Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №592/12825/26
Провадження №2/592/3673/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2026 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми в складі: головуючого - судді Шияновської Т.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
у с т а н о в и в:
Позивач ТОВ «Споживчий центр» через систему «Електронний суд» звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 14.10.2025-100002508 від 14.10.2025 у розмірі 24670 грн. та судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 14.10.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 14.10.2025-100002508, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у розмірі 2500 грн. строком на 217 днів зі сплатою процентів.
18.10.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір, за яким сторони домовились змінити суму кредиту до 6500 грн.
Відповідачка свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 24670 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6500 грн., процентам в розмірі 9915 грн., комісії (пов`язаної з наданням кредиту) 585 грн., додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) 1170 грн., відсотків, нарахованих по 625 ст. ЦК України 6500 грн., яка підлягає стягненню на користь позивача.
Ухвалою суду від 31.07.2026 позовна заява прийнята до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду від сторін не надходили. Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні без виклику (повідомлення) сторін не надходило.
Згідно поданих 17.08.2026 через систему «Електронний суд» пояснень ОСОБА_1 просила відмовити у задоволенні позовних вимог. Вважала недоведеним позивачем факту укладення кредитного договору та додаткового договору, також отримання нею грошових коштів за кредитним договором у розмірі 2500 грн. та додатковим договором у розмірі 4000 грн. Вказувала на неправомірність нарахування комісії та процентів, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України.
19.08.2026 представником позивача через систему «Електронний суд» подано пояснення, у яких вказував на правомірність укладеного в електронному вигляді, як кредитного договору так і додаткового договору, а також надання достатніх та допустимих доказів отримання відповідачкою грошових коштів за кредитним договором. Зазначав, що проценти та комісія нараховані в межах погоджених кредитним договором умов.
18.09.2026 відповідачкою через систему «Електронний суд» подано письмові пояснення, у яких вказувала, що не погоджується з викладеними у письмових поясненнях доводами представника позивача, а наведені в них аргументи не спростовують її заперечень.
Ухвалою суду від 13.10.2026 за клопотанням представника позивача витребувано докази.
Дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.
Так, 14.10.2025 між ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр» в електронному вигляді було укладено кредитний договір № 14.10.2025-100002508, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит у сумі 2500 грн.; строк на який надано кредит 217 днів; дата повернення кредиту 18.05.2026; процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит.
Кредитний договір № 14.10.2025-100002508 від 14.10.2025 відповідачкою ОСОБА_1 підписано електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором) Е295.
18.10.2025 між ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр» в електронному вигляді було укладено Додатковий договір, відповідно до у мов якого сторони домовились збільшити суму кредиту до 6500 грн., строк на який надається кредит 213 днів з дати його надання, який підписано електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором) К131.
За умовами кредитного договору № 14.10.2025-100002508 від 14.10.2025 та додаткового договору від 18.10.2025 кредитні кошти надаються позичальнику на картку № НОМЕР_1 .
З листів ТОВ «УПР» вбачається, що картку № НОМЕР_2 за договором кредиту № 14.10.2025-100002508 від 14.10.2025 перераховано кошти: 14.10.2025 у сумі 2500 грн., номер транзакції 8916850224; 18.10.2025 у сумі 4000 грн. номер транзакції 895270070.
За відомостями АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на ім`я ОСОБА_1 було емітовано картку № НОМЕР_2 на яку 14.10.2025 та 18.10.2025 було здійснено зарахування коштів у сумі 2500 грн. та 4000 грн. відповідно, від ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР».
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 14.10.2025-100002508 від 14.10.2025 загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 24670 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6500 грн., процентам в розмірі 9915 грн., комісії (пов`язаної з наданням кредиту) 585 грн., додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) 1170 грн., відсотків, нарахованих по 625 ст. ЦК України 6500 грн.
Згідно частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до частини 1 статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У частині 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим до його виконання.
Згідно частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За приписами частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до частини 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Згідно частини 12 та 13 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до частин 2 - 4 статті 12 та частини 1 статті 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 6 статті 81 ЦПК України).
Доказів на спростування доводів позивача щодо перерахування грошових коштів за кредитним договором № 14.10.2025-100002508 від 14.10.2025 відповідачкою не надано, як і не надано доказів про неналежність їй банківського рахунку.
Матеріали справи містять кредитний договір № 14.10.2025-100002508 від 14.10.2025 та додатковий договір від 18.10.2025, підписані одноразовим ідентифікатором, докази ідентифікації відповідачки, докази перерахування кредитних коштів на картку відповідачки та розрахунок заборгованості.
Доказів на спростування доводів позивача щодо розміру заборгованості за наданим кредитом відповідачкою не надано. Долучений до позову розмір заборгованості відповідачкою не спростовувався.
Отже, суд дійшов висновку, що відповідачкою не виконувалися умови кредитного договору в частині погашення заборгованості за отриманий кредит, а тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за основною сумою боргу у розмірі 6500 грн. та процентами у розмірі 9915 грн., що у загальному розмірі становить 16415 грн.
Щодо вимоги про стягнення комісії, суд зазначає, що сплата позичальником винагороди за надання фінансового інструменту та винагороди за проведення додаткового моніторингу є платою за послуги, що супроводжують кредит в даному випадку, тому пункти договору, які передбачають сплату такої винагороди є нікчемними, у зв`язку з чим підстави для нарахування банком комісії на підставі нікчемних умов договору є безпідставними і вказані кошти не підлягають сплаті позичальником.
Такі висновки викладені Верховним Судом в постанові від 07.06.2023 у справі № 686/14530/15 (провадження № 61-13299св22).
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що підстави для стягнення з ОСОБА_1 комісії у загальному розмірі 1755 грн. відсутні.
Крім того, позовна вимога про стягнення відсотків, нарахованих по ст. 625 ЦК України в сумі 6500 грн. задоволенню не підлягає, оскільки у відповідності до вимог п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
З огляду на викладене, позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до статті 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1771,52 грн. (16415 грн. х 2662,40 грн. : 24670 грн.).
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд,
у х в а л и в :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 14.10.2025-100002508 від 14.10.2025 у сумі 16415 грн, а також судові витрати в сумі 1771,52 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», м. Київ, вул. Саксаганського 133-а, код ЄДРПОУ 37356833.
Відповідачка: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повне судове рішення складене 17.11.2026.
Суддя Тетяна ШИЯНОВСЬКА
Судове рішення № 141555157, Ковпаківський районний суд м. Суми було прийнято 17.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 592/12825/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: