Постанова № 14156880, 03.03.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2011 року 11:05 Справа № 2а-0870/735/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Садового І.В.

при секретарі судового засідання Пшець Ю.Ю..

за участю:

прокурора: Маркова І.О.

представників позивача: Вініченка С.В., Бурі О.Є.

представників відповідача: Сергєєвої Ю.В., Близнюка А.В., Андросович Г.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: Відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод

феросплавів»

до: Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з

великими платниками податків у м.Запоріжжі

про: скасування податкових повідомлень рішень №0000580808/0 від

11.08.2010, №0000580808/1 від 03.09.2010 та №0000580808/2 від

15.11.2010

ВСТАНОВИВ:

02.02.2011 Відкрите акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів» звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі про скасування податкових повідомлень рішень №0000580808/0 від 11.08.2010, №0000580808/1 від 03.09.2010 та №0000580808/2 від 15.11.2010.

Ухвалою суду від 03.02.2011 відкрито провадження в адміністративній справі №2а-0870/735/11, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи на 21.02.2011. У судовому засіданні оголошувалась перерва до 03.03.2011.

Згідно повідомлення прокуратури Запорізької області від 25.02.2011 №05/1-2268-11, у звязку з необхідністю захисту економічних інтересів держави в особі Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі, за виниклим спором, на стадії її розгляду, відповідно до ст.ст.35, 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст.60 КАС України у дану справу вступив прокурор.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 03.03.2011 на підставі ст.160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Позивач підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві. Зазначає, що при визначенні суми бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2010 року та відображенні залишку від'ємного значення, який підлягав включенню до складу податкового кредиту наступного періоду ВАТ «ЗЗФ» керувалося п. 7.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» і не допускало порушення зазначеної норми. Висновки відповідача про порушення позивачем п.п.7.7.1 та п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» при визначенні суми бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2010 року є такими, що суперечать фактичним обставинам та положенням податкового законодавства України. Сума ПДВ була фактично сплачена позивачем при здійсненні попередньої оплати у складі вартості товару. В свою чергу, постачальник товару, при отриманні такої попередньої оплати, включив до складу податкових зобовязань суму зазначеного ПДВ в повному обсязі за першою подією на виконання вимог Закону України «Про податок на додану вартість». Крім того, позивач не повинен був враховувати висновки акта попередньої перевірки, оскільки акт перевірки не є рішенням податкового органу і податкові повідомлення-рішення, які були винесені на підставі такого акта перевірки, були оскаржені в судовому порядку та не були узгодженими. Просить позов задовольнити та скасувати спірні податкові повідомлення-рішення.

Відповідач з позовними вимогами не погодився з підстав, викладених у запереченнях. Зазначив, що донарахування податку на додану вартість та зменшення бюджетного відшкодування сталося внаслідок порушення позивачем п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення податкового кредиту за квітень 2010 року на суми податку на додану вартість по товарам сплаченим, але фактично не отриманим. Приписи Закону України «Про податок на додану вартість» свідчать про те, що обов'язковою умовою віднесення сум податків до складу податкового кредиту є придбання товарів. Враховуючи результати попередньої перевірки (акт № 211/08-08/00186542 від 16.06.10 p.), a саме - не підтвердження від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за березень 2010 року на 48 202 438 грн, підприємством в порушення пп. 7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок у банку за квітень 2010 року на 31 296 470 грн. та завищено залишок від'ємного значення (рядок 26 Декларації з ПДВ), який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 16 905 968 грн. Вважає висновки акту перевірки обґрунтованими, а спірні податкові повідомлення рішення такими, що винесені на підставі діючого законодавства. Просить у задоволенні позову відмовити.

Прокурор у судовому засіданні підтримав позицію податкового органу та просив відмовити у задоволенні позову.

Як вбачається з матеріалів справи Спеціалізованою Державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі була проведена позапланова виїзна перевірка ВАТ «Запорізький завод феросплавів» (далі ВАТ «ЗЗФ») з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника банку за квітень 2010 pоку, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в березні 2010 року.

За наслідками перевірки був складений акт № 258/08-08/00186542 від 30.07.2010.

Так, підставою для висновків акту перевірки стали результати попередньої перевірки оформленої актом від 16.06.2010 р. № 211/08-08/00186542 виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в банку за березень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у лютому 2010р.

На сторінках 17-18 акту перевірки від 30.07.2010 зазначено, що за наслідками попередньої перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за березень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося у лютому 2010 року (акт перевірки № 211//08-08/00186542 від 16.06.2010) було встановлено порушення порядку ведення податкового обліку.

Було встановлено порушення ВАТ «ЗЗФ» вимог п.4.3 ст.4, п.п.7.3.6, п.п.7.2.3, п.п.7.4.1, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено задекларованого ВАТ «ЗЗФ» дозволеного податкового кредиту за березень 2010 року в розмірі 54 833333 грн. 33 коп. по товарам сплаченим але фактично не отриманим.

Зокрема зазначається, що в березні 2010 року ВАТ «ЗЗФ» перерахувало грошові кошти постачальнику ВАТ «Нікопольський завод феросплавів» (далі ВАТ «НЗФ») з призначенням платежу «передплата за коксовий горішок» на загальну суму 329 000000 грн. в тому числі ПДВ 54 833333 грн. 33 коп. Фактично відвантаження товару на адресу ВАТ «ЗФЗ» по цій передплаті в перевіряємому періоді не здійснювалося.

Враховуючи результати попередньої перевірки (акт №211//08-08/00186542 від 16.06.2010) ВАТ «ЗЗФ» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок у банку за квітень 2010 року на 31 296 470 грн. та завищено залишок від'ємного значення (рядок 26 Декларації з ПДВ) на суму 16 905 968 грн.

З урахуванням вказаного на сторінках 18-19 акту перевірки від 30.07.2010 наводяться висновки, згідно з якими:

- на порушення п.п.7.7.1 та п.п.7.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та порядку заповнення і подачі податкової декларації з ПДВ, затвердженого Наказом ДПАУ №166 від 30.05.1997 ВАТ «ЗЗФ» завищило заявлену суму бюджетного відшкодування з ПДВ на розрахунковий рахунок у банку за квітень 2010 року на суму 31 296470 грн.

- на порушення п.п.7.7.1 та п.п.7.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ВАТ «ЗЗФ» завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 16 905 968 грн.

Ознайомившись із актом ВАТ «ЗЗФ» подало свої заперечення на висновки акту перевірки.

09.08.2010 ВАТ «ЗЗФ» отримано відповідь на заперечення №8166/10/08-08 від 06.08.2010, згідно з якою доводи заперечень були визнані необґрунтованими, а висновки акту перевірки залишені без змін.

13.08.2010 ВАТ «ЗЗФ» отримано податкове повідомлення - рішення №0000580808/0 від 11.08.2010, яким ВАТ «ЗЗФ» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2010 року на суму 31 296 470 грн.

Не погодившись з винесеним податковим повідомлення - рішенням ВАТ «ЗЗФ» ініціювало процедуру апеляційного узгодження зазначеного податкового повідомлення-рішення та звернулося із первинною скаргою до СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжя.

06.09.2010 ВАТ «ЗЗФ» отримано рішення про результати розгляду первинної скарги №9320/10/25-016 від 03.09.2010 та податкове повідомлення - рішення №0000580808/1 від 03.09.2010. Згідно з рішенням про результати розгляду первинної скарги СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжя відмовила у задоволенні скарги підприємства посилаючись на те, що під час перевірки не були надані документи, які підтверджують постачання продукції саме у квітні 2010 року.

14.09.2010 ВАТ «ЗЗФ» продовжило процедуру апеляційного узгодження спірних податкових повідомлень-рішень та звернулося із повторною скаргою до Державної податкової адміністрації у Запорізькій області.

15.11.2010 ВАТ «ЗЗФ» отримано рішення про результати розгляду повторної скарги №5189/10/25020 від 11.11.2010, яким ДПА у Запорізькій області відмовила у задоволенні скарги, оскаржені податкові повідомлення - рішення були залишені без змін.

17.11.2010 ВАТ «ЗЗФ» отримано податкове повідомлення-рішення №0000580808/2 від 15.11.2010, яким ВАТ «ЗЗФ» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2010 року на суму 31 296 470 грн.

Не погоджуючись із результатами розгляду первинної та повторної скарг підприємства, 22.11.2010 ВАТ «ЗЗФ» звернулося із повторною скаргою до Державної податкової адміністрації України. ДПА України продовжувала розгляд скарги позивача до 24.01.2011.

24.01.2011 ВАТ «ЗФЗ» отримано рішення про результати розгляду повторної скарги №977/6/25-0515 від 21.01.2011, згідно з яким у задоволенні повторної скарги відмовлено, а податкові повідомлення рішення залишені без змін.

Не погодившись з прийнятими рішеннями позивач звернувся до суду з даним позовом.

Крім того, матеріалами справи також встановлено, що на підставі акту попередньої перевірки №211/08-08/00186542 від 16.06.2010 (на який посилається відповідач в акті перевірки №258/08-08/00186542 від 30.07.2010), СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі винесені податкові повідомлення - рішення № 0000480808/0 від 29.06.2010, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за березень 2010 року на суму 1090443 грн. 00 коп. і № 0000490808/0 від 29.06.2010, яким визначено суму зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 8620163 грн. 50 коп., в тому числі за основним платежем 6630895 грн., за штрафними санкціями 1989268 грн. 50 коп.

Зазначені рішення були оскарженні позивачем в апеляційному та судовому порядку.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.02.2011 по справі №2а-0870/269/11 позовні вимоги ВАТ «ЗФЗ» задоволені та скасовані податкові повідомлення - рішення № 0000480808/1 від 29.06.2010, № 0000480808/1 від 18.08.2010, № 0000480808/2 від 20.10.2010, № 0000480808/3 від 05.01.2011, № 0000490808/1 від 29.06.2010, № 0000490808/1 від 18.08.2010, № 0000490808/2 від 20.10.2010, № 0000490808/3 від 05.01.2011.

Оцінивши представлені докази у їх сукупності вважаю, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.п.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 За кону України “Про податок на додану вартість”податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва.

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника. (п.п.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”).

Таким чином, Законом України “Про податок на додану вартість” передбачено дві вимоги для отримання покупцем права на відображення податкового кредиту: це дата здійснення “першої події”та наявність податкової накладної.

Як встановлено у судовому засіданні на підставі письмових доказів, у позивача виникла перша подія у вигляді здійснення попередньої оплати (фактичного перерахування) передоплати та отриманні від постачальника податкові накладні, тому Відкрите акціонерне товариство “Запорізький завод феросплавів”обґрунтовано формував податковий кредит також по першій події.

Закон України “Про податок на додану вартість” не передбачає, що право на включення суми податку на додану вартість до податкового кредиту виникає тільки у випадку здійснення фактичної поставки товарів у цьому ж періоді.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи термін дії договорів поставки за взаємною домовленістю сторін встановлений до 31.12.2010, згідно з додатковими угодами до зазначених договорів термін дії договорів продовжено до 31.12.2011. Як вбачається з наданих суду договорів поставка коксової продукції повинна здійснюватися на протязі всього терміну дії зазначених договорів поставки. Станом на 01.01.2011 було поставлено продукції на загальну суму 229 781521 грн. 24 коп., що підтверджується довідкою бухгалтерського обліку та переліком первинних документів зазначених в реєстрі первинних документів (акти приймання-передачі, приходні ордери).

Згідно п.1.4. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» «поставка товарів» - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Здійснення передплати за продукцію по договору є операцією, яка здійснюється згідно з таким договором, та є подією, яка викликає зміни в структурі активів платника податків.

Позивачем на вимогу суду надані первинні бухгалтерські документи, що підтверджують фактичне отримання Відкритим акціонерним товариством “Запорізький завод феросплавів” товару, їх транспортування тощо, тобто свідчать про реальність укладених договорів.

Як було встановлено, сума ПДВ була фактично сплачена підприємством позивача при здійсненні попередньої оплати товару у складі вартості товару. В свою чергу, постачальник товару, при отриманні такої попередньої оплати, включив до складу податкових зобовязань суму зазначеного ПДВ в повному обсязі за першої подією, на виконання вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно п.п.7.7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з редакцією пункту 7.7.2 ст. 7 Закону, яка діяла на момент складання декларації з ПДВ за квітень 2010 року, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду".

Таким чином, визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в даному випадку є фактична оплата ним сум такого податку контрагенту у попередніх податкових періодах, яка позивачем здійснена, що не заперечується відповідачем та підтверджується матеріалами справи, незалежно від моменту переходу права власності на товар. Дана правова позиція підтверджується також Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 15.09.2010 по справі №К-8767/07 та від 07.12.2010 по справі № К-35241/09.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що при визначенні суми бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2010 року та відображенні залишку від'ємного значення, який підлягав включенню до складу податкового кредиту наступного періоду ВАТ «ЗФЗ» керувалося п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» і не допускало порушення зазначеної норми.

Щодо врахування висновків попереднього акту перевірки.

Як вбачається з акту перевірки, висновки про порушення підприємством вимог п.п.7.7.1 та п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ґрунтуються на твердженні, що підприємством не враховано висновки попередньої перевірки, які оформлені актом №211//08-08/00186542 від 16.06.2010.

Фактично висновки попереднього акту перевірки від 16.06.2010 стали підставою для висновків про завищення ВАТ «ЗЗФ» заявленої суми бюджетного відшкодування за квітень 2010 року та завищення суми від'ємного значення податкового кредиту в рядку 26 Декларації з ПДВ за квітень 2010 року.

Посилання відповідача в акті перевірки на те, що оскільки актом перевірки №211//08-08/00186542 від 16.06.2010 не підтверджено правомірність визначення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2010 року, то має місце завищення Відкритим акціонерним товариством «Запорізький завод феросплавів» податкового кредиту з податку на додану вартість у квітні 2010 року, не можуть бути прийняті до уваги у звязку з наступним.

Підпунктом 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ (далі Закон №2181-ІІІ) встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 6.1 ст. 6 Закону №2181-ІІІ у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Згідно п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №2181-ІІІ податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до п.п.5.2.3 п.5.2 ст.5 Закону №2181-ІІІ заява (скарга) повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів (скарга), подана із дотриманням строків, визначених підпунктом 5.2.2 пункту 5.2, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення (абзац підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону №2181-ІІІ).

Як було встановлено податкові повідомлення рішення, які були винесені на підставі акту перевірки №211//08-08/00186542 від 16.06.2010 були оскарженні позивачем в апеляційному та судовому порядку.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.02.2011 по справі №2а-0870/269/11 позовні вимоги ВАТ «ЗФЗ» задоволені та скасовані податкові повідомлення рішення № 0000480808/1 від 29.06.2010, № 0000480808/1 від 18.08.2010, № 0000480808/2 від 20.10.2010, № 0000480808/3 від 05.01.2011, № 0000490808/1 від 29.06.2010, № 0000490808/1 від 18.08.2010, № 0000490808/2 від 20.10.2010, № 0000490808/3 від 05.01.2011. Судове рішення у справі №2а-0870/269/11 на час розгляду справи не набрало законної сили.

Отже, акт перевірки №211//08-08/00186542 від 16.06.2010 до моменту узгодження податкового зобов'язання не може бути підставою для коригування податкових зобов'язань наступних періодів.

З урахуванням вказаних обставин ВАТ «ЗЗФ» не повинно було враховувати вказані висновки попередньої перевірки при веденні свого податкового обліку, оскільки на момент проведення перевірки питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за квітень 2010 року, податкові повідомлення-рішення, винесені на підставі акту попередньої перевірки, були оскаржені та на момент перевірки мали неузгоджений характер, не підлягали виконанню до набрання рішенням по справі законної сили.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятих спірних рішень.

Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Згідно із ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 94, 158, 160, 161, 162, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі про скасування податкових повідомлень рішень №0000580808/0 від 11.08.2010, №0000580808/1 від 03.09.2010 та №0000580808/2 від 15.11.2010 задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі №0000580808/0 від 11.08.2010, №0000580808/1 від 03.09.2010 та №0000580808/2 від 15.11.2010.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» (вул.Діагональна, буд.11, м.Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 00186542) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В.Садовий

Постанова складена у повному обсязі 04.03.2011