Рішення № 141550206, 12.11.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Дата ухвалення
12.11.2026
Номер справи
308/13762/26
Номер документу
141550206
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 308/13762/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

12 листопада 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Чепки В.В., за участі секретаря судового засідання Кут Ю.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», в інтересах якого діє представник Романенко Михайло Едуардович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

16 вересня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» з використанням системи «Електронний суд» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 92057 від 19.09.2023 в розмірі 18 750,00 грн., 2 662,40 грн судового збору та 6 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача посилається на те, що 19.09.2023 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 92057.

23.12.2024 між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 23122024, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 92057 від 19.09.2023 року.

Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (позивачем) становить 18 750,00 грн. з яких: 4 500,00 грн - сума кредиту (тіло), 14 250,00 грн - заборгованість за процентами, яку позивач і просить стягнути на його користь.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.09.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження. Витребувано в АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» інформацію про перерахування відповідачу кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 за кредитним договором №92057 від 19.09.202.

У судове засідання представник позивача не з`явився, однак подав до суду заяву, в якій просить розглянути справу за відсутності представника позивача, проти ухвалення судом заочного рішення в справі не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, повідомлявся судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Заяв про розгляд справи без його участі або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву відповідачем до суду не подано.

За загальним правилом ч. 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому відповідно до частини четвертої названої статті Кодексу у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З огляду на викладене та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд за згодою представника позивача, наданою у письмовому клопотанні про розгляд справи без участі, вважає за можливе розглянути справу за відсутності належно повідомленого про судове засідання відповідача у порядку заочного провадження з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо за положеннями ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд доходить наступних висновків.

19.09.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 92057.

Відповідно до договору сума кредиту (загальний розмір) складає 4 500,00 грн. Кредит надається на умовах строковості, зворотності, платності. Строк кредиту - 90 днів, тобто до 17.12.2023. За користування кредитом клієнт сплачує проценти за ставкою 1825% річних від суми кредиту в розрахунку 5% на добу. Тип процентної ставки - фіксована. Повернення кредиту та сплата процентів здійснюється згідно з Графіком розрахунків (Додаток № 1 до договору), за яким остаточний платіж у розмірі 5 850,00 грн. (4 500,00 грн. тіло кредиту та 1 350,00 грн. проценти) мав бути здійснений 17.12.2023. Кредит надається в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом. Датою укладення договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта (п. 1.5 договору).

Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором (електронний підпис KL6467) та кваліфікованим електронним підписом уповноваженого працівника товариства. У договорі зазначено ідентифікаційні дані позичальника: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер телефону НОМЕР_4 , рахунок позичальника (платіжна картка) № НОМЕР_1 . Ці ж ідентифікаційні дані відповідача (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідно до п. 8.8 договору відповідач підтвердила, що отримала від товариства до укладення договору інформацію, зазначену в частині другій статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, станом на дату відступлення права вимоги заборгованість відповідача складає 18 750,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4 500,00 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом - 14 250,00 грн., заборгованість за комісіями - 0,00 грн., заборгованість за пенею - 0,00 грн.

Факт перерахування відповідачу кредитних коштів у сумі 4 500,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 (емітент - PRIVAT BANK) підтверджується підтвердженням ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів, згідно з яким в рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-153 від 20.05.2021 на підставі платіжної інструкції ТОВ ФК «АВІРА ГРУП» 19.09.2023 о 18:32 здійснено успішний переказ коштів у сумі 4 500,00 грн, призначення переказу - «Выдача кредита #92057» (номер транзакції 39513-75282-49103, код авторизації 176014).

На виконання ухвали суду від АТ КБ«ПРИВАТБАНК» надано інформацію про те, що на ім`я ОСОБА_1 , в банку емітовано карту № НОМЕР_1 , додано витяг з рухом коштів по картці за 19.09.2023, з якого вбачається зарахування коштів в сумі 4 500 грн.

Однак, відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором не виконала.

23.12.2024 між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» був укладений договір факторингу № 23122024, відповідно до якого до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» перейшло право вимоги, у тому числі і за кредитним договором № 92057 від 19.09.2023.

Актом приймання-передачі реєстру прав вимоги до Договору факторингу № 23122024 та витягом з додатку (реєстру прав вимоги) до вказаного Договору факторингу підтверджується, що від ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» до позивача ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 92057 від 19.09.2023 на загальну суму 18 750,00 грн., з яких: 4 500,00 грн - сума кредиту (тіло), 14 250,00 грн - заборгованість за процентами.

Перехід права вимоги також підтверджується оплатою позивачем коштів на користь ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» за Договором факторингу № 23122024 від 23.12.2024, що підтверджується платіжними інструкціями № 11146 від 15.01.2025 та № 11417 від 13.02.2025.

За правилами ч.1 ст. 202 ЦК правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною третьою статті 203 ЦК визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч.1 ст. 205 ЦК правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 509 ЦК визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ст.526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК).

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 вказаного закону).

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис`є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису, визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Згідно ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1ст. 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Отже, укладаючи договір по споживчий кредит в електронній формі сторони погодили умови та порядок повернення відповідачем кредиту шляхом здійснення платежів з оплати процентів за користування кредитом та обов`язком позичальника повернути суму кредиту.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги по суті - це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Згідно статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, відповідач після укладання кредитного договору належним чином не виконувала свого зобовязання, в тому числі перед новим кредитором, із здійснення платежів, чим допустила порушення умов повернення кредиту, тобто строків та розмірів внесення платежів, а тому допустила порушення виконання своїх зобовязань. Відтак, вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4 500,00 грн. та за відсотками за користування кредитом у розмірі 14 250,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Питання про судові витрати суд вважає за необхідне вирішити в порядку, передбаченому статтею 141 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір, сплачений позивачем, покладається на відповідача у разі задоволення позову. Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18), виснувано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі висновки сформульовані у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, висновано, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Разом з тим, відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п.269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача подано: договір про надання правової допомоги №42649746 від 01.06.2026, додаткову угоду від 29.06.2026 №92057 до договору про надання правової допомоги №42649746 від 01.06.2026, детальний опис робіт та акт про надання послуг, в якому зазначено перелік наданих послуг адвокатом Міньковською А.В. за якими вартість послуг становить 6 000,00 грн.

На підставі викладеного, зважаючи на категорію і складність справи, типовий спір про стягнення кредитної заборгованості, що розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, ціну позову, враховуючи вимоги ст. 133, 137 ЦПК України граничний розмір витрат, обсяг наданих послуг та виконану адвокатом роботу, принципи співмірності, розумності та реальності витрат, суд прийшов до висновку, що судові витрати на правничу допомогу підлягають до задоволення у розмірі 3 000,00 грн.

Керуючись ст. 4, 5, 12, 76-81, 83, 133, 137, 141, 223, 258, 259, 263-268, 280, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 92057 від 19.09.2023 у розмірі 18 750,00 (вісімнадцять тисяч сімсот п`ятдесят гривень 00 копійок) грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4 500,00 грн та заборгованості за відсотками в розмірі 14 250,00 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2 662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 (три тисячі гривень 00 копійок) грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», адреса місцезнаходження: Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_2 .

Повне рішення складено 16.11.2026.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області В. В. Чепка

Часті запитання

Який тип судового документу № 141550206 ?

Документ № 141550206 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141550206 ?

Дата ухвалення - 12.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141550206 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141550206 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141550206, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Судове рішення № 141550206, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області було прийнято 12.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 141550206 відноситься до справи № 308/13762/26

Це рішення відноситься до справи № 308/13762/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141550203
Наступний документ : 141550207