Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 644/1301/26
Провадження № 3/644/608/26
П О С Т А Н О В А
Іменем України
06 листопада 2026 р. м.Харків
Індустріальний районний суд м. Харкова у складі :
головуючого судді - Попової В.О.,
за участю секретаря судового засідання - Плаксій К.А.,
захисника особи, яка притягується до
адміністративної відповідальності - адвоката Гуревича Р.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення, матеріали по якій надійшли з відділу поліцейської діяльності № 1 Куп`янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП
у с т а н о в и в:
ОСОБА_1 06 лютого 2026 року о 21 годині 47 хвилин, рухаючись в с. Шевченкове по вул. Цапкова, 1, Куп`янського району Харківської області, керував транспортним засобом ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився в установленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням газоаналізатора Drager Alcotest 6810. В результаті огляду встановлено вміст алкоголю 1,03 %0 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України.
За вказаним фактом складено протокол про адміністративне правопорушення від 06.02.2026 серії ААД № 914272 за ч.1 ст.130 КУпАП. В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що свідки не залучались, велась відеофіксація на б/к 1113007610/2, 1113007611/4.
В судовому засіданні захисник Гуревич Р.Г. в режимі відеоконференції просив провадження у справі закрити за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Мотивував свої доводи аналогічно викладеному ним в письмовому клопотанні вх. №9456/26 від 12.03.2026, (а.с.42-57). Зазначав про порушення працівниками поліції проведення процедури огляду водія, а саме: на його думку, працівники поліції не пропонували пройти медичний огляд в закладі охорони здоров`я, а також не надали відомості щодо повірки газоаналізатору, не провели контрольний забір повітря та взагалі не встановлювали ознак сп`яніння. Крім того, захисник вважає, що працівники поліції взагалі не мали права проводити огляд водія-військовослужбовця на стан алкогольного сп`яніння, оскільки такі водії мають спеціальний статус. Також, захисник вважає, що час в направленні для проведення огляду не відповідає фактичним обставинам справи. Просив суд закрити провадження по справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Водій ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надавши письмові пояснення, (а.с.65), де не визнав свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, вважав дії поліцейських незаконними, навіть злочинними. Просив суд закрити провадження по справі у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постановою Індустріального районного суду міста Харкова від 31.03.2026 у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 адвоката Гуревича Родіона Геннадійовича про зупинення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення відмовлено.
Постановою Індустріального районного суду міста Харкова від 17.09.2026 у задоволенні клопотання адвоката Гуревича Родіона Геннадійовича про призначення судову експертизу відео-, звукозапису - відмовлено.
Суд, вислухавши захисника Гуревич Р.Г., дослідивши матеріали справи та відеозапис, доходить наступного.
Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Не дивлячись на невизнання ОСОБА_1 своєї провини, факт скоєння ним правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується матеріалами по справі про адміністративне правопорушення:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 914272 від 06.02.2026, складеним 06.02.2026 у відношенні ОСОБА_1 уповноваженою державою особою, (а.с. 1);
- роздруківкою приладу Drager Alcotest 6810 результатів тестування водія ОСОБА_1 на алкоголь. Результат проведеного огляду склав 1.03 %0 (проміле), (а.с. 3);
- актом огляду на стан сп`яніння з використання спеціальних технічних засобів, відповідно якого результат огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння позитивний 1,03%0 проміле; акт засвідчений підписом ОСОБА_1 щодо результатів огляду, (а.с. 4);
- відеозаписом за участю ОСОБА_1 , доданого до протоколу про адміністративне правопорушення встановлено, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 було зупинено на підставі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Про причину зупинки, було повідомлено водія. Під час вчинення процесуальних дій, пов`язаних із забезпеченням безпеки дорожнього руху у водія було встановлено о 21 год. 53 хв. 06 с. ознаки алкогольного сп`яніння, (відеофайл 0000000_00000020260206214734_0007) запах алкоголю з порожнини роту. Водій виконав законну вимогу поліцейського та пройшов огляд на стан сп`яніння на місці зупинки. Результат проведеного огляду склав 1.03 %0 (проміле). На відеофайлі 0000000_00000020260206220733_0008 зафіксовано, що о 22 год. 33 хв. 04 с., повідомивши результат огляду ОСОБА_1 , працівник поліції запропонував йому пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі в разі не згоди з проведеним оглядом на місці зупинки, на що ОСОБА_1 відмовився. Про надання йому документів на зазначений технічний засіб не клопотав.
Згідно довідки інспектора САП Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції Фендрикової Юлії, згідно облікових даних «Інформаційний портал Національної поліції України», ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 терміном дії з 25.11.2025 до 25.11.2055, (а.с. 15).
Як вбачається з протоколу серії ААД № 914272 від 06.02.2026, складеного у відношенні ОСОБА_1 , останній його підписав, заперечень, зауважень щодо невідповідності внесених до протоколу даних не заявляв.
Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ`єктивне ставлення.
Протокол про адміністративне правопорушення та відеозапис не містять істотних розбіжностей, а інші матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи.
З урахуванням викладеного протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 серії ААД № 914272 від 06.02.2026 складено в установленому законом порядку, що відповідає вимогам ст. ст. 254, 256 КУпАП.
Відповідно до ст.251 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є доказом, в якому містяться фактичні дані про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Зібрані у справі про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 докази, суд визнає належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам ст. 251 КУпАП.
Будь-яких доказів, що спростовують дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , його захисник суду не надали.
При розгляді адміністративного матеріалу, суд досліджує протокол про адміністративне правопорушення в сукупності з іншими доказами, які додані до нього та містяться в матеріалах справи.
Належить взяти до уваги те, що протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженою державою особою. Проте ОСОБА_1 та його захисник не скористався процесуальною можливістю та не зверталися із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, якими були складені відповідні процесуальні документи у цій справі (ст. 267 КУпАП). Також стороною захисту не надано відомостей про звернення до суду в порядку, передбаченому ст. 5, 20, 286 КАС України щодо оскарження дій або бездіяльності відповідних посадових осіб працівників поліції.
Сторона захисту не скористалась своїм правом та не надала до суду доказів на підтвердження версії щодо незаконності дій працівників поліції під час складання ними матеріалів про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 . Матеріали справи не містять відповідних відомостей, що обумовлюють не винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За таких обставин суд дійшов висновку, що відомості, які зафіксовані в письмових доказах, що долучені до матеріалів справи, відповідають дійсності.
Будь-яких фактичних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність вищевказаних відеозаписів та доказів, що спростовують дані, які містяться в протоколі про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , його захисником суду не надано.
Протокол про адміністративне правопорушення та відеозаписи не містять істотних розбіжностей, а інші матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи.
За змістом ст.ст. 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення.
З врахуванням викладеного протокол про адміністративні правопорушення серії ААД № 914272 від 06.02.2026 у відношенні ОСОБА_1 складений в установленому законом порядку, що відповідає вимогам ст.ст. 254, 256 КУпАП.
Щодо доводів сторони захисту про те, що огляд ОСОБА_1 як водія-військовослужбовця має проводитись співробітниками ВСП відповідно до вимог ст. 266-1 КУпАП, належить зазначити наступне.
Аналіз положень ст.266-1 КУпАП свідчить про те, що даною нормою права не визначається порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які керують транспортним засобом.
Тобто, положення ст.266-1КУпАП стосуються лише військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б КУпАП або під час виконання водіями-військовослужбовцями невідкладних бойових завдань, пов`язаних із врятуванням життя або забезпеченням боєздатності підрозділу чи термінового реагування на зміну бойової обстановки, яка об`єктивно загрожує проведенню бойових дій.
Таким чином, для військовослужбовців, які керують транспортним засобом застосовується порядок проходження огляду, передбачений ст. 266 КУпАП, які проводять працівники Національної поліції.
Згідно приписів ч. 1 ст. 15 КУпАП за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, санітарних норм, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил, вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування у разі винесення термінового заборонного припису, порушення тиші в громадських місцях, неправомірне використання державного майна, незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, невжиття заходів щодо окремої ухвали суду, ухилення від виконання законних вимог прокурора, порушення законодавства про державну таємницю, порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України» одним із завдань Служби правопорядку є забезпечення безпеки дорожнього руху військових транспортних засобів, контроль за рухом транспортних засобів і перевезенням вантажів Збройних Сил України.
Вимогами п. 2 ч.2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що водії військових транспортних засобів зобов`язані виконувати передбачені законом вимоги поліцейського або посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами.
Відтак, статус водія в осіб, які керують військовими транспортними засобами, на думку суду, не виключається, у зв`язку з чим водії військовослужбовці є суб`єктами правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП.
Стосовно доводів захисника ОСОБА_2 щодо виявлення ознак сп`яніння працівниками поліції суд зазначає наступне.
Відповідно до п.3 Розділу І «Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі Інструкція) вбачається, що ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Зазначеними нормами закону встановлено, що поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України, керуючись вищенаведеним переліком ознак сп`яніння, самостійно визначає наявність чи відсутність підстав у особи для проходження огляду на стан сп`яніння.
Тобто, виявлення працівником поліції у водія ознак наркотичного чи алкогольного сп`яніння належить виключно до його повноваженнями, що знайшло своє законне відображення у процесуальному закріпленні працівником поліції своїх висновків щодо наявності ознак сп`яніння у ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення. Зазначене узгоджується з вимогами ст. 252 КУпАП відповідно до яких орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З відомостей відеозапису вбачається, що працівниками поліції у водія ОСОБА_1 працівниками поліції було встановлено ознаки алкогольного сп`яніння о 21 год. 53 хв. 06 с. ознаки алкогольного сп`яніння, (відеофайл 0000000_00000020260206214734_0007) запах алкоголю з порожнини роту.
З огляду на викладене, суд вважає дотриманими вимоги ст. 266 КУпАП в частині виявлення ознак сп`яніння водія працівниками поліції та вважає доводи сторони захисту в цій частині необґрунтованими та суб`єктивними.
Доводи захисника ОСОБА_3 стосовно порушення працівниками поліції порядку проведення огляду, яка полягає у не направленні водія до закладу охорони здоров`я є суб`єктивними з огляду на наступне.
Вимогами ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП встановлено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.
З відомостей оглянутого в судовому засіданні відеозапису, а також акту проведеного огляду та направлення на медичний огляд у їх нерозривному взаємозв`язку вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп`яніння на місці зупинки. На відеофайлі 0000000_00000020260206220733_0008 зафіксовано, що о 22 год. 33 хв. 04 с. повідомивши результат огляду ОСОБА_1 , працівник поліції запропонував йому пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі в разі не згоди з проведеним оглядом на місці зупинки, на що ОСОБА_1 відмовився. Про надання йому документів на зазначений технічний засіб не клопотав.
За таких обставин, суд доводи захисника в цій частині суто суб`єктивними та розцінює їх, як обраний спосіб захисту ОСОБА_1 .
Доводи захисника про те, що працівники поліції не провели контрольний забір перед початком огляду, спростовуються дослідженим відеозаписом (відеофайл 0000000_00000020260206220733_0008 о 22 год. 31 хв. 25 с.). У зв`язку з чим такі доводи суд вважає безпідставними.
Доводи захисника Гуревича Р.Г. стосовно розбіжностей у часі зазначеному в направленні на проведення медичного огляду, на переконання суду, не мають у цій справі процесуального значення, оскільки ОСОБА_1 не висловив незгоди з результатами проведеного на місці зупинки огляду. На відеофайлі 0000000_00000020260206220733_0008 зафіксовано, що о 22 год. 33 хв. 04 с. повідомивши результат огляду ОСОБА_1 , працівник поліції запропонував йому пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі в разі не згоди з проведеним оглядом на місці зупинки, на що ОСОБА_1 відмовився. Таку поведінку ОСОБА_1 суд розцінює як його згоду з результатами проведеного огляду.
Разом з тим, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 1070512) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.
У зв`язку з наведеним, належить врахувати, що суд оцінює докази в їх сукупності.
З відомостей відеозапису та акту огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп`яніння. Результат проведеного огляду 1,03 проміле. Крім того, належить врахувати, що дії працівників поліції з цих підстав не оскаржувались стороною захисту, а зазначених вище відомостей справи достатньо для правильного вирішення цієї справи та надають змогу встановити, що ОСОБА_1 дійсно порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин суд вважає доводи захисника Гуревича Р.Г. щодо відсутності складу правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП необґрунтованими та розцінює їх, як обраний спосіб захисту ОСОБА_1 .
Щодо доводів захисника Гуревича Р.Г. про можливість залишити ОСОБА_1 посвідчення водія належить зазначити , що санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП є безальтернативною.
Вимогами ч. 4 ст. 30 КУпАП встановлено, що позбавлення права керування засобами транспорту не може застосовуватись до осіб, які користуються цими засобами в зв`язку з інвалідністю, за винятком випадків керування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також у разі невиконання вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, залишення на порушення вимог встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, учасниками якої вони є, ухилення від огляду на наявність алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Крім того, відповідно до вимог примітки до ст. 22 КУпАП не звільняються від адміністративної відповідальності особи за вчинення ними правопорушення відповідальність за яке, передбачена, зокрема ст. 130 цього Кодексу.
Таким чином, правовим аналізом зазначених норм, встановлено, що чинний КУпАП чітко регулює правовідносини, пов`язані із накладенням адміністративного стягнення за правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП.
При цьому, дана категорія правопорушень вчиняється водіями тільки навмисно, вчинене відносить до грубого порушення, а водій не може не розуміти загрози для оточуючих внаслідок власної поведінки, зокрема і для осіб, яким надає допомогу з огляду на свої службові обов`язки.
У даному конкретному випадку, з огляду на положення ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Зокрема, у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи користується автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізує своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Вчинення діянь, які кваліфікуються в національному законодавстві за ст.130 КУпАП, є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху.
Тяжкість стягнення обумовлена саме високим ступенем суспільної шкоди, яка завдається такими діяннями.
Таким чином, визнаючи особу винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, суди позбавлені процесуальної можливості призначити інше покарання, ніж передбачене санкцією, або ж перейти до іншого виду стягнення чи звільнити від стягнення, оскільки Законом України встановлена пряма заборона застосування пом`якшення стягнення чи звільнення від стягнення.
Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем ЗСУ, у зв`язку з чим право керування потрібно йому для керування військовим автотранспортом, а позбавлення права керування транспортними засобами може впливати на якість роботи підрозділу, суд не бере до уваги з урахуванням встановленої законодавцем безальтернативної санкції, характеру вчиненого діяння та суспільної небезпеки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП. Разом з тим, суд вважає такі доводи суперечливими до інших доводів, за якими захисник просив закрити адміністративне провадження у зв`язку із відсутністю складу правопорушення.
Суд також бере до уваги, що ОСОБА_1 як водій, керуючи джерелом підвищеної небезпеки з ознаками алкогольного сп`яніння, усвідомлював, що це заборонено законом та становить небезпеку для оточуючих.
Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.
Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно п.2.9 "а" ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 914272 від 06.02.2026 у відношенні ОСОБА_1 , складений саме за керування останнім транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Отже, наявні в матеріалах справи докази з достатньою повнотою підтверджують факт порушення ОСОБА_1 вимог п.2.9.а. Правил дорожнього руху України, а отже вчиненням ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Суд, при вирішенні питання про накладення стягнення за допущене адміністративне правопорушення, враховуючи особу ОСОБА_1 , який вже притягався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП постановою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 січня 2021 року (справа № 676/262/21, номер провадження 3/676/239/21) з накладенням штрафу та позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки, що дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків, вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі передбаченому санкцією ч.1 ст.130 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до положень ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 283-285 КУпАП, суд
п о с т а н о в и в :
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян на користь держави (отримувач коштів ГУК у Харківській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947; банк отримувача Казначейство України(ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA168999980313020149000020001; код класифікації доходів бюджету 21081300) у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в особі Державної Судової Адміністрації України (отримувач коштів ГУК у м.Києві /м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача- Казначейство України(ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106 у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що після набрання даною постановою законної сили у випадку несвоєчасної сплати грошового стягнення (штрафу) у 15-денний строк з дня вручення йому постанови, передбачено стягнення штрафу у подвійному розмірі у відповідності до ст. ст. 307, 308 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом 10-ти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Індустріальний районний суд міста Харкова.
Вступну та резолютивну частини постанови складено 06.11.2026. Повний текст постанови складено 10.11.2026.
Суддя Попова В. О.
Судове рішення № 141553260, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова) було прийнято 06.11.2026. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 644/1301/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: