Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 645/5954/26
Провадження № 2/645/3823/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2026 року місто Харків
Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Спесивцева О.В.,
за участю секретаря судових засідань- Асєєвої К.М.,
представника позивача Побережської Ю.Г.
відповідача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
третьої особи ОСОБА_3
прокурора - Блохіної Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу
за позовом Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради
до ОСОБА_1 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору патронатний вихователь ОСОБА_3 , за участю прокурора Немишлянської окружної прокуратури м.Харкова,
про відібрання дітей у матері без позбавлення батьківських прав,
встановив:
Позивач Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить відібрати неповнолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у матері без позбавлення її батьківських прав.
В обґрунтування позову вказує, що на обліку у Службі у справах дітей по Немишлянському району (далі-ССД по Немишлянському району) перебувають на обліку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як такі, що опинилися у складних життєвих обставинах. Так, до ССД по Немишлянському району надійшла інформація від інспектора сектору ювенальної превенції, який в свою чергу отримав повідомлення від представників патрульної поліції про те, що 19.06.2026 року приблизно о 18:45 перехожі помітили дитину близько 4-ох років без супроводу дорослих, який не розмовляв. Надалі малолітнього ОСОБА_6 впізнав чоловік, який повідомив, що це його сусід та зателефонував старшій сестрі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Телефоном дівчина повідомила, що мати наразі перебуває на роботі. Працівники патрульної поліції зателефонували матері дитини, яка приїхала на місце події. Піднявшись до помешкання, встановлено, що у квартирі повний безлад, брудно, антисанітарія, спертий запах, таргани, продукти харчування майже відсутні, готова їжа відсутня зовсім. Речі розкидані. Окремі спальні місця у дітей відсутні (діти разом сплять з матір`ю на одному дивані), з урахуванням того, що малолітньому ОСОБА_6 -4 роки та неповнолітній ОСОБА_8 , тим самим у дітей існує брак особистого простору та порушення вікових меж. Постільна білизна брудна. Тому, за адресою проживання родини ОСОБА_9 : АДРЕСА_1 , було здійснено виїзд робочої групи, яка провела оцінку рівня безпеки дітей, про що були складені відповідні акти згідно з додатком 10 до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою КМУ від 24.09.2008 року № 866, за результатами якої рівень безпеки визначено, як «Дуже небезпечно», що передбачає негайне відібрання дитини у батьків, осіб, які їх замінюють. В зв`язку з чим, було прийняте рішення про вилучення дітей із небезпечного середовища, а саме неповнолітню ОСОБА_4 та малолітнього ОСОБА_5 тимчасово влаштовано до КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 25» Харківської міської ради. Рішенням виконавчого комітету Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради від 19.06.2026 № 36 «Про негайне відібрання дітей у матері» вирішено відібрати неповнолітню ОСОБА_4 та малолітнього ОСОБА_5 у матері відповідача у справі. До ССД по Немишлянському району з`явилася відповідач, та надала свої письмові пояснення, з яких вбачається, що 19.06.2026 року в той час, коли вона була на роботі, неповнолітня ОСОБА_10 спала, тому малолітній ОСОБА_11 самостійно відчинив двері та пішов на вулицю. Також, відповідач повідомила, що в дома у неї було не прибрано, тобто не усвідомлює, що вищевказані умови проживання є небезпечними для дітей та виходить з цього, що і самі діти вважають повний безлад та антисанітарію нормою проживання. Також, відповідач написала заяву з проханням тимчасового влаштування дітей до патронатної родини та зобов`язалася навести порядок в квартирі та офіційно влаштуватися на роботу. За інформацією Харківського фахового коледжу технологій та дизайну вбачається, що ОСОБА_4 навчається у закладі з 01 вересня 2024 року. Студентка систематично пропускає ZOOM заняття без поважних причин. У разі не здачею академічної заборгованості, студентка підлягає відрахуванню. Дитина не повню мірою забезпечена технічними засобами та умовами навчання. Зі слів матері, відсутність доньки ОСОБА_10 на заняттях у форматі ZOOM зумовлена необхідністю догляду за молодшим братом. Позивач вказує, що у зв`язку із відсутності комфортного сну, відпочинку, у дітей може виникати роздратованість, фізичний дискомфорт сну, може привести до хронічного недосипу, тим самим формувати агресивну поведінку кожного та привести к погіршенню стосунків у родині. Також це може вплинути на самостійність у дітей та розуміння особистих кордонів з оточуючими вже сьогодні та в майбутньому; проживання дітей в антисанітарних умовах негативно впливає на їх стан здоров`я, психо-емоційний стан; мати не привчає дітей до самостійного життя; діти не отримують повноцінного раціону харчування, мати порушує санітарно-гігієнічні норми в помешканні, не піклується про здобуття освіти старшої доньки, ОСОБА_10 , не займається лікуванням малолітнього ОСОБА_6 , оскільки дитина в свої 4 роки не розмовляє. На думку позивача, вказані обставини є свідченням свідомого самоусунення від виконання покладених на відповідача батьківських обов`язків та свідоме нехтування своїми обов`язками відносно дітей, які підкреслюють винну поведінку матері відносно дітей. В зв`язку з чим, Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, який діє від імені органу опіки та піклування, звернувся до суду із позовною заявою про відібрання дітей у матері без позбавлення батьківських прав.
Ухвалою суду від 01.07.2026 року прийнято справу до провадження за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання. Визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а також встановлено відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.
12.08.2026 року до суду надійшло клопотання представника позивача про залучення до участі у розгляді справи в якості третьої особи патронатного вихователя ОСОБА_3 , до сім`ї якої з 24.07.2026 року було влаштовано неповнолітню ОСОБА_4 та малолітнього ОСОБА_5 .
Ухвалою суду від 12.08.2026 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору патронатного вихователя ОСОБА_3 , а також залучено до участі у справі прокурора Немишлянської окружної прокуратури м.Харкова.
15.09.2026 року до суду (сформовано в системі «Електронний суд» 14.09.2026) від представника відповідача адвоката Янишена Віктора Петровича надійшли письмовий відзив на позовну заяву, в якому просить: продовжити строк для подання відзиву ; прийняти відзив на позовну заяву до розгляду та долучити його до матеріалів справи № 645/5954/26; з метою забезпечення безпеки дітей на період розгляду справи зобов`язати Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради повернути неповнолітню ОСОБА_4 та малолітнього ОСОБА_5 до попереднього місця проживання до матері ОСОБА_1 ; викликати у судове засідання дочку ОСОБА_1 ОСОБА_4 для висловлення своє думки по Справі; у задоволенні позовних вимог відмовити повністю; зобов`язати Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради негайно повернути дітей матері.
В обґрунтування відзиву на позов вказує, що відібрання двох дітей від матері без позбавлення її батьківських прав здійснено всупереч найвищим інтересам дітей, без достатньої правової підстави, що суттєво порушує права дітей та носить каральний характер, доводи позовної заяви є необґрунтованими, суперечливими і порушують принципи справедливості та гуманізму. Зазначає, що позовна заява та додані до неї матеріали не містять жодних беззаперечних доказів того, що залишення дітей із матір`ю становить реальну, безпосередню та невідворотну загрозу для їхнього життя, фізичного чи психічного здоров`я, що є обов`язковою умовою для застосування ст. 170 Сімейного кодексу України (далі - СК України). Вказує, що подія, яка стала підставою для прийняття позивачем рішення про негайне відібрання дітей у матері, є прикрою випадковістю (нещасним випадком), а не наслідком свідомого недбалого ставлення відповідача до дітей. Відповідач у цей час перебувала на роботі з метою забезпечення самої ж родини коштами для існування, оскільки сім`я перебуває у складних життєвих обставинах. Діти не залишалися без нагляду вони перебували під контролем старшої, вже повною мірою свідомої та відповідальної неповнолітньої дочки. Те, що малолітній син самовільно відкрив двері, поки старша сестра заснула є форс-мажорною обставиною, притаманною поведінці дітей такого віку, яка може трапитися у будь-якій родині. Звертає увагу, що відповідач не ховалася від відповідальності, не перебувала у стані сп`яніння, а відразу після дзвінка поліції негайно прибула на місце події, що підтверджує її високу материнську відповідальність, турботу та миттєву реакцію на безпеку дітей. При цьому, долучені позивачем до матеріалів справи Акти є суперечливими і не можуть слугувати належною та достатньою правовою підставою для прийняття такого радикального рішення, як негайне відібрання дітей від матері. Вказує, що сімейне законодавство України та міжнародні акти спрямовані насамперед на збереження біологічної родини. Державні органи мають допомагати матері долати труднощі, а не застосувати каральні заходи, які карають насамперед самих дітей, позбавляючи їх материнського тепла. Відібрання двох дітей одночасно зруйнує їхній звичний уклад життя та відчуття безпеки, що суперечить засадам гуманності та справедливості. На думку представника відповідача, відібрання дітей від матері є крайнім заходом, який у цьому випадку не відповідає найвищим інтересам дітей.
29.09.2026 року до суду від представника позивача Побережською Ю.Г., надійшла письмова відповідь на відзив, в якій просить позов задовольнити в повному обсязі. Також, 29.09.2026 року від представника позивача надійшла заява, в якій просила викликати та допитати в якості свідка ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , фахівця відділу соціальної роботи по Немишлянському району м.Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра», адреса: м.Харків, вул. Каденюка, буд.11/1, тел. (099) 525-55-71.
Ухвалою суду від 29.09.2026 року задоволено заяву представника відповідача адвоката Янишена В.П. про поновлення строку на подання відзиву у цивільній справі. Поновлено строк для подання відзиву на позовну заяву та прийняти відзив на позовну заяву поданий представником відповідача адвокатом Янишеним В.П. 14.09.2026 року (вх. №29637 від 15.09.2026 р.). Прийнято відповідь на відзив на позовну заяву поданий представником позивача Побережською Ю.Г. 29.09.2026 року (вх. №31524 від 29.09.2026 р.). Встановлено відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення. Клопотання представника відповідача адвоката Янишена В.П. про зобов`язання Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради повернути неповнолітню ОСОБА_4 та малолітнього ОСОБА_5 до попереднього місця проживання до матері ОСОБА_1 залишено без задоволення.
06.10.2026 року до суду (сформовано в системі «Електронний суд» 05.10.2026) від представника відповідача адвоката Янишена В.П. надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив позивача, які протокольною ухвалою суду від 07.10.2026 року долучені до матеріалів справи.
07.10.2026 року до суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії акту обстеження умов проживання від 02.10.2026 року та фотокарток, яке протокольною ухвалою суду від 07.10.2026 року задоволено.
Ухвалою суду від 07.10.2026 року закрито підготовче провадження по цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті. Викликано в якості свідка ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , фахівця відділу соціальної роботи по Немишлянському району м.Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра». Викликано в судове засідання з метою опитування неповнолітню ОСОБА_4 , в присутності представника органу опіки та піклування, а також психолога. Визнано обов`язковою явку представника органу опіки та піклування Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради.
16.11.2026 року до суду (сформовано в системі «Електронний суд» 13.11.2026) від представника відповідача адвоката Янишена В.П. надійшло клопотання, в якому просив долучити до матеріалів справи відповідь Харківського фахового коледжу технологій та дизайну від 12.11.2026 № 01-5/489 «Щодо надання інформації за адвокатським запитом (про навчання ОСОБА_4 )».
У судовому засіданні 16.11.2026 року представник відповідача просив поновити строк на долучення вказаних доказів. Також, у судовому засіданні представник позивача просила поновити строк та долучити до матеріалів справи копію акту обстеження умов проживання від 12.11.2026 року. Інші учасники не заперечували щодо долучення вказаних документів. Протокольною ухвалою суду від 16.11.2026 року з метою повного та об`єктивного розгляду справи, поновлення строк та долучено до матеріалів справи вказані докази.
У судовому засіданні 16.11.2026 року представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги та просила їх задовольнити.
Відповідач та її представник у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні позову та повернути відповідачу дітей.
Третя особа у судовому засіданні при вирішенні питання поклалася на розсуд суду, проте вказала, що на її думку, діти можуть бути повернуті відповідачу.
Прокурор у судовому засіданні, враховуючи інтереси дітей, просила відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; матір`ю дітей є ОСОБА_1 , відповідач у справі; відомості про батька внесені у свідоцтво про народження відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (а.с. 8-11, 202).
Співробітниками ССД по Немишлянському району в присутності співробітників поліції проведено оцінку рівня безпеки дітей, за наслідками яких складено Акти від 19.06.2026 року (а.с.17-21, 23-27). Згідно результатів проведення оцінки ризиків рівня безпеки вказано «дуже небезпечно» (негайне відібрання дитини у батьків, інших законних представників, осіб, які фактично здійснюють догляд за дитиною).
На підставі визначення оцінки рівня безпеки дитини як «дуже небезпечно» було складено Протоколи від 19.06.2026 року про тимчасово вилучення дітей ОСОБА_4 та малолітнього ОСОБА_5 з небезпечного середовища (а.с. 22,28).
Рішенням Департаменту служб у справах дітей виконавчого комітету Харківської міської ради від 19.06.2026 № 36 «Про негайне відібрання дітей у матері» вирішено відібрати неповнолітню ОСОБА_4 та малолітнього ОСОБА_5 у матері відповідача у справі (а.с. 29)
Відповідач 23.06.2026 року подала до ССД по Немишлянському району письмові пояснення, а також заяву, в якій просить тимчасово влаштувати її дітей - неповнолітню ОСОБА_4 та малолітнього ОСОБА_5 до патронатної родини. Також зобов`язалась навести лад у помешканні та влаштуватися на роботу (а.с. 30, 31).
Згідно розпорядження Богодухівської міської ради Харківської області від 27.07.2026 року №267-ОД, на підставі наказів ССД Богодухівської міської ради від 24.07.2026 року №104 та актів про факт передачі дітей від 24.07.2026 року влаштовано з 24.07.2026 року терміном на 6 місяців ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які знаходяться на обліку ССд по Немишлянському району ХМР як діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, до сім`ї патронатного вихователя ОСОБА_3 та помічника патронатного вихователя ОСОБА_13 (а.с. 61).
Також судом встановлено, що згідно довідки від 09.09.2026 року, Відповідач з 08.09.2026 року зареєстрована як безробітна в Харківській філії Харківського обласного центру зайнятості (а.с. 80).
Інформаційним листом від 17.07.2026 року за підписом ДОП СП ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області повідомлено, що відповідач за місцем мешкання характеризується позитивно, з сусідами підтримує дружні стосунки, спиртними напоясми не зловживає, з раніше судимими особами зв`язок не підтримує, на обліку в психіатричному диспансері не значиться (а.с. 81).
Також, згідно постанови Немишлянського районного суду від 10.07.2026 року у справі №645/6111/26 (провадження №3/645/1063/26) ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 184 , ч. 1 ст. 184 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн. (а.с. 47-50).
Згідно інформації КНП «Міська дитяча поліклініка №15» ХМР від 29.06.2026 року повідомлено, що неповнолітня ОСОБА_4 та малолітній ОСОБА_5 спостерігаються в закладі охорони здоров`я. Декларацію про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу дитині, укладено матір`ю, ОСОБА_1 , з лікарем педіатром ОСОБА_14 05.08.2025р. За інформацією лікаря педіатра ОСОБА_15 діти здорові, на диспансерному обліку не перебувають. Мати, ОСОБА_1 працює, виховує двох дітей сама. На теперішній час влаштувати ОСОБА_6 у дитячий садочок з щоденним відвідуванням не має фінансової можливості, тому залишає малолітнього сина на неповнолітню доньку ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Мати з хлопчиком неодноразово запрошувалась на прийом до лікаря педіатра для проведення йому щеплені, але вона не з`являється на прийом в заклад охорони здоров`я. Мати не виконує рекомендації лікаря педіатра щодо проведення Захару профілактичних щеплень,- пояснюючи це тім, що вона щоденно працює (а.с. 43).
За інформацією Харківського фахового коледжу технологій та дизайну (лист від 24.06.2026 року №01-5/172) вбачається, що ОСОБА_4 навчається у закладі з 01 вересня 2024 року. Студентка систематично пропускає ZOOM заняття без поважних причин. У разі не здачею академічної заборгованості, студентка підлягає відрахуванню. Дитина не повню мірою забезпечена технічними засобами та умовами навчання. Зі слів матері, відсутність доньки ОСОБА_10 на заняттях у форматі ZOOM зумовлена необхідністю догляду за молодшим братом (а.с. 32). Також, згідно наданої представником відповідача відповіді Харківського фахового коледжу технологій та дизайну від 12.11.2026 № 01-5/489 «Щодо надання інформації за адвокатським запитом (про навчання ОСОБА_4 )», повідомлено, що ОСОБА_4 зарахована до закладу освіти 01.09.2024 року. Протягом поточного навчального семестру зафіксовані систематичні пропуски занять та невиконання завдань. Зокрема, студентка має значну академічну заборгованість з таких навчальних дисциплін: «Українська мова за професійним спрямуванням», «Іноземна мова за професійним спрямуванням», «Загальна електротехніка», «Основи педагогіки», «Прикладна інформатика», «Охорона праці в галузі» (жодної роботи через освітню платформу Google Classroom із вересня місяця не надано). Крім того, відсутні атестації з дисциплін «Матеріалознавство» та «Технологія виробів». Також по дисципліні «Обладнання виробництва» із 12 проведених занять надіслано лише одну тестову роботу, лабораторні та практичні заняття не виконані. За результатами виконання студентської програми практики в поточному семестрі здобувачці освіти виставлено оцінку 2 бали («незадовільно»), документація (щоденник практики) не заповнена, повний обсяг практичних завдань та виготовлення швейного виробу не виконано. Навчальним планом 3-го курсу передбачено обов`язкове практичне виготовлення складного швейного виробу, виконання, написання та публічний захист курсового проекту. Через відсутність належної систематичної праці, невиконання навчального плану та пропуски практичних занять існує реальний та високий ризик академічної неуспішності студентки та 11 подальшого відрахування з коледжу на законних підставах (а.с. 230).
Також до суду долучалися Акти обстеження умов проживання від 02.10.2026 року та 12.11.2026 року, а також фотокартки, які досліджувались у судовому засіданні (а.с. 44-46, 166-172, 233).
Допитана у судовому засіданні 09.11.2026 року в якості свідка ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомила, що працює на посаді фахівця відділу соціальної роботи по Немишлянському району м.Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра». Зазначила, що приймала безпосередню участь в огляді квартири відповідачки 26.06.2026 року та 02.10.2026 року. Вказала, що під час огляду 26.06.2026 року у квартирі було брудно, сморід, не було окремого ліжка для дітей, повали таргани. З відповідачкою було проведено бесіду, щоб усунути недоліки. Під час огляду 02.10.2026 року було встановлено, що частково виявлені недоліки відповідачем було усунуто, проте не повністю, а саме залишилися неналежні санітарні умови (брудний посуд, мертві таргани) та наявні не сховані електричні дроти. На думку свідка, умови проживання як станом на 26.06.2026 року, так і станом на 02.10.2026 року були неналежними для проживання дітей.
У судовому засіданні 26.11.2026 року судом, в присутності представника органу опіки та піклування, а також психолога, було заслухано неповнолітню ОСОБА_4 , яка повідомила, що під час проживання з матір`ю прибиранням вони займалися вдвох, мати готувала їм з братом їжу, допомагала у навчанні. На час проживання її з братом у сім`ї патронатного вихователя кожен день спілкується з матір`ю, яка також приїздила до неї та брата. Вказала, що вона з братом дуже сумують за матір`ю та хочуть повернутися додому.
Перевіряючи обґрунтованість заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Пунктами першим, другим статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
У рішенні по справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Суд вказав, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (див. рішення у справі Olsson v. Sweden (N 2), від 27 листопада 1992 року, Серія A, N 250, ст. 35-36, п. 90), і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Частиною 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.
Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
За змістом частин 2, 8, 9, 10 ст. 7 Сімейного кодексу України, сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Частиною 1 статті 9 СК України визначено, що подружжя, батьки дитини, батьки та діти, інші члени сім`ї та родичі, відносини між якими регулює цей Кодекс, можуть врегулювати свої відносини за домовленістю (договором), якщо це не суперечить вимогам цього Кодексу, інших законів та моральним засадам суспільства.
Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини, позбавлення батьківських прав, суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.
Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною 5 статті 157 цього Кодексу.
Статтею 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Тобто перелік підстав батьківських прав є вичерпним.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання.
У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагає від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (п. 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09).
Європейський суд у своєму рішенні у справі «Гаазе проти Німеччини» (заява від 08 квітня 2004 року № 11057/02) зазначив, що згідно з усталеною прецедентною практикою суду, взаємне почуття втіхи батьків і дитини від того, що вони постійно перебувають разом, становить важливий елемент сімейного життя, тому національні заходи, що перешкоджають реалізації такого почуття, дорівнюють втручанню у право, яке захищається ст. 8 Конвенції.
В пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» вказано, що якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При ухваленні рішення про відібрання дитини від батьків може виникнути необхідність врахування низки чинників. Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я.
За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 06 грудня 2021 року у справі № 493/1516/20-ц, відібрання дитини - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини, у зв`язку з чим у кожному випадку потрібно виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини, який має настати, проте з урахуванням права кожного з батьків та добросовісної поведінки батьків задля дотримання прав дитини та кожного з них. Основними підставами для відібрання дитини є ухилення батьків від виконання своїх обов`язків з виховання дитини; жорстоке поводження з дитиною; захворювання батьків на хронічний алкоголізм або їх наркотична залежність; будь-які види експлуатації дитини, примус її до жебракування та бродяжництва тощо. Інші випадки охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише із поведінки батьків, а й із їх особистих негативних звичок (демонстрація та заохочення у дитини розпусної поведінки). Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров`я або для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини з огляду на її фізичний та психічний розвиток. Дитина не може бути повернута лише тоді, коли залишення її за попереднім місцем проживання створюватиме реальну небезпеку для її життя та здоров`я або обставини змінилися так, що повернення суперечить її інтересам.
У пункті 93 постанови Верховного Суду від 13 серпня 2025 року у справі № 369/8018/23 вказано, що суд перевіряє наявність підстав для позбавлення батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав саме на час ухвалення рішення і якщо суд дійде висновку, що обставини для позбавлення батьківських прав або відібрання дитини на час ухвалення рішення відпали, він відмовляє у задоволенні позову, однак така відмова не свідчить автоматично про незаконність чи необґрунтованість рішення органу опіки і піклування про негайне відібрання дитини.
При вирішенні спору в цій справі суд дійшов висновку про те, що необхідність відібрання дитини у відповідачки без позбавлення її батьківських прав за обставин цієї справи не доведено.
Так, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідачка є тією особою, поведінка чи дії якої може свідчити про негативний вплив на дітей, матеріали справи не містять, як і доказів того, що відповідачка вчиняла насильство по відношенню до них, вдавалася до будь-яких видів експлуатації дитини, примушувала їх до жебракування та бродяжництва, а також зловживає алкогольними напоями чи наркотичними засобами.
Єдиною фактичною умовою відібрання дітей слугувало неналежний, на думку посадових осіб ССД, санітарний стан житла. При цьому, судом враховано результати повторного проведеного огляду житла, за наслідками якого складено Акт від 12.11.2026 р., в якому вказано:
- у графі «умови проживання» - всі комунікації працюють. Мати навела порядок, зробила частково ремонт в квартирі, є необхідні меблі, в наявності холодильник, телевізор, але у ванній не придбано, мати палить цигарки на кухні;
- у графі «для виховання та розвитку дитини створені такі умови» для дітей виділені окремі кімнати. Молодша дитини в одній кімнаті з матір`ю, є місце для проведення дозвілля, стіл для занять, шафа для речей, всі речі у дітей за розміром, сезоном;
- у графі «результати бесіди і ставлення членів сім`ї до рішення» - мати зробила частково косметичний ремонт та зобов`язалася доробити ремонтні роботи протягом шести місяців. Наголошено про те, що в квартирі не можна палити цигарки.
Відтак, на думку суду, станом на час розгляду справи більшість недоліків було усунуто, що не заперечувалось представником позивача, що свідчить про те, що відповідачка зробила для себе висновки, бажає і надалі виконувати батьківські обов`язки, має любов до своїх дітей і демонструє своїм ставленням дійсне бажання жити з дітьми та опікуватись ними, забезпечуючи необхідні умови їх життя, навчання та виховання.
Також судом враховано позицію самої дитини - ОСОБА_4 , яка у судовому засіданні в присутності психолога та представника органу опіки виявила бажання повернутися до матері.
Оскільки належних та допустимих доказів існування на час ухвалення рішення фактів небезпеки для життя, здоров`я і морального виховання дітей у разі їх залишення з відповідачкою, достатніх для задоволення позовної заяви, стороною позивача не надано та судом не встановлено, з урахуванням позиції прокурора вказаної у судових дебатах, беручи до уваги інтереси дітей, суд дійшов переконання, що станом на день вирішення питання про відібрання дитини без позбавлення її батьківських прав, підстави для такого відібрання відсутні, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Натомість, приймаючи до уваги встановлені під час розгляду справи обставини, суд вважає за доцільне попередити відповідачку про необхідність змінити ставлення до виховання дітей, постійно підтримувати чистоту та порядок у житлі, поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням покладених на неї обов`язків
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 206, 247, 258-259, 268, 280-282 ЦПК України, суд,
ухвалив:
В задоволенні позову Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради - відмовити.
Попередити ОСОБА_1 про необхідність зміни ставлення до виховання дітей, постійно підтримувати чистоту та порядок у житлі.
Покласти на орган опіки та піклування в особі Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради контроль за виконанням ОСОБА_1 покладених на неї обов`язків.
Повернути відповідачу ОСОБА_1 , неповнолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На підставі п. 5 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині повернення дітей матері звернути до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення скороченого рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: https://reyestr.court.gov.ua.
Позивач Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, код ЄДРПОУ 26489104, адреса: 61002, м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 55;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1
Третя особа: патронатний вихователь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 17.11.2026 р.
Головуючий суддя О.В. Спесивцев
Судове рішення № 141558552, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова) було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 645/5954/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: