Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 452/2722/26
Провадження № 2/455/1151/2026
РІШЕННЯ
Іменем України
17 листопада 2026 року м.Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Івасенко С.М.,
секретаря судового засідання Бобельської Н.М.,
учасники справи - не з`явилися,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та
В С Т А Н О В И В:
08 липня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (далі - позивач, новий кредитор) звернулося до суду з позовною заявою з вимогою до ОСОБА_1 (далі - відповідач, позичальник, споживач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.01.2025 року відповідач та Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» (далі - кредитор) уклали договір № 8665425 про надання споживчого кредиту (далі - кредитний договір). Кредитор свої обов`язки виконав - надав кредит. Відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання, визначені кредитним договором, не виконував, що стало підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості в судовому порядку. При цьому, кредитор відступив право вимоги за кредитним договором позивачу.
07 жовтня 2026 року суд відкрив провадження у справі та постановив слухати справу в порядку спрощеного позовного провадження. За клопотанням позивача витребував від АТ «А-БАНК» фінансові та інші документи, які мають значення для правильного вирішення справи. 12.10.2026 року АТ «А-БАНК» виконало вимогу суду та надало витребувані документи.
16 жовтня 2026 року представник відповідача, адвокат Шокуров Ю.Л., подав відзив на позовну заяву. З позовними вимогами не погодився. Визнав, що відповідач уклав кредитний договір з кредитором на суму 9900,00 грн. Вважав, що позивач не довів, отримання відповідачем кредитних коштів, а тому просив відмовити в позові. Також просив провести розгляд справи за його відсутності.
Позивач з аргументами представника відповідача не погодився, 16 жовтня 2026 року подав відповідь на відзив. Зазначив, що надав докази надання кредитором відповідачу кредиту в розмірі 17900,00 грн, а відповідач не спростував цього факту. Просив позов задовольнити та стягнути заборгованість за кредитним договором та судові витрати.
Судове засідання, призначене на 28 жовтня 2026 рік, суд відкладав на 17 листопада 2026 року, оскільки це була перша неявка відповідача, повідомленого належним чином, і який не проінформував суд про причини неявки.
В судове засідання, призначене на 17 листопада 2026 року, сторони не з`явилися, були належним чином повідомленими про час, дату та місце розгляду справи. Представники позивача та відповідача подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідач викликався до суду шляхом розміщення оголошення про виклик на сайті суду 28.10.2026 року, оскільки попередня судова повістка повернулася з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» ( трекінг R067300399816). Суд також повідомляв відповідача про судове засідання СМС повідомлення на номер телефону та на електронну адресу, зазначені в позовній заяві. Електронні сповіщення на електронну пошту та на номер телефону відповідач отримав 28.10.2026 року.
Отже, суд вжив передбачені процесуальним законом заходи для забезпечення права учасників справи бути повідомленими про дату, час і місце розгляду справи та брати особисту участь в судових засіданнях.
Суд на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, не здійснював фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши докази та здійснивши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також проаналізувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд встановив такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
14.01.2025 року кредитор та відповідач уклали кредитний договір, що підтверджується його паперовою копією .
Відповідно до умов якого кредитор мав надати відповідачу кредит у гривні а споживач зобов`язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором (п.1.2.).
Факт укладення кредитного договору визнав відповідач через свого представника.
Сума кредиту ( загальний розмір) - 9900,00 грн ( п. 1.3.), строк кредиту - 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, детальні терміни(дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - графік платежів) , та є додатком №1 до кредитного договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що позичальник виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в кредитному договорі. (п. 1.4.). Кредитор міг ініціювати продовження строку кредиту/збільшення суми кредиту. (п.1.4.1.). Стандартна процентна ставка становила 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 кредитного договору. Знижена процентна ставка 0,95 % в день мала застосовуватись якщо споживач до 13.02.2025 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатив кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснив часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, міг отримати від кредитора індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, перераховувався за зниженою процентною ставкою. ( п. 1.5.1, 1.5.2.). Дата повернення кредиту - 09.01.2026 рік ( додаток №1 до кредитного договору).
Кредитні кошти мали надаватися позичальнику шляхом перерахування на поточний рахунок споживача з використанням реквізитів платіжної картки НОМЕР_1 (п.2.1.). Дати надання кредиту: 14.01.2025 або 15.01.2025 (п.2.2).
Кредитор мав право укладати договори щодо відступлення права вимоги за кредитним договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача ( пп.3 п. 4.1.).
Відповідач зобов`язався у встановлений кредитним договором строк повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені кредитним договором ( пп. 1 п. 4.4.).
Внесення змін та доповнень до кредитного договору мало оформлюватися шляхом підписання сторонами додаткових договорів/угод ( п. 7.1.).
14.01.2025 року кредитор та відповідач уклали додаткову угоду до кредитного договору, що підтверджується його паперовою копією .
Внесли зміни в п. 1.3. кредитного договору та збільшили суму кредиту на 8000,00 грн до 17 900,00 грн ( п. 1.1. додаткової угоди) . Додаток №1 до кредитного договору виклали в новій редакції (п1.2. додаткової угоди).
Від імені кредитора кредитний договір, додатки та додаткову угоду підписав його директор відповідно до п. 9.6. кредитного договору. Відповідач підписав договір, додатки та додаткову угоду електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ) 14.01.2025 року.
Одноразові ідентифікатори НОМЕР_2 , А5392 відправлені кредитором на номер телефону НОМЕР_4 , який зазначений у розділі 10 кредитного договору та розділі 9 додаткової угоди до кредитного договору.
Перед укладенням кредитного договору та додаткової угоди відповідач отримав під підпис (одноразовим ідентифікатором НК6107, QZ2436) паспорти споживчого кредитування із інформацією про умови кредитування, в тому числі і у разі укладення додаткової угоди.
Кредитор свої зобов`язання за кредитним договором та додатковою угодою до нього виконав, 14.01.2025 року перерахував кошти відповідачу двома траншами - 14.01.2025 о 15:09 в сумі 9900,00 грн та 14.01.2025о 16:15 в розмірі 8000,00 грн на платіжну картку НОМЕР_1 через систему платежів EasyPay, що підтверджується копією довідки ТОВ « ФК « Контрактовий дім» від 06.02.2026 року № 20143.
АТ «А-БАНК» підтвердило, що відповідач має оформлений банківський рахунок № НОМЕР_5 до якого емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_6 , на яку 14.01.2025 року було зараховано кошти в сумі 9900,00 та 8000,00 грн, номер телефону НОМЕР_4 знаходиться в анкетних даних відповідача, що підтверджується листом АТ «А-БАНК» від 09.10.2026 року №68601/47-261008/163-БТ та випискою по картковому рахунку.
Заборгованість за кредитним договором, яка розрахована кредитором станом на 03.02.2026 рік становила 23796,98 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту - 6748,62 грн, по процентам - 8098,36 грн ( (5101,50 грн ( нараховані проценти за зниженою ставкою)+ 25403,80 грн ( нараховані проценти за стандартною ставкою)) -22406,94 грн ( сплачені відповідачем проценти згідно даних кредитора, відображених в картці обліку договору ( розрахунок заборгованості)) та по штрафним санкціям - 8950,00 грн., що підтверджується копіями картки обліку договору(розрахунок заборгованості) та випискою з особового рахунку за договором, сформованою позивачем. Згідно даних кредитора, які відображені в картці обліку договору(розрахунок заборгованості) відповідач погасив 33558,22 грн ( колонка - платежі), ці кошти кредитором були розподілені так: 11151,38 грн на погашення основного боргу, 22406,94 грн - на погашення процентів за користування кредитом.
Вимоги про стягнення штрафних санкцій у межах цієї справи позивач не заявляв.
09.09.2025 року кредитор скерував на адресу відповідача вимогу про дострокове повернення кредиту, що підтверджується копією вимоги вих. №8665425/1 Доказів скерування цієї вимоги відповідачу про дострокове повернення кредиту позивач не надав.
04 лютого 2026 року кредитор та позивач уклали договір факторингу № 04022026, за яким позивач зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження кредитора за плату, а кредитор відступити позивачу право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить кредитору. ( п. 1.1.). Перехід від кредитора до позивача прав вимоги заборгованості до боржників мав відбутися в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно Додатку №3, після чого позивач ставав кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набував відповідні права вимоги. Підписаний та скріплений печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджував факт переходу від кредитора до нового кредитора прав вимоги заборгованості та був невід`ємною частиною договору факторингу ( п.1.2). В цей же день (04.02.2026) кредитор та позивач підписали акт прийому-передачі реєстру боржників, що підтверджується його копією. Згідно копії реєстру боржників від 04.02.2026 року кредитор відступив позивачу право вимоги за кредитним договором відповідача (рядок 135). Новий кредитор передав кошти в розпорядження кредитора, що підтверджується копіями платіжних інструкцій № 919 від 10.02.2026 року, №925 від 12.02.2026 року, №932, 933,934 від 13.02.2026 року.
Із встановлених обставин вбачається, що спір виник щодо заборгованості, яка утворилася внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором. Між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини на основі споживчого кредиту, що врегульовано статтею 1054 Цивільного кодексу України (далі ЦК) із врахуванням Закону України »Про споживче кредитування» та Закону України »Про електронну комерцію».
Відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису, що відповідає положенням та абзацу другого частини другої статті 639 ЦК. Вказану позицію детально розкрив Верховний Суд у своїй постанові від 12 січня 2021 року по справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243 св 20), яка враховується судом при застосуванні відповідних норм права згідно із частиною четвертою статті 263 ЦПК України.
Представник відповідача визнав факт укладення його довірителем кредитного договору.
Необхідність виконання належним чином взятих на себе зобов`язань, обов`язковість договору і наслідки не виконання зобов`язання передбачені статтями 525, 526, 530 , 610, 611 ЦК.
Кредитор виконав належним чином взятий на себе обов`язок надати кредит в сумі 17900,00 грн, що підтверджується копією довідки ТОВ « ФК « Контрактовий дім» від 06.02.2026 року № 20143, випискою по картковому рахунку і листом АТ «А-БАНК» від 09.10.2026 року №68601/47-261008/163-БТ.
У порушення вимог Закону, відповідач в односторонньому порядку відмовився від належного виконання договірних зобов`язань, в установлені строки заборговані суми не повернув.
В силу статей 512, 1077, 1078 ЦК позивач в законному порядку набув право вимоги за кредитним договором до відповідача.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Надані позивачем докази в частині, що підтверджують існування зобов`язальних правовідносин між сторонами та неналежну поведінку відповідача суд визнає належними і допустимими, достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують існування договірних правовідносин між сторонами та неналежну поведінку відповідача. Однак надані позивачем докази не підтверджують заявлену до стягнення суму заборгованості.
Відповідач не надав доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань повністю. Аргументи про те, що відсутнє підтвердження надання кредиту та, відповідно, і заборгованості, суд відхиляє, оскільки відповідач побудував своє заперечення на недоведеності позовних вимог, не навівши доказів в обґрунтування своєї позиції. А ні відповідач, а ні його представник не прокоментували надану банком виписку про рух коштів по рахунку відповідача, яка містить інформацію про зарахування 14.01.2025 року ( в день видачі двох траншів кредиту) на рахунок відповідача коштів в розмірі 9900,00 та 8000,00 грн.
Визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази, перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань Вказану позицію висловив Верховний Суд у своїй постанові від 12 січня 2021 року по справі № 462/5025/20 (провадження № № 61-11608св22), яка враховується судом при застосуванні відповідних норм права згідно із частиною четвертою статті 263 ЦПК.
Суд погодився із розрахованою сумую заборгованості по тілу кредиту та процентів, оскільки здійснений розрахунок відповідає умовам договору. Проценти нараховані в межах строку кредитування (до 09.10.2025 року) та відповідно до погодженої процентної ставки ( п.1.5.1.-1.5.2.). Картка обліку Договору (розрахунок заборгованості свідчить, що при розрахунку заборгованості за кредитним договором, кредитор врахував здійсненні відповідачем погашення на загальну суму 33558,22 грн, а позивач після набуття права вимоги за кредитним договором нових нарахувань не здійснював.
Враховуючи, наведені розрахунки, суд доходить висновку, що позов слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 14846,98 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6748,62 грн та по нарахованих процентах в розмірі 8098,36 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При зверненні до суду позивачем сплачено 2662,40 грн. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією кредитного переказу коштів від 06.07.2026 року
Крім цього, представник позивача просив суд стягнути на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн. Відповідач ніяк не прокоментував розмір заявлених випрат на правничу допомогу. На підтвердження понесених витрат на правову допомогу представник позивача надав копії договору №20/01/26-02 про надання правничої допомоги від 20.01.2026 року, додаткової угоди №25771535924 від 20.04.2026 року та акта приймання-передачі наданих послуг від 05.05.2026 з детальним описом виконаних робіт на суму 7000 грн.
Згідно із акт приймання-передачі наданих послуг від 05.05.2026, сторони погодили надання правових послуг, а саме складання позовної заяви - 2 години, вартість послуги 5000,00грн., вивчення матеріалів справи 2 години, вартість послуги 1000,00грн, підготовка та подання адвокатського запиту 1 година вартість послуги 500,00 грн, підготовка клопотання про отримання інформації про зарахування кредитних коштів 1 година , вартість послуги 500,00 грн.
Суд констатує, що спір, який є предметом розгляду у цій справі, для професійного правника є незначної складності, відноситься до категорії малозначних справ, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною. АО «Тимошенко і партнери» надає позивачу послуги правового характеру в таких категоріях спорів на постійній основі ( про що свідчить договір про правову допомогу), позовна заява є типовою, не містить складних юридичних конструкцій аналізу законодавства чи практики Верховного Суду, не містить детальних пояснень розрахованих сум заборгованості, їх відповідності умовам укладеного кредитного договору , а відтак заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 гривень є явно завищеними порівняно з вартістю послуг з правничої допомоги необхідних та достатніх для підготовки та складання позовної заяви в таких категоріях справ. Представником позивача жодним чином не мотивована необхідність витрачання значного часу на аналіз документів, які знаходяться в матеріалах справи, ступінь складності та новизни правових питань, досліджених ним.
Керуючись принципами справедливості, виходячи з критерію реальності витрат та розумності їх розміру, тобто відповідності понесених витрат, складності, обсягу та характеру наданої представником допомоги, а також співмірності цих витрат із ціною позову, конкретних обставин справи, суд вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу, є явно завищеним і непропорційним об`єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, обсяг наданих представником послуг не відповідає критерію реальності, а відтак суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу до 4000,00 гривень, оскільки саме такий розмір витрат вважає необхідним і неминучим для позивача, який залучив АО «Тимошенко і партнери» для надання професійної правничої допомоги.
Позовні вимоги задоволені повністю, а тому судовий збір та витрати на правову допомогу потрібно покласти на відповідача.
Керуючись ст.12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 280-282, 352, 354 ЦПК України,
У Х В А Л И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за договором №8665425 про надання споживчого кредиту від 14.01.2025 року в розмірі 14846 грн 98 коп. ( чотирнадцять тисяч вісімсот сорок шість гривень 98 коп.), з яких заборгованість по тілу кредиту - 6748,62 грн та по процентам - 8098,36 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» судові витрати, що становлять 2662 грн 40 коп. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» судові витрати, що становлять 4000 грн 00 коп. ( чотири тисячі гривень ) - витрати на правничу допомогу.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 17 листопада 2026 року.
Учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДР 43541163, рахунок у форматі IBAN: НОМЕР_7 UAH.
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 .
Суддя С.М. Івасенко
Судове рішення № 141554023, Старосамбірський районний суд Львівської області було прийнято 17.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 452/2722/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: