Єдиний державний реєстр судових рішень Провадження № 2/359/989/2026
Справа № 359/10378/25
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі
головуючого судді Муранової-Лесів І.В..
при секретарі Кулакевич В.О., Шуст А.В., Ліман А.Г.,
за участі позивача - ОСОБА_1 ,
представників позивача - ОСОБА_2 , Серги С.Ф.,
відповідача - ОСОБА_3 ,
представника відповідача - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Пристолична сільська рада Бориспільського району Київської області, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, -
ВСТАНОВИВ:
28.08.2025 до Бориспільського міськрайонного суду Київської області від представника позивача ОСОБА_5 надійшла вище зазначена позовна заява, з проханням : визнати самочинним будівництвом літню кухню з грубою на твердому паливі, розташовану на земельній ділянці № НОМЕР_1 з кадастровим номером 3220880905:06:008:0339 у СТ «Агро» в с. Чубинське Бориспільського району Київської області, та зобов`язати відповідача здійснити її перебудову шляхом перенесення в інше місце на цій же земельній ділянці з дотриманням вимог законодавства, будівельних і протипожежних норм. А також покласти на відповідача судові витрати, попередній розмір яких складає 82000 грн., з яких: 20000 грн. витрат на правничу допомогу, 7000 грн. витрат, пов`язаних із витребуванням доказів, 40000 грн. витрат на проведення експертизи та 15000 грн. очікуваних витрат у зв`язку з розглядом справи (т.1 а.с. 1-4).
В обґрунтування позовної заяви зазначено наступне. Позивачці на праві власності належить земельна ділянка № НОМЕР_2 , кадастровий номер 3220880905:06:008:0011, розташована в СТ «Агро» Пристоличної територіальної громади по АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_3 є власником суміжної земельної ділянки № НОМЕР_1 , кадастровий номер 3220880905:06:008:0339, на якій розташовані садовий будинок та господарські споруди.
Відповідач збудував поблизу межі її земельної ділянки господарську споруду, яку вона визначає як «літню кухню з грубою на твердому паливі». На думку позивача, зазначена споруда є самочинним будівництвом, оскільки не передбачена схемою забудови земельної ділянки відповідача, а її розташування не відповідає вимогам будівельних та протипожежних норм. Зокрема, відстань від найбільш виступаючої конструкції стіни споруди до фактичної межі суміжної земельної ділянки становить декілька сантиметрів замість передбаченого нормативами одного метра, а також не забезпечено належного водовідведення з покрівлі.
На підтвердження вказаних обставин позивачка посилається на висновок експерта № 77 від 01.07.2025, відповідно до якого спірна споруда не відповідає схемі забудови земельної ділянки № НОМЕР_1 та вимогам ДБН Б.2.2-12:2019.
Крім того, позивачка стверджує, що під час експлуатації споруди відповідач спалює тверде паливо та побутові відходи, у тому числі пластик, унаслідок чого дим і неприємний запах потрапляють на її земельну ділянку, перешкоджаючи користуванню нею та створюючи загрозу здоров`ю. Зазначає, що має хронічну залізодефіцитну анемію, у зв`язку з чим їй рекомендовано уникати перебування в місцях із забрудненим повітрям. Також позивачка вказує на небезпеку виникнення пожежі через відсутність іскроуловлювача на димоході та близьке розташування до нього дерев`яної споруди на її земельній ділянці.
Позивач стверджує, що такими діями відповідач порушує її права як власника суміжної земельної ділянки, зокрема вимоги щодо добросусідства.
18.11.2025 представником відповідача адвокатом Ганіною М.Д. подано відзив (т.1 а.с.58-71), за змістом якого відповідач ОСОБА_3 позовних вимог не визнав, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, посилаючись на те, що спірна літня кухня є тимчасовою спорудою без влаштування фундаменту, будівництво якої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 406 від 07.06.2017 не потребує отримання дозвільних документів та прийняття в експлуатацію.
На підтвердження правомірності розміщення споруди відповідач посилається на технічний паспорт на садовий будинок від 29.01.2024 та відомості з Реєстру будівельної діяльності, згідно з якими на земельній ділянці № НОМЕР_1 облікована літня кухня площею 9,9 кв. м, а також зазначені відомості про дозвільний документ на виконання будівельних робіт.
Крім того, відповідач зазначає, що позивачкою не надано доказів проведення уповноваженими органами перевірки спірної споруди, видачі припису про усунення порушень та відмови відповідача його виконати. На думку відповідача, відповідно до статті 376 ЦК України та статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» перебудова або знесення самочинного будівництва можливі за визначених законом умов, а звернення з відповідними вимогами належить до повноважень органів державної влади та місцевого самоврядування. При цьому відповідач визнає право власника суміжної земельної ділянки на захист порушених прав у порядку статей 391, 396 ЦК України, однак заперечує наявність такого порушення у цій справі.
Заперечуючи проти висновку експерта № 77 від 01.07.2025, відповідач вказує, що обстеження споруди проводилося без доступу експерта до земельної ділянки № 458, а висновки зроблено на підставі схеми забудови та фотоматеріалів. Стверджує, що фактична відстань від літньої кухні до паркану становить 120 см, димохідну трубу перенесено на відстань 2,5 м від паркану та піднято на висоту 4,5 м, а водостічна система не спрямовує опади на земельну ділянку позивачки. Також зазначає, що експерт не досліджував питання технічної можливості перенесення споруди.
Відповідач заперечує доводи позивачки щодо негативного впливу експлуатації споруди на її здоров`я та безпечне користування земельною ділянкою, оскільки, на його думку, такі твердження не підтверджені належними та допустимими доказами. Зокрема, не надано доказів спалювання побутових відходів, наявності шкідливих викидів або причинного зв`язку між експлуатацією споруди та станом здоров`я позивачки. Стверджує, що піч фактично не використовується.
Також відповідач зазначає, що спір виник на ґрунті особистого конфлікту між сусідами. За його твердженням, позивачка неодноразово провокувала конфліктні ситуації, зверталася до поліції та інших служб, встановила камери відеоспостереження, погрожувала відповідачу та членам його родини. Вказує, що з метою врегулювання конфлікту ним було встановлено паркан та перенесено димохідну трубу.
Окремо відповідач заперечує проти заявленого позивачкою розміру судових витрат, вважаючи його завищеним та документально не підтвердженим. Зокрема, зазначає про відсутність договору про надання правничої допомоги, актів виконаних робіт та належного підтвердження оплати експертизи, а також ставить під сумнів обґрунтованість її вартості.
Враховуючи викладене, відповідач просить відмовити в задоволенні позову та стягнути з позивачки на його користь витрати на професійну правничу допомогу. Попередній розрахунок власних витрат на правничу допомогу визначає у сумі 9 250 грн за вже виконану роботу та 8 000 грн очікуваних витрат на представництво в судових засіданнях.
Ухвалою від 11.09.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження (т.1 а. с. 45-46).
Ухвалою від 12.02.2026 закрито підготовче провадження (т.1 а. с.172).
Ухвалою суду від 11.09.2026 судом було витребувано у Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області:
- будівельний паспорт 01: НОМЕР_3 від 10.01.2024, включаючи схему забудови земельної ділянки, на забудову земельної ділянки з кадастровим номером 3220880905:06:008:0339, ділянка № НОМЕР_1 в Садовому товаристві «Агро» Пристоличної територіальної громади АДРЕСА_1 , а також документи, на підставі яких він був виданий, підтвердження його отримання замовником;
- документи, на підставі яких Відділом архітектури та будівельного інспектування Пристоличної сільської ради було видано наказ від 10.06.2024 №69/13-03 «Про присвоєння поштової адреси садовому будинку з господарськими будівлями та спорудами, який належить ОСОБА_6 » (т.2 а.с.31-33).
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представники ОСОБА_5 та ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги та просив задовольнити. Позивач пояснила, що на її земельній ділянці знаходиться садовий будинок і надвірні споруди, проте, право власності на них вона не реєструвала. 25.07.2023 відповідач побудував піч-барбекю, де використовується відкритий вогонь, менше ніж в метрі від їх огорожі, на відстані менше 5 метрів до її будинку та у небезпечній відстані від її літньої кухні-сараю, де вона зберігає газовий балон. Коли мати дружини відповідача почала щось спалювати, від чого та сильно диміла, вона почала звертатися до відповідача та уповноважених органів, а потім до суду. І хоча з 2025 року сусіди піччю не користуються, вона переживає за свою безпеку і здоров`я та вважає, що піч має бути перенесена вглиб ділянки згідно із схемою забудови, на відстань не менше 4,3 м від їх спільної огорожі. При цьому позивач пояснила, що дуже задоволена тим, що відповідач встановив між ними нову огорожу з металопрофілю, одна вважає, що це не забезпечує можливого безпечне використання печі. Вона підтверджує, що в садовому товаристві існує проблема зі зміщенням меж земельних ділянок, однак вважає, що усунути таку проблему у спосіб перенесення фактично існуючих меж неможливо, а тому вважає, що має враховуватися вже існуюча межа.
Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні позову, посилаючись на викладені у відзиві заперечення. Відповідач стверджував, що збудував літню кухню та альтанку-барбекю для батьків дружини, які там фактично проживають, оскільки через відключення світла, існувала необхідність мати піч, яку можна було б використовувати і в літній період. Звертає увагу, що літня кухня вже стояла, а майстер добудував піч із барбекю, та мав зробити їх на однаковій відстані. Він не знає , як експерт, якого залучила позивача вимірював відстань, та з отриманими результатами не погоджується, оскільки, коли почалися конфлікти з позивачкою, він встановив додаткову огорожу з профнастилу, відступивши від вже існуючої огорожі у глиб своєї ділянки. Вважає, що зробив все, що задовольнити вимоги позивачки, виніс трубу на 4 метри, встановив вогнетривку огорожу, а мати дружини взагалі відмовилася використовувати піч через скандальну поведінку позивачки. Вважає, що жодних перешкод позивачці у використанні її земельною ділянкою він не створив. Крім того, йому стало відомо, що існує зміщення меж земельних ділянок у земельному кадастрі, і сусіди почали приводити фактичні межі у відповідність до визначених у кадастрі. З метою перевірки цієї обставини він замовив у землевпорядника зведений план його земельної ділянки із суміжними, який підтверджує, що межі ділянок зміщені в сторону ділянки позивачки, тож реальна межа між їх земельними ділянками знаходиться приблизно на тій відстані, на яку позивач вимагає перенести літню кухню та піч з барбекю.
Представник залученої до участі у справі в якості третьої особи Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області як органу місцевого самоврядування, у судове засідання не з`явився, до суду було направлено заяву з проханням розглянути справу за відсутності представника сільської ради.
Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, судового експерта ОСОБА_7 , дослідивши матеріали цивільної справи, а також витребувані докази, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
В силу вимог ч.ч.1, 2 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Способи захисту цивільного права визначені ч.2 ст.16 ЦК України, у тому числі у спосіб припинення дії, яка порушує право та відновлення становища, яке існувало до порушення.
Разом із з цим, за змістом ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, зокрема у ст.82 цього Кодексу.
Суд також звертає увагу, що відповідно до вимог ч. 2 та 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, а також, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
У судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки № НОМЕР_2 , площею 0,06 га з кадастровим номером 3220880905:06:008:0011, розташованої в садовому товаристві «Агро» Пристоличної територіальної громади по АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав №382128657 від 10.06.2024 та відповіддю з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №3306624 від 11.09.2026 (т.1 а.с.5, т.2 а.с.27-28).
Суміжна земельна ділянка № НОМЕР_1 , площею 0,0596 га з кадастровим номером 3220880905:06:008:0339 належить на праві власності відповідачу ОСОБА_3 з вересня 2024 року. До цього її власницею була дружина відповідача ОСОБА_6 , що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також Договором про поділ майна подружжя від 17 вересня 2024 року реєстровий №1347(т.1 а.с. 6, 161-164).
Суд звертає увагу, що обидві земельні ділянки знаходяться на території СТ «Агро» та мають цільове призначення для колективного садівництва.
Як визнано сторонами, обидві земельні ділянки забудовані садовими будинками та господарськими спорудами. Разом із з цим будь-яких належних і допустимих доказів на підтвердження того, які саме будівлі та де конкретно вони розміщені на належній позивачу земельній ділянці, позивач не надала, як і не вказала рік і підстави здійснення такої забудови.
Встановлено, що дружина відповідача - ОСОБА_6 - набула земельну ділянку з кадастровим номером 3220880905:06:008:0339 у власність на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 19 січня 2020 року, реєстровий №06 (т.2 а.с.74-75).
Інформація про забудову земельної ділянки у договорі відсутня.
У подальшому ОСОБА_6 отримала у відділі архітектури та будівельного інспектування Пристоличної сільської ради будівельний паспорт із схемою забудови земельної ділянки, який передбачав будівництво садового будинку та надвірних будівель і споруд, у тому числі «альтанки з барбекю», що підтверджується копією будівельного паспорту із схемою забудови земельної ділянки від 10 січня 2024 року та заявою на його видачу від 27 грудня 2023 року (т.2 а.с.43-51,52).
Згідно із технічним паспортом на садовий будинок, виготовленим 29 січня 2024 року за адресою : Київська область, Бориспільський район, Пристолична територіальна громада , с.Чубинське (станом на 01.01.2021) « АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 (т.2 а.с.76-81), а також Витягом з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (т.1 а.с.95-104) на земельній ділянці з кадастровим номером 3220880905:06:008:0339, яка перебуває у власності відповідача, здійснено будівництво садового будинку загальною площею 60 кв.м. з мансардою, балконом та прибудовою, та господарських будівель і споруд: сараю, убиральні, погребу, літньої кухні, площа забудови 9,9 м2, тип фундаменту відсутній, та альтанки площею основи (забудови) - 7,6 м2, а також свердловина, ями вигрібні, огорожа, хвіртка, ворота (т.1 а.с.95-104).
Відповідно до п. 6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», при розміщенні будинків в кварталах із сформованою забудовою для догляду за будинками і здійснення поточного ремонту відстань до межі суміжної земельної ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни будинку слід приймати не менше ніж 1,0 м. При цьому, має бути забезпечене виконання необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть попаданню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок або взаємоузгоджене водовідведення згідно з вимогами ДБН В.1.1-25.
Як визнано сторонами, та підтверджується висновком експерта ОСОБА_7 за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №77 від 01 липня 2025 року (т.1 а.с.22-33) розташування господарської будівлі «літня кухня - альтанка» (згідно із висновком «Літня кухня з грубою на твердому паливі» на земельній ділянці відповідача кадастровий №3220880905:06:008:0339 площею 0,0596 га не відповідає схемі забудови земельної ділянки №458 від 10.01.2024 року.
Разом із тим, суд критично оцінює встановлену у висновку експерта відстань (менше 1,0 метра) від найбільш виступаючої конструкції стіни господарської будівлі «літньої кухні з грубою на твердому паливі» на земельній ділянці кадастровий № 3220880905:06:008:0339, площею 0,0596 га, за адресою: АДРЕСА_4 , до фактичної межі земельної ділянки кадастровий № 3220880905:06:008:0011, площею 0,06 га, за адресою: АДРЕСА_5 (т.1 а.с.22-30).
Так, згідно із висновком експерта та його поясненнями у судовому засіданні, доступ до земельної ділянки кадастровий номер 3220880905:06:008:0339, ділянка № НОМЕР_1 , не забезпечено, у зв`язку з чим обстеження будівлі «літньої кухні з грубою на твердому паливі» проводилось з території земельної ділянки кадастровий номер3220880905:06:008:0011, ділянка № НОМЕР_2 , а обстеження об`єкта дослідження будівлі проводилося 25.06.2025 в присутності ОСОБА_1 та за відсутності відповідача.
Встановлено, що заміри експертом здійснювалися із використанням лазерної рулетки з території земельної ділянки позивачки, та, як зазначено у висновку (т.1 а.с.28), відстань від найбільш виступаючої конструкції стіни будівлі до фактичної правої межі (металева огорожа) земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_5 , становить 0,6 м.
Отже, при здійснені обстеження суміжних земельних ділянок, їх межі в натурі на місцевості не виносилися, а також не було враховано, що металева огорожа з профнастилу, від якої проводилися заміри, була побудована відповідачем поруч із вже існуючою огорожею із сітки «рабіца» (що видно на фото), що об`єктивно не відповідає фактичним межам між земельними ділянками сторін (т.1 а.с.31-31).
Наведені у висновку дані, а також показання експерта у судовому засіданні свідчать, що заміри проводилися від виступаючої частини конструкції саме альтанки з барбекю, а заміри від літньої кухні, яка згідно із даними будівельного паспорту є окремою господарською спорудою не проводилися. І таким чином відстань, на якій побудовано літню кухню, експертом не встановлено.
Крім того, як визнано сторонам, та підтверджується наданим відповідачем виготовленим ФОП ОСОБА_8 зведеним планом земельних ділянок з кадастровими номерами: 3220880900:09:007:0404, 3220880905:06:008:0339 та 3220880905:06:008:0011, - фактичні межі земельних ділянок, у тому числі земельної ділянки позивача кадастровий №3220880905:06:008:0011, зміщені в сторону земельної ділянки відповідача та суміжної з ним земельної ділянки з кадастровим номером 3220880900:09:007:0404 іншого співвласника (т.2 а.с.83).
Отже, з огляду на викладені обставини, висновок експерта № 77 від 01.07.2025 не може бути покладений в основу висновку про недотримання відповідачем нормативної відстані від спірної споруди до межі земельної ділянки позивачки, оскільки проведені експертом заміри не дають можливості достовірно встановити таку відстань.
Встановлено, що не погоджуючись зі здійсненим відповідачем будівництвом, позивачка ОСОБА_1 у липня 2024 року зверталася до Головного управління ДСНС України з питань влаштування печі-барбекю (ділянка №458) на відстані 50 см від огорожі ділянки № НОМЕР_2 в садовому товаристві «АГРО» за адресою: с.Чубинське, Бориспільський район, Київська область, що підтверджується відповіддю № 56-05-6673/56-1 від 24 липня 2024 року (а.с.13-14), а також до Бориспільського районного управління поліції, що підтверджується відповіддю №71712-2025 від 09 квітня 2025 року (т.1 а.с.16-17).
Зазначені відповіді підтверджують, що між сторонами існує конфлікт, причиною якої є будівництво відповідачем спірних господарських будівель літньої кухні та альтанки з барбекю.
Так, на підтвердження факту користування піччю, позивачем надано відеозаписи з камери відеоспостереження та зроблені скріншоти (стопкадри з долучених відео), з яких вбачається, що щонайменше 08.02.2024, 27.03.2024, 06.07.2024, 27.10.2024 та 05.11.2024, піч на земельній ділянці відповідача використовували за призначенням, про що свідчить дим із димохідної труби (т.2 6,10-23).
Разом із тим досліджені судом відеозаписи не містять об`єктивних даних, які б підтверджували спалювання відповідачем або особами, які проживають на його земельній ділянці, побутових відходів, пластику чи інших матеріалів, а також не підтверджують наявності інтенсивного задимлення, на яке посилалася позивачка. Самі по собі пояснення позивачки про те, що експлуатація споруди раніше супроводжувалася димом та неприємним запахом, за відсутності інших належних доказів не є достатніми для висновку про наявність таких перешкод на час розгляду справи.
Показаннями допитаних у судовому засіданні свідків ця обставина також не доведена.
Даних про те, що відповідач ОСОБА_3 , як власник нерухомого майна, або члени його родини притягувалися до адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАП за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою території населених пункті, або за ст.96 КУпАП за порушення вимог законодавства, будівельних норм стандартів і правил під час будівництва, матеріали справи не містять.
Як визнано позивачем та підтверджується показаннями допитаних у судовому засідання свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та залученого позивачем свідка ОСОБА_10 відповідач та особи, які фактично проживають на земельній ділянці № НОМЕР_1 , припинили використовувати піч та барбекю за призначенням до звернення ОСОБА_1 з даним позовом до суду.
Крім того, долученими до висновку експерта та наданими відповідачем фотографіями підтверджується, що відповідачем змінено розташування димохідної труби відведено її від межі із земельною ділянкою позивачки в глиб земельної ділянки відповідача та піднято на значну висоту.
Будь-яких доказів того, що водостічна система спрямовує опади на земельну ділянку позивачки, матеріали цивільної справи не містять. Долучені відповідачем фото підтверджують, що схил покрівлі літньої кухні та альтанки з барбекю не заходить на сусідню земельну ділянку (т.1 а.с.117).
Посилання позивачки на небезпеку займання майна, розташованого на її земельній ділянці, також не знайшли належного об`єктивного підтвердження. Позивачкою не надано доказів виникнення пожежонебезпечних ситуацій, потрапляння іскор на її земельну ділянку або існування конкретної загрози займання належного їй майна внаслідок експлуатації спірної споруди. Саме лише припущення про можливість виникнення пожежі не підтверджує наявності реальної перешкоди у користуванні земельною ділянкою чи порушення права позивачки.
Суд також враховує, що наявність у позивачки захворювання, підтвердженого медичною документацією (т.1 а.с.28), сама по собі не доводить причинного зв`язку між станом її здоров`я та експлуатацією спірної споруди. Доказів того, що саме внаслідок діяльності відповідача на земельній ділянці позивачки поширювалися шкідливі речовини в концентрації, яка могла впливати на стан її здоров`я, суду не надано.
При цьому суд бере до уваги, що відповідачем встановлено огорожу з металопрофілю, щодо якої позивачка під час судового розгляду висловилася позитивно, а також змінено розташування димової труби. Отже, частина обставин, на які позивачка посилалася як на джерело незручностей та перешкод у користуванні земельною ділянкою, була змінена ще до її звернення за вирішенням спору судом.
Таким чином, досліджені судом докази не підтверджують, що на час розгляду справи спірна споруда або спосіб її використання створюють для позивачки такі перешкоди у користуванні належною їй земельною ділянкою, які потребують усунення шляхом перебудови споруди та перенесення її в інше місце земельної ділянки відповідача.
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
За змістом ч.ч.1-3 ст.103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).
Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).
Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).
За змістом ст.104 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров`я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Частиною другою статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.
За змістом частини першої статті 376 ЦК України самочинне будівництво визначається через ознаки, що виступають умовами або підставами, за наявності яких об`єкт нерухомості вважається самочинним, а саме, якщо:
1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; 2) об`єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) об`єкт нерухомості збудовано з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першій статті 376 ЦК України ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.
Відповідно до частин четвертої, сьомої статті 376 ЦК України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Верховний Суд у постанові від 21 грудня 2022 року у справі № 725/4115/20 зазначив, що при вирішенні питання про те, чи є відхилення від проекту істотним і таким, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, необхідно з`ясовувати, зокрема, як впливає допущене порушення з урахуванням місцевих правил забудови, громадських і приватних інтересів на планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних ділянок тощо.
Під істотним порушенням будівельних норм і правил, з огляду на положення законів України «Про основи містобудування», «;Про архітектурну діяльність», «;Про регулювання містобудівної діяльності», постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт», необхідно розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність та загрожує життю й здоров`ю людини, тощо.
У постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року у справі № 6-1721цс16 зроблено висновок, що «право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об`єкта нерухомості мають органи державної влади, органи місцевого самоврядування і інспекціям державного архітектурно-будівельного контролю. У разі порушення прав інших осіб право на звернення до суду мають такі особи за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК України), а також власник (користувач) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина четверта статті 376 та стаття 391 цього Кодексу)».
Аналогічна правова позиція неодноразово була підтримана Верховним Судом, зокрема у постановах: від 10 квітня 2019 року у справі № 127/27333/16-ц, від 24 липня 2019 року у справі № 369/8107/15-ц, від 20 листопада 2019 року у справі № 685/1537/17-ц, від 10 червня
2020 року у справі № 127/11492/16-ц, від 27 січня 2021 року у справі № 308/8116/13-ц.
Суд звертає увагу, що для задоволення вимог про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, пов`язаних із розміщенням на суміжній земельній ділянці об`єкта будівництва, позивач має довести не лише факт самочинного будівництва та порушення будівельних норм, а й порушення своїх прав як власника сусідньої земельної ділянки, а також необхідність захисту цих прав саме обраним способом. При цьому саме по собі недотримання нормативної відстані від споруди до межі суміжної земельної ділянки не свідчить про обмеження власника у здійсненні права володіння та користування нею, якщо відповідні перешкоди не знайшли об`єктивного підтвердження.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачкою не доведено підстав заявленого позову щодо допущення відповідачем істотних порушень будівельних норм та правил, а також створення перешкод у користуванні належною їй земельною ділянкою, у тому числі внаслідок недотримання правил добросусідства. За таких обставин у задоволенні позову про визнання самочинним будівництвом господарських будівель літньої кухні та добудованої до неї альтанки (за змістом позову «літньої кухні з грубою на твердому паливі») і зобов`язання відповідача здійснити їх перебудову шляхом перенесення в інше місце слід відмовити.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову понесені позивачкою судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Представник відповідача повідомив, що відповідні докази понесених витрат будуть надані суду протягом п`яти днів з дня ухвалення судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2,12,13,81,82,89,141, 263-265,266,273 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Пристолична сільська рада Бориспільського району Київської області, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою відмовити.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_7 .
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга Київському апеляційному суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня оголошення (підписання) рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: І. В. Муранова-Лесів
Судове рішення № 141570680, Бориспільський міськрайонний суд Київської області було прийнято 17.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 359/10378/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: