Єдиний державний реєстр судових рішень
КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
Іменем України
Справа №133/1000/26
17.11.2026 м. Козятин
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області
у складі: головуючого судді Дем`янової Ж.М.,
за участі секретаря судового засідання Бірюкової Т.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Козятині цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Стислий виклад позицій учасників справи.
До суду 25.03.2026 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування поданого позову ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» зазначило, що 07.08.2020 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 944419, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 6000,00 грн, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним на умовах та у строки, визначені договором.
Позивач зазначає, що ТОВ «Лінеура Україна» виконало свої зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти шляхом їх перерахування на платіжну картку, зазначену в особистому кабінеті. Однак ОСОБА_1 належним чином умови договору не виконав, кредитні кошти та проценти за користування ними не сплатив, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.
На підтвердження укладення кредитного договору та виконання первісним кредитором зобов`язань щодо перерахування кредитних коштів позивачем надано копію кредитного договору № 944419 від 07.08.2020 року, довідку про ідентифікацію відповідача та лист про перерахування коштів кредиту № 944419. Водночас позивач зазначає, що інших документів, які підтверджують зарахування кредитних коштів на рахунок відповідача, у нього немає, у зв`язку з чим разом із позовом подано клопотання про витребування відповідних доказів.
24.03.2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу № ККЛУ-24032021, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги до боржників ТОВ «Лінеура Україна», у тому числі до ОСОБА_1 за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 944419 від 07.08.2020 року.
Станом на дату подання позову, за твердженням позивача, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 19680,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 6000,00 грн, заборгованість за процентами 13680,00 грн, заборгованість за пенею 0,00 грн.
У зв`язку з цим позивач просив стягнути з ОСОБА_1 зазначену заборгованість, сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.
До суду 18.05.2026 відповідачем ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву, у якому він не погодився із заявленими позовними вимогами, позов не визнав та просив застосувати наслідки спливу позовної давності.
Представником позивача 27.05.2026 подано відповідь на відзив, у якій зазначено, що доводи відповідача щодо пропуску строку позовної давності є безпідставними, оскільки перебіг позовної давності продовжувався на період дії карантину COVID-19 та воєнного стану відповідно до положень Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. З огляду на це позивач вважає, що строк позовної давності ним не пропущено.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 08.05.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Визначено порядок та строки подання учасниками справи заяв по суті справи.
Крім того, зазначеною ухвалою витребувано в АТ «ПРИВАТБАНК» інформацію щодо емітування банківської картки на ім`я відповідача, а також виписку про рух коштів за відповідним рахунком.
Позивач у прохальній частині позовної заяви просить розгляд справи проводити без участі представника позивача. До суду 02.11.2026 надійшло клопотання представника позивача про підтримання позовних вимог.
Відповідач у судове за сідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом за зареєстрованим місцем проживання, який повернувся не врученим з відміткою «адресат відсутній».
До суду 18.05.2026 відповідач подав відзив на позовну заяву в якому не погоджується з заявленими позовними вимогами, позов не визнає та просить застосувати строк позовної давності.
До суду 27.05.2026 представник позивача подав відповідь на відзив у якій зазначив, що доводи відповідача щодо пропуску строку позовної давності є безпідставними, оскільки перебіг позовної давності продовжувався на період дії карантину COVID-19 та воєнного стану відповідно до положень Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. У зв`язку з цим позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущено.
На виконання ухвали суду 03.09.2026 АТ «ПРИВАТБАНК» надало відповідь на виконання ухвали суду в якій підтверджено факт емітування карти на ім`я відповідача в сумі 6000,00 грн.
Позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив долучити відповідь на відзив до матеріалів справи, позов задовольнити, а розгляд справи проводити за відсутності його представника.
За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів, з ухваленням рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що 07.08.2020 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 944419.
Відповідно до умов зазначеного договору відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 6000,00 грн, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним на умовах та у строки, визначені договором.
Згідно з пунктом 2.1 кредитного договору кредит надається позичальнику в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на платіжну картку клієнта, зазначену ним в особистому кабінеті.
На підтвердження факту укладення кредитного договору та погодження сторонами його умов позивачем до матеріалів справи долучено копію Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 944419 від 07.08.2020 року та довідку про ідентифікацію відповідача.
Зазначений кредитний договір укладено в електронній формі шляхом використання відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що, за твердженням позивача, підтверджується довідкою про ідентифікацію.
На підтвердження виконання кредитодавцем зобов`язань щодо перерахування кредитних коштів позивачем надано інформаційне повідомлення ТОВ «Універсальні платіжні рішення» про перерахування коштів на карту відповідача в сумі 6000,00 грн, номер транзакції в системі iPay.ua 62707833.
Водночас позивач зазначає, що інших документів, які підтверджують зарахування кредитних коштів на рахунок відповідача, у нього немає, у зв`язку з чим разом із позовною заявою подано клопотання про витребування відповідних доказів.
На виконання ухвали суду від 03.09.2026 АТ КБ «ПриватБанк» надало відповідь, у якій підтверджено факт емітування на ім`я відповідача платіжної картки та зарахування на неї кредитних коштів у розмірі 6 000,00 грн.
За твердженням позивача, ТОВ «Лінеура Україна» виконало свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти, однак ОСОБА_1 належним чином свої договірні зобов`язання не виконав, передбачених договором платежів на погашення кредиту та сплату процентів не здійснював, унаслідок чого утворилася заборгованість.
Між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» 24.03.2021 року укладено Договір факторингу № ККЛУ-24032021.
Відповідно до умов зазначеного договору та положень статті 512 ЦК України ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до осіб, які були боржниками ТОВ «Лінеура Україна», у тому числі до ОСОБА_1 за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 944419 від 07.08.2020 року.
Факт переходу права вимоги до позивача, за його твердженням, підтверджується Договором факторингу № ККЛУ-24032021 від 24.03.2021 року та відповідними документами щодо відступлення права грошової вимоги.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості, станом на дату подання позову заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 19680,00 грн, з яких 6000,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 13680,00 грн заборгованість за процентами. Заборгованість за пенею відсутня.
Також позивачем зазначено, що відповідачу направлялася досудова вимога про погашення кредитної заборгованості.
Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 01.05.2026 року відкрито провадження у справі № 133/1000/26.
У поданому відзиві на позовну заяву відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись, зокрема, на пропуск позивачем строку позовної давності та просив застосувати наслідки його спливу.
Представником позивача 27.05.2026 року подано відповідь на відзив, у якій зазначено, що строк позовної давності позивачем не пропущено, оскільки його перебіг продовжувався на період дії карантину COVID-19 та воєнного стану відповідно до положень Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Таким чином, між сторонами виникли кредитні правовідносини, пов`язані з укладенням договору про споживчий кредит, наданням відповідачу кредитних коштів, переходом права грошової вимоги до позивача та невиконанням відповідачем, за твердженням позивача, зобов`язань щодо повернення кредиту і сплати процентів за користування ним.
Спірними між сторонами є питання належного виконання первісним кредитором зобов`язань щодо надання відповідачу кредитних коштів, наявності та розміру заборгованості, а також дотримання позивачем строку позовної давності.
Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у ньому мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлен ня, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Із положень ч. 1 ст. 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною першою ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч. 2 ст. 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики
+Окрім того, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», який регулює відносини між кредиторами, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв`язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит, в тому числі (ст. 3 Закону) передбачено права кредитодавця стягувати з позичальника комісії, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частиною першою ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.
Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.
Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором. Одним із різновидів відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).
Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.
Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Судом встановлено, що 07.08.2020 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №944419, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 6 000,00 грн строком на 30 днів.
Договір укладено в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора, що відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» є належним способом підписання електронного правочину. Умовами договору передбачено обов`язок позичальника повернути отримані кошти та сплатити проценти за користування кредитом.
Факт укладення договору та надання кредиту підтверджується наявними у матеріалах справи документами, зокрема договором, довідкою про ідентифікацію відповідача, листом щодо перерахування кредитних коштів, а також відповіддю АТ КБ «ПриватБанк», наданою на виконання ухвали суду від 03.09.2026. Зазначені докази у своїй сукупності суд оцінює як такі, що підтверджують виникнення між сторонами кредитних правовідносин та отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 6 000,00 грн.
Відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконав, доказів погашення заборгованості суду не надав.
Відповідно до статей 525, 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Щодо права позивача на стягнення заборгованості суд зазначає таке.
Між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» 24.03.2021 укладено договір факторингу №ККЛУ-24032021, за умовами якого первісний кредитор відступив позивачу право вимоги за кредитними договорами, у тому числі за договором №944419 від 07.08.2020.
Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином, а до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Отже, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором, а тому є належним позивачем у справі.
Водночас, вирішуючи питання щодо розміру заборгованості за процентами, суд виходить із такого.
Згідно з пунктом 1.3 договору кредит надавався строком на 30 днів. Пунктами 1.4.1 та 1.4.2 договору передбачено застосування процентної ставки 0,95 % на день за умови повного повернення кредиту у встановлений строк або протягом трьох календарних днів після дати повернення, визначеної графіком платежів, та стандартної процентної ставки 1,90 % на день у разі невиконання позичальником умов для застосування зниженої ставки.
При цьому зазначені умови визначають порядок нарахування процентів саме протягом строку кредитування, установленого пунктом 1.3 договору.
Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що проценти нараховувалися за ставкою 0,95 % на день, а надалі - за ставкою 1,90 % на день, у тому числі після спливу передбаченого договором 30-денного строку кредитування. Загальна сума нарахованих процентів становить 13 680,00 грн.
Разом із тим позивачем не надано належних доказів продовження строку кредитування відповідно до умов договору, укладення додаткової угоди або погодження сторонами іншого строку користування кредитом.
За таких обставин суд доходить висновку, що нарахування процентів за користування кредитом після закінчення погодженого сторонами 30-денного строку не ґрунтується на умовах наданого договору. Тому стягненню підлягають проценти лише за встановлений договором строк кредитування.
Оскільки відповідач не виконав умови для застосування зниженої процентної ставки, суд вважає обґрунтованим застосування стандартної ставки 1,90 % на день протягом 30 днів.
Таким чином, розмір процентів за користування кредитом у межах погодженого строку становить:
6 000,00 грн ? 1,90 % ? 30 днів = 3 420,00 грн.
Отже, загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача, становить 9 420,00 грн, з яких 6 000,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту та 3 420,00 грн - проценти за користування кредитом у межах строку кредитування.
У частині стягнення процентів у розмірі 10 260,00 грн (13 680,00 грн 3 420,00 грн) позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки їх нарахування здійснено за межами погодженого сторонами строку кредитування, а доказів продовження такого строку позивачем не надано.
Щодо заяви відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності суд зазначає таке.
Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Разом із тим пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено продовження строків позовної давності на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, а пунктом 19 цих положень - продовження строків позовної давності на строк дії воєнного стану.
З огляду на законодавчі зміни, якими було врегульовано перебіг позовної давності в період карантину та воєнного стану, а також дату звернення позивача до суду, суд не вбачає підстав для застосування наслідків спливу позовної давності до заявлених вимог.
Доводи відповідача щодо спливу позовної давності не спростовують установлених судом обставин та не є підставою для відмови у задоволенні позову.
Оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з відповідача заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 6 000,00 грн та процентів за користування кредитом у межах 30-денного строку в розмірі 3 420,00 грн, а всього - 9 420,00 грн.
У решті позовних вимог слід відмовити.
Розподіл судових витрат у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду з даним позовом ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжним документом, наявним у матеріалах справи.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково на суму 9 420,00 грн із заявлених 19 680,00 грн, що становить 47,866 % від заявлених вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини позову в розмірі 1 274,38 грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Позивачем заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн, понесення яких підтверджується відповідними документами, наявними у матеріалах справи.
Враховуючи характер та складність справи, обсяг наданої адвокатом правничої допомоги, витрачений час, а також відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає заявлені витрати співмірними. Разом з тим, з огляду на часткове задоволення позову, витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 3 829,27 грн.
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати у загальному розмірі 5 103,65 грн, з яких 1 274,38 грн судовий збір та 3 829,27 грн витрати на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 11, 202, 207, 509, 512, 514, 526, 527, 530, 610, 612, 626, 628, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1055, 1077 ЦК України, ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд, -
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №944419 від 07.08.2020 року в розмірі 9 420 (дев`ять тисяч чотириста двадцять) гривень 00 копійок, з яких:
-6 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту;
-3 420,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236) судовий збір у розмірі 1 274 (одна тисяча двісті сімдесят чотири) гривні 38 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 829 (три тисячі вісімсот двадцять дев`ять) гривень 27 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Вінницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28.
Відповідач: ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Жанна ДЕМ`ЯНОВА
Судове рішення № 141561651, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області було прийнято 17.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 133/1000/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: