Рішення № 141572885, 16.11.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Дата ухвалення
16.11.2026
Номер справи
466/8706/26
Номер документу
141572885
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 466/8706/26

Провадження № 2/466/5030/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

16 листопада 2026 року м. Львів

Шевченківський районний суд м.Львова

в складі: головуючої судді Білінської Г.Б.,

секретаря судового засідання Богуш Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

22 вересня 2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» подав через систему «Електронний суд» до Шевченківського районного суду м. Львова позовну заяву із вимогами до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 09 серпня 2025 року №20951759, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн.

Позов обґрунтовувався тим, що 09 серпня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» (далі ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №20951759, згідно з умовами якого відповідач отримав 7 300,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Представник позивача зазначив, що відповідач отримавши кредитні кошти, не виконав свого обов`язку щодо своєчасного їх повернення, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 36 938,00 грн, яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту 7 300,00 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків 24 893,00 грн; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту 1 095,00 грн; прострочена заборгованість за штрафами 3 650,00 грн.

24 вересня 2026 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив про розгляд справи без його участі; позовні вимоги підтримав в повному обсязі; не заперечував проти проведення заочного розгляду справи.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, і на підставі частини 3 статті 131 Цивільного процесуального кодексу України суд вважав, що він не з`явився у судове засідання без поважних причин.

З урахуванням ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що справа призначена до розгляду у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін, від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів, які вважав достатніми.

Судом встановлено, що 09 серпня 2025 року між ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит №20951759, згідно з умовами якого відповідач отримав 7 300,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором.

Згідно з п.1.1 Договору, Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом (далі - плата) відповідно до Графіку платежів, сплатити Комісію (за наявності) та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

Сума (загальний розмір) кредиту становить 7 300,00 грн. у валюті: Українська гривня. Кредит надається/видається 2025 року загальним строком на 360 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів, з 09.08.2025. Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів. Дата надання кредиту: 09.08.2025 (п. 1.2, п. 1.3, п. 1.3.1 Договору).

Згідно з п.1.4.1 Договору, Позичальник зобов`язаний здійснити оплату Комісії до 23.08.2025 та повернути Суму кредиту в останній день строку кредитування, яка є датою остаточного повернення Кредиту, а саме: 04.08.2026.

Позивач умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши Відповідачеві кредит на потрібну йому суму, але Відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору.

Відповідно до п. 7.1 Договору, цей Договір, що складається з Правил та індивідуальної частини (з додатками №1), набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно Правил відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п.2.1 цього Договору. Строк дії цього Договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов`язань. Сторони домовились, що повне виконання зобов`язань повинно відбутись не пізніше дати встановленої п. 1.4 Договору.

Згідно із довідкою ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» відповідач ОСОБА_1 з яким укладено договір про споживчий кредит №20951759 від 09 серпня 2025 року ідентифікований Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС». Акцепт (Договір) підписаний Позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 09qk2Egk. Номер телефону, на який відправлено одноразовий ідентифікатор «+380678709545».

Факт перерахування відповідачу ОСОБА_1 09 серпня 2025 року ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс» кредитних коштів у розмірі 7 300,00 грн підтверджується повідомленням ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» від 18 серпня 2026 року про успішність операції та відомістю про отримання грошових коштів

Відповідно до представленого представником позивача розрахунку заборгованості за договором №20951759 у відповідача перед позивачем існує заборгованість у розмірі 36 938,00 грн, яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту 7 300,00 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків 24 893,00 грн; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту 1 095,00 грн; прострочена заборгованість за штрафами 3 650,00 грн.

За змістом статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 Цивільного кодексу України).

Частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України, норми якої в силу частини другої статті 1054 Цивільного кодексу України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно із частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України, норми якої в силу частини другої статті 1054 Цивільного кодексу України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Абзацом другим частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Позивач умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши Відповідачеві кредит на потрібну йому суму, але Відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору.

Згідно з представленим представником позивача розрахунку заборгованості за договором №20951759 у відповідача перед позивачем існує заборгованість у розмірі 36 938,00 грн, яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту 7 300,00 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків 24 893,00 грн; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту 1 095,00 грн; прострочена заборгованість за штрафами 3 650,00 грн.

У частині основної суми боргу, заборгованості за процентами та суми комісії наданий представником позивача розрахунок суд вважає таким, що проведений правильно.

Суд зауважує, що право кредитодавця на нарахування комісії, пов`язаної з наданням кредиту, відповідає вимогам частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції, чинній на момент укладення та виконання договору, а також передбачене в самому договорі.

Також, представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача штраф в розмірі 3 650,00 грн.

Відповідно до статті 4 Цивільного кодексу України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо Цивільний кодекс України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05години 30хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

За змістом частини 2 статті 4 Цивільного кодексу України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України.

Відповідно до висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2018 у справі №362/2159/15-ц, законодавець встановив пріоритет ЦК України у договірних відносинах. Лише у випадку відсутності регулювання на рівні ЦК України застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Зі системного аналізу приписів пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» і пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, суд доходить висновку, що предметом регулювання відповідних положень Закону України «Про споживче кредитування» не є правовідносини щодо нарахування пені у кредитних спорах під час дії воєнного стану, а стосуються унормування цивільного законодавства у зв`язку з іншими обставинами, - прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Оскільки, як установлено судом, штраф за кредитним договором нарахований під час дії воєнного стану, тому відповідач звільняється від обов`язку його сплати на користь позивача.

Отже вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу, є безпідставними.

З огляду на викладене, позов підлягає частковому задоволенню. З відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за договором про споживчий кредит №20951759 від 09 серпня 2025 року, яка складається з 7 300,00 грн заборгованості за кредитом, 24 893,00 грн заборгованості за процентами за користування кредитом та 1 095,00 грн заборгованості за комісією за видачу кредиту, а всього 33 288,00 грн.

Розподіл судових витрат

Представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача 2 662,40 грн сплаченого судового збору.

Частинами 1, 2 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 90,11 % від заявленої ціни позову, тобто 2 399,09 грн.

Вирішуючи питання щодо судового збору, слід зазначити, що за правилами частини другої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У позовній заяві зазначено про понесення позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн, які представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача, на підтвердження чого надав копію договору про надання правової (правничої) допомоги від 02 липня 2025 року №0207, копію ордера про надання правничої допомоги від 04 листопада 2025 року №1412829, копію Акту №3733 від 08 вересня 2026 року наданих послуг, копію детального опису наданих послуг до Акту №3733 від 08 вересня 2026 року.

Системний аналіз норм статей 137, 141 Цивільного процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Ураховуючи предмет і підстави заявленого позову, який розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження, незначну складність справи, усталену судову практику з розгляду цієї категорії справ, обсяг виконаних адвокатом робіт, яка полягала в наданні усної консультації, ознайомленні з матеріалами кредитної справи, погодженні правової позиції клієнта, складенні позовної заяви, поданні заяви до суду, суд вважає, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу є завищеним.

Враховуючи принципи розумності і співмірності, складність справи, обсяг фактично наданих адвокатом послуг, обґрунтованість та пропорційність розміру заявлених витрат на правничу допомогу, які позивач поніс до предмета спору, суд дійшов висновку наявність підстав для часткового відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 000 грн.

Керуючись статтями 4, 5, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 280-284, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» заборгованість за договором про споживчий кредит від 09 серпня 2025 року №20951759 в розмірі 33 288 (тридцять три тисячі двісті вісімдесят вісім) грн 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» суму сплаченого судового збору у розмірі 2 399 (дві тисячі триста дев`яносто дев`ять) грн 09 коп. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс», ЄДРПОУ 43561909, місцезнаходження за адресою: 79000, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне заочне рішення складено 16 листопада 2026 року.

Суддя Г. Б. Білінська

Часті запитання

Який тип судового документу № 141572885 ?

Документ № 141572885 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141572885 ?

Дата ухвалення - 16.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141572885 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141572885 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141572885, Шевченківський районний суд м. Львова

Судове рішення № 141572885, Шевченківський районний суд м. Львова було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 141572885 відноситься до справи № 466/8706/26

Це рішення відноситься до справи № 466/8706/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141572884
Наступний документ : 141572892