Рішення № 141546306, 17.11.2026, Київський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
17.11.2026
Номер справи
320/25997/25
Номер документу
141546306
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2026 року м. Київ справа №320/25997/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АЛКІВ УА» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «АЛКІВ УА» (далі - позивач, ТОВ «АЛКІВ УА») із позовом до Київської митниці (далі - відповідач, митний орган), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA100060/2025/000011/2 від 08.04.2025;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100060/2025/000305.

Ухвалою суду від 03.06.2025 позовну заяву залишено без руху, а після усунення позивачем її недоліків ухвалою від 20.06.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В якості підстав звернення до суду позивач вказує, що разом з митною декларацією надав митному органу всі документи, які підтверджують митну вартість товару за ціною договору, а зауваження, наведені в рішенні про коригування митної вартості, є несуттєвими та не впливають на числове значення митної вартості. Зокрема, залучення експедитором до перевезення іншого перевізника передбачено договором про перевезення, оплату транспортних послуг здійснено після подання митної декларації, Специфікацію № 6 надано митному органу, а джерела інформації в експертному висновку зазначено. Крім того, позивач вважає необґрунтованим застосування резервного методу на підставі митної декларації щодо товару «профілі стельові», характеристики якого не наведено, хоча ціна такого товару залежить від його товщини, марки сталі тощо.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову. Вказує, що за митною декларацією спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості, а подані декларантом документи містять розбіжності щодо перевізника, не підтверджують оплату транспортно-експедиційних послуг, а додатково подані документи не усунули сумнівів митного органу. На думку відповідача, оскільки декларант витребуваних документів у повному обсязі не надав, митний орган правомірно визначив митну вартість товару за резервним методом.

Позивач подав відповідь на відзив, у якій підтримав раніше заявлені позовні вимоги та зазначив, що спрацювання системи управління ризиками є лише підставою для перевірки документів і не звільняє митний орган від обов`язку обґрунтувати рішення про коригування митної вартості.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.06.2023 між позивачем, як покупцем, та компанією Changzhou Xiancheng New Energy Technology Co., Ltd. (Китай), як продавцем, укладено контракт поставки товару № 2006-1 (далі - Контракт), предметом якого є постачання сталевих стельових профілів.

Доповненням № 5 від 16.12.2024 сторони продовжили строк дії Контракту до 31.12.2025.

Специфікацією (замовленням) № 6 від 16.12.2024 до Контракту сторони погодили поставку основних та поперечних стельових профілів трьох розмірів на умовах FOB Шанхай (Інкотермс 2020) із наданням знижки у розмірі 400 доларів США, а також порядок оплати: 30 % - передоплата до початку виробництва, решта - до завантаження товару.

На виконання Контракту позивачем здійснено оплату продавцю згідно з платіжною інструкцією в іноземній валюті № 60 від 20.12.2024 та платіжним документом № 250107/001514473 від 07.01.2025, у призначенні платежу якого зазначено передоплату за стельові профілі відповідно до Специфікації № 6.

Продавцем виставлено рахунок-фактуру (інвойс) № CZXC0020241216, датований 05.12.2024, з посиланням на Контракт та Специфікацію № 6 від 16.12.2024, на поставку на умовах FOB Шанхай таких товарів:

- профіль 3600x32x24x0,25 мм у кількості 9 125 штук вартістю 0,76 долара США за одиницю, загальною вартістю 6 935 доларів США;

- профіль 1200x26x24x0,25 мм у кількості 46 000 штук вартістю 0,24 долара США за одиницю, загальною вартістю 11 040 доларів США;

- профіль 600x26x24x0,25 мм у кількості 52 350 штук вартістю 0,12 долара США за одиницю, загальною вартістю 6 282 долари США.

З урахуванням знижки у розмірі 400 доларів США загальна вартість товару за інвойсом становить 23 857 доларів США.

14.01.2025 товар задекларовано до експорту в країні відправлення за митною декларацією № 223120250000202445, у якій зазначено контракт № 2006-1 від 20.06.2023, а 17.01.2025 відвантажено морським транспортом у контейнері SUDU1732134 за коносаментом № BW25010089 за маршрутом Шанхай - Гданськ (Польща). Подальше перевезення товару автомобільним транспортом здійснювалось за міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) № 32134 від 02.04.2025.

Транспортно-експедиторське обслуговування вантажу здійснювало приватне підприємство «ФЕРСТ ВЕЙ» на підставі укладеного з позивачем договору транспортно-експедиторського обслуговування № 1708/1 від 17.08.2023 (далі - Договір № 1708/1). Згідно з підпунктом 2.1.3 пункту 2.1 цього договору експедитор має право укладати від свого імені або від імені клієнта та за рахунок клієнта договори з портами, перевізниками та іншими організаціями на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та виконання додаткових робіт і послуг.

ПП «ФЕРСТ ВЕЙ» виставило позивачу рахунки на оплату № 4692 від 20.03.2025 (міжнародне перевезення, фрахт - 116 872, 00 грн) та № 4789 від 03.04.2025 (навантажувально-розвантажувальні роботи за межами України, транспортно-експедиційне обслуговування вантажу за маршрутами Гданськ - Дорогуськ (Польща)/Ягодин (кордон України) та Дорогуськ/Ягодин - Київ тощо), а також видало довідку про транспортно-експедиційні витрати № 0304/1 від 03.04.2025, згідно з якою транспортно-експедиційні витрати та навантажувально-розвантажувальні роботи за коносаментом № BW25010089 у контейнері SUDU1732134 за маршрутом Шанхай - Гданськ - Дорогуськ/Ягодин (кордон України) становлять 207 611, 33 грн, а за маршрутом Дорогуськ/Ягодин - Київ - 43 291, 67 грн.

07.04.2025 з метою митного оформлення товару декларантом - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 до Київської митниці подано митну декларацію № 25UA100060509219U1, в якій митну вартість товару визначено за основним методом - за ціною договору (контракту) у розмірі 28 896, 83 долара США (1 190 378, 97 грн), що складається з вартості товару за інвойсом (23 857 доларів США) та витрат на транспортування товару до кордону України.

Разом з митною декларацією до митного органу подано, зокрема: пакувальний лист від 05.12.2024; рахунок-фактуру (інвойс) № CZXC0020241216 від 05.12.2024; коносамент № BW25010089 від 17.01.2025; автотранспортну накладну (CMR) № 32134 від 02.04.2025; сертифікат про походження товару № 25С306000295/00001 від 07.02.2025; банківський платіжний документ № 250107/001514473 від 07.01.2025; платіжну інструкцію № 60 від 20.12.2024; рахунки на оплату транспортно-експедиційних послуг № 4692 від 20.03.2025 та № 4789 від 03.04.2025; довідку про транспортно-експедиційні витрати № 0304/1 від 03.04.2025; експертний висновок Київської торгово-промислової палати № Ц-233 від 27.03.2025; доповнення № 5 від 16.12.2024 до Контракту; Контракт; договір про надання послуг митного брокера № 00108/23 від 01.08.2023; Договір № 1708/1.

На вимогу митного органу декларантом додатково надано копію митної декларації країни відправлення № 223120250000202445 від 14.01.2025, Специфікацію № 6 від 16.12.2024 та прайс-лист продавця від 31.01.2025, а також лист, в якому декларант повідомив про відсутність у нього інших документів та просив прийняти рішення без очікування строків, передбачених статтею 53 МК України.

08.04.2025 Київською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100060/2025/000011/2 (далі - Рішення), яким митну вартість товару визначено за резервним методом у розмірі 41 147, 40 доларів США, виходячи з вартості 2, 02 долара США за 1 кг ваги нетто товару (20 370 кг), а також оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100060/2025/000305 (далі - Картка відмови).

У графі 33 Рішення зазначено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів, а подані документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, а саме:

1) для підтвердження витрат на транспортування товару на умовах поставки FOB Шанхай надано рахунки на оплату № 4692 від 20.03.2025, № 4789 від 03.04.2025 та довідку про транспортні витрати № 0304/1 від 03.04.2025, видані ПП «ФЕРСТ ВЕЙ», тоді як за даними CMR № 32134 від 02.04.2025 перевізником товарів є інша особа, а договір з цим перевізником та транспортні документи до митного оформлення не надано, у зв`язку з чим ідентифікувати довідку про транспортні витрати та рахунки з поставкою товарів неможливо;

2) відповідно до пункту 4.1 Договору № 1708/1 оплата здійснюється на умовах 100 % передоплати, якщо інше не передбачено заявкою, проте до митного оформлення не надано банківських та платіжних документів, що підтверджують оплату транспортно-експедиційних послуг, та заявку на перевезення;

3) платіжний документ № 250107/001514473 від 07.01.2025 містить посилання на Специфікацію № 6 від 16.12.2024, яку не надано до митного оформлення, а дата складання інвойсу № CZXC0020241216 є ранішою, ніж дата Специфікації № 6, на яку в інвойсі також є посилання;

4) зовнішньоекономічний договір (контракт) наданий в поганій якості;

5) у висновку № Ц-233 від 27.03.2025 відсутні додатки з джерелами інформації.

Щодо додатково поданих документів у Рішенні вказано, що копія митної декларації країни відправлення містить посилання на документ № 2006-1, Специфікацію № 6 надано в поганій якості, а прайс-лист від 31.01.2025 не є пропозицією необмеженому колу покупців, оскільки стосується конкретного інвойсу.

Посилаючись на частину 6 статті 54 та частину 2 статті 58 МК України, відповідач дійшов висновку про неможливість визнання заявленої митної вартості за ціною договору, а також зазначив, що методи визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів не можуть бути застосовані через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору, а методи на основі віднімання та додавання вартості - через відсутність відомостей про всі складові вартості виробництва і доставки товару.

Джерелом інформації для визначення митної вартості за резервним методом у Рішенні зазначено товар № 1 за митною декларацією від 30.04.2024 № UA100380/2024/316312 (вартість товару «Профілі стельові» - 2, 02 долара США/кг).

Як зазначає відповідач, після коригування митної вартості товар випущено у вільний обіг з наданням гарантії відповідно до частини 7 статті 55 МК України.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Відповідно до положень статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України) (тут і далі по тексту всі нормативно-правові акти наведені в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За правилами частини 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 4 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Частинами 1-3 статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 5 статті 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. (частина 6 вказаної статті МК України).

Відповідно до частини 12 статті 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Згідно з частиною 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини 2 статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (частина 7 статті 55 МК України).

Положеннями статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною 2 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно з пунктами 5, 6 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, якщо вони не включалися до такої ціни, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, а також витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Щодо визначених в оскаржуваному Рішенні підстав його прийняття, суд зазначає таке.

Щодо транспортних витрат.

Відповідно до розділу III Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини 2 статті 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати, зокрема, рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів, а також банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.

Як встановлено судом, витрати на транспортування товару до кордону України підтверджуються Договором № 1708/1, рахунками на оплату № 4692 від 20.03.2025 і № 4789 від 03.04.2025 та довідкою про транспортно-експедиційні витрати № 0304/1 від 03.04.2025, виданими ПП «ФЕРСТ ВЕЙ», які містять реквізити сторін, посилання на Договір № 1708/1, номер контейнера, номер коносамента, маршрути перевезення та вартість послуг окремо за межами України та по території України. Сума витрат на транспортування товару до кордону України за довідкою (207 611, 33 грн) відповідає сумі відповідних позицій рахунків на оплату і разом з вартістю товару за інвойсом становить заявлену декларантом митну вартість.

Залучення ПП «ФЕРСТ ВЕЙ» до перевезення іншого перевізника, зазначеного в CMR № 32134 від 02.04.2025, саме по собі не свідчить про недостовірність заявлених витрат на транспортування, оскільки підпунктом 2.1.3 пункту 2.1 Договору № 1708/1 прямо передбачено право експедитора укладати від свого імені договори з перевізниками. Відносини між експедитором та залученим ним перевізником регулюються окремим договором, стороною якого позивач не є, а витратами покупця на транспортування оцінюваних товарів, що включаються до митної вартості відповідно до пункту 5 частини 10 статті 58 МК України, є саме ті суми, які покупець сплачує або має сплатити експедитору за організацію перевезення.

На необхідність оцінки умов договору транспортного експедирування, якими передбачене право експедитора укладати договори з третіми особами, а також доводів декларанта про те, що відносини між експедитором і перевізником регулюються внутрішнім договором між ними, вказував Верховний Суд у постановах від 16.04.2025 у справі № 260/10051/23 та від 29.04.2026 у справі № 380/29337/23.

При цьому відповідач не зазначив у Рішенні жодних відомостей, які б свідчили про те, що фактичні витрати на транспортування товару є іншими, ніж зазначені в документах ПП «ФЕРСТ ВЕЙ», або що вартість цих послуг є заниженою.

Посилання відповідача на ненадання платіжних документів щодо оплати транспортно-експедиційних послуг та заявки на перевезення суд оцінює критично. Частиною 2 статті 53 МК України банківські платіжні документи передбачені як документ, що підтверджує митну вартість, лише якщо рахунок сплачено, а заявка на перевезення до переліку документів, визначених цією частиною, не належить. Як зазначає позивач, оплату транспортно-експедиційних послуг здійснено 09.04.2025, тобто після подання митної декларації, що відповідачем не спростовано. Вартість послуг експедитора визначена у рахунках на оплату та довідці про транспортно-експедиційні витрати, тож відсутність заявки не позбавляла митний орган можливості встановити числове значення цієї складової митної вартості.

Щодо Специфікації № 6 та дати інвойсу.

Як вбачається з матеріалів справи, Специфікацію № 6 від 16.12.2024 на вимогу митного органу декларантом надано. Посилання відповідача на її «погану якість» є загальним, оскільки ні в Рішенні, ні у відзиві не зазначено, які саме відомості цього документа неможливо прочитати і як це вплинуло на можливість перевірки числових значень складових митної вартості. Аналогічно відповідач не зазначив, які саме реквізити чи умови Контракту, наданого, на його думку, у поганій якості, неможливо встановити.

Водночас, суд погоджується з тим, що інвойс № CZXC0020241216 датований 05.12.2024, тобто раніше від Специфікації № 6 від 16.12.2024, на яку в ньому міститься посилання. Твердження позивача про те, що інвойс складено 03.01.2025, наявними в матеріалах справи документами не підтверджується.

Однак така розбіжність у даті документа сама по собі не свідчить про недостовірність відомостей про ціну товару. Найменування, розміри, кількість та ціна за одиницю товару, зазначені в інвойсі, а також розмір наданої знижки (400 доларів США) узгоджуються зі Специфікацією № 6, умовами поставки FOB Шанхай, митною декларацією країни відправлення № 223120250000202445 від 14.01.2025, коносаментом № BW25010089 від 17.01.2025 та пакувальним листом, а платіжні документи містять посилання на Специфікацію № 6. Будь-яких відомостей про те, що ціна, фактично сплачена або яка підлягає сплаті за товар, є іншою, ніж зазначена в інвойсі, відповідач у Рішенні не навів.

Згідно з частиною 3 статті 53 МК України значення для витребування додаткових документів мають лише такі розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Відповідач же обмежився констатацією розбіжності у датах, не пояснивши, яким чином вона вплинула на числове значення заявленої митної вартості.

Щодо експертного висновку, митної декларації країни відправлення та прайс-листа.

Експертний висновок, митна декларація країни відправлення та прайс-лист є додатковими документами, передбаченими пунктами 6-8 частини 3 статті 53 МК України, які подаються декларантом за наявності. Їх недоліки, навіть якщо вони мають місце, не спростовують відомостей про ціну товару, що містяться в основних документах, визначених частиною 2 статті 53 МК України.

Крім того, в розділі 7 експертного висновку № Ц-233 від 27.03.2025 зазначено джерела інформації, використані експертом, а саме цінова інформація компаній-виробників та посилання на відповідні інтернет-ресурси, тож відсутність окремих додатків з джерелами інформації не свідчить про необґрунтованість висновку.

Посилання митної декларації країни відправлення на документ № 2006-1 повністю узгоджується з іншими документами, оскільки під цим номером у ній зазначено Контракт (2006-1 від 20.06.2023), на виконання якого поставлено товар. Інших зауважень щодо цього документа Рішення не містить, а наведене у відзиві посилання на відсутність його перекладу підставою прийняття Рішення не зазначалось.

Що стосується прайс-листа продавця, то відповідач, оцінивши його як комерційну пропозицію конкретному покупцю, не навів у Рішенні жодної інформації, яка б свідчила про невідповідність зазначених у ньому цін ціні товару за інвойсом.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 803/776/17 декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Така позиція узгоджується з практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 04.04.2018 у справі № 826/27058/15.

Отже, у даному випадку подані декларантом документи у своїй сукупності містять відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, та числові значення всіх складових митної вартості, а наведені відповідачем зауваження не свідчать про наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначення митної вартості за основним методом.

Аналогічного висновку Верховний Суд дійшов у постанові від 11.02.2026 у справі № 560/2740/25, погодившись з тим, що зі змісту наданих до митного оформлення документів не встановлено таких розбіжностей або недоліків, які б перешкоджали митному органу підтвердити митну вартість товару за обраним декларантом основним методом.

Навіть за наявності підстав для неприйняття заявленої митної вартості митний орган зобов`язаний обґрунтувати неможливість послідовного застосування кожного з попередніх методів і визначити митну вартість за резервним методом на основі раніше визнаних митними органами митних вартостей товарів, порівнянних з оцінюваними (частина 3 статті 57, частини 1, 2 статті 64 МК України).

Водночас, у Рішенні як джерело інформації зазначено лише реквізити митної декларації від 30.04.2024 № UA100380/2024/316312, оформленої майже за рік до ввезення оцінюваного товару, та вартість товару «Профілі стельові» за 1 кг, без зазначення характеристик цього товару (розмірів, товщини, матеріалу, покриття), країни походження, обсягу партії, умов поставки та інших комерційних умов, що унеможливлює висновок про його порівнянність з оцінюваним товаром. Сама митна декларація, яка була джерелом інформації, до матеріалів справи не надана.

Крім того, обґрунтовуючи неможливість застосування методів за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів відсутністю у митниці інформації про митне оформлення таких товарів, відповідач водночас використав як основу для визначення митної вартості митну декларацію щодо товару з аналогічним найменуванням, не пояснивши, чому ця інформація не могла бути використана для застосування попередніх методів.

Верховний Суд у постанові від 29.04.2026 у справі № 380/29337/23 звернув увагу на необхідність дослідження доводів декларанта про те, що для порівняння митним органом взято різні за характеристиками та умовами поставки товари, оскільки в рішенні про коригування митної вартості зазначено лише реквізити митної декларації без зазначення характеристик товару, умов поставки, комерційних умов тощо. Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 16.07.2020 у справі № 815/6833/17, наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари розмитнені у попередні періоди за іншою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту.

Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості товарів. Сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею того, що вони можуть усунути сумніви щодо спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару. Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась у постановах Верховного Суду України, зокрема від 29.05.2012 у справі № 21-91а12 та від 31.03.2015 у справі № 21-127а15.

Посилання відповідача на спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками суд також не приймає до уваги, оскільки результати її застосування є лише підставою для проведення митного контролю у визначених формах і не звільняють митний орган від обов`язку обґрунтувати рішення про коригування митної вартості відповідно до вимог статей 54, 55 МК України.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що Рішення не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Оскільки Картку відмови оформлено у зв`язку з прийняттям Рішення, вона є похідною від нього і також підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з положеннями статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, правомірності оскаржуваних рішень не довів.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6 055, 82 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 262, 263 КАС України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «АЛКІВ УА» (03048, місто Київ, вулиця Медова, будинок 5; код ЄДРПОУ 43494445) до Київської митниці (03124, місто Київ, вулиця Гавела Вацлава, будинок 8-А; код ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100060/2025/000011/2 від 08.04.2025 та картку відмови Київської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100060/2025/000305.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АЛКІВ УА» сплачений позивачем судовий збір у розмірі 6 055, 82 грн (шість тисяч п`ятдесят п`ять гривень вісімдесят дві копійки).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.

Часті запитання

Який тип судового документу № 141546306 ?

Документ № 141546306 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141546306 ?

Дата ухвалення - 17.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141546306 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141546306 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141546306, Київський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 141546306, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 17.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.

Судове рішення № 141546306 відноситься до справи № 320/25997/25

Це рішення відноситься до справи № 320/25997/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141546305
Наступний документ : 141546308