Єдиний державний реєстр судових рішень г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської областіСправа № 213/4193/26
Номер провадження 1-кп/213/326/26
В И Р О К
Іменем України
16 листопада 2026 року м. Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі: прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 72026001520000003 від 13.01.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , за медичною допомогою до лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не звертався, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 200 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи незаконність своїх дій, 27.03.2026, знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , в денний період часу, приблизно з 12 год. 13 хв. до 12 год. 45 хв., діючи з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення і отримання незаконних (неконтрольованих Державою) доходів, не маючи ліцензії (дозволу) Національного банку України, надав послуги з обміну (вводу, виводу) заборонених електронних грошей шляхом використання забороненої платіжної системи «WebMoney Transfer», при цьому порушив положення законів України:
Закону України «Про платіжні послуги» та «Положення про випуск електронних грошей та здійснення платіжних операцій з ними», що затверджено Постановою Правління Національного банку України №210 від 29.09.2022, якими визначено правові вимоги щодо випуску та використання електронних грошей в Україні.
Відповідно до частини 1 статті першої Закону України «Про платіжні послуги»:
п. 14 електронні гроші - одиниці вартості, що зберігаються в електронному вигляді, випущені емітентом електронних грошей для виконання платіжних операцій (у тому числі з використанням наперед оплачених платіжних карток багатоцільового використання), які приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж їх емітент, та є грошовим зобов`язанням такого емітента електронних грошей;
п. 27 комерційний агент (агент) - юридична особа або фізична особа-підприємець, яка діє від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок особи, яку вона представляє під час надання платіжних послуг на підставі відповідного договору;
п. 28 користувач платіжних послуг (далі - користувач) - фізична особа або юридична особа, яка отримує чи має намір отримати платіжну послугу як платник або отримувач (або обидва одночасно) та/або є власником електронних грошей (цифрових грошей Національного банку України), а в разі надання послуг банком - клієнт банку.
Відповідно до частини 1 статті десятої Закону України «Про платіжні послуги»:
До надавачів платіжних послуг належать:
1) банки, філії іноземних банків (далі - банки);
2) платіжні установи (у тому числі малі платіжні установи);
3) філії іноземних платіжних установ;
4) установи електронних грошей;
5) фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг;
6) оператори поштового зв`язку;
7) надавачі нефінансових платіжних послуг;
8) Національний банк України;
9) органи державної влади, органи місцевого самоврядування.
Відповідно до частини 2 статті десятої Закону України «Про платіжні послуги», надавати платіжні послуги мають право лише особи, зазначені у частині першій цієї статті.
Відповідно до частини 3 статті десятої Закону України «Про платіжні послуги», особи, зазначені у частині першій цієї статті, мають право на провадження діяльності з надання фінансових платіжних послуг лише після отримання ними ліцензії відповідно до цього Закону та за умови включення до Реєстру, якщо інше не передбачено цим Законом.
Відповідно до частини 13 статті десятої Закону України «Про платіжні послуги», особи, які здійснюють діяльність без ліцензії та/або включення до Реєстру, якщо така авторизація діяльності вимагається відповідно до цього Закону, несуть відповідальність згідно із законом.
Відповідно до пункту 22 Розділу ІІ Вимоги до емітента Положення про випуск електронних грошей та здійснення платіжних операцій з ними, затвердженого Постановою Правління Національного банку України №210 від 29.09.2022, особи, які надають фінансову платіжну послугу з випуску електронних грошей та виконання платіжних операцій з ними, у тому числі відкриття та ведення електронних гаманців, без ліцензії та/або включення до Реєстру, несуть відповідальність згідно із законодавством України.
Відповідно до пункту 15-1 постанови Національного банку України № 18 від 24.02.2022 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», заборонити:
п.п. 1 зарахування коштів на рахунки клієнтів/користувачів фізичних осіб за переказами, ініційованими з використанням електронних платіжних засобів, емітованих учасниками (учасниками, що здійснюють свою діяльність на території Російської Федерації та Республіки Білорусь) міжнародних карткових платіжних систем (платіжних систем, які зареєстровані Національним банком України та відомості щодо яких унесені до Реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури);
п.п. 2 приймати в Україні електронні платіжні засоби (уключаючи перекази, здійснення розрахунків та видачу готівки), емітовані учасниками (учасниками, що здійснюють свою діяльність на території Російської Федерації та Республіки Білорусь) міжнародних карткових платіжних систем (платіжних систем, які зареєстровані Національним банком України та відомості щодо яких унесені до Реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури).
Рішенням Ради національної безпеки і оборони України «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введених в дію Указом Президента України від 22.05.2024 № 340/2024, ряд обмежувальних заходів відносно УАБ «ДІД Белтік» («UAB DEED Baltic»), Литовська Республіка, м. Вільнюс, вул. Вутеніо, 4, ЛТ-03113, яке є власником та адміністратором платіжної системи «WebMoney Transfer», що виразилось у повному припиненні та забороні її діяльності на території України.
Відповідно до введених в дію санкцій відносно «WebMoney» Національним банком України скасовано реєстрацію внутрішньодержавної системи розрахунків, відкликано (анульовано) ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків, скасовано реєстрацію учасника платіжних систем, скасовано реєстрацію оператора послуг платіжної інфраструктури.
Незважаючи на перелічені закони та нормативні акти, нехтуючи їх положеннями, ОСОБА_4 , усвідомлюючи незаконність своїх дій, 27.03.2026, перебуваючи з адресою: АДРЕСА_3 , в денний період часу, приблизно з 12 год. 13 хв. до 12 год. 45 хв., діючи з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення і отримання незаконних (неконтрольованих Державою) доходів, не маючи ліцензії (дозволу) Національного банку України, надав послуги з обміну (вводу, виводу) заборонених електронних грошей шляхом використання забороненої платіжної системи «WebMoney Transfer».
ОСОБА_4 , з метою отримання незаконного доходу за надання послуг обміну (вводу, виводу) заборонених електронних грошей, діючи без ліцензії (дозволу) Національного банку України на обмін та переказ коштів у національній валюті, без відкриття рахунків та не будучи комерційний агентом з розрахунків у сфері використання електронних грошей, використовуючи можливості веб-ресурсу «exchanger. market», на якому за посиланням http://exchanger.merket/cards/offers/1033972/accept розміщено заявку на придбання електронних коштів «WMZ» (різновид заборонених електронних грошей) у сумі 12 «WMZ» за гривню, а саме надається послуга з обміну, вводу, виводу електронних коштів через заборонену платіжну систему «WebMoney Transfer» 27.03.2026 здійснив обмін (ввід, вивід) 423,00 грн у WMZ, а саме о 12 год. 17 хв. отримав вказані кошти на власну банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , від ОСОБА_6 з банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 . Після чого, о 12 год. 45 хв. Зафіксовано проведення успішного обміну заборонених електронних грошей в розмірі 12 (дванадцять) одиниць в номіналі «WMZ» з електронного гаманця НОМЕР_3 на електронний гаманець ОСОБА_6 №Z223937736235 в забороненій платіжній системі «WebMoney Transfer».
Так, ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, використав заборонену платіжну систему «WebMoney Transfer» та здійснив обмін (ввід, вивід) заборонених електронних грошей «WMZ».
Зазначені умисні дії ОСОБА_4 кваліфікуються за ч. 1 ст. 200 КК України за ознаками неправомірного використання електронних грошей.
15.10.2026 між прокурором Першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та ОСОБА_4 , в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 200 КК України, обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке обвинувачений ОСОБА_4 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 200 КК України, а саме виді штрафу у розмірі 3500 (трьох тисяч п`ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 59 500 (п`ятдесят дев`ять тисяч п`ятсот) грн.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому.
ІІ. Висновки суду та мотиви призначення покарання.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією).
В судовому засіданні прокурор зазначив, що при укладенні даної угоди були дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
Обвинувачений в судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, в обсязі пред`явленого обвинувачення, та надав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди.
Захисник обвинуваченого підтвердила добровільність надання обвинуваченим згоди на укладення угоди про визнання винуватості.
Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України, є нетяжким злочином.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим відповідають вимогам КПК та КК України, суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_4 здійснив дії, які виразились у неправомірному використанні електронних грошей, тобто вчинив кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 200 КК України, за яким належить призначити узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому, судом визнається щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Підстави для застосування статті 69 КК України відсутні.
ІІІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Підстав для обрання запобіжного заходу не встановлено.
Арешт, накладений на майно у кримінальному провадженні, підлягає скасуванню.
Процесуальні витрати у справі на проведення судових експертиз відсутні.
Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 373, 374, 375, 468, 469, 475 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Затвердити угоду від 15 жовтня 2026 року про визнання винуватості між прокурором Першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 200 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу розмірі 3500 (трьох тисяч п`ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 59 500 (п`ятдесят дев`ять тисяч п`ятсот) грн.
Арешт, накладений на майно, а саме на: мобільний телефон марки «Motorola» в корпусі чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 , у кримінальному провадженні на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 15.09.2026, - скасувати.
Речові докази:
мобільний телефон марки «Motorola» в корпусі чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 , - повернути власнику.
Надані стороною обвинувачення матеріали кримінального провадження № 72026001520000003 від 13.01.2026 (характеризуючі матеріали на обвинуваченого, інформація про особу ОСОБА_4 , вимоги про судимість, довідка про відстуність судимості, постанова про визнання речовими доказами від 21.08.2026, ухвалу слідчого судді про накладення арешту на майно) залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням при справі 213/4193/26, пр. № 1-кп/213/326/26.
Відповідно до ч. 2 ст. 473 КПК України наслідком укладення та затвердження угоди про визнання винуватості для прокурора, підозрюваного чи обвинуваченого є обмеження їх права оскарження вироку згідно із положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а для підозрюваного чи обвинуваченого також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду через Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу протягом 30 днів з дня проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копія вироку після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 141540216, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 213/4193/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: