Ухвала суду № 141561666, 17.11.2026, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

Дата ухвалення
17.11.2026
Номер справи
133/1811/22
Номер документу
141561666
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем України

про закриття провадження у справі

Справа 133/1811/22

17.11.2026 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

у складі: головуючої судді: Дем`янової Ж.М.,

за участі:

секретаря судового засідання: Бірюкової Т.П.

позивача: ОСОБА_1

представника позивача, адвоката Огородника О.М.

відповідача: ОСОБА_2

предстаника відповідача, адвоката Кузьмінського Ю.В.

вирішуючи клопотання про закриття провадження на підставі ч.1 п.3 ст. 255 ЦПК України у цивільній справі №133/981/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку та будинок та застосування наслідків нікчемності правочину, -

встановив:

У провадженні Козятинського міськрайонного суду Вінницької області перебуває цивільна справа №133/1811/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку та житловий будинок, а також застосування наслідків нікчемності правочину.

Представник відповідача, подав до суду клопотання, в якому зазначив, що між тими самими сторонами вже виникав спір щодо відповідного нерухомого майна, який був предметом судового розгляду у цивільній справі №133/932/15-ц.

Так, рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 30 серпня 2018 року у справі №133/932/15-ц за ОСОБА_2 визнано право власності на 3/4 частини житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який раніше належав ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою Вінницького апеляційного суду від 18 грудня 2018 року зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 07 квітня 2021 року рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 30 серпня 2018 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 18 грудня 2018 року залишено без змін.

Отже, судове рішення у справі №133/932/15-ц набрало законної сили та є обов`язковим до виконання.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Таким чином, заявник вважає, що наявність судового рішення, яке набрало законної сили, у справі №133/932/15-ц є підставою для закриття провадження у справі №133/1811/22.

Позивач та представник позивача заперечували проти задоволення вказаного клопотання.

Судом встановлено, що рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 17 червня 2016 року у справі №133/932/15-ц відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про визнання за нею права власності в порядку спадкування на 3/4 частини житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також на 1/2 частину земельної ділянки площею 2,967 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Пиковецької сільської ради Козятинського району Вінницької області, яка належала спадкодавцю на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ВН №8-0990 від 21 травня 2001 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів за №240. У задоволенні позовних вимог суд відмовив у зв`язку з їх безпідставністю.

Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 09 вересня 2016 року у справі №133/932/15-ц апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 задоволено, рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 17 червня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 та ОСОБА_1 задоволено.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частину житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який раніше належав ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також право власності на 1/4 частину земельної ділянки площею 2,967 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Пиковецької сільської ради Козятинського району Вінницької області.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.08.2017 у справі №133/932/15-ц касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 17 червня 2016 року та рішення Апеляційного суду Вінницької області від 09 вересня 2016 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 30 серпня 2018 року у справі 133/932/15-ц позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно задоволено.

Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування на 3/4 частини житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який раніше належав ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також на 1/2 частину земельної ділянки площею 2,967 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Пиковецької сільської ради Козятинського району Вінницької області, яка належала спадкодавцю на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ВН №8-0990, виданого 21 травня 2001 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №240.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 18 грудня 2018 року у справі 133/932/15-ц апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 30 серпня 2018 року, яким задоволено позов ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, без змін.

Постановою Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі 133/932/15-ц касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 30 серпня 2018 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 18 грудня 2018 року без змін.

Крім того, судом встановлено, що рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 15 січня 2013 року у справі 209/1851/12 , яке набрало законної сили, задоволено позов ОСОБА_2 до Пиковецької сільської ради, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про визнання права власності на житловий будинок.

Зазначеним рішенням визнано за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок із господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: житловий будинок літ. «А» загальною площею 58 кв. м, житловою площею 31,8 кв. м, веранду літ. «а», веранду літ. «а1», ганок, гараж літ. «Б», літню кухню, сарай літ. «В», погріб із шийкою літ. «Д» та колодязь № 1.

Також рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 06 червня 2022 року у справі №133/3695/21 задоволено позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про поділ земельної ділянки, що перебуває у спільній частковій власності.

Зазначеним рішенням виділено ОСОБА_5 в натурі зі спільної часткової власності 1/2 частину земельної ділянки (кадастровий номер 0521486000:03:002:0278), розташованої на території Пиковецької сільської ради Хмільницького району Вінницької області, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, як окремий та цілий об`єкт нерухомого майна згідно зі схемою поділу земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 1,4835 га, із припиненням права спільної часткової власності ОСОБА_5 та ОСОБА_1 на вказане майно.

Постановою Вінницького апеляційного суду, яка набрала законної сили, від 06 жовтня 2022 року у справі №133/3695/21 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 06 червня 2022 року про поділ земельної ділянки, що перебуває у спільній частковій власності, скасовано.

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 15 лютого 2023 року у справі №133/3888/21, яке набрало законної сили, задоволено позов ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Самгородоцької сільської ради Вінницької області Уперчук Анастасії Володимирівни щодо державної реєстрації права власності.

Зазначеним рішенням визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Уперчук Анастасії Володимирівни про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності у розмірі 1 (одна ціла) на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2483496205120, проведену 12 жовтня 2021 року.

У справі, що розглядається ОСОБА_1 16 вересня 2021 року звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- скасувати свідоцтво про право власності, індексний номер 78876774 від 13 серпня 2013 року, на земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер 0521486000:01:001:0088, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку (присадибна ділянка), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 ;

- визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Козятинського міськрайонного управління юстиції Вінницької області Явни Сніжани Григорівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 58242923 від 20 травня 2021 року, щодо державної реєстрації за ОСОБА_2 права власності на 3/4 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (індексний номер витягу 257445571);

- скасувати запис у Реєстрі прав власності на нерухоме майно № 42042556 про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на 3/4 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за вказаною адресою.

Дослідивши матеріали справи, доводи клопотання представника відповідача про закриття провадження, зміст позовних вимог та судові рішення, які набрали законної сили, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання з огляду на таке.

Відповідно до статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, одним із невід`ємних елементів якого є принцип правової визначеності.

Принцип правової визначеності передбачає не лише передбачуваність правозастосування, а й обов`язковість поваги до остаточного судового рішення, стабільності встановлених ним правовідносин та недопустимості повторного судового розгляду спору, який уже був вирішений судом.

В основі цього принципу лежить відоме з римського права положення res judicata остаточності судових рішень, відповідно до якого остаточне рішення компетентного суду, що набрало законної сили, є обов`язковим для сторін і не може бути поставлене під сумнів шляхом повторного ініціювання тотожного спору.

У пункті 61 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Брумареску проти Румунії» (заява № 28342/95) зазначено, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який вимагає поваги до принципу res judicata. Згідно з цим принципом жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення лише з метою повторного слухання справи та постановлення нового рішення.

Аналогічну позицію Європейський суд з прав людини висловив у пункті 46 рішення у справі «Устименко проти України» (заява № 32053/13), наголосивши, що відповідно до принципу res judicata жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи та постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише за наявності особливих і непереборних обставин.

Отже, остаточність судового рішення є не формальною процесуальною вимогою, а гарантією правової стабільності, яка захищає учасників правовідносин від повторного оспорювання прав та обов`язків, уже підтверджених судом. Інакше особа, яка не погоджується з результатом судового розгляду, могла б необмежену кількість разів ініціювати нові провадження, щоразу змінюючи формулювання вимог або наводячи інші аргументи, фактично домагаючись повторного перегляду остаточного судового рішення поза встановленими законом процедурами.

Законодавчим втіленням зазначеного принципу в цивільному процесі є пункт 3 частини першої статті 255 ЦПК України, відповідно до якого суд закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили судові рішення, ухвалені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

У такий спосіб законодавець установив процесуальну заборону повторного розгляду тотожного спору, забезпечивши обов`язковість остаточного судового рішення та стабільність правовідносин, які ним урегульовані.

Важливе значення для вирішення цього питання має постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27 квітня 2026 року у справі № 158/1444/25, у якій Верховний Суд звернувся до змісту принципу res judicata та наголосив на неприпустимості повторного розгляду остаточно вирішеного спору лише з метою отримання іншого судового рішення.

Правова позиція, викладена у цій постанові, підтверджує, що принцип правової визначеності вимагає оцінювати не лише формальне формулювання позовних вимог, а й їхній дійсний зміст, спрямованість та фактичну основу. Зміна правової аргументації, наведення додаткових доводів або інше формулювання вимог самі по собі не можуть бути засобом обходу остаточного судового рішення, якщо за своєю суттю особа повторно порушує вже вирішене питання.

При цьому суд виходить із того, що право на доступ до суду, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не означає права на безмежну кількість судових розглядів одного й того самого спору. Реалізація цього права має здійснюватися з дотриманням процесуальних обмежень, які переслідують легітимну мету забезпечення належного здійснення правосуддя та правової визначеності.

У постанові від 14 жовтня 2025 року у справі № 552/330/25 Третя судова палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду наголосила, що неможливість повторного розгляду справи за наявності остаточного судового рішення зумовлена правовими наслідками набрання таким рішенням законної сили.

З матеріалів справи встановлено, що питання щодо належності ОСОБА_2 права власності на відповідні частки спадкового нерухомого майна вже було предметом судового розгляду у цивільній справі № 133/932/15-ц за її позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 30 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 18 грудня 2018 року, позов було задоволено та визнано за ОСОБА_2 право власності на 3/4 частини житлового будинку та 1/2 частину земельної ділянки площею 2,967 га.

Постановою Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 133/932/15-ц касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а судові рішення попередніх інстанцій без змін. Отже, спір щодо належності відповідачці зазначеного спадкового майна був остаточно вирішений судом, а встановлене судовим рішенням право власності набуло належного правового захисту.

Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 був безпосереднім учасником зазначеного судового провадження, мав можливість реалізувати всі передбачені законом процесуальні права, надавати докази, заявляти заперечення, оскаржувати судові рішення в апеляційному та касаційному порядку. Тобто питання щодо правомірності набуття ОСОБА_2 права власності вже проходило повноцінний судовий розгляд із забезпеченням сторонам можливості довести свою позицію.

Під час розгляду справи № 133/932/15-ц судами було досліджено та надано оцінку, зокрема, доводам ОСОБА_1 про набуття ним права власності на будинок на підставі договору дарування від 03 грудня 1980 року, проживання спадкодавця та ОСОБА_2 за різними адресами, неприйняття останньою спадщини, а також подання нею заяви про відмову від спадщини від 21 лютого 2008 року.

За результатами судового розгляду зазначені доводи були перевірені та відхилені. Судами встановлено обставини, які стали підставою для визнання за ОСОБА_2 права власності на відповідні частки спадкового майна. Висновки судів були перевірені судом касаційної інстанції та залишені без змін.

У цьому контексті суд вважає істотним те, що наведені позивачем у цій справі аргументи фактично спрямовані на повторне заперечення обставин набуття відповідачкою права власності, які вже були предметом судової оцінки. За своїм змістом такі доводи не свідчать про виникнення нового самостійного спору, а відображають незгоду позивача з правовими наслідками судового рішення, яке набрало законної сили.

Суд наголошує, що незгода учасника справи з установленими судом обставинами, наданою їм правовою оцінкою або результатом вирішення спору не може бути самостійною підставою для повторного звернення до суду з тотожними вимогами. Інше тлумачення фактично нівелювало б принцип остаточності судових рішень, оскільки дозволяло б стороні, яка не досягла бажаного результату в судовому процесі, знову ініціювати спір між тими самими учасниками щодо того самого предмета та на тих самих фактичних підставах.

При цьому суд враховує, що відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, остаточне судове рішення у справі № 133/932/15-ц має значення не лише як підтвердження набутого відповідачкою права власності, а й як гарантія стабільності правовідносин, які вже були предметом судового розгляду. Повторне порушення тотожного спору за відсутності особливих і непереборних обставин суперечило б принципу res judicata та створювало б правову невизначеність для відповідачки.

Суд також бере до уваги, що метою цивільного судочинства є не забезпечення необмеженої можливості повторного оспорювання вже вирішених правовідносин, а справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд спору з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів. Такий захист не може здійснюватися шляхом ігнорування обов`язковості судового рішення, яке набрало законної сили.

Отже, з урахуванням наведеного суд доходить висновку, що подальший розгляд тотожного спору суперечив би принципу правової визначеності, порушував би вимогу остаточності судового рішення та допускав би повторне вирішення питання, яке вже отримало судову оцінку й остаточне вирішення.

За таких обставин, з метою забезпечення принципу верховенства права, дотримання правової визначеності та недопущення повторного судового розгляду тотожного спору, суд вважає клопотання представника відповідача обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, а провадження у справі закриттю на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України.

Керуючись статтями 2, 44, 82, 255, 258261 ЦПК України, суд

ухвалив:

Клопотання про закриття провадження у цивільній справі № 133/981/22 на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України задовольнити.

Провадження у цивільній справі № 133/981/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку та будинок і застосування наслідків нікчемності правочину закрити на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України.

Судові витрати, понесені позивачем у справі, залишити за позивачем.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст ухвали складено 17.11.2026.

Суддя Жанна ДЕМ`ЯНОВА

Часті запитання

Який тип судового документу № 141561666 ?

Документ № 141561666 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 141561666 ?

Дата ухвалення - 17.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141561666 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141561666 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141561666, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

Судове рішення № 141561666, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області було прийнято 17.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.

Судове рішення № 141561666 відноситься до справи № 133/1811/22

Це рішення відноситься до справи № 133/1811/22. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141561662
Наступний документ : 141566794