Ухвала суду № 141555611, 17.11.2026, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Дата ухвалення
17.11.2026
Номер справи
583/4315/24
Номер документу
141555611
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 583/4315/24

2/583/2545/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2026 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого-судді - Плотникової Н.Б.

при секретарі - Логвиненко Л.М.,

розглянувши у підготовчому засіданні в місті Охтирка Сумської області справу за позовом

ОСОБА_1

до ОСОБА_2 ,

треті особи: Служба у справах дітей Охтирської міської ради, орган опіки і піклування Приморської районної адміністрації Одеської області, орган опіки та піклування виконавчий комітет Одеської міської ради

про відібрання дитини та повернення матері,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2024 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи Служба у справах дітей Охтирської міської ради, орган опіки і піклування Приморської районної адміністрації Одеської області про відібрання дитини та повернення матері.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09.09.2026 р. рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 09.12.2024 року, додаткове рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03 серпня 2025 року та постанову Сумського апеляційного суду від 01 квітня 2025 року скасовано, справу № 583/4315/24 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

05.10.2026 р. справа № 583/4315/24 надійшла до Охтирського міськрайонного суду Сумської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2026 р. справу № 583/4315/24 передано на розгляд судді Плотниковій Н.Б.

Ухвалою суду від 06.10.2026 р. прийняти до свого провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Охтирської міської ради, орган опіки і піклування Приморської районної адміністрації Одеської області про відібрання дитини та повернення матері, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 02 листопада 2026 р. на 15:00 годину.

Ухвалою суду від 02.11.2026 р. залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки та піклування виконавчий комітет Одеської міської ради.

02.11.2026 р. від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Собина П.М. надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, в якому просить зупинити провадження у цивільній справі № 583/4315/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Охтирської міської ради, про відібрання малолітньої дитини і повернення матері до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 522/11719/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів і за зустрічним позовом ОСОБА_1 . Клопотання мотивує тим, що рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27.05.2026 у справі № 522/11719/24 (суддя Бурнусус О.О.) позов ОСОБА_2 задоволено: місце проживання малолітньої ОСОБА_3 визначено з батьком, з ОСОБА_1 стягнуто аліменти. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини з нею відмовлено. У цьому рішенні суд, серед іншого, встановив, що: з серпня 2023 року дитина проживає у квартирі за адресою АДРЕСА_1 , яку орендує ОСОБА_2 , і проживає там по теперішній час; 29.05.2024 ОСОБА_1 добровільно виїхала з цієї квартири, що визнали обидві сторони; факти домашнього насильства з боку ОСОБА_2 за заявою ОСОБА_1 від 07.02.2023 не підтвердилися (лист ВП № 1 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області від 30.09.2024 № 601/326); орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради у висновку від 25.10.2024 № 01-11/1701/1вх. вважає за можливе визначити місце проживання дитини з батьком; проживання дитини з батьком відповідає її найкращим інтересам. Рішення від 27.05.2026 не набрало законної сили, оскільки ОСОБА_1 подала на нього апеляційну скаргу. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 20.07.2026 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 522/11719/24 (провадження № 22-ц/813/7878/26). Між справами № 583/4315/24 та № 522/11719/24 є прямим зв`язок з таких підстав. Перше: сторони і дитина ті самі. В обох справах беруть участь ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , а спір стосується однієї дитини. Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням у справі № 522/11719/24 після набрання ним законної сили, не доказуватимуться в цій справі. Друге: від результату справи № 522/11719/24 залежить сама можливість застосування ст. 162 СК України. Позов про відібрання дитини може бути вирішений лише з урахуванням того, з ким судом визначено місце проживання дитини. У справі № 522/11719/24 його визначено з батьком. Третє: ризик суперечливих судових рішень. Якщо Охтирський міськрайонний суд розгляне цей позов до остаточного вирішення справи № 522/11719/24, можуть з`явитися два взаємовиключні рішення щодо однієї дитини: одне визначає її місце проживання з батьком, друге зобов`язує передати її матері. Це суперечить принципу правової визначеності та найкращим інтересам дитини (ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 8 ст. 7 СК України), адже створює загрозу повторних переміщень чотирирічної дитини. Четверте: зібрані в цій справі докази не дозволяють вирішити спір без рішення у справі № 522/11719/24. Заборона зупинення, передбачена ч. 2 ст. 252 ЦПК України, стосується лише справ про стягнення аліментів і на цю справу не поширюється. Зупинення не затягне розгляд безпідставно: рішення по суті у справі № 522/11719/24 вже ухвалено, справа перебуває на стадії апеляційного перегляду.

04.11.2026 р. від представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Масалова П.В. надійшло заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі, в якому просить відмовити в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

Звертає увагу суду, що предметом спору у цій справі є відібрання дитини від батька та повернення її матері, а не визначення місця проживання дитини. Суть справи зводиться до того, що Позивачка проживала з донькою, доки Відповідач без згоди матері самочинно не змінив місце проживання дитини шляхом фактичного викрадення. Такі неправомірні дії з боку Відповідача змусили Позивачку звернутися за захистом порушених прав до суду з позовом про відібрання дитини на підставі ст. 162 Сімейного кодексу України (далі СК України), оскільки основною умовою застосування цієї норми є факт самочинної зміни місця проживання дитини без згоди матері, з якою дитина проживала на підставі закону, до ухвалення рішення суду про визначення місця проживання дитини, що підтверджено висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 09.09.2026 у справі № 583/4315/24 (провадження № 61-6976св25). Відтак сам факт самочинної зміни Відповідачем місця проживання дитини без згоди матері, з якою вона до цього проживала на законних підставах, є визначальною обставиною для вирішення питання про застосування ст. 162 СК України, при цьому відсутність судового рішення про визначення місця проживання дитини не спростовує факту неправомірної зміни місця проживання її доньки та не може бути перешкодою для відібрання дитини у Відповідача і повернення її матері для подальшого проживання разом із нею за новою адресою. Спір між батьками щодо визначення місця проживання дитини не вирішений та перебуває на розгляді іншого суду (справа № 522/11719/24), при цьому представником Відповідача не заперечується той факт, що рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27.05.2026 у справі № 522/11719/24 не набрало законної сили, у зв`язку з його апеляційним оскарженням і відкриттям апеляційного провадження ухвалою від 20.07.2026 р. у справі №522/11719/24 (провадження № 22-ц/813/7878/26). Отже, на обставини, на які посилається представник Відповідача у клопотанні про зупинення провадження, встановлені рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27.05.2026 у справі № 522/11719/24, яке не набрало законної сили, не поширюються вимоги ч. 4 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) та вказані обставини не заслуговують на увагу суду. Крім того, за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 у справі № 522/11719/24 на вказане вище рішення суду першої інстанції, в силу положень ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції, окрім залишення рішення суду без змін, а скарги без задоволення, наділений повноваженнями щодо скасування рішення повністю або частково і ухвалення у відповідній частині нового рішення або його зміні. Відтак рішення суду першої інстанції у справі № 522/11719/24 не набрало законної сили, може бути скасоване або змінене судом апеляційної інстанції, а викладені в ньому висновки не можуть вважатися преюдиційними. Водночас постановою Верховного Суду від 09.09.2026 у справі № 583/4315/24 (провадження № 61-6976св25) зроблено висновок, згідно зі статтею 162 СК України, яка підлягає застосуванню на підставі аналогії закону , мати (батько) має право на пред`явлення позову про відібрання дитини і у разі коли один з батьків змінив без згоди іншого з батьків місце проживання до ухвалення рішення про визначення місця проживання. Крім того, враховуючи встановлене п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України обмеження щодо зупинення провадження у справі, наявність справи № 522/11719/24 про визначення місця проживання дитини не може бути перешкодою для розгляду справи № 583/4315/24, оскільки зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Отже, у суду відсутній обов`язок зупинення провадження, передбачений п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України і Позивачка має право на справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільної справи.

В підготовчому засіданні представники відповідача ОСОБА_2 адвокати Собина П.М. та Вересюк О.В. клопотання про зупинення провадження у справі підтримали та просять його задовольнити.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Положеннями частини першої статті 251 ЦПК України передбачено ряд підстав для зупинення провадження, який є вичерпним.

Так, пунктом 6 частини першої вищевказаної норми права передбачено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Відповідно до пункту 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК України (в редакції 2004 року, що кореспондується із статтею 251 чинного ЦПК України) підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Зупинення провадження у справі це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

З огляду на вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі.

Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

За пунктом 5 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Таким чином, передбачена законом необхідність у зупиненні розгляду однієї справи до вирішення іншої полягає в тому, що в іншій справі можуть бути встановлені або спростовані факти, що матимуть значення для вирішення цієї справи та які можуть вплинути на наявність підстав для задоволення позову повністю або частково, або відмови у його задоволенні.

Судом встановлено, що рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27.05.2026 у справі № 522/11719/24, яке не набрало законної сили, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів задоволено; визначено місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_2 ; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів - відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 07.08.2026 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27 травня 2026 року у справі № 522/11719/24.

ОСОБА_1 , звертаючись до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , треті особи Служба у справах дітей Охтирської міської ради, орган опіки і піклування Приморської районної адміністрації Одеської області, про відібрання дитини та повернення матері, просить відібрати малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від батька ОСОБА_2 і повернути її матері: вказує, що до 25 травня 2024 року вона з малолітньою дочкою проживала за адресою: АДРЕСА_1 і майже самостійно займалася вихованням та забезпеченням інтересів дитини, відповідач проживав з ними не постійно. 25 травня 2024 року між нею та відповідачем відбувся конфлікт, в результаті якого відповідач вчинив відносно неї у присутності дитини домашнє насильство, забрав дочку та відвіз без її згоди до своїх батьків в м. Охтирку Сумської області. З цього приводу вона зверталася з заявою до служби у справах дітей Охтирської міської ради, якою рекомендовано повернути дитину матері, але дитину їй не віддали.

Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

У постанові Обєднаної палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2024 року у справі №183/1464/22 (провадження №61-7478сво23) міститься висновок, відповідно до якого «у СК України є прогалина та відсутній регулятор, який визначав би правило поведінки учасників сімейних відносин для випадку, коли один з батьків змінив без згоди іншого з батьків місце проживання дитини до ухвалення рішення про визначення місця проживання і після ухвалення судового рішення місце проживання її не змінював. Подібною нормою є стаття 162 СК України, яка підлягає застосуванню на підставі аналогії закону. Очевидно, що позбавлення матері (батька) права ініціювати позов про відібрання дитини, у разі коли один із батьків змінив місце проживання до ухвалення рішення про визначення місця проживання і після ухвалення судового рішення місце проживання сина не змінював, суперечить принципу розумності та справедливості.

Мати (батько) має право на пред`явлення позову про відібрання дитини, у разі коли один з батьків змінив без згоди іншого з батьків місце її проживання до ухвалення рішення про визначення місця проживання і після ухвалення судового рішення місце проживання сина не змінював, згідно з статтею 162 СК України, яка підлягає застосуванню на підставі аналогії закону».

У клопотанні про зупинення провадження у справі представником відповідача не зазначені обставини, які розглядаються іншим судом у справі № 522/11719/24, і які не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі.

Відібрання дитини у контексті статті 162 СК України - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини, в зв`язку з чим у кожному випадку треба виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини, який має настати, однак з урахуванням права кожного з батьків та добросовісної поведінки батьків задля дотримання прав дитини та кожного з них.

Судом не встановлено неможливість розгляду даної справи до вирішення іншим судом справи № 522/11719/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів.

Враховуючи викладене, клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 251, 260 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Собини Павла Миколайовича про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Охтирської міської ради, орган опіки і піклування Приморської районної адміністрації Одеської області, орган опіки та піклування виконавчий комітет Одеської міської ради про відібрання дитини та повернення матері відмовити.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя Охтирського міськрайсуду

Сумської області Н.Б. Плотникова

Часті запитання

Який тип судового документу № 141555611 ?

Документ № 141555611 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 141555611 ?

Дата ухвалення - 17.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141555611 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141555611 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141555611, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Судове рішення № 141555611, Охтирський міськрайонний суд Сумської області було прийнято 17.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.

Судове рішення № 141555611 відноситься до справи № 583/4315/24

Це рішення відноситься до справи № 583/4315/24. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141555605
Наступний документ : 141555613