Рішення № 141563333, 17.11.2026, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Дата ухвалення
17.11.2026
Номер справи
456/2760/26
Номер документу
141563333
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 456/2760/26

Провадження № 2/456/1873/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

17 листопада 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Гули Л. В. ,

з участю секретаря Дверій Ю.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Стрию цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Уно капітал» до ОСОБА_1 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Селфі кредит» про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій сторін.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Уно капітал» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за договором № 1402907 від 28.03.2024 в розмірі 57499,99 грн, поклавши судові витрати на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що 28.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі кредит» (надалі - Кредитор) і боржником, яким є ОСОБА_1 (надалі - Відповідач/Позичальник») в електронній формі було укладено Договір № 1402907 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» (надалі - Договір), відповідно до умов якого відповідачу в тимчасове користування на умовах забезпечення, повернення, строковості, платності були надані кредитні кошти в розмірі 10000,00 грн. Згідно з п. 2.1. Договору Кошти кредиту надаються Кредитором у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . Свої зобов`язання Кредитор виконав та перерахував шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки відповідача кошти в розмірі 10000,00 грн на номер платіжної карти, що підтверджується листом фінансової установи, яка надає послуги з переказу коштів, ТОВ «Пейтек». Перерахування коштів відбулося на підставі укладеного між ТОВ «Селфі кредит» та ТОВ «Пейтек Україна» договору про організацію переказу грошових коштів № 03052022-1 від 03.05.2022. У вищезазначеному повідомленні ТОВ «Пейтек Україна» вказані реквізити платіжної операції, в тому числі номер платіжної карти боржника, реквізити якої також зазначені в Договорі про надання споживчого кредиту (пункт 2.1 договору).

Відповідач, зі своєї сторони, не виконав умови Договору, а саме: не здійснив належним чином погашення богу, внаслідок чого станом на дату подачі позову утворилась заборгованість у розмірі 57499,99 грн.

ТОВ «Селфі кредит» відступило право вимоги за Договором № 1402907 від 28.03.2024 (з усіма додатковими договорами та угодами до нього) ТОВ «ФК «Уно капітал» на підставі Договору факторингу № 10/10/24 від 10.10.2024.

Умовами Договору визначено графік погашення заборгованості за кредитом, періоди погашення та кінцевий термін користування кредитом. Позивач виконав свої зобов`язання згідно з умовами угоди, що підтверджується листом фінансової установи, яка надає послуги з переказу коштів, та розрахунком заборгованості. Однак відповідач не повернув отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатив нараховані відсотки за угодою, внаслідок чого станом на дату подачі позову утворилась заборгованість у розмірі 57499,99 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 9999,99 грн; заборгованість за відсотками - 42500,00 грн; заборгованість за неустойкою/штрафами - 5000,00 грн. Позивачем направлено відповідачу вимогу про виконання боргових зобов`язань за Договором з наданням можливості відповідачу добровільно врегулювати заборгованість, однак вимога не була виконана. У зв`язку з наведеним позивач просить стягнути з відповідача зазначену вище заборгованість.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву.

Третя особа правом надання пояснень не скористалась.

Інших заяв по суті справи, виключно в яких у силу вимог ч. 1 ст. 174 ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.

Процесуальні рішення, постановлені по справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 травня 2026 року головуючим суддею у справі визначено суддю Гулу Л.В. /а.с. 48/

На запит суду з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби надійшла відповідь про зареєстроване місце проживання відповідача /а.с. 50/.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 09.06.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Уно капітал» до ОСОБА_1 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Селфі кредит» про стягнення заборгованості прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 24.06.2026. Витребувано від АТ КБ «ПриватБанк», (01001, м. Київ, вулиця Грушевського, 1д; поштова скринька: sud@privatbank.ua) інформацію, а саме: 1) щодо підтвердження факту належності платіжної картки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а також підтвердження факту зарахування коштів 28.03.2024 та протягом наступних п`яти днів на дану платіжну картку, банком-емітентом якої є АТ КБ «ПриватБанк», у сумі 10000 грн за ініціативою ТОВ «Селфі кредит» через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ «Пейтек». Роз`яснено сторонам їх процесуальні права щодо подачі відзиву та доказів у справі /а.с. 51/.

Ухвалою суду від 24.06.2026 судове засідання відкладено на 22.07.2026 у зв`язку з неявкою відповідача /а.с. 55/.

06.07.2026 отримано запитувані судом документи /а.с. 57-58/.

Ухвалою суду від 22.07.2026 судове засідання відкладено на 01.10.2026 у зв`язку з неявкою відповідача /а.с. 59/.

Ухвалою суду від 01.10.2026 судове засідання відкладено на 23.10.2026 у зв`язку з неявкою відповідача /а.с. 67/.

Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів та інші процесуальні дії у справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти проведення судом заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, повторно на виклик суду не з`явився, про причину неявки не повідомив, відзив на позов не подав, тому суд відповідно до ст. 280 ЦПК України розглянув справу заочно за його відсутності на підставі наявних у ній доказів.

Третя особа в судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила.

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу в порядку ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 05 вересня 2022 року в справі № 1519/2-5034/11 висловив висновок про застосування норми права та вказав, що для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Згідно з ч. 5 статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

З урахуванням розумності положення частину п`ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 23.10.2026, є дата складення повного тексту судового рішення - 17.11.2026.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Слід зазначити, що дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд дійшов висновку, що неявка відповідача не є перешкодою для розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін, і позов слід задовольнити частково, ухваливши заочне рішення.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

З договору № 1402907 про надання споживчого кредиту за продуктом «New Short» від 28.03.2024 вбачається, що такий укладено між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 . Відповідно до предмету вказаного договору укладення такого здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Вебсайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в Особистий кабінет у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до Особистого кабінету. На умовах, встановлених договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривнях, а Споживач зобов`язується одержати та повернути грошові кошти, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання, передбачені договором. Кредит надається в сумі 10000,00 грн, строк кредиту становить 350 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 25 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі /а.с. 41-45/.

Згідно з паспортом споживчого кредиту ТОВ «Селфі Кредит» сума кредиту становить 10000,00 грн; строк кредитування: 350 днів; мета кредитування: споживчі (особисті) цілі; спосіб та строк надання кредиту: шляхом перерахування кредитодавцем грошових коштів за реквізитами платіжної карти, зазначеної споживачем, не пізніше двох календарних днів від дати підписання договору; процентна ставка: 732,00% річних, що відповідає 2,0% - протягом перших 25 днів до 22.04.2024 та у розмірі 915,0 % річних, що відповідає 2,5% за кожен день користування кредитом /а.с. 46-37/.

Відповідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір було укладено в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор для підписання договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 1402907 від 28.03.2024 М945, паспорта споживчого кредиту - М945.

Відповідно до листа ТОВ «Пейтек» між ним та ТОВ «Селфі Кредит» було укладено договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № 03052022-1 від 03.05.2022, відповідно до якого було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Селфі Кредит» 28.03.2024 о 23:00:57 на суму 10000,00 грн; призначення платежу: зарахування на картку, ЕПЗ 4731219658827443 /а.с. 37/.

З розрахунку заборгованості за договором № 1402907 від 28.03.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту вбачається, що станом на 26.11.2025 заборгованість ОСОБА_1 становить 57999,99 грн, а саме: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) - 9999,99 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 42500,00 грн; заборгованість за штрафами - 5000,00 грн /а.с. 38-40/.

Згідно з договором факторингу № 10/10/24 від 10.10.2024, укладеним між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Уно капітал», ТОВ «Селфі Кредит» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Уно капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Уно капітал» приймає належні ТОВ «Селфі Кредит» права вимоги до боржників, що вказані в реєстрі боржників до договору /а.с. 21-26/.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 10/10/24 від 10.10.2024 та витягу з нього сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 за договором споживчого кредиту №1402907 від 28.03.2024 становить 57999,99 грн, а саме: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) - 9999,99 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 42500,00 грн; заборгованість за штрафами - 5000,00 грн /а.с. 11/.

Відповідно до платіжної інструкції № 3045 від 10.10.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Уно капітал» сплатило за договором факторингу № 10/10/24 від 10.10.2024 729123,19 грн ТОВ «Селфі Кредит» /а.с. 17/.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_1 своїх зобов`язань за договором споживчого кредиту № 1402907 від 28.03.2024.

При вирішенні позовних вимог судом підлягають застосуванню наступні норми чинного законодавства.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (частини перша та друга статті 207 ЦК України в редакції, чинній на момент укладення кредитного договору).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону). Вищевикладене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 14.06.2022 у справі № 757/40395/20-ц.

Згідно з приписами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).

Згідно з частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини 8 статті 11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладення в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Згідно зі статтею 64 ЦПК України докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Оцінка доказів судом та висновки суду за результатами розгляду справи.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Таким чином, у справах про невиконання умов будь-яких договорів позивач має довести, що у відповідача є зобов`язання, яке ним не виконано, а відповідач, відповідно, що зобов`язання ним виконано відповідно до умов договору або не виконано не з його вини.

Матеріалами справи підтверджується укладення договору споживчого кредиту № 1402907 від 28.03.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 , який підписано відповідачем шляхом накладення електронного підпису одноразовими ідентифікаторами М945. Ні договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 1402907 від 28.03.2024, ні окремі його умови в судовому порядку незаконними (недійсними) не визнавалися, а відтак такі є чинними і підлягають обов`язковому виконанню обома їх сторонами.

Позивачем на підтвердження позовних вимог подано розрахунок заборгованості, вичерпну інформацію про отримання відповідачем коштів, наявність заборгованості та перехід такої від первісного кредитора до правонаступника.

Окрім того, на виконання ухвали Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 09.06.2026 АТ КБ «ПриватБанк» підтверджено, що на ім`я ОСОБА_1 було емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 , та надано інформацію про зарахування 10000,00 грн /а.с. 57/.

Надані позивачем докази суд визнає належними та допустимими, достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення заборгованості.

За змістом висновку Верховного Суду в постанові від 25 січня 2023 року в справі №209/3103/21 саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов`язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача.

Всупереч вищенаведеному, відповідачем не подано жодного доказу на спростування розрахунку, поданого позивачем, та неналежного виконання зобов`язань за договором.

Таким чином, зважаючи на презумпцію правомірності правочину та те, що відповідач отриманий кредит не повернув, будь-яких доказів повернення коштів суду не надав, суд доходить висновку, що вимоги позову в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Уно капітал» заборгованості за тілом кредиту в розмірі 9999,99 грн підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 42500,00 грн суд зазначає таке.

Судом встановлено, що 28.03.2024 між сторонами укладено договір про споживчий кредит, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 10000,00 грн строком на 350 днів. Договором визначено процентну ставку: 732,00 % річних, що відповідає 2,0% - протягом перших 25 днів до 22.04.2024 та у розмірі 915,0 % річних, що відповідає 2,5% за кожен день користування кредитом. Відповідно до розрахунку кредитодавця сума заборгованості відповідача становить 57499,99 грн. Правонаступником відсотки в межах строку дії договору не нараховувалися, а заявляються в розмірі, нарахованому первісним кредитором.

Наявність у кредитора можливості стягувати зі споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання надмірна грошову сума відсотків перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Разом із тим, при визначенні розміру процентів, які підлягають стягненню, суд повинен враховувати імперативні приписи законодавства, чинного на момент укладення та виконання договору.

Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року, внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» та встановлено обмеження максимального розміру денної процентної ставки.

Зокрема, пунктом 17 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3498-IX передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання ним чинності, максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 відсотка, протягом наступних 120 днів - 1,5 відсотка. Після закінчення зазначеного перехідного періоду діє загальне обмеження максимальної денної процентної ставки у розмірі 1 відсотка.

Отже, умова договору про встановлення денної процентної ставки у розмірі 2,5 відсотка не може застосовуватися у частині, що перевищує встановлені законом граничні розміри.

При цьому, договір кредиту укладений 28.03.2024, тобто після набрання чинності Законом № 3498-IX. Відтак до правовідносин сторін підлягають застосуванню встановлені цим Законом обмеження розміру денної процентної ставки.

Такий підхід узгоджується із правовим висновком, викладеним Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 07 вересня 2026 року в справі № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25), в якій Верховний Суд зазначив, що встановлені Законом № 3498-IX обмеження максимальної денної процентної ставки не поширюються на договір, укладений у 2021 році, якщо строк кредитування за ним не був продовжений після 24 грудня 2023 року.

Водночас наведений висновок підтверджує необхідність застосування встановлених законом обмежень до договору, укладеного вже після набрання чинності Законом № 3498-IX, як у цій справі.

Отже, застосування процентної ставки у розмірі 915,0% річних за весь 350-денний період суперечить встановленому законом максимальному розміру денної процентної ставки.

Таким чином, проценти за користування кредитом у цій справі підлягають обчисленню в межах установлених законом граничних ставок за відповідні періоди.

Встановлено, що строк кредитування становить 350 днів - з 28 березня 2024 року по 12 березня 2025 року включно.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме: з п. 1.5.2 договору № 1402907 про надання споживчого кредиту від 28.03.2024, знижена процентна ставка 2,0% в день застосовується відповідно до наступних умов:

-якщо споживач до 22.04.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів. Знижка Споживачу від Товариства на стандартну процентну ставку є індивідуальною; у випадку її застосування сума процентів, що підлягає сплаті до вказаної вище дати, перераховується замість стандартної процентної ставки за зниженою процентною ставкою. Також Споживач може отримати індивідуальну знижку, якщо до вказаної дати здійснить повне дострокове повернення кредиту, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою, буде перераховано за зниженою процентною ставкою до дати повного дострокового повернення кредиту (включно). У випадку часткового дострокового повернення кредиту, такий перерахунок здійснюється тільки до дати часткового дострокового повернення кредиту, надалі застосовується стандартна процентна ставка без знижки і перерахунку. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка без знижки, що не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом у гривні вбачається, що 23 квітня 2024 року ОСОБА_1 було сплачено на рахунок ТОВ «Селфі кредит» 0,01 грн, тобто виконано умови вищезазначеного пункту договору /а.с. 38-40/.

Встановлено, що з 28 березня по 22 квітня 2024 року відсотки відповідачу нараховувалися за відсотковою ставкою 2,0%, тобто 200 грн удень, що становить 5000,00 грн за період дії зниженої процентної ставки.

Суд вважає підставними нарахування відсотків у зазначених розмірах за вказаний період.

Однак з 23 квітня 2024 року ОСОБА_1 продовжували нараховувати відсотки за максимальною ставкою 2,5%, з чим суд не погоджується з огляду на таке.

Зокрема, з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року включно (120 днів) Товариству слід було застосувати максимальну денну ставку 1,5 %: 10000 грн ? 1,5 % ? 120 = 18000,00 грн, а за період з 20 серпня 2024 року по 12 березня 2025 року включно - максимальну денну ставку 1%. А тому до 10.10.2024 (дата відступлення права вимоги) сума відсотків становила відповідно 5300,00 грн

Таким чином, загальний розмір процентів за користування кредитом, який може бути врахований при визначенні заборгованості відповідача, становить: 5000,00 грн + 18000,00 грн + + 5300,00 грн = 28300,00 грн.

Таким чином, до стягнення з відповідача підлягають проценти за користування кредитом у розмірі 28300,00 грн.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за штрафом у розмірі 5000,00 грн, суд зазначає наступне.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64» на території України введено воєнний стан, який згодом на підставі Указів Президента продовжувався та триває на час розгляду даної справи в суді.

При цьому, як видно із вищезазначеного розрахунку заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 1402907 від 28.03.2024, то такий проведений за період з 28.03.2024 по 10.10.2024.

Таким чином, з огляду на положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які поширюються на спірні правовідносини, ОСОБА_1 як позичальник звільнений від обов`язку сплати на користь позивача штрафу, пені, неустойки за кредитним договором, оскільки на час укладення та дії кредитного договору, а також розгляду справи у суді та ухвалення у ній рішення в Україні діяв та продовжує діяти воєнний стан.

Також Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року в справі № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості в регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в період існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, у тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають у тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

За наведених обставин аргументи позивача про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Уно капітал» штрафів за договором про надання споживчого кредиту №1402907 від 28.03.2024 в розмірі 5000,00 грн суд вважає необґрунтованими та безпідставними, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви.

Враховуючи, що зазначена заборгованість на даний час залишається непогашеною, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Уно капітал» заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 1402907 від 28.03.2024 підлягають частковому задоволенню, а саме: з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість у сумі 38299,99 грн, що включає в себе 9999,99 грн - заборгованість за тілом кредиту; 28300,00 грн - заборгованість за відсотками.

Щодо судових витрат.

Крім того, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Так, понесені позивачем документально підтверджені судові витрати, а саме: сплачений судовий збір у розмірі 1773,39 грн, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 10, 12, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263, 265, 280-283 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 ; паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий Стрийським МРВ УМВС України у Львівській області 25.08.2000; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Уно капітал», (код ЄДРПОУ 39669296, адреса місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Джона Маккейна, 39) заборгованість за договором споживчого кредиту № 1402907 від 28.03.2024 в розмірі 38299,99 грн (тридцять вісім тисяч двісті дев`яносто дев`ять грн 99 коп.), яка складається: 9999,99 грн - заборгованість за тілом кредиту; 28300,00 грн - заборгованість за відсотками; 1773,39 грн (одна тисяча сімсот сімдесят три грн 39 коп.) судового збору.

В решті позову відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено судом 17.11.2026.

Суддя Л.В.Гула

Часті запитання

Який тип судового документу № 141563333 ?

Документ № 141563333 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141563333 ?

Дата ухвалення - 17.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141563333 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141563333 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141563333, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Судове рішення № 141563333, Стрийський міськрайонний суд Львівської області було прийнято 17.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.

Судове рішення № 141563333 відноситься до справи № 456/2760/26

Це рішення відноситься до справи № 456/2760/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141563332
Наступний документ : 141563334