Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 128/2823/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 листопада 2026 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Шевчук Л.П.,
при секретарі судового засіданні Уткіній Є.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и в:
ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи позовні вимоги тим, що 05.06.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачкою укладено Договір №5591192 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого сума кредиту складає 6000,00 грн. на строк 360 днів (з 05.06.2025 по 31.05.2026). ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 6000,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідачки № НОМЕР_1 . Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти: стандартна процента ставка становить 0,95% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного в п.1.3 цього Договору. У період з 05.06.2025 по 27.02.2026 відповідачкою здійснено оплати на рахунок первісного кредитора в розмірі 18 грн., які спрямовані на оплату тіла кредиту 0 грн. та оплату процентів за користування кредитом 18 грн.. 27.02.2026 ТОВ «Лінеура Україна» на підставі Договору факторингу №27/02/2026 за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідачки у розмірі 22566,00 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту 6000,00 грн., сума заборгованості за процентами 13566,00 грн., штрафні санкції - 3000,00 грн. Проте, позивач вважає, що відповідно до положень Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України з відповідачки не підлягають стягненню штрафні санкції в сумі 3000,00 грн.. Станом на дату укладання Договору факторингу №27/02/2026 від 27.02.2026, строк дії Договору №5591192 від 05.06.2025 не закінчився, позивачем нараховано проценти за 93 календарних дні в межах строку договору у розмірі 5301,000 грн.
У зв`язку із неналежним виконанням умов кредитного договору відповідачкою виникла заборгованість за кредитом у розмірі 24867,00 грн, з яких: 6000, 00 грн тіло кредиту, 13566,00 грн нараховані відсотки до моменту укладення договору факторингу, 5301,00 грн відсотки нараховані позивачем за 93 календарні дні, а також судовий збір в розмірі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.
Представником відповідачки ОСОБА_1 адвокатом Виноградським А.П. подано відзив на позовну заяву, у якому викладено наступну позицію.
Відповідачка із позовними вимогами не погоджується, вважає їх протиправними та такими, що суперечать чинному законодавству з таких підстав. В обґрунтування посилається на те, що 05.06.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено Договір №5591192 про надання коштів на умовах споживчого кредиту в електронній формі. 27.02.2026 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено Договір факторингу №27/02/2026, відповідно до якого, ТОВ «Лінеура Україна» за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до боржників, зазначених у реєстрі. Згідно з Витягом з реєстру боржників від 27.02.2026, ТОВ «Лінеура Україна» за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №5591192 від 05.06.2025 на суму 22566,00 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту - 6000,00 грн., заборгованість за процентами 13566,00 грн., штрафні санкції 3000,00 грн. Позивач ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» після укладення договору факторингу продовжив нарахування процентів за кредитним договором №5591192 від 05.06.2025, та відповідно до Розрахунку заборгованості за період з 28.02.2026 по 31.05.2026 заборгованість відповідачки за вказаний період становить 5 301,00 грн. Відповідно до положень ст.ст. 1077, 1078 ЦК України укладення договору факторингу не тягне за собою заміну сторони кредитодавця у договорі кредиту. Умовами укладеного з ТОВ «Лінеура Україна» договору факторингу №27/02/2026 від 27.02.2026 року не визначено передання майбутньої грошової вимоги за кредитним договором №5591192 від 05.06.2025, про надання споживчого кредиту укладеного між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем. Також договором факторингу не передбачено права фактора нараховувати боржникам проценти за користування кредитом на підставі кредитного договору. Так, у п. 5.3. Договору факторингу №27/02/2026 від 27.02.2026 вказано, що клієнт зобов`язується повернути фактору (ТОВ «ФК «Фінтраст Україна») одиничну ціну заборгованості за правом вимоги. З огляду на викладене, відповідачка вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» про стягнення з неї заборгованості за процентами у розмірі 5 301,00 грн., які були нараховані ним за період з 28.02.2026 року по 31.05.2026 року, оскільки таке не ґрунтується на положеннях договору факторингу та ст.ст. 1077, 1078 ЦК України.
Також відповідачка вважає, що вимога про нарахування та сплату відсотків у загальному розмірі 18 867 грн., які є явно завищені, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.
Крім того, відповідачка заперечує проти розміру судових витрат, заявлених позивачем, з огляду на те, що матеріали справи не містять доказів того, що гонорар та інші витрати дійсно були сплачені адвокату. Акт № 21532 від 22.06.2026 р. містить посилання на участь адвоката у судових засіданнях (п. 10), однак у п. 4 прохальної частини позовної заяви представник позивача просить проводити розгляд справи у його відсутність. Отже, така послуга як участь у судових засіданнях фактично не надається, а відтак і не може бути оплачена. Відповідачка вважає, що вартість наданих послуг, зазначених в позові, порушує принцип розумності та є неспівмірними складності справи.
На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні позовних вимог у справі № 128/2823/26 за позовом ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Представником позивача подано відповідь на відзив у якому вкладено наступну позицію.
Щодо укладення кредитного договору та погодження його умов. Кредитний договір укладений між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем повністю відповідає вимогам чинного законодавства України, нормативно-правове регулювання укладання електронного Кредитного договору та процедура укладання електронного кредитного договору детально описана Позивачем в позовній заяві. 05.06.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Лінеура Україна» було укладено електронний Договір №5591192 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: відповідно до п. 1.2. тип кредиту кредит, сума кредиту складає 6000 грн. Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів: з 05.06.2025 по 31.05.2026. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена електронній формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Таким чином, електронна форма договору прирівнюється до письмової, проте з певними особливостями щодо укладення таких договорів. Сторони вільні обрати форму правочину, в т.ч. електронну. Тож, електронний договір не може бути визнаний недійсним виключно через те, що він має електронну форму.
На підтвердження укладання Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту з ТОВ «Лінеура Україна», позивачем було надано оригінал електронного доказ (додаток до позовної заяви № 24), який було підписано шляхом зазначення одноразового ідентифікатора «89775», який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений Відповідачем для електронного підпису, у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що Відповідач ознайомився та погодився з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі Кредитний договір.
Крім того, відповідачем на підтвердження укладення кредитного договору було здійснено оплати на рахунок кредитора, що підтверджується розрахунком заборгованості, який додано до позовної заяви. Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №127/23910/14-ц від 23.12.2020 р.: «Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу».
Варто зазначити, що відповідач, оформлюючи кредитний договір заходить на Веб-сайт ТОВ «Лінеура Україна» https:/credit7.ua , в тому числі через Мобільний додаток «Credit7» реєструється та створює електронний кабінет, в якому йому надходить текст Кредитного договору та де він має змогу ознайомитись з Правилами, Паспортом споживчого кредиту (додається до позовної заяви), інформацією передбаченою частиною 2 статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ліцензією, фінансовим звітом тощо. Таким чином, відповідач має примірник оригіналу кредитного договору та паспорту споживчого кредиту. Доступ до особистого кабінету клієнта має тільки відповідач. Підписання Договору відбулося 05.06.2025 о 22:19:21, одноразовим ідентифікатором «89775». Інформація про прізвище, ім`я та по батькові відповідача, який підписав Договір, місце проживання, ідентифікаційний номер, паспортні дані, відомості про дату та час підписання Договору згенеровано в момент підписання Договору містяться в розділі 10. «РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН» та у відповідному розділі Додатку №1 до Договору. А тому жодних сумнівів в тому, що 05.06.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно телекомунікаційної системи ТОВ «Лінеура Україна» було досягнуто згоди щодо всіх суттєвих умов та укладено електронний Договір №5591192 про надання коштів на умовах споживчого кредиту не виникає.
Щодо досудового врегулювання спорів. Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов`язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист.
Щодо перерахування коштів та розрахунків. Переказ коштів, виданих в рамках Кредитного договору здійснено шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто в заяві на отримання Кредиту та підтверджується копією довідки платіжного провайдера ТОВ «ПЕЙТЕК». Зарахування кредитних коштів на платіжну карту Відповідача відбулось через платіжну систему paytech, на підставі укладеного Договору №03012024-1 про організацію переказу коштів від 03.01.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ПЕЙТЕК». ТОВ «ПЕЙТЕК» надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків, внесене в державний реєстр фінансових установ та отримало Ліцензію Національного банка України. За інформацією в листі ТОВ «ПЕЙТЕК», відповідно до зазначеного договору №5591192 від 05.06.2025 було успішно перераховано грошові кошти у сумі 6000 грн. на платіжну карту НОМЕР_1 . Необхідно зазначити, що відповідно до п.10 Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит), затв. Постановою Правління НБУ від 03 листопада 2021 року №113 Договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на банківський рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача (далі кредитна операція), з урахуванням вимог пункту 9 розділу ІІ цього Положення, повинні містити номер особистого електронного платіжного засобу 6 споживача сторони договору, з використанням реквізитів якого кредитодавець здійснює кредитну операцію, у форматі ХХХХ НОМЕР_2 (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу). Крім того, Платіжна банківська картка містить захищені та притаманні лише конкретній особі обов`язкові реквізити, які дають змогу ідентифікувати платіжну систему та емітента. Надання кредитору відомостей щодо захищеного номера банківської карти для здійснення переказу грошових коштів, які відомі лише відповідачу, свідчить що попередньо (до зарахування коштів), сторонами були узгоджені всі істотні умови договору, в тому числі і спосіб здійснення перерахування кредитних коштів відповідно до умов кредитного договору. З огляду на викладене вище, кредитні кошти відповідачу перераховувалися за допомогою платіжного провайдера, що має відповідну ліцензію та у спосіб обумовлений умовами Кредитного договору на банківську картку НОМЕР_1 , що повною мірою відповідає вимогам чинного законодавства.
Представником позивача, як адвокатом, було здійснено адвокатський запит до банку емітенту платіжної картки щодо підтвердження належності картки відповідачу та перерахування коштів за договором первісним кредитором (Копія відповіді з банку та клопотання про витребування доказів додавались до позовної заяви). Переказ коштів, виданих в рамках Кредитного договору шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , підтверджується копією довідки платіжного провайдера ТОВ «ПЕЙТЕК» та відповіддю АТ «Універсал Банк» від 28.08.2026. Сума заборгованості за Договором розрахована у відповідності до Розрахунку заборгованості від ТОВ «Лінеура Україна» (Копію додано до позовної заяви). Як Первісний Кредитор, ТОВ «Лінеура Україна» здійснив розрахунок відповідно до умов договору. Оскільки ТОВ «Лінеура Україна» не є банківською установою, то, відповідно, позбавлене можливості відкривати будь-які рахунки для клієнтів, і, як наслідок, формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками не може.
Як на підставу своїх вимог щодо стягнення заборгованості Товариством в свою чергу було надано розрахунок заборгованості по кредитному Договору, який оформлений належним чином як документ Товариства, що підписаний Директором ТОВ «Лінеура Україна» та скріплений печаткою Товариства. При цьому чинне законодавство України не містить вимог щодо засобів доказування, за допомогою яких має підтверджуватись розмір заборгованості. Відповідно застосовуються загальні правила щодо доказів та обов`язків щодо доказування. Виходячи з наведеного, позивач вважає, що наданий розрахунок є належним та допустимим доказом утвореної заборгованості у цій справі. Зазначена правова позиція підтверджується Постановою Вінницького апеляційного суду №131/1376/21 від 21 липня 2022 року.
Так, укладаючи Кредитний договір, сторони, передбачили нарахування процентів на наступних умовах: Згідно з п.3.1. Договору, Проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт». Пунктом 1.4.1. Договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 0,95% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 Договору. Пунктом 1.4.2. передбачено знижену процентну ставку, яка становить 0,01% в день та застосовується на наступних умовах. Якщо Клієнт до встановленого строку, зазначеного в п. 1.4.2. Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Клієнт розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Клієнт погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Клієнтом права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Клієнта, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки. Окремо треба зауважити, що відповідно до п. 4.1. Договору, сторони домовилися, що повернення (виплата) кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, крім випадку, визначеного в п.4.3. Договору. У період з 05.06.2025 по 27.02.2026 відповідачем здійснено оплати на рахунок Первісного кредитора в розмірі 18,00 грн., які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 0,00 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 18,00 грн. Детальний розрахунок заборгованості та оплат, здійснених відповідачем, зазначений в розрахунку заборгованості, що є невід`ємним додатком до позовної заяви. В даній справі, окремої уваги потребує пункт 1.1. Договору факторингу №27/02/2026 від 27.02.2026: зЗа цим договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги , настав або виникне в майбутньому строк виконання зобов`язань за якою до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Відповідно до умов строк дії п. 1.3 Договору №5591192 строк кредиту 360 днів: з 05.06.2025 по 31.05.2026. Станом на дату укладання Договору факторингу від 27.02.2026 №27/02/2026, строк дії Договору №5591192 від 05.06.2025 не закінчився. А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між пПервісним кредитором та відповідачем, ТОВ «ФК «Фінатраст Капітал» у період з 28.02.2026 по 31.05.2026 (93 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 5301,00 грн. У даному випадку проценти нараховано у межах погодженого строк у надання кредиту, зазначеному в п. 1.3. Договору №5591192 від 05.06.2025, а тому заборгованість з нарахованих процентів за користування грошовими коштами підлягає стягненню з відповідача у сумі 18867,00 грн. (нараховані проценти первісним кредитором у сумі 13566 грн., проценти нараховані ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у сумі 5 301,00 грн.).
Посилання відповідача на ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» та постанову Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року №902/417/18, є помилковим. Статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача. Дана норма стосується вимог про нарахування неустойки (пені, штрафу), яку позивач до стягнення з відповідача не заявляв.
Нараховані відсотки не носять штрафний характер, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором.
Підписуючи договір, позичальник погоджується на укладання договору саме такого змісту, що фактично нівелює усі доводи стосовно невідповідності умов договору без достатніх на це доказів. У даному випадку сторонами правовідносин погоджено у належній формі строк кредитування, а нарахування здійснено відповідно до погодженого строку, нараховані відсотки не носять штрафного характеру, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором.
Щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій. За умовами п. 6.4. Договору Первісним кредитором було нараховано штрафні санкції 3000,00 грн. Враховуючи норми чинного законодавства, зокрема Прикінцевим та перехідними положеннями Цивільного кодексу України, позивач вважає такими, що не підлягають стягненню з відповідача штрафні санкції 3000,00 грн.
Таким чином, відповідач має заборгованість перед позивачем за Договором №5591192 від 05.06.2025 року загальною сумою 24867,00 грн., яка складається з тіла кредиту 6000,00 грн., нарахованих процентів первісним кредитором 13566,00 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 93 календарних днів 5301,00 грн.
Щодо правомірності факторингу та повідомлення про відступлення прав вимоги. Відповідно до п. 5.1.3. ТОВ «Лінеура Україна» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Клієнта але з обов`язковим повідомленням Клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів з дати такого відступлення. Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед Первісним кредитором, 27.02.2026 ТОВ «Лінеура Україна» на підставі Договору факторингу №27/02/2026, за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу №27/02/2026 від 27.02.2026 ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит Фактору, повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про Фактора, шляхом повідомлення в особистому кабінеті Боржника, та/або відправлення текстового повідомлення (sms - повідомлення) на зазначену в анкеті Боржника електронну адресу та/або телефонний номер. Враховуючи вищезазначене, Відповідача належним чином повідомлено про відступлення права вимоги за кредитним договором (Копію повідомлення про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором, додається). Щодо реєстру боржників необхідно зазначити, що Позивачем додано до позовної заяви належним чином оформлений витяг з даного реєстру, що підписаний керівником Товариства та скріплений печаткою Товариства відповідно до вимог ДСТУ 4163:2020, оскільки сам реєстр боржників містить персональні дані інших осіб, розголошення яких суперечить положенням ЗУ «Про захист персональних даних».
Щодо подання доказів. Представником возивача, було подано позовну заяву, до якої долучено належні та допустимі докази, які засвідчені мною відповідно до ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та відповідно до вимог, встановлених законодавством.
Щодо розрахунку судових витрат. Відповідно до роз`яснення п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №10 від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). У постанові Великої Палати у справі № 910/12876/19, суд зауважив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Також слід зазначити, якщо стороною документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення.
Станом на сьогоднішній день, ані Кредитний договір, ані будь-яке його положення чи пункт, включаючи ціну договору, не визнано відповідно до чинного законодавства недійсними, не справедливими чи не добросовісним. Отже, відповідачу у даному випадку нарахування процентів за користування кредитним коштами, виданими в рамках Кредитного договору, здійснювалося в межах строку користування кредитом, враховуючи вимоги чинного законодавства та на підставі умов Кредитного договору. Таким чином, факт укладення Кредитного договору та наявності права грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором беззаперечно доведено належними та допустимими доказами.
На підставі викладеного позовні вимоги просив задовольнити, а розгляд справи проводити у відсутність представника позивача.
Представником відповідачки ОСОБА_1 адвокатом Виноградським А.П. подано заперечення на відповідь на відзив, який за своїм змістом є аналогічним змісту відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 14.07.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання. Також задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
Представник позивача в судове засідання не з`явився. В прохальній частині позовної заяви та відповіді на відзив містяться клопотання про розгляд справи у відсутність представника позивача.
Відповідачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Виноградський А.П. в судове засідання не з`явилися, представник відповідачки подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи просив проводити у його відстуність та відсутність відповідачки, в задоволенні позову просив відмовити з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, судом установлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами ст. ст. 207, 526, 527, 530, 536, 546, 549, 610-611, 625, 628, 629, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Такими обставинами (предметом доказування) у даній справі є наявність між сторонами договірних правовідносин, що випливають з кредитного договору, та належне (неналежне) виконання сторонами своїх зобов`язань відповідно до їх умов та вимог ЦК України.
Судом установлено, що 05.06.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачкою за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Лінеура Україна» було укладено договір №5591192 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
Згідно його умов товариство надає кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту становить 6000,00 грн, строк кредиту - 360 днів, із періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до цього договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов`язки на умовах та в строки, визначені в договорі. У Клієнта наявне право ініціювати укладення додаткового договору/угоди для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, встановлених Договором, на підставі поданого до Товариства звернення із зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Стандартна процента ставка становить 0,95% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного в п.1.3 цього Договору. (п.1.3-1.4.1 договору).
Відповідно до п. 1.4.2 Договору знижена процентна ставка становить 0,0100% за кожен день користування кредитом та застосовується на таких умовах: якщо клієнт до 04.07.2025 року (включно) сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою (п.1.3 Договору).
Укладення договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході та/або шляхом перевірки правильності введення відповідно пароля входу до особистого кабінету. При цьому, споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС товариства(п.1.1 договору).
Даний договір був підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання відповідачем одноразового індикатора, що був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, а саме - « НОМЕР_3 ».
Додаток №1 до цього договору містить Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит відповідно до якої сторонами визначено: дата повернення кредиту 30.05.2026; сума кредиту 6000,00 грн; сума нарахованих процентів 18828,00 грн; разом до оплати 24828,00 грн; реальна річна процентна ставка 1132.58%. За відсутності підстав для застосування знижки на стандартну процентну ставку, вказаних у Договорі, розмір процентів за перший розрахунковий період визначається за стандартною процентною ставкою та становитиме 1 710,00 грн., а загальна сума розмірів платежів, що зазначені в Графіку платежів, буде мати наступні значення: 1. Усього сума комісії за надання кредиту складе 0,00 грн. 2. Усього сума процентів за користування кредитом складе 20 520,00 грн. 3. Загальні витрати за кредитом складуть 20 520,00 грн. 4. Загальна вартість кредиту (загальна сума платежів за всі розрахункові періоди) складе 26 520,00 грн. 5. Реальна річна процентна ставка складе 2064,7000 % річних.
Відповідачка в такий же спосіб також підписала і паспорт споживчого кредиту.
Згідно п. 2.1 договору товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .
Сума кредиту (його частина) перераховується товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього договору. Дати надання кредиту: 05.06.2025 або 06.06.2025. (п. 2.2 договору).
Відповідно до довідки ТОВ «Пейтек» від 02.03.2026 №20260302-1730, 05.06.2025 22:20:11 на електронний платіжний засіб № НОМЕР_4 було перераховано кошти на виконання фінансових зобов`язань відповідно до укладеного договору №5591192 від 05.06.2025, банк-еквайр АТ «ПУМБ».
На виконання ухвали суду від 14.07.2026, АТ «Універсал Банк» надано інформацію про те, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_4 , на яку 05.06.2025 було зарахування у розмірі 6000,00 грн..
Вказані докази в своїй сукупності доводять факт виконання кредитором ТОВ «Лінеура Україна» своїх зобов`язань, як кредитора, перед відповідачкою, як позичальником, щодо надання кредитних коштів в розмірі 6000,00 грн.
Як вбачається з розрахунку заборгованості ТОВ «Лінеура Україна» станом на 27.02.2026, загальна сума заборгованості складає 22584,00 грн, з яких: 6000, 00 грн тіло кредиту, 13566,00 грн нараховані відсотки до моменту укладення договору факторингу, штрафні санкції - 3000,00 грн.
Також, з розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» вбачається, що за період з 28.02.2026 по 31.05.2026 заборгованість по процентам складає 5301,00 грн..
З указаних розрахунків заборгованості відповідачки вбачається, що первісним кредитором у період з 05.06.2026 по 04.07.2025 нарахування процентів за користування кредитними коштами відбувалося згідно п. 1.4.2 Договору №5591192 від 05.06.2025 за зниженою процентною ставкою 0,0100% на день, що становить 0,6 грн., а з 05.07.2025 по 27.02.2026 (день укладення договору факторингу) за стандартною ставкою 0,95% на день, що становить 57,00 грн., відповідно до п. 1.4.2 Договору №5591192.
З 28.02.2026 і по 31.05.2026 позивачем, як новим кредитором здійснено нарахування процентів за користування кредитом за ставкою 0,95% на день, що становить 57,00 грн., на загальну суму 5301,00 грн.
27.02.2026 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» укладено договір факторингу №27/02/2026, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» за плату, а останнє приймає права грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, за кредитними договорами, в тому числі і договором, укладеним з ОСОБА_1 .
Відповідного до 1.2 вищевказаного договору факторингу, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2 та надходження ціни продажу у повному обсязі, відповідно до п. 2.3 цього договору, на рахунок клієнта, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписання та скріплення їх печатками акта прийому-передачі реєстру боржників та повна сума ціни продажу, що надійшли на рахунок клієнта, - підтверджують факт переходу від клієнта до фактора права вимоги заборгованості.
Фактор протягом 10 робочих днів з дня підписання акту прийому-передачі реєстру боржників зобов`язаний направити, простою кореспонденцією через відділення Укрпошти або за допомогою інших компаній, які займаються адресованою доставкою кореспонденції, підготовленні за формою згідно додатку №3 до цього договору, письмові повідомлення боржникам про відступлення клієнтом прав вимоги заборгованості фактору (п. 1.3 вищевказаного договору факторингу).
Відповідно до п.п. 3.1-3.3 Договору факторингу загальна сума прав вимоги, що відступається за цим договором, ціна продажу та одинична ціна визначається в день передачі по акту прийому-передачі реєстру боржників, який складається та підписується в день укладення цього договору. Загальна сума прав вимоги, що відступається за Договором становить 45054701,70 грн.. Ціна продажу за Договором становить 3600590,27 грн.
Акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №27/02/2026 підписаний сторонами договору 27.02.2026 та скріплений печатками.
На підтвердження здійснення оплати за договором факторингу №27/02/2026 від 27.02.2026, позивачем надано платіжну інструкцію №1429 від 27.02.2026, відповідно до якої ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» перерахувало на користь ТОВ «Лінеура Україна» кошти в сумі 3600590,27 грн. відповідно до договору факторингу №27/02/2026 від 27.02.2026.
Як слідує з умов цього договору позивач набув права вимоги до відповідача за договором №2291192 про надання коштів на умовах споживчого кредиту на суму 22566,00 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту 6000,00 грн., сума заборгованості за процентами 13566 грн., штрафні санкції - 3000,00 грн., кількість днів прострочення - 208 (витяг з реєстру боржників до договору факторингу №27/02/2026 від 27.02.2026).
При цьому, позивач не просить стягувати із відповідачки штрафні санкції в розмірі 3000,00 грн., як такі, що суперечать приписам Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Договір є правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Доказів про неправомірність цього договору матеріали справи не містять.
У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Отже внаслідок укладення вказаного договору відбулася зміна кредитора, а саме ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» набуло статусу нового кредитора за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Матеріали справи не містять доказів повідомлення первісним та новим кредиторами відповідача про відступлення права вимоги за укладеним із відповідачем кредитним договором.
Разом з тим, неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.
Такого висновку дійшов Верховний Суд в своїй постанові від 6 лютого 2019 року в справі №361/2105/16-ц.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6000,00 грн., заборгованості по процентам в розмірі 13566,00 грн..
Разом із тим, беручи до уваги, що згідно п. 1.3 Договору №5591192 від 05.06.2025 строк кредитування 360 днів, кредитні кошти надані первісним кредитором позичальнику ОСОБА_1 05.06.2026, то останнім днем кредитування є 30.05.2026, а не 31.05.2026, як вказано у розрахунку заборгованості позивача, тобто з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами в сумі 5244,00 грн.
З огляду на вищевикладене, суд не погоджується з підставами за яких відповідачка не визнає позовні вимоги, що викладені її представником у відзиві на позовну заяву, розцінює таку позицію сторони відповідача як спосіб захисту, який повністю спростовується дослідженими судом доказами.
Щодо судових витрат.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до задоволених вимог. Таким чином, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2656,27 грн..
Щодо стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн., то суд зазначає наступне.
Стаття 133 ЦПК України визначає види судових витрат.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Для того, щоб суд міг визначити розмір понесених витрат на правничу допомогу з метою їх подальшого розподілу, сторона по справі повинна подати детальний опис наданих робіт (послуг) та здійснених нею витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При відшкодуванні витрат на правничу допомогу розмір судових витрат встановлюється судом на підставі поданих доказів (договори, рахунки, акти виконаних робіт тощо). У такому випадку важливо, щоб договір про надання правничої допомоги був з прозорим ціноутворенням, аби суд міг об`єктивно оцінити вартість та обсяги роботи адвоката. Адвокат повинен також надати детальний опис виконаних робіт з наданням доказів (документального підтвердження) факту виконаних адвокатом робіт.
Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема, постановами Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі №923/560/17, від 10 листопада 2021 у справі №329/766/18, від 01 вересня 2021 у справі №178/1522/18.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N19336/04).
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Дослідивши матеріали справи та зміст поданих позивачем документів, суд вважає, що наведений адвокатом обсяг послуг з їх вартістю (10000,00 грн.) є неспівмірним із складністю справи та затраченим часом на надання таких послуг. Заявлені витрати не відповідають критерію їх реальності, розумності їхнього розміру.
З урахуванням вимог розумності та справедливості, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» витрат на правничу допомогу за розгляд справи в суді в розмірі 5000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 527, 530, 536, 610-611, 625, 628, 629, 634, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст. 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за договором № 5591192 про надання споживчого кредиту від 05 червня 2025 року в сумі 24810 (двадцять чотири тисячі вісімсот десять) гривень 00 копійок, з яких: заборгованість по тілу кредиту 6000,00 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом 18810,00 грн., а також 2656,27 грн. судового збору та 5000,00 грн у відшкодування витрат на правничу допомогу.
В решті позовних вимог - відмовити
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Сторони по справі:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», адреса: 03145, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, прим. 2, код ЄДРПОУ 44559822.
Відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , мешканка АДРЕСА_1 .
Суддя Л.П. Шевчук
Судове рішення № 141540324, Вінницький районний суд Вінницької області було прийнято 13.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 128/2823/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: