Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 559/3991/26
Провадження № 1-кп/559/382/2026
УХВАЛА
"17" листопада 2026 р. м. Дубно
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Дубно кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Дубно Рівненської області, громадянки України, не судимої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України,
ВСТАНОВИВ:
На розгляді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області перебуває вказане кримінальне провадження, призначено підготовче засідання.
Прокурор у судовому засіданні подала письмове клопотання про продовження щодо обвинуваченої ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Обґрунтовуючи клопотання прокурор зазначила, що необхідно продовжити обвинуваченій строку дії запобіжний захід у виді домашнього арешту, оскільки строк дії попередньої ухвали про продовження вказаного запобіжного заходу скінчається, але продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховування від суду, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні нетяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено покарання до 5 років позбавлення волі, тому обвинувачена, побоюючись покарання може переховуватися від суду; можливість впливу обвинуваченою на потерпілого та свідків, які ще не допитані, з метою зміни своїх показань, а також з метою перешкоджання повному та всебічному розгляду справи, також з цією ж метою обвинувачена може перешкоджати кримінальному провадженню і іншим чином, зважаючи на те, що перевіряється її причетність до вчинення інших злочинів.
Прокурор вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам реалізації вищевказаних ризиків. Також прокурор повідомила, що на даний час не підтверджено фактів причетності обвинуваченої до вчинення інших злочинів та не підтримала клопотання в частині обмеження спілкування з будь-якими іншими особами.
Обвинувачена ОСОБА_5 та її захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту та заявили клопотання про зміну запобіжного заходу на особисте зобов`язання з покладенням наступних обов`язків: - з`являтися до суду за першою вимогою; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим. В обґрунтування клопотання вказано, що сторона обвинувачення не довела існування заявлених ризиків, не представила доказів будь-яких порушень ОСОБА_5 покладених на неї раніше обов`язків і загальних обов`язків як обвинуваченої, зокрема, і щодо можливого ухилення від кримінального провадження. Захисник вважав, що ризик впливу на потерпілого і свідків є лише припущенням прокурора, обвинувачена в повній мірі відшкодувала йому завдану матеріальну і моральну шкоду. ОСОБА_5 також пояснила, що хворіє, а перебування на домашньому арешті негативно впливає на стан її здоров`я. Також її матір має захворювання й бувають випадки, коли вночі необхідно терміново доправити її до лікарні, що при застосуванні такого запобіжного заходу є неможливим. Просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора та задовольнити клопотання про зміну запобіжного заходу на особисте зобов`язання.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши клопотання, суд приходить до наступних висновків.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 24.09.2026 ОСОБА_5 у рамках даного кримінального провадження було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту у строк до 21.11.2026, з покладенням відповідних обов`язків:
-заборонити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , в період доби з 23:00 год. до 06:00 год., за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах, бомбосховищах на випадок оголошення повітряної тривоги;
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзд з України і в`їзд в Україну;
- утримуватись від спілкування з потерпілим, свідками, а також з будь-якими іншими особами, щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді (суду).
Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. У ході судового провадження сторона обвинувачення зобов`язана доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи, в іншому випадку суд може змінити запобіжний захід на більш м`який.
Відповідно до положень ч.3 ст. 315 KПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно зі ст. ст. 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а також вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців є одними з обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
За ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно із ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до ч.1 ст.201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування. Ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна (рішення Європейського суду з прав людини Panchenko v. Russia (Панченко проти росії), § 106). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення Європейського суду з прав людини Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови) § 58). Цей ризик також зменшується зі збігом часу. У той же час серйозність покарання є релевантною обставиною. Загальним принципом є також те, що суд має розглянути можливість застосування інших (альтернативних) більш м*яких запобіжних заходів.
Ризик того, що обвинувачений буде перешкоджати належному відправленню судочинства не може оцінюватись абстрактно. У справі Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови) від 4 жовтня 2005 року Європейський суд з прав людини вказав, що факт такого перешкоджання має бути підтверджено доказами.
На даний час протягом майже двох місяців щодо обвинуваченої було застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, у той же час документально підтверджені обставини вчинення обвинуваченим будь-якого діяння, яке б підтверджувало існування вказаних прокурором ризиків, відсутні. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, обвинувачена в повному обсязі відшкодувала потерпілому завдану моральну та матеріальну шкоду.
Суд вважає, що найбільша реальність настання ризику переховування від суду та ризик імовірного впливу на певних осіб протягом певного часу може мати місце лише на початкових стадіях досудового розслідування і судового розгляду та в подальшому повинно обов`язково підтверджуватися реальними фактами. При цьому сама по собі тяжкість пред`явленого обвинувачення не може слугувати виправданням тривалих періодів застосування домашнього арешту.
Доказів того, що на даний час обвинувачена може переховуватися від правосуддя, суду не надано, більш того, прокурором підтверджено, що жодних порушень застосованих до обвинуваченого обмежень останній не допускав. Судовий розгляд з об`єктивних причин не розпочато по суті. Тобто, докази, які вважаються прокурором необхідними для підтвердження пред`явленого обвинувачення, стороною обвинувачення вже зібрані.
На даний час у зв`язку із введенням на території України воєнного стану, постійними обстрілами енергетичної інфраструктури країни, що призводить до відключення електричної енергії на конкретно невизначений час, розгляд даного кримінального провадження може відкладатися на великі терміни, через не пов`язані із діями учасників обставинами. В той же час, поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.
В матеріалах справи наявні докази, які свідчать про існування міцних соціальних зв`язків обвинуваченої за місцем проживання, підтверджені хвороби обвинуваченої та її матері, наявність постійного місця проживання, а як вказала і прокурор в судовому засіданні, на даний час не підтверджено причетності обвинуваченої до вчинення інших злочинів.
При цьому суд також враховує положення ч.2 ст.318 КПК України, згідно з якими судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження.
Таким чином, суд вважає, що для розгляду справи існує переконлива необхідність в застосуванні до обвинуваченої запобіжного заходу, який би був достатнім для забезпечення її прибуття за викликом до суду, утримання від спілкування з певними особами.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання сторони захисту і застосування відносно обвинуваченої запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків, передбачених КПК України, який, на переконання суду, цілком буде забезпечувати належну процесуальну поведінку обвинуваченої.
Відповідно до ст.179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов`язки та роз`яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Контроль за виконанням особистого зобов`язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду, - прокурор.
Керуючись ст. ст. 27, 154-157, 177, 179, 181, 182, 194, 196, 291, 314, 315, 369-372 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання прокурора про продовження щодо обвинуваченої ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту - відмовити.
Клопотання сторони захисту задовольнити.
Змінити запобіжний захід на особисте зобов`язання стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , поклавши на неї строком на два місяці, тобто до 17.01.2027 року включно наступні обов`язки:
- прибувати до суду по першому виклику у зазначений ним час;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні, зазначеними у реєстрі матеріалів досудового розслідування;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Роз`яснити обвинуваченій ОСОБА_5 , що в разі не виконання покладених на неї обов`язків, до неї може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 141573587, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області було прийнято 17.11.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 559/3991/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: