Рішення № 141573326, 10.11.2026, Полтавський районний суд Полтавської області

Дата ухвалення
10.11.2026
Номер справи
545/4221/26
Номер документу
141573326
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 545/4221/26

Провадження № 2/545/3357/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2026 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді Стрюк Л.І.,

з участю секретаря Гаврися В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

Позивач ТОВ «Споживчий центр» звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просив стягнути заборгованість за кредитним договором №15.08.2025-100000987 від 15.08.2025 в розмірі 34040,06 грн, що складається із заборгованості за кредитом у розмірі 16935,35 грн, заборгованості за нарахованими відсотками 8637,03 грн, заборгованість за відсотками річних на підставі ст.. 625 ЦК України 8467,68 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги визнала частково, погодившись із необхідністю стягнення з неї заборгованості за тілом кредиту та нарахованими процентами за користування кредитними коштами, проте заперечувала проти задоволення позову в частині стягнення процентів річних, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, посилаючись на безпідставність їх нарахування.

У судове засідання представник позивача не з`явився, попередньо надавши заяву про розгляд справи без його участі, у якій зазначив, що свої вимоги підтримує повністю, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, попередньо надавши заяву про розгляд справи без її участі, з позовом погодилася частково в частині стягнення з неї заборгованості за тілом кредиту та нарахованими відсотками, щодо стягнення відсотків нарахованих на підставі ст.. 625 ЦК України заперечувала.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов такого висновку.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 15 серпня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферту) № 15.08.2025-100000987, невід`ємною частиною якого є заявка на отримання кредиту та паспорт споживчого кредиту.

За умовами зазначеного Договору позивач зобов`язався надати відповідачу кредит для задоволення споживчих потреб, не пов`язаних із підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника, у розмірі 16 935,00 грн на засадах строковості, платності та поворотності, а позичальник повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та комісію (у разі її встановлення) у строки та порядку, визначені договором і заявкою.

Пунктом 4.1 Договору погоджено спосіб надання кредитних коштів шляхом їх перерахування на рахунок споживача з використанням реквізитів електронного платіжного засобу № 4441-11XX-XXXX-8675. При цьому відповідно до пункту 4.3 Договору днем надання кредиту вважається день списання відповідної суми коштів із рахунку кредитодавця, а днем погашення заборгованості день надходження коштів у касу кредитодавця готівкою або їх зарахування на поточний рахунок позивача.

Надалі, 22 січня 2026 року, за ініціативою та на підставі звернення позичальника сторони уклали Додатковий договір до Кредитного договору № 15.08.2025-100000987, яким погодили продовження строку кредитування та строку дії договору, виклавши відповідні умови в новій редакції, а саме: строк надання кредиту встановлено тривалістю 221 день із дати його надання, а кінцеву дату повернення (виплати) кредиту визначено 23 березня 2026 року.

Також пунктом 9.1 Договору та умовами оферти сторони передбачили відповідальність позичальника за прострочення виконання грошових зобов`язань, зокрема обов`язок на вимогу кредитодавця сплатити суму простроченої заборгованості з урахуванням процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі 170 000% річних за кожен день прострочення (із застосуванням спеціальної договірної умови щодо зменшення розміру таких процентів до 8 467,68 грн за день у разі перевищення вказаної суми та за умови, що сума простроченого зобов`язання становить не менше 100,00 грн).

На виконання взятих на себе договірних зобов`язань ТОВ «Споживчий центр» 15 серпня 2025 року перерахувало кредитні кошти у розмірі 16 935,00 грн на картковий рахунок ОСОБА_1 , що підтверджується відповідною квитанцією про перерахування коштів.

Однак відповідач, отримавши кредитні кошти, свої зобов`язання за Кредитним договором № 15.08.2025-100000987 належним чином та у визначені строки не виконала, внаслідок чого станом на дату звернення до суду у неї утворилася заборгованість у загальному розмірі 34 040,06 грн, яка складається з:

заборгованості за тілом кредиту 16 935,35 грн;

заборгованості за нарахованими процентами 8 637,03 грн;

процентів річних, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, 8 467,68 грн.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5. Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, вищезазначений договір, укладений у відповідності до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №561/77/19.

Таким чином, позивач свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу кредит, позичальник свої зобов`язання належним чином не виконує, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту та відсотками.

Щодо стягнення заборгованості за процентами річних на підставі ст.625 Цивільного Кодексу України суд зазначає наступне.

Законом України №2120-ІХ від 15.03.2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ Прикінцеві та перехідні положення ЦК України було доповнено пунктом 18, відповідно до якого визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 зазначив, що з аналізу положень пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Законом № 5029-IX про затвердження Указу Президента України № 1060/2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (з відповідними змінами), строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 31 жовтня 2026 року на 90 діб, тобто до 05 години 30 хвилин 29.01.2027.

Згідно розрахунку заборгованості за договором №15.08.2025-100000987 від 15.08.2025, вбачається, що заявлена до стягнення заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 Цивільного Кодексу України за кредитним договором становить 8467,68 грн.

Водночас стягнення процентів річних на підставі ст.625 Цивільного Кодексу України суперечить вимогам вищенаведеного законодавства, а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме, з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за договором 25572,38 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 16935,35 грн; заборгованості за нарахованими відсотками 8637,03 грн.

В частині позовних вимог про стягнення процентів річних на підставі ст.625 Цивільного Кодексу України суд відмовляє.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором сплачений судовий збір у розмірі 2622,40 грн. Ціна позову 34040,06 грн., позов задоволений на суму 25572,38 грн., тобто на 75,12 %.

Отже, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 1999,99 грн

Щодо вимоги позивача про відшкодування витрат на поштове відправлення копії позовної заяви з доданими до неї документами у сумі 150 грн., суд зазначає наступне.

Такі витрати були понесені позивачем у зв`язку з виконанням встановленого процесуальним законом обов`язку щодо направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів. Сам по собі факт понесення таких витрат у зв`язку з направленням процесуальних документів не є достатньою підставою для їх покладення на іншу сторону.

З огляду на викладене, підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 150 грн. витрат на поштове відправлення копії позовної заяви та доданих до неї документів суд не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,81,141,259,263-265,352 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, код за ЄДРПОУ: 37356833) заборгованість за кредитним договором №15.08.2025-100000987 від 15.08.2025 у розмірі 25572,38 грн та судовий збір у розмірі 1999,99 грн, що разом становить 27572,37 грн.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя: Л. І. Стрюк

Часті запитання

Який тип судового документу № 141573326 ?

Документ № 141573326 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141573326 ?

Дата ухвалення - 10.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141573326 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141573326 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141573326, Полтавський районний суд Полтавської області

Судове рішення № 141573326, Полтавський районний суд Полтавської області було прийнято 10.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 141573326 відноситься до справи № 545/4221/26

Це рішення відноситься до справи № 545/4221/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141573324
Наступний документ : 141573328