Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 листопада 2026 року м. Київ справа №320/24840/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства «БІЛОЦЕРКІВМАЗ» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
В С Т А Н О В И В:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство «БІЛОЦЕРКІВМАЗ» (далі - позивач, ПП «БІЛОЦЕРКІВМАЗ») з позовом до Київської митниці (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 31.10.2024 № UA100000/2024/000152/2 (далі - Рішення про коригування).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
В якості підстав звернення до суду позивач вказує, що на підставі зовнішньоекономічного контракту від 17.04.2024 № FAM-24-0417, укладеного з компанією YANCHENG FERMA MACHINERY CO., LTD (Китай), він ввіз на митну територію України частини до сільськогосподарської техніки на умовах поставки FOB Шанхай та визначив їх митну вартість за основним методом - за ціною договору (контракту), додавши до ціни товару витрати на його транспортування до місця ввезення на митну територію України. На думку позивача, для підтвердження митної вартості він подав митному органу всі необхідні документи, а на запит відповідача надав додаткові документи та пояснення щодо кожної із зазначених відповідачем розбіжностей, однак відповідач їх не врахував.
Позивач вважає, що Рішення про коригування не містить передбачених законом відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості, а наведені відповідачем обставини спростовуються поданими документами. Позивач також звертає увагу на те, що за однією митною декларацією, за одним контрактом та з тим самим пакетом документів ним ввезено два товари, однак митну вартість відповідач скоригував лише щодо одного з них. Крім того, позивач зазначає, що подані ним згідно з частиною 8 статті 55 Митного кодексу України (далі - МК України) додаткові документи відповідач не врахував, а скаргу, подану до Державної митної служби України, залишено без задоволення.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову, повернути позовну заяву та зменшити витрати на правничу допомогу.
Відповідач вказує, що за митною декларацією від 29.10.2024 № 24UA100160539023U7 автоматизованою системою аналізу та управління ризиками сформовано форми митного контролю 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів» та 106-2 «Витребування документів, що підтверджують митну вартість товарів», а під час перевірки встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять усіх відомостей щодо числових значень складових митної вартості товарів.
На думку відповідача, за умовами поставки FOB витрати на транспортування товару покладаються на покупця і мають бути підтверджені належними документами, проте: заявка від 17.07.2024 № 27908 не містить погодженого курсу валют; відповідно до відомостей з відкритих джерел вантаж перебував у порту Констанца понад три безоплатні дні, однак витрати на його зберігання не задекларовані; доставка товару з порту здійснювалась автомобільним транспортом не в контейнерах, що свідчить про перевантаження товару та додаткові витрати; перевізниками товару згідно з автотранспортними накладними є інші особи, ніж ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ»; банківські реквізити позивача у платіжних документах щодо оплати транспортних послуг відрізняються від реквізитів, зазначених у контракті; коносамент не містить відміток експедитора, а у копії митної декларації країни відправлення зазначено інший номер коносаменту, інший порт відправлення та країну призначення - Білорусь; страховий поліс та генеральний договір страхування не надано; прайс-лист має ознаки комерційної пропозиції, адресованої конкретному покупцю, та не містить строку дії цін.
Водночас, відповідач посилається на те, що ордер на надання правничої допомоги від 27.03.2024 серії АІ № 1577703 містить загальне формулювання щодо надання правничої допомоги «у всіх судах України» без зазначення конкретного суду, а тому, на думку відповідача, повноваження представника позивача не підтверджені, що є підставою для повернення позовної заяви. Також відповідач вважає витрати на правничу допомогу в розмірі 14 000, 00 грн необґрунтованими та неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих послуг.
Позивач подав відповідь на відзив, у якій підтримав раніше заявлені позовні вимоги, зазначив, що наведені у відзиві обставини щодо витрат на зберігання вантажу, перевантаження товару та перевізників у Рішенні про коригування не зазначались, а також заперечив проти клопотань відповідача про повернення позовної заяви та зменшення витрат на правничу допомогу.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Між YANCHENG FERMA MACHINERY CO., LTD (Китай; продавець) та ПП «БІЛОЦЕРКІВМАЗ» (покупець) укладено контракт від 17.04.2024 № FAM-24-0417 (далі - Контракт), відповідно до пунктів 1.1, 3.1 якого товари, їх ціна та умови поставки визначаються в інвойсах.
Згідно з інвойсом від 17.04.2024 № FAM-24-0417 загальна вартість товару становить 103 840,00 долара США на умовах поставки FOB Шанхай, Китай. Позивач сплатив продавцю 51 920,00 долара США згідно з платіжною інструкцією від 19.04.2024 № 40 та 51 920,00 долара США згідно з платіжною інструкцією від 05.07.2024 № 63.
Для доставки товару між позивачем (клієнт) та ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ» (експедитор) укладено договір про транспортно-експедиторське обслуговування від 14.07.2023 № 24242023_1, на виконання якого позивач подав заявку від 17.07.2024 № 27908 на перевезення товару за коносаментом HYSF2024070738 у трьох контейнерах (MSCU6785427, HPCU2279142, MSDU2289192) за маршрутом Шанхай (Китай) - Констанца (Румунія) - Біла Церква (Україна). У заявці зазначено вартість 9 350,00 долара США за контейнер в еквіваленті у гривні за курсом Національного банку України на день виставлення рахунку.
ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ» виставило позивачу рахунки від 16.10.2024 №№ 12960, 12961, 12962 на оплату морського перевезення кожного з контейнерів за маршрутом Шанхай - Констанца (по 233 105, 82 грн) та рахунки від 28.10.2024 №№ 13404, 13405, 13406, кожен з яких містить, зокрема, такі позиції: транспортно-експедиторське обслуговування за межами території України, включаючи НРР, складські послуги, оформлення Т1 (52 073, 91 грн); транспортні послуги за маршрутом м. Констанца, Румунія - кордон України м/п Орлівка (12 850, 00 грн); транспортні послуги за маршрутом м/п Орлівка - м. Біла Церква; відшкодування вартості страхування контейнерного обладнання (659, 10 грн).
У довідках про транспортні витрати від 28.10.2024 №№ 27908-1, 27908-2, 27908-3 ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ» зазначило вартість перевезення кожного з контейнерів за межами державного кордону України, яка складається з вартості морського перевезення (233 105, 82 грн), транспортно-експедиторського обслуговування за межами території України, включаючи НРР, складські послуги, оформлення Т1 (52 073, 91 грн), та автоперевезення за маршрутом Констанца - кордон України (12 850, 00 грн), а також те, що страхування вантажу не проводилось.
29.10.2024 до відділу митного оформлення № 3 митного поста «Київ-центральний» Київської митниці подано митну декларацію № 24UA100160539023U7 (далі - МД) на два товари: ножі ротора для сільськогосподарської техніки та частини до сільськогосподарської техніки - диски АГ 2.1.01-02 ДИСК 660мм (6отв.) у кількості 3 840 шт. і чистики АГ 2.0.04-01 ЧИСТИК (6ММ) у кількості 5 000 шт. (вага нетто 62 770 кг).
Митну вартість товарів декларантом визначено за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Згідно з графою 17 Рішення про коригування заявлені декларантом складові митної вартості, нараховані до ціни договору, становлять 894 089, 19 грн. Ціна товару «Частини до сільськогосподарської техніки», щодо якого прийнято Рішення про коригування, становить 78 940,00 долара США, а заявлена митна вартість цього товару - 97 705,35 долара США (4 038 083, 95 грн).
Разом з МД декларантом подано, зокрема: пакувальний лист від 17.04.2024; інвойс від 17.04.2024 № FAM-24-0417; коносамент від 31.07.2024 № HYSF2024070738; автотранспортні накладні від 23.10.2024; сертифікат про походження товару від 20.09.2024 № 24C3209C0577/50004; платіжні інструкції від 19.04.2024 № 40 та від 05.07.2024 № 63; рахунки від 16.10.2024 №№ 12960, 12961, 12962 та від 28.10.2024 №№ 13404, 13405, 13406; довідки про транспортні витрати від 28.10.2024 №№ 27908-1, 27908-2, 27908-3; Контракт; договори про перевезення від 18.06.2021 № 18062021, від 14.07.2023 № 24242023_1 та від 18.10.2024 № BOX-869; заявку від 17.07.2024; копію митної декларації країни відправлення від 25.07.2024 № 223120240002875382.
Відповідач повідомив декларанта, що подані документи не містять усіх відомостей щодо складових митної вартості та щодо ціни, яка сплачена або підлягає сплаті, і містять розбіжності, та запропонував протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, передбачені частинами 2, 3 статті 53 МК України.
На запит відповідача декларант разом із супровідним листом вих. № 31/10-24 надав, зокрема: коносамент морської лінії MEDUVP145257; сертифікат якості; пояснення продавця щодо сертифіката про походження та інвойс від 23.07.2024 № FAM-24-0723; прайс-лист продавця від 30.10.2024 з перекладом; каталог виробника; договір про транспортно-експедиторське обслуговування від 14.07.2023 № 24242023_1 та заявку від 17.07.2024 № 27908; платіжні інструкції від 29.10.2024 №№ 2855-2860 на оплату рахунків ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ»; довідку про страхування контейнерного обладнання від 15.10.2024, рахунок-фактуру ПрАТ «Страхова компанія «РЕСПЕКТ» від 15.10.2024 № ГД0702-2-192158-511-0024 та платіжну інструкцію про його оплату, а також пояснення щодо кожної із зазначених відповідачем розбіжностей.
31.10.2024 декларант повідомив відповідача, що всі наявні документи надано.
31.10.2024 відповідачем прийнято Рішення про коригування, яким митну вартість товару «Частини до сільськогосподарської техніки» визначено за резервним методом на рівні 2,0900 долара США за кілограм, тобто в загальному розмірі 131 189,30 долара США.
У графі 33 Рішення про коригування зазначено, що подані декларантом документи не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості та щодо ціни, яка сплачена або підлягає сплаті, і містять розбіжності, а саме:
1) до митного оформлення надано коносамент від 31.07.2024 № HYSF2024070738, у якому відсутні відмітки експедитора;
2) у копії митної декларації країни відправлення від 25.07.2024 № 223120240002875382 зазначено номер коносаменту, який відрізняється від коносаменту, наданого до митного оформлення, та порт відправлення Яншань, тоді як у МД зазначено Шанхай;
3) у рахунку на оплату транспортних витрат від 28.10.2024 № 13404 зазначено витрати на відшкодування вартості страхування контейнерного обладнання, але у розрахунку складових митної вартості не внесено інформацію про вартість страхування;
4) сертифікат про походження товару від 20.09.2024 № 24C3209C0577/50004 містить посилання на інвойс від 23.07.2024, тоді як до митного оформлення надано інвойс від 17.04.2024;
5) пунктом 4.1.2 договору від 18.06.2021 № 18062021 передбачено оплату послуг експедитора протягом 5 банківських днів, але банківські платіжні документи щодо транспортування до митного оформлення не надано.
Також у графі 33 Рішення про коригування зазначено, що додатково наданий декларантом прайс-лист від 30.10.2024 є адресним та не містить умов поставки і всього асортименту продукції продавця; що банківські реквізити позивача у платіжних документах щодо оплати транспортних послуг відрізняються від реквізитів, зазначених у Контракті; що страховий поліс не надано; що у перекладі копії митної декларації країни відправлення країною призначення зазначено Білорусь. Причинами, через які заявлену митну вартість не може бути визнано, відповідач зазначив неподання декларантом всіх витребуваних документів та відсутність всіх відомостей, що підтверджують ціну товару та митну вартість.
Крім того, у графі 33 Рішення про коригування зазначено, що за результатами порівняння рівня заявленої митної вартості з рівнями митної вартості ідентичних, подібних (аналогічних) товарів встановлено заниження заявленої митної вартості, методи визначення митної вартості за статтями 59-63 МК України застосувати неможливо, а джерелом інформації для визначення митної вартості за резервним методом є митна декларація від 16.09.2024 № UA902020/2024/207376 (товар: частини до сільськогосподарської техніки; умови поставки - FOB TIANJIN XINGANG; вага товару 20156 кг).
Того ж дня відповідачем оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100160/2024/000405.
Товар випущено у вільний обіг за митною декларацією від 31.10.2024 № 24UA100160539125U2 за умови надання гарантії відповідно до частини 7 статті 55 МК України. Як зазначає сам відповідач у відзиві, у разі скасування Рішення про коригування сума, яка підлягає поверненню позивачу, становить 276 248, 38 грн.
02.12.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою № 02/12-01 про подання додаткових документів відповідно до частини 8 статті 55 МК України, за результатами розгляду якої листом від 06.12.2024 № 7.8-2/15-02/13/22402 відповідач відмовив у визнанні заявленої митної вартості.
Скаргу позивача від 03.01.2025 № 03/01 на Рішення про коригування рішенням Державної митної служби України від 21.02.2025 № 15/15-02-02/13/1108 залишено без задоволення.
Не погоджуючись з Рішенням про коригування, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог виходячи з такого.
Насамперед, щодо клопотання відповідача про повернення позовної заяви, суд зазначає, що підстави та строк повернення позовної заяви визначено частинами 4, 5 статті 169 КАС України, згідно з якими суддя повертає позовну заяву не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Пункт 1 частини 4 цієї статті, на який посилається відповідач, стосується неусунення позивачем недоліків позовної заяви, залишеної без руху, що у даному випадку місця не мало. Після відкриття провадження у справі повернення позовної заяви КАС України не передбачено.
Водночас, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються, зокрема, ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Положенням про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 (в редакції рішення Ради адвокатів України від 17.11.2020 № 118), передбачено, що під назвою органу, в якому надається правова допомога, розуміється як безпосередньо назва конкретного органу, так і назва групи органів, визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо).
Отже, зазначення в ордері групи органів - «всіх судів України» відповідає вимогам цього Положення, а посилання відповідача на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 05.06.2019 у справі № 9901/847/18 та від 03.07.2019 у справі № 9901/939/18, суд оцінює критично, оскільки ці постанови ухвалені до внесення зазначених змін до Положення. Крім того, повноваження адвоката Шараєвської В.П. на представництво інтересів позивача саме у цій справі підтверджуються також договором про надання правничої допомоги від 04.01.2024 № 03/24 та додатком до нього від 07.04.2025 № 7.
Таким чином, клопотання відповідача про повернення позовної заяви задоволенню не підлягає.
Щодо суті спору, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 3 МК України при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.
З огляду на це, норми МК України наводяться судом у редакції, чинній станом на 29.10.2024.
Відповідно до частини 1 статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 2 статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною 5 статті 53 МК України встановлено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Згідно з частинами 1, 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до частини 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з частиною 7 статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Пунктами 1-4 частини 2 статті 55 МК України визначено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до частин 1-3 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
Пунктами 5-7 частини 10 статті 58 МК України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, якщо вони не включалися до такої ціни, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.
Відповідно до пункту 2 частини 11 статті 58 МК України до митної вартості не включаються витрати на транспортування після ввезення за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню.
Відповідно до частин 1, 2 статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
З наведених вище норм вбачається, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору (контракту), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість, а обґрунтування причин, через які заявлену митну вартість не може бути визнано, має міститися безпосередньо в рішенні про коригування.
Як вже зазначалось, у графі 33 Рішення про коригування відповідач навів п`ять розбіжностей, виявлених у поданих разом з МД документах, а також недоліки документів, наданих декларантом на його запит, правомірність посилання на кожну з яких підлягає перевірці.
Водночас, доводи відповідача щодо відсутності у заявці від 17.07.2024 № 27908 погодженого курсу валют, незадекларованих витрат на зберігання вантажу в порту Констанца та на перевантаження товару, а також залучення до перевезення інших перевізників у Рішенні про коригування не наводились і вперше заявлені у відзиві. Оскільки відповідно до пункту 1 частини 2 статті 55 МК України обґрунтування причин, через які заявлену митну вартість не може бути визнано, має міститися саме в рішенні про коригування, такі доводи не можуть підтверджувати правомірність Рішення про коригування. Подібний підхід застосував і Верховний Суд у постанові від 29.12.2025 у справі № 300/6315/24, звернувши увагу на те, що аргументи, наведені митним органом лише на стадії судового розгляду, зокрема у відзиві на позовну заяву, не містилися у спірних рішеннях і не були покладені в їх основу. Разом з тим, суд надає оцінку і цим доводам.
Щодо транспортних документів, суд зазначає, що за умовами поставки FOB Шанхай витрати на транспортування товару від порту відвантаження несе покупець, а тому відповідно до пунктів 5, 6 частини 10 статті 58 МК України такі витрати до місця ввезення на митну територію України підлягають включенню до митної вартості.
Як вбачається з матеріалів справи, заявлені декларантом складові митної вартості (894 089, 19 грн) дорівнюють загальній сумі вартості перевезення трьох контейнерів за межами митної території України, зазначеній у довідках про транспортні витрати від 28.10.2024 №№ 27908-1, 27908-2, 27908-3 (по 298 029, 73 грн на кожен контейнер), яка включає вартість морського перевезення до порту Констанца, транспортно-експедиторського обслуговування за межами території України, у тому числі складських послуг та оформлення Т1, а також автоперевезення до кордону України. Ці суми відповідають рахункам ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ» від 16.10.2024 №№ 12960, 12961, 12962 та від 28.10.2024 №№ 13404, 13405, 13406, оплату яких підтверджено платіжними інструкціями від 29.10.2024 №№ 2855-2860.
Відповідач не стверджує, що зазначені суми визначено невірно, а розрахунок складових митної вартості не спростував.
Відсутність у коносаменті від 31.07.2024 № HYSF2024070738 відміток експедитора не свідчить про розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, оскільки МК України не встановлює вимог щодо наявності таких відміток, а відповідач не зазначив, яким чином ця обставина вплинула на числові значення складових митної вартості. До того ж, на запит відповідача декларант надав коносамент морської лінії MEDUVP145257, номер якого зазначено і в документах щодо страхування контейнерного обладнання, у яких також наведено номери тих самих трьох контейнерів.
Неподання до митного оформлення банківських платіжних документів щодо оплати транспортних послуг також не може бути підставою для коригування митної вартості, оскільки такі документи (платіжні інструкції від 29.10.2024 №№ 2855-2860) декларант надав на запит відповідача, про що зазначено і в самому Рішенні про коригування. Посилання відповідача на те, що банківські реквізити позивача у цих платіжних документах відрізняються від реквізитів, зазначених у Контракті, суд оцінює критично, оскільки Контракт регулює розрахунки позивача з іноземним продавцем, а не розрахунки в гривнях з українським експедитором, і жодна норма не зобов`язує покупця здійснювати всі платежі з одного рахунку.
Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14 зазначив, що МК України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження таких витрат.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Стосовно наведених у відзиві доводів, суд зазначає, що у заявці від 17.07.2024 № 27908 погоджено вартість перевезення в еквіваленті у гривні за курсом Національного банку України на день виставлення рахунку, тобто курс валют визначено. Складські послуги за межами території України включено до транспортно-експедиторського обслуговування, вартість якого зазначено в рахунках від 28.10.2024 №№ 13404, 13405, 13406 та довідках про транспортні витрати і включено до митної вартості. Висновок відповідача про перебування вантажу в порту Констанца понад безоплатний строк ґрунтується на відомостях з відкритого інтернет-ресурсу щодо коносамента MSKU8836796, номер якого не відповідає номерам коносаментів і контейнерів, зазначеним у поданих до митного оформлення документах. Залучення ж експедитором до перевезення інших осіб передбачено умовами договору про транспортно-експедиторське обслуговування та саме по собі не свідчить про недостовірність заявлених витрат.
Отже, висновок відповідача про непідтвердження витрат на транспортування є необґрунтованим.
Що стосується витрат на страхування, то пунктом 7 частини 10 статті 58 МК України передбачено включення до митної вартості витрат на страхування саме оцінюваних товарів.
Як вбачається з рахунків від 28.10.2024 №№ 13404, 13405, 13406, ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ» виставило позивачу до відшкодування вартість страхування контейнерного обладнання (по 659, 10 грн за контейнер). Об`єктом страхування згідно з рахунком-фактурою ПрАТ «Страхова компанія «РЕСПЕКТ» від 15.10.2024 № ГД0702-2-192158-511-0024 є контейнери MSCU6785427, HPCU2279142, MSDU2289192 з визначенням їх дійсної вартості, а у довідках про транспортні витрати від 28.10.2024 №№ 27908-1, 27908-2, 27908-3 зазначено, що страхування вантажу не проводилось.
Відповідач не довів, що позивачем здійснювалось страхування саме оцінюваних товарів, а отже, витрати на страхування контейнерного обладнання не є складовою митної вартості у розумінні пункту 7 частини 10 статті 58 МК України, а неподання страхового полісу не свідчить про відсутність відомостей щодо такої складової.
Щодо копії митної декларації країни відправлення та сертифіката про походження товару, суд зазначає таке.
Копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, передбаченим пунктом 7 частини 3 статті 53 МК України, а сертифікат про походження товару взагалі не належить до документів, визначених частинами 2, 3 цієї статті, оскільки підтверджує країну походження товару, а не його вартість.
Відповідач не стверджує, що в копії митної декларації країни відправлення або в сертифікаті про походження зазначено іншу ціну, кількість чи інші характеристики товару, ніж у Контракті та інвойсі, а розбіжності щодо номера коносаменту, порту відправлення, країни призначення та дати інвойсу, на які він посилається, декларант пояснив, надавши, зокрема, коносамент морської лінії та пояснення продавця щодо сертифіката про походження з інвойсом від 23.07.2024 № FAM-24-0723, а згодом - і лист продавця щодо помилки у зазначенні країни призначення. Оцінки цим поясненням у Рішенні про коригування відповідач не надав і не зазначив, яким чином ці обставини вплинули на числове значення митної вартості товару.
Надаючи оцінку доводам відповідача щодо прайс-листа від 30.10.2024, суд виходить з такого.
Прайс-лист не належить до документів, які згідно з частиною 2 статті 53 МК України підтверджують митну вартість товарів, а прейскуранти (прайс-листи) виробника товару віднесено частиною 3 цієї статті до додаткових документів. Ні МК України, ні інші нормативно-правові акти не містять вимоги про те, що прайс-лист має бути адресований необмеженому колу осіб, містити умови поставки, весь асортимент продукції продавця чи строк дії цін.
Водночас, зазначені у прайс-листі від 30.10.2024 ціни дисків АГ 2.1.01-02 (18,50 долара США за одиницю) та чистиків АГ 2.0.04-01 (1,58 долара США за одиницю) на умовах FOB відповідають ціні товару, задекларованій у МД (3 840 шт. x 18,50 + 5 000 шт. x 1,58 = 78 940,00 долара США), а розбіжностей між прайс-листом та іншими поданими документами відповідач не зазначив.
Стосовно неподання декларантом всіх витребуваних документів суд зазначає, що частиною 3 статті 53 МК України на декларанта покладено обов`язок надати додаткові документи «за наявності», а відповідач у Рішенні про коригування не конкретизував, які саме документи не подано та усуненню якого сумніву вони могли б слугувати. Натомість, перелік вимог щодо надання додаткових документів у Рішенні про коригування фактично відтворює частини 2, 3 статті 53 МК України.
Верховний Суд у постанові від 29.12.2025 у справі № 300/6315/24 наголосив, що митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. При цьому, неподання декларантом документів, зазначених у частинах 2-4 статті 53 МК України, не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків і може бути підставою для коригування митної вартості лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.
Отже, відповідач не довів наявності передбачених частиною 6 статті 54 МК України обґрунтованих підстав вважати, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, а тому у нього були відсутні й підстави для застосування другорядних методів.
Водночас, і саме визначення митної вартості за резервним методом у Рішенні про коригування не відповідає вимогам пункту 4 частини 2 статті 55 та статті 64 МК України.
Так, графа 33 Рішення про коригування містить лише посилання на митну декларацію від 16.09.2024 № UA902020/2024/207376 із загальним описом товару «частини до сільськогосподарської техніки», умовами поставки та вагою, без зазначення найменування, виробника, торговельної марки, характеристик цього товару, його митної вартості та пояснень щодо зроблених коригувань. Висновок про заниження заявленої митної вартості за результатами порівняння з рівнями митної вартості ідентичних, подібних (аналогічних) товарів у Рішенні про коригування нічим не конкретизовано. Це позбавляє можливості перевірити, чи є товар, взятий за основу, порівнянним з оцінюваним товаром та чи обґрунтовано числове значення скоригованої митної вартості (2,0900 долара США за кілограм).
Варто також звернути увагу на те, що розбіжності, зазначені відповідачем у пунктах 1-5 графи 33 Рішення про коригування (щодо коносамента, копії митної декларації країни відправлення, витрат на транспортування та страхування, сертифіката про походження), стосуються всієї партії товарів, ввезеної за однією МД, проте митну вартість іншого товару, задекларованого за цією ж МД, відповідач не коригував.
На підставі викладеного судом встановлено, що Рішення про коригування прийняте без достатніх правових підстав, а тому підлягає скасуванню.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У даному випадку відповідач не довів правомірності Рішення про коригування.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, доходить висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір у розмірі 4 143, 73 грн (платіжна інструкція від 06.05.2025 № 1079), який підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.
Відповідно до частин 3-7 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони. У разі недотримання цих вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про їх зменшення.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правничої допомоги від 04.01.2024 № 03/24, додаток до нього від 07.04.2025 № 7 та акт виконаних робіт від 30.05.2025, згідно з якими адвокат Шараєвська В.П. витратила 20 годин (з розрахунку 700, 00 грн за годину) на опрацювання документів, формування правової позиції та написання адміністративного позову, а загальний розмір гонорару становить 14 000, 00 грн.
Беручи до уваги наведене вбачається наявність підстав для стягнення з відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 14 000, 00 грн.
Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати у розмірі 14 000, 00 грн (витрати на професійну правничу допомогу) та 4 143, 73 грн (судовий збір), що сукупно становить 18 143, 73 грн, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 134, 139, 241-246, 250, 263 КАС України суд,
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов приватного підприємства «БІЛОЦЕРКІВМАЗ» (09107, Київська область, Білоцерківський район, місто Біла Церква, бульвар Михайла Грушевського, будинок 13; код ЄДРПОУ 41091471) до Київської митниці (03124, місто Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 8А; код ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів від 31.10.2024 № UA100000/2024/000152/2.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці на користь приватного підприємства «БІЛОЦЕРКІВМАЗ» понесені останнім судові витрати у розмірі 18 143, 73 грн (вісімнадцять тисяч сто сорок три гривні сімдесят три копійки).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.
Судове рішення № 141546314, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 17.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 320/24840/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: