Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 405/6683/26
провадження № 1-кс/405/3555/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.11.2026м. Кропивницький
Слідчий суддя Подільського районного суду м. Кропивницького ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника ВР ЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором відділу Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12026120000000268, відомості про яке внесені 17.07.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровограда, Кіровоградської області, громадянину України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.307 КК України, -
встановив:
11.11.2026 до Подільського районного суду м. Кропивницького від заступника начальника ВР ЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчим мотивовано тим, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.307 КК України; існуванням ризиків, передбачених п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливістю запобігти їм шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.
Прокурор у судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 підтримав за обставин, які в ньому зазначені, на задоволенні наполягав. Просив визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266240 грн, та в разі її внесення покласти на підозрюваного обов`язки, а саме: заборонити змінювати місце проживання без дозволу слідчого, прокурора та утримуватись від спілкування з підозрюваними ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Захисник висловила заперечення щодо задоволення клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що сторона обвинувачення не обґрунтувала заявлених ризиків та неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу. Зазначила, що її підзахисний має міцні та сталі соціальні зв`язки, постійне місце проживання разом зі співмешканкою, утриманців, перебуває на замісній терапії. За наведених обставин просила застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною покидати житло в нічний час.
Підозрюваний підтримав позицію захисника та додав, що працює неофіційно будівельником, має середній заробіток приблизно 30 тис. грн., перебуває на обліку у наркодиспансері та протягом чотирьох років бере участь у програмі замісної підтримувальної терапії метадоном, проживає зі співмешканкою та її дитиною, також має на утриманні сина, який проживає разом з бабусею.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи прокурора, підозрюваного і захисника, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Слідчим суддею встановлено, що слідчими відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026120000000268, відомості про яке внесені 17.07.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
За підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, о 12 год. 19 хв. 10.11.2026 затримано ОСОБА_4 на підставі ст. 208 КПК України.
10.11.2026, у порядку та у строки, передбачені ст.ст. 277, 278 КПК України, слідчим повідомлено ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, відповідно до якої:
ОСОБА_4 , в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» №60/95-ВР від 15.02.1995 та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» №62/95-ВР від 15.02.1995, не бажаючи займатися суспільно корисною працею, переслідуючи корисливі мотиви та мету незаконного збагачення за рахунок вчинення умисного, протиправного діяння у сфері обігу психотропних речовин, обрав предметом своєї незаконної діяльності особливо небезпечну психотропну речовину 4-ММС(4-метилметкатинон), обіг якої заборонено, яка згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 (Таблиця 1, Список 2) віднесена до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонений.
Під час проведення досудового розслідування за матеріалами вказаного кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_4 , у невстановлений під час досудового розслідування час, але не пізніше 10.11.2026, за невстановлених слідством обставин, діючи умисно та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, без передбаченого законом дозволу, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» №60/95-ВР від 15.02.1995 та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» №62/95-ВР від 15.02.1995, придбав з метою подальшого збуту одинадцять прозорих поліетиленових пакетиків на зіп-застібці з порошкоподібною речовиною білого кольору, яка згідно висновку експерта від 10.11.2026 № СЕ-19/112-26-14707-НЗПРАП, містить особливо небезпечну психотропну речовину 4-ММС(4-метилметкатинон), обіг якої заборонено, масою 0,2318 г.
Таким чином, отримавши у володіння особливо небезпечну психотропну речовину - 4-ММС(4-метилметкатинон), обіг якої заборонено, ОСОБА_4 переслідуючи злочинний умисел, вчинив придбання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, з метою збуту.
В подальшому, ОСОБА_4 , особливо небезпечну психотропну речовину 4-ММС (4-метилметкатинон), обіг якої заборонено, у невстановлений під час досудового розслідування час, але з моменту придбання і до моменту збуту, тобто, не пізніше 10.11.2026, за невстановлених обставин, діючи умисно та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, без передбаченого законом дозволу, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» №60/95-ВР від 15.02.1995 та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» №62/95-ВР від 15.02.1995, з метою подальшого збуту, зберігав за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , одинадцять прозорих поліетиленових пакетиків на зіп-застібці з порошкоподібною речовиною білого кольору, яка згідно висновку експерта від 10.11.2026 № СЕ-19/112-26-14707-НЗПРАП, містить особливо небезпечну психотропну речовину 4-ММС(4-метилметкатинон), обіг якої заборонено, масою 0,2318 г.
Таким чином, зберігаючи до моменту збуту особливо небезпечну психотропну речовину 4-ММС(4-метилметкатинон), обіг якої заборонено, ОСОБА_4 , переслідуючи злочинний умисел, вчинив зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, з метою збуту.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою для застосування запобіжного заходу є одночасна наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та одного чи декількох ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. При цьому обов`язок доведення як існування відповідних ризиків, так і недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів покладається на сторону обвинувачення.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання відповідному ризику або ризикам.
Поняття «обґрунтована підозра» не передбачає на цій стадії кримінального провадження наявності доказів, достатніх для висновку про винуватість особи. Для вирішення питання про застосування запобіжного заходу достатнім є встановлення фактів та відомостей, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
На підтвердження обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри стороною обвинувачення надано, зокрема, протокол обшуку від 10.11.2026 за місцем проживання ОСОБА_4 , висновок експерта від 10.11.2026 № СЕ-19/112-26-14707-НЗПРАП за результатами проведення експертизи матеріалів, речовин і виробів.
Згідно з протоколом обшуку за місцем проживання підозрюваного вилучено одинадцять поліетиленових пакетиків із речовиною, яка за висновком експерта містить особливо небезпечну психотропну речовину 4-ММС (4-метилметкатинон), обіг якої заборонено, масою 0,2318 г. Місце виявлення речовини пов`язує її з підозрюваним, а розфасування в одинадцять окремих пакетиків є обставиною, яка в сукупності з іншими наведеними даними дає підстави для підозри у зберіганні речовини з метою збуту.
На цій стадії кримінального провадження слідчий суддя не оцінює зазначені докази з точки зору їх достатності для постановлення обвинувального вироку, не вирішує питання про доведеність вини ОСОБА_4 та правильність остаточної кримінально-правової кваліфікації його дій. Разом із тим сукупність наданих матеріалів є достатньою для висновку про існування обґрунтованої підозри у розумінні ст. 177 КПК України. Неоспорювання стороною захисту обґрунтованості підозри не замінює оцінки цих матеріалів і не ототожнюється з визнанням вини.
Вирішуючи питання щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить із того, що ризик не може ґрунтуватися виключно на припущеннях або формальному посиланні на тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення. Його наявність має випливати із сукупності конкретних обставин кримінального провадження та відомостей про особу підозрюваного. Водночас від сторони обвинувачення не вимагається доведення того, що підозрюваний неодмінно вчинить відповідні дії; достатнім є встановлення реальної, а не абстрактної можливості такої поведінки.
Сторона обвинувачення посилається на існування ризиків, передбачених п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна. Тяжкість можливого покарання сама по собі не може бути достатньою підставою для висновку про наявність ризику переховування, однак відповідно до ст. 178 КПК України підлягає оцінці у сукупності з іншими обставинами.
Слідчим суддею враховується наявність у підозрюваного постійного місця проживання. За його поясненнями, він проживає зі співмешканкою та її дитиною, утримує малолітнього сина, який проживає з бабусею, неофіційно працює будівельником та отримує приблизно 30 тис. грн на місяць. Документального підтвердження цих пояснень не надано, однак сама відсутність відповідних документів не свідчить про відсутність у підозрюваного роботи, доходу чи сімейних зв`язків. ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Наведені відомості про особу підозрюваного враховуються на його користь при оцінці ступеня ризику переховування та визначенні обсягу процесуальних обмежень. За сукупністю наведених обставин слідчий суддя вважає доведеним існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує, що за місцем проживання ОСОБА_4 виявлено та вилучено одинадцять окремих зіп-пакетиків із психотропною речовиною 4-ММС (4-метилметкатинон). Спосіб її зберігання розфасування в окремі пакування за місцем проживання слідчий суддя оцінює як обставину, що свідчить про підготовленість до збуту, а не лише про володіння речовиною. У сукупності з характером повідомленої підозри ця обставина враховується при оцінці можливості продовження діяльності у сфері незаконного обігу психотропних речовин.
Водночас вилучення під час обшуку 60500 грн та ненадання підозрюваним пояснень чи документів про їх походження самі по собі не доводять отримання цих коштів від збуту психотропних речовин. Відсутність таких пояснень не використовується слідчим суддею як самостійна підстава для встановлення ризику.
За сукупністю наведених обставин слідчий суддя вважає доведеним існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення не навела конкретних обставин, які б свідчили про можливість перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином. Посилання на можливу неявку за викликами без зазначення даних, які підтверджують таку можливість, є припущенням. Доводи про можливе ухилення від органу досудового розслідування та суду за своїм змістом уже охоплені оцінкою ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Тому ризик, передбачений п. 4 цієї норми, слідчий суддя вважає недоведеним.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.
Таким чином, саме на стороні обвинувачення лежить обов`язок довести не лише наявність ризиків, а й недостатність більш м`яких запобіжних заходів для запобігання їм. Обов`язку сторони захисту доводити достатність певного запобіжного заходу процесуальним законом не передбачено.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, раніше не судимий, а тому з урахуванням положень п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою законом є можливим.
При вирішенні питання про вид запобіжного заходу слідчий суддя відповідно до ст. 178 КПК України враховує вагомість наявних доказів про можливе вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим, вік, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця проживання, наведені ним відомості про роботу, доходи та утримання сина, а також те, що його батько потребує стороннього догляду, відсутність судимостей.
Також враховуються пояснення ОСОБА_4 про перебування на обліку в наркодиспансері та участь у програмі замісної підтримувальної терапії метадоном. Медичних документів щодо стану його здоров`я не надано. Участь у такій програмі сама собою не є обставиною, яка негативно характеризує підозрюваного чи підтверджує процесуальні ризики. При виконанні запобіжного заходу має бути забезпечено доступ до необхідної медичної допомоги.
Перевіряючи можливість застосування особистого зобов`язання, особистої поруки, слідчий суддя враховує, що повідомлена підозра стосується придбання та зберігання психотропної речовини з метою збуту, причому розфасовану речовину вилучено саме за місцем проживання підозрюваного. Покладення обов`язків прибувати за викликами та повідомляти про зміну місця проживання забезпечувало б зв`язок із підозрюваним, однак не обмежувало б можливість вчинення дій, на запобігання яким спрямований ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. З урахуванням установленої сукупності ризиків слідчий суддя вважає такі заходи недостатніми.
Щодо доводів захисту про застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту із забороною покидати житло в нічний час, слідчий суддя враховує, що запропоноване обмеження залишало б підозрюваному можливість вільного пересування в інший час доби. Крім того, зберігання розфасованої психотропної речовини, у якому він підозрюється, здійснювалося саме за місцем його проживання. Тому заборона залишати житло лише вночі не забезпечувала б достатнього запобігання ризику продовження такої діяльності.
Саму відсутність документів про сімейні зв`язки, зайнятість чи доходи слідчий суддя не розглядає як підставу для відмови в застосуванні домашнього арешту. Висновок про його недостатність ґрунтується на наведених обставинах зберігання речовини за місцем проживання та обсязі обмежень запропонованого стороною захисту заходу.
Оцінюючи наведені обставини у сукупності, а не ізольовано, слідчий суддя доходить висновку, що сторона обвинувачення довела недостатність особистого зобов`язання, особистої поруки та запропонованого захистом нічного домашнього арешту для запобігання встановленим ризикам.
За таких обставин на даному етапі кримінального провадження застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є необхідним та співмірним меті, визначеній ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту фактичного затримання. З урахуванням затримання ОСОБА_4 о 12 год. 19 хв. 10.11.2026 строк тримання під вартою слід визначити на 60 днів до 08.01.2027 включно, у межах строку досудового розслідування.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.
При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує положення ст. 182 КПК України та правову позицію, викладену у Рішенні Другого сенату Конституційного Суду України від 21.07.2026 № 9-р(II)/2026 у справі № 3-176/2025(355/25), відповідно до якої розмір застави повинен бути індивідуалізованим, не бути завідомо непомірним та забезпечувати реальну, а не формальну можливість заміни тримання під вартою заставою.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Прокурор просив визначити заставу у верхній межі цього діапазону 80 прожиткових мінімумів, що становить 266240 грн.
Сторонами не надано документів, які б достовірно підтверджували розмір доходів, наявність у власності ОСОБА_4 нерухомого чи іншого цінного майна або його інший майновий стан. За поясненнями підозрюваного, він неофіційно працює будівельником, отримує приблизно 30 тис. грн на місяць, проживає зі співмешканкою та її дитиною, утримує сина. Ці пояснення враховуються при визначенні застави із застереженням, що документального підтвердження розміру доходів та заощаджень не надано.
Запропонована прокурором застава майже у дев`ять разів перевищує названий підозрюваним місячний дохід. Даних про наявність у нього доступних активів, які б обґрунтовували визначення застави саме у такому розмірі, сторона обвинувачення не навела. Сам факт вилучення під час обшуку 60500 грн не свідчить про доступність цих коштів для внесення застави. Також ненадання пояснень про їх походження не є підставою для збільшення її розміру.
Водночас мінімальний розмір застави, з огляду на характер інкримінованого кримінального правопорушення, розфасування психотропної речовини в одинадцять окремих пакетиків, тяжкість можливого покарання та одночасне існування двох установлених процесуальних ризиків, не забезпечував би належного стримуючого впливу застави та виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків.
При визначенні конкретного розміру застави слідчий суддя враховує також загальну масу психотропної речовини, зазначену у висновку експерта, 0,2318 г, відсутність судимостей, постійне місце проживання, наведені підозрюваним відомості про доходи й утримання сина та відсутність даних про фактичне переховування або спроби незаконного впливу на учасників кримінального провадження. Ці обставини не дають підстав для визначення застави у запропонованому прокурором розмірі 80 прожиткових мінімумів.
З огляду на наведене слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 35 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 116480 грн, відповідає характеру та тяжкості повідомленої підозри, ступеню встановлених ризиків та даним про особу підозрюваного, є достатньою для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків. Ця сума становить приблизно чотири названі підозрюваним місячні заробітки, а тому її можлива втрата є істотним майновим наслідком, який має спонукати його дотримуватися покладених обов`язків.
Застава в зазначеному розмірі застосовуватиметься разом з обов`язками, які забезпечують можливість виклику підозрюваного, контроль за зміною його місця проживання та обмежують пересування за межі міста. Саме сукупність майнового забезпечення й цих обов`язків слідчий суддя вважає достатньою альтернативою подальшому триманню під вартою в разі внесення застави.
У разі внесення підозрюваним або заставодавцем визначеної суми застави слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:
1.прибувати до слідчого, прокурора та слідчого судді, суду за кожною вимогою;
2.не відлучатися за межі м. Кропивницького без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3.повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Необхідності додатково забороняти підозрюваному змінювати місце проживання без дозволу слідчого чи прокурора не доведено. Для забезпечення можливості його виклику та контролю за місцеперебуванням достатньо обов`язку повідомляти про зміну місця проживання в поєднанні із забороною відлучатися за межі м. Кропивницького без відповідного дозволу.
Водночас слідчий суддя вважає недоведеною необхідність покладення на ОСОБА_4 обов`язку утримуватися від спілкування з названими прокурором ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Матеріалів, які підтверджували б їхній процесуальний статус у цьому кримінальному провадженні, зв`язок із діями ОСОБА_4 та необхідність такого обмеження, не надано. Самого зазначення їхніх прізвищ для покладення цього обов`язку недостатньо.
Строк виконання додаткових обов`язків у разі внесення застави слід визначити до 08.01.2027, що не перевищує строку, передбаченого ч. 7 ст. 194 КПК України.
Оцінивши всі встановлені обставини у їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що на цьому етапі кримінального провадження наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також недостатність більш м`яких запобіжних заходів без визначеного цією ухвалою майнового забезпечення для запобігання цим ризикам. Водночас ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, належним чином не доведено, а підстав для визначення застави у запропонованому прокурором розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб не встановлено.
За таких обставин клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню із застосуванням до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та визначенням застави як альтернативного запобіжного заходу у розмірі 35 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 116480 грн.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 199, 309, 369-372 КПК України, -
постановив:
клопотання заступника начальника ВР ЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_4 задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 12 год. 19 хв. 10.11.2026 до 08.01.2027 включно, в межах строку досудового розслідування.
На підставі ч. 5 ст. 182 КПК України визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 35 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 116480 (сто шістнадцять тисяч чотириста вісімдесят) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: отримувач - ТУ ДСА України в Кіровоградській області, МФО 820172, ЄДРПОУ 26241445, рахунок UA768201720355219001015002505, призначення платежу забезпечення виконання ухвали суду від 12.11.2026 по справі № 12026120000000268 від 17.07.2026.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
В разі внесення застави ОСОБА_4 , або заставодавцем зазначеного розміру, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , на строк до 08.01.2027 наступні обов`язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора та слідчого судді, суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися за межі м. Кропивницького без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
В іншій частині клопотання - відмовити.
Роз`яснити ОСОБА_4 наслідки невиконання покладених обов`язків. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо ОСОБА_4 будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, у розмірі, визначеному в даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_4 та заставодавець повинні виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
З моменту звільнення з під-варти у зв`язку із внесенням застави, ОСОБА_4 вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення, під вартою в якому він буде знаходитись.
Вручити копію цієї ухвали прокурору, підозрюваному, захиснику негайно після її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_9
Судове рішення № 141556617, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда) було прийнято 12.11.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 405/6683/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: