Рішення № 141545793, 17.11.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Дата ухвалення
17.11.2026
Номер справи
357/10833/26
Номер документу
141545793
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 357/10833/26

Провадження № 2/357/7451/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Ярмола О. Я. ,

при секретарі Вдовика А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 5 в порядку загального позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2026 року представник ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал»» Усенко М.І. через систему «Електронний суд» звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»» заборгованість за кредитним договором № 96839612000 від 05.10.2020 року у сумі 54802,90 грн., судові витрати зі сплати судового збору та витрати на правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.10.2020 року між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 96839612000, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит на суму 50260 грн. для особистих потреб. Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього Договору та Правил. Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами Договору.

25.04.2023 року АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу № 242. Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «УКРСИББАНК», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 96839612000 від 05.10.2020 року.

Всупереч умов кредитного договору Відповідач тривалий час своєчасно не вносить платежів на повернення кредиту, чим суттєво порушує взяті на себе договірні зобов`язання.

Заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 54802,90 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 39517,21 грн; заборгованість за відсотками - 15285,69грн.

Враховуючи вищезазначене, позивач простить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи, судовий збір в розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн

26.08.2026 року судом постановлено ухвалу, якою прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

Представник позивача подав суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечив.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, 05.11.2026 р. ОСОБА_1 подала заяву про визнання позовних вимог, про розстрочення суми боргу на 1 рік та розподіл судових витрат згідно ст. 141 ЦПК України. Крім того відповідач заперечує проти заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу та просить суд зменшити їх, оскільки дані витрати є значно завищеним.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 268 ЦПК України).

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, встановив наступні фактичні обставини та визначив зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 05.10.2020 року між Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 96839612000.

Відповідно до зазначеного договору погоджено наступні істотні умови: сума кредиту 50260 грн. Процентна ставка 45 % річних.

Відповідно до п.3.5. Договору, позичальник зобов`язується повертати кредит, плату за кредит, інші платежі, шляхом внесення ануїтетних платежів відповідно до Графіку, що викладений у Додатку № 1 до Договору, але в будь-якому випадку кредит має бути повернутий не пізніше 05.10.2025.

Судом встановлено, що сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, про що свідчить його підпис.

З виписки за кредитним договором за період з 05.10.2020 по 25.04.2024 вбачається зарахування кредитних коштів в розмірі 50260 грн.

25.04.2023 року АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу № 242.

На умовах встановлених цим Договором Клієнт відступає Фактору, а новий Фактор зобов`язується прийняти Права Вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до платіжної інструкції N 71102 від 25.04.2023 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» здійснило на користь АТ «УКРСИББАНК» оплату згідно Договір факторингу № 242 у сумі 3778962.82 грн.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №242 від 26.04.2023 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» складає 54802,90 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості, заборгованість відповідача перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» складає 54802,90 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 39517,21 грн; заборгованість за відсотками - 15285,69 грн.

18.06.2026 ТОВ «ФК «Кредит-капітал» на адресу відповідача надіслано досудову вимогу, відповідно до якої зазначено, що необхідно негайно погасити заборгованість у сумі 54802,90 грн.

Позиція суду та норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Також, ч. 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Отже, встановлено, що вказаний кредитний договір підписані сторонами, є чинними, у встановленому законом порядку недійсними не визнавався, сторони визначили всі істотні умови договору, а тому між сторонами виникли договірні відносини щодо користування кредитними коштами.

Законодавством передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Так, відповідно до п. 1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника.

Відносини у сфері факторингу регулюються Законом України «Про факторинг».

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Ст. 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.

На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Судом встановлено, що відповідач свої зобов`язання в частині погашення заборгованості за кредитним договором належним чином не виконувала, допустила виникнення заборгованості, чим порушила умови договору.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач є кредитором за кредитним договором № 96839612000, укладеним АТ «УКРСИББАНК» від 05.10.2020 року.

За таких обставин, оцінивши надані по справі докази, суд дійшов висновку, що позичальник порушила свої зобов`язання щодо вчасного повернення кредитних коштів, а тому підлягає стягненню із ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за Кредитним договором №96839612000 від 05.10.2020 року в розмірі 54802,90 грн.

У порядку розподілу судових витрат позивач просить суд стягнути із ОСОБА_1 на користь позивача понесені витрати на правову допомогу у розмірі 8000,00 гривень.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно зі ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Верховний Суд у свої постановах неодноразово робив висновки щодо переліку тих чи інших документів для підтвердження складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, які можуть слугувати підтвердженням заявленого розміру витрат. Такими доказами, зокрема, можуть бути: договір про надання правової допомоги, акт прийому-передачі документів, акт здачі-приймання виконаних робіт, протокол наданих послуг, рахунки на оплату, банківські документи про оплату послуг. Такий перелік відповідно не є вичерпним.

Отже, з аналізу викладеного слідує, що зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

На підтвердження витрат на правничу допомогу представник позивача надав копію договору №0107 про надання правової (правничої) допомоги від 01.07.2025 укладений між ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»» та Адвокатським об`єднанням «Апологет» в особі адвоката, керуючого партнера Усенка М.І.; копію акту №2255 наданих послуг від 08.06.2026; копію детального опису наданих послуг до акту №2255 за договором про надання правової (правничої) допомоги від 01.07.2025.

Відповідач в поданій суду заяві просила врахувати її матеріальний стан, та просила, зменшити суму витрат на правову допомогу.

Водночас при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Згідно з ч. 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи обсяг наданих правничих послуг та виконаних робіт, принцип співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності правничих послуг, а також розумності їхнього розміру, усталеної практики у даній категорії справи, з урахуванням визнання відповідачем позову та клопотання про зменшення розміру судових витрат, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн., який буде достатнім, співмірним і справедливим, з огляду на категорію та складність справи, яка була розглянута без участі представника позивача.

Щодо клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до ч.1 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

За вимогами частини третьої цієї ж статті підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно з частинами четвертою, п`ятою цієї статті, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує, зокрема, щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення.

Отже, з аналізу наведених положень норм закону, можна дійти висновку, що законодавство України не містить вичерпного переліку обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, на підставі яких суд може прийняти рішення про надання відстрочки.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 21.02.2019 у справі № 2-54/08, відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Відтак, суд, який прийняв рішення, має широкі дискреційні повноваження щодо підстав та строку для відстрочки виконання рішення, і у кожному конкретному випадку за своїм внутрішнім переконанням оцінює наявні у справі докази і вирішує питання про наявність чи відсутність обставин для вчинення таких процесуальних дій.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26.12.2003 № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" від 25.09.2015 № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04 06.2019 у справі №916/190/18.

При вирішенні питання про розстрочку або відстрочку виконання рішення повинні бути враховані інтереси стягувача та оцінені повідомлені боржником обставини, на які він вказує, як на підставу розстрочки або відстрочки виконання рішення та які повинні бути суттєвими, в залежності від чого встановлюється можливість задоволення такої заяви.

Розстрочка або відстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення суду лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Розстрочення передбачає виконання судового рішення протягом певних визначених проміжків часу у відповідних частинах та передбачає поступове часткове виконання. Строки виконання кожної частки також повинен визначити суд. При цьому необхідно зазначити, що розстрочення можливе при визначені механізму виконання судового рішення в межах процесуального закону.

Враховуючи, що відповідач позов визнає, просить розстрочити заборгованість для реального виконання рішення суду, відповідач вказує на скрутне своє матеріальне становище, наявність малолітньої дитини на утриманні, а також, враховуючи введений в країні воєнний стан, який діє і на даний час, що є обставиною особливого характеру, яка впливає на стабільне матеріальне становище особи, а тому суд вважає за можливе при ухваленні рішення про задоволення позову, розстрочити його виконання терміном на один рік, зі сплатою відповідачем боргу рівними частинами, щомісячно.

Частиною 1 статті 142 ЦПК України визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір в сумі 2 662,40 гривень, проте з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати у виді судового збору в сумі 1331 грн.20 коп., тобто 50 % від суми судового збору, яку сплатив позивач при поданні до суду позовної заяви, а іншу частину судового збору 1331 грн.20 коп. слід повернути позивачу із держбюджету.

На підставі та керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 81, 142, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №96839612000 від 05.10.2020 року у сумі 54802,90 грн. (п`ятдесят чотири тисячі вісімсот дві гривнi 90 копійок )

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» cудовий збір у розмірі 1331 грн.20 коп., витрати на правничу допомогу 2000 грн.

Разом сума до стягнення (борг за кредитним договором і судові витрати) становить 58134,10 грн. (п`ятдесят вісім тисяч сто тридцять чотири гривнi 10 копійок).

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» із спеціального фонду Державного бюджету України 1331 грн.20 коп. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок), сплаченого ними судового збору, згідно платіжної інструкції №38721 від 16.06.2026 р. про сплату 2662,40 грн.

Встановити порядок виконання рішення суду у даній справі, шляхом розстрочення виконання на щомісячні платежі, по 4844 гривень 51 копійок (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривнi 51 копійка ) на строк 12 (дванадцять) місяців, починаючи з часу набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач : Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького 1, 28 корпус, 4-й поверх, м. Львів, 79029.

Відповідач : ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

З урахуванням норми ч. 5 ст. 268 ЦПК України, повний текст рішення складено та підписано 17.11.2026 року.

СуддяО. Я. Ярмола

Часті запитання

Який тип судового документу № 141545793 ?

Документ № 141545793 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141545793 ?

Дата ухвалення - 17.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141545793 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141545793 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141545793, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Судове рішення № 141545793, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області було прийнято 17.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.

Судове рішення № 141545793 відноситься до справи № 357/10833/26

Це рішення відноситься до справи № 357/10833/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141545780
Наступний документ : 141545809