Ухвала суду № 141568212, 30.10.2026, Київський районний суд м. Одеси

Дата ухвалення
30.10.2026
Номер справи
947/38494/26
Номер документу
141568212
Форма судочинства
Кримінальне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 947/38494/26

Провадження № 1-кс/947/16376/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12026160000000238 від 04.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, відносно : ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, українця, з середньо спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Суть клопотання.

Як вбачається з клопотання, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області за процесуального керівництва Одеської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026160000000238 від 04.03.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2 ст. 307 КК України.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вчинив кримінальне правопорушення, пов`язане у сфері незаконного обігу наркотичних засобів на території України за наступних обставин.

Так, невстановлена розслідуванням особа, маючи намір на розповсюдження наркотичних засобів на території м. Одеси та інших регіонів України, з метою отримання прибутку від цієї незаконної діяльності, створила у багатоплатформовому месенджері обміну повідомленнями та дзвінками «Telegram» канали: «Дядя Том», « ОСОБА_7 », а також розмістила на веб-порталах в Інтернеті оголошення про їх незаконний збут.

Зазначена невстановлена особа, з метою збуту наркотичних засобів, обіг яких обмежено, а саме канабісу, залучила до вказаної злочинної діяльності на території м. Одеси ОСОБА_4 , який упродовж невизначеного часу, але не пізніше березня 2026 року, почав виконувати відведену йому роль для досягнення єдиного злочинного умислу - «відправника замовлень», на виконання якої останній здійснював оформлення та відправку через поштових операторів відправлень із вмістом в середині, замовлених попередньо у адміністраторів зазначених «Telegram - каналів», розфасованих між собою певних доз наркотичного засобу канабісу.

З цією метою, ОСОБА_4 , усвідомлюючи кримінальну караність своєї злочинної діяльності у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, маючи прямий умисел, направлений на незаконне придбання, зберігання, пересилання з метою збуту та незаконний збут наркотичних засобів, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, час та місці, за невстановлених обставинах та за попередньою змовою з невстановленими особами, придбав наркотичний засіб, обіг яких обмежено канабіс, у невизначеній кількості, який зберігав у невстановленому в ході досудового розслідуванням місці, з метою подальшого збуту.

З метою конспірації своєї діяльності та виключення можливості спілкування з покупцями наркотичного засобу, ОСОБА_4 , достеменно знаючи про кримінальну відповідальність за незаконний обіг наркотичних засобів, маючи налагоджений канал постачання та джерела придбання у невстановлених слідством осіб наркотичних засобів, володіючи інформацією щодо роздрібних цін на наркотичні засоби, обрав спосіб вчинення збуту наркотичних засобів, шляхом проведення безконтактного замовлення, отримання грошових коштів та передачу наркотичних засобів через спеціально створені з цією метою канали: «Дядя Том», « ОСОБА_7 » месенджера «Telegram» та інших, а також через веб-портал, шляхом розміщення оголошень про їх незаконний збут. Збут наркотичних засобів ОСОБА_4 вирішив здійснювати шляхом їх пересилання через поштомати ТОВ «Нова Пошта».

Продовжуючи вчиняти дії, спрямовані на доведення свого єдиного злочинного умислу до кінця, ОСОБА_4 невстановленим способом перемістив раніше придбані наркотичні засоби до невстановленого місця, де розфасовував їх у пакети типу «zip-lock», та у подальшому для невикриття своєї спільної злочинної діяльності правоохоронним органом та маскування наркотичного засобу, помістив дані пакети з розфасованими наркотичними засобами до дитячих пазлів, та запакував до картонної коробки ТОВ «Нова Пошта».

Після чого, ОСОБА_4 30.03.2026 у невстановлений у ході досудового розслідування час, взяв заздалегідь підготовлену ним картонну коробку ТОВ «Нова Пошта», у якій вже містились розфасовані дози наркотичного засобу, обіг якого обмежено канабісу, та з метою реалізації злочинного плану, а саме його збуту, шляхом пересилання направився до поштомату № 36640 ТОВ «Нова Пошта» за адресою: м. Одеса, вул. Добровольців, 8 (біля магазину «АТБ»).

У той же день (30.03.2026) о 12 годині 37 хвилин, ОСОБА_4 здійснив збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено канабісу, шляхом пересилання його в посилці (ТТН № 20451403393035) через поштомат № 36640 ТОВ «Нова Пошта» за адресою: м. Одеса, вул. Добровольців, 8 (біля магазину «АТБ») на ім`я « ОСОБА_8 » до поштомату № 6660 ТОВ «Нова Пошта» за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Київська, 134 (маг. Домашній маркет).

Далі, 30.03.2026 о 20 годині 49 хвилин під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді огляду та виїмки кореспонденції в приміщенні офісу Одеського інноваційного терміналу ТОВ «Нова Пошта» за адресою: м. Одеса, Нерубайська територіальна громада, масив 21, б. 73, проведено огляд зазначеної посилки ТТН № 20451403393035, під час якого виявлено упаковку пазлів «PUZZLE» фіолетового кольору, замотану прозорою стрічкою та поміщену до прозорого пакету типу «zip-lock», при відкритті якої, усередині виявлено пазли та прозорий вакуумний пакет із наркотичним засобом, обіг якого обмежено- канабісом, маса канабісу у висушеному стані становить 0,74 г, що відповідно до Таблиці № 1 наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» є невеликим розміром.

Вважаючи, що в рамках даного кримінального провадження ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, в цілях запобігання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які стороною обвинувачення зазначається в рамках даного клопотання, слідчий за погодженням з прокурором звертаються до слідчого судді з клопотанням про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

У судовому засіданні -

Прокурор обґрунтував подане клопотання, його вимоги підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити. Повідомив, що підозрюваний відправляв поштовим зв`язком наркотичні засоби.

Захисник підозрюваного заперечував проти задоволення клопотання зазначивши, що заявлені стороною обвинувачення ризики є недоведеними та необґрунтованими. Просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний з підозрою не погодився, щодо міри запобіжного заходу підтримав думку свого захисника.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання та додані в його обґрунтування матеріали, приходить до наступного переконання.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, повинна враховуватися тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Щодо обґрунтованості підозри

Як вбачається з матеріалів клопотання, 30.10.2026 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за кваліфікуючими ознаками: незаконному придбанні, зберіганні, пересиланні з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичних засобів, за попередньою змовою групою осіб.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумності підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування.

Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України підтверджується:

- протоколом огляду речей та документів, а саме відеозапису з камер відеоспостереження з магазину «АТБ», який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Добровольців, буд. 8, на яких зафіксовано, що 30.03.2026 ОСОБА_4 здійснює відправку поштового відправлення за допомогою ТОВ «НОВА ПОШТА», поштомат № 36640.

- протоколом про результати проведення негласної слідчої розшукової дії від 31.03.2026, передбаченого ст. 262 КПК України огляд та виїмка кореспонденції під час якого зафіксовано, що ОСОБА_4 30.03.2026 о 12:37 год. здійснив збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено канабісу, шляхом пересилання його в посилці (ТТН № 20451403393035) через поштомат № 36640 ТОВ «Нова Пошта» за адресою: м. Одеса, вул. Добровольців, 8 (біля магазину «АТБ») на ім`я « ОСОБА_8 » до поштомату № 6660 ТОВ «Нова Пошта» за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Київська, 134 (маг. Домашній маркет);

- висновком експерта № СЕ-19/116-26/8395-НЗПРАП від 13.04.2026 речовинна рослинного походження є наркотичним засобом, обіг якого обмежено- канабісом, маса канабісу у висушеному стані становить 0,74 г;

- протоколом затримання ОСОБА_4 від 29.10.2026;

- іншими матеріалами кримінального провадження.

На підставі зазначеного, слідчий суддя вважає, що надані стороною обвинувачення матеріали, які долучені до клопотання, на даній стадії досудового розслідування доводять обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307КК України.

Щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії, що передбачені в цій статті.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на існування ризиків, передбачених п. 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя зазначає, що ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому

Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Наявність даного ризику у відповідності до КПК України не означає, що підозрюваний обов`язково здійснюватиме переховування, однак достатньо встановити, що він має реальну можливість здійснити такі дії у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

На думку слідчого судді, тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та суворість покарання за його вчинення може свідчити про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування чи суду.

Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ, викладеною у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.

Варто також зазначити, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним, враховуючи відсутність достатньо міцних соціальних зв`язків, у зв`язку з чим, за несприятливих для себе обставин з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 може переховуватись від органів

З огляду на вказане слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Враховуючи значення ОСОБА_4 , як суб`єкта незаконних дій, його роль у розслідуваних подіях та відсутність достатньої інформації задля викриття всіх учасників злочинної схеми, з урахуванням активної стадії досудового розслідування, підозрюваний, володіючи інформацією про кримінальне провадження стосовно нього, обставин, що є предметом доказування у вказаному кримінальному провадженні, може вжити заходів, з метою знищення речей і документів, які мають значення для кримінального провадження та наразі не зібрані. Ігнорування вказаного, буде несправедливим підходом до завдань кримінального провадження.

Враховуючи зазначене, ризик знищення або спотворення будь-якої із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя визнає спроможним та приймає його до уваги.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні

Слідчий суддя не може погодитися з доводами сторони обвинувачення щодо наявності даного ризику, оскільки з матеріалів клопотання не вбачається наявності осіб, які мають процесуальний статус свідків у цьому кримінальному провадженні та показання яких мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. За таких обставин посилання сторони обвинувачення на можливість впливу підозрюваного на свідків є абстрактним, не конкретизованим та не підтвердженим жодними належними даними, у зв`язку з чим не може свідчити про існування відповідного ризику в розумінні ст. 177 КПК України.

Щодо ризику перешкоджання кримінальному правопорушенню іншим чином.

В обґрунтування наявності зазначеного ризику сторона обвинувачення посилається на те, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме знаючі контактні дані осіб, яким збував наркотичні засоби та отримавши копії матеріалів у яких зафіксовано протиправну діяльність вказаних осіб, може попередити останніх про наявність даної інформації у органу досудового розслідування, що призведе до знищення речових доказів.

Слідчий суддя погоджується з вказаними доводами, оскільки досудове розслідування перебуває на початковій стадії, органом досудового розслідування здійснюються дії для збирання всіх необхідних доказів та встановлення осіб причетних до його вчинення.

Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Існування цього ризику на переконання слідчого судді не знайшло свого підтвердження, адже наведені слідчим на його обґрунтування доводи не є вагомими, оскільки підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, та наразі органом досудового розслідування перевіряється його причетність до вчинення злочину.

У справі «Третьяков проти України» від 29.09.2011 року ЄСПЛ констатував «порушення ст. 5 КЗПЛ, зокрема, з огляду на те, що судом не було розглянуто можливість застосування до заявника будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою», у зв`язку із чим слідчий суддя вважає за необхідне розглянути можливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 у судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, особистого зобов`язання та особистої поруки, з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов`язків.

Стороною захисту у судовому засіданні не доведено можливість та необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу.

Встановлені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування і руху кримінального провадження. Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об`єктивному досудовому розслідуванні цього кримінального провадження, яке можливе за умов нівелювання ризиків кримінального провадження.

З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 злочину, ч. 2 ст. 307 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, зокрема: ризику можливого переховування підозрюваного, знищення доказів, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, забезпечити належну процесуальну поведінку останнього можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для підозрюваного ОСОБА_4 не буде безальтернативною, оскільки передбачатиме можливість внесення останнім відповідного розміру застави.

Щодо розміру застави та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які необхідно покласти на підозрюваного.

Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).

У клопотанні слідчий, а в судовому засіданні прокурор, посилаючись на характер вчиненого кримінального правопорушення, просили у разі постановлення слідчим суддею ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити підозрюваній заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, який необхідно встановити, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Зі змісту рішень Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Мангурас проти Іспанії», «Істоміна проти України», гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума застави повинна бути оцінена враховуючи особу самого підозрюваного, його активи та його взаємовідносини в професійному середовищі, яке сформувало обставини для такої діяльності, з метою забезпечення ефективності даного заходу, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у разі неявки в судове засідання, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен бути достатнім стримуючим фактором для підозрюваного, щоб не здійснити втечу. При цьому, не допускається встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави і перетворюється на безальтернативне ув`язнення.

Як встановлено вище, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто тяжкого кримінального правопорушення, а тому враховуючи положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо нього, за загальним правилом, має визначатися у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 тяжкого кримінального правопорушення, пов`язаного у незаконному придбанні, зберіганні, пересиланні з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичних засобів, за попередньою змовою групою осіб, обставини інкримінованого кримінального правопорушення, які за своєю характеристикою несуть певний суспільний інтерес, оскільки злочин посягає на життя та здоров`я людей, з огляду на особу підозрюваного, його характеризуючі дані та вік, встановлені в ході розгляду даного клопотання ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу у розмірі, яка перевищує встановлений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 600 гривень.

За описаних вище обставин альтернативний запобіжний захід у виді застави у зазначеному розмірі буде достатнім стимулюючим фактором, який би підозрюваний або інша особа (заставодавець) боялася б втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків. Такий розмір застави є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного.

На думку слідчого судді, саме вказаний розмір застави буде в повній мірі гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного, у випадку її внесення, під загрозою звернення вказаного розміру застави в дохід держави за наявності відповідних для цього підстав (ч. 8 ст. 182 КПК України).

Відповідно до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені цією нормою, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Розглядаючи зазначене клопотання, слідчий суддя надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін кримінального провадження.

Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193-194, 196 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Держаній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 25 грудня 2026 року, в межах строку досудового розслідування.

Визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 , обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 200 (двісті) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що станом на 2026 рік, становить 665 600 (шістсот шістдесят п`ять тисяч шістсот) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_9 в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

-повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю та суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області (за наяіністю) свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Роз`яснити підозрюваному, та заставодавцю наслідки невиконання вимог ч. ч.8, 10, 11 ст. 182 КПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

ОСОБА_1

Часті запитання

Який тип судового документу № 141568212 ?

Документ № 141568212 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 141568212 ?

Дата ухвалення - 30.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141568212 ?

Форма судочинства - Кримінальне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141568212 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141568212, Київський районний суд м. Одеси

Судове рішення № 141568212, Київський районний суд м. Одеси було прийнято 30.10.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.

Судове рішення № 141568212 відноситься до справи № 947/38494/26

Це рішення відноситься до справи № 947/38494/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141568210
Наступний документ : 141568214