати підтверджуючі документи щодо їх настання відповідно до законодавства.
Згідно з п. 50 Постанови Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 910/15264/21 неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов`язок, права посилатися на ці обставини, як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор).
Зобов`язання з повернення безпідставно набутого майна виникає відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України за умови набуття або збереження особою майна за рахунок іншої особи, а також відсутності достатньої правової підстави для такого набуття (збереження), зокрема у разі, коли відповідні підстави згодом відпали.
Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна. Вищезазначена правова позиція висловлена Великою палатою Верховного суду в справі № 922/3412/17 від 20.11.2018.
Так, як вказано вище, судом встановлено, що ОСОБА_1 була споживачем природного газу, постачальником якого по 30.04.2022 було ТОВ «Рівнегаз збут», проте з 01.05.2022 відповідач взагалі не здійснює постачання природного газу, у тому числі за об`єктом газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , дія типового договору припинена, наразі надавачем послуг з постачання природного газу за цією адресою є ТОВ ГК Нафтогаз України. Отже, підстава, на якій набувались відповідачем кошти позивача за послуги з постачання природного газу, - відпала, проте в позивача наявна переплата в розмірі 9704,53 грн., що були помилково зараховані попередньому постачальнику газу, що не заперечується і самим відповідачем у відзиві. Однак, відповідач продовжує вже тривалий час користуватися грошовими коштами позивача без будь-якої правової підстави, відмовляється їх повертати, хоча і визнає такий обов`язок. Неповернення коштів переплати, як і їх неперерахування відповідачем до нового постачальника послуг зумовило виникнення у позивача заборгованості перед новим постачальником за послуги газопостачання, що також покладає надмірний тягар на позивача, і всупереч вжитим позивачем заходам досудового врегулювання спору надмірно сплачені кошти відповідачем не повернуті, що є прямим порушенням прав позивача як споживача послуг. Відповідно спірні кошти є безпідставно набутим майном та до правовідносин, що виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми статті 1212 ЦК України, і вони мають бути повернуті позивачу.
Доводи відповідача щодо форс-мажорних обставин суд не приймає до уваги, оскільки форс-мажор як інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме: від відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов`язань на період існування форс-мажору. В цій справі кошти отримані не на підставі договору, а безпідставно за послуги, які не були надані і не мали надаватись відповідачем з 01.05.2022. Згідно усталеної судової практики обов`язок набувача повернути безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності. Відповідач переплату визнає, але спираючись на Сертифікат про форс-мажорні обставини № 5600-23-4656, зловживає правом, яке він йому надає та не повертає кошти у строк, який визначений законом.
За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими дослідженими доказами у справі, а відтак з ТОВ «Рівнегаз збут» підлягає до стягнення на користь ОСОБА_1 переплата в розмірі 9704,53 грн.
Щодо вимоги позивача про стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних, суд зазначає наступне. У постанові Верховного Суду від 05 квітня 2021 року в справі № 760/6938/16-ц зроблений висновок, що у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. Отже, положення статті 625 ЦК України передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з деліктного зобов`язання та рішення суду. У разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема, щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3 % річних від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України. Такі висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17. Оскільки відповідачем порушене позадоговірне грошове зобов`язання, що виникло на підставі ст. 1212 ЦК України, то до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи ч. 2 ст. 625 ЦК України. При цьому, на правовідносини між сторонами не поширюються встановлені п. 18 Перехідних та прикінцевих положень ЦК України заборони щодо здійснення передбачених ст. 625 ЦК України нарахувань під час дії воєнного стану. Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.11.2019 у справі №127/15672/16-ц зробила висновок, що невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову. Позивачем надано розрахунок інфляційних нарахувань та 3% річних за період з серпня 2025 р. по серпень 2026 р., з яким суд погоджується, тому позовні вимоги про стягнення інфляційних витрат у розмірі 751,48 грн. та 3% річних 311,08 грн. також підлягають задоволенню.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
У зв`язку з чим судом надане обґрунтування рішення саме за конкретними обставинами справи та аргументами сторін, які мають правове значення для вирішення справи.
Відповідно частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, на підставі частини третьої статті 22 Закону України Про захист прав споживачів, судовий збір в розмірі 1331,20 грн. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 158, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст. 11, 1212 ЦК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнегаз збут» на користь ОСОБА_1 переплату за послуги з постачання природного газу в розмірі 9704,53 грн., інфляційні витрати у розмірі 751,48 грн. та 3% річних 311,08 грн., а всього 10767,09 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнегаз збут» в дохід держави (в особі Державної судової адміністрації України) судовий збір у розмірі 1331,20 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду безпосередньо або через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду складено 17.11.2026.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнегаз збут», адреса вул.. Княгині Ольги, 22-144, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 39589441.
Суддя О.М.Томілін
Судове рішення № 141573602, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області було прийнято 17.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 559/3378/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: