Рішення № 141548737, 17.11.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
17.11.2026
Номер справи
440/10117/26
Номер документу
141548737
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/10117/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/10117/26 за позовом ОСОБА_1 до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

24.07.2026 адвокат Якименко Олена Георгіївна, здійснюючи на підставі ордеру (серія ВІ №1234603 від 08.08.2024) представництво інтересів ОСОБА_1 , звернулася з позом, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області (надалі - Загін) щодо невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та зобов`язати Загін нарахувати і виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 72 269,09 грн.

Мотивуючи позов, заявниця вказує на обставини порушення прав позивача внаслідок невиплати відповідачем середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, право на отримання якого гарантовано статтею 117 Кодексу законів про працю України.

Ухвалою судді від 03.08.2026 відкрито провадження за вказаним позовом та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

До суду надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача висловив свої заперечення проти задоволення позову. Наголосив на тому, що трудові відносини та служба цивільного захисту мають різну правову природу, оскільки врегульовані різним законодавством, а тому передбачені законодавством про працю норми її оплати і порядок вирішення таких спорів не поширюються на осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту, в тому числі й на правовідносини, які виникли між позивачем та Загоном. Додав, що на момент звільнення з позивачем було повністю проведено розрахунок, будь-яких претензій останній не мав. Звертав увагу на те, що з 19.07.2022 набрав чинності Закон України від 01.07.2022 №2352-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" (надалі - Закон №2352-ІХ), яким викладено у новій редакції норму статті 117 КЗпП України, якою встановлено обмеження, згідно з якими виплати працівникові його середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку у разі вирішення спору на користь працівника здійснюються не більш, як за шість місяців (а.с. 24-28).

Розгляд справи судом здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Громадянин України ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Полтава, проходив службу цивільного захисту у складі Загону. Згідно з витягом з наказу ГУДСНС України у Полтавській області (з особового складу) від 20.06.2024 №429-Нк/61 "Про кадрові питання" головного майстер-сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , старшого водія автомобільного відділення групи автотранспортного забезпечення частини автотранспортного забезпечення та ремонту і обслуговування автомобільної техніки Загону звільнено із служби цивільного захисту за пунктом 176 підпунктом 3 (за станом здоров`я), вважати таким, який здав справи і припинив виконання обов`язків за посадою, зняти з усіх видів забезпечення та виключити з кадрів ДСНС 22.06.2024 (а.с. 10-15).

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 у справі №440/11118/24, яке залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2026, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано Загін здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, щомісячної та разової премії, надбавки за кваліфікацію, надбавки за службу в умовах режимних обмежень), допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020; за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021; за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022; за період з 01.01.2023 по 19.05.2023 - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, з урахуванням проведених виплат та з відрахуванням податків, зборів і обов`язкових платежів. Зобов`язано Загін нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 22.06.2024 зі встановленням для обчислення індексації місяця підвищення доходів (базового місяця) - березень 2018 року. Зобов`язано Загін нарахувати та виплати ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні основної відпустки за 2018, 2019, 2020 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби та з урахуванням індексації. Зобов`язано Загін нарахувати та виплати ОСОБА_1 грошову компенсацію за дні невикористаної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2019, 2020, 2022, 2023, 2024 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби та з урахуванням індексації. Зобов`язано Загін нарахувати та виплати ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення, та з урахуванням виплачених сум.

04.03.2026 позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою у порядку, передбаченому ст. 383 КАС України, у якій просив суд визнати протиправними дії відповідача, вчинені на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 у справі №440/11118/24 в частині зменшення відсоткового розміру встановленої премії при перерахунку грошового забезпечення на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 у справі № 440/11118/24.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.05.2026, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2026, цю заяву задоволено. Суд визнав протиправними дії Загону щодо зменшення відсоткового розміру встановлених премій при перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 по справі №440/11118/24.

На виконання вимог ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 13.05.2026 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2026 у справі №440/11118/24 відповідач здійснив перерахунок грошового забезпечення позивача в загальній сумі 185 311,54 грн (а.с. 18), а 22.07.2026 перерахував на рахунок ОСОБА_1 кошти в сумі 142 689,88 грн, сплачено військовий збір (5%) в сумі 9 265,58 грн, прибутковий податок, утриманий з доходів фізичних осіб (18%), в сумі 33 356,08 грн (а.с. 6, 17).

Вважаючи протиправною бездіяльність Загону, яка виявилася у невиплаті ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, зумовленої обставинами виконання рішення суду у справі №440/11118/24, позивач через представника звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 101 Кодексу цивільного захисту України, служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 101 Кодексу цивільного захисту України).

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 №593 затверджено "Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України.

Згодом, відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з метою визначення умов та розмірів виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.07.2018 №623, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.08.2018 за №936/32388, було затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту.

Наведені вище підзаконні нормативно-правові акти регулюють лише питання оплати праці (виплати грошового забезпечення) та питання з приводу вирішення спорів щодо цього забезпечення, зокрема спорів щодо розміру посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії, одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

У зв`язку з цим суд зазначає, що нерозповсюдження на осіб особового складу служби цивільного захисту Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП) стосується лише приписів, якими врегульовано питання оплати праці (виплати грошового забезпечення) вказаних осіб та спорів щодо цього забезпечення, зокрема спорів щодо розміру посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії, одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Питання ж відповідальності за затримку розрахунку при звільненні осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (зокрема за затримку виплати грошового забезпечення та інших коштів за період вимушеного прогулу на виконання рішення суду) не врегульовані положеннями спеціального законодавства.

З огляду на це до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи КЗпП.

Згідно зі статтею 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, та на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 47 КЗпП України передбачено, що роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України в редакції, чинній на час звільнення позивача зі служби, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

Частиною другою статті 116 КЗпП України визначено, що в разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Статтею 117 КЗпП України визначено відповідальність за затримку розрахунку при звільненні.

Так, частиною першою статті 117 КЗпП України (в редакції, чинній на час звільнення позивача зі служби) встановлено, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Суд звертає увагу на обставини того, що правовідносини, які регулюються статтею 117 КЗпП України, пов`язані з недотриманням роботодавцем свого обов`язку провести повний розрахунок з працівником при звільненні. Отже, момент виникнення таких правовідносин пов`язується з днем звільнення, у який роботодавець не провів виплати всіх належних працівникові сум при звільненні.

У постанові від 01.05.2024 у справі № 140/16184/23 Верховний Суд зазначив, що, незважаючи на визначення приписами статті 117 Кодексу законів про працю України невиплачених працівнику сум як оспорюваних та неоспорюваних, ця обставина не впливає на дату виникнення спірних правовідносин, оскільки вони прямо пов`язані з обов`язком роботодавця розрахуватися з працівником у строк, встановлений приписами статті 116 Кодексу законів про працю України, яким переважно є день звільнення.

Отже, датою виникнення правовідносин, урегульованих статтею 117 КЗпП України у цій справі, є 22.06.2024 дата звільнення зі служби цивільного захисту.

Зважаючи на те, що на дату звільнення ОСОБА_1 відповідач не провів остаточного розрахунку у повному обсязі, натомість такий розрахунок здійснено на виконання судового рішення у справі №440/11118/24, то у такому разі виникають підстави для застосування до відповідача наслідків, передбачених статтею 117 КЗпП України.

Спеціальний нормативно-правовий акт, який би регулював питання розрахунку середньої заробітної плати осіб служби цивільного захисту, відсутній.

Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (надалі - Порядок № 100), підпунктом "л" пункту 1 якого визначено, що цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

За приписами пункту 2 Порядку №100, у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до абз. 1 п. 8 Порядку №100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Позивач звільнений зі служби цивільного захисту та знятий з усіх видів забезпечення 22.06.2024, тому двома попередніми місяцями перед звільненням є квітень та травень 2024 року.

Зі змісту довідки Загону від 07.07.2026 №60 суд встановив, що грошове забезпечення позивача за квітень 2024 року склало 21021,90 грн, за травень 2024 року - 21021,90 грн (а.с. 17).

Відтак, середньоденне грошове забезпечення позивача становить 689,24 грн (21021,90 грн + 21021,90 грн) : 61 календарний день).

За період затримки розрахунку з 23.06.2024 (наступний день після звільнення зі служби цивільного захисту) по 22.07.2026, але не більше ніж за шість місяців (з урахуванням положень статті 117 КЗпП України в редакції, яка діє з 19.07.2022), складає з 23.06.2024 по 22.12.2024 включно (шість місяців) та становить 183 календарних дні.

Водночас суд зважає на такі підстави для зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2025 у справі №489/6074/23 розв`язала виключну правову проблему щодо тлумачення та застосування положень статті 117 КЗпП України у редакції, яка набрала чинності 19.07.2022, за наслідками чого дійшла висновку про те, що виплата середнього заробітку за статтею 117 КЗпП України за своєю суттю є не штрафом чи каральною санкцією, а спеціальним видом компенсації очікуваних майнових втрат працівника. Саме така компенсаційна природа дозволяє застосувати загальні принципів права, зокрема пропорційності, та обґрунтовує можливість судового контролю за співмірністю розміру компенсації. Оскільки мета норми права - компенсація, а не покарання, тому і принципи, як-от розумності, справедливості та пропорційності слід застосовувати до визначення розміру компенсації незмінно і послідовно. Законодавчі положення, внесені Законом №2352-IX, не змінили правової природи цього заходу відповідальності з компенсаційного на каральний.

Обмеження періоду нарахування відшкодування за затримку розрахунку при звільненні шістьма місяцями, запроваджене до статті 117 КЗпП України Законом №2352-IX, установлює максимальну межу відповідальності роботодавця. Ця законодавча межа не нівелює фундаментальних принципів розумності, справедливості та пропорційності, а також не змінює компенсаційного характеру відповідної виплати.

Розглядаючи спори про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні після 19.07.2022, необхідно брати до уваги співмірність заявленої до стягнення суми відшкодування з огляду на конкретні обставини справи. При здійсненні такої оцінки необхідно керуватися критеріями, встановленими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі №761/9584/15-ц (зокрема, враховувати розмір простроченої заборгованості, її співвідношення із середнім заробітком, поведінку сторін тощо) для забезпечення справедливого балансу інтересів сторін трудових правовідносин. Розмір відшкодування суд може зменшити незалежно від ступеня задоволення позовних вимог про стягнення належних звільненому працівникові сум. Однак загальний період нарахування компенсації не може перевищувати шести місяців.

Так, Велика Палата у постанові від 26.06.2019 у справі №761/9584/15-ц зазначила, що зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, необхідно враховувати:

- розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;

- період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;

- ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника;

- інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Ці критерії спрямовані на досягнення справедливого балансу між інтересами працівника, який має право на компенсацію, та інтересами роботодавця, аби відповідальність не була надмірною.

В аспекті питання обчислення розміру належної до відшкодування суми, суд зазначає, що, спираючись на критерії, наведені у постанові від 26.06.2019 у справі №761/9584/15-ц, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 30.11.2020 у справі №480/3105/19, визначив формулу, яку необхідно застосовувати для обчислення частки середнього заробітку, яка підлягає стягненню у випадку зменшення його розміру.

Зокрема, у пунктах 58 - 60 згаданої постанови Верховний Суд зазначив, що статтею 117 КЗпП України визначено відповідальність за затримку розрахунку при звільненні. Частиною першою цієї статті встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Тлумачення конструкції цієї норми дає суду підстави для формулювання висновку у спріних правовідносинах про те, що відповідальність у розмірі середнього заробітку застосовується лише в разі невиплати всіх належних працівникові сум (заробітної плати, компенсацій тощо).

Верховний Суд зазначив, що аналіз такого правового врегулювання дає йому змогу зробити правовий висновок, який непрямо випливає з приписів частини першої статті 117 КЗпП України, про те, що в разі виплати частини (не всіх) належних звільненому працівникові сум зменшується, відповідно, розмір відповідальності. І цей розмір відповідальності повинен бути пропорційним розміру невиплачених сум з урахуванням того, що всі належні при звільненні суми становлять сто відсотків, стільки ж відсотків становить розмір середнього заробітку.

Подібний підхід щодо здійснення розрахунку суми відшкодування було застосовано судом, зокрема, й у справі №489/6074/23 і Велика Палата Верховного Суду визнала його таким, що забезпечив справедливий баланс інтересів сторін: захистив право позивача на повний розрахунок та належну компенсацію, водночас не допустив понесення роботодавцем несправедливих і непропорційних майнових втрат (пункти 116, 117 постанови ВП від 08.10.2025 у справі №489/6074/23).

Отже, для цілей обчислення середнього заробітку у цій справі, з урахуванням наведених позицій Верховного Суду, підлягає встановленню: розмір середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні; загальний розмір належних позивачеві при звільненні виплат; частка коштів, яка була виплачена позивачу при звільненні у порівнянні із загальним розміром належних позивачеві при звільненні виплат; частка коштів, яка не була виплачена позивачу при звільненні у порівнянні із загальним розміром належних позивачеві при звільненні виплат.

Суд враховує обставини того, що на дату виключення зі списків ДСНС (22.06.2024) позивачу нараховано та виплачено грошове забезпечення у загальному розмірі 134 562,53 грн, як це видно з довідки від 21.05.2026 №49 (а.с. 16).

На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 у справі №440/11118/24 відповідач 22.07.2026 нарахував та виплатив позивачу доплату до грошового забезпечення загалом у розмірі 185 311,54 грн (а.с. 6, зв. а.с. 17).

Тож загальний розмір грошового забезпечення, що належало позивачу при звільненні становить 319 874,07 грн (134 562,53 грн + 185 311,54 грн).

Частка несвоєчасно сплаченого грошового забезпечення складає 57,93 % (185311,54 грн х 100% / 319874,07 грн).

За таких обставин сума, яка підлягає відшкодуванню за період з 23.06.2024 по 22.07.2026 (але не більш як за шість місяців - 183 дні), з урахуванням істотності частки 57,93 %, становить: 689,24 грн (середньоденний заробіток позивача) х 57,93 % (істотна частка) х 183 (кількість днів затримки) / 100 = 73067,64 грн.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку про те, що справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення та наведеним вище критеріям, є визначення розміру відповідальності відповідача за прострочення ним належних при звільненні позивача виплат в межах суми 73067,64 грн.

Суд зазначає, що такий підхід забезпечить справедливий баланс інтересів сторін: захистить право позивача на повний розрахунок та належну компенсацію, водночас не допустить понесення відповідачем несправедливих та непропорційних майнових втрат.

Зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовано спірні правовідносини, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд погоджується з обраним позивачем способом, у зв`язку з чим визнає протиправною бездіяльність Загону щодо не виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та зобов`язує відповідача нарахувати і виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 73067,64 грн з вирахуванням х цієї суми обов`язкових податків та зборів.

Тож адміністративний позов слід задовольнити у повному обсязі у спосіб, обраний позивачем.

Позивач звільнений від сплати судового збору у спорі про стягнення заробітку, інших судових витрат не поніс, тому підстави для їх розподілу відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 у справі №440/10117/26 - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області щодо невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Зобов`язати Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 73067 (сімдесят три тисячі шістдесят сім) грн 64 коп з вирахуванням з цієї суми податків та зборів.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області (код ЄДРПОУ 08804689; вул. Решетилівська, 53, м. Полтава, 36007).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.

СуддяЄ.Б. Супрун

Часті запитання

Який тип судового документу № 141548737 ?

Документ № 141548737 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141548737 ?

Дата ухвалення - 17.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141548737 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141548737 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141548737, Полтавський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 141548737, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 17.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 141548737 відноситься до справи № 440/10117/26

Це рішення відноситься до справи № 440/10117/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141548735
Наступний документ : 141548739