Ухвала суду № 141550606, 16.11.2026, Вільнянський районний суд Запорізької області

Дата ухвалення
16.11.2026
Номер справи
2-484/2011
Номер документу
141550606
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 2-484/2011

Провадження № 2-в/314/7/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2026 м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області в складі головуючого судді Мануйлової Н. Ю., секретар судового засідання Рясна А. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вільнянськ в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, матеріали цивільної справи за заявою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Запорізького обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 2-484/2011,

за участю представника позивача

(в режимі відеоконференції) Приходи І. В.,

представника відповідача (в режимі відеоконференції) Ліпаткіної Е. В.,

ВСТАНОВИВ:

До Вільнянського районного суду Запорізької області надійшла заява Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Запорізького обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 2-484/2011.

В обґрунтування заяви зазначено, що у липні 2025 банк звернувся до Вільнянського районного суду Запорізької області із заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення у справі № 2-484/2011 за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Територіального відокремленого безбалансового відділення № 10007/0339 філії Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк`до Ліпаткіна Ігоря Миколайовича про стягнення заборгованості по кредиту.

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 05.08.2025 по справі №2-484/2011 заява банку повернута без розгляду. В ухвалі зазначено, що розгляд заяви про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення можливо лише після відновлення судового провадження в порядку Розділу Х ЦПК України.

Судове провадження №2-484/2011 залишилося на тимчасово окупованій території Приморської міської територіальної громади Бердянського району Запорізької області.

02.09.2025 відповідач ОСОБА_1 надіслав до суду клопотання про залишення заяви про відновлення втраченого провадження у справі № 2-484/2011, у якій зазначив, що заява про відновлення втраченого судового провадження для виконання судового рішення може бути подана до закінчення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання. Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив 28.12.2024. Просив відмовити у відкритті провадження в справі за заявою АТ «Державний ощадний банк України» про поновлення втраченого судового провадження за № 2-484/2011, оскільки заява необґрунтована. Безпідставна та подана поза строком звернення до суду та не наведено жодної поважної причини пропуску такого строку. Заяву про відновлення судового провадження залишити без розгляду та повернути заявнику.

24.09.2025 ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області відмовлено у відкритті провадження за заявою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Запорізького обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 2-484/2011, оскільки суд прийшов до висновку, що посилання представника на те, що строк на відновлення судового провадження № 2-484/2011 пропущено стягувачем АТ «Ощадбанк» з поважних причин, а саме у зв`язку з карантином щодо розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19 та введенням на території України воєнного стану, не є поважною причиною пропущеного строку з огляду на те, що з моменту ухвалення рішення у даній справі минуло понад 13 років, з моменту видачі дублікату виконавчого листа минуло майже 4 роки, в Україні діє Автоматизована система виконавчого провадження та підсистема «Електронний суд», які дозволяють учасникам судових справ та сторонам виконавчого провадження здійснювати усі процесуальні дії дистанційно.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 23.12.2025 ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 24.09.2025 скасовано, направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно із зазначеною постановою строки пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану перервалися, та на час розгляду заяви стягувача не спливли, чого не було враховано судом першої інстанції. З огляду на положення пункту 102 розділу ХІІІ Закону № 1404-VIII, висновки суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження за заявою АТ «Державний ощадний банк України», у зв`язку з тим, що така заява подана після закінчення строку, встановленого частиною п`ятою статті 491 цього Кодексу (пропуск строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання) та відсутності підстав для його поновлення є передчасними.

Постановою Верховного Суду від 13.07.2026 у справі № 2-484/2011 постанову Запорізького апеляційного суду від 23.12.2025 залишено без змін. У постанові Верховний Суд вказав, що посилання представника на те, що строк на відновлення судового провадження № 2-484/2011 пропущено стягувачем АТ «Ощадбанк» з поважних причин, а саме у зв`язку з карантином щодо розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19 та введенням на території України воєнного стану, не є поважною причиною пропущеного строку з огляду на те, що з моменту ухвалення рішення у даній справі минуло понад 13 років, з моменту видачі дублікату виконавчого листа минуло майже 4 роки, в Україні діє Автоматизована система виконавчого провадження та підсистема «Електронний суд», які дозволяють учасникам судових справ та сторонам виконавчого провадження здійснювати усі процесуальні дії дистанційно.

Апеляційний суд обґрунтовано зазначив про те, що виконавчий лист, виданий на виконання рішення суду у справі від 23 березня 2012 року № 2-484/2012 неодноразово пред`являвся до виконання та повертався стягувачу на підставі відсутності у боржника майна, а тому відповідно до статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» строк пред`явлення виконавчого документа щоразу переривався і починався заново з дня його повернення. Останнє повернення виконавчого документа відбулося 28 грудня 2021 року, відтак за загальним правилом строк його повторного пред`явлення мав сплинути 28 грудня 2024 року.

Крім того, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що з набранням чинності Законом України від 15 березня 2022 року № 2129-ІХ на період дії воєнного стану всі строки, визначені Законом України «Про виконавче провадження», у тому числі строк пред`явлення виконавчих документів до виконання, перериваються та продовжують свій перебіг лише після припинення або скасування воєнного стану. Тож, оскільки воєнний стан триває, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання на момент звернення заявника із заявою про відновлення втраченого судового провадження не сплив.

Ухвалою суду від 10.08.2026 відкрито провадження у справі за заявою про відновлення втраченого судового провадження, призначено розгляд справив порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

10.10.2023 від представника відповідача Ліпаткіна І. М. надійшло заперечення, згідно з яким у задоволенні заяви про відновлення втраченого судового провадження в даній справі судом повинно бути відмовлено, оскільки заява подана безпідставно, а твердження стягувача є такими, що не відповідають дійсності та є фактично шахрайськими діями стягувача. Зокрема, за вказаним кредитним договором стягнення коштів було виконано за іншим виконавчим провадження. 12.04.2017 на підставі рішення Запорізького апеляційного суду від .17.01.2017 був виданий виконавчий лист від 12.04.2017 в справі № 326/15992/15, яким було звернуто стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 331 від 17.05.2007. Вказане рішення було виконане, об`єкт іпотеки по кредитному договору № 331 від 17.05.2007 був проданий на прилюдних торгах та кошти, отримані від реалізації об`єкту, були перераховані АТ «Ощадбанк України», про що свідчить постанова про закінчення виконавчого провадження від 01.09.2021. Крім того, заява про відновлення втраченого судового провадження для виконання судового рішення може бути подана до закінчення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання. Строк пред`явлення виконавчого документу (дублікату виконавчого листа) сплив 28.12.2024. Також представник відповідача зауважила, що жодною нормою закону не передбачена видача дублікату виконавчого листа повторно після видачі дублікату, або видача дублікату дублікату. Документів, які б свідчили про виконання рішення судів різних інстанції та самих рішень судів не достатньо для відновлення судового провадження.

Крім того, представник відповідача зазначила, що на теперішній час Конституційний суд відкрив провадження за конституційною скаргою Уповноваженого з прав людини щодо (не)конституційності норми Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження", яка дозволяє зупиняти примусове виконання рішень судів. Йдеться зокрема про п. 10-2 розділу ХШ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII, на які посилавсяя апеляційна та касаційна інстанція. Наразі ще не прийнято рішення Конституційним судом України, тому є всі підстви не приймати рішення про поновлення судового провадження в даній справі до прийняття рішення в справі щодо відповідностіи Конституції України зазначенго пункту Закону № 1404-V III.

Враховуючи те що, в справі № 2-484/2011 вже на підставі ухвали Приморського районного суду Запорізької області видавався дублікат виконавчого листа від 01.09.2021, крім того, стягувачем пропущений строк звернення до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа та із заявою про поновлення втраченого судового провадження, а також враховуючи повне погашення ОСОБА_1 боргу банку шляхом виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки та отримання від реалізації об`єкта іпотеки коштів, тобто фактичне виконання виконавчого документа боржником, про що замовчує стягувач просить відмовити у задоволенні заяви в АТ «Державний ощадний банк України» про поновлення втраченого судового провадження за № 2-484/2011, оскільки заява необгрунтована, безпідставна та подана поза строком звернення до суду та не наведено жодної поважної причини пропуску такого строку.

Ухвалою суду від 21.09.2026 відмовлено у задоволення клопотання представника відповідача про зупинення провадження в справі.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заяву про відновлення втраченого судового провадження, просив її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви про відновлення втраченого судового провадження.

Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.488 Цивільного процесуального кодексу України, відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Як зазначено у ст.490 Цивільного процесуального кодексу України, заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до розпорядження голови Верховного Суду від 14.09.2022 року № 49/0/9-22 про зміну територіальної підсудності судових справ судів Запорізької області територіальна підсудність справ Приморського районного суду Запорізької області, Приморського районного суду Запорізької області та Чернігівського районного суду Запорізької області, визначена за Вільнянським районним судом Запорізької області.

При розгляді справи про відновлення втраченого судового провадження, суд бере до уваги: частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи;відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень;дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел. Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, учасників справи (їх представників), а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення, та вчиняти інші процесуальні дії, передбачені цим Кодексом, з метою відновлення втраченого судового провадження (ст.493 Цивільного процесуального кодексу України).

Матеріали справи містять позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки від 26.10.2011 № 231; уточнюючу позовну заяву про стягнення заборгованості за кредитним договором № 523 від 16.12.2011; кредитний договір №331 від 17.05.2007, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 ; таблицю визначення сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки станом на 22.10.2008; іпотечний договір від 18.05.2007, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 , зареєстрований в реєстрі за № 1036, посвідчений 18.05.2007 приватним нотаріусом Приморського районного нотаріального округу Запорізької області; додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 331 від 17.05.2007, укладена між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 ; додатковий договір від 23.10.2007 до іпотечного договору, укладений між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України»; заяву на видачу готівки № _849796 від 24.10.2007; рішення Приморського районного суду Запорізької області від 19.12.2011; рішення апеляційного суду Запорізької області від 15.02.2012.

Крім того, у Єдиному державному реєстрі судових рішень під номером 19956942 також міститься рішення Приморського районного суду Запорізької області від 19.12.2011 у справ № 2-484/2011за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України`в особі Територіального відокремленого безбалансового відділення № 10007/0339 філії Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк`до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредиту; під номером 21467000 наявне рішення Запорізького апеляційного суду від 15.02.2012 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України`в особі Територіального відокремленого безбалансового відділення № 10007/0339 філії Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк`до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредиту.

Дослідивши матеріали цивільного провадження, в обсязі наданих матеріалів сторонами, суд приходить до висновку, що матеріали є належними до матеріалів втраченого судового провадження.

Щодо твердження представника відповідача про виконання ОСОБА_2 зобов`язання перед банком, суд зауважує, що натепер вирішується питання про відновлення втраченого судового провадження, а не заява про видачу дублікату виконавчого листа по суті.

Щодо твердження представника відповідача про пропущений строк для звернення до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та із заявою про поновлення втраченого судового провадження, суд зауважує, що і в постанові Запорізького апеляційного суду від 23.12.2025, і в постанові Верховного Суду від 13.07.2026 суди зазначили, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання на момент звернення заявника із заявою про відновлення втраченого судового провадження не сплив.

Додаткових джерел отримання інших матеріалів судового провадження учасниками процесу не повідомлялось.

Відповідно до ч.1 ст.494 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що досліджені документи, на думку суду, є належними та достатніми для відновлення втраченого провадження, суд, перевіривши надані матеріали, вважає за необхідне відновити втрачене судове провадження №2-484/2011 в обсязі наданих матеріалів.

Керуючись ст.488,490,494 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відновити втрачене судове провадження Приморського районного суду Запорізької області в цивільній справі за номером 2-484/2011 в такому обсязі:

- позовна заява Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки від 26.10.2011 № 231;

- уточнююча позовна заява про стягнення заборгованості за кредитним договором № 523 від 16.12.2011;

- кредитний договір №331 від 17.05.2007, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 ;

- таблиця визначення сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки станом на 22.10.2008;

- іпотечний договір від 18.05.2007, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 , зареєстрований в реєстрі за № 1036, посвідчений 18.05.2007 приватним нотаріусом Приморського районного нотаріального округу Запорізької області;

- додаткова угода № 1 до кредитного договору № 331 від 17.05.2007, укладена між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 ;

- додатковий договір від 23.10.2007 до іпотечного договору, укладений між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України»;

- заява на видачу готівки № _849796 від 24.10.2007;

- рішення Приморського районного суду Запорізької області від 19.12.2011 такого змісту «Державний герб України

Справа № 2-484/2011

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2011р. м.Приморськ

Приморський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Булашева Р.Л.,

при секретарі Ніколіної О.О.,

з участю представника позивача Мордико Ю.В., представника відповідача Ліпаткіної Е.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України`в особі Територіального відокремленого безбалансового відділення № 10007/0339 філії Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк`до Ліпаткіна Ігоря Миколайовича про стягнення заборгованості по кредиту,

встановив:

Банк звернувся до суду з позовом, який уточнено в судовому засіданні і просить стягнути в погашення кредитної заборгованості з відповідача за кредитною угодою від 17.05.2007р., розмір якої становить 32003 доларів США 77 центів, що в еквіваленті на гривню складає 255463,70 грн., та стягнути з відповідача судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні на позові, який було остаточно уточнено в судовому засіданні 19.12.2011р., наполягав по викладених в ньому підставах. Пояснив, що відповідач прострочив кредит, має велику заборгованість тому є підстави стягнути всю суму кредиту достроково.

Представник відповідача заперечувала тим, що хоча вона і погоджується з наявністю як кредитних зобов`язань, так і прострочки сплати поточних платежів за договором, проте вважає, що позов не може бути задоволено з наступних підстав. Так, кредит надано в іноземній валюті, під час дії договору значно погіршився фінансовий стан в країні, курс валюти значно зріс, що призвело до вкрай невигідних умов виконання договору. ОСОБА_1 звернувся до банку с заявою про розстрочку кредиту 04.03.09р. Проте, на цю заяву не надійшло ніяких відповідей, банк не встановив нового графіка погашення кредиту. Крім того Банк не просить суд розірвати дію договору, яка визначена до травня 2017р. Тому не має права вимагати достроково повернути кредит за ст. 1050 ЦК.

Суд, заслухавши сторони та вивчивши докази по справі приходить до наступного.

Так, 17.05.2007р. між ВАТ «Державний ощадний банк України`та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 331 на суму 21400 доларів США строком на 120 місяців з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 16.05.2017р., зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 14% річних (а.с. 19-21). Виконання зобов`язань за кредитним договором було забезпечено іпотечним договором, що було посвідчено 18.05.2007р. приватним нотаріусом Кузьменко В.П., предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1 (а.с. 16-18). 22.10.2007р. між Банком та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 1 до Кредитного договору № 331 від 17.05.2007р., відповідно до якої розмір кредиту збільшено на 6000 доларів США, встановлено дату повернення кредиту 16.05.17р. та визначено порядок погашення суми кредиту рівними частками щомісячно по 231,51 доларів США (а.с. 13).

Вирішуючи питання про норми закону, що підлягають застосуванню в цих правовідносинах, суд спирається на наступне.

Так, за ст.1050 ЦК встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За ст..11 ч.12 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що кредитодавець має право проводити за погодженням із споживачем реструктуризацію заборгованості за договором про надання споживчого кредиту. Реструктуризація, зокрема, здійснюється шляхом:

1) надання позичальникам відстрочки сплати суми основного боргу за договорами про надання споживчого кредиту на строк не більше трьох років;

2) продовження строку договору про надання споживчого кредиту з урахуванням обмежень, що діють у банках, та обставин щодо фінансового стану позичальника;

3) зміни механізму нарахування відсотків таким чином, щоб частина щомісячних платежів з обслуговування кредитів не перевищувала 35 відсотків сукупного місячного доходу сім`ї;

4) поділу існуючого кредитного зобов`язання в іноземній валюті за договором про надання споживчого кредиту на: зобов`язання, забезпечене іпотекою, у розмірі залишку кредиту на момент реструктуризації, вираженого в гривнях за курсом, що діяв на момент отримання кредиту; зобов`язання, не забезпечене іпотекою, у розмірі різниці залишку кредиту в гривнях за курсом на момент реструктуризації та залишку кредиту в гривнях за курсом, що діяв на момент отримання кредиту, яке повністю виконується в кінці строку договору про надання споживчого кредиту.

Хоча ця норма набула чинності з 16.10.11р., а в Прикінцевих положеннях п.2 визначено, що дія цього Закону не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності. Проте суд керується ст. 58 Конституції України і вважає, що норми, які впливають на відповідальність боржників, до якої зокрема включається і дострокове повернення кредиту, мають розповсюджуватись на правовідносини які почали діяти до цього закону і діють під час його введення в дію.

За ст. 1 ЗУ «По звернення громадян`громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. За ст.. 15 цього Закону Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

На підставі викладених норм, суд вважає, що Банк безпідставно не розглядав звернення ОСОБА_1 про розстрочку кредиту від 04.03.09р. ( а.с. 54), у встановленому порядку воно не розглянуто до цього часу. В судовому засіданні представник позивача пояснив, що Банк за договором не зобов`язаний надавати письмові відповіді боржнику. Проте такий обов`язок передбачений зазначеними вище законодавчими актами, та випливає п.4.4.2 кредитного договору між сторонами, за яким позичальник має право порушити перед Банком питання про перенесення строків сплати кредиту через певні ускладнення ( а.с. 19-21). Що такі ускладнення виникли, представник банку в суді не заперечував. За наданими довідками вбачається що відповідач сплачував суми за кредитом відповідно до умов договору і лише з квітня 2010р. перестав робити внески, пояснюючи, що - через різке збільшення курсу валюти кредиту ( а.с. 73-77). Банк не взяв це до уваги, не розглянув належним чином звернення ОСОБА_1 . З цього, суд вбачає суттєві порушення прав відповідача в цьому питанні з боку Банку, гарантовані гл.4. кредитного договору № 331 від 17.05.07р. між сторонами. Тому суд не вважає за належно обґрунтовану вимогу позивача про дострокове стягнення суми кредиту, остаточний час сплати якої настає лише 15.05.2017р. за додатком до кредитного договору ( а.с. 71-72). Сума дострокового стягнення визначена за позовом в 122365,07 грн. станом на 11.11.11р. і не оспорена відповідачем ( а.с. 69). Тому в цій частині позов, суд визнає не підлягаючим задоволенню.

Що стосується боргу який виник до 11.11.11р., то суд вважає його доведеним належно і таким що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до довідки Банку сума заборгованості за кредитним договором станом на 11.11.2011р. складає 22 905 доларів США 77 центів, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 7576,22 доларів США, що в еквіваленті до гривні 60475 грн. 66 коп.; сума несплачених процентів по кредиту 6209 доларів США 73 центи, що в еквіваленті до гривні 49567 грн. 93 коп.; заборгованість по пені за несвоєчасну сплату кредиту 1930 доларів США 70 центів, що в еквіваленті до гривні 15411 грн. 43 коп.; заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту 957 доларів США 57 центів, що в еквіваленті до гривні 7643 грн. 61 коп. (а.с. 73-77). На підставі кредитного договору було складено графік сплати кредиту та відсотків, який не дотримувався з квітня 2010р. (а.с. 71-72).

Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Представник відповідача не оспорює ці розрахунки та погоджується що на час розгляду справи обов`язок сплатити ці кошти настав, тому суд вважає в цій частині позов належно обґрунтованим і таким що підлягає задоволенню.

В зв`язку з частковим задоволенням вимог позову, частковому задоволенню підлягає вимога про стягнення судових витрат з відповідача, які сплачено Банком при подачі позову та складаються з витрат по сплаті судового збору 1330 грн. 90 коп. та 120 грн. на інформаційно-технічне забезпечення (а.с.2). Інші суми за судовим збором зі сплачених 1700 грн. ( а.с. 2,3) відшкодуванню відповідно до ст.. 88 ч.2 ЦПК не підлягають.

Керуючись ст.ст. 526, 1050, 1046, 1054 ЦК України, ст.ст. 7, 8, 10, 88, 209, 214, 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України`в особі Територіального відокремленого безбалансового відділення № 10007/0339 філії Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк», заборгованість по кредиту в сумі 60 475 грн. 66 коп., процентів по кредиту 49 567,93 грн., пені за несплату кредиту 15 411 грн., 43 коп., пені за несплату процентів 7 643 грн. 61 коп., а всього в сумі 133 098 грн., 63 коп., та судові витрати 1330 грн. 98 коп. судового збору, та 120 грн. на інформаційно-технічне забезпечення, а всього в сумі 134 549 грн. 61 коп., які зарахувати на поточний рахунок позивача № НОМЕР_1 , ЄДРПОУ 02760363.

В задоволенні інших вимог за позовом відмовити.

Апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення через Приморський районний суд Запорізької області, до апеляційного суду Запорізької області.

Повний текст рішення складено 20.12.2011р.

Суддя Р.Л. Булашев»;

- рішення апеляційного суду Запорізької області від 15.02.2012 такого змісту: « Державний герб України

Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22-1066/12 Головуючий у 1 інстанції: Булашев Р.Л.

Суддя-доповідач: Бабак А.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2012 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Спас О.В.

Суддів Бабак А.М.

Маловічко С.В.

При секретарі: Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України`в особі Територіального відокремленого безбалансового відділення № 10007/0339 філії Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк`на рішення Приморського районного суду Запорізької області від 19 грудня 2011 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України`в особі Територіального відокремленого безбалансового відділення № 10007/0339 філії Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк`до Ліпаткіна Ігоря Миколайовича про стягнення заборгованості по кредиту, -

ВСТАНОВИЛА :

У жовтні 2011 року Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України`в особі Територіального відокремленого безбалансового відділення № 10007/0339 філії Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк»(далі ПАТ «Державний ощадний банк України») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом, який в ході розгляду справи уточнювався (а.с.68-70).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 17.05.2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України`та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №331 (далі Кредитний договір). Відповідно умов договору Позичальник отримав кредит на споживчі потреби в сумі 21400 доларів США строком на 120 місяців, з кінцевим терміном погашення кредиту не пізніше 16.05.2017 року, зі сплатою 14% річних.

В забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між ПАТ «Державний ощадний банк України`та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки від 18.05.2007 року. Предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1 , вартість якої визначена шляхом проведення оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності і згідно звіту про експертну оцінку від 10.05.2007 року становить 154742 грн.

22.10.2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України`та Ліпаткіним І.М. було укладено Додаткову угоду №1 до Кредитного договору, відповідно до якої розмір кредиту збільшився на 6000 дол. США. Відповідно до п. 1.5. Додаткової угоди №1 погашення кредиту здійснюється рівними частинами в сумі 230,51 дол. США до 15 числа кожного місяця шляхом внесення готівки до каси Банку, останнє погашення Кредиту в сумі 218 дол. США здійснюється Позичальником не пізніше 16.05.2017 року

23.10.2007 року було укладено Додатковий договір до іпотечного договору зареєстровано в реєстрі №2796.

18.07.2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України`та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду №2 до Кредитного договору, відповідно до якої було внесено зміни до п. 1.1. Кредитного договору про зобов`язання Позичальника сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 15% річних.

Оскільки, ОСОБА_1 не виконував взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, у нього виникла заборгованість, яка станом на 11.11.2011 року склала 32003,77 доларів США, що у гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 11.11.2011 року становить 255463,70 грн., яка складається з поточної заборгованості за кредитом у сумі 15329,55 дол. США, що в гривневому еквіваленті склало 122365 грн.; простроченої заборгованості за кредитом в сумі 7576,22 дол. США, що в гривневому еквіваленті склало 60475,66 грн.; суми несплачених відсотків по кредиту в розмірі 6209,73 дол. США, що в гривневому еквіваленті склало 49567,93 грн.; заборгованості по пені за несвоєчасну сплату кредиту у розмірі 1930,70 дол. США, що в гривневому еквіваленті склало 15411,43 грн.; заборгованості по пені за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту у розмірі 957,57 дол. США, що в гривневому еквіваленті склало 7643,61 грн.

Посилаючись на зазначені обставини, просив стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором у розмірі 32003,77 дол. США, що у гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 11.11.2011 року становить 255463,70 грн. та судові витрати в сумі 1470,17 грн.

Рішенням Приморського районного суду Запорізької області від 19 грудня 2011 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України`заборгованість за кредитом в сумі 60475,66 грн., проценти по кредиту 49567,93 грн., пені за несплату кредиту 15411,43 грн., пені за несплату процентів - 7643,61 грн., а всього в сумі 133098,63 грн. та судові витрати в 1330,98 грн. судового збору і 120 грн. на інформаційно-технічне забезпечення, а всього в сумі 134549,61 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду, ПАТ «Державний ощадний банк України`подало апеляційну скаргу в якій, посилаючись на те, що рішення в частині відмови у стягненні 122365,07 грн. є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального права, оскільки судом неповне з`ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновок суду першої інстанції щодо порушення банком прав відповідача та ненадання розстрочки погашення кредиту не відповідає закону, оскільки суд не мав права застосувати ч.12 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів`так як дія цього закону не поширюється на кредитні договори, що укладені до набрання чинності внесених у цю статтю змін, а дія даної норми набрала чинності з 16.10.2011 року та не має зворотної дії. Просить рішення суду першої інстанції змінити в частині відмови у задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитом, яка станом на 11.11.2011р. складає 122365,07 грн. та ухвалити нове рішенням, яким задовольнити позов у повному обсязі, стягнувши заборгованість за кредитом у сумі 255463,70 грн., в тому числі заборгованість за кредитом у сумі 122365,07 грн., прострочена заборгованість у сумі 60475,66 грн. сума несплачених відсотків 49567,93 грн., заборгованість по пені за несвоєчасну сплату кредиту 15411,43 грн., заборгованість по пені за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту 7643,61 грн. та судовий збір у сумі 1350,17 грн. і витрати на ІТЗ у сумі 120,00грн.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга ПАТ «Державний ощадний банк України» підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, а оскільки апелянт оскаржує рішення суду в частині відмови у стягненні 122365,07 грн. - суми боргу за кредитним договором, у відповідності до ч.3 п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.10.2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», рішення переглядається лише в цій частині, про відмову у задоволенні цих позовних вимог ПАТ «Державний ощадний банк України».

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам судове рішення не відповідає.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Згідно ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, та порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову ПАТ «Державний ощадний банк України`про стягнення 122365,07 грн., що становить суму дострокових платежів за кредитним договором , суд першої інстанції виходив з того, що банк, в порушення ст. 1 Закону України «Про звернення громадян`не розглянув заяву відповідача ОСОБА_1 від 04.03.2009 року щодо реструктуризації заборгованості за кредитним договором, чим порушив вимоги ч.12 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», якою передбачено право надання позичальнику відстрочки спати суми основного боргу за кредитним договором.

З таким висновком суду судова колегія погодитися не може, оскільки він не відповідає обставинам справи та нормам матеріального права.

Застосовуючи положення ч.12 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», якою передбачено, що кредитодавець має право проводити за погодженням із споживачем реструктуризацію заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, суд першої інстанції правильно визначившись, що положення даної статті набрали чинності лише 16.10.2011 року та відповідно до перехідних положень не поширюються на кредитні договори, що укладені до набрання чинності цих положень, неправильно витлумачив та застосував положення ст. 58 Конституції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України та ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності, і не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують цивільну відповідальність особи.

Оскільки, застосування реструктуризації заборгованості за кредитним договором не пом`якшує і не скасовує цивільну відповідальність особи, тому не має зворотної дії в часі. За цих обставин, висновок суду першої інстанції про застосування в даному випадку ст. 58 Конституції України є неправильним .

Крім того, як вбачається із заяви, що надана відповідачем банку (а.с. 54), 04.03.2009 року ОСОБА_1 звернувся до банку із заявою про надання можливості сплачувати валютний кредит у гривнях по курсу, який складався на момент отримання кредиту, виходячи із курсу долара 5,05 грн. за 1 долар США, тобто про зміну умов договору, а не із заявою про реструктуризацію боргу за кредитним договором.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про відмову у стягненні суми боргу 122365,07 грн. з тих підстав, що банк не розглянув заяву ОСОБА_1 та не надав йому відповідь з цього питання є передчасним.

Крім того, згідно вимог ч.12 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», що в дії з 16.10.2011 року передбачено правом, а не обов`язком кредитодавця проводити реструктуризацію заборгованості за договором про надання споживчого кредиту.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення в частині відмови у задоволенні позову про стягнення 122365,07 грн. суми боргу за кредитним договором від 17.05.2007 року, що укладений між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 та ухвалення в цій частині нового рішення про стягнення зазначеної суми боргу з ОСОБА_1 .

Відповідно ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідача підлягають судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору при подачі апеляційної скарги у сумі 669,49 грн.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Територіального відокремленого без балансового відділення № 10007/0339 філії Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк» задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду Запорізької області від 19 грудня 2011 року у цій справі в частині відмови у стягненні заборгованості за кредитом у сумі 122365,07 грн. скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитом у сумі 122365, 07 грн.(сто двадцять дві тисячі триста шістдесят п`ять).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 669,49 грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді:»

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, але може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду, шляхом подачі в 15-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.

Повний текст ухвали складено 16.11.2026.

Суддя Н. Ю. Мануйлова

16.11.2026

Часті запитання

Який тип судового документу № 141550606 ?

Документ № 141550606 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 141550606 ?

Дата ухвалення - 16.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141550606 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141550606 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141550606, Вільнянський районний суд Запорізької області

Судове рішення № 141550606, Вільнянський районний суд Запорізької області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.

Судове рішення № 141550606 відноситься до справи № 2-484/2011

Це рішення відноситься до справи № 2-484/2011. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141550602
Наступний документ : 141550607