Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 471/1031/26
Провадження №2/471/753/26
Номер рядка звіту 9
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
"12" листопада 2026 р. с-ще Братське
Братський районний суд Миколаївської області
в складі:
головуючого судді Гукової І.Б.,
за участю секретаря Прокопчук Н.Г.,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду с-ще Братське цивільну справу № 471/1031/26 за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області про визначення часток, що є у спільній сумісній власності,
В С Т А Н О В И В:
Представник позивачів адвокат Мірошниченко Олена Василівна звернулась до суду з позовом до Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області про визначення часток, що є у спільній сумісній власності.
Просить суд визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 по 1/4 частці кожній квартири АДРЕСА_1 , що належить їм на праві спільної сумісної власності.
Представник позивачів в судове засідання не з`явилась до суду надала заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
В судове засідання не з`явився відповідач, причини неявки невідомі.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом за відсутності учасників справи, які беруть участь у справі, не здійснюється.
Суд на підставі ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе ухвалити заочне рішення по справі.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Згідно свідоцтва про право власності на житло від 16 червня 1993 року, виданого Радою народних депутатів Братської селищної ради Миколаївської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 належить на праві спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_1 . Квартира отримана ними в порядку приватизації житла у відповідності до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду".
Право спільної сумісної власності за всіма співвласниками зареєстровано у КП «Вознесенське міжміське бюро технічної інвентаризації» 02.07.1993 року за №1844.
ІНФОРМАЦІЯ_3 один із співвласників ОСОБА_4 помер.
Згідно із частиною 1 статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним( частина 4 статті 41 Конституції України). Відповідно до частини 1 статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Зі змісту ст. 357 ЦК вбачається, що під терміном «визначення часток» законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні.
У частинах 1, 2 ст. 369 ЦК України передбачено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 368 і ч. 2 ст. 372 ЦК України визначено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом.
Частинами 1, 2 ст. 370 ЦК України визначено, що співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Згідно ч. 1 ст. 356 ЦК України визначено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Суд звертає увагу на те, що згідно з п.6 ч.1 ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
При вирішенні даного спору суд враховує, що одним із проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.
Суд враховує, що виключно позивачу належить право обирати спосіб захисту порушеного права і що в результаті визначення розміру частки між позивачем і відповідачем припиняється право спільної сумісної власності та виникає право спільної часткової власності.
Як вбачається з практики ВССУ (а саме ухвали ВССУ від 12.12.2012 року № 6-44981ск12) ідеальна частка - це частка у праві на річ.
Оскільки згідно із свідоцтвом про право власності на житло частки кожного із співвласників є рівними, кожен учасник спільної сумісної власності має право вимагати виділення ідеальних часток.
Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи те, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло, квартира належить на праві спільної сумісної власності, частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, а тому суд вважає за можливе визначити частку у праві спільної сумісної власності на квартиру за кожним з співвласників у розмірі - 1/4.
Судові витрати слід залишити за позивачем.
Керуючись ст.ст. 259, 280-282 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області про визначення часток, що є у спільній сумісній власності - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 по 1/4 частці кожній квартири АДРЕСА_1 , що належить їм на праві спільної сумісної власності.
Позивач 1 ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .
Позивач 2 ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Позивач 3 - ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач Братська селищна рада Вознесенського району Миколаївської області, ЄДРПОУ: 04375926, місцезнаходження: вул. Миру,131, с-ще. Братське Вознесенського району Миколаївської області.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Миколаївського апеляційного суду.
Повний текст рішення виготовлено 17.11.2026 року.
Суддя Гукова І. Б.
Судове рішення № 141541384, Братський районний суд Миколаївської області було прийнято 12.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 471/1031/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: