Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 367/3970/26
Провадження №2/367/5360/2026
РІШЕННЯ
Іменем України
04 серпня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
судді Карабаза Н.Ф.,
за участю секретаря Зайцевої А.В.,
заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в :
ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 06.12.2021 року ОСОБА_1 подала до ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» заяву на отримання кредиту № 490261, в якій разом з вказівкою особистих анкетних відомостей просила видати їй кредит в розмірі 15000,00 гривень. 06.12.2021 року на підставі вказаної заяви між ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ», правонаступником якого є ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 330339, за умовами якого кредитодавець надає позичальнику в кредит грошові кошти (фінансовий кредит) в сумі 15000,00 грн., на особисті потреби, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом кредитодавцю у розмірі 683,98% річних. Факт отримання відповідачем коштів за кредитним договором № 330339 від 06.12.2021 року підтверджується карткою № НОМЕР_1 обліку виконання кредитного договору № 330339 та видатковим касовим ордером від 06.12.2021 року. Однак, відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання по договору, не сплачує щомісячні платежі за кредитом та проценти за користування кредитом. 26.03.2025 року між ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» укладено договір факторингу № Ф-25/2, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 , за кредитним договором № 330339 від 06.12.2021 року. Станом на 26.03.2025р. відповідно до реєстру боржників сума заборгованості відповідача складає 31808,00 грн, з яких: 14665,1грн. - прострочена заборгованість по тілу кредиту; 17142,9 грн. прострочені проценти за кредитом. Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 330339 від 06.12.2021 року у розмірі 31808,00 грн, з яких: 14665,1грн. - прострочена заборгованість по тілу кредиту; 17142,9 грн. прострочені проценти за кредитом та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 гривень та витрат на професійну правничу допомогу адвоктата у розмірі 6000,00грн.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористалася.
В судове засідання позивач не забезпечив явку свого представника, в позовній заяві просив розгляд справи провести за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує щодо винесення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. Заяву про слухання справи за її відсутності не надала причини неявки суду не повідомила. Про час і місце слухання справи повідомлена належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку наданим по справі доказам, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що що 06.12.2021 року ОСОБА_1 подала до ТОВ « ІЗІ КРЕДИТ», правонаступником якого є ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» заяву на отримання кредиту № 490261 на видачу кредиту у розмірі 15000,00 гривень.
06.12.2021 року на підставі вказаної заяви між ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено кредитний договір №330339.
Пунктом 2.1. кредитного договору № 330339 від 06.12.2021 року визначено, що позичальник підтверджує, що до підписання даного Договору, кредитодавець ознайомив його з усіма умовами цього Договору та внутрішніх правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким він погоджується і які він приймає.
Відповідно до умов кредитного договору № 330339 від 06.12.2021 року кредитодавець надає позичальнику в кредит грошові кошти у сумі 15000,00 гривень на особисті потреби, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом (п.3.).
Пунктом 3.1. договору визначено, що сума кредиту, яка зазначена в цьому договорі надається позичальнику в готівковій формі не пізніше наступного робочого дня з дня підписання цього договору.
Згідно п. 5 договору сторони домовилися про окремі умови цього договору, що викладені в цьому розділі та відповідно до Графіку платежів, що є додатком № 2 та невідємною частиною даного договору.
Згідно п. 5.1. договору перебіг строку нарахування процентів за користування кредитом розпочинається з дати фактичного отримання позичальником кредиту і складає 12 місяців. Кількість платежів: 12.
Пунктом 5.2. договору визначено, що реальна (ефективна) річна ставка за кредитом є фіксованою та становить 683,98 %.
Згідно п. 5.4. договору сума щотижневого платежу в рахунок повернення кредиту та сплати процентів визначається Графіком платежів. З урахуваням ануїтетного характеру платежів за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю 243,72% процентів річних від суми кредиту з першого по 8 платіж та 1,16% (процентів) річних за всіма наступними платежами до останнього платежу згідно з Графіком платежів, у розрахунку з потижневою сплатою 20.31 % (процентів) з 1 по 8 платежів та 0,10% (процентів) за всіма наступними платежами до останнього платежу, за період дії договору 162,88%.
Згідно п. 5.7 договору загальна сума всіх платежів позичальника за договором з урахуванням процентної ставки за кредитом становить 38208,00гривень. Загальна вартість кредиту у грошовому виразі становить 38208,00 гривень, що складає 15 000,00 гривень, суми кредиту та 23208,00 гривень процентів за користування кредитом, або 156,87 % у процентному значені.
Згідно до Графіку платежу кредит надавався строком з 06.12.2021 року по 01.12.2022 року.
Пунктом 5.8. кредитного договору передбачено, що сплата суми кредиту та процентів Позичальником здійснюється щотижня в національній валюті України шляхом внесення належних платежів у готівковій формі до каси Кредитодавця або зарахування (перерахування) грошових коштів на поточний рахунок Кредитодавця через банківську установу, внесення належної суми платежу через платіжний термінал мереж Citi24, 2click, iВox або через термінал самообслуговування АТ КБ «ПРИВАТБАНК». У разі здійснення платежу через банківську установу, внесення належної суми платежу через платіжний термінал мереж Citi24, 2click, iВox або через термінал самообслуговування АТ КБ «ПРИВАТБАНК», зобов`язання зі сплати комісії за здійснення платежу покладаються на позичальника та не зараховуються до складу платежу.
Згідно з пунктом 10.1. кредитного договору, позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю суму кредиту та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором.
Відповідно до пункту 26 кредитного договору, підписуючи даний Договір Позичальник підтверджує, що у відповідності до вимог чинного законодавства України, у чіткій та зрозумілій формі отримав від Кредитодавця інформацію, необхідну для свідомого вибору та підписання цього Договору.
Згідно з розділом 7 кредитного договору «реквізити та підписи сторін», Позичальник власноручним підписом підписав кредитний договір № 330339 від 06.12.2021 та отримала його примірник.
Крім того, ОСОБА_1 власноручним підписом підписала таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит та паспорт споживчого кредиту.
Також, 06.12.2021 року відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту, в якому зазначено, що споживач підтверджує отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних умов кредитування.
Факт отримання відповідачем коштів за кредитним договором № 330339 від 06.12.2021 року підтверджується карткою № НОМЕР_1 обліку виконання кредитного договору № 330339 та видатковим касовим ордером від 06.12.2021 року.
Станом на 26.03.2025 року у відповідача утворилась заборгованість по виконанню взятих на себе зобов`язань по договору № 330339 від 06.12.2021 року, яка складає 31808,00 гривень та складається з: 14665,1грн. - прострочена заборгованість по тілу кредиту; 17142,9 грн. прострочені проценти за кредитом.
26 березня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ІЗІ Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» укладено Договір факторингу № Ф-25/2, відповідно до якого ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором № 330339 від 06.12.2021 року, що підтверджується витягом з Реєстру боржників, що є Додатком №1 до Договору факторингу № Ф-25/2 від 26.03.2025 року.
20.08.2025 ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» направило на адресу відповідача повідомлення про відступлення права вимоги та необхідності сплати заборгованості.
Відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року по справі № 2-383/2010 стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Згідно з ч.1, ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтями 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Частиною 2 ст. 1048 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.1056 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).
З огляду на викладені норми права, у позичальника виникає зобов`язання повернути кредитодавцю позику (кредит) в порядку, на умовах та в строк, що передбачені кредитним договором та сплатити проценти за користування кредитними коштами.
Частинами 1, 3 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свій обов`язок новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
Згідно зі статтею 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Статтею 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Суд звертає увагу, що вищевказаний договір факторингу, якими обґрунтовуються позовні вимоги у цій справі, на час вирішення спору є дійсним, у судовому порядку недійсним не визнавався та доказів щодо його нікчемності (невідповідності умов імперативним вимогам законодавства) суду не надавалося, суд вважає, що відповідний договір є таким, що регламентують правовідносини, визначені ним.
Отже, наданими позивачем доказами підтверджується та сторонами не оспорюється факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитору до ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» за кредитним договором № 330339 від 06.12.2021, укладеним між ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять право первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлене договором або законом.
Таким чином, ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС», набувши статусу нового кредитора у кредитному договорі № 330339 від 06.12.2021, отримало право пред`явлення вимоги до ОСОБА_1 про погашення наявної в неї заборгованості за вказаним договором.
З моменту отримання права вимоги до відповідача ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» не здійснювало нарахування жодних штрафних санкцій.
Як вбачається із змісту кредитного договору між позичальником та кредитором було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, в тому числі щодо сплати процентів.
Підпис відповідача під договором свідчить про її ознайомлення з усіма його умовами, загальними умовами кредитування, іншою інформацією надання якої передбачено чинним законодавством України.
Кредитний договір підписано сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; відповідач на момент укладення договору не заявляла додаткових вимог щодо умов спірного договору; не оспорювала кредитний договір в частині або в цілому, кредитор надав відповідачу документи, які передували укладенню кредитного договору, у тому числі й щодо сукупної вартості кредиту, реальної процентної ставки; кредитний договір містить інформацію щодо загальної вартості кредиту та графік погашення кредиту.
Отже, підписавши кредитний договір, ОСОБА_1 засвідчила свою обізнаність та згоду з його умовами, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами.
Як вбачається з розрахунку заборгованості відсотки нараховувались в межах строку дії кредитного договору та у погодженому сторонами розміром відсотків.
Верховий Суд у постанові від 09 жовтня 2024 року у справі №582/202/22 зазначив, що умови договорів про сплату відсотків за користування кредитами є справедливими та не призводять до дисбалансу прав та обов`язків сторін договорів, оскільки оспорювані пункти договорів про розміри відсоткової ставки погоджено за домовленістю сторін (договори укладені в електронній формі, про умови договорів позивач була ознайомлена попередньо, а відтак вільно та свідомо погодилась виконувати взяті на себе зобов`язання, у тому числі і щодо сплати процентів за користування кредитним коштами). Кредитний договір укладений на визначений термін, за якими позивач повинен сплатити проценти, що є платою за користування кредитом, а не компенсацією у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази підтверджують укладення між ТОВ «Ізі Кредит» та ОСОБА_1 кредитного договору, отримання відповідачем кредитних грошових коштів та їх неповернення правонаступнику ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ», в подальшому ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС», тобто невиконання відповідачем умов, укладеного договору, у зв`язку з чим позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом стягнення із боржника фактично отриманої суми кредитних коштів та сплати відсотків.
Жодних доказів щодо сплати грошових коштів за кредитним договором, та які б спростовували зазначений розрахунок заборгованості, відповідач суду не надав.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Згідно зі статтею 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оскільки належним чином повідомлена про дату слухання справи відповідач відзиву на позов та доказів на його підтвердження, суду не надала, ураховуючи, що цивільне судочинство відповідно до частин першої-третьої статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, так як відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, беручи до уваги, що обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, знайшли своє підтвердження у матеріалах справи, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» про стягнення заборгованості за кредитним договором слід задовольнити, стягнувши з відповідача на користь позивача загальну суму заборгованості у розмірі 31808,00 грн.
Згідно з ч. 1, п.1 ч. 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позовних вимог, судовий збір у розмірі 2662.40 підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн., суд враховує наступне.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (ч.3ст. 141 ЦПК України).
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного Суду, зокрема у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.
Представник позивача на обґрунтування розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу подав: копію договору про надання правової допомоги від 04.02.2026 року укладений між адвокатським об`єднанням «Немесіда» та ТОВ "ФК "ОМЕГА ФІНАНС"; копію ордеру виданого адвокатським об`єднанням «Немесіда» адвокатом Тугай В.С.; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльність Тугай В.С. серії КС № 5649/10; копію акта наланих послуг від 20.03.2026 р. в якому зокрема зазначено, що ТОВ "ФК "ОМЕГА ФІНАНС" та адвокатським об`єднанням «Немесіда» склали акт наданих послуг на підставі договору про надання правової допомоги від 04.02.2026 р. Вартість 1 робочої години становить 1200,00 грн., адвокатом використано 5 робочих годин, загальна грошова сума, що підлягає оплаті складає 6000,00 грн.; копію платіжної інструкції кредитного переказу коштів № 2735 від 20.03.2026 якою ТОВ "ФК "ОМЕГА ФІНАНС" перераховано АО «Немесіда» 6000,00 грн. оплата за надану правову допомогу зг. Договору про надання правової допомоги від 04 лютого 2026 р.
Вказані докази підтверджують факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір в сумі 6000,00 грн.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист правлюдини іосновоположних свобод1950 року. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц.
Верховний Суд у постанові від 25.07.2023 року у справі №340/4492/22 прийшов до висновку, що наявність або відсутність заперечень процесуального опонента проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення лише для розв`язання питання про співмірність судових витрат на правову допомогу, заявлених до відшкодування. Водночас, це не впливає на обов`язок перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим критеріям.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Визначаючи у даній справі розмір судових витрат, понесених позивачем на правничу допомогу адвоката, за встановлених обставин, суд виходить з того, що предмет спору в цій справі не є складним, та не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів також не є значними, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських послуг, а також розумності їхнього розміру, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до суми 3000,00 грн. Саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу, на переконання суду є справедливим та обґрунтованим, співмірним зі складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, а також не суперечитиме принципу розумності судових витрат.
Керуючись ст. 16, 514, 516, 517, 526, 527, 530, 610-611, 1050, 1054 ЦК України, ст. 4, 10, 76, 133, 141, 247, 259, 264, 265, 268, 273, 281-282, 354 ЦПК України, суд
в и р і ш и в :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС», код ЄДРПОУ: 42436323 суму заборгованості за кредитним договором № 330339 від 06.12.2021р. у розмірі 31808,00грн., з яких 14665,1грн. прострочена заборгованість по тілу кредиту, 17142,9грн. прострочені проценти за кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС», код ЄДРПОУ: 42436323 сплачений судовий збір у розмірі 2662,40грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто Ірпінським міським судом Київської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
Позивач має право оскаржити рішення до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: Н.Ф. Карабаза
Судове рішення № 141570983, Ірпінський міський суд Київської області було прийнято 04.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 367/3970/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: