Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 766/3510/25
н/п 2/766/3162/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2026 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Скрипніка Л.А.,
за участю секретаря судового засідання Бажанової В.М.,
за участю представника позивача адвоката Дубкової А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Херсоні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Білозерської селищної ради Херсонського району Херсонської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,
встановив:
У березні 2026 року ОСОБА_1 , діючи через свого представника адвоката Дубкову Анну Іванівну звернулась до суду з позовом у якому після подальшого уточнення, до Білозерської селищної ради Херсонського району Херсонської області, у якому просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , згідно даних технічного паспорта.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадкоємцями померлого є його дружина позивач по справі ОСОБА_1 та діти : син ОСОБА_3 1984 р.н. та донька ОСОБА_4 1982 р.н., Інші спадкоємці відсутні. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 . Згідно з довідкою про зареєстрованих у житловому будинку осіб позивач ОСОБА_1 була зареєстрована та проживала у спірному житловому у будинку разом зі спадкодавцем на час його смерті. Звернувшись до нотаріуса вчасно із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка, тоді коли діти спадкодавця подали відповідні заяви про відмову від спадщини, позивач отримала відмову у здійсненні реєстраційних дій на спірний будинок з огляду на відсутність правовстановлюючих документів на спірне майно. З огляду на викладене позивач просить суд визнати за нею право вланості на спірний будинок оскільки його побудовано спадкодавцем у період з 1982 по 1985 роки з огляду на що вказаний будинок не підлягає прийняттю в експлуатацію органами місцевого самоврядування тоді як на законодавчому рівні порядок прийняття будинку в експлатацію введено з серпня 1995 року. Також звертає увагу на тому, що з огляду на вказані норми у разі реєстрації збудованого до 05.08.1992 року будинку, особою яка його збудувала, достатнім є подання технічного паспорту, який по своїй суті підтвердждує факт відповідності будинку будівельним нормам та стандартам, а тому можливості його експлуатації.
Саме через відсутність правовстановлюючих документів та неможливість їх відновлення в позасудовому порядку, позивач позбавлена можливості оформити право власності на майно яке існувало на час смерті спадкодавця та існує і наразі.
У судовому засіданні представник позивача адвокат Дубкова А.І. підтримала позовні вимги із урахуванням уточненої позовної заяви та просила їх задовольнити на підставі наданих стороною позивачів та витребуваних судом доказів.
Представники відповідача у судове засідання не з`явились, 17.02.2026 року на адресу суду від відповідачів надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника, яким також при вирішенні справи по суті покладались на розсуд суду.
Заслухавши представника позивачки, дослідивши доводи позовної заяви та перевіривши їх наявними в матеріалах справи доказами суд дійшов таких висновків.
Суд встановив, що згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 04.10.1981 року позивач ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зреєстровано Великобушинською сільською радою Немирівського району Вінницької області, актовий запис № 15.
ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік позивачки ОСОБА_2 помер, що підтверджується дослідженим судом свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 виданим 26.07.2024 року Відділом державної реєсьрації актів цивільного стану у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса), актовий запис 1659.
Згідно з довідкою виконавчого комітету Білозерської селищної ради від 30.07.2024 року за вих. № 904 позивач ОСОБА_1 1962 р.н. була зареєстрована та проживала за адресою АДРЕСА_1 та вела спільне господарство разом із чоловіком ОСОБА_2 , тобто спадкодавцем, до дня смерті останнього, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що також підтверджується дослідженою судом копією домової книги за вказаним домоволодіння.
Згідно досліджених судом копій свідоцтв про народження від 20.11.1982 року серії НОМЕР_3 та від 11.02.1984 року серії НОМЕР_4 дітьми спадкодавця та позщивачки є донька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 та син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 відповідно.
Згідно дослідженої судом копії спадкової справи № 47/2024 після смерті ОСОБА_2 діти спадкодавця відмовилися від прийняття спадщини після смерті батька на користь позивачки, тоді як згідно наявної у справі довідки Білозерської селищної ради від 10.10.2024року за вих. № 1879 поруч із померлим ОСОБА_2 на день його смерті та після смерті за адресою АДРЕСА_1 були зареєстровані позивачка ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 - дружина спадкодавця та його син ОСОБА_3 1984 р.н..
Згідно з дослідженим судом Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 78644964 від 08.10.2024 року після смерті спадкодавця спадкова справа № 47/2024 була заведена 08.10.2024 року.
Постановою Приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу В.А. Луб`янського від 19.02.2025 року позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спірне майно через відсутність правовстановлюючого документу.
Разом із тим, згідно з копією виписки по радгоспу «Батумський» № 21 від 06.06.1979 року співробітнику ОСОБА_5 було надано в розпорядження земельну ділянку площею 0,05 га по АДРЕСА_2 , що також підтверджується архівним витягом від 28.10.2009 року за № 909-0167 затвердженим начальником архівного відділу Білозерської райдержадміністрації, при тому що за рішенням Білозерської сільради від 29.02.2016 року № 67 вулиця Калініна в смт Білозерка була перейменована на вулицю Калинова.
Згідно з дослідженим судом витягом з рішення Виконкому від 28.01.2010 року № 8 було вирішено оформити право власності на житловий будинок та господарські будівлі на ім`я ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 згідно висновку про технічний стан будинку, господарських будівель та споруд від 23.12.2009 року № 6 та рішення Виконкому Білозерської районної ради № 12 від 26.06.1980 року.
Проте за життя спадкодавець так і не встиг оформити право власності на спірне нерухоме майно, що вбачається із відповіді КП ХБТІ ХОР від 14.11.2024 року за вих. № 410.
Відповідно до дослідженого судом технічного паспорту на спірне домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , який було виготовлено 14.11.2024 року, спірне домоволодіння складається з наступного: літ. А житловий будинок висота стелі 3,4 м. площа 90,5 кв.м.; літ. а прибудова висота стелі 3,4 м. площа 28,5 кв.м.; літ. а1 прибудова висота стелі 3,4 м. площа 10,2 кв.м.; літ. а2 тераса, висота стелі 3,0 м. площа 18,7 кв.м.; літ. Б гараж, висота стелі 2,2 м., площа 24,5 кв.м.; літ. В сарай з погребом висота 2,3 м. , площа 9,9 кв.м.; п/г погріб, висота 1,8 м., площа 9,9 кв.м.; літ. Г навіс висота 1,8 м. площа 9,9 кв.м.; літ. Д сарай висота 2,4 м., площа 13,5 кв.м.; літ Е навіс висота ,2 м., площа 12,6 кв.м. а також № 1 водопровід ( колодязь інж. мереж трубопровід 6,0 п.м.); № 2 яма вигрібна з/бетонна, № 4 ворота металеві в металевих стовпах 3,0 п.м.; № 5 огорожа металева решітка в метал. ст. 15,5 п. м. № 1 вимощення асфальтобетонне площеню 60,0 кв.м..
Право власності на вказані об`єкти нерухомого майна в КП «ХБТІ» станом на 14 листопада 2024 року не реєструвалося як то вбачається із довідки за вих. № 410 як то вказано вище.
Відомостей про реєстрацію спірного нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав судом не встановлено.
Так, частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до частини другої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Положеннями статті 376 ЦК України передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Згідно зі статтею 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.
Згідно з частинами першою, другою статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Статтею 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).
За приписами частини п`ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно з частиною першою статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно з п. 4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24 січня 2020 року у справі № 910/10987/18).
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.
У листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків, зокрема положеннями ЦК УРСР 1963 року, Закону України «Про власність», Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31 січня 1966 року, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів та іншими нормативними актами.
Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31 січня 1966 року не було встановлено обов`язку щодо обов`язкової державної реєстрації будинків та домоволодінь, розташованих у сільській місцевості. Підставою виникнення у громадянина права власності на житловий будинок у селі до 05 серпня 1992 року був сам факт законного збудування ним цього будинку на відведеній земельній ділянці.
Відповідно до пунктів 77, 78 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (в редакції постанови КМУ від 23 серпня 2016 року № 553), документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не вимагається в разі державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, господарські будівлі і споруди, збудовані до 05 серпня 1992 року.
У постановах Верховного Суду від 05 червня 2024 року у справі № 678/1418/17 та від 14 серпня 2024 року у справі № 201/12325/20 зазначено, що індивідуальні житлові будинки, збудовані в період до 05 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію. Єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатами його технічної інвентаризації.
Відповідно до частин першої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з технічним паспортом, виготовленим 14 листопада 2024 року КП «ХБТІ» ХОР на замовлення сторони позивачів, житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 побудований до 05.08.1992 року, тобто в період, коли діюче законодавство не передбачало обов`язкової державної реєстрації права власності на житлові будинки в сільській місцевості. У технічному паспорті дані про наявність об`єктів самочинного будівництва відсутні.
Земельна ділянка для обслуговування вказаного житлового будинку, як зазначалося вище, спадкодавцю ОСОБА_2 саме для будівництва спірного домоволодіння на підставі виписки по радгоспу «Батумський» № 21 від 06.06.1979 року була надана в розпорядження площею 0,05 га по АДРЕСА_2 , що також підтверджується архівним витягом від 28.10.2009 року за № 909-0167 затвердженого начальником архівного відділу Білозерської райдержадміністрації .
Позивач є спадкоємцем ОСОБА_2 за законом та в установлений законом строк прийняла спадщину, а отже, відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України набула право власності на спадкове майно з часу відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 22 вересня 2021 року у справі № 227/3750/19, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що застосовується, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Позивач позбавлена можливості оформити право власності у позасудовому порядку, оскільки нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність у спадкодавця правовстановлюючого документа встановленого зразка.
За таких обставин, з метою недопущення порушення спадкових прав позивачки та забезпечення їх судового захисту, суд вважає доведеною наявність підстав для задоволення позовної вимоги про визнання за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок у порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , яке виникло з часу відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню із зазначенням в резолютивній частині усіх складових спірного домоволодіння як то вказано у технічному паспорті.
Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Білозерської селищної ради Херсонського району Херсонської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом задовольнити .
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок АДРЕСА_1 , яке складається з наступного: літ. А житловий будинок висота стелі 3,4 м. площа 90,5 кв.м.; літ. а прибудова висота стелі 3,4 м. площа 28,5 кв.м.; літ. а1 прибудова висота стелі 3,4 м. площа 10,2 кв.м.; літ. а2 тераса, висота стелі 3,0 м. площа 18,7 кв.м.; літ. Б гараж, висота стелі 2,2 м., площа 24,5 кв.м.; літ. В сарай з погребом висота 2,3 м. , площа 9,9 кв.м.; п/г погріб, висота 1,8 м., площа 9,9 кв.м.; літ. Г навіс висота 1,8 м. площа 9,9 кв.м.; літ. Д сарай висота 2,4 м., площа 13,5 кв.м.; літ Е навіс висота ,2 м., площа 12,6 кв.м. а також № 1 водопровід ( колодязь інж. мереж трубопровід 6,0 п.м.); № 2 яма вигрібна з/бетонна, № 4 ворота металеві в металевих стовпах 3,0 п.м.; № 5 огорожа металева решітка в метал. ст. 15,5 п. м. № 1 вимощення асфальтобетонне площеню 60,0 кв.м., яке виникло з часу відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення повного судового рішення) безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання за адресою АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ;
Відповідач: БІлозерська селищна рада Херсонського району Херсонської області, місце знаходження за адресою 75000, Херсонська область, Херсонський район, смт. Білозерка, вул. Свободи, 87, ЄДРПОУ 04401368.
Повний текст рішення проголошено 21.05.2026 року.
СуддяЛ. А. Скрипнік
Судове рішення № 141557200, Херсонський міський суд Херсонської області було прийнято 21.05.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 766/3510/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: