Постанова № 14156832, 21.02.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2011 року Справа № 2а-10605/10/0870

за позовом Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж, Запорізька область, м. Мелітополь

до Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області, м. Мелітополь

про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.12.2010 року № 0001272301/0,-

У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.

при секретарі судового засідання Бриль А.В.

за участі представників сторін:

від позивача - Свідерський К.Е (довіреність № 06 від 04.01.2011)

Пастушенко Л.В. (довіреність № 203 від 21.02.2011)

від відповідача Козик А.І. (довіреність № 32882 від 27.10.2010)

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж до Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.12.2010 року № 0001272301/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 1477332,50 грн., у т.ч. за основним платежем 980702,00 та штрафних санкцій 496630,50 грн.

Ухвалою суду від 25.01.2011 відкрито провадження у адміністративній справі №2а-10605/10/0870 та призначений судовий розгляд на 09.02.2011. Розгляд справи було відкладено на 21.02.2011.

В засіданні 21.02.2011 позивач уточнив позовні вимоги та з підстав, визначених у поданій позовній заяві, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Мелітопольської ОДПІ Запорізької області від 10.12.2010 року №0001272301/0, в частині донарахування суми 1444603,77 грн. (за основним платежем 958882,77 грн., та штраф 485721,0 грн.). Уточнення прийнято судом.

Обґрунтовуючи позовні, позивач посилався на наступне:

Надання пільг та субсидій здійснюється у межах регульованого тарифу на житлово-комунальні послуги. В результаті частину тарифу сплачує населення, а частину бюджет. Це відношення підпадає під загальне визначення продажу і бази оподаткування, наведене у п. 1.4 та 4.1 Закону про ПДВ.

Таким чином, субсидії, що надаються громадянам, згідно Положення не є обєктом оподаткування ПДВ (п/п. 3.2.7 п. 3.2 ст. 3 Закону про ПДВ).

У відповідності до ст. 2 Закону про ПДВ, платниками податку є суб'єкти підприємницької діяльності та ін. Субсидії і пільги надаються фізичним особам, споживачам житлово-комунальних послуг (для особистих потреб), тобто особам, які не є платниками ПДВ. Відділи субсидій також не є платниками ПДВ, у звязку з чим нема підстав застосовувати до них пільговий режим оподаткування.

Зазначає, що отримував бюджетні субсидії призначені населенню по коду бюджетної класифікації 1340 «Поточні трансферти населенню».

Тож вважає висновки перевіряючих, викладені в акті перевірки, не ґрунтується на нормах податкового закону (не відповідає ні змісту, ані сенсу податкових норм), тому Рішення Відповідача є протиправним.

Відповідач проти позову заперечив у повному обсязі, про що надав письмові заперечення. Зокрема зазначив, що у перевіряємому періоді підприємством отримано з бюджету шляхом перерахування на рахунок № 37124900069510, відкритий в ГУДКУ у Запорізькій області субсидій та компенсацій пільг в межах тарифу із врахуванням ПДВ на загальну суму 5753296,58грн.( в т.ч. ПДВ) в т.ч.:

- суми отриманих субсидій по наданим послугам по теплопостачанню категоріям населення, яким нараховується субсидія на комунальні послуги згідно чинного законодавства у загальній сумі 620913,39 грн.., в т.ч. квітень 2009р. у сумі -140143,69 грн., серпень 2009р. у сумі 3597,86 грн., жовтень 2009р у сумі 2495,65 грн., листопад 2009русумі 559,25 грн., грудень 2009р. у сумі 124044,02 грн., лютий 2010р. у сумі 134059,82грн., березень 2010р у сумі 107213,92 грн., квітень 2010р. -107459,51грн., червень 2010р. у сумі -1339,67 грн.

- суми отриманих пільг окремим категоріям населення, (ветеранам війни, особам, які мають заслуги перед Батьківщиною, ветеранам військової служби, громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та ін.) яким передбачено пільги щодо оплати електроенергії, природного газу, квартирної плати, послуг з тепловодопостачання та водовідведення, вивезення сміття у загальній сумі 5132383,19 грн.., в т.ч. квітень 2009р. у сумі -659180,94 грн., червень 2009 у сумі - 129247,58 грн., липень 2009р у сумі -155076,31 грн.,серпень 2009р. у сумі 303789,08 грн., вересень 2009р у сумі 153148,90 грн., жовтень 2009р у сумі 153142,06 грн., листопад 2009р у сумі 149364,48 грн., грудень 2009р. у сумі 1029952,67 грн., лютий 2010р. у сумі 838911,86грн., березень 2010р у сумі 635771,11 грн., квітень 2010р.-603081,40 грн., червень 2010р. у сумі -321716,80 грн.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР визначено, що база оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) житлово-комунальні послуги підлягають державному регулюванню та реалізуються за встановленими тарифами. Базою оподаткування таких послуг є встановлений тариф.

Враховуючи, що частка плати за житлово-комунальні послуги визначається виходячи з сукупного доходу громадянина та розміру тарифу, затвердженого з урахуванням ПДВ, то і розмір субсидії містить ПДВ. Грошові кошти у вигляді пільг та субсидій разом з коштами, сплаченими безпосередньо кожним одержувачем пільг та субсидій, включаються до об'єкта оподаткування, так як базою оподаткування є тариф.

Таким чином, на порушення пункту 4.1 ст.4 , п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 , п.п. 11.11 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість » за № 168/97 від 03.04.1997 року із змінами та доповненнями підприємством не включенно до бази оподаткування грошових коштів (отриманих пільг та субсидій) в межах встановленого тарифу чим занижено податок на додану вартість на суму 958 882,77 грн. або 958 883 грн.,

Що стосується нарахуванням штрафних санкцій в сумі 6 279,50 грн.:, то відповідач також заперечив і зазначив, що перевіркою відображених у рядку 8.4Б Декларацій „Коригування на основі попередніх звітних періодів (+ чи -): інші випадки" показників за період з 01.04.2009р. по 30.06.2010р. у загальній сумі 12259 грн. встановлено, що суб'єктом господарювання віднесено до складу податкових зобов'язань виправлення арифметичної помилки по обсягам по теплопостачанню населенню за грудень 2009р.

На порушення абз. «а» підпункту 17.2 Закону України «Про погашення заборгованості платників податків» підприємством не нараховано штрафні санкції у розмірі 5% за несвоєчасну сплату самостійно виявлених занижених податкових зобов'язань у сумі 12259 грн.

Відповідно до ст. 41 КАС України, під час судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу “Камертон”.

У судовому засіданні 21.02.2011 судом, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови, разом з тим оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, зважаючи на наступне:

Відповідно до ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підстав Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обовязковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у звязку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємств чи організації позивача у справі.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів).

Як свідчать матеріали справи, Мелітопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області відповідно до плану-графіку проведення документальних перевірок суб'єктів господарської діяльності - юридичних осіб була проведена планова виїзна перевірка Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009р. по 30.06.2010р. за результатами якої складено Акт № 1400/23/05541114 від 29.11.2010р.

Працівниками Мелітопольської ОДПІ зроблено висновок про порушення позивачем

- підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4., 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 980702 грн. в тому числі: квітень 2009р. у сумі -133221 грн., травень 2009р. у сумі-2658 грн., червень 2009р. у сумі 24162 грн., липень 2009р. у сумі 28740 грн., серпень 2009р. у сумі 52831 грн., вересень 2009р. у сумі 30021грн., жовтень 2009р у сумі 33490 грн., листопад 2009русумі 24987 грн., грудень 2009р. у сумі 192331грн., лютий 2010р. у сумі 162162 грн., березень 2010р. у сумі 123831 грн., квітень 2010р.-118423 грн., червень 2010р. у сумі -53843 грн.

- абз. «а» підпункту 17.2 Закону України «Про погашення заборгованості платників податків» підприємством не нараховано штрафні санкції у розмірі 5% за несвоєчасну сплату самостійно виявлених занижених податкових зобов'язань у сумі 12259 грн.

На підставі матеріалів перевірки, Мелітопольської ОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення від 10.12.2010 р. № 0001272301/0, на загальну суму 1477332,50 грн. (основний платіж з податку на додану вартість 980702,0 грн., штраф 496630,5грн.).

Вважаючи податкове повідомлення-рішення Мелітопольської ОДПІ частково протиправним та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства України, позивач оскаржив його до Запорізького окружного адміністративного суду і просить скасувати в частині нарахування податкового зобовязання на суму 1444603,77 грн., у тому числі, основний платіж 958882,77грн. та штраф 485721,0 грн.

Суд вважає висновки перевірки позивача такими, що суперечать фактичним обставинам справи, з огляду на наступне:

Мелітопольське орендне підприємство теплових мереж надає послуги по теплопостачанню населенню, бюджетним організаціям та підприємствам міста.

Як свідчать матеріали справи, згідно податкової звітності по податку на додану вартість Мелітопольське орендне підприємство теплових мереж отримані субсидії та пільги декларувало, як доходи, які не є об'єктом оподаткування згідно ст. 3.2.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Відповідач в ході проведеної перевірки дійшов висновку, що сума отриманих субсидій за послуги теплопостачання окремим категоріям населення підлягає оподаткуванню згідно п. 4.1 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон про ПДВ) та Позивач занизив обєкт оподаткування на суму 958882,77 грн., штраф з якого складає 479441,38 грн.

Однак, суд вважає такі висновки необґрунтованими, оскільки:

Організаційні та господарські відносини у сфері житлово-комунальних послуг між виробниками, виконавцями і споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг регулює Закон «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 р. № 1875-ІУ Відповідно до ст. 19 цього Закону такі відносини здійснюються виключно на договірних засадах.

Житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування у жилих та нежилих приміщеннях.

Комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення потреб фізичних і юридичних осіб холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо - та електропостачанням, опаленням, а також вивезенням побутових відходів.

Житлово-комунальні послуги зокрема включають комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Державна політика у сфері житлово-комунальних послуг базується на принципі регулювання цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги.

Порядок формування цін/тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг першої й другої груп визначає Кабінет Міністрів України.

Виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження до органів місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.

Органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Чинним законодавством окремій категорії населення (ветеранам війни, особам, які мають заслуги перед Батьківщиною, ветеранам військової служби, громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та ін.) передбачено пільги щодо оплати електроенергії, природного газу, квартирної плати, послуг з тепловодопостачання та водовідведення, вивезення сміття.

У перевіряємому періоді підприємством отримано з бюджету шляхом перерахування на рахунок № 37124900069510, відкритий в ГУДКУ у Запорізькій області субсидій та компенсацій пільг в межах тарифу із врахуванням ПДВ на загальну суму 5753296,58грн.( в т.ч. ПДВ) в т.ч.:

- суми отриманих субсидій по наданим послугам по теплопостачанню категоріям населення, яким нараховується субсидія на комунальні послуги згідно чинного законодавства у загальній сумі 620913,39 грн.., в т.ч. квітень 2009р. у сумі -140143,69 грн., серпень 2009р. у сумі 3597,86 грн., жовтень 2009р у сумі 2495,65 грн., листопад 2009русумі 559,25 грн., грудень 2009р. у сумі 124044,02 грн., лютий 2010р. у сумі 134059,82грн., березень 2010р у сумі 107213,92 грн., квітень 2010р. -107459,51грн., червень 2010р. у сумі -1339,67 грн.

- суми отриманих пільг окремим категоріям населення, (ветеранам війни, особам, які мають заслуги перед Батьківщиною, ветеранам військової служби, громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та ін.) яким передбачено пільги щодо оплати електроенергії, природного газу, квартирної плати, послуг з тепловодопостачання та водовідведення, вивезення сміття у загальній сумі 5132383,19 грн.., в т.ч. квітень 2009р. у сумі -659180,94 грн., червень 2009 у сумі - 129247,58 грн., липень 2009р у сумі -155076,31 грн.,серпень 2009р. у сумі 303789,08 грн., вересень 2009р у сумі 153148,90 грн., жовтень 2009р у сумі 153142,06 грн., листопад 2009р у сумі 149364,48 грн., грудень 2009р. у сумі 1029952,67 грн., лютий 2010р. у сумі 838911,86грн., березень 2010р у сумі 635771,11 грн., квітень 2010р.-603081,40 грн., червень 2010р. у сумі -321716,80 грн.

Згідно п.п 3.2.7 Закону про ПДВ операції з виплати у грошовій формі дотацій, субсидій та інших виплат за рахунок бюджету, у порядку, встановленому законодавством, не є об'єктом оподаткування.

Посилання відповідача на те, що грошові кошти у вигляді пільг та субсидій разом з коштами, сплаченими безпосередньо кожним одержувачем пільг та субсидій, включаються до об'єкта оподаткування, так як базою оподаткування є тариф, не відповідають приписам чинного законодавства:

Закон про ПДВ досить чітко у ст. 3 окреслив коло господарських операцій, на які поширюється його дія. Передусім до нього входять операції по продажу товарів (робіт, послуг), ввіз (імпорт) та вивіз (експорт) товарів (робіт, послуг). Ці операції більш деталізовані у ст. 4, яка визначає безпосередньо базу оподаткування, виходячи з обєкту оподаткування. Зокрема, по продажу товарів, виходячи з договірної вартості, визначеної за вільними чи регульованими цінами, які відшкодовуються покупцем безпосередньо чи через будь-яку третю особу. Таким чином, в основі дії Закону про ПДВ лежать цивільно-правові операції, повязані з переходом права власності на товари (роботи, послуги).

Із загального обсягу таких відносин у п. 3.2 і ст. 5 виділені операції, які не є обєктом чи звільнені від оподаткування. У звязку з цим пільговому оподаткуванню підлягають саме операції по продажу, а не інші цивільно-правові відносини. Отже, одне й те ж цивільно-правове відношення, але з різним предметним складом, може мати різний режим оподаткування.

Таким чином, можна зробити висновок, що всі операції по продажу товарів (робіт, послуг) діляться на три категорії: які підлягають оподаткуванню, які не є обєктом і які звільнені від оподаткування та, відповідно, операції, які не є об'єктом і звільнені від оподаткування, диспозитивно визначені у нормах Закону про ПДВ.

Надання пільг та субсидій здійснюється у межах регульованого тарифу на житлово-комунальні послуги. В результаті частину тарифу сплачує населення, а частину бюджет. Це відношення підпадає під загальне визначення продажу і бази оподаткування, наведене у п. 1.4 та 4.1 Закону про ПДВ, згідно якої база оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами).

Як вже зазначалося відповідно до п/п. 3.2.7. п. 3.2 ст. 3 Закону про ПДВ, операції з виплати субсидій, дотацій, за рахунок бюджетів не є обєктом оподаткування ПДВ.

З метою спрощення порядку надання населенню субсидії по оплаті житлово - комунальних послуг Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову “Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та пічного побутового (рідкого) палива” від 21.10.1995 р. № 848, із змінами і доповненнями, якою затверджено Положення “Про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива” (далі Положення).

Згідно з п/п. 1, 15 цього Положення субсидії є щомісячними, адресними, безготівковими, і надаються для відшкодування витрат на оплату користування житлом або його утримання та комунальних послуг (водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот) шляхом перерахування коштів на рахунок власників житла (уповноважених ними органів) та підприємств, що надають комунальні послуги.

На кожного одержувача субсидії відділи субсидій, що надають населенню житлово-комунальні послуги, заводять справу, в якій зберігаються матеріали, необхідні для призначення субсидії, та розрахунки її розміру (п. 22 Положення).

Місцеві фінансові органи перераховують кошти для відшкодування витрат населення на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у порядку, встановленому Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями (п. 21 Положення).

Таким чином, субсидії, що надаються громадянам, згідно Положення не є обєктом оподаткування ПДВ (п/п. 3.2.7 п. 3.2 ст. 3 Закону про ПДВ).

У відповідності до ст. 2 Закону про ПДВ, платниками податку є суб'єкти підприємницької діяльності та ін. Субсидії і пільги надаються фізичним особам, споживачам житлово-комунальних послуг (для особистих потреб), тобто особам, які не є платниками ПДВ. Відділи субсидій також не є платниками ПДВ, у звязку з чим нема підстав застосовувати до них пільговий режим оподаткування.

Тому положення п/п 3.2.7 поширюється лише на платників податку, які відповідно до законодавства є отримувачами цих виплат, на інших осіб згідно із змістом Закону дана норма не поширюється.

Аналогічне обґрунтування застосовується до пільг, які надаються ветеранам ВВВ та учасникам бойових дій у відповідності з Законами України «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту», «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ деяких інших осіб та їх соціального захисту», «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи» та інші.

Таким чином, висновки Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області про порушення позивачем п. 4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7, п.п. 11.11 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: не включення до бази оподаткування грошових коштів (отриманих пільг та субсидій) в межах встановленого тарифу є такими, що суперечать фактичним обставинам та положенням податкового законодавства України, отже безпідставним є і донарахування позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 1444603,77 грн.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, відповідачем не доведено правомірність прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення, внаслідок чого суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж, Запорізька область, м. Мелітополь до Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.12.2010 року №0001272301/0, в частині донарахування суми 1444603,77 грн. (за основним платежем 958882,77 грн., та штраф 485721,0 грн.) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області від 10.12.2010 року №0001272301/0, в частині донарахування суми 1444603,77 грн. (за основним платежем 958882,77 грн., та штраф 485721,0 грн.)

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 10.03.2011.

Суддя (підпис) О.М. Нечипуренко