Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 396/1524/26
Провадження № 2/396/1489/26
РІШЕННЯ
Іменем України
04.11.2026 року м. Новоукраїнка
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі
головуючого судді: Цесельської О.С.,
за участі секретаря судового засідання: Артеменко А.А.
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №396/1524/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулося до Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області через підсистему «Електронний суд» з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 09.09.2021 р. між ТОВ «Алекскредит» та відповідачем ОСОБА_2 в електронній формі шляхом використання одноразового ідентифікатора було укладено кредитний договір №5274277, за умовами якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти на споживчі цілі в розмірі 9 500,00 грн. строком дії до 06.04.2022 р., а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним у розмірі 1,19 % за кожен день у базовий (пільговий) період та 3,0 % за кожен день у спеціальний (стандартний) період. Первісний кредитор виконав свої зобов`язання за договором та перерахував кредитні кошти на картковий рахунок відповідача, однак відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість. 01.04.2026 р. між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №АК 01-04/2026, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №5274277 від 09.09.2021 р.. Станом на день звернення до суду загальний розмір заборгованості відповідача становить 64 078,45 грн. та складається із заборгованості за основним зобов`язанням у розмірі 9 500,00 грн. та заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги у розмірі 54 578,45 грн.. Враховуючи зазначене, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором у розмірі 64 078,45 грн., а також судові витрати, що складаються зі сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16 000,00 грн..
Ухвалою суду від 09.07.2026 р. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
22.08.2026 р. представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Шевченко А.В. подав через підсистему «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні у повному обсязі. Заперечення обґрунтовані недоведеністю укладення кредитного договору, оскільки позивач надав лише паперові копії електронних доказів без оригіналів та КЕП, не підтвердив незмінюваність Правил кредитування, факт надсилання SMS-ідентифікатора, підписання документів саме відповідачем та реальність хронології логування подій. Крім того, сторона відповідача вказує на недоведеність факту отримання кредитних коштів через відсутність реквізитів рахунку в договорі та знеособлену квитанцію про переказ на непідтверджену картку, а також на відсутність доказів повідомлення боржника про відступлення права вимоги, чинної ліцензії НБУ у позивача та розбіжності в датах розрахунку заборгованості. Субсидіарно відповідач зазначає, що згідно з Графіком платежів та Паспортом споживчого кредиту загальна вартість кредиту становить 12 783,85 грн., з яких: 9 500,00 грн. - тіло кредиту та 3 283,85 грн. - проценти, тоді як нарахування 51 300,00 грн. процентів за ставкою 3 % на день є прихованою неустойкою та прямо заборонено Законом України «Про споживче кредитування». Також відповідач заперечує проти стягнення 16 000,00 грн. витрат на правничу допомогу через ненадіслання йому копії договору про правову допомогу, відсутність доказів оплати та неспівмірність, просячи відмовити у їх відшкодуванні або зменшити до 3 000,00 грн., покласти на позивача очікувані витрати відповідача на правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн., витребувати у позивача оригінали електронних доказів та розглядати справу з викликом сторін.
28.08.2026 р. представник позивача Ушакова М.І. подала відповідь на відзив, в якій просила поновити строк на її подання та задовольнити позов у повному обсязі, посилаючись на те, що кредитний договір укладено в електронній формі за допомогою одноразового ідентифікатора, факт переказу коштів підтверджується квитанцією платіжного провайдера, проценти нараховані в межах строку кредитування відповідно до умов договору, а неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від виконання грошового зобов`язання. Одночасно представник позивача подала клопотання про поновлення строку на подання доказів та витребування в АТ «Універсал Банк» інформації щодо платіжної картки № НОМЕР_1 та виписки про зарахування на неї 09.09.2021 р. кредитних коштів у сумі 9 500,00 грн. за період з 09 по 14 вересня 2021 р., посилаючись на банківську таємницю.
02.09.2026 р. представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Шевченко А.В. подав через підсистему «Електронний суд» заперечення на відповідь на відзив, заперечення на клопотання позивача від 28.08.2026 р. про витребування доказів, прохаючи відмовити у поновленні строку та витребуванні банківської інформації, та клопотання про долучення до матеріалів справи доказів понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у фіксованому розмірі 4 000,00 грн., долучивши договір від 10.08.2026 р., рахунок № Г-1, платіжну інструкцію від 17.08.2026 р. та свідоцтво про шлюб щодо зміни прізвища відповідача з ОСОБА_3 на ОСОБА_4 .
Ухвалою суду від 03.09.2026 р. витребувано докази від АТ «Універсал Банк» та ТОВ «Факторинг Партнерс».
21.09.2026 р., на виконання зазначеної вище ухвали суду, від АТ «Універсал Банк» надійшли витребувані докази, а саме виписка за картковим рахунком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_3 за період з 09.09.2021 р. по 14.09.2021 р.
03.10.2026 р. представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Шевченко А.В. подав через підсистему «Електронний суд» додаткові пояснення та заперечення на пояснення позивача, у яких субсидіарно (на випадок визнання договору укладеним) просив застосувати правові висновки постанови Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.09.2026 р. у справі №552/672/23, вказавши, що умова пункту 1.7.2 кредитного договору про збільшення процентної ставки до 3 % на день у разі прострочення суперечить Закону України «Про споживче кредитування», є нікчемною та підлягає врахуванню судом за власною ініціативою, а суперечливі умови договору, Графіка платежів і Паспорта споживчого кредиту щодо розміру процентів підлягають тлумаченню на користь споживача з відмовою у стягненні процентів у частині, що перевищує 3 283,85 грн. (51 294,60 грн.).
06.10.2026 р., 07.10.2026 р. та 09.10.2026 р. сторони обмінялися поясненнями та запереченнями щодо можливості застосування правових висновків постанови Верховного Суду від 07.09.2026 р. у справі № 552/672/23 та дотримання черговості подання заяв по суті справи, передбаченої статтею 174 ЦПК України. Позивач наполягав на тому, що вказана постанова стосується інших умов договору, а погоджені сторонами ставки 1,19 % та 3 % на день застосовані виключно в межах строку дії договору по 05.04.2022 р..
12.10.2026 р. представник позивача Сердійчук Я.Я. подала через підсистему «Електронний суд» заяву на виконання ухвали суду від 03.09.2026 р., у якій просила долучити наявні електронні докази, вважати ухвалу виконаною в межах її розпорядження та визнати поважними причини неподання решти документів через відсутність у нового кредитора доступу до інформаційної системи первісного кредитора, замінити помилково поданий додаток 5 до позову зображенням листа від 09.09.2021 р. о 12:00 та оцінити докази у сукупності з відповіддю АТ «Універсал Банк» від 21.09.2026 р., повідомивши про направлення частини оригіналів та CD-диска поштою. У подальших додаткових поясненнях від 19.10.2026 р. та 23.10.2026 р. позивач підтримав заявлені вимоги та пояснив розбіжності між копіями й оригіналами Заявки №1023 і Витягу з Акта №36 технічною помилкою працівника, який під час подання позову долучив попередні робочі макети.
У запереченнях та заявах від 12.10.2026 р., 15.10.2026 р. та 04.11.2026 р. представник відповідача - адвокат Шевченко А.В. просив не брати до розгляду документи позивача, що надійшли поштою 14.10.2026 р. після спливу встановленого ухвалою строку та без надсилання відповідачу, не досліджувати CD-диск без ознайомлення з ним відповідача, не брати до уваги копії електронних доказів без оригіналів на підставі частини п`ятої статті 100 ЦПК України, визнати недостовірними доказами Заявку № 1023 та Витяг з Акта № 36, відмовити у стягненні 16 000,00 грн. витрат на правничу допомогу або зменшити їх до суми, що не перевищує 5 000,00 грн., відмовити в позові повністю та розглянути справу 04.11.2026 р. за його відсутності через відсутність електропостачання за місцем його перебування.
У судове засідання сторони та їхні представники не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, подали заяви про розгляд справи за їхньої відсутності. Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами та витребувані судом докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з таких підстав.
Судом встановлено, що 09.09.2021 р. між ОСОБА_2 та ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» укладено Договір про надання кредиту № 5274277.
З копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , виданого Рівнянською сільською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровула шлюб з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого змінила прізвище на " ОСОБА_4 " (а.с. 13).
Відповідно до інформації із «Log file послідовності (хронології) дій ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та Заявника №5274277», ідентифікацію Заявника (Відповідача) в ІТС здійснено шляхом надсилання їй фінансовою установою ідентифікатора T6261 в СМС (дата та час вчинення дії - 09.09.2021 р. 11:57:33 год.).
За цим Договором Кредитодавець надає Позичальнику кредит на інші споживчі цілі (вирішення власних фінансових питань) без додаткового забезпечення у тимчасове, строкове, платне користування, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит і сплатити Проценти за користування Кредитом (п. 2.35 Правил) та інші платежі відповідно до умов Договору. Кредит надається в національній грошовій одиниці України - гривні. Сума Кредиту складає 9 500,00 грн. Кредит надається Позичальнику в сумі, що зазначена в п. 1.3 цього Договору, в безготівковій формі шляхом перерахування на Картковий рахунок Позичальника. За цим Договором Позичальник сплачує Кредитодавцю суму кредиту та Проценти за користування Кредитом, Неустойку (пеню, штраф) (п. 2.26 Правил), яка може нараховуватися у випадку порушення Позичальником умов цього Договору, а також комісії банківських платіжних карт, які використовує Позичальник.
За п. 1.7 Договору нарахування Процентів за користування кредитом здійснюється у такому порядку:
1.7.1. У випадку використання Кредиту менше ніж пять календарних днів, включаючи Дострокове виконання Зобовязань (п. 2.12 Правил), Позичальник сплачує фіксовану суму Процентів за користування кредитом, яка складає 5,95 відсотків від визначеної в п. 1.3 цього Договору суми кредиту.
1.7.2. Ставки нарахування Процентів за користування кредитом за Загальними умовами кредитування (п. 2.15 Правил) при укладенні Договору:
в Базовий період протягом 29 календарних днів з 09.09.2021 р. до 08.10.2021 р. (включно) - у розмірі 1,19 % за один день користування Кредитом (Акційна процентна ставка (п. 2.1 Правил));
в Спеціальний період (п. 2.41 Правил) протягом 180 календарних днів з 09.10.2021 року до 06.04.2022 року (включно) - у розмірі 3 % за один день користування Кредитом (Спеціальна процентна ставка (п. 2.35 Правил)).
Орієнтовна загальна вартість Кредиту при використанні Загальних умов кредитування складає 12 783,85 грн..
Пунктом 3.1 Договору Сторони погодили, що Строк дії Договору (п. 2.42 Правил) встановлюється з Дати укладення Договору 09 вересня 2021 року до Кінцевої дати виконання Договору 06 квітня 2022 року (включно). Закінчення Строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, в тому числі сплати Заборгованості, яке мало місце під час дії Договору. Якщо позичальник виконає Зобов`язання/сплатить Заборгованість за Договором до Кінцевої дати виконання Договору, Договір припиняє дію у Дату повернення/погашення кредиту (п. 2.8 Правил).
Вказаний договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора PS5274277.
Додатком №1 до Договору про надання фінансового кредиту є графік платежів, в якому визначено платежі за лояльними (покращеними) умовами кредитування та графік платежів за загальними умовами кредитування.
Крім того, відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту, в якому міститься основна інформація про умови кредитування.
Перерахування кредитних коштів 09.09.2021 р. в сумі 9 500,00 грн. на картку НОМЕР_1 підтверджується квитанцією № 07199014617575247879379642651899 від 09.09.2021 р. та випискою по банківській картці № НОМЕР_3 за період з 09.09.2021 р. по 14.09.2021 р., наданою АТ «Універсал Банк».
З листа АТ «Універсал Банк» також вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , Банком дійсно було емітовано банківську картку № НОМЕР_3 (а.с. 102).
Відповідно до детального (щоденного) розрахунку заборгованості за Договором про надання кредиту №5274277 від 09.09.2021 р., заборгованість відповідача становить: 9 500,00 грн. - заборгованість за сумою кредиту, 54 578,45 грн. - залишок процентів за користування кредитом.
01.04.2026 р. між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено Договір факторингу № АК 01-04/2026, відповідно до якого ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» відступило останньому право вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі й до ОСОБА_5 за кредитним договором № 5274277 від 09.09.2021 р. в сумі 64 078,45 грн, з яких: 9 500,00 грн. - тіло кредиту та 54 578,45 грн. - проценти.
Оплата за відповідним договором факторингу підтверджується платіжною інструкцією №0631060000 від 01.04.2026 р..
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована; суб`єкт персональних даних - фізична особа, стосовно якої відповідно до закону здійснюється обробка її персональних даних; згода суб`єкта персональних даних - будь-яке документоване, зокрема, письмове, добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки.
Частиною п`ятою статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
У частині першій статті 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб`єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб`єкт персональних даних або який укладено на користь суб`єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб`єкта персональних даних.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оцінюючи заперечення сторони відповідача щодо недоведеності факту укладення кредитного договору, суд відхиляє їх як необґрунтовані, оскільки сукупність взаємоузгоджених доказів із різних незалежних джерел, а саме перевірено та досліджені судом електронні примірники Договору №5274277, Оферти, Паспорта споживчого кредиту та Графіка платежів із реквізитом підпису одноразовим ідентифікатором «PS5274277», записи Log file, квитанція платіжного провайдера ТОВ «ФК «Елаєнс», а також офіційна відповідь та виписка АТ «Універсал Банк» від 21.09.2026 р. № БТ/Е-41349, якими підтверджено емісію платіжної картки НОМЕР_6 на ім`я відповідача, належність їй фінансового номера телефону НОМЕР_5 та зарахування 09.09.2021 р. о 12:00:43 кредитних коштів у сумі 9 500,00 грн. доводить факт вільного волевиявлення відповідача на отримання кредиту та реальне виконання кредитодавцем свого обов`язку з передачі грошових коштів. Доказів повернення отриманих коштів або звернення до правоохоронних органів із заявою про шахрайське використання персональних даних чи банківської картки відповідач суду не надала.
Право вимоги до відповідача перейшло до ТОВ «Факторинг Партнерс» на підставі чинного Договору факторингу №АК 01-04/2026 від 01.04.2026 р., укладеного суб`єктами, які мали чинні ліцензії на провадження відповідної фінансової діяльності, а відсутність доказів отримання боржником письмового повідомлення про заміну кредитора в силу статті 516 ЦК України не звільняє позичальника від обов`язку виконати грошове зобов`язання належному кредиторові, оскільки доказів виконання зобов`язання первісному кредитору матеріали справи не містять.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Пунктом 1.7 Договору, укладеного між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та відповідачем, визначено порядок нарахування процентів за користування кредитом. Зокрема, пунктом 1.7.1 передбачено, що у випадку використання кредиту (п. 2.20 Правил) менше ніж п`ять календарних днів, включаючи дострокове виконання зобов`язань (п. 2.12 Правил), позичальник сплачує фіксовану суму процентів, яка складає 5,95 % від визначеної в пункті 1.3 цього Договору суми кредиту. Водночас пунктом 1.7.2 Договору за загальними умовами кредитування погоджено нарахування процентів: у Базовий період протягом 29 календарних днів (з 09.09.2021 р. до 08.10.2021 р. включно) - у розмірі 1,19 % за один день користування кредитом, а у Спеціальний період протягом 180 календарних днів (з 09.10.2021 р. до 06.04.2022 р. включно) - у розмірі 3 % за один день користування кредитом.
Пунктом 3.1 Договору сторони погодили, що строк дії Договору (п. 2.42 Правил) встановлюється з дати укладення Договору 09.09.2021 р. до кінцевої дати виконання Договору 06.04.2022 р. (включно), а закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, у тому числі сплати заборгованості, яке мало місце під час дії Договору.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується та не спростовується відповідачем, що в період з 09.09.2021 р. по 06.04.2022 р. ОСОБА_1 не здійснила жодного платежу на погашення кредитної заборгованості, сума боргу за тілом кредиту становила 9 500,00 грн., відтак саме на цю суму відповідно до пункту 1.7.2 Договору були нараховані проценти за користування кредитом - спочатку в розмірі 1,19 %, а далі в розмірі 3 % у межах строку дії Договору.
Доводи представника відповідача про те, що проценти нараховувалися позивачем поза межами строку кредитування та не підлягають стягненню, суд відхиляє як безпідставні, оскільки вони спростовуються розрахунком заборгованості, з якого вбачається, що проценти нараховувалися виключно в межах погодженого сторонами строку дії договору - до 06.04.2022 р.. Розмір процентів за користування кредитними коштами та строки кредитування сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому в статті 627 ЦК України, а посилання сторони відповідача на постанову Верховного Суду від 07.09.2026 р. у справі № 552/672/23 є нерелевантними з огляду на відмінність фактичних обставин та умов укладеного договору.
Оцінюючи доводи представника відповідача про безпідставність стягнення процентів за ставкою 3 % на день у розмірі 51 300,00 грн. із посиланням на пряму заборону, встановлену Законом України «Про споживче кредитування», суд зазначає таке.
Згідно з частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Водночас цю норму викладено в новій редакції згідно із Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Статтею 58 Конституції України закріплено принцип незворотності дії законів та інших нормативно-правових актів у часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
У цій справі суд виходить із того, що кредитний договір №5274277 сторони уклали 09 вересня 2021 року, тобто до набрання чинності Законом № 3498-IX. При цьому спірна сума в розмірі 54 578,45 грн. становить не міру цивільно-правової відповідальності (неустойку), а договірні проценти за користування кредитними коштами, нараховані в межах погодженого сторонами строку кредитування.
З огляду на наведене, положення статті 58 Конституції України щодо зворотної дії закону в часі в разі пом`якшення або скасування відповідальності особи не можуть бути підставою для перерахунку погоджених сторонами процентів. Крім того, Закон № 3498-IX не містить прямої вказівки на поширення його дії на договори, укладені до набрання ним чинності, та не звільняє позичальника від обов`язку сплатити договірні проценти.
Враховуючи, що умови щодо сплати процентів були погоджені сторонами у договорі, а проценти нараховані в межах строку дії договору, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Факторинг Партнерс» про стягнення з відповідача заборгованості в загальному розмірі 64 078,45 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 9 500,00 грн. та заборгованості за нарахованими процентами в сумі 54 578,45 грн..
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 16 000,00 грн суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаннях з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При цьому, за приписами частини 3 наведеної статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених ТОВ «Факторинг Партнерс» витрат на правничу допомогу представник позивача долучив до матеріалів справи: нотаріально засвідчену копію Договору про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024 р., укладеного між ТОВ «Факторинг Партнерс» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», прайс-лист (тарифи та послуги), оригінали Заявки на надання юридичної допомоги № 1023 від 01.05.2026 р. та Витягу з Акта № 36 про надання юридичної допомоги від 29.05.2026 р., а також платіжну інструкцію № 0659180001 від 11.06.2026 р..
Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд зазначає, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.
Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
З урахуванням наведеного, оцінюючи об`єктивно складність цієї справи, предмет спору з урахуванням ціни позову за майновою вимогою, задоволення судом позовних вимог, враховуючи, складання заяв по суті та наявність заперечень представника відповідача щодо зменшення витрат на правничу допомогу, з огляду на приписи ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд вбачає наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача про стягнення з відповідача у даній справі витрат на правничу допомогу, а саме у розмірі 10 000 грн., що у даному випадку відповідає критерію реальності та розумності, та є співмірним, виходячи зі складності, категорії справи, виконаних адвокатом робіт та наданих адвокатських послуг, а відтак заяву представника позивача в частині правової допомоги необхідно задовольнити частково.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
В зв`язку із задоволенням позову сплату судових витрат суд покладає на відповідача.
Керуючись ст.ст. 11, 207, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 626, 638, 1046, 1047, 1054 ЦК України, ЗУ «Про електронну комерцію» суд -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" (код ЄДРПОУ: 42640371) заборгованість за Договору про надання кредит №5274277 від 09.09.2021 року в розмірі 64 078,45 грн., яких: 9 500,00 грн. - тіло кредиту та 54 578,45 грн. - проценти, а також судовий збір в розмірі 2 662,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн..
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.
Повне рішення суду складено 13.11.2026 року.
Суддя: О. С. Цесельська
Судове рішення № 141556631, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області було прийнято 13.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 396/1524/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: