Вирок № 141570820, 16.11.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Дата ухвалення
16.11.2026
Номер справи
362/6031/20
Номер документу
141570820
Форма судочинства
Кримінальне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Єдиний унікальний номер № 362/6031/20

Провадження № 1-кп/362/107/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2026 місто Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області під головуванням судді ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченої (in absentia), кримінальне провадження (№ ЄРДР №12013100140001410 від 04.06.2013) за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, ОСОБА_2 , народженої ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Шуляки Козелецького району Чернігівської області, РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,

Учасники провадження:

секретар судового засідання ОСОБА_3 ,

прокурори ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

представники потерпілого ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

захисники ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

ВСТАНОВИВ :

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_2 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «МАСФУД», відповідно до протоколу № 1 загальних зборів учасників ТОВ «МАСФУД» від 28.09.2009 згідно статуту підприємства уповноважена здійснювати оперативне керівництво поточною діяльністю товариства та забезпечує виконання рішень, що приймаються зборами учасників, вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що входять до виключної компетенції вищого органу товариства, контролює ведення бухгалтерського обліку результатів діяльності товариства, організовує ведення статистичної та податкової звітності та представляє її у встановленому обсязі відповідним державним органам, здійснює прийняття на роботу працівників та звільняє їх, самостійно вирішує питання діяльності підприємства, без доручення від імені підприємства укладає угоди та відкриває рахунки в банках, розпоряджається майном та коштами підприємства.

25.02.2013 ОСОБА_2 , усвідомлюючи, що вона є особою, яка від імені ТОВ «МАСФУД» має право та можливість укладати угоди, уклала з ТОВ «Фреш Технолоджі Україна» в особі директора ОСОБА_9 договір № б/н про відповідальне зберігання, предметом якого є зберігання м`яса свинячого замороженого та охолодженого.

В період часу з 07.03.2013 по 22.04.2013 за адресою: вул. Ватутіна, 206, с. Здорівка Обухівського (колишній Васильківський) району Київської області на виконання вище зазначеного договору ТОВ «Фреш Технолоджі Україна» в особі директора ОСОБА_9 передав, а ТОВ «МАСФУД» в особі директора ОСОБА_2 прийняла на зберігання товар, відповідно до видаткових накладних, а саме: РН-00012/2 від 07.03.2013 загальною вартістю товару 23078,26 грн; РН-00012/3 від 21.03.2013 загальною вартістю товару 56694,79 грн; РН-00012/4 від 12.04.2013 загальною вартістю товару 24255 грн; РН-00012/5 від 15.04.2013 загальною вартістю товару 4203 грн, РН-00012/7 від 22.04.2013 загальною вартістю товару 59184,56 грн.

Однак ОСОБА_2 , всупереч договору про відповідальне зберігання, укладеного 25.02.2013 з ТОВ «Фреш Технолоджі Україна», маючи прямий умисел, спрямований на власне незаконне збагачення шляхом зловживання службовим становищем, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконно збагатитися, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в період часу з 25.03.2013 по 27.04.2013, точного часу не встановлено, здійснила переробку товару, отриманого на зберігання, на ковбасні вироби, та в подальшому здійснила їх реалізацію, завдавши ТОВ «Фреш Технолоджі Україна» матеріальної шкоди на загальну суму 167415,16 грн., що на момент вчинення кримінального правопорушення становить великий розмір.

Кваліфікація діяння та застосування кримінального закону

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 191 КК України як розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене у великих розмірах.

Позиція учасників судового провадження

Позиція сторони обвинувачення

Прокурор зазначив, що під час судового розгляду даного кримінального провадження обставини вчинення обвинуваченою ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, знайшли своє підтвердження в повному обсязі, її дії кваліфіковано вірно і обґрунтовано, а винуватість обвинуваченої повністю підтверджена отриманими та дослідженими доказами, та просив визнати ОСОБА_2 винуватою та призначити їй покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади строком на 3 роки.

Позиція потерпілої сторони

Представником потерпілого ТОВ «Фреш Технолоджі Україна» адвокатом ОСОБА_10 подано цивільний позов до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної злочином.

Представник потерпілого ТОВ «Фреш Технолоджі Україна» ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що він був директором ТОВ «Фреш Технолоджі Україна», його познайомили з ОСОБА_13 в бізнес-середовищі, тому спочатку мав з нею бізнес-відносини: він постачав їй м`ясну продукцію, а вона поступово розраховувалась. Оскільки ОСОБА_2 мала можливість зберігати м`ясо, у лютому 2013 року він уклав з нею договір щодо зберігання продукції. За вказаним договором він мав передати ОСОБА_2 продукцію, а вона мала зберігати її. Що робити далі з продукцією вони повинні були вирішити пізніше. На виконання договору він відвантажив домовлену продукцію, при цьому надав накладні, отримав акти, де вказано кількість і назву наданого на зберігання. В травні 2013 звернувся до ОСОБА_2 щодо своєї продукції, хотів її забрати. Однак його повідомили, що ОСОБА_2 без його відома переробила продукцію. Він намагався врегулювати ситуацію: вони зустрілися щоб обговорити виплату йому коштів. ОСОБА_2 під час спілкування пояснила, що переробила продукцію на ковбасу і запевнила його, що коли продасть ковбасу, віддасть кошти і погасить заборгованість. Однак виплата коштів постійно відкладалась, а потім ОСОБА_2 взагалі пропала, навіть заробітну плату своїм працівникам не виплатила. Тому він звернувся в поліцію. Тоді ОСОБА_2 почала йому дзвонити, спочатку вимагала, потім просила забрати заяву з поліції, обіцяла, що потім розрахується. В подальшому ніяких відносин вони не підтримували та припинили спілкування. В порядку господарського судочинства він не звертався, оскільки вважав, що продукція фактично викрадена, а ОСОБА_2 зникла. Цивільний позов, заявлений представником ТОВ «Фреш Технолоджі Україна» адвокатом ОСОБА_10 , підтримав в повному обсязі.

Позиція сторони захисту

Обвинувачена ОСОБА_2 під час роз`яснення їй суті обвинувачення на стадії судового розгляду, вказала, що суть обвинувачення їй зрозуміла, свою вину не визнає. В подальшому обвинувачена ОСОБА_2 до суду перестала з`являтися, судом встановлено, що вона виїхала з території України на території рф і по теперішній час в Україну не заїжджала, тому ухвалою суду від 16.06.2025 ОСОБА_2 оголошено в міжнародний розшук та ухвалою суду від 05.05.2026 змінено порядок судового провадження та постановлено в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 191 КК України здійснювати спеціальне судове провадження.

Захисником обвинуваченої адвокатом ОСОБА_11 подано відзив на цивільний позов, в якому, зокрема, останній вказав, що дане кримінальне провадження сфальсифіковано та сфабриковано слідством на замовлення потерпілої сторони за відсутності події злочину як такого взагалі, а саме: потерпілим разом із слідчим було сфабриковано докази, винайдено та підготовлено підставних свідків, виключно для того, щоб ця кримінальна справа стала знаряддям для вимагання грошових коштів із підприємця ОСОБА_2 , а саме: робочої дебіторської заборгованості, що виникла в ході здійснення господарської діяльності між суб`єктами господарювання.

Захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_12 просив визнати ОСОБА_2 невинною з огляду на те, що за своєю природою відносини, які склалися між ОСОБА_2 та потерпілим ТОВ «Фреш Технолоджі Україна» є цивільно-правовими або господарськими правовідносинами, а тому виключають можливість їх розгляду в кримінальному провадженні.

Докази, надані стороною обвинувачення, на підтвердження винуватості особи

Свідок ОСОБА_14 в судовому засідання показав, що взимку 2013 працевлаштувався на ТОВ «МАСФУД» на посаду технолога, працював там приблизно 5 місяців. Безпосереднім керівником ТОВ «МАСФУД», яке займалось виготовленням ковбасних і м`ясних виробів, була ОСОБА_2 , в них були нормальні робочі стосунки. Із ОСОБА_9 спілкувались по роботі. Останній приїхав на виробництво і тоді їм повідомили, що той поставить сировину, а вони її перевантажать і приймуть на зберігання. Продукції було багато, тому вона доставлялася декількома партіями. Ця сировина зберігалась пару місяців, а потім її за вказівкою ОСОБА_2 почали брати в роботу, тобто для виготовлення продукції. В якийсь момент приїхав ОСОБА_9 і попросив віддати йому сировину. Він, ОСОБА_14 , порадив звернутися до ОСОБА_2 . Після цього ОСОБА_2 ніхто не бачив. Потім приїхала поліція, все опломбувалось і закрилось. Бухгалтер сказала, що вона дзвонила до директора ОСОБА_2 , однак ніхто трубку не брав.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні показала, що в 2013 році півтора місяці працювала на випробувальному терміні бухгалтером в ТОВ «МАСФУД», обвинувачена була там керівником, вони мали робочі, нормальні стосунки. Наразі вони не спілкуються. Діяльність підприємства, де керівником була ОСОБА_2 , пов`язана із виробництвом ковбас: туди привозили м`ясо, його передавали на склад. Вона особисто м`ясо не приймала, лише оформляла на підставі наданих документів: вносила в програму і «оприходувала». В укладанні договорів участі не приймала, лише займалася бухгалтерськими документами, в тому числі накладними. Прізвище « ОСОБА_16 » їй знайоме, він разів 2-3 привозив м`ясо, їй принесли на нього накладну, а вона поставила його на «прихід» і все, подальша доля м`яса і що з ним робили, їй не відомо, так само як і те, чи були договори, скільки було м`яса. За чутками, ОСОБА_9 поставляв м`ясо, а обвинувачена не платила йому за це кошти. Через деякий час ОСОБА_2 їй сказала, що грошей немає і поки робота на паузі.

Стороною обвинувачення, під час судового розгляду в порядку спеціального судового провадження кримінального провадження у відношенні ОСОБА_2 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, надано для дослідження наступні письмові докази:

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до якого на підставі заяви директора ТОВ «Фреш Технолоджі Україна» ОСОБА_9 про вчинення кримінального правопорушення від 03.06.2013 до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.06.2013 за №12013100140001410 були внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, відносно ОСОБА_2 ;

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 03.06.2013, відповідно до якого ОСОБА_9 повідомив, що згідно договору відповідального зберігання від 25.02.2013 компанія ТОВ «Фреш Технолоджі Україна», директором якої він є, передала на зберігання без права переробки, реалізації та передачі третім особам продукцію м`ясо заморожене на склад ТОВ «МАСФУД». 27.04.2013 він приїхав на склад ТОВ «МАСФУД» та виявив, що продукція, яку залишено на зберігання, була відсутня. Директор ТОВ «МАСФУД» ОСОБА_2 заявила, що продукцію переробила на ковбасні вироби та продала, пообіцяла повернути грошові кошти і просила не звертатись до правоохоронних органів. До цього часу грошові кошти повернуті не були;

- договір відповідального зберігання № б/н від 25.02.2013, укладений між ТОВ «МАСФУД» в особі директора ОСОБА_2 (Зберігач) та ТОВ «Фреш Технолоджі Україна» в особі Генерального директора ОСОБА_9 (Поклажодавець), за умовами якого Поклажодавець передає, а Зберігач зобов`язується прийняти і зберігати Товар (м`ясо свиняче заморожене або охолоджене) останнього до пред`явлення вимоги Поклажодавця про повернення Товару або його частини. За умовами договору Зберігач зобов`язаний вживати всіх заходів для забезпечення схоронності Товару; повернути Поклажодавцю або особі, зазначеній ним як одержувач, той Товар (його частину), що був переданий на зберігання; на першу вимогу Поклажодавця повернути Товар (його частину), прийнятий на зберігання; виключити можливість передачі Товару іншим особам, окрім Поклажодавця та особи, визначеної Поклажодавцем; виключити можливість доступу третіх осіб до Товару, прийнятого на зберігання; зберігач не має права використовувати переданий йому на зберігання Товар без письмового Дозволу Поклажодавця;

- акт від 07.03.2013 про відповідальне зберігання, відповідно до якого Поклажодавець передає на склад Зберігача, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання Товар, а саме: м`ясо свиняче заморожене в кількості: балик морожений 456,55 кг, ошийок морожений 56,30 кг. Загальна кількість Товару 512,85 кг, загальна вартість товару 23078,26 грн.;

- видаткова накладна РН-00012/2 від 07.03.2013 загальною вартістю товару 23078,26 грн;

- акт від 21.03.2013 про відповідальне зберігання, відповідно до якого Поклажодавець передає на склад Зберігача, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання Товар, а саме: м`ясо свиняче заморожене в кількості: балик морожений 670,66 кг, ошийок морожений 414,76 кг; грудинка морожена 206,06 кг. Загальна кількість Товару 1291,48 кг, загальна вартість товару 56694,79 грн.

- видаткова накладна РН-00012/3 від 21.03.2013 загальною вартістю товару 56694,79 грн;

- акт від 12.04.2013 про відповідальне зберігання, відповідно до якого Поклажодавець передає на склад Зберігача, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання Товар, а саме: м`ясо свиняче заморожене в кількості: балик морожений 439,00 кг, ошийок морожений 100,00 кг. Загальна кількість Товару 539,00 кг, загальна вартість товару 24255,00 грн.

- видаткова накладна РН-00012/4 від 12.04.2013 загальною вартістю товару 24255 грн;

- акт від 15.04.2013 про відповідальне зберігання, відповідно до якого Поклажодавець передає на склад Зберігача, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання Товар, а саме: м`ясо свиняче заморожене в кількості: балик морожений 93,40 кг. Загальна кількість Товару 93,40 кг, загальна вартість товару 4203,00 грн.

- видаткова накладна РН-00012/5 від 15.04.2013 загальною вартістю товару 4203 грн;

- акт від 22.04.2013 про відповідальне зберігання, відповідно до якого Поклажодавець передає на склад Зберігача, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання Товар, а саме: м`ясо свиняче заморожене в кількості: балик морожений 733,82 кг; грудинка морожена 889,63 грн. Загальна кількість Товару 1623,45 кг, загальна вартість товару 59184,56 грн

- видаткова накладна РН-00012/7 від 22.04.2013 загальною вартістю товару 59184,56 грн;

- звірку між ТОВ «МАСФУД» та ТОВ «Фреш Технолоджі Україна» по товару, переданому на відповідальне зберігання згідно договору відповідального № б/н від 25.02.2013;

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якого ТОВ «МАСФУД» зареєстроване 29.09.2009;

- протокол № 1 Загальних Зборів Учасників ТОВ «МАСФУД» від 28.09.2009, відповідно до якого директором ТОВ «МАСФУД» призначено ОСОБА_2 ;

- статут ТОВ «МАСФУД», відповідно до якого директор Товариства уповноважений здійснювати оперативне керівництво поточною діяльністю товариства та забезпечує виконання рішень, що приймаються зборами учасників, вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що входять до виключної компетенції вищого органу товариства, контролює ведення бухгалтерського обліку результатів діяльності товариства, організовує ведення статистичної та податкової звітності та представляє її у встановленому обсязі відповідним державним органом, здійснює прийняття на роботу працівників та звільняє їх, самостійно вирішує питання діяльності підприємства, без доручення від імені підприємства укладає угоди та відкриває рахунки в банках, розпоряджається майном та коштами підприємства;

- копію статуту ТОВ «Фреш Технолоджі Україна»;

- копію проекту відведення земельної ділянки в довгострокове користування на умовах оренди ТОВ «Агрофірма Столична» під розширення цеху ковбасних виробів на території Здорівської сільської ради Васильківського району Київської області;

- ветеринарне свідоцтво, видане ТОВ «Фреш Технолоджі Україна» та копію висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-03/6548 від 12.02.2013, відповідно до яких м`ясо свиняче, свіже охолоджене або морожене в вакуумі або в іншій упаковці в асортименті за наданим заявником зразком відповідає вимогам діючого санітарного законодавства України і за умови дотримання вимог цього висновку може бути використаний в заявленій сфері застосування;

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 23.10.2017, відповідно до якого за адресою реєстрації ТОВ «Фреш Технолоджі Україна» вилучено ряд речей і документів;

- розписку ОСОБА_2 від 27.04.2013, в якій остання підтверджувала, що взяла товару на суму 108,231 грн у ОСОБА_9 , зобов`язувалась зазначену суму повернути до 30.05.2013;

- розписку ОСОБА_2 від 27.04.2013, в якій остання підтверджувала, що взяла товару на суму 59184,50 грн у ОСОБА_9 , зобов`язувалась зазначену суму повернути до 30.05.2013;

- висновок експерта № 8-4/537 від 23.06.2018 з ілюстративною таблицею до нього, відповідно до якого підписи від імені директора ТОВ «МАСФУД» ОСОБА_2 в договорі відповідального зберігання № б/н від 25.02.2013, актах про відповідальне зберігання від 07.03.2013, 21.03.2013, 12.04.2013, 15.04.2013, 22.04.2013, видаткових накладних, а саме: РН-00012/2 від 07.03.2013; РН-00012/3 від 21.03.2013; РН-00012/4 від 12.04.2013; РН-00012/5 від 15.04.2013, РН-00012/7 від 22.04.2013, звірці між ТОВ «МАСФУД» та ТОВ «Фреш Технолоджі Україна» по товару, переданому на відповідальне зберігання згідно договору відповідального № б/н від 25.02.2013, розписках від імені ОСОБА_2 щодо зобов`язання повернення грошових коштів від 27.04.2013 виконано ОСОБА_2 ;

- протокол огляду документів від 29.10.2020, предметом якого є документи, які надійшли разом з висновком експерта № 8-4/537 від 28.06.2018;

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 17.04.2018, відповідно до якого у Відділі державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Дніпровського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві вилучено оригінал реєстраційної справи ТОВ «МАСФУД»;

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 17.04.2018, відповідно до якого з Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві вилучено документи облікової справи платника податків ТОВ «МАСФУД».

Стороною захисту письмові докази не надавалися, про допит свідків не заявлялось.

Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення.

Згідно ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Відповідно до ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, суд визнає їх належними та допустимими, оскільки вони зібрані у відповідності до вимог КПК України.

Даючи оцінку показанням свідків, даними ними в судовому засіданні, суд зазначає, що вказані показання є послідовними, логічними, узгоджуються між собою та з іншими доказами та не викликають у суду сумніву в їх правдивості.

Розтрата майна, яка охоплюється ч. 4 ст. 191 КК України, це зловживання повноваженнями, які випливають саме з адміністративно-господарської функції, яка полягає у обов`язках по управлінню або розпорядженню чужим майном.

Відповідно до судової практики, на наявність зловживання, у тому числі, зазвичай вказує: явна невідповідність вчинюваних дій щодо майна звичайній господарській та управлінській практиці поводження з майном; вчинення щодо майна діяння, яке вигідне не власнику, а іншим особам; заподіяння шкоди власнику. Саме ж зловживання може полягати у підготовці та підписанні наказів, розпоряджень, відповідно до яких змінюється юридичний статус майна; усних вказівок щодо передачі, переміщення, інших дій щодо майна.

Суб`єктом привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем може бути лише службова особа.

Наслідки вчинення розтрати полягають у заподіянні шкоди власнику, а її розмір відповідає вартості майна, яке вибуло з його володіння. Кримінальне правопорушення у формі розтрати є закінченим у момент витрачання чужого майна.

У частині доводів сторони захисту, що правовідносини між ТОВ «МАСФУД» та ТОВ «Фреш Технолоджі Україна» мають вирішуватися господарським судом, оскільки носять цивільно-правовий характер, суд зазначає наступне.

Верховний Суд у постанові від 04 серпня 2021 року у справі № 390/934/13-к зазначив, що формальне дотримання вимог цивільного (господарського) законодавства при укладенні певних правочинів не виключає злочинного умислу або злочинності дій. Навпаки, в деяких випадках укладення господарських чи цивільних договорів може бути проявом об`єктивної сторони злочину або мати на меті надання тим чи іншим протиправним діям вигляду законності.

Розмежування кримінально-караного діяння від цивільно-правової угоди слід проводити не по тому, як оформлені укладені між сторонами договори, а по тому, що стало результатом цієї договірної діяльності. До прикладу, якщо одна сторона за договором, приймаючи на себе зобов`язання, не має ніяких реальних можливостей і бажання їх виконувати, мова може йти про злочинний умисел, спрямований на заволодіння майном. Водночас, наявність формальних (навіть належним чином оформлених) цивільно-правових відносин, може бути способом, за допомогою якого суб`єкт прагне завуалювати свій злочинний умисел, спрямований, серед іншого, на незаконне заволодіння чужим майном.

У цьому кримінальному провадженні наявність між підприємствами цивільно-правових відносин, заснованих на договорі, не заперечується. Водночас, внаслідок неправомірних дій із переробки товару, отриманого на зберігання, на ковбасні вироби та в подальшому їх реалізації, заподіяно шкоду ТОВ «Фреш Технолоджі Україна» на загальну суму 167415,16 грн, що зрештою призвело до протиправного збагачення іншої особи, а саме: ТОВ «МАСФУД», директором якого є ОСОБА_2 , що підтверджується видачею нею у квітні 2013 року розписок щодо зобов`язання повернути грошові кошти, та, в свою чергу, не впливає на наявність збитків у ТОВ «Фреш Технолоджі Україна» та їх розмір у момент розтрати.

Поведінка ОСОБА_2 указує на її бажання настання негативних наслідків для ТОВ «Фреш Технолоджі Україна», оскільки умовами укладеного договору заборонялось Зберігачу використовувати переданий йому на зберігання Товар без письмового Дозволу Поклажодавця. Водночас, ОСОБА_2 не повідомляла ОСОБА_9 про неможливість подальшого зберігання товару, тобто належного виконання договору, не ініціювала отримання дозволу на переробку товару, натомість надала розпорядження щодо переробки товару на ковбасу.

Окрім цього, аналіз лінії поведінки ОСОБА_2 свідчить про наявність корисливого мотиву, що узгоджується із постановою Верховного Суду України від 23 січня 2014 року у справі № 5-48к-13, який вказує, що «неотримання службовою особою особисто вигоди при тому, що таку вигоду отримують треті особи, на користь яких перераховані кошти, не виключає наявності в її діях ознак заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, оскільки попри те, що майно безоплатно обертається на користь третіх осіб, водночас реалізується корисливий інтерес особи, яка, зловживаючи службовим становищем, вчинила дії з перерахування коштів».

При цьому станом на час розгляду справи ОСОБА_2 жодним чином не відшкодувала завдані збитки в цивільно-правовому чи господарському порядку, внаслідок чого її дії є предметом розгляду даного кримінального провадження.

Таким чином, згадані вище доводи захисника, що за своєю природою відносини, які склалися між ОСОБА_2 та потерпілим ТОВ «Фреш Технолоджі Україна» є цивільно-правовими або господарськими правовідносинами, а тому виключають можливість їх розгляду в кримінальному провадженні, суд вважає хибними та не приймає до уваги з підстав, викладених раніше.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення в такій конкретній ситуації, вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, повністю доведена.

Мотиви суду при призначенні покарання. Обставини, які пом`якшують, обтяжують покарання.

При призначенні покарання суд враховує, що згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

За п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Вирішуючи питання про покарання, відповідно до статті 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, за формою вини умисним; суспільну небезпеку злочину; обставини скоєного кримінального правопорушення; особу винної, яка на обліках не перебуває; раніше до кримінальної відповідальності не притягалася, відповідно до досудової доповіді органу пробації, існує середня ймовірність вчинення нею повторного правопорушення, а тому виправлення обвинуваченої можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк, шкоду не відшкодувала.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому, у відповідності до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 згідно ст. 67 КК України судом не встановлено.

Враховуючи все вище зазначене, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 4 ст. 191 КК України, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на визначений строк.

Суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як самою обвинуваченою, так і іншими особами, і, таким чином, сприятиме досягненню визначеної у ст. 50 КК України мети загальної і спеціальної превенції.

Вирішення цивільного позову.

ТОВ «Фреш Технолоджі Україна» через свого представника подало цивільний позов до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної злочином, в якому той просив стягнути з цивільного відповідача на користь позивача в особі директора ОСОБА_9 167415,61 грн майнової шкоди, 33083,34 грн. інфляційних витрат, 15067,41 грн. 3 % річних, всього 215566,36 грн майнової шкоди та 150000,00 грн моральної шкоди.

Цивільний позов обґрунтовано тим, що внаслідок злочинних дій обвинуваченої ОСОБА_2 ТОВ «Фреш Технолоджі Україна» було заподіяно майнову шкоду на загальну суму 167415,61 грн. Крім цього, внаслідок злочинних дій директора ТОВ «МАСФУД» ОСОБА_2 ОСОБА_9 була заподіяна моральна шкода, яка виражається у душевних стражданнях та переживаннях, які він зазнає з часу вчинення злочину (березня 2013) і по даний час, так як обвинувачена, не дивлячись на беззаперечні докази її винуватості, свою причетність заперечує, завдані збитки не відшкодовує, довгий час переховувалася від органів досудового розслідування, внаслідок чого досудове розслідування затягнулося до листопада 2020 року, а тому завдану обвинуваченою ОСОБА_2 моральну шкоду він оцінює у грошовому еквіваленті в 150 000 грн.

16.03.2021 захисник ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_11 подав до суду відзив на позовну заяву ТОВ «Фреш Технолоджі Україна», в якому вказав, що вважає заявлений позов у кримінальному провадженні надуманим, штучним та безпідставним, який, як і усе кримінальне провадження, є сфабрикованим проти ОСОБА_2 , а, відповідно, таким, що не підлягає задоволенню, а також вказано на ряд невідповідностей позову вимогам процесуального закону.

25.03.2021 представником цивільного позивача надано уточнення до позовної заяви, в якому, зокрема, вказано про наявність судових витрат, до яких відносяться витрати на професійну правничу допомогу, які будуть складати 25000,00 грн, які просив стягнути з обвинуваченої ОСОБА_2 , докази таких витрат зобов`язувався подати до виходу суду у нарадчу кімнату.

Згідно зі ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням, або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні. Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Щодо вимог про стягнення матеріальної шкоди суд зазначає наступне.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала.

Виходячи з вимог ст. 11 ЦПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а також з вимог ст. 60 ЦПК України, яка зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У судовому засіданні знайшла своє підтвердження наявність безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями обвинуваченої і матеріальною шкодою, заподіяною потерпілому в розмірі 167415,61 грн, які вона, будучи службовою особою, заподіяла потерпілому, зловживаючи своїм службовим становищем, шляхом розтрати ввіреного їй майна потерпілого, що підтверджується договором про відповідальне зберігання від 25.02.2013 та актами та видатковими накладними. Враховуючи величину індексу споживчих цін (індекс інфляції) по Україні та розмір 3 % річних, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 215566,36 грн майнової шкоди.

Таким чином, цивільний позов в частині стягнення матеріальної шкоди підлягає повному задоволенню.

Щодо вимог про стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 23 ЦК України: особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача вказує, що ОСОБА_9 була заподіяна моральна шкода та обґрунтовує в чому вона полягає, однак нічого не вказує про заподіяння моральної шкоди ТОВ «Фреш Технолоджі Україна», оскільки саме воно є потерпілим в даному кримінальному провадження, а не її директор ОСОБА_9 , який виступає як представник потерпілого.

Таким чином, суд залишає позов в частині стягнення моральної шкоди з обвинуваченої без задоволення.

Щодо стягнення процесуальних витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Відповідно до ст. 118 КПК України, процесуальні витрати складаються із 1) витрат на правову допомогу; 2) витрат, пов`язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження; 3) витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів; 4) витрат, пов`язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів, виготовленням дублікатів і копій документів.

Згідно ст.ст. 26, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, ордеру. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, закон не обмежує розмір компенсації витрат на професійну правничу допомогу за умови дотримання вимог ст. 137 ЦПК України. Згідно з даною статтею ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 4 статті 137 ЦПК України, запроваджено принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

З урахуванням вимог ЦПК України стороні судового процесу та її адвокату необхідно надати суду наступні докази про понесені витрати на правничу допомогу, а саме письмовий договір потерпілої (цивільного позивача) із адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням, в якому має бути зазначено умови про порядок визначення вартості наданих послуг за ведення відповідної судової справи (почасова оплата, фіксована сума тощо); посилання на реквізити або сторін судової справи, у якій надається правнича допомога; детальна фіксація послуг, які надаються у рамках ведення відповідної судової справи, їх обсяг (витрачений час) та вартість (якщо окремі послуги мають різну вартість); детальне фіксування витрат, які понесені адвокатом у зв`язку із наданням послуг щодо ведення відповідної судової справи (витрати на відрядження, нотаріальні послуги, переклад документів тощо); належно оформлені документи, що підтверджують такі витрати; належним чином оформлені платіжні документи під час здійснення оплати послуг адвоката, тощо.

Згідно з практикою Європейського Суду (Справа "Шульга проти України", заява № 16652/04) «заявник має право на відшкодування судових витрат лише в разі, якщо було доведено, що такі витрати були фактично понесені і були неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим».

Представник позивача вказує, що витрати на професійну правничу допомогу будуть складати 25000,00 грн. Докази таких витрат зобов`язувався подати до виходу суду у нарадчу кімнату.

Перевіркою матеріалів даного кримінального провадження встановлено, що представниками потерпілого не надано суду належного документального підтвердження реальності та обґрунтованості понесених витрат на правову допомогу у розмірі 25000,00 грн (зокрема, відсутній деталізований розрахунок гонорару адвоката та докази фактичного понесення цих витрат потерпілим).

Сама лише вказівка на суму без належного фінансово-процесуального обґрунтування не є підставою для її стягнення з обвинуваченої. За таких обставин, позовна вимога щодо стягнення витрат на правову допомогу залишається без задоволення.

Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченої витрати на проведення експертизи № 8-4/537 від 23.06.2018 в розмірі 3432,00 грн.

Речові докази в кримінальному провадженні відсутні.

Відповідно до ч. 5 ст. 374 КПК України, у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05.05.2026 змінено порядок судового провадження та постановлено здійснювати судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 191 КК України за відсутності обвинуваченої (in absentia) в порядку спеціального судового провадження.

Обвинувачена ОСОБА_2 про дату, час та місце судових засідань була повідомлена в порядку ст. 323 КПК України зокрема шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Васильківського міськрайонного суду Київської області, а також у газеті «Голос України».

Враховуючи викладене, з моменту опублікування повістки про виклик у ЗМІ загальнодержавної сфери розповсюдження обвинувачена вважається належним чином ознайомленою з її змістом.

Таким чином, судовий розгляд у кримінальному провадженні згідно ч. 3 ст. 323 КПК України здійснювався за відсутності обвинуваченої (in absentia), яка показань суду не надавала, будь-яких клопотань від останньої не надходило.

Особиста присутність особи у судовому процесі виділена як одна з найбільш фундаментальних гарантій права на справедливий розгляд справи, гарантований ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої «кожна людина має право під час будь-якого кримінального обвинувачення, що їй пред`явлене, на справедливий розгляд справи судом».

Процедури «in absentia» неминуче припускають деякий відступ від загальних правил кримінального процесу. Особливе значення при цьому надається питанню про забезпечення прав відсутнього в залі судового засідання обвинуваченого. У прецедентній практиці ЄСПЛ були вироблені критерії, яким має відповідати таке провадження. При цьому Суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував на необхідності забезпечення процесуальних прав і гарантій осіб, що беруть участь у кримінальному процесі. До таких прав, що підлягають безумовному дотриманню, насамперед, відносяться: право бути присутнім під час розгляду справи, право на захисника, право бути вислуханим, право оскаржити заочний вирок. Так, у рішенні «Медєніца проти Швейцарії» ЄСПЛ зазначив, що існування процедури заочного кримінального провадження не викликає заперечень лише за умови, що при цьому дотримуються гарантії, що забезпечують права людини, закріплені Конвенцією. Ключове значення в цьому випадку відіграє повідомлення особи про порушене проти неї кримінальне провадження, яке мало бути здійснено відповідно до процесуальних і матеріальних вимог, що гарантують ефективне здійснення її прав, при тому, що неясна і неофіційна інформація є недостатньою (справа «Сейдовіч проти Італії»).

Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_2 , яка знала про розпочате щодо неї кримінальне провадження, пред`явлене їй обвинувачення, брала участь в підготовчому судовому засіданні, якій було роз`яснено суть обвинувачення та яка висловила свою незгоду з ним, вказала, що свою вину не визнає, від здійснення свого права предстати перед судом за вчинене діяння та захищати себе безпосередньо у суді, а також свідчать про її намір на ухилення від кримінальної відповідальності.

У той же час, ухилення обвинуваченої ОСОБА_17 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останньою невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (пп. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з гарантій презумпції невинуватості.

Кримінальне провадження здійснювалось за обов`язкової участі захисника, забезпеченого Державою за дорученням північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги.

Захисник обвинуваченої здійснював активні дії, спрямовані на захист обвинуваченої: брав участь у дослідженні доказів, допиті свідків, виступав у судових дебатах, його позиція відповідає позиції обвинуваченої, яку вона висловлювала в своїх клопотаннях на підготовчій стадії розгляду та у відзиві на цивільний позов, що наявні в матеріалах справи.

Враховуючи все вище зазначене, суд приходить до висновку, що вимоги статей 323, 297-5 КПК при розгляді кримінального провадження у відношенні ОСОБА_2 , обвинуваченої за ч. 4 ст. 191 КК України, здійснене за відсутності обвинуваченої (in absentia) в порядку спеціального судового провадження дотримано, під час досудового розслідування та розгляді кримінального провадження в суді вживалися достатні заходи щодо дотримання прав обвинуваченої на захист та доступ до правосуддя, з урахуванням здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374, 375 КПК України,

УХВАЛИВ :

ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з матеріальною відповідальністю, обслуговуванням товарно-матеріальних цінностей, зберіганням, прийманням та розпорядженням майном на строк 3 (три) роки.

Початок строку відбування покарання за даним вироком рахувати ОСОБА_2 з дня її фактичного затримання на виконання вироку суду.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати за проведення експертизи на користь держави в розмірі 3432 (три тисячі чотириста тридцять дві) грн.

Цивільний позов ТОВ «Фреш Технолоджі Україна» до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної злочином, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , народженої ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ТОВ «Фреш Технолоджі Україна» в особі директора ОСОБА_9 , РНОКПП: НОМЕР_2 , майнову шкоду в сумі 167 415,61 грн, інфляційні витрати в сумі 33 083,34 грн, три відсотки річних в сумі 15 067,41 грн, всього: 215 566,36 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Згідно з ч. 3 ст. 400 КПК України, якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених ст. 138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції з дотриманням правил, передбачених ст. 399 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити захиснику обвинуваченого та прокурору.

Суддя ОСОБА_18

Часті запитання

Який тип судового документу № 141570820 ?

Документ № 141570820 це Вирок

Яка дата ухвалення судового документу № 141570820 ?

Дата ухвалення - 16.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141570820 ?

Форма судочинства - Кримінальне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141570820 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141570820, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Судове рішення № 141570820, Васильківський міськрайонний суд Київської області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 141570820 відноситься до справи № 362/6031/20

Це рішення відноситься до справи № 362/6031/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141570818
Наступний документ : 141570822