Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 559/1399/26
Провадження № 2/559/1402/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
заочне
16 листопада 2026 року місто Дубно
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючої судді Жуковської О.Ю., з участю секретаря судового засідання Джигирей В.В., розглянувши у відкритому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -
ВСТАНОВИВ:
І. Стислий виклад позиції сторін.
ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свої вимоги мотивує тим, що 06.12.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1480-5240 відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 18000 грн., строк кредитування 365 днів, знижена процентна ставка 1%% в день, стандартна процентна ставка 1,00% в вдень протягом 180 днів з дати укладення Договору та 0,75% за кожен день користування коштами, починаючи з 181 дня, комісія за надання кредиту - 15% від суми кредиту. Позивач свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі. В свою чергу відповідач свої зобов`язання за Договором не виконує належним чином, у зв`язку з чим, станом на 18.03.2026 утворилася заборгованість у розмірі 98 000 грн., що складається з простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 20000 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 65000 грн., заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України - 10000 грн. та комісії - 3000 грн., яку позивач просить стягнути, а також сплачений судовий збір.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений законом строк не скористався.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 21.04.2026 відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу без повідомлення (виклику) сторін. Ухвалою суду від 15.07.2026 здійснено перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Представник позивача згідно поданої заяви просить розгляд справи проводити без її участі, зазначила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з`явився, на адресу суду повернувся конверт з відміткою пошти «За вказаною адресою адресат відсутній». У відповідності до ст.128 ЦПК України відповідач являється таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, оскільки поштова кореспонденція направлялася відповідачу за місцем його реєстрації. Крім того, про час та місце розгляду справи повідомлений шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті Судова Влада України. Заяв та клопотань не надав, відзиву не надіслав, про причини неявки не повідомив, тому суд визнає його неявку з неповажних причин та вважає за можливе розглянути справу у його відсутність.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ч.4 ст.223, ч.1 ст.280 ЦПК України вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що 06.12.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено Договір про відкриття кредитної лінії №1480-5240 у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов вказаного Договору, відповідачу було надано кредит у розмірі 18 000 грн. Стандартна процентна ставка становить: 1,00% за кожен день користування кредитом протягом 10 календарних днів з дати укладення Договору та 0,75% в день, починаючи з 181 дня та до закінчення строку кредитування. Комісія за надання кредиту - 15% від суми кредиту. Орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строку користування складає 78 075 грн.
Пунктом 4.13.Договору передбачено, що строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику; дата повернення (виплати) кредиту 05.12.2025; строк дії договору є рівним строку кредитування.
Відповідно до пункту 4.8 кредитного договору, базовий період складає 14 календарних днів. Пунктом 1.1 ч.1 кредитного договору передбачено, що базовий період сплати відсотків - проміжки часу впродовж строку дії договору, в останні дні яких у позичальника настає обов`язок сплати відсотків за користування кредитом. Кількість днів у базовому періоді вказана у розділі 4 цього договору і визначена сторонами на підставі пропозиції кредитодавця, сформованої з урахуванням побажань позичальника, наданих в процесі звернення щодо отримання кредиту через веб-сайт кредитодавця.
Таким чином, базовий період - це строк, протягом якого боржник (позичальник) бажає сплачувати саме процент за користування кредитом (в даному випадку - 14 днів), який він сам обирає при заповненні заявки на отримання грошових коштів.
У той же час строк кредитування - це строк, на який видаються грошові кошти, якими він може користуватися (в даному випадку - 365 днів до 05.12.2025).
Отже, між сторонами погоджено строк кредитування згідно п. 4.13. Договору, а саме 365 календарних днів (до 05.12.2025), протягом якого ТОВ «Укр Кредит Фінанс» має право нараховувати проценти за користування кредитом, розмір яких визначено в п. 4.10 Договору (а.с.12-17).
Вказаний Договір підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
У Додатку №2 до Договору сторонами погоджено «Графік платежів», відповідно до якого визначено розмір та дату внесення позичальником платежів та встановлено, що орієнтовна загальна вартість кредиту складає 78 075 грн. (а.с.22).
Крім того, в матеріалах справи міститься Паспорт споживчого кредиту, який підписаний ОСОБА_1 допомогою одноразового ідентифікатора та в якому містяться дані позичальника, основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови (а.с.23-24).
ОСОБА_1 отримав грошові кошти в сумі 18 000 грн. шляхом перерахування на платіжну картку № НОМЕР_1 через платіжну систему LiqPay, що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту та електронною квитанцією від 06.12.2024 (а.с.30, 33).
Також, 15.12.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду до Договору про відкриття кредитної лінії №1480-5240, за якою позичальнику було надано додатковий кредит у розмірі 2000 грн. Згідно умов угоди після надання додаткових коштів перебіг базового періоду продовжується без змін. Позичальник зобов`язується повернути суму кредиту у строк, що становить 365 днів з моменту укладення Додаткової угоди. З урахування цього строк кредитування становить 374 дні (а.с.31).
Сторонами погоджено оновлений графік платежів та встановлено, що загальна вартість кредиту становить 88 370 грн. (а.с.32).
Перерахування ОСОБА_1 додаткових кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 підтверджується електронною квитанцією LiqPay від 15.12.2024 та довідкою про перерахування суми кредиту (а.с.30 зворот, 33).
Номер банківської картки № НОМЕР_1 співпадає із реквізитами банківської картки, зазначеному у кредитному договорі №1480-5240 у розділі 13 «Реквізити сторін».
Згідно наданого позивачем розрахунку, станом на 18.03.2026 заборгованість ОСОБА_1 не погашена та становить 98 000 грн., що складається з простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 20000 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 65000 грн., заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України - 10000 грн. та комісії - 3000 грн. (а.с.34-36).
IV. Норми права, які застосував суд.
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.
В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Згідно з ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»(в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Згідно з ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Як регламентовано в ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
У відповідності до ст.1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до положень ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
Зобов`язання, згідно із ст.526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до ч. 1 ст.627ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов`язковості виконання договору.
Крім того, ч.2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Щодо стягнення з відповідача заборгованості за комісіями суд застосовує наступні норми права.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.
«Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача» - ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до правових висновків Верховного Суду України, викладених в постанові від 16 листопада 2016 року, справа № 6-1746цс16, та в постанові від 4 червня 2018 року, справа № 758/8481/15-ц, з посиланням на пункт 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).
Послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а відповідні умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.
Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-2071цс16.
Згідно позиції Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року, висловленої під час розгляду справи № 6-2071цс16, обслуговування кредиту не є послугою зі споживчого кредитування у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів».
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
V. Мотивована оцінка і висновки суду.
Суд робить висновок, що 06.12.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 виникли договірні відносини у зв`язку з укладенням Договору про відкриття кредитної лінії. ОСОБА_1 , будучи вільним в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаним з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, підписав електронним одноразовим ідентифікатором кредитні документи, таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами. Таким чином між сторонами було погоджено усі істотні умови кредитування, а саме: суму кредиту, строк кредитування - 365 календарних днів з моменту перерахування коштів, розмір процентної ставки та порядок повернення коштів, а саме сплата відсотків у визначений проміжок часту 14 календарних дій впродовж строку дії Договору. В подальшому, укладеною Додатковою угодою строк кредитування було продовжено до 374 днів, при цьому перебіг базового періоду залишився без змін. Доказів того, що відповідач не погоджувався з розміром процентів, оспорював умови договору в частині строку кредитування, як споживач фінансових послуг, з підстав їх несправедливості, матеріали справи не містять.
Даний договір був укладений в електронній формі у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», що повністю підтверджується матеріалами справи.
Кредитні кошти було надано безготівково шляхом зарахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 через платіжну систему LiqPay, що також підтверджується матеріалами справи. При цьому, реквізити банківської картки збігаються із номером, зазначеним у кредитному договору у розділі 13 «Реквізити сторін». Відтак, ОСОБА_1 отримав кредитні кошти і у нього виникло зобов`язання повернути їх, у розмірах та у строки, зазначеними в кредитному договорі.
Наданий позивачем розрахунок в частині тіла кредиту та нарахованих відсотків повністю відповідає умовам Договору про надання кредиту, у ньому відображена фактична сума кредиту, нарахування процентів, які здійснювались за фактичну кількість календарних днів користування кредитом в межах строку дії Договору з урахування укладеної між сторонами Додаткової угоди. Крім того, відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості, а відтак наданий позивачем розрахунок заборгованості за відсутності альтернативного розрахунку від відповідача, приймається судом як достовірний. При цьому, суд зауважує, що згідно правової позиції ВСУ, викладеної у Постанові №552/672/23 від 07.09.2026, у разі, якщо споживач не пред`явив відповідних позовних вимог про оспорення умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит, то суд не може самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом. Тому суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту та нарахованих відсотків за користування кредитом.
Щодо стягнення заборгованості за процентами відповідно до ст.. 625 ЦК України, суд зазначає наступне. Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Згідно розрахунку, який наданий позивачем, останнім здійснено нарахування відсотків за ст. 625 ЦК України за період з 20.12.2024 по 06.02.2025, тобто в період дії воєнного стану на території України, що суперечить п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України. Тому, в цій частині суд відмовляє у задоволені позовної вимоги.
Щодо стягнення з відповідача комісії за надання кредиту згідно кредитного договору №.1480-5240, суд враховує чинну судову практику і положення законодавства про захист прав споживачів, про що детально вказано в розділі IV: включення позивачем до розрахунку заборгованості комісії за послуги, що установа чи споживач вчиняє з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (надання кредиту) є неправомірним, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
В підсумку суд задовольняє позовні вимоги частково.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню сума судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 2309,22 грн. (85000 грн. х 2662,40 грн. / 98000 грн.)
Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 133, 141, 158, 259, 263-265, 354 ЦПК України, 525, 526, 626,629, 63, 633, 1054 ЦК України, ЗУ "Про електронну комерцію", ЗУ «Про захист прав споживачів», суд -
УХВАЛИВ:
позов задовольнити частково: стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» суму заборгованості за Кредитним договором №1480-5240 від 06.12.2024 у розмірі 85 000 (вісімдесят п`ять тисяч) гривень 00 копійок, з яких прострочена заборгованість за кредитом - 20 000 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 65 000 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2309 (дві тисячі триста дев`ять) гривень 22 копійки.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Дубенського міськрайонного суду Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його підписання. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Рівненського апеляційного суду. Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про його перегляд чи апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», місцезнаходження бульвар Лесі Українки, 26 офіс 407, м. Київ, код ЄДРПОУ 38548598, електронна адреса esud@creditkasa.ua.
Представник позивача: Шестопал Катерина Сергіївна, РНОКПП НОМЕР_2 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя О.Ю. Жуковська
Судове рішення № 141573592, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 559/1399/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: