Рішення № 141548262, 16.11.2026, Рокитнівський районний суд Рівненської області

Дата ухвалення
16.11.2026
Номер справи
571/1967/26
Номер документу
141548262
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 571/1967/26

Провадження № 2-а/571/17/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2026 року селище Рокитне

Рокитнівський районний суд Рівненської області, в складі судді одноособово Комзюк А.Ф., за участі секретаря судового засідання Шупрудько І.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі,

в с т а н о в и в:

Адвокат Смик Андрій Іванович, діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що 10 вересня 2026 року інспектором ВБДР Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції капітаном поліції Гурським Богданом Миколайовичем було винесено постанову серії ЕНА № 7860041 про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн за ніби то скоєння позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КУпАП та ч.3 ст. 121 КУпАП (далі - оскаржувана постанова).

Згідно оскаржуваної постанови (дослівно): «10.09.2026 о 12:06:12 год., м. Рівне, вул. Київська 110, водій керував маршрутним транспортним засобом який використовувався для надання послуг з перевезення пасажирів (нерегулярні) та який підлягає проходженню обов`язкового технічного контролю але своєчасно його не пройшов та переобладнаний без погодження з органами МВС, а саме кількість сидячих із місцем водія не відповідає записам в реєстраційних документах, в наявності 10 у свідоцтві про реєстрацію 9 з місцем водія, чим порушив п. п. 31.3.б та 31.3 ПДР України. Запис розмови здійснювався на технічний пристрій бодікамеру 469350. Чим порушив п. 31.4.7 ПДР - Інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів».

Оскаржувану постанову Позивач отримав 10 вересня 2026 року, а тому кінцевий строк на її оскарження припадає на 20 вересня 2026 року. Враховуючи те, що 20 вересня 2026 року є вихідним днем, то кінцевий строк на оскарження постанови припадає на 21 вересня 2026 року - перший після 20.09.2026 робочий день.

Вважає оскаржувану постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню виходячи із наступного.

Частиною 2 статті 121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан чи обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, Правил дорожнього руху і технічної експлуатації.

Таким чином, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КУпАП, є спеціальним і передбачає наявність сукупності обов`язкових ознак, кожна з яких має бути підтверджена належними та допустимими доказами.

Зокрема, суб`єкт владних повноважень повинен довести: факт керування особою транспортним засобом; факт використання такого транспортного засобу саме для надання послуг з перевезення пасажирів; факт того, що технічний стан або обладнання транспортного засобу не відповідають вимогам конкретних стандартів, Правил дорожнього руху чи правил технічної експлуатації; причинний зв`язок між встановленими обставинами та складом адміністративного правопорушення, передбаченого саме ч. 2 ст. 121 КУпАП.

Оскаржувана постанова не містить жодних відомостей про підставу зупинки транспортного засобу, не містить посилання на відповідний пункт статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», а також не містить опису фактичних обставин, які давали поліцейському право здійснити таку зупинку.

Законність зупинки транспортного засобу є обов`язковою передумовою законності подальших процесуальних дій поліцейського. За відсутності законних підстав для зупинки всі докази, отримані після такої зупинки, не можуть вважатися такими, що здобуті законним шляхом, що узгоджується із загальновизнаним принципом допустимості доказів («плодів отруєного дерева»).

Також не доведено факту переобладнання транспортного засобу. В оскаржуваній постанові лише зазначено, що в автомобілі встановлено додаткове місце для сидіння.

Разом із тим не зазначено: яка саме конструктивна зміна була здійснена; скільки місць для сидіння передбачено конструкцією виробника; які саме технічні характеристики транспортного засобу були змінені; як ці зміни вплинули на безпеку руху транспортним засобом.

Крім того, до постанови не долучено жодного висновку експерта, спеціаліста або іншого технічного документа, який би підтверджував факт внесення змін до конструкції транспортного засобу.

Фактично відповідач обмежився лише власним припущенням про наявність порушення, не навівши жодного нормативного чи технічного обґрунтування.

Відповідно до частини 2 статті 32 Закону України «Про дорожній рух» не допускається без погодження з виробником транспортного засобу або іншою спеціально уповноваженою Кабінетом Міністрів України організацією лише таке переобладнання транспортного засобу, яке призводить до зміни його повної маси, розподілу маси по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового або рульового керування, а також трансмісії.

Отже, сама по собі обставина встановлення додаткового місця для сидіння не свідчить про порушення вимог зазначеної норми. Для висновку про незаконність переобладнання відповідач повинен був встановити та довести, що внаслідок такого переобладнання відбулася хоча б одна із змін, прямо передбачених частиною 2 статті 32 Закону України «Про дорожній рух».

Разом із тим оскаржувана постанова не містить жодних відомостей про те, що внаслідок нібито встановлення додаткового місця для сидіння змінилися повна маса транспортного засобу, її розподіл по осях, центр ваги, колісна база, колісна формула, система гальмового чи рульового керування, трансмісія або будь-які інші технічні характеристики, визначені законом.

Більше того, відповідачем не наведено жодного технічного обґрунтування, не проведено жодного дослідження та не надано жодного доказу, який би підтверджував настання хоча б одного із зазначених наслідків.

Посилання в оскаржуваній постанові на пункт 31.3 ПДР та 31.4.7 ПДР саме по собі не доводить наявності об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, оскільки зазначені норми є бланкетними та відсилають до вимог відповідних стандартів, правил і нормативно-технічної документації. Відтак для підтвердження складу правопорушення відповідач був зобов`язаний зазначити, вимоги якого саме стандарту, нормативно-технічної документації чи іншого нормативно-правового акта були порушені, у чому конкретно полягає така невідповідність та якими доказами вона підтверджується. Однак оскаржувана постанова не містить жодного посилання на конкретний стандарт, технічний регламент чи інший нормативний документ, вимоги якого нібито порушено.

Таким чином, відповідачем не доведено обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КУпАП, а висновки, викладені в оскаржуваній постанові, не відповідають фактичним обставинам справи, що суперечить вимогам статей 245, 251, 252 та 280 КУпАП щодо повного, всебічного й об`єктивного з`ясування обставин справи.

Виходячи з наведеного, вважає притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 121 КУпАП є безпідставним.

Стосовно проходження обов`язкового технічного контролю переобладнання зазначає, що оскаржувана постанова не містить жодного доказу на підтвердження факту не проходження обов`язкового технічного контролю транспортним засобом.

Долучені до оскаржуваної постанови фотографії, жодним чином не підтверджують рішення суб`єкта владних повноважень стосовно вказаного правопорушення.

Одночасно у позовній заяві представник позивача повідомив, що він не отримав на адвокатський запит від Відповідача копію відеозапису фіксації імовірного правопорушення, а тому такий відеозапис буде наданий суду додатково після його отримання. Крім цього, після отримання вказаного відеозапису, Позивач залишає за собою право доповнити позов у зв`язку із новими обставинами, які випливатимуть із змісту відеозапису що узгоджується із приписами частини 1 статті 47 КАС України.

Посилаючись на норми статтей 19,55 Конституції України, статтей 7,9,121,280 КУпАП, норми Законів України «Про автомобільний транспорт» та «Про дорожній рух», просив: скасувати постанову серії ЕНА № 7860041 про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КУпАП та ч. З ст. 121 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Ухвалою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 24 вересня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін). Відповідачу надано строк на подання відзиву на позовну заяву.

24.09.2026 представником позивача-адвокатом Смиком А.І. подано клопотання про приєднання матеріалів справи додаткових доказів, а саме відеодиску з двома відеофайлами на яких зафіксовано події, які є предметами доказування в адміністративній справі.

06.10.2026 представником позивача-адвокатом Смиком А.І. подано заяву про доповнення позову додатковими обставинами. У заяві зазначається, що 23.09.2026 він отримав від Відповідача остаточну відповідь на адвокатський запит - відеодиск із відеофайлами на яких зафіксовано події, які є предметом доказування в адміністративній справі.

Опрацювавши вказані відеофайли бажає доповнити позовну заяву додатковими обставинами, якими обґрунтовується позовна вимога.

Так, оскаржувана постанова не містить жодних відомостей про підставу для зупинки транспортного засобу, як і не містить посилання на відповідний пункт частини 1 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», а також не містить опису фактичних обставин, які давали поліцейському право здійснити таку зупинку.

Відеозапис події теж не містить відомостей про підстави для зупинки транспортного засобу.

Також, відповідачем не доведено використання транспортного засобу для надання послуг з перевезення пасажирів. Саме ця ознака є визначальною для кваліфікації правопорушення за ч. 2 ст. 121 та ч.3 ст. 121 КУпАП.

Поліцейський не встановив особи пасажирів, не відібрав у них пояснення, не перевірив факт здійснення оплати за перевезення, не встановив замовника перевезення та взагалі не дослідив питання використання транспортного засобу для отримання прибутку. Таким чином, одна з основних ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 та ч. 3 ст. 121 КУпАП взагалі не була встановлена.

Отже, відповідач неправильно застосував норму матеріального права, що саме по собі є достатньою підставою для скасування постанови.

Оскаржувана постанова також містить значні невідповідності в цьому контексті.

Крім того вказує на неправильну юридичну кваліфікацію події. За відсутності доказів використання автомобіля для надання платних послуг з перевезення пасажирів така подія взагалі не могла бути кваліфікована за частиною 2 статті 121 КУпАП та ч. 3 ст. 121 КУпАП. Отже, відповідач неправильно застосував норму матеріального права, що саме по собі є достатньою підставою для скасування постанови.

Крім того в постанові здійснено посилання на пункт 31.4.7. ПДР, який взагалі не має ніякого відношення до вказаної події, а тому Позивачу не зрозуміло від якого конкретного пункту ПДР йому необхідно «захищатися».

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 55 Конституції України, ст. ст. 5, 47,160, 161, 286 КАС України, просив: прийняти вказане доповнення позову додатковими обставинами, якими обґрунтовується позовна вимога. Скасувати постанову серії ЕНА № 7860041 про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КУпАП та ч. 3 ст. 121 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.

06.10.2026 представником відповідача Буза В.О. подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, згідно якого представник просила перевести в електронну форму процесуальні та інші документи по справі, що надійшли до суду в паперовому вигляді. Надіслати Департаменту патрульної поліції процесуальні та інші документи по справі, що надійшли до суду в паперовому вигляді.

13.10.2026 представником відповідача Буза В.О. подано клопотання про відкладення розгляду справи та надання відповідачу можливість реалізувати право на подачу відзиву з доказами протягом 15 днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі та матеріалів позовної заяви відповідно до ч. 5 ст. 162, ч.1 ст. 261 КАС України.

Клопотання обґрунтовано тим що станом на 12 жовтня 2026 року доступ до позовної заяви в підсистемі «Електронний суд» відсутній. Вищевикладене унеможливлює всебічне та повноцінне ознайомлення з матеріалами справи, та перешкоджає своєчасному формуванню правової позиції Департаменту патрульної поліції стосовно обставин справи.

14.10.2026 представником позивача-адвокатом Смиком А.І. подано клопотання у якому зазначено, що у разі неподання Відповідачем до початку судового розгляду відзиву на позовну заяву та доказів його направлення (надання) Позивачу або його представнику, а також за відсутності відповідних клопотань Відповідача з цього приводу, просить суд надати зазначеним обставинам належну правову оцінку з урахуванням положень частини четвертої статті 159 КАС України та, за наявності передбачених законом підстав, розцінити неподання відзиву суб`єктом владних повноважень без поважних причин як визнання позову й ухвалити рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі. У разі подання Відповідачем відзиву на позовну заяву та/або відповідних клопотань відкласти судовий розгляд справи для надання Позивачу можливості ознайомитися з поданими документами та, за необхідності, подати відповідь на відзив і відповідні пояснення, а також здійснювати подальший розгляд справи з викликом сторін.

14.10.2026 представником відповідача Буза В.О. подано клопотання про залишення адміністративного позову ОСОБА_1 без руху з підстав відсутності документу про сплату судового збору.

21.10.2026 представником відповідача Буза В.О. подано відзив на позовну заяву у якому зазначається, що ознайомившись із змістом та вимогами адміністративного позову вважаємо, що пред`явлений позов є таким що не підлягає до задоволення, позов не визнаємо виходячи з наступного.

10 вересня 2026 року близько 12 години патрульні поліцейські перебуваючи на патрулюванні м. Рівне вул. Київська, 110, виявили транспортний засіб MERCEDES BENZ номерний знак НОМЕР_1 , водій якого керував транспортним засобом, який використовується для надання послуг перевезення пасажирів (нерегулярні) та який підлягає проходженню обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов та переобладнаний без погодження з органами МВС, а саме кількість сидячих із місцем водія не відповідає записам в реєстраційних документах.

Вважаємо, що всупереч ст. 77 КАС України Позивач не довів та не підтвердив належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем надано не було, клопотання про їх витребування не заявлено. Позивачем не надано суду жодного доказу на підтвердження обставин, яким він обґрунтував свій позов.

Відповідно до наказу МВС від 18.12.2018 № 1026 «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.

Надають суду відеозаписи з портативного відеореєстратору поліцейського № 469350 та фотознімки, на яких відображено, що поліцейські на місці зупинки з`ясовували обставини справи та здійснювали перевірку транспортного засобу та документів.

Відповідно до п. 3 додатку до постанова КМУ від 22.12.2010 № 1166 «Про єдині вимоги до конструкції та технічного стану колісних транспортних засобів, що експлуатуються» конструкція колісного засобу повинна відповідати ідентифікаційним даним, визначеним на дату його реєстрації (з урахуванням змін), згідно з документами.

Згідно п. 5.2 ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» не дозволено вносити зміни у конструкцію колісного транспортного засобу, а також застосовувати додаткове обладнання та експлуатаційні матеріали та рідини без узгодження таких дій за встановленим законодавством порядку.

Після зупинки транспортного засобу працівником поліції було здійснено перевірку реєстраційного документа на транспортний засіб та безпосередній огляд самого транспортного засобу, за результатами яких встановлено ознаки його переобладнання, що полягають у фактичному збільшенні кількості пасажирських місць. Зокрема, згідно з реєстраційними документами, транспортний засіб передбачає дев`ять сидячих місць, тоді як фактично в його задній частині встановлено диван, конструкція та розміри якого дозволяють розміщення трьох осіб, внаслідок чого загальна кількість місць для сидіння становить десять.

Доводи позивача на місці зупинки про те, що на задньому дивані передбачено лише два ремені безпеки, а тому на ньому можуть розміщуватися виключно дві особи, не спростовують установлених працівником поліції обставин щодо фактичної невідповідності конструкції транспортного засобу відомостям, зазначеним у реєстраційних документах.

Сама по собі кількість установлених ременів безпеки не є безумовним доказом кількості передбачених конструкцією посадкових місць та не змінює фактичної конфігурації салону транспортного засобу. Водночас питання допустимої кількості пасажирів має оцінюватися з урахуванням конструкції транспортного засобу, його реєстраційних документів і вимог нормативно-правових актів щодо переобладнання та експлуатації транспортних засобів.

Отже, посилання позивача на наявність лише двох ременів безпеки на задньому дивані саме по собі не спростовує висновків працівника поліції щодо виявлених ознак переобладнання транспортного засобу та не може розглядатися як достатня підстава для визнання дій поліцейського протиправними. Зазначені обставини підлягають оцінці судом у сукупності з іншими доказами, наявними у матеріалах справи.

Представник відповідача долучає витяг з інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» згідно якого транспортний засіб MERCEDES BENZ номерний знак НОМЕР_1 має кількість сидінь 9.

На основі зазначеного представник відповідача вважає, що в даному автомобілі, де встановлено 10 місць сидіння, переобладнаний без погодження з органами МВС, а саме кількість сидячих із місцем водія не відповідає записам в реєстраційних документах - є порушенням частини 2 статті 121 КУпАП.

Щодо протоколу обов`язкового технічного контролю транспортного засобу зауважує, що його відсутність на момент зупинки транспортного засобу тягне за собою адміністративну відповідальність відповідно до чинного законодавства.

Звертаємо увагу, що витягом із Інформаційного порталу Головного сервісного центру МВС (https://opendata.hsc.gov.ua/search-otk/veh/) підтверджується, що транспортний засіб MERCEDES BENZ номерний знак НОМЕР_1 , має діючий протокол обов`язкового технічного контролю, який пройдений 15.09.2026, а зупинка транспортного засобу під керуванням Позивача та притягнення останнього до адміністративної відповідальності відбулась 10.09.2026 що підтверджується зображенням із вищезазначеного інтернет-ресурсу.

Оскільки, на момент винесення оскаржуваної постанови позивач керував транспортним засобом без проходження обов`язкового технічного контролю, що призвело за собою притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 121 КУпАП та враховуючи, що Позивачем було вчинене правопорушення, передбачене частиною 2 статті 121 КУпАП, відповідно до частини 2 статті 36 КУпАП накладено стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Щодо правомірності оскаржуваної постанови представник відповідача зазначає, що поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права. Під час виконання завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини. Поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Звертає увагу, що зміст оскаржуваної постанови в повній мірі відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, в ній зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, вірно застосовано межі санкції статті щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності та вказано технічний пристрій, на які проводиться відеозапис. Отже, оскаржувана постанова є правомірною та винесеною у повній відповідності нормам чинного законодавства в межах компетенції поліцейського патрульної поліції.

Посилаючись на норми статтей КУпАП, приписи ПДР України, норми Законів України «Про Національну поліцію» та «Про дорожній рух», просили залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення. Відмовити в прохальній частині позовної заяви, оскільки постанова серії ЕНА № 7860041 про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, як зазначив представник Позивача - не виносилась.

22.10.2026 представником позивача-адвокатом Смиком А.І. подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої з метою виправлення допущеної технічної описки та усунення невідповідності між фактичним змістом позову і формулюванням його прохальної частини, представник позивача просить вважати правильним пункт 2 прохальної частини позову в такій редакції:

Скасувати постанову серії ЕНА № 7860041 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КУпАП та ч. 3 ст. 121КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ухвали суду від 16.11.2026 у задоволенні клопотання представника позивача-адвоката Смика А.І. про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, відмовлено. Постановлено, що розгляд справи продовжити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ухвали суду від 16.11.2026 у задоволенні клопотання представника відповідача Департаменту патрульної поліції Буза В.О. про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху, відмовлено.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд зазначає наступне.

За приписами статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Встановлено, що 10 вересня 2026 року інспектором ВБДР Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції капітаном поліції Гурським Богданом Миколайовичем було винесено відносно ОСОБА_1 постанову серії ЕНА № 7860041 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн за ч. 2 ст. 121 КУпАП, ч.3 ст. 121 КУпАП на підставі ч.2 ст.36 КУпАП.

Згідно оскаржуваної постанови «10.09.2026 о 12:06:12 м. Рівне, вул. Київська 110, водій керував маршрутним транспортним засобом який використовувався для надання послуг з перевезення пасажирів (нерегулярні) та який підлягає проходженню обов`язкового технічного контролю але своєчасно його не пройшов та переобладнаний без погодження з органами МВС, а саме кількість сидячих із місцем водія не відповідає записам в реєстраційних документах, в наявності 10 у свідоцтві про реєстрацію 9 з місцем водія, чим порушив п. п. 31.3.б та 31.3 ПДР України. Запис розмови здійснювався на технічний пристрій бодікамеру 469350. Чим порушив п. 31.4.7 ПДР - Інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів».

Разом з тим, позивач вважає оскаржувану постанову про накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 121 КУпАП та ч.3 ст. 121 КУпАП незаконною, тому звернувся до суду з даним позовом.

За приписами п.п.1.1,1.3 Правил дорожнього руху, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п.1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Згідно п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених нею завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Частина 2 статті 121 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації.

За приписами п.31.1. Правил дорожнього руху, технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Відповідно до п.31.3.а Правил дорожнього руху, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.

За частиною 3 статті 121 КУпАП настає відповідальність у разі керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.

Відповідно до п.31.3 б Правил дорожнього руху, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).

Відповідно до частини 2 статті 32 Закону України «Про дорожній рух» не допускається без погодження з виробником транспортного засобу або іншою спеціально уповноваженою Кабінетом Міністрів України організацією лише таке переобладнання транспортного засобу, яке призводить до зміни його повної маси, розподілу маси по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового або рульового керування, а також трансмісії.

Відповідно до ст.35 Закону України «Про дорожній рух» транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.

Порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 №137.

Відповідно до п. 1 Постанови №137 порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів (далі - Порядок) визначає процедуру проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС (далі - транспортні засоби), за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації, крім таких транспортних засобів:

1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;

2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.

Згідно з п.3 Постанови №137 періодичність проходження обов`язкового технічного контролю становить:

для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки;

для вантажних автомобілів незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки;

для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку;

для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації - двічі на рік.

Аналізом зазначених приписів встановлено, що обов`язковому технічному контролю підлягають лише ті легкові транспортні засоби, які використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку.

Суд погоджується з позицією представника позивача, що посилання в оскаржуваній постанові на пункт 31.3 ПДР та 31.4.7 ПДР саме по собі не доводить наявності об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, оскільки зазначені норми є бланкетними та відсилають до вимог відповідних стандартів, правил і нормативно-технічної документації.

Згідно витягу ІНПН на транспортний засіб MERCEDES BENZ реєстраційний номер НОМЕР_1 , тип ТЗ легковий, тип кузова ТЗ пасажирський, повна маса 3500, власник ОСОБА_3 , 26.08.1999, дата першої реєстрації 29.08.2024, кількість сидінь 9, примітки: «переобл.з вантажного та пасажир. обладн. місцем для відпочинку водія. загальний легковий пасажирський».

Описуючи склад адміністративного правопорушення, уповноважена особа відповідача обмежилася загальними формулюваннями, не вказавши, якими нормативними документами визначено обов`язок проведення обов`язкового технічного контролю, якими доказами, підтверджуються обставини, що транспортний засіб був обладнаний додатковим місцем для перевезення пасажирів, які вимоги правил норм і стандартів порушені. Також у суті правопорушення не зазначено відомостей про підставу зупинки транспортного засобу та опису фактичних обставин, які давали поліцейському право здійснити таку зупинку.

З дослідженого в судовому засіданні відеозапису нагрудної камери поліцейського 469350 встановлено, що відеозапис містить два файли «clip-0» тривалістю 14:59 хв та «clip-1» тривалістю 15:26 хв.

Відеозапис «clip-0» розпочинається о 11 год 51 хв, працівник поліції перебуваючи біля службового автомобіля, спілкується з ОСОБА_1 , яких знаходиться безпосередньо у автомобілі. Автомобіль MERCEDES BENZ реєстраційний номер НОМЕР_1 стоїть попереду з увімкненою аварійною світловою сигналізацією. Під час спілкування поліцейський та позивач підходять до автомобіль MERCEDES BENZ реєстраційний номер НОМЕР_1 . Заглянувши у салон транспортного засобу, у якому знаходиться кілька осіб, поліцейський повідомляє, що транспортному засобі він нарахував 10 місць, а згідно документів має бути 9. По завершенню розмови поліцейський повідомляє про винесення постанови та розпочинає складання адміністративних матеріалів.

Відеозапис «clip-1» розпочинається з 12:21 та містить продовження складання адміністративних матеріалів, роз`яснення прав, вручення оскаржуваної постанови.

Отже, підставою для винесення оскаржуваної постанови стало те, що поліцейським встановлено, що автомобіль марки MERCEDES BENZ реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який використовується для надання послуг з перевезення пасажирі був переобладнаний з порушенням відповідних правил,норм і стандартів та не пройшов обов`язкового технічного контролю.

При цьому, матеріали справи не містять будь-яких доказів у підтвердження того, що автомобіль був переобладнаний з порушенням відповідних правил,норм і стандартів, без погодження із сервісним центром МВС.

Крім того, згідно з пп. 15 п. 2 Постанови №137 терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення: транспортний засіб, що використовується з метою отримання прибутку - транспортний засіб (зокрема службовий легковий автомобіль), що експлуатується юридичними особами, які провадять господарську діяльність з метою отримання прибутку, фізичними особами - підприємцями під час провадження господарської діяльності, фізичними особами під час виконання цивільно-правових договорів з метою отримання прибутку.

З дослідженого в судовому засіданні відеозапису нагрудної камери поліцейського не встановлено, що переобладнання транспортного засобу мало місце. При спілкуванні з поліцейськими водій повідомив, що на задньому дивані знаходиться два пасажирські місця, які облаштовані ременями безпеки.

Також з дослідженого відеозапису нагрудної камери поліцейського не встановлено, що транспортний засіб використовувався з метою отримання прибутку.

Поліцейський не встановив особи пасажирів, не відібрав у них пояснення, не перевірив факт здійснення оплати за перевезення, не встановив замовника перевезення та взагалі не дослідив питання використання транспортного засобу для отримання прибутку.

Відомостей у підтвердження того, що позивач здійснював підприємницьку діяльність із перевезення пасажирів, або ж укладав цивільно-правові договори з метою отримання прибутку та отримував плату за перевезення пасажирів, матеріали справи не містять.

Надані відповідачем відеозапис нагрудної камери поліцейського та фотоматеріали не дають можливості встановити, що 10.09.2026 ОСОБА_1 керував транспортним засобом та здійснював будь яку діяльність з метою отримання прибутку.

Крім того, досліджений відеозапис не містить відомостей у підтвердження того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, що мало місце порушення Правил дорожнього руху, яке стало підставою для зупинки керованого ним транспортного засобу.

Зазначені обставини, викликають обґрунтовані сумніви правомірності подальших дій поліцейського, оскільки за відсутності законних підстав для зупинки транспортного засобу всі докази, отримані після такої зупинки, не можуть вважатися такими, що здобуті законним шляхом.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

У відповідності зі ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Згідно з ч.1, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винуватості особи, що притягається до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, суд дійшов висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення від 10.09.2026 серія ЕНА № 7860041 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 121 та т.3 ст.121 КУпАП є такою, що не відповідає критеріям, які наведені у ч.2 ст.2 КАС України, а відсутність належних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення є безумовною підставою для скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.77,244-246,286 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі, задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕНА № 7860041 від 10 вересня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.121, ч.3 ст.121 КУпАП, а провадження у справі закрити.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції, юридична адреса: 03048, м.Київ, вул.Федора Ернста, буд.3, код ЄДРПОУ 40108646.

Суддя А.Ф.Комзюк

Часті запитання

Який тип судового документу № 141548262 ?

Документ № 141548262 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141548262 ?

Дата ухвалення - 16.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141548262 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141548262 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141548262, Рокитнівський районний суд Рівненської області

Судове рішення № 141548262, Рокитнівський районний суд Рівненської області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.

Судове рішення № 141548262 відноситься до справи № 571/1967/26

Це рішення відноситься до справи № 571/1967/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141548259
Наступний документ : 141548263