Рішення № 141540344, 17.11.2026, Вінницький районний суд Вінницької області

Дата ухвалення
17.11.2026
Номер справи
128/2494/25
Номер документу
141540344
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 128/2494/25

РІШЕННЯ

Іменем України

17.11.2026 м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої - судді Саєнко О.Б., при секретарі - Гринаковській А.Г.,

без участі сторін та їх представників,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом, який умотивував тим, що 06.10.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір № 102030962, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 4700 грн. на умовах, визначених кредитним договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначені договором.

Вказує, що ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору.

Зазначає, що договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ «Мілоан» та відповідачем не був би укладений. Після чого, укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідача, якому в свою чергу були перераховані кошти відповідно до умов договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти позичальника.

Окрім цього зазначає, що між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений договір відступлення прав вимоги № 108-МЛ/Т від 28.05.2024, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги і за кредитним договором № 102030962 від 06.10.2023, що укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачем.

Зазначає, що сума заборгованості відповідача за даним кредитним договором, загалом становить 17545,06 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4112,00 грн; заборгованість за процентами - 12963,06 грн. та заборгованість за комісією у сумі 470 грн.

У зв`язку з чим позивач вимушений звернутись до суду з даним позовом та просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 102030962 від 06.10.2023 у загальному розмірі 17545,06 грн., а також судові витрати в рахунок сплаченого судового збору - 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області від 30.07.2025 відкрито провадження у даній справі, призначено судове засідання, з повідомленням лише відповідача.

24.11.2025 представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Борусевич С.Й. за допомогою системи «Електронний суд» скерував клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, в якому представник вважає що розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 грн. надмірним та необґрунтованим, оскільки даний розмір заявлених витрат на правничу допомогу, при ціні позову в 17454,06 грн. є явно завищеними та становить майже половину від суми заборгованості по кредитному договору.

Також вказує, що дана конкретна справа не є складною, адже не містить в собі великого обсягу обставин, доказів, які необхідно досліджувати та норм права різних галузей, які б регулювали спірні правовідносини, що в свою чергу зумовлювало більш глибоке вивчення матеріалів справи, дослідження доказів та додаткове вивчення законодавства та судової практики для формування правової позиції у справі чи додаткове консультування клієнта. Окрім того, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, адвокат, яким надається правнича допомога позивачу, за його представництва постановлено більш ніж 1000 судових рішень у різних судах України, де предметом спору були аналогічні спірні правовідносини.

Представник відповідача зазначає, що враховуючи суму, яка заявлено до стягнення з відповідача, тобто ціну позову, а також складність справи та її значення для сторін, зокрема те, що відповідачем було отримано в кредит суму коштів в розмірі 4700,00 грн, а решта позовних вимог становить розмір процентів за користування грошовими коштами та комісія, що значно перевищує суму отриманих відповідачем у власність коштів, вимоги про стягнення судових витрат на правничу допомогу не може бути в повній мірі задоволена, а тому виходячи з критерію розумності їхнього розміру, конкретних обставин справи, компенсація витрат на правничу допомогу може бути зменшена до 10 % від ціни позову, а саме до 1750,00 грн.

Вивчивши позов, письмове клопотання представника відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу, дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом установлено, що 06.10.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 102030962, за умовами якого кредитодавець зобов`язується надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній цим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені цим договором. Сума кредиту становить 4700,00 грн. (п. 1.2.). Кредит надається загальним строком на 92 дні з 06.10.2023. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 06.01.2024 (а.с.9-11), що також підтверджується копією графіку платежів за договором про споживчий кредит № 102030962 від 06.10.2023 (а.с.12), копією паспорту споживчого кредиту (а.с.13) та копією анкети-заяви на кредит № 102030962 від 06.10.2023 (а.с.17).

Відповідно до довідки ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію, клієнт ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , з якою укладено договір № 102030962 від 06.10.2023 ідентифікована ТОВ «Мілоан». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифіктора), здійснювалося в інформаційно-телекомунікаційній системі; одноразовий ідентифікатор - 198452 (а.с.16).

На підставі укладеного кредитного договору № 102030962 від 06.10.2023, відповідачу зараховано на платіжну картку кредитні кошти в сумі 4700,00 грн, про що свідчить копія платіжного доручення №73912568 від 06.10.2023 (а.с.18).

Згідно з копією договору відступлення прав вимоги № 108-МЛ/Т від 28.05.2024, ТОВ «Мілоан» передало ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийняв права грошової вимоги, що належить ТОВ «Мілоан», і став кредитором за кредитними договорами укладеними між ТОВ «Мілоан» та боржниками, в розмірі портфеля заборгованості. За цим договором фактор одержує право (замість клієнта) вимагати від боржників належного виконання всіх зобов`язань за кредитними договорами (а.с.21-23).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 108-МЛ/Т від 28.05.2024, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 102030962 від 06.10.2023 в сумі 17545,06 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4112,00 грн; заборгованість за процентами - 12963,06 грн. та заборгованість за комісією у сумі 470 грн (а.с.33).

Судом також установлено, що 13.05.2025 генеральним директором ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», на адресу відповідача направлено претензію про виконання зобов`язання за кредитним договором, проте відповідачем вказана претензія залишена без належного реагування (а.с.34).

Застосовуючи норми матеріального та процесуального права суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами.

Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. ст. 526, 530, 623, 624, 625 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і у встановлений у ньому строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані збитки. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом, оскільки відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

З кредитного договору № 102030962 від 06.10.2023, судом установлено, що сторони вищевказаного договору погодили: строк кредитування, умови повернення кредиту, відсотки за користування кредитними коштами, а також погодили процентну ставку, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту, отже між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов даного кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Крім цього, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, судом встановлено, що право вимоги за кредитним договором № 102030962 від 06.10.2023, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на підставі договору відступлення прав вимоги № 108-МЛ/Т від 28.05.2024.

Згідно із частиною першою та другою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно до ч.1 ст.76, ч.2 ст.77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідач взяті на себе зобов`язання не виконала, у передбачений в договорі строк кошти (суму позики) та нараховані відсотки за користування кредитними коштами не повернула, внаслідок чого в неї виникла заборгованість за кредитним договором № 102030962 від 06.10.2023, яка станом на дату звернення із позовом до суду (01.07.2025) в загальній сумі складає 17545,06 грн., тому виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача вищевказану суму заборгованості за вищевказаним кредитним договором.

Крім цього, статтею 133 ЦПК України визначено види судових витрат, які складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 вказано, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Представник позивача у позовній заяві просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 гривень, в обґрунтування заявленої суми на надання правової допомоги у вищевказаному розмірі представником позивача надано копії: договору про надання правової (правничої) допомоги №0605 від 06.05.2025; ордеру серії ВС №1370094 від 06.05.2025; акту надання послуг (правової (правничої) допомоги) №475 від 20.05.2025; детальний опис надання послуг по акту №475 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0605 від 06.05.2025, згідно яких АО «Апологет» надала клієнту ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» правову допомогу вартістю 7000 грн у виді: надання усної консультації, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції, складення позовної заяви та подання заяви до суду.

При цьому відповідач (представник відповідача), вважає такий розмір витрат на професійну правничу допомогу завищеним, подавши до суду клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу до 1750,00 грн.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Вищевказане узгоджується із позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 03 жовтня 2019 року по справі № 922/455/19.

Водночас, за змістом ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 і ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 2 ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині третій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку (дії ) бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною другою статті 141 ЦПК України, також визначені положеннями частин четвертої, п`ятої та дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 і ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п`ятою та дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами третьою-п`ятою та дев`ятою статті 141 ЦПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 суд касаційної інстанції зазначив, що «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Визнаючи розмір судових витрат на надання професійної правничої допомоги позивачу АО «Апологет», суд вважає неспівмірною заявлену вартість послуг за надання усної консультації, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду, враховуючи категорію та складність даної справи, яка відноситься до малозначних справ та є типовою, яка не потребує вивчення значного обсягу доказів та правових позицій судів щодо такої категорії справ, суд вважає завищеним заявлений розмір вартості вказаної послуги.

Таким чином, врахуючи складність справи, предмет спору, обсяг фактично наданих адвокатом послуг в суді першої інстанції, суд вважає вимоги про стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. є завищеними та такими, що не відповідають принципу співмірності, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення витрат на правничу допомогу до розміру 2 000,00 грн. та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», у рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн.

В іншій частині вимог позивача про стягнення з відповідача у рахунок повернення понесених витрат на правову допомогу адвоката слід відмовити.

Крім цього, відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути у рахунок повернення сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 гривень, оскільки позов позивача судом задоволений у повному обсязі.

Також суд вважає за необхідне роз`яснити учасникам справи положення ч.ч.4,5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.137, 141, 263- 265, 268 ЦПК України, Суд-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовільнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова кампанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, рах. НОМЕР_2 , банк отримувача - АТ «Креді Агріколь Банк», юридична адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх) заборгованість за кредитним договором №102030962 від 06.10.2023, яка станом на 01.07.2025 в загальному розмірі складає 17545,06 грн. (сімнадцять тисяч п`ятсот сорок п`ять гривень 06 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова кампанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, рах. НОМЕР_2 , банк отримувача - АТ «Креді Агріколь Банк», юридична адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх), кошти у рахунок повернення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2000 (дві тисячі ) гривень.

В інший частині вимог позивача про стягнення з відповідача у рахунок повернення понесених витрат на правову допомогу адвоката - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова кампанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, рах. НОМЕР_2 , банк отримувача - АТ «Креді Агріколь Банк», юридична адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх) у рахунок повернення сплаченого позивачем при подачі позову судового збору - 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Олена САЄНКО

Часті запитання

Який тип судового документу № 141540344 ?

Документ № 141540344 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141540344 ?

Дата ухвалення - 17.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141540344 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141540344 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141540344, Вінницький районний суд Вінницької області

Судове рішення № 141540344, Вінницький районний суд Вінницької області було прийнято 17.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 141540344 відноситься до справи № 128/2494/25

Це рішення відноситься до справи № 128/2494/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141540327
Наступний документ : 141561245