Єдиний державний реєстр судових рішень ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2026 року місто Чернігів
Справа №751/7315/26
Провадження №2/751/939/26
Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а
в складі: головуючого - судді Маслюк Н. В.
секретаря судового засідання Баштова М. В.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс»
відповідач - ОСОБА_1
представник позивача - Романенко Михайло Едуардович
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В с т а н о в и в:
І. Стислий виклад позиції позивача
Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №2220684 від 12.04.2025 у розмірі 30 401,25 грн, а також понесені судові витрати.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 12.04.2025 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2220684. Згідно умов даного договору відповідач отримав кредит шляхом перерахування на банківську картку коштів у розмірі 5 500,00 грн, який зобов`язався повернути в строк до 06.04.2026 та сплатити проценти за користування ним. Відповідач належним чином не виконувала свої зобов`язання, а тому утворилась заборгованість. Зазначає, що 28.11.2025 ТОВ «Слон Кредит» відступив ТОВ «Діджи Фінанс» право вимоги за вказаним вище кредитним договором.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі
Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 15.07.2026 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 23.09.2026 розгляд справи відкладено у зв`язку з неповідомленням відповідача про дату, час та місце розгляду справи та витребуванням доказів.
У судове засідання представник позивача не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без його участі.
Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся неодноразово за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідно до п.4 ч.8 ст.128, ст.131 ЦПК України, про причини неявки в судове засідання не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.
З урахуванням вищевикладеного судом 05.11.2026 постановлена ухвала про заочний розгляд справи, відповідно до положень ст. ст. 223 ч. 4, 280, 281 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
Судом встановлено, що на підставі заяви-анкети 12.04.2025 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» №2220684. Згідно умов договору відповідач отримав кредит в сумі 5 500,00 грн строком на 360 днів до 06.04.2026 (а.с.16-24, 41).
Відповідно до пункту 1.5 договору тип процентної ставки є фіксований. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до умов, визначених договором.
Згідно з пунктом 1.5.1 договору підвищена процентна ставка становить 15% в день та застосовується за перший день користування кредитом (за календарний день в якому надано кредит).
Стандартна процентна ставка становить 3% в день та застосовується з другого дня користування кредитом (включно) до 12.05.2025 (п.1.5.2 договору).
Згідно п. 1.5.2.1 договору знижена процентна ставка 0,75% в день та застосовується в період дії стандартної процентної ставки, відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 11.05.2025 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою протягом періоду її дії до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для споживача у період дії стандартної ставки здійснюється за стандартною процентною ставкою, на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та проінформований, що у разі невикористання споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка протягом періоду її дії, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для споживача, оскільки користування кредитом за цим договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки протягом періоду її дії.
Відповідно до п. 1.5.3 договору визначено, що пільгова процентна ставка становить 0,75% в день та застосовується з 12.05.2025 (включно) до останнього дня строку кредиту (включно).
Відповідно до пункту 1.7 договору денна процентна ставка на дату укладення договору складає 0.971% в день, якщо застосовано стандартну процентну ставку протягом періоду її дії, 0.886% в день, якщо застосовано знижену процентну ставку протягом періоду її дії.
Пунктом 1.14 договору передбачено, що за договором товариством не передбачено надання споживачу додаткових та/або супутніх послуг. Цей тариф залишається незмінним протягом строку дії договору.
Відповідно до пункту 5.1 договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом, включно з кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з графіком платежів, крім випадку, визначеного пунктом 5.3 договору.
Вказаний договір позики укладено за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором - К443, який відправлений позичальнику 12.04.2025 о 13:12 год на вказаний ним номер телефону НОМЕР_1 . Вказаний факт також підтверджується довідкою ТОВ «Слон Кредит» від 28.11.2025 (а.с.15).
Згідно таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до договору, остання містить графік платежів за договором від дати видачі кредиту 12.04.2025 до 06.04.2026 (а.с.23-24).
До укладення кредитного договору відповідач ознайомився та підписав паспорт споживчого кредиту, в якому міститься вся необхідна інформація по продукту «Зручний» (а.с.43-44).
Згідно відомостей, які надані ТОВ «ПЕЙТЕК», 12.04.2025 успішно перераховано кошти у сумі 5 500,00 грн на платіжну картку ОСОБА_1 (НОМЕР_3) (а.с.38).
Факт перерахування коштів за кредитним договором №2220684 від 12.04.2025 також підтверджується випискою АТ «Райффайзен Банк» по особовому рахунку ОСОБА_1 (а.с.68-70).
Відповідно до розрахунку за договором позики №2220684 від 12.04.2025 станом на 08.12.2025 виникла заборгованість в розмірі 30 401,25 грн, яка складається із основного боргу - 5 500,00 грн, відсотків - 13 901,25 грн, штрафу - 11 000,00 грн (а.с.14).
28.11.2025 між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу №28112025, згідно якого ТОВ «Діджи Фінанс» набуло статус нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників (а.с.25-29).
Згідно акту приймання-передачі (а.с.9), витягу з додатку до договору факторингу №28112025 клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників, зокрема за кредитним договором №2220684 від 12.04.2025 де боржником є ОСОБА_1 на загальну суму 30 401,25 грн, яка складається із основного боргу - 5 500,00 грн, відсотків - 13 901,25 грн, штрафу - 11 000,00 грн (а.с.12).
ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін
Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Відповідно ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
В силу статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За змістом ч. ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів, не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Статтею 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Як зазначено в ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кредитний договір №2220684 від 12.04.2025 укладено в електронному вигляді та підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується із ст.ст.6, 627 ЦК України та ст.ст.11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
На виконання вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України сторони у вказаному договорі досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, у зв`язку з чим він в силу положень ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.
Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
З позовом про визнання недійсним договору №2220684 від 12.04.2025 відповідач не звертався.
Зазначений вище договір факторингу є чинним, його дійсність ніким не оспорена, а тому підлягає виконанню.
Відповідачем не надано доказів на підтвердження погашення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі.
Оскільки відповідач не виконав своїх зобов`язань щодо повернення кредиту згідно з умовами договору, а тому вимоги позивача в частині стягнення суми заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 5 500,00 грн є законними та обґрунтованими і підлягають задоволенню
Щодо стягнення заборгованості за відсотками суд зазначає наступне.
Верховний Суд у постанові від 09 серпня 2023 року у справі № 201/6750/16 наголосив, що при визначенні розміру заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку складений позивачем/відповідачем розрахунок заборгованості та його правильність), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок, що є процесуальним обов`язком суду.
Відповідно умов договору відповідач отримав кредит у розмірі 5 500,00 грн строком на 360 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом за фіксованими процентними ставками: 15% на день за перший день користування кредитом, 3% на день з другого дня користування кредитом до 11.05.2025 включно (стандартна процентна ставка) та 0,75% на день починаючи з 12.05.2025 до останнього дня строку кредиту включно (пільгова процентна ставка).
Крім того, договором передбачено можливість застосування зниженої процентної ставки в розмірі 0,79 % на день протягом періоду дії стандартної процентної ставки за умови виконання позичальником визначених договором умов програми лояльності.
Згідно з ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Зазначені положення були запроваджені Законом України від 22.11.2023 №3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023.
Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
При цьому суд враховує, що договір про надання споживчого кредиту №2220684 укладено 12.04.2025, тобто після набрання чинності Законом України №3498-IX, яким запроваджено обмеження максимальної денної процентної ставки. Отже, положення ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» поширюються на спірні правовідносини без надання закону зворотної дії в часі.
Водночас пунктом 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» було передбачено тимчасове застосування протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-IX підвищених граничних розмірів денної процентної ставки: протягом перших 120 днів - не більше 2,5 %, а протягом наступних 120 днів - не більше 1,5 %.
Однак зазначений перехідний період завершився до укладення спірного кредитного договору. Тому на момент виникнення між сторонами кредитних правовідносин підлягало застосуванню загальне обмеження, встановлене частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», а саме максимальний розмір денної процентної ставки не більше 1 %.
Таким чином, умови кредитного договору щодо застосування стандартної процентної ставки в розмірі 3% на день та ставки 15% за перший день користування кредитом у частині, що перевищує встановлене законом обмеження, не відповідають вимогам законодавства.
Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
За таких обставин суд вважає, що розрахунок заборгованості за процентами за період дії стандартної процентної ставки необхідно здійснювати із застосуванням денної процентної ставки в розмірі 1%.
Перевіряючи наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд установив, що за період з 12.04.2025 до 11.05.2025 включно кредитодавцем нараховано проценти в розмірі 2 021,25 грн.
Разом із тим, з урахуванням незмінності основної суми кредиту в розмірі 5 500,00 грн та тривалості зазначеного періоду у 30 календарних днів, проценти за користування кредитом із застосуванням денної процентної ставки в розмірі 1 % становлять 55,00 грн за кожен день користування кредитом, а загалом за вказаний період - 1 650,00 грн (5 500,00 грн х 1 % х 30 днів).
Щодо процентів за період з 12.05.2025 суд зазначає таке.
Пунктом 1.5.3 кредитного договору передбачено застосування з 12.05.2025 пільгової процентної ставки в розмірі 0,75 % на день. Такий розмір процентної ставки не перевищує граничного розміру денної процентної ставки, встановленого частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», а тому підстави для її зменшення відсутні.
Відповідно розрахунку заборгованості, проценти за період з 12.05.2025 до 07.11.2025 включно підлягають нарахуванню за 180 календарних днів.
Отже, за вказаний період розмір процентів становить 7 425,00 грн (5 500,00 грн х 0,75 % х 180 днів).
Таким чином, загальний розмір заборгованості за процентами, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 9 075,00 грн (1 650,00 грн + 7 425,00 грн).
З огляду на викладене позовні вимоги в частині стягнення процентів за користування кредитом підлягають частковому задоволенню в розмірі 9 075,00 грн.
Щодо вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 11 000,00 грн суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Відповідно до пункту 6.4 договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом Споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф.
Згідно з підпунктом 6.4.1 договору штраф встановлено в розмірі 1100,00 грн на четвертий день такого невиконання та/або неналежного виконання.
Відповідно до підпункту 6.4.2 договору штраф встановлено в розмірі 220,00 грн починаючи з п`ятого дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.
Разом з тим, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні був введений воєнний стан строком на 30 діб. Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
У подальшому Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», які були затверджені Законами України «Про затвердження Указу Президента України» «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Таким чином, ураховуючи, що позивачем нараховано пеню за невиконання ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором у сумі 11 000,00 грн у період дії воєнного стану, що суперечить положенням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а тому відсутні підстави для її стягнення з відповідача.
Ураховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
V. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору із застосуванням понижуючого коефіцієнта в розмірі 0,8 ставки в сумі 2 662 грн 40 коп (а.с.40).
Ураховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, а тому відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір пропорційно задоволених позовних вимог в сумі 1 276,41 грн (2662,40х14575/30401,25).
Згідно пункту 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У відповідності до положень п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Правнича допомога позивачу надавалася на підставі договору №42649746 від 01.06.2026, укладеного між ТОВ «Діджи Фінанс» та ФОП ОСОБА_2 , додаткової угоди №2220684 від 03.07.2026 до договору №42649746 від 01.06.2026 (а.с.34-37), детального опису робіт (наданих послуг) згідно якого вартість робіт становить 6 000,00 грн (а.с.13), акт про надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги (а.с.10).
Понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 2 876,53 грн (6000 х14575/30401,25).
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 142, 263-265, 268, 280-288, 354 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 610, 611, 629, 1048 -1050, 1054 ЦК України, суд, -
Вирішив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 14 575 (чотирнадцять тисяч п`ятсот сімдесят п`ять) грн 00 коп заборгованості за кредитним договором №2220684 від 12.04.2025, з яких: заборгованість за тілом кредиту 5 500 грн 00 коп, заборгованість за відсотками - 9 075 грн 00 коп.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 1 276 грн 41 коп судового збору, 2 876 грн 53 коп витрат на професійну правничу допомогу, що загалом становить 4 152 (чотири тисячі сто п`ятдесят дві) грн 94 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення суду складено 10.11.2026.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (місцезнаходження: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд.21/1, ЄДРПОУ 42649746)
Відповідач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Суддя Н. В. Маслюк
Судове рішення № 141560484, Новозаводський районний суд м. Чернігова було прийнято 05.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 751/7315/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: