Ухвала суду № 141553383, 17.11.2026, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Дата ухвалення
17.11.2026
Номер справи
644/9488/26
Номер документу
141553383
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

17.11.2026 Суддя Маркосян М. В.

Справа № 644/9488/26

Провадження № 2/644/5790/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2026 року.

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

Головуючої судді Маркосян М.В.,

за участю секретаря судового засідання Григоряна Р.О.

розглянувши в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Чугуївська державна нотаріальна контора Харківської області про усунення перешкод у володінні майном, скасування запису про обтяження нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Індустріального районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 , Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» та просить суд скасувати запис про обтяження № 41206722 (внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 57327697 від 27.03.2021), вид обтяження: заборона на нерухоме майно, щодо об`єкта нерухомого майна житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2292719563257).

В обґрунтування позову посилається на те, що позивачка є єдиною власницею нерухомого майна будинку АДРЕСА_1 . Будинок безперервно з 1974 року належав родичам позивачки та їй самій, жодного відношення к відповідачу ОСОБА_2 позивачка не має. Однак, позивачка дізналась, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яка підтверджується Інформаційною довідки №485019585 від 08.07.2026, на майно позивачки зареєстровано обтяження, при цьому зазначено, що обтяжене майно ОСОБА_2 , а обтяжувачем є Державний ощадний банк України. Обтяження зареєстроване на підставі повідомлення «Ощадбанк» від 25.05.1990 року. Зазначений запис про обтяження був перенесений до електронного реєстру під час оформлення прав на майно в порядку спадкування 27.03.2021.

Підстави для продовження існування обтяження відсутні, але оскільки позивачка, яка набула у власність зазначене нерухоме майно, не є та не була учасником справи, за якою було накладено обтяження на нерухоме майно, у неї немає інформації щодо підстав обтяження, вона не може скасувати накладені обмеження інакше, як шляхом звернення до суду із зазначеним позовом.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Харкова від 27.07.2026 було відкрито провадження у справі у загальному позовному провадженні, призначене підготовче судове засідання у справі.

Від відповідача, АТ «Державний ощадний банк України» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив про те, що заперечує проти заявлених вимог в повному, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, а позов таким, що не підлягає задоволенню, оскільки заборона накладалась/вносилась Чугуївською державною нотаріальною конторою на майно, власником якого значиться ОСОБА_2 і АТ «Ощадбанк» не може нести відповідальність за внесення, вірогідно, помилкової інформації у 2006 році щодо об`єкту нерухомого майна яка міститься в реєстрі. Крім цього, на даний час у АТ «Ощадбанк» відсутні будь-які права, обов`язки, інтереси щодо вказаного в позові нерухомого майна. Отже, Позивачем робиться помилковий висновок щодо визначення АТ «Ощадбанк» Відповідачем у справі за відсутності будь-яких правовідносин з Банком. АТ «Ощадбанк» вважає, що належним Відповідачем у даній справі є нотаріус або інший суб`єкт державної реєстрації прав, який наділений повноваженнями на вчинення відповідної (нотаріальної /реєстраційної) дії щодо зняття заборони відчуження об`єкта нерухомого майна (у разі відмови у вчиненні такої дії (реєстраційної/нотаріальної), а не АТ «Ощадбанк», який жодною дією чи бездіяльністю не перешкоджає Позивачу у реалізації права на вказане нерухоме майно, зокрема володіти, користуватись та розпоряджатись вказаним вище майном (будинком) на свій розсуд та у своїх інтересах.

Від представника позивачки, адвоката Стеганцова М.С., надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено про те, що позивач повністю погоджується з твердженням банку у відзиві про те, що договірні відносини між ОСОБА_1 та АТ «Ощадбанк» відсутні. Однак, відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо обтяження № 41206722, зареєстрованого 13.04.2006 Чугуївською державною нотаріальною конторою, підставою обтяження вказано: Повідомлення б/н, видане 25.05.1990, де видавником прямо зазначено «Ощадбанк». Оскільки у публічному реєстрі наявний запис про те, що ініціатором (видавником документа) заборони є Ощадбанк, незалучення його до участі у справі могло б стати самостійною підставою для відмови у позові у зв`язку з неналежним складом учасників справи. Таким чином, АТ «Ощадбанк» залучено як співвідповідача не через його фактичні протиправні дії у сьогоденні, а виключно через наявність юридичного факту згадки його найменування в реєстрі як обтяжувача (видавця повідомлення), що вимагає процесуальної участі банку для законного вирішення спору. Також, зазначили про те, що зважаючи на те, що АТ «Ощадбанк» офіційно визнав відсутність своїх претензій на майно та не заперечує право власності позивача, сторона позивача не наполягає на солідарному стягненні судового збору з АТ «Ощадбанк» і не заявляє покладання судових витрат на відповідача 2. Позивач погоджується, щоб судові витрати були залишені за позивачем або покладені виключно на Відповідача 1, якщо це сприятиме швидкому та об`єктивному розгляду справи.

Від відповідача ОСОБА_2 , третьої особи Чугуївська державна нотаріальна контора Харківської області відзив, пояснення у справі, клопотання не надходили.

У підготовче судове засідання не з`явились учасники, повідомлялись про судове засідання належним чином.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Харкова від 05.10.2026 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, повідомлялися про судовий розгляд шляхом направлення повісток та повідомлень до електронних документів.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи за його участю в режимі відеоконференції, однак, зазначена заява надійшла до суду за один день до судового засідання, що унеможливило постановлення судом письмової ухвали з цього питання. Суд намагався підключити представника до судового засідання, але за технічних причин відеоконференція не відбулась.

Суд, вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача, відповідача та третьої особи, на підставі заяв по суті справи, пояснень, наданих доказів. У відповідності до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Провівши повний та всебічний розгляд справи, заслухавши учасників провадження та дослідивши надані сторонами докази, суд встановив таке.

ОСОБА_1 є власницею житлового будинку загальною площею 51,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на будинок позивач набула в порядку спадкування за законом після смерті своїх батьків: на 1/2 частки - після смерті матері, ОСОБА_3 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.02.2021 року, виданого приватним нотаріусом Томчуком С.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 148. та на 1/2 частки - після смерті батька, ОСОБА_4 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.03.2021 року, виданого державним нотаріусом Дідік Є.Г. та зареєстрованого в реєстрі за № 55.

Згідно з інформаційною довідкою № 485019585 від 08.07.2026 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо належного їй Будинку зареєстровано обтяження, а саме: Вид обтяження: заборона на нерухоме майно; Особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_2 Підстава обтяження: ПОВІДОМЛЕННЯ б/н, видане 25.05.1990 року видавником «Ощадбанк»; Додаткові відомості: арх. док. 9 за 25.05.1990. Цей запис був перенесений до діючого реєстру 27.03.2021 року під час оформлення спадкових прав позивача.

Як вбачається з наданих позивачкою документів, зокрема згідно з копією договору від 30.07.1974 року, ОСОБА_4 купив житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 . Після смерті ОСОБА_4 зазначений будинок успадкувала позивачка та її мати, дружина ОСОБА_4 ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_3 зазначене майно успадкувала позивач ОСОБА_1 . Отже, жодних даних про те, що зазначене нерухоме майно колись належало або могло належати відповідачці ОСОБА_2 немає.

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 485019585 від 08.07.2026 року, на належний позивачу будинок зареєстровано обтяження, де обтяжувачем вказано АТ «Ощадбанк». Водночас у відповідь на адвокатський запит банк повідомив, що не має жодного відношення до цього арешту, також, цю свою позицію АТ «Ощадбанк» підтвердило при розгляді справи у заяві по суті справи.

Відповідно до статті 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

За змістом ст. ст. 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

У відповідності до ч. ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за отриманням свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Позивачка, як власниця успадкованого майна, позбавлена права на розпорядження таким майном в подальшому в зв`язку із наявністю запису про обтяження майна.

З аналізу норм Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року №1404-VIII, щодо підстав накладення арешту на майно боржника та зняття такого арешту вбачається, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який виконавець має право застосувати для забезпечення реального виконання виконавчого документа, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.

Підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини встановлені ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Відповідно до висновку Верховного Суду України від 15 березня 2013 року у справі №6-26цс13, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

Згідно з ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Судом встановлено, що позивач є спадкоємцем на нерухоме майно, на яке накладено арешт.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожний громадянин має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

За змістом ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 321 ЦК України закріплено принцип непорушності права власності. Зокрема, встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з положеннями ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

В постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12 (провадження № 61-5972св19), від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15-ц (провадження № 61-18160св19), від 26 січня 2022 року у справі № 127/1541/14-ц (провадження № 61-2829св21), в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2023 року у справі № 127/1547/14-ц (провадження № 61-12997св21), в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 січня 2023 року у справі № 2-3600/09 (провадження № 61-12406св21), викладено правовий висновок про те, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому суд враховує, що скасувати арешт в іншому порядку неможливо, оскільки відсутні документи та відомості як про підставу арешту так і про наявні вимоги обтяжувача до позивача.

Отже, наявність накладеного обтяження порушує права позивача на розпорядження майном, що дає підстави для задоволення позову, оскільки іншим шляхом відновити порушені права позивача неможливо.

Арешт на спадкове майно було накладено за повідомленням б/н, видане 25.05.1990 року видавником «Ощадбанк»; Додаткові відомості: арх. док. 9 за 25.05.1990. Інші дані відсутні. Отже, саме АТ «Ощадбанк» є особою, яка ініціювала обтяження майна за наявною у суда та в учасників справи інформацією.

Суд зазначає, що позов подано до належних та відомих позивачці відповідачів, а, також суд вважає, що підстави для обтяження нерухомого майна, яке було накладено за заявою АТ «Ощадбанк» у 1990 році наразі відсутні, отже за заявою АТ «Ощадбанк» таке обтяження могло бути скасовано, однак відповідач в добровільному порядку заяву про скасування обтяження майна не подав, що безумовно, є його правом, а не обов`язком.

Відповідно до правової позиції Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, зазначеної Постанові від 02 лютого 2022 року у справі справа № 607/3269/21, відповідачами у справі про зняття арешту з майна є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Враховуючи наявність накладеного арешту (обтяження) на майно, неможливість скасування обтяження в позасудовому порядку, оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешт позбавлений можливості захистити своє порушене право власності, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача, оскільки позовні вимоги відповідають закону та знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 81, 133, 141, 212 218, 247, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Чугуївська державна нотаріальна контора Харківської області про усунення перешкод у володінні майном, скасування запису про обтяження нерухомого майна, задовольнити повністю.

Усунути перешкоди у користуванні, розпорядженні та володінні нерухомими майном та скасувати запис про обтяження № 41206722 (внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 57327697 від 27.03.2021), вид обтяження: заборона на нерухоме майно, щодо об`єкта нерухомого майна - житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2292719563257).

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання безпосередньо до Харківського апеляційного суду апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

Відповідачі: ОСОБА_2 (інші дані суду невідомі), Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (Код ЕДРПОУ: 00032129 місцезнаходження: вул. Госпітальна, 12Г, м. Київ, 01001).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Чугуївська державна нотаріальна контора Харківської області (Адреса: вул. Старонікольська, буд. 44, м. Чугуїв, Харківська область, 63503, ЄДРПОУ: 02894101).

Повне рішення суду складено 17.11.2026.

Суддя Марина МАРКОСЯН

Часті запитання

Який тип судового документу № 141553383 ?

Документ № 141553383 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 141553383 ?

Дата ухвалення - 17.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141553383 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141553383, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Судове рішення № 141553383, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова) було прийнято 17.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.

Судове рішення № 141553383 відноситься до справи № 644/9488/26

Це рішення відноситься до справи № 644/9488/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141553381
Наступний документ : 141553385