Постанова № 141558669, 12.11.2026, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Дата ухвалення
12.11.2026
Номер справи
645/2100/26
Номер документу
141558669
Форма судочинства
Про адмінправопорушення
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 645/2100/26

Провадження № 3/645/535/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2026 року місто Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Костіної І.Г.,

за участю секретаря судового засідання- Васько К.О.,

особи яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,.

захисника особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Грайворонського І.В.

розглянувши матеріали, що надійшли з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харків, громадянина України, який не є інвалідом, одруженого, який не має на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей, з середньою освітою, працюючого водієм автотранспортних засобів ДП КП «Харківспецгасіння», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

06 березня 2026 року о 07 год. 50 хв. водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «ВАЗ 2102» державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Ощепкова, буд. 25 у м. Харкові в стані алкогольного сп`яніння. Водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер Alcotest 7510, на що водій погодився, результат тесту позитивний 0,89 проміле, тест номер 816. Від проходження в закладі охорони здоров`я відмовився, чим порушив п.2.9.а ПДР керування ТЗ особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Окрім того, 06 березня 2026 року о 08 год. 32 хв. водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «ВАЗ 2102» державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Каденюка, буд. 25 у м. Харкові з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Водій від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager та в закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКНЛ за адресою: м.Харків, вул. Ахієзерів, 18а, відмовився, чим порушив 2.5 ПДР України, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Немишлянського районного суду міста Харкова від 06.05.2026 року справи про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративних правопорушень за ч.1 ст. 130 КУпАП № 645/2100/26 провадження (3/645/535/26) та за ч.1 ст. 130 КУпАП № 645/2104/26 провадження ( 3/645/538/26) об`єднано в одне провадження та присвоєно єдиний номер № № 645/2100/26, провадження № 3/645/535/26.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою провину у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень, що мали місце 06.03.2026р. не визнав та надав наступні пояснення. Так, 06.03.2026р. о 08-00 год ранку його зупинили працівники патрульної поліції, які повідомили, що у салоні авто наявний запах перегару. У звязку з цим, йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотест Драгер, на що він погодився. Пояснив, що він не вживав алкоголь і безпосередньо перед проходженням тесту він скористався інгалятором, оскільки має астму. З результатом тесту він не погоджувався. Вказав, що працівники поліції не пропонували йому пройти огляд у медичному закладі. Щодо епізоду який мав місце 06.03.2026р. о годині 08-32 пояснив наступне. Після складання працівниками поліції першого протоколу він поїхав в напрямок дому щоб залишити авто, однак десь за 500 метрів його знов зупинив екіпаж патрульної поліції. Поліцейські повідомили, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння та склали протокол. На запитання суду ОСОБА_1 повідомив, що працівники поліції йому не пропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Грайворонський І.В. подав письмове клопотання про закриття справ про адміністративне правопорушення, що мали місце 06.03.2026р., яке в судовому засіданні підтримав, обґрунтовуючи клопотання наступним.

Щодо епізоду від 06.03.2026р. (протокол ЕПР 1№ 607418) захисник вважав, що у справі відсутні докази керування водієм ТЗ у стані алкогольного сп`яніння, а також відсутні докази підстав зупинки такого ТЗ. Вказував, що ОСОБА_1 не вживав алкогольних напоїв, що обумовлено станом його здоров`я, а саме хворобами на хронічний панкреатит, хронічний холецистит та бронхіальну астму. Жодних ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 не вбачалося. Окрім того, зазначав, що сертифікат відповідності приладу газоаналізатора Drаger Alcotest 7510 за допомогою якого проводився огляд та декларація відповідності діяли до 07.06.2023. Огляд Драгером проведено без витримки необхідного інтервалу після застосування водієм аерозолю Сальбутамол (по інструкції 15 хвилин). В порушення ст. 256 КУпАП в протоколі не зазначені ознаки сп`яніння; ОСОБА_1 не було роз`яснено право та процедуру пройти огляд у медичному закладі; фактичного відсторонення водія від керування транспортним засобом не відбулося; направлення в медичний заклад ОСОБА_1 не надавали та не ознайомлювали з ним; після зупинки ТЗ водію не було озвучено ознак алкогольного сп`яніння; різними працівниками поліції було складено протокол та направлення. За таких умов, наявні в матеріалах справи докази, в тому числі показання газоаналізатора Драгер, не можуть вважатися належним і допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 правопорушення за стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

Щодо епізоду від 06.03.2026р. (протокол ЕПР1 № 607429) захисник звернув увагу суду на те, що названі водію працівниками поліції ознаки сп`яніння, «запах алкоголю, порушення мови та виражене тремтіння рук» на відео у водія не вбачалися; направлення для проходження огляду в закладі охорони здоров`я водію не вручалось та було складено після нібито його відмови від проходження огляду в лікарні; відсутній будь-який доказ відмови від медичного огляду в закладі охорони здоров`я; ОСОБА_1 не було роз`яснено процедуру огляду; перелічені передбачені законом форми проходження огляду (на місці або в закладі охорони здоров`я) та не роз`яснена процедура та її наслідки. Таким чином, як вважав захисник, ОСОБА_1 не усвідомлював значення своїх дій з відмови пройти огляд на місці зупинки, що виключає умисел; наявна відсутність фактичного відсторонення від керування ОСОБА_1 ; різними працівниками поліції було складено протокол та направлення; поліцейським не було доведено факту наявності у водія вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення ознак алкогольного сп`яніння; з відео з БК поліцейських вбачається відсутність роз`яснення прав, процедури проходження огляду та наслідків відмови від проходження всіх етапів огляду.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Порядок проходження огляду на стан сп`яніння врегульовано ст. 266 КУпАП, а також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 року, та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року.

Згідно п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п. 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Незважаючи на вказану позицію ОСОБА_1 та його захисника, вина останнього у вчиненні правопорушення, яке мало місце 06.03.2026 та полягало у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 607418 від 06.03.2026, згідно якого ОСОБА_1 вчинив правопорушення за вказаних вище обставин;

- роздруківкою результату огляду за допомогою Drаger Alcotest 7510 прилад ARLМ-0293 із результатом 0,89 проміле. На вказаній роздруківці тесту міститься підпис ОСОБА_1 ;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів;

- рапортом поліцейського Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції В. Кобрина з викладенням обставин події;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06.03.2026 року;

- дослідженими у судовому засіданні відеозаписами з відеореєстратора 70 маі, бк 572526, 476030 на яких зафіксовано рух та зупинку «ВАЗ 2102» державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Зафіксовано, що працівники поліції повідомили водію причину зупинки (не працює стоп з правого боку), попросили для перевірки документи та запитали чи не вживав водій алкоголь, на що останній відповів, що ні. Водієві було запропоновано пройти тест на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою газоаналізатора Драгер, на що ОСОБА_1 погодився. Після цього, працівником поліції було зроблено тест (контрольне замірювання у Драгер) який показав відсутність показників алкоголю у приладі, після чого водій продув газоаналізатор Drаger Alcotest, результат 0,89 проміле. Також, ОСОБА_1 в ході проведення тесту пропонувалося пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, на що він відмовився. Після цього, у водія було вилучено посвідчення водія, повідомлено, що подальший рух заборонено та роз`яснено водієві права передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Після складання матеріалів за ч.1 ст. 130 КУпАП, водія було ознайомлено з протоколом та відсторонено від керування ТЗ.

Також, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, яке мало місце 06.03.2026 та полягало у відмові від огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 607429 від 06.03.2026, згідно якого ОСОБА_1 вчинив правопорушення за вказаних вище обставин;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів;

- рапортом поліцейського Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції А. Ібадова від 06.03.2026р. з викладенням обставин події;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06.03.2026 року;

- дослідженими у судовому засіданні відеозаписами з відеореєстратора 70 маі, бк 467878, 471714 на яких зафіксовано рух та зупинку «ВАЗ 2102» державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Після зупинки ТЗ працівниками поліції повідомили водію, що у нього не працює поворотник, з чим водій погодився і відповів, що машина зламана. Після цього, поліцейські повідомили, що у водія наявні ознаки алкогольного сп`яніння, в звязку з чим запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою газоаналізатора Драгер, або в закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКНЛ за адресою: м.Харків, вул. Ахієзерів, 18а, на що водій відмовився. Водієві роз`яснено відповідальність за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння. Після цього, роз`яснено права передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, ознайомлено з протоколом про адміністративне правопорушення, вручено його копію та відсторонено водія від керування ТЗ.

Також, за клопотанням сторони захисту у судовому засіданні були відібрані пояснення у свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Так, свідок ОСОБА_2 пояснила, що вона є дружиною ОСОБА_1 . Вказала, що її чоловік більш ніж п`ять років не вживає алкоголь оскільки має низку хронічних захворювань, у тому числі панкреатит і астму. Також, у звязку з наявною хворобою - бронхіальною астмою він кожного дня користується інгалятором.

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні повідомив, що є колегою по роботі ОСОБА_1 . Працює з ним разом з 2012 року. Він пам`ятає, що в той день, ОСОБА_1 який працює водієм, був на роботі, і десь о годині 09-50 вони разом виїхали в службових цілях на службовому автомобілі. Він не бачив ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 . Всю робочу зміну вони пропрацювали разом. Про стан здоров`я ОСОБА_1 йому нічого не відомо.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСПЛ «Авшар проти Туреччини»), суд враховує наявність узгоджених між собою, належних та допустимих доказів, які вказують на наявність порушення в діях ОСОБА_1 п.п. 2,5, 2.9.а ПДР України.

Оцінюючи вищевказані докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд, у розумінні ст. 251 КУпАП, визнає їх належними, допустимими та такими, що повністю доводять вину ОСОБА_1 у вказаних вище правопорушеннях.

Доводи сторони захисту не спростовують вказані висновки суду у зв`язку з наступним.

Щодо епізоду від 06.03.2026р. (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1№ 607418).

Посилання сторони захисту на відсутність підстав зупинки транспортного засобу, судом не приймаються, оскільки згідно з Порядком перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженим постановою КМУ від 29 грудня 2021 року № 1456, уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби та вимагати пред`явлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, а також документів, що підтверджують відповідне право особи (посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію ТЗ), якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення.

Вказані вимоги узгоджуються з положеннями статей 32,35 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 02.07.2015, з наступними змінами.

З огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху України, незгода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння, відповідно до вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України і такий обов`язок не впливає на причину зупинки.

Водночас, керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.

До того ж, наявність або відсутність законних причин для зупинки транспортного засобу не входять до складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак не підлягають доказуванню у даній справі.

При цьому суд зауважує, що ОСОБА_1 був зупинений поліцейськими під час дії воєнного стану відповідно до Указу Президента України №64 від 24 лютого 2022 року, згідно якого можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями30-34,38,39,41-44,53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Стосовно доводів захисника, щодо неповідомлення ОСОБА_1 після зупинки ТЗ ознак алкогольного сп`яніння, суд зазначає наступне. Дійсно, поліцейські не повідомляли ОСОБА_1 після зупинки ТЗ ознаки алкогольного сп`яніння, а лише запитали чи вживав він алкоголь, проте, суд не вважає вказану обставину такою, що поставила під сумнів справедливість процедури виявлення правопорушення та притягнення особи до адміністративної відповідальності. До такого висновку суд дійшов за результатами оцінки обставин по справі в цілому.

Щодо доводів захисника про те, що працівники поліції помилково встановили у ОСОБА_1 наявність ознак алкогольного сп`яніння та безпідставно запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на думку суду, є суб`єктивними та неспроможними, з огляду на наступне.

Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 Правил дорожнього руху та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція).

За змістом цих нормативних документів водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти огляд з метою встановлення стану сп`яніння.

Відповідно до ч.2 Розділу І вищезазначеної Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно ч.3 Розділу І Інструкції № 1452/735 від 09.11.2015, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Зазначеними нормами закону встановлено, що поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України, керуючись вищенаведеним переліком ознак алкогольного сп`яніння, самостійно визначає наявність чи відсутність підстав у особи для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Тобто, виявлення працівником поліції у водія ознак алкогольного сп`яніння є його дискреційними повноваженнями, але суд може їх врахувати, якщо вони підтверджуються іншими доказами у справі.

При цьому, з долучених до справи відеозаписів вбачається, що з самого початку зупинки транспортного засобу працівники поліції запитали у ОСОБА_1 чи не вживав він алкоголь, на що останній відповів що ні, та зазначив, що вживає ліки.

Разом з цим, належить також зазначити, що наявність ознак алкогольного сп`яніння самі по собі не означають, що особа перебуває в стані такого сп`яніння.

Отже, спростування або підтвердження перебування водія в стані алкогольного сп`яніння, відбувається за рахунок проведення відповідного огляду у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу або у медичному закладі, що і було фактично запропоновано ОСОБА_1 та проведено відповідний огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки ТЗ.

Доводи захисника про те, що сертефіка відповідності та декларація відповідності, надані щодо калібрування приладу " Drаger Alcotest 7510 мали строк дії до 07.06.2023р., тому не виключені похибки в зазначених показниках, є неспроможними з огляду на наступне.

Згідно з п.3 Розділу ІІ Інструкції №1452/735 поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Згідно з п.4 Розділу ІІ Інструкції №1452/735 - огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" визначено терміни: 10) калібрування - сукупність операцій, за допомогою яких за заданих умов на першому етапі встановлюється співвідношення між значеннями величини, що забезпечуються еталонами з притаманними їм невизначеностями вимірювань, та відповідними показами з пов`язаними з ними невизначеностями вимірювань, а на другому етапі ця інформація використовується для встановлення співвідношення для отримання результату вимірювання з показу; 17) періодична повірка засобів вимірювальної техніки - повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал); 18) повірка засобів вимірювальної техніки - сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби.

Статтею 17 вказаного Закону врегульовано порядок повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, згідно якої передбачено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту, а стаття 27 Закону врегульовує питання щодо калібрування засобів вимірювальної техніки.

Калібруванню в добровільному порядку можуть підлягати засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері та/або поза сферою законодавчо регульованої метрології. Калібруванню також підлягають вторинні та робочі еталони.

Калібрування вторинних та робочих еталонів проводиться в порядку, встановленому нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності.

Калібрування та оформлення його результатів проводяться відповідно до національних стандартів, гармонізованих з відповідними міжнародними та європейськими стандартами, та документів, прийнятих міжнародними та регіональними організаціями з метрології.

Таким чином, повіркою є перевірка відповідності певним стандартам, а калібрування це приведення засобу вимірювальної техніки до певних стандартів.

Використання медичних виробів - «газоаналізатор Drager Alkotest», які були завезені та реалізовані на території України, та введені в експлуатацію користувачем протягом терміну дії свідоцтва про державну реєстрацію є можливим за умов додержання вимог щодо повірки (калібрування) та інших нормативних документів, що підтверджують вірність результатів вимірювання.

Наказом Держлікслужби № 1529 від 29 грудня 2014 року затверджено перелік зареєстрованих медичних виробів, які вносяться до державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення, де в пункті 43 вказано газоаналізатори «Drager Alcotest», реєстрація та строк дії свідоцтва яких необмежений. Жодних обмежень щодо виду газоаналізатору за номером не передбачено.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" порядок встановлення міжповірочних інтервалів визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до змісту ч. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1195 «Про затвердження Порядку встановлення міжповірочних інтервалів для законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки за категоріями», міжповірочні інтервали за категоріями законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки (далі - категорії) встановлюються Мінекономіки для забезпечення надійних результатів вимірювань протягом визначеного проміжку часу.

Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихується» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року № 1747 і становить 1 рік. Максимальний інтервал між «Сервісним технічним обслуговуванням», «Градуюванням» та міжповірочний інтервал вказаних приладів, у тому числі Drager Alcotest, становить 1 рік. У пам`яті приладу зберігається інформація про дату останнього градуювання (калібрування).

Тобто, технічні засоби, що використовуються органами національної поліції для проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння, проходять технічне обслуговування з інтервалом в 1 рік.

Згідно роздруківки тесту приладу "Drager Alcotest 7510" № ARLМ - 0293 останнє калібрування законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, за допомогою якого ОСОБА_1 проходив огляд на стан сп`яніння, проводилось 16.07.2025, а огляд ОСОБА_1 був проведений 06.03.2026, тобто в межах інтервалу калібрування приладу, який не закінчився, а тому такий прилад міг експлуатуватись.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що результати тесту зазначеного приладу є недостовірними, у зв`язку з чим він є допустимим доказом у справі.

Крім того, суд зазначає, що ОСОБА_1 , у разі своєї незгоди, не був позбавлений можливості скористатись своїм правом та проїхати з працівниками поліції до медичного закладу для повторного проведення огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння, що не було ним зроблено.

Доводи захисника про порушення поліцейськими методики використання Драгер після застосування водієм інгалятора Сальбутамолу, яке проявилося у тому, що поліцейські не відчекали щонайменше 15 хвилин після потрапляння до ротової порожнини ОСОБА_1 аерозолю, оскільки безпосередньо перед проходженням огляду останній, у звязку з наявним захворюванням- бронхіальною астмою, застосовав лікарський засіб інгалятор «Сальбутамол», внаслідок чого в ротовій порожнині могли залишитися його залишки які можуть впливати на результат вимірювання, не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи, зокрема переглянутими судом відеозаписами, з яких вбачається, що останній не повідомляв поліцейським про вживання лікарського засобу «Сальбутамол» та відмовився в подальшому проходити огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я.

З приводу позиції захисника щодо того, що в матеріалах справи не міститься підтвердження, що ОСОБА_1 був ознайомлений із направленням на проведення огляду на стан сп`яніння, отримав його чи відмовився отримувати, суд зазначає наступне. Так, направлення водія на проведення медичного огляду, яке складає поліцейський є підставою для лікаря провести відповідний медичний огляд і, відповідно, таке направлення складається у випадку коли водій погоджується пройти огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я або не погоджується з результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу. Водночас, у цій справі ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду у закладі охорони здоров`я, тому у поліцейського були взагалі відсутні правові підстави для складення такого направлення, а направлення, що долучене до справи носить формальний характер. Наявність такого формального направлення на проходження огляду не зумовлює необхідності закриття провадження у цій справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, так, як судом встановлено очевидний та недвозначний факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду в медичному закладі по подіях, що мали місце 06.03.2026р. Окрім цього, законодавством не передбачено вручення письмового направлення водію, оскільки такий огляд проводиться у присутності поліцейського, який має забезпечити доставку особи, яка погодилася на проходження відповідного огляду.

Щодо доводів захисника про невиконання вимог ст. 266 КУпАП щодо не відсторонення ОСОБА_1 працівниками поліції від керування транспортним засобом, суд зазначає наступне.

З аналізу ч.1 ст.266 КУпАП вбачається, що з метою усунення небезпеки, що виникає при знаходженні за кермом водія (судноводія) щодо якого є підстави вважати, що він перебуває у стані сп`яніння, законодавством передбачена можливість відсторонення зазначених осіб від керування транспортними засобами або суднами. Відсторонення водіїв від керування транспортним засобом полягає у примусовому припиненні руху, звільнення транспортного засобу від особи, що ним керує, затримання посвідчення водія і здачі у разі необхідності транспортного засобу на платну стоянку або до відповідного органу, передача управління транспортного засобу іншій особі, яка має посвідчення водія.

Як було встановлено з відеозапису як по першому епізоду так і по другому епізоду, що мали місце 06.03.2026р. поліцейськими, після складання протоколу про адміністративне правопорушення, водій був відсторонений від керування транспортним засобом з дотриманням порядку, передбаченого ч.1 ст.266 КУпАП; транспортний засіб залишено на місці зупинки без порушення ПДР. Поліцейський повідомив, що подальший рух заборонено та що водій відстороняється від керування транспортного засобу.

Щодо епізоду від 06.03.2026р. (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1№ 607429).

Суд ставиться критично до доводів сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, оскільки з долучених відеозаписів об`єктивно вбачається, що працівник поліції пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, але останній відповів відмовою.

При цьому, законодавець в п.2.5 Правил дорожнього руху передбачив безальтернативний (імперативний) обов`язок виконання водієм вимоги працівника поліції щодо проходження огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння, у разі виявлення у нього ознак такого сп`яніння.

Відмова від виконання вимог працівника поліції щодо проходження водієм огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння за наявності незаконності такої вимоги.

Водночас, стороною захисту не надано суду будь-яких фактичних відомостей на підтвердження доводів щодо незаконності дій працівників поліції в частині вимоги щодо проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння.

При цьому, ОСОБА_1 було розяснено працівниками поліції наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного спяніння, водій добре розумів наслідки його відмови від проходження такого огляду. Крім того, ОСОБА_1 було ознайомлено зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, але він нічого не зазначав, що він бажає пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я.

Отже, враховуючи вищезазначені обставини, на переконання суду, ОСОБА_1 не вживав активних дій на виконання законної вимоги працівників поліції щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у закладі охорони здоров`я, тобто своїми діями свідомо проігнорував вимогу працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Поряд з цим, належить врахувати те, що згідно відомостей довідки інспектора ВАП УПП в Харківській області, ст. лейтенанта поліції Бурикіної В., ОСОБА_1 отримав посвідчення водія серії серії НОМЕР_2 , категорії «B», «D».

Наявність у ОСОБА_1 посвідчення водія свідчить про те, що останній знає Правила дорожнього руху, оскільки умовою отримання такого посвідчення є складання обов`язкового іспиту на знання цих Правил.

Враховуючи відомості відеозапису, у даному конкретному випадку, суд дійшов висновку, що працівник поліції об`єктивно та законно розцінив дії ОСОБА_1 як відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у закладі охорони здоров`я, оскільки працівник поліції пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці або у закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКНЛ за адресою: м.Харків, вул. Ахієзерів, 18а, роз`яснював наслідки такої поведінки. Однак, водій надалі ухилявся від проходження огляду та не вживав активних дій, які могли свідчити про його реальне бажання пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку.

Крім того, вимога поліцейського про необхідність проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння була зрозумілою для сприйняття, у зв`язку з чим у ОСОБА_1 не було об`єктивних підстав для не проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку, що, у свою чергу, свідчить про умисне бажання уникнути встановленої Законом відповідальності за скоєне.

Отже, суд вбачає, що ОСОБА_1 свідомо проігнорував вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, що свідчить про умисний характер вчиненого правопорушення, відповідно до ст. 10 КУпАП, у зв`язку з чим, такі дії ОСОБА_1 були правильно розцінені працівником поліції як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Належить також зазначити, що саме відмова від проходження огляду на стан сп`яніння за вимогою працівника поліції в установленому порядку є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, незалежно від того, чи був водій в стані алкогольного сп`яніння чи ні, у зв`язку з чим суд ставиться критично до тверджень сторони захисту про відсутність в діях ОСОБА_1 складу цього правопорушення через, що він не перебував в стані алкогольного сп`яніння.

Щодо складання різними працівниками поліції за подією від 06.03.2026р. (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 607418) акта огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направлення на огляд водія транспортного засобу від 06.03.2026, та за подією від 06.03.2026 р. (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 607429), акта огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направлення на огляд водія транспортного засобу від 06.03.2026 суд зазначає, що законодавство яке регулює порядок складання матеріалів про адміністративні правопорушення, зокрема КУпАП, Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, не передбачають обов`язковості складення усіх матеріалів у справі про адмінправопорушення однією особою.

Оцінюючи вищенаведені доводи сторони захисту в цілому, суд також вважає необхідним зазначити наступне.

У постанові Верховного Суду від 26.03.2020 року у справі № 2а-475/09/1370 застосовані релевантні для цієї справи висновки та практика ЄСПЛ, за якими не може бути скасовано правильне по суті рішення та відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму. Рішення може бути скасоване лише для виправлення істотної помилки.

Пуризм у загальноприйнятому розумінні є надмірним прагненням до чистоти, переваги форми над змістом.

Процесуальні норми є вторинними порівняно з матеріальними, оскільки призначення перших полягає в забезпеченні реалізації других. Тобто характер, зміст і призначення процесуальних норм підпорядковані вимогам матеріальних норм і тому зумовлені ними та є похідними від них.

Не кожен дефект певного адміністративного акта, яким є й протокол про адміністративне правопорушення, робить його неправомірним. Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Такий вимір суттєвості порушень застосовує Європейський суд з прав людини, який у своїх рішеннях демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду. Метод «оцінки справедливості процесу в цілому» не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу. По суті, ЄСПЛ у своїх рішеннях акцентує увагу на необхідності з`ясувати, «чи перетворили допущені порушення (в контексті конкретних обставин справи) судовий розгляд у цілому на несправедливий».

При цьому, як свідчить практика ЄСПЛ, навіть виявлення судом серйозних (чи вагомих), на його думку, порушень права на справедливий судовий розгляд, допущених національними судами, не завжди тягне загальну оцінку проведеного судового розгляду та ухваленого підсумкового рішення як несправедливого.

Інакше кажучи, за принципами, що сповідує ЄСПЛ, скасування певного акта з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Захисником не зазначено та судом не встановлено порушень, які б ставили під сумнів законність та справедливість процедури притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності.

Враховуючи наявність зафіксованих відеокамерами поліцейських відомостей, у суду відсутні правові та фактичні підстави ставити під сумнів відомості протоколів про адміністративне правопорушення. Зазначені відомості походять з різних джерел, логічно та послідовно доповнюють та не суперечать один одному, що свідчить про їх об`єктивність.

В своєму рішенні від 29.06.2007 по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви №15809/02 і №25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі», а тому водій зобов`язаний був на вимогу працівників поліції не тільки пройти огляд на стан сп`яніння, але й виключно у передбачені законом порядок і спосіб.

З огляду на викладене, аналізуючи зазначені вище положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав не довіряти вказаним доказам.

За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколах про адміністративне правопорушення.

Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника, та свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд сприймає як захисну позицію, яка не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні та не спростовує вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст. 130 КУпАП. Окрім того, вказані свідки не були безпосередніми очевидцями події у цій справі та не були присутніми під час складання протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів до них.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для закриття проваджень у справах про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП (п.2.9.а ПДР) та за ч. 1 ст. 130 КУпАП (п.2.5ПДР), а тому відмовляє у задоволенні клопотання.

Відповідно до вимог ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Призначаючи адміністративне стягнення, суд враховує обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан.

Обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не вбачаються.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1ст. 130 КУпАП як керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а також за ч.1 ст. 130 КУпАП як відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Як вбачається з довідки, виданої інспектором ВАП УПП в Харківській області В. Бурикіної, ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 .

Частинами 1 та 2 ст. 36 КУпАП передбачено, що при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Таким чином, остаточне стягнення на ОСОБА_1 накладається з урахуванням положень ст. 36 КУпАП згідно із санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 грн.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що буде необхідним й достатнім для запобігання правопорушенням в подальшому та виховання ОСОБА_1 у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами. Повернення посвідчень водія особам, позбавленим права на керування транспортними засобами (крім осіб, позбавлених права на керування транспортними засобами за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення), здійснюється після складення теоретичного і практичного іспитів. Особам, позбавленим права на керування транспортними засобами за керування такими засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, посвідчення водія повертається після обов`язкового проходження позачергового медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту.

Відповідно пункту 6 Порядку тимчасового вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1086 від 17 грудня 2008 року, тимчасово вилучене посвідчення повертається водієві у разі винесення судом постанови про позбавлення водія права керування транспортним засобом після закінчення визначеного строку позбавлення права керування транспортним засобом, проходження в установленому порядку позачергового медичного огляду щодо придатності до керування транспортним засобом та успішного складення в територіальному органі з надання сервісних послуг МВС теоретичного і практичного іспиту для отримання права на керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яке складає 655 грн 60 коп.

Керуючись ст. 40-1, 130, 284 КУПАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ст. 36 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік (отримувач коштів: ГУК Харківськ обл/Харківобл/21081300, код отримувача ЄДРПОУ: 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, ЄДРПОУ суду: 02893723).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 665,60 грн. (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: UA UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Направити копію постанови суду до Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції - до відома.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.

Повний текст постановити складено та підписано 17.11.2026.

Суддя І.Г. Костіна

Часті запитання

Який тип судового документу № 141558669 ?

Документ № 141558669 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 141558669 ?

Дата ухвалення - 12.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141558669 ?

Форма судочинства - Про адмінправопорушення

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141558669, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Судове рішення № 141558669, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова) було прийнято 12.11.2026. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.

Судове рішення № 141558669 відноситься до справи № 645/2100/26

Це рішення відноситься до справи № 645/2100/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141558667
Наступний документ : 141558670