Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 185/11589/26
Провадження № 2/185/9952/26
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
21 жовтня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., за участі секретаря судового засідання Довгопол А.В., розглянувши у відкритому, підготовчому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рубіжанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про визнання права власності
В С Т А Н О В И В
Позивач звернувся до суду з позовом до Рубіжанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про визнання права власності.
Позивач просить суд:
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/4 частки квартири АДРЕСА_1 загальною площею 60,7 кв,м, житловою площею 37,2 кв, м та підсобною площею 23,5 кв. м.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що він не має можливості вирішити питання про визнання права власності іншим способом.
Відповідач звернувся до суду з заявою у якій просив справу слухати без участі представника відповідача, з відзивом на позов, у якому позов визнав.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про те, що позов слід задовольнити.
Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання, або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
В судовому засіданні встановлено наступне.
Відповідно до Свідоцтва про право власності на житло від 15 липня 1993 року, виданого згідно з розпорядженням (наказом) № 372 квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної (сумісної або часткової) власності ОСОБА_2 та членам її сім`ї - ОСОБА_1 .
Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 27.09.1995 року. ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 30 жовтня 1996 року, виданого державним нотаріусом Рубіжанської державної нотаріальної контори, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцями її майна у рівних частках були визнані її син - ОСОБА_1 та дочка - ОСОБА_3 .
До складу спадкового майна входила 1/2 частка квартири АДРЕСА_1 . Таким чином, зазначене свідоцтво підтверджує перехід до позивача в порядку спадкування 1/4 частки спірної квартири, внаслідок чого йому стало належати 3/4 частки квартири, а ОСОБА_3 - 1/4 частка.
Відповідно до технічного паспорта від 24.01.1977 року, інвентарний номер 142, реєстровий номер 465 квартира АДРЕСА_1 належить у частках 1/4 ОСОБА_3 та 3/4 ОСОБА_1 , загальна площа квартири складає 60.7 кв.м., житлова 37.2, підсобна 23.5 кв.м.
Згідно з витягом з реєстру територіальної громади, позивач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: квартира АДРЕСА_1 . Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 26.04.2022 № 1633-5001351323, зареєстрованим місцем проживання позивача також є: АДРЕСА_3 , а його фактичним місцем проживання є: м. Горішні Плавні Полтавської області. Відповідно до рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Бондарь Юлії Юріївни, Виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, № 84283655 від 14 квітня 2026 року, позивачу було відмовлено у проведенні державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Зі змісту вказаного рішення вбачається, що для проведення державної реєстрації права власності на зазначену квартиру позивачем були подані правовстановлюючі документи, а саме: свідоцтво про право власності на житло від 15 липня 1993 року, свідоцтво про право на спадщину за законом від 30 жовтня 1996 року, видане Рубіжанською державною нотаріальною конторою, а також технічний паспорт на квартиру. Разом з тим державним реєстратором встановлено, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про зареєстровані речові права на зазначену квартиру. У зв`язку з цим державним реєстратором було направлено запит до Рубіжанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області щодо надання інформації про реєстрацію права власності на вказану квартиру. Із відповіді Рубіжанської міської військової адміністрації вбачається, що територія Рубіжанської міської територіальної громади Сіверськодонецького району Луганської області є тимчасово окупованою Російською Федерацією.
Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» Рубіжанської міської ради, яке до 01 січня 2013 року здійснювало державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно, не відновило свою діяльність на підконтрольній Україні території, у зв`язку з чим архівні документи залишилися на тимчасово окупованій території Рубіжанської міської територіальної громади. У зв`язку з викладеним надати інформацію щодо реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 не є можливим. Правова підстава звернення до суду: Згідно з додатком № 1 до розпорядження міського голови м. Рубіжного від 15.02.2016 «Про перейменування вулиць м. Рубіжного» проспект Кірова перейменовано на проспект Переможців. Відповідно до Постанови Верховної Ради України № 3984-ІХ від 19 вересня 2024 року Сєвєродонецький район перейменовано на Сіверськодонецький район.
Відповідно до ч. 4 статті 355 Цивільного кодексу України, спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно. Відповідно до Ч.1 статті 357 Цивільного кодексу України, частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом (ч. 1 ст. 328 ЦК України). Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (ст. 334 ЦК України).
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо не право оспорюється або не визнається іншою особою.
Пунктом 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» передбачено, що з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
За таких обставин позов слід задовольнити.
Керуючись ст. 76, 81, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В
Позов ОСОБА_1 до Рубіжанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про визнання права власності задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/4 частки квартири АДРЕСА_1 загальною площею 60,7 кв,м, житловою площею 37,2 кв, м та підсобною площею 23,5 кв. м.
Судові витрати залишити за позивачами.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається Дніпровському апеляційному суду.
Суддя: В. О. Головін
Судове рішення № 141541485, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області було прийнято 21.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 185/11589/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: