Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 128/4053/26
РІШЕННЯ
Іменем України
16 листопада 2026 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Васильєвої Т.Ю.,
секретар Манюк Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниця адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
УСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій вказує, що 01.08.2026 в с-щі Семенівка, інспектором сектору поліцейської діяльності ВП № 1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області Пилипенко Р.Г. було винесено постанову серії ЕНА № 7651451 від 01.08.2026 про накладення адміністративного по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 190, 00 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Позивач в обгрунтування своїх вимог зазначає, що 01.08.2026 о 15:13 год в с-щі Семенівка, на вул. Стрітненській, 52, він керував належним йому транспортним засобом. Номерний знак на транспортному засобі повністю відповідає вимогам ДСТУ 4278:2019, а саме типу «1» підтипу «1-3-1» під назвою «Задні знаки для автомобілів із неформатним місцем закріплення номерного знака», розміром 150 мм х 300 мм, та виданий йому ТСЦ 3245. Незважаючи на назву «задні», відповідно до офіційних роз`яснень ГСЦ МВС України, знаки цього типу дозволено закріплювати як на задньому, так і на передньому бампері транспортного засобу.
Вказує, що номерний знак був закріплений у передбаченому для цього місці, повністю відповідав вимогам ДСТУ, не перевернутий, не неосвітлений, не закритий сторонніми предметами (в тому числі прозорими) та не мав жодного покриття чи матеріалів, що ускладнювали б його ідентифікацію та жодних порушень п. 31.3.в. Правил дорожнього руху ним допущено не було.
Крім того, позивач зазначає, що справу розглянуто без дотримання встановленої процедури: йому не було роз`яснено процесуальні права, відмовлено у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, докази не досліджувались, а сама постанова винесена без належного встановлення події та складу правопорушення. Копію оскаржуваної постанови позивач отримав лише 26.08.2026 через листування в месенджері «Viber» з представником ВП № 1, поштою копія постанови на момент подання позову ним отримана не була, оригінал постанови досі перебуває у відповідача.
На підставі вищевикладеного, позивач просив суд поновити пропущений строк на оскарження постанови серії ЕНА № 7651451 від 01.08.2026, визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушеня у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії № 7651451 від 01.08.2026 про накладення на нього адміністративного стягнення в розмірі 1 190, 00 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та провадження у справі закрити.
Ухвалою суду від 29.09.2026 позивачу поновлено строк на звернення до суду із позовом, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
Представник відповідача, на підставі ст. 162 КАС України, надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що вимоги позивача є безпідставними та необгрунтованими, немає жодних правових підстав для скасування постанови по справі про адміністратвине правопорушення, тому в задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі. Відповідно до таблиці 1 ДСТУ 4278:2019 підтип 1-1-1 призначений для всіх типів автомобілів; підтип 1-3-1 призначений для задніх знаків для автомобілів із неформатним місцем закріплення номерного знака. Відповідно до пункту 1 Розділу ІІ «Вимог до номерних знаків транспортних засобів», затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.03.2021 № 166, знаки виготовляються за адміністративно територіальною ознакою та відповідних типів. Для встановлення на передній частині (передньому бампері) автомобілів, згідно з Додатком В, передбачено виключно прямокутні знаки підтипу 1-1-1 (розміром 520*112 мм). Так, для автомобілів із нестандартним місцем кріплення територіальними сервісними центрами (ТСЦ) МВС видається комплект, у якому дворядний знак розміром 150*300 мм виготовляється виключно в одному примірнику для встановлення позаду. Таким чином, враховуючи те, що позивач встановив знак підтипу 1-3-1 на передній бампер, ним було порушено п. 31.3. «в» ПДР України.
Крім того, представник відповідача зазначив, що інші порушення процедури винесення оскаржуваної постанови, про які вказує позивач, спростовуються наданим відеозаписом обставин події з нагрудних бодікамер поліцейських, що долучений до відзиву на позовну заяву.
15.10.2026 позивачем подано відповідь на відзив, відповідно до якого позивач зазначає, що у відзиві відповідач фактично визнав, що встановлений на автомобілі знак є стандартним знаком підтипу 1-3-1, виданим територіальним сервісним центром МВС, і будує всю свою позицію вже на іншому твердженні, що такий знак нібито закріплено «не в тому місці» (на передньому бампері, а не позаду). Ч. 1 ст. 121-3 КУпАП розмежовує як самостійні ознаки об`єктивної сторони правопорушення керування транспортним засобом «з номерним знаком, що не відповідає встановленим зразкам або вимогам» та «з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці». Позивач же притягнутий до відповідальності саме за першою ознакою, а змінювати обвинувачення під час розгляду справи в суді, тим більше у відзиві, відповідач не вправі, а суд не може самостійно перекваліфікувати діяння особи чи доповнювати фабулу постанови.
Позивач не заперечує, що номерний знак підтипу 1-3-1 був закріплений саме на передньому бампері автомобіля Jeep Cherokee, конструкція якого передбачає неформатне місце кріплення номерного знака, знак закріплений у передбаченому конструкцією автомобіля місці, відповідає стандартам, не перевернутий, не закритий, не забруднений і повністю придатний для ідентифікації. Розміщення такого знака спереду відповідає роз`ясненню ГСЦ МВС. Слово «задні» містилося лише в таблиці 1 ДСТУ 4278:2019, який на сьогодні втратив чинність. Натомість у додатку 1 до Вимог, затверджених наказом МВС № 166, а також у роз`ясненні ГСЦ МВС «Номерні знаки транспортних засобів», підготовленому вже на підставі цього наказу, знак підтипу 1-3-1 визначено як знак «для автомобілів з неформатним місцем закріплення номерного знака», без будь-якої вказівки на те, що він може бути лише заднім. Тому позивач просить позов задовольнити.
Позивач в судове засідання не з`явився, хова вважається належним чином повідомленим про дату, час та розгляд даної справи, попередньо подав до суду заяву відповідно до якої позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, а справу розглянути у його відсутність.
Представник відповідача в судове засідання також не з`явився, хоча відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, будь-яких заяв від нього на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, оглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази по справі у їх сукупності, дійшов до наступного висновку.
01.08.2026 інспектором сектрору поліцейської діяльності (смт. Семенівка) відділу поліції №1 (м. Глобине) Кременчуцького районного управління поліції ГУНП у Полтавській області ст. лейтенантом поліції Пилипенком Р.Г. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7651451, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністратвиної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 190, 00 грн за порушення водієм Правил дорожнього руху, а саме за те, що 01.08.2026 о 15:13 год в с-щі Семенівка, вул. Стрітенська (Матросова) 52, ОСОБА_1 керував транспортним засобом, у якого передній державний номерний знак не відповідав державним стандартам ДСТУ 4278:2019, розмір якого 300*140 міліметрів, чим порушив п. 31.3.в ПДР.
На спростування вказаних розмірів номерного знаку позивачем надано фотокопії замірів переднього номерного знаку транспортного засобу, з яких вбачається відповідність їх розміру 300*150 міліметрів, оскільки края номерного знаку знаходяться саме в рамці для нього.
Також, судом досліджено долучений відповідачем відеозапис з портативних відеореєстраторів поліцейських, на якому зафіксовано повідомлення ОСОБА_1 про те, що його передній номерний знак не відповідає стандартам ДСТУ 4278:2019, проведення замірів параметрів переднього державного номерного знака за допомогою рулетки, яке здійснювалося виключно по білому полю пластини без урахування повного розміру габаритів номерного знаку, сам номерний знак з номерної рамки не діставався, за наслідком чого було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч. 4 ст. 258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року №1395 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема про порушення правил дорожнього руху, в тому числі за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).
Згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Частиною першою статті 121-3 КУпАП передбачено відповідальність особи за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.
Відповідно до п. 31.3. «в» Правил дорожнього руху, водієві забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо номерні знаки не відповідають вимогам відповідних стандартів.
Так, Наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 16.11.2021 № 435 скасовано чинність національних стандартів з 01 грудня 2021 року: ДСТУ 4278:2019 Дорожній транспорт. Знаки номерні транспортних засобів. Загальні вимоги. Правила застосування.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.03.2021 року № 166, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.03.2021 року за №353/35975 «Про деякі питання державних номерних знаків транспортних засобів» затверджено Вимоги до державних номерних знаків транспортних засобів та Єдині зразки державних номерних знаків транспортних засобів.
Відповідно до Додатку 1 Наказу МВС № 166 від 02.03.2021 року підтип: 1-3-1 призначення: знаки для автомобілів із неформатним місцем закріплення номерного знака.
Таким чином, Наказ МВС № 166 від 02.03.2021 року дозволив використання номерних знаків 1-3-1 як передній номерний знак для автомобілів з неформатним місцем закріплення номерного знаку.
Натомість, оскаржуваною постановою ОСОБА_1 притягується до відповідальності за порушення вимог державних стандартів, які втратили чинність ще в 2021 році, а саме ДСТУ 4278:2019.
Щодо розміру номерного знаку, зазначеного в оскаржуваній постанові, слід зазначити, що з наданого відповідачем відеозапису встановлено, що поліцейський вимірював внутрішню світлоповертальну частину номерного знаку, без діставання пластини номерного знаку з кріпильної рамки. Для визначення вірного розміру номерного знаку, номер потрібно виймати з рамки і міряти всю металеву основу повністю. Натомість, позивачем долучено фотокопії виміру номерного знаку, з яких можна встановити, що номер відповідає встановленим нормам.
Крім цього, згідно Розділу ІІ Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 02.03.2021 року № 166 «Про деякі питання державних номерних знаків транспортних засобів», номерні знаки за призначенням згідно з додатком 1 до цих Вимог поділяються на 18 типів. Типи 1, 38 та 1118 поділяються на підтипи. Габаритні розміри номерних знаків, кількість літер та цифр на знаках, колір поля знаків, літер, цифр та ребер жорсткості та наявність світлоповертальної плівки на знаках визначено в додатку 2 до цих Вимог. Допускається відхилення габаритних розмірів знаків ±1 %. Висота літер та цифр на номерних знаках визначається згідно з додатком 3 до цих Вимог.
Та як вказано вище, даним чинним нормативним актом щодо вимог державних стандартів до номерних знаків, підтип номерного знаку: 1-3-1 має призначення: знаки для автомобілів із неформатним місцем закріплення номерного знака, тобто не визначає його місце розташування лише на задньому бампері автомобіля.
Тому суд вважає, що правомірність прийняття оскаржуваної постанови відповідачем не доведено, з огляду на відсутність будь-яких доказів, які можуть бути взяті судом до уваги, на спростування викладених у позовній заяві обставин щодо відсутності вказаних в оскаржуваній постанові порушеннь ПДР, та з огляду на втрату чинності ще з 2021 року державних стандартів, за порушення яких особа притягується до адміністративної відповідальності, та спростування позивачем зазначеного в оскаржуваній постанові розміру номерного знаку, заміри якого відповідачем були здійснені без врахування його повного розміру та можливої похибки, дозволеної законодавством. Крім цього, наявність заборони чинним законодавством на встановлення номерного знаку підтипу 1-3-1 лише на задньому бампері автомобіля, на яку посилається відповідач, суду не доведено.
Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, в тому числі, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.
Враховуючи відсутність достатніх доказів, які можуть бути прийняті судом до уваги на підтвердження обставин, зазначених в оскаржуваній постанові, приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення шляхом скасування постанови серії ЕНА № 7651451 від 01.08.2026 про накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в сумі 1 190, 00 грн та закриття справи про адміністративне правопорушення, що відповідає п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України.
При вирішенні питання що розподялу судових витрат, суд враховує рішення Конституційного суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу сьомого підпункту 1, підпункту 5 пункту 3, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (справа про судовий збір у справах про адміністративні правопорушення) № 10-р (ІІ)/2026 від 09.09.2026, згідно якого суд роз`яснив, що Закон України «Про судовий збір» не містить положень, які б передбачали обов`язок сплачувати судовий збір за оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення.
Суд звернув увагу на те, що обов`язок сплачувати судовий збір у таких справах виник у судовій практиці на підставі правової позиції Великої Палати Верховного Суду, сформульованої у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17. Конституційний Суд України наголосив, що визначення обов`язку сплачувати судовий збір та розміру його ставки належить до сфери законодавчого регулювання: порядок визначення ставки судового збору має бути встановлений саме законом.
Дослідивши питання, порушені в конституційній скарзі, суд визнав такими, що відповідають Конституції України, абзац сьомий підпункту 1, підпункт 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір від 8 липня 2011 року № 3674VI зі змінами, надавши їм конституційно узгоджене тлумачення, відповідно до якого ці приписи не передбачають справляння судового збору у справах про оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення.
Оскільки матеріалами справи підтверджено сплату позивачем судового збору в даній справі про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення в сумі 665, 60 грн, обов`язку зі сплати якого він не мав, вони підлягають поверненню позивачу з Державного бюджету України на підставі ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст. ст. 241 244, 246, 286 КАС України, суд,
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7651451 від 01.08.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1 190 гривень, і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Вінницькому упрравлінню державної казначейської служби України повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України сплачений ним судовий збір в сумі 665, 60 грн (шістсот шітдесят п`ять гривень, 60 копійок), який було сплачено згідно квитанції № 4239-5025-4336-038 від 06.09.2026.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
1) позивач ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;
2) відповідач Головне управління Національної поліції в Полтавській області, місцезнаходження: вул. Матвійчука Юліана, 83, м. Полтава, Полтавська область, поштовий індекс: 36039, код ЄДРПОУ: 40108630.
Повний текст рішення складено 16.11.2026.
Суддя:
Судове рішення № 141561329, Вінницький районний суд Вінницької області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 128/4053/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: