Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №: 397/492/25провадження №: 2/398/611/26
РІШЕННЯ
Іменем України
"16" листопада 2026 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
у складі: головуючого судді Голосеніної Т.В.
з участю секретаря судового засідання Шаповал І.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Олександрії цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 538644262 від 03.02.2022 у розмірі 20 243,24 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 03.02.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 538644262, підписаний відповідачкою електронним підписом, відтвореним з використанням одноразового ідентифікатора (електронного підпису) MNV22ХМ2, надісланим їй кредитодавцем на номер мобільного телефону. Відповідно до кредитного договору кредитодавець надав відповідачці кредит у сумі 6 700,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник (відповідачка) зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі, додатках до нього та у Правилах надання грошових коштів у позику. Кредит надано строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (далі «Дисконтний період»), а саме з 03.02.2022 до 05.03.2022. Відповідачка кредитні кошти отримала, але свої зобов`язання належним чином не виконала, внаслідок чого у неї виникла заборгованість.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладений договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передало (відступило) за плату ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» прийняло належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах боржників, в тому числі право вимоги за кредитним договором № 538644262 від 03.02.2022 до відповідачки ОСОБА_1
28.11.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон Плюс» укладена додаткова угода №19, якою продовжено строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 до 31.12.2020.
31.12.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон Плюс» укладена додаткова угода №26, якою продовжено строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 до 31.12.2021 та договір факторингу викладений у новій редакції.
31.12.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон Плюс» укладена додаткова угода №27, якою продовжено строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 до 31.12.2022.
23.02.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладений договір факторингу № 23/0224-01, відповідно до якого ТОВ «Таліон Плюс» передало (відступило) за плату ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» прийняло належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах боржників, в тому числі право вимоги за кредитним договором № 538644262 від 03.02.2022 до відповідачки ОСОБА_1
17.04.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» укладений договір факторингу № 17/04/24, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» передало (відступило) за плату ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» прийняло належні ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі право вимоги за кредитним договором № 538644262 від 03.02.2022 до відповідачки ОСОБА_1 на суму 20 243,24 грн, з яких: 6 360,92 грн - заборгованість по кредиту та 13 882,32 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № 538644262 від 03.02.2022 у сумі 20 243,24 грн. та судові витрати.
01.08.2025 року у справі ухвалено заочне рішення, відповідно до якого позовні вимоги задоволено.
03.09.2025 року представником відповідача до суду подано заяву про перегляд заочного рішення.
Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду від 15.09.2025 року скасовано заочне рішення та справу призначено до розгляду у спрощеному провадженні.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив. Відповідно до позовної заяви просив справу розглянути без участі представника.
Представник відповідача ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_1 у судове засідання також не з`явилися. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідно до заяви представника відповідача просить справу розглянути без участі відповідача та представника.
Суд, дослідивши надані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до такого висновку.
Частинами 1, 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 03.02.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладений договір кредитної лінії № 538644262, підписаний відповідачкою електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора MNV22ХМ2, наданого кредитодавцем ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , вказаний ОСОБА_1 у заявці на отримання грошових коштів в кредит від 03.02.2022.
Відповідно до п.1.1 договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало ОСОБА_1 кредит в сумі 6 700,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Кредит надано строком на 30 днів від дати отримання кредиту ОСОБА_1 до 05.03.2022. У випадку надання кредиту не в день укладення договору, загальний строк надання кредиту автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняться дата укладення договору по відношенню до дати надання кредиту (п.1.7 договору).
За користування кредитом протягом дисконтного періоду ОСОБА_1 зобов`язана сплачувати проценти за користування кредитом, які нараховуються в порядку, визначеному в п.1.9.1договору, за умови продовження строку Дисконтного періоду - на умовах п.1.9.2договору.
Згідно з п. 1.9.3 договору, якщо позичальник користуватиметься кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п. 1.8 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 766,50 процентів річних, що становить 2,10 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду.
Відповідно до п. 1.12.1 договору зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше, ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду.
Пунктом 1.12.2договору визначено, що з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 процентів річних, що становить 2,98 процентів вдень від суми кредиту за кожний день користування ним.
Згідно з п. 5.2 договору, строк дії цього договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання кредиту, визначеного в п. 1.2 Договору (30 днів). Строк дії Договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання Кредиту, передбачених п. 1.3 та п. 1.7 Договору. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання.
Умови укладеного між TOB «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 договору кредитної № 538644262 від 03.02.2022 були погоджені сторонами у встановленому законом порядку і відповідачка проти них не заперечувала.
Крім того, з платіжного доручення № 2606579с-0726-40d2-b1ab-d22546ba0c11 від 03.02.2022встановлено, що 03.02.2022 TOB «Манівео швидка фінансова допомога» переказало на картковий рахунок відповідачки ОСОБА_1 № НОМЕР_2 грошові кошти в сумі 6 700,00 грн за договором № 538644262 від 03.02.2022.
З електронного повідомлення АТ «Таскомбанк» від 08.08.2024 № 3980/47.1.-БТвстановлено, що у рамках договору про організацію взаємодії при переказі коштів фізичним особам № 48 від 18.07.2019 банком 03.02.2022 було здійснено переказ грошових коштів у розмірі 6 700,00 грн на рахунок № 5167-80ХХ-ХХХХ-8508, який, зокрема, був вказаний відповідачкою у заявці на отримання грошових коштів в кредит від 03.02.2022.
Отже, договір кредитної лінії № 538644262 від 03.02.2022 є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст. 3 ЦК України, а також ст. 1054 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», оскільки ОСОБА_1 була ознайомлена з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності для укладення кредитного договору і волевиявлення учасників договору було вільним.
З розрахунків заборгованості за договором кредитної лінії № 538644262 від 03.02.2022 встановлено, що заборгованість відповідачки за договором складає 20 243,24 грн., з яких: 6 360,92 грн - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) та 13 882,32 грн. - заборгованість за процентами.
Відповідачка ОСОБА_1 вказану заборгованість перед кредитодавцем TOB «Манівео швидка фінансова допомога» не погасила.
Таким чином у суді відсутні підстави вважати, що вказаний кредитний договір не був укладеним.
Що стосується договорів факторингу, то суд зазначає наступне.
Відповідно до положень статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).
Згідно з статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст.14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.
Як було встановлено судом, 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, термін дії якого продовжувався додатковими угодами до даного договору №19, №26, №27, №31, №32 до 31.12.2023 включно.
Згідно п.2.1 укладеного договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.
Згідно п.1.3 договору факторингу№28/1118-01 від 28.11.2018 під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Відтак, договором факторингу№28/1118-01 від 28.11.2018 встановлено, що предметом відступлення за ним є в тому числі вимоги, які виникнуть у клієнта в майбутньому (майбутня вимога), при цьому перелік кредитних договорів, за якими здійснюється відступлення, наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги. Такі додатки до договору є невід`ємною частиною договору факторингу.
Суд зазначає, що чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №914/868/17, від 18.10.2018 у справі №910/11965/16.
На думку суду, укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» 28.11.2018 договір факторингу №28/1118-01, є триваючим правочином та додатковими угодами до даного договору №19, №26, №27, №31, №32 його термін дії неодноразово продовжувався до 31.12.2024 включно. В межах строку дії вказаного договору можливе відступлення прав вимоги, в тому числі і майбутніх, але лише у разі їх визначеності, конкретності та індивідуалізації, що може бути оформлено шляхом укладення додаткових угод.
Складання лише реєстру боржників та актів приймання-передачі, без укладення додаткових угод до договору факторингу, не може свідчити про належну передачу прав вимоги від Клієнта до Фактора.
Як вбачається з матеріалів справи, після укладення додаткової угоди №27 від 21.12.2021 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, термін якого продовжено до 31.12.2022, ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» підписали реєстр прав вимоги №193 від 05.09.2022, в тому числі щодо ОСОБА_1 за спірним кредитним договором (а.с.66). Разом з тим, позивачем, окрім вказаного реєстру прав вимоги, не долучено до матеріалів справи Акту прийому-передачі цього реєстру, а також відсутня будь-яка додаткова угода щодо передачі права вимоги до відповідача заборгованості за кредитним договором.
23.02.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 23/0224-01, за умовами якого клієнт ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язується відступити фактору ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Передбачено, що під правом вимоги є всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому.
17.04.2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 17/04/24, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги за договором договором кредитної лінії №538644262 від 03.02.2022 року в сумі 20243,34 грн.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч.2 ст.16 ЦК України. За приписами ст. 4 ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес.
Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Зважаючи на вищенаведені норми та дослідивши обставини справи в сукупності, суд дійшов переконання про відсутність підстав для задоволення вимог ТОВ «ФК "Ейс" про стягнення заборгованості за договором договір кредитної лінії № 538644262 від 03.02.2022 року.
Звертаючись з цим позовом та обґрунтовуючи заявлені вимоги, ТОВ «ФК «Ейс» указувало на те, що право вимоги від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перейшло до ТОВ «Таліон Плюс», від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача на підставі вищевказаних договорів факторингу, а також на підставі додаткових угод, якими продовжено строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, і реєстрів прав вимоги до укладених договорів факторингу.
Перевіряючи наявність у ТОВ «ФК «Ейс» права вимоги до відповідача за договір кредитної лінії № 538644262 від 03.02.2022 року суд враховує наступне.
На час укладення 28 листопада 2018 року договору факторингу № 28/1118-01 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» предмет правочину право майбутньої вимоги мало бути визначено, проте відповідної визначеної вимоги у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» щодо ОСОБА_1 на момент укладення цього договору факторингу не існувало і сторони не могли передбачити, що 03.02.2022 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладе договір кредитної лінії № 538644262 саме з відповідачкою.
Так станом на 28 листопада 2018 року, тобто на час укладення договорів факторингу № 28/1118-01 та № 05/0820-01, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» не індивідуалізували належним чином предмет правочинів, а інформацію щодо ОСОБА_1 , як боржника, зазначено у реєстрі боржників №193 від 05.09.2022 року, тобто фактично через 5 років після укладення першого договору факторингу.
Суд зазначає, що на час укладення договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було відсутнє право вимоги до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 538644262 від 03.02.2022 року.
Оскільки ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги відносно ОСОБА_1 як боржника у зобов`язанні, не набуло, таке право не могло бути переданим цим товариством ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на підставі договору факторингу № 23/0224-01 від 23.02.2024, а згодом і ТОВ «ФК «Ейс» 17.04.2024 на підставі договору факторингу № 17/04/24.
Враховуючи наведене суд вважає, що позивачем не надано належних доказів, які свідчать про перехід до ТОВ «ФК «Ейс» права вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 538644262 від 03.02.2022 року.
Підставою зміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав, у даному випадку кредитора, у матеріальних правовідносинах.
Передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином (постанова Верховного Суду від 24 квітня 2018 року по справі № 914/868/17).
Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі № 911/3185/20).
Суд звертає увагу, що зміни в діючий договір можливо вносити лише шляхом укладення відповідного додаткового договору, а не шляхом підписання додатків до договору.
Таким чином, суд вважає недоведеним факт набуття позивачем права грошової вимоги відносно відповідача за договором кредитної лінії № 538644262 від 03.02.2022 року, оскільки на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов`язання між первісним кредитором та ОСОБА_1 , і у первісного кредитора не виникло права вимоги за неіснуючим зобов`язанням, яке він міг би передати ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу від 28 листопада 2018 року, а тому таке право не могло бути передане цим товариством на підставі договору факторингу ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», яке, у свою чергу, не могло передати таке право надалі на підставі договору факторингу ТОВ «ФК «Ейс».
Суд зауважує, що додатковими угодами лише продовжувався строк дії договору факторингу від 28 листопада 2018 року, при цьому обсяг прав та обов`язків сторін за цим договором додатковими угодами не змінювався. Ці додаткові угоди не є новими договорами факторингу і не свідчать жодним чином про перехід до ТОВ «Таліон Плюс» від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до відповідача за кредитним договором, який укладено 03.02.2022 року, тому в задоволенні позову необхідно відмовити.
Враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, судові витрати залишаються за позивачем.
Керуючись ст. ст. 4-13, 17, 18, 133, 137, 141, 263-265, 273, 280-282 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», юридична адреса: м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ: 42986956.
Представник позивача: адвокат Тараненко Артем Ігорович, РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, офіс 21.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Т.В. Голосеніна
Судове рішення № 141552058, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 397/492/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: