Єдиний державний реєстр судових рішень
КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
Іменем України
(заочне)
Справа №133/1018/26
17.11.2026 м. Козятин
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області
у складі: головуючого судді Дем`янової Ж.М.,
за участі секретаря судового засідання Бірюкової Т.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Козятині цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Стислий виклад позицій учасників справи.
До суду 25.03.2026 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування поданого позову ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» зазначило, що 28.11.2020 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 1294503, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 8500,00 грн, а відповідач зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування ним на умовах та у строки, визначені договором.
Позивач зазначає, що ТОВ «Лінеура Україна» виконало свої зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти. Однак ОСОБА_1 належним чином умови договору не виконала, кредитні кошти та проценти за користування ними не сплатила, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.
Між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» 21.04.2021 року укладено Договір факторингу № ККЛУ21042021, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги до боржників ТОВ «Лінеура Україна», у тому числі до ОСОБА_1 за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 1294503 від 28.11.2020 року.
На підтвердження укладення кредитного договору та виконання первісним кредитором зобов`язань щодо перерахування кредитних коштів позивачем надано копію кредитного договору, довідку про ідентифікацію відповідача, лист про перерахування коштів кредиту, договір факторингу та відповідні документи щодо відступлення права вимоги.
Разом із тим позивач зазначає, що не має інших документів, які підтверджують фактичне зарахування кредитних коштів на рахунок відповідача, у зв`язку з чим одночасно з позовом подав клопотання про витребування відповідних доказів.
Станом на дату подання позову, за твердженням позивача, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 27080,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 8500,00 грн, заборгованість за процентами 18580,00 грн, заборгованість за штрафом 0,00 грн.
У зв`язку з цим позивач просив стягнути з ОСОБА_1 зазначену заборгованість, сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.
Представник позивача у позовній заяві просив розгляд справи проводити за його відсутності.
Відомості щодо подання відповідачем відзиву на позовну заяву, її позиції щодо заявлених позовних вимог та участі в судовому засіданні у наданих матеріалах відсутні.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 08.05.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Визначено порядок та строки подання учасниками справи заяв по суті справи.
Крім того, зазначеною ухвалою витребувано в АТ «ПРИВАТБАНК» інформацію щодо емітування банківської картки на ім`я відповідача, а також виписку про рух коштів за відповідним рахунком.
До суду 03.09.2026 надійшла відповідь АТ «ПРИВАТБАНК» на виконання ухвали суду, якою підтверджено факт емітування банківської картки на ім`я відповідача. Із долученої до відповіді виписки вбачається факт зарахування кредитних коштів на картку відповідача.
Позивач у прохальній частині позовної заяви просить розгляд справи проводити без участі представника позивача. До суду 21.10.2026 надійшло клопотання про підтримання позовних вимог та в якому представник не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом за зареєстрованим місцем проживання, який повернувся не врученим з відміткою «адресат відсутній».
Відзиву на позовну заяву відповідач не подав, причин неявки суду не повідомив.
За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів, з ухваленням рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин, відповідно до ст.280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів, оскільки належним чином повідомлений відповідач повторно не з`явився у судове засідання, а позивач не заперечує проти такого порядку вирішення справи.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що 28.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1294503.
Відповідно до пункту 1.1 Договору його укладення здійснюється сторонами за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через вебсайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація клієнта здійснюється під час входу до особистого кабінету шляхом перевірки правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого Товариством на номер мобільного телефону клієнта, та/або пароля входу до особистого кабінету.
Згідно з пунктом 1.2 Договору Товариство зобов`язалося надати клієнту грошові кошти у гривні на умовах строковості, зворотності та платності, а клієнт зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сума кредиту становить 8500,00 грн.
Відповідно до пункту 1.3 Договору строк кредиту становить 30 днів. Дата повернення кредиту визначається у Графіку платежів, що є додатком №1 до Договору. Строк кредиту може бути продовжений у порядку та на умовах, визначених розділом 4 Договору.
Пунктом 1.4 Договору передбачено фіксовану процентну ставку, розмір якої залежить від виконання клієнтом умов Договору. Так, згідно з пунктом 1.4.1 знижена процентна ставка становить 0,57 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом та застосовується у межах строку кредитування за умови повного погашення кредитної заборгованості у цей строк або протягом трьох календарних днів після дати повернення кредиту, визначеної у Графіку платежів.
Згідно з пунктом 1.4.2 Договору стандартна процентна ставка становить 1,90 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом та застосовується у межах строку кредитування у разі невиконання клієнтом умов для застосування зниженої процентної ставки.
Відповідно до пункту 1.6 Договору орієнтовна загальна вартість кредиту за зниженою процентною ставкою становить 9953,50 грн, а за стандартною процентною ставкою 13345,00 грн.
Пунктом 1.8 Договору визначено, що кредит надається для задоволення споживчих (особистих) потреб.
Згідно з пунктом 2.1 Договору кредит надається клієнту безготівково шляхом перерахування коштів на платіжну картку, зазначену ним в особистому кабінеті.
Відповідно до пункту 3.1 Договору нарахування процентів здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто методом «факт/факт».
Укладення Договору здійснено в електронній формі. Згідно з пунктом 9.8 Договору він підписується сторонами шляхом використання одноразового ідентифікатора.
На підтвердження виконання первісним кредитором своїх зобов`язань за Договором позивачем надано інформаційне повідомлення ТОВ «Універсальні платіжні рішення» щодо перерахування на платіжну картку відповідача кредитних коштів у сумі 8500,00 грн, із зазначенням номера транзакції в системі iPay.ua 73773380.
Крім того, на виконання ухвали суду від 08.05.2026 АТ «КБ «ПриватБанк» надано відповідь від 03.09.2026, якою підтверджено емітування платіжної картки на ім`я відповідача. Долучена до відповіді банку виписка підтверджує зарахування коштів на картку відповідача.
Таким чином, надані докази підтверджують укладення між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем кредитного договору, а також перерахування кредитних коштів у сумі 8500,00 грн на платіжну картку відповідача.
Судом також встановлено, що 21.04.2021 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу №ККЛУ21042021, на підставі якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1294503 від 28.11.2020.
Позивач зазначає, що відповідач належним чином не виконувала взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості станом на дату звернення до суду її загальний розмір становить 27080,00 грн, з яких: 8500,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 18580,00 грн заборгованість за процентами за користування кредитом. Заборгованість за штрафними санкціями позивачем не заявлена.
Також позивачем надано копію досудової вимоги про погашення кредитної заборгованості.
Отже, між сторонами виникли правовідносини з приводу виконання зобов`язань за договором споживчого кредиту та переходу права грошової вимоги до нового кредитора, а предметом спору є стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 27080,00 грн.
Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у ньому мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлен ня, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Із положень ч. 1 ст. 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною першою ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч. 2 ст. 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики
Окрім того, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», який регулює відносини між кредиторами, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв`язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит, в тому числі (ст. 3 Закону) передбачено права кредитодавця стягувати з позичальника комісії, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частиною першою ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.
Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.
Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором. Одним із різновидів відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).
Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.
Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 28.11.2020 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1294503, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти в сумі 8500,00 грн, а позичальник зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування ним на умовах і в строки, визначені договором.
Факт укладення кредитного договору підтверджується копією Договору №1294503 від 28.11.2020 року та іншими наданими позивачем документами.
Відповідно до пункту 1.3 Договору строк кредитування становить 30 днів, а дата повернення кредиту визначається у Графіку платежів, що є додатком №1 до договору.
Згідно з пунктом 1.4 Договору процентна ставка є фіксованою та залежить від виконання позичальником умов договору. Так, знижена процентна ставка становить 0,57 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом та застосовується за умови повного погашення кредитної заборгованості у межах строку кредитування або протягом трьох календарних днів після дати повернення кредиту.
Відповідно до пункту 1.4.2 Договору стандартна процентна ставка становить 1,90 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом та застосовується у межах строку кредитування у разі невиконання позичальником умов для застосування зниженої процентної ставки.
Згідно з пунктом 1.6 Договору орієнтовна загальна вартість кредиту за зниженою процентною ставкою становить 9953,50 грн, а за стандартною процентною ставкою 13345,00 грн.
Пунктом 2.1 Договору передбачено, що кредитні кошти надаються позичальнику безготівково шляхом перерахування на платіжну картку, зазначену ним в особистому кабінеті.
Відповідно до пункту 3.1 Договору нарахування процентів здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто методом «факт/факт».
На підтвердження виконання первісним кредитором своїх зобов`язань за договором позивачем надано інформаційне повідомлення ТОВ «Універсальні платіжні рішення» щодо перерахування на платіжну картку відповідача кредитних коштів у сумі 8500,00 грн, із зазначенням номера транзакції в системі iPay.ua 73773380.
Крім того, на виконання ухвали суду від 08.05.2026 року АТ «КБ «ПриватБанк» надано відповідь від 03.09.2026 року, якою підтверджено емітування платіжної картки на ім`я відповідача. Долучена до відповіді банку виписка підтверджує зарахування коштів на картку відповідача.
Отже, надані позивачем документи та отримана судом відповідь банку в сукупності підтверджують факт перерахування ТОВ «Лінеура Україна» та отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 8500,00 грн.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
За змістом статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові грошові кошти, а позичальник повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.
Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Судом встановлено, що ТОВ «Лінеура Україна» взяті на себе зобов`язання щодо надання кредитних коштів виконало, тоді як відповідач зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів належним чином не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість.
Між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» 21.04.2021 року укладено Договір факторингу №ККЛУ21042021, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги до боржників ТОВ «Лінеура Україна», у тому числі до ОСОБА_1 за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1294503 від 28.11.2020 року.
Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором, що підтверджується Договором факторингу №ККЛУ21042021 від 21.04.2021 року та наданими позивачем документами на підтвердження переходу права вимоги.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості загальна сума боргу відповідача становить 27080,00 грн, з яких 8500,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 18580,00 грн заборгованість за процентами за користування кредитом.
Оцінюючи обґрунтованість заявленого розміру заборгованості, суд враховує не лише розрахунок позивача, а й умови кредитного договору, якими визначено суму кредиту, строк кредитування, розмір процентних ставок та порядок їх нарахування.
Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, суд виходить із того, що факт отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 8500,00 грн підтверджений належними доказами. Водночас матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем зазначених коштів або належного виконання нею зобов`язань за договором.
За таких обставин суд доходить висновку, що вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 8500,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Оцінюючи вимоги позивача в частині стягнення процентів за користування кредитом, суд виходить із такого.
Відповідно до пункту 1.3 Договору строк кредитування становить 30 днів.
Пунктами 1.4.1 та 1.4.2 Договору передбачено дві процентні ставки: знижену 0,57 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом та стандартну 1,90 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом.
При цьому знижена процентна ставка застосовується за умови повного погашення кредитної заборгованості у межах строку кредитування або протягом трьох календарних днів після дати повернення кредиту. У разі невиконання зазначених умов застосовується стандартна процентна ставка, яка відповідно до пункту 1.4.2 Договору діє у межах строку кредитування.
Отже, у разі невиконання відповідачем умов для застосування зниженої процентної ставки нарахування процентів за стандартною ставкою здійснюється протягом погодженого сторонами строку кредитування - 30 днів.
Згідно з пунктом 3.1 Договору нарахування процентів здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення.
Разом із тим зазначене положення договору слід застосовувати у взаємозв`язку з пунктами 1.3 та 1.4.2 Договору, якими визначено строк кредитування та умови застосування стандартної процентної ставки.
Саме по собі передбачене пунктом 3.1 Договору обмеження у 90 календарних днів не змінює погодженого сторонами строку кредитування та не може розглядатися як безумовне продовження строку дії процентної ставки, визначеної пунктом 1.4.2 Договору.
Як убачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 20.04.2021 року, проценти нараховувалися за ставкою 0,57 % у розмірі 48,45 грн за день, а надалі за ставкою 1,90 % у розмірі 161,50 грн за день.
Водночас позивачем заявлено до стягнення 18580,00 грн процентів, нарахованих за період, який виходить за межі погодженого сторонами 30-денного строку кредитування.
Суд враховує, що відповідно до статті 81 ЦПК України саме на позивача покладається обов`язок довести правомірність нарахування процентів у заявленому розмірі та наявність договірних підстав для їх стягнення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 року у справі №444/9519/12 висловила правовий висновок, відповідно до якого право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування або пред`явлення вимоги відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України. Після спливу такого строку права та інтереси кредитодавця захищаються відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.
За таких обставин суд доходить висновку, що проценти за користування кредитом підлягають нарахуванню в межах погодженого сторонами 30-денного строку кредитування.
Розмір процентів за стандартною процентною ставкою за 30 днів становить 4845,00 грн (8500,00 грн ? 1,90 % ? 30 днів).
Натомість нарахування процентів за межами визначеного договором строку кредитування не узгоджується з умовами пункту 1.4.2 Договору та не підтверджене належними доказами наявності відповідних договірних підстав.
Отже, вимога позивача про стягнення процентів підлягає частковому задоволенню в розмірі 4845,00 грн, а в іншій частині - відмові.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Матеріали справи не містять доказів повного виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором або погашення заборгованості в повному обсязі.
Оцінивши надані докази у їх сукупності, суд вважає доведеними факт укладення кредитного договору, надання відповідачу кредитних коштів у сумі 8500,00 грн, неналежного виконання нею зобов`язань щодо повернення кредиту та перехід права вимоги до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал».
Разом із тим позивачем не доведено правомірність нарахування процентів у заявленому розмірі за межами погодженого сторонами строку кредитування.
Таким чином, заборгованість відповідача, яка підлягає стягненню на користь позивача, складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 8500,00 грн та заборгованості за процентами за користування кредитом у межах 30-денного строку кредитування в розмірі 4845,00 грн, а всього становить 13345,00 грн.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1294503 від 28.11.2020 року підлягають частковому задоволенню в розмірі 13345,00 грн, а в решті позовних вимог слід відмовити.
Розподіл судових витрат у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду з даним позовом ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжним документом, наявним у матеріалах справи.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково на суму 13 345,00 грн із заявлених 27 080,00 грн, що становить 49,28 % від заявлених вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини позову в розмірі 1 312,03 грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Позивачем заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн, понесення яких підтверджується відповідними документами, наявними у матеріалах справи.
Враховуючи характер та складність справи, обсяг наданої адвокатом правничої допомоги, витрачений час, а також відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає заявлені витрати співмірними. Разом з тим, з огляду на часткове задоволення позову, витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 3 942,39 грн.
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати у загальному розмірі 5 254,42 грн, з яких 1 312,03 грн судовий збір та 3 942,39 грн витрати на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 11, 202, 207, 509, 512, 514, 526, 527, 530, 610, 612, 626, 628, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1055, 1077 ЦК України, ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд, -
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1294503 від 28.11.2020 у розмірі 13 345 (тринадцять тисяч триста сорок п`ять) гривень 00 копійок, з яких: 8 500,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 4 845,00 грн заборгованість за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судові витрати у загальному розмірі 5 254 (п`ять тисяч двісті п`ятдесят чотири) гривні 42 копійки, з яких: 1 312,03 грн судовий збір; 3 942,39 грн витрати на професійну правничу допомогу.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Жанна ДЕМ`ЯНОВА
Судове рішення № 141566795, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області було прийнято 17.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 133/1018/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: