Рішення № 141539187, 11.11.2026, Господарський суд Чернігівської області

Дата ухвалення
11.11.2026
Номер справи
927/518/25
Номер документу
141539187
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

РІШЕННЯ

Іменем України

11 листопада 2026 рокум. Чернігівсправа № 927/518/25

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Новик Т.О., за участю секретаря судового засідання Заєць І.М., розглянувши у порядку загального позовного провадження справу

за позовом: керівника Корюківської окружної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910114) вул. Шевченка, 98, м. Корюківка, Чернігівська область, 15300;

в інтересах держави в особі

позивача: Фонду державного майна України, (код ЄДРПОУ 00032945) вул. Генерала Алмазова, 18/9, м. Київ, 01133;

до відповідача: Акціонерного товариства Укртелеком, (код ЄДРПОУ 21560766) вул. Бульвар Тараса Шевченка, 18, м. Київ, 01601;

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1) Департаменту з питань цивільного захисту та оборонної роботи Чернігівської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 23000089), вул. Г.Полуботка, 70, м. Чернігів, 14013;

2) Головного управління ДСНС України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 38590042), пр-т Миру, 190-а, м. Чернігів, 14000

про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном

за участю представників учасників справи:

від прокуратури: Бабич Є.А;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Полегенько К.А.;

від третьої особи 1: не з`явився;

від третьої особи 2: не з`явився

Суть спору. Позиції учасників справи, їх заяви і клопотання та процесуальні дії суду щодо розгляду справи.

Керівником Корюківської окружної прокуратури подано позов в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Акціонерного товариства Укртелеком про усунення перешкоди у здійсненні Фондом державного майна України права користування та розпорядження захисною спорудою цивільного захисту - протирадіаційним укриттям № 93530, розташованим за адресою: вул. Титаренка Сергія, 18, м. Мена, Корюківський район Чернігівської області, шляхом зобов`язання Акціонерного товариства Укртелеком (код ЄДРПОУ 21560766) повернути захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 93530, розташовану за адресою: вул. Титаренка Сергія, 18, м. Мена Корюківського району Чернігівської області на користь держави в особі Фонду державного майна України (код ЄДРПОУ 06032945).

В обґрунтування позову прокурор посилається на те, що спірне нерухоме майно неправомірно включено до переліку об`єктів, які у процесі перетворення Українського державного підприємства електрозв`язку «Укртелеком» передано у власність Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», оскільки захисна споруда цивільного захисту сховище № 93530 є обмежено оборотоздатним майном та об`єктом державної власності, що не підлягало приватизації.

Ухвалою суду від 26.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначене на 25.06.2025 о 09:30 год., залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент з питань цивільного захисту та оборонної роботи Чернігівської обласної адміністрації, Головне управління ДСНС України в Чернігівській області.

Ухвала суду від 26.05.2025 була доставлена прокурору, позивачу, відповідачу та третім особам до їх електронних кабінетів у підсистемі Електронний суд ЄСТІС 26.05.2025 о 13:49 год, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

В розумінні статті 242 ГПК України учасники належним чином повідомлені про розгляд справи в суді, про встановлені строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, пояснень, заперечень.

27.05.2026 через підсистему «Електронний cуд» від Департаменту з питань цивільного захисту та оборонної роботи Чернігівської обласної державної адміністрації (далі - Департамент) надійшли пояснення, у яких третя особа вказала, що у Книзі обліку захисних споруд цивільного захисту Чернігівської області обліковуються об`єкти державної, комунальної та приватної власності; відповідно до облікових даних протирадіаційне укриття № 93530, розташоване за адресою: вул. Титаренка Сергія, 18, м. Мена Корюківського району Чернігівської області, знаходиться на балансі АТ «Укртелеком». Водночас Департамент не є суб`єктом приватизації і під час проведення приватизації ВАТ «Укртелеком» до Департаменту звернень щодо надання інформації про наявність у його підпорядкуванні захисних споруд цивільного захисту не надходило.

Письмові пояснення третьої особи долучені судом до матеріалів справи.

09.06.2026 через канцелярію суду Фондом державного майна України подані пояснення щодо позовної заяви, у яких позивач зазначив про наступне:

- з 11.03.2011, коли між Фондом державного майна України, як продавцем, та ТОВ "ЕСУ", як покупцем, був укладений договір купівлі-продажу пакета акцій Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" за конкурсом № КПП-582, відбулась приватизація ВАТ "Укртелеком", вказане товариство перебуває у приватній власності;

- відповідно до Указу Президента України від 15.06.1993 № 210/93 "Про корпоратизацію підприємств" та розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.10.2010 № 1948-р у разі прийняття рішення про приватизацію корпоратизованих товариств їх засновники передавали державним органам приватизації для приватизації (продажу) тільки акції, з урахуванням чого Фонд не мав повноважень щодо управління майном, що не увійшло до статутного капіталу ПАТ «Укртелеком» у процесі корпоратизації, але перебувало на його балансі, а також не здійснював формування статутного капіталу цього господарського товариства у процесі його корпоратизації;

- проведення корпоратизації державного підприємства у акціонерне товариство не є приватизацією такого державного підприємства, а тому внесення майна до статутного фонду такого корпоратизованого товариства не може розглядатися як підстава для зміни форми власності на державне майно; таке майно не може бути відчужене чи корпоратизоване на користь суб`єкта права приватної власності без попереднього виключення цього майна із законодавчого переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації;

- відомості, що свідчать про волевиявлення держави на зміну форми власності споруди цивільного захисту (протирадіаційне укриття № 93530) з державної на іншу, а також про передачу державного майна у статутний фонд ВАТ «Укртелеком» відсутні;

- оскільки внесення майна державного підприємства, яке відповідно до закону не підлягає приватизації, як вкладу до статутного (складеного) капіталу, забороняється, захисна споруда цивільного захисту не могла бути внесена до статутного фонду ПАТ «Укртелеком» на праві приватної власності, а ПАТ «Укртелеком» не могло набути право приватної власності на спірну захисну споруду;

- зважаючи що державне майно, зокрема захисна споруда цивільного захисту, вибула з державної власності без згоди власника (держави), а право власності за АТ «Укртелеком» зареєстровано у всупереч вимогам законодавства про цивільний захист та про приватизацію, позовні вимоги, викладені у позовній заяві керівника Корюківської окружної прокуратури Чернігівської області, підлягають задоволенню у повному обсязі.

10.06.2026 Акціонерним товариством «Укртелеком» через підсистему «Електронний суд» поданий відзив на позов, у якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову та зазначає про таке:

- відповідно до наказу №155 Державний комітет зв`язку та інформатизації України передав у колективну власність акціонерного товариства шляхом внесення до його статутного фонду майна, що перебували на балансі УДПЕЗ «Укртелеком» на момент утворення відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»;

- Наказом Державного комітету зв`язку та інформатизації України №189 від 09.08.2004 «Про передачу нерухомого майна ВАТ «Укртелеком» (Чернігівська філія)» нерухоме майно, що знаходилось на балансі УДПЕЗ «Укртелеком» по Чернігівській дирекції станом на 01.07.1999, передано у власність ВАТ «Укртелеком». На підтвердження передачі майна до позовної заяви додається витяг з Акту приймання-передавання нерухомого майна від 09.08.2004, згідно якого засновником серед іншого майна передано у статутний фонд ВАТ «Укртелеком» приміщення під інвентарним №00019471, нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Мена вул. Титаренка Сергія, 18, вартістю 22 526,30 грн. (пункт 141 Акту);

- підтвердженням наявності в складі комплексу нерухомого майна за адресою: м. Мена вул. Титаренка Сергія, 18 захисної споруди в період перебування зазначених об`єктів в державній власності може бути виключно затверджений акт державної технічної комісії чи підписаний акт робочої комісії; в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази будівництва та введення в експлуатацію ЗСЦЗ; порядок прийняття в експлуатацію захисних споруд врегульовано ДБН А.3.1-9-2000 «Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом захисних споруд цивільної оборони та їх утримання», прийнятими на заміну СНіП 3.01.09-84 «Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом захисних споруд і їх утримання в мірний час»;

- згідно з вимогами Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №127 від 24.05.2001 р., підвал є допоміжним приміщенням, призначеним для забезпечення експлуатації будинку;

- підвальне приміщення за адресою: м. Мена вул. Титаренка Сергія, 18, в складі якого відповідно до технічного паспорту на захисну споруду цивільного захисту облаштовано протирадіаційне укриття, як допоміжне приміщення є невід`ємною частиною будівлі, а разом є єдиними конструктивними елементами, складовою частиною будівлі, що утворюють разом єдине ціле, що дає змогу їх використання за призначенням;

- Позивач, в силу своїх повноважень, міг та був зобов`язаний дізнатись про порушення інтересів держави під час приватизації АТ «Укртелеком», а в органів прокуратури, були усі правові підстави та можливості з`ясувати всі обставини та звернутися з відповідним позовом ще у 2010 - 2012 роках, коли укладений договір купівлі-продажу пакета акцій ВАТ «Укртелеком» за конкурсом №КПП-582 від 11.03.2011, що прокурором зроблено не було;

- прокурором обрано неналежний спосіб захисту і в порушення ч. 6 ст. 164 ГПК України не додано документів, що підтверджують вартість ЗСЦЗ, та внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірної захисної споруди цивільного захисту.

Разом з відзивом Відповідач заявив про сплив позовної давності у справі та просить суд застосувати позовну давність до заявлених позовних вимог прокурора у разі встановлення, що право або охоронюваний законом інтерес позивача дійсно порушені.

Письмові пояснення позивача та відзив відповідача долучені судом до матеріалів справи.

20.06.2026 від прокурора через підсистему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, у якій прокурор зазначає про наступне:

- на час прийняття рішення виконавчим комітетом Менської міської ради діяли Закон України «Про Цивільну оборону України», який набрав чинності 06.03.1993, та Закон України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру», який набрав чинність 25.07.2000. Вказані закони втратили чинність у зв`язку з прийняттям 02.10.2012 Кодексу цивільного захисту України (далі - Кодекс).

- захисна споруда № 93530 перебуває у системі обліку захисних споруд ДСНС та є самостійним об`єктом нерухомого майна;

- споруди цивільної оборони належать до об`єктів загальнодержавного значення, приватизація яких заборонена законом, тому приміщення протирадіаційного укриття № 93530 не могло бути передано ВАТ «Укртелеком» (у подальшому АТ «Укртелеком») у приватну власність, а ВАТ «Укртелеком» (у подальшому АТ «Укртелеком») не могло набути право приватної власності на спірну захисну споруду;

- з огляду на відсутність згоди держави в особі Фонду державного майна України на передачу спірного приміщення у приватну власність АТ «Укртелеком», державна реєстрація права приватної власності на таке майно за останнім є незаконною;

- спірна захисна споруда цивільного захисту (протирадіаційне укриття № 93530) є самостійним об`єктом нерухомого майна, що належить державі Україна в особі Фонду державного майна України, а право власності та інші речові права на неї підлягають державній реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за державою Україна в особі Фонду державного майна України;

- наявність відповідної технічної документації на окреме приміщення (протирадіаційне укриття) спростовує всі доводи, наведені у відзиві, щодо неможливості визначення даної захисної споруди як окремого об`єкту та підтверджує факт порушення вимог законодавства, що призвели до обмеження права держави на користування та розпорядження належним їй майном внаслідок оформлення права приватної власності АТ «Укртелеком» на майно, яке не може перебувати у його власності;

- зареєстроване за АТ «Укртелеком» право приватної власності на нього не дає можливості законному власнику - Фонду державного майна України вільно володіти та розпоряджатися оспорюваним майном;

- спірне протирадіаційне укриття не могло бути приватизовано, тобто право власності держави на нього не могло бути передано приватній особі, поновлення порушених прав держави у спірних правовідносинах могло відбутися внаслідок заявлення саме негаторного позову, тобто вимоги про усунення перешкод у користуванні майном, яку прокурор в інтересах держави в особі Фонду державного майна України у цій справі заявив.

З урахуванням положень ст. 42 Господарського процесуального кодексу України судом прийнята до розгляду відповідь на відзив та долучена до матеріалів справи.

25.06.2025 від відповідача через підсистему «Електронний суд» надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач зазначив, що на момент корпоратизації ВАТ «Укртелеком» діяв спеціальний Закон «Про особливості приватизації відкритого акціонерного товариства "Укртелеком"», яким були закріплені особливі принципи збереження цілісного майнового комплексу підприємства зв`язку (засобів зв`язку, що задіяні у єдиному технологічному процесі виробництва). .... Зважаючи на покладені Законом «Про зв`язок», а згодом Законом «Про телекомунікації» на ВАТ «Укртелеком», як на оператора обов`язки з забезпечення безперебійного зв`язку в умовах надзвичайного стану протягом всього часу з моменту створення товариства, спроектована та побудована для укриття працівників товариства захисна споруда цивільного захисту є невід`ємною частиною цілісного майнового комплексу товариства, який було переданий під час корпоратизації ВАТ «Укртелеком» і на який (майновий комплекс) товариство набуло право власності відповідно до чинного на той час законодавства.

Судом прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи вказані заперечення.

У підготовчому засіданні 25.06.2025 суд постановив ухвалу (без викладення окремим документом, з занесенням в протокол судового засідання), якою задовольнив клопотання Акціонерного товариства «Укртелеком» про зупинення провадження у справі № 927/518/25 до закінчення перегляду в касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду справи № 918/938/23 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду; зобов`язано учасників справи повідомити суд про результати перегляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду справи № 918/938/23 та надати копію відповідного судового рішення.

01.09.2025 АТ «Укртелеком» подано клопотання про поновлення провадження у справі № 927/518/25.

До клопотання про поновлення АТ «Укртелеком» подано копію постанови Верховного Суду від 29.05.2025 у справі № 918/938/23. Постанова оприлюднена 27.08.2025.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 08.09.2025 клопотання Акціонерного товариства «Укртелеком» про поновлення провадження у справі задоволено; провадження у справі № 927/518/25 поновлено; підготовче засідання призначено на 17.09.2025 о 10:30 год.

Ухвала суду від 08.09.2025 була доставлена прокурору, позивачу, відповідачу та третім особам до їх електронних кабінетів у підсистемі Електронний суд ЄСТІС 08.09.2025 о 18:16 год., 18:21 год., 18:24 год., що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

17.09.2025 від прокурора надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання призначеного на 17.09.2025 на іншу дату у зв`язку з необхідністю подання письмових пояснень.

17.09.2025 від відповідача надійшла заява, у якій відповідач просить суд провести підготовче засідання 17.09.2025 без участі представника відповідача.

У підготовчому засіданні 17.09.2025 судом постановлено протокольну ухвалу про задоволення клопотання прокурора про відкладення підготовчого засідання, встановлено строк до 22.09.2025 для подання письмових пояснень з урахуванням правової позиції, викладеної Верховним судом у справі 918/938/23, та відкладено підготовче засідання на 24.09.2025 на 10:30 год., про що сторін повідомлено ухвалою-повідомленням.

22.09.2025 від прокуратури надійшли письмові пояснення, у яких прокурор зазначає:

- цивільний обіг спірного об`єкта нерухомості є обмеженим та регулюється відповідними правилами, особливим обліком таких об`єктів та контролем з боку державних органів, що здійснюють функції держави у сфері цивільного захисту населення. Виведення зі складу об`єктів цивільного захисту захисної споруди цивільного захисту можливе лише за участю компетентних органів;

- враховуючи правовий титул захисних споруд цивільного захисту як обмежено оборотоздатного об`єкта, тобто такого, що не може перебувати у приватній власності осіб (незважаючи на державні реєстрації за приватними особами він залишається державним майном), фактично метою позовів у подібних справах є усунення перешкод власникові (державі чи територіальній громаді), який не втратив володіння специфічним об`єктом цивільних відносин, у здійсненні права користування та розпорядження ним, шляхом повернення такого майна від осіб, які незаконно зареєстрували право приватної власності на таке майно за собою;

- висновки, які містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21 щодо способу захисту порушеного права держави на обмежено оборотоздатне майно, мають перевагу над висновками судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду Верховного Суду від 29.05.2025 у справі № 918/938/23;

- Велика Палата Верховного Суду у справі № 910/8413/21 виснувала, що у випадках, коли на певний об`єкт нерухомого майна за жодних умов не може виникнути право приватної власності, державна реєстрація цього права не змінює володільця відповідного об`єкта, а тому порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади слід розглядати як таке, що не пов`язане з позбавленням власника володіння. Належним способом захисту прав власника у цих випадках є негаторний позов;

- до даних спірних правовідносин підлягають застосуванню висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21, та вірним способом захисту порушеного права є пред`явлення негаторного позову в порядку, визначеному ст. 391 ЦК України, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні захисною спорудою цивільного захисту шляхом визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та повернення такого об`єкту державі в особі Фонду державного майна України, а не віндикаційного;

- приватизація протирадіаційних укриттів з державної чи комунальної власності у приватну була та є на даний час забороненою законом. З огляду на вказане, наявні підстави для усунення перешкод власнику в особі Фонду державного майна України у користуванні та розпорядженні захисною спорудою № 93530 шляхом повернення протирадіаційного укриття.

У підготовчому засіданні 24.09.2025 суд постановив протокольну ухвалу про задоволення клопотання відповідача, встановлено відповідачу строк до 5 днів для подання письмових пояcнень, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті на 28.10.2025 на 10:30 год., про що сторін повідомлено ухвалою повідомленням.

30.09.2025 від відповідача надійшли додаткові пояснення, у яких відповідач зазначає:

- ВАТ «Укртелеком», частка державної власності якого на момент створення була 100%, набув право власності на нерухоме майно, до складу якого увійшла захисна споруда цивільного захисту - 23.12.1999 року, за правилами встановленими Цивільним кодексом Української РСР;

- що стосується приватизації ВАТ «Укртелеком», то вона проводилась двома етапами: 1) перший етап - це продаж 7,14 % акцій ВАТ «Укртелеком» в період з 01.10.2001 по 01.02.2002, який проводився відповідно до наказу ФДМУ N 201 від 10.02.2001 «Про затвердження Порядку проведення пільгового продажу акцій відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" та Розпорядження КМУ від 01.06.2002 № 289- р «Про затвердження уточненого плану розміщення акцій ВАТ "Укртелеком"; 2) другий етап приватизації завершився 11.03.2011р. укладенням між Фондом державного майна України (продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕСУ" (покупцем) Договору купівлі-продажу 92,791 % акцій ВАТ "Укртелеком" за конкурсом № КПП-582, в результаті якого державна форма власності на акції була припинена;

- Положення про порядок проведення експертної оцінки пакета акцій ВАТ "Укртелеком", затверджене наказом ФДМУ від 03.11.2000 N 2287, а також Порядок визначення оціночної вартості пакетів акцій акціонерних товариств, що пропонуються для конкурентного продажу, затверджений наказом ФДМУ від 23.01.2004 № 105, беззаперечно вимагали від оцінювачів проведення всебічного, повного та достовірного аналізу всіх активів підприємства, в тому числі балансів, звітів про результати фінансової діяльності тощо;

- на момент приватизації державного пакету акцій станом на 11.03.2011 держава в особі Фонду державного майна України володіла 92,791% акцій у статутному фонді ВАТ «Укртелеком». Таке володіння надавало державі беззаперечні права повного контролю над діяльністю акціонерного товариства, включаючи доступ до всієї бухгалтерської, фінансової та технічної документації, а також право призначати та відкликати членів Наглядової ради, Ревізійної комісії та Правління (дирекції) товариства;

- на момент набуття права власності ВАТ «Укртелеком» (та його правонаступниками) спиралося на офіційні документи, сформовані та затверджені державними органами в рамках встановлених законом процедур. Якщо спірний об`єкт не був належним чином оформлений як захисна споруда цивільного захисту або не був відображений у відповідній документації, це є наслідком дій або бездіяльності державних органів, які здійснювали корпоратизацію та приватизацію, а не виною ВАТ «Укртелеком»;

- судова справа № 910/8413/21 не є подібною даній судовій справі, предметом якої є створення, формування статутного капіталу та подальша приватизація провідного оператора електронних комунікацій, на якого з моменту створення покладались обов`язки із забезпечення надання телекомунікаційних послуг для державних установ і армії в умовах надзвичайного та воєнного стану;

- посилання Прокурора на постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21, як на аналогічну справу щодо правомірності свого звернення до суду саме з негаторним позовом у справі, що розглядається, не є вірним.

Письмові пояснення прокурора та відповідача долучені судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні 28.10.2025 судом оголошено перерву до 27.11.2025, 12:00 год., про що сторін повідомлено ухвалою повідомленням.

25.11.2025 прокурором через підсистему «Електронний Суд» подано клопотання про зупинення провадження у справі, у якому прокурор просить суд провадження у справі №927/518/25 зупинити до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №922/2484/24 та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого перегляду.

У судовому засіданні 27.11.2025 суд постановив ухвалу (без викладення окремим документом, із занесенням в протокол судового засідання), якою задовольнив клопотання прокурора про зупинення провадження у справі № 927/518/25 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/2484/24 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду; зобов`язано учасників справи повідомити суд про результати перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/2484/24 та надати копію відповідного судового рішення.

09.10.2026 Корюківською окружною прокуратурою подано клопотання про поновлення провадження у справі № 927/518/25.

У клопотанні прокурор повідомив про те, що Велика Палата Верховного Суду 16.09.2026 завершила розгляд справи № 922/2484/24 ухваленням постанови, яка 02.10.2026 оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 19.10.2026 клопотання прокурора про поновлення провадження у справі задоволено, провадження у справі № 927/518/25 поновлено, судове засідання призначене на 29.10.2026 об 11:00 год.

26.10.2026 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання у якому відповідач просить суд відкласти розгляд справи №927/518/25 до часу вирішення Великою Палатою Верховного Суду України питання прийняття справи 927/482/24 до розгляду оскільки обидві справи мають подібні предмети позову.

В судовому засіданні 29.10.2026 судом оголошено перерву до 11.11.2026 об 11:00 год.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Будь-яких інших заяв та клопотань від сторін не надходило.

11.11.2026 на підставі статті 240 ГПК України судом оголошено скорочене рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Відповідно до Указу Президента України від 15.06.1993 №210/93 "Про корпоратизацію підприємств" Державним комітетом зв`язку та інформатизації України видано наказ №155 від 27.12.1999, яким на базі цілісного майнового комплексу Українського державного підприємства електрозв`язку "Укртелеком" створено ВАТ "Укртелеком" (правонаступником якого є АТ "Укртелеком" (відповідач)) та затверджено його статут.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.09.1999 №948-р до сфери управління Державного комітету зв`язку та інформатизації України передане Українське державне підприємство електрозв`язку "Укртелеком".

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.10.2010 № 1948-р погоджено умови проведення конкурсу з продажу пакета акцій Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком"; Фонду державного майна України визначено провести в установленому порядку конкурс з продажу пакета акцій Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", який складається з 17 376 189 488 акцій, що становить 92,791 відсотка статутного капіталу, номінальною вартістю 4 344 047,372 тис. грн.

Наказом Державного комітету зв`язку та інформатизації України від 09.08.2004 № 189 «Про передачу нерухомого майна ВАТ «Укртелеком» (Чернігівська філія)» затверджено Перелік нерухомого майна, що передано у власність ВАТ «Укртелеком» по Чернігівській дирекції (філії) згідно з додатком.

Згідно з додатком № 1 до зазначеного наказу захисної споруди цивільного захисту - ПРУ № 93530 до даного переліку не увійшло.

Рішенням виконавчого комітету Менської міської ради Чернігівської області від 30.09.2004 № 219 визнано право власності ВАТ «Укртелеком» на об`єкти нерухомості, які знаходяться за адресою: вул. Урицького, 18, м. Мена Чернігівської області.

У подальшому ВАТ «Укртелеком» на підставі вищезазначеного рішення виконкому Менської міської ради 21.10.2004 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії CA № 769488, яким підтверджено право власності даного суб`єкта на нежиле приміщення за адресою: вул. Урицького, 18, м. Мена Чернігівської області, який складається із об`єктів нерухомості: адмінбудівля з підвалом, А-1, 343,2 кв.м,; гараж зі складом, Б-Іб-Іб-1, 419,8 кв.м.; вбиральня, В-1, 3,3 кв.м.; складське приміщення, Г-1, 11,5 кв.м.; огорожа покриття, 1-2.

До складу вказаного майна вбудована захисна споруда цивільного захисту № 93530.

Факт реєстрації права власності на вказане майно за ВАТ «Укртелеком» підтверджено витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 5146236 від 21.10.2004, реєстраційний номер 8016909, номер запису 171 в книзі 2.

11.03.2011 між Фондом державного майна України, як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕСУ", як покупцем, був укладений договір купівлі-продажу пакета акцій Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" за конкурсом № КПП-582.

На підставі рішення Загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", що відбулися 14.06.2011, Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" з 17.06.2011 змінило найменування на Публічне акціонерне товариство "Укртелеком".

Рішенням Менської міської ради від 22.10.2015 вулицю Урицького у місті Mена перейменовано на вулицю Поштова, а рішенням від 22.02.2016 вулицю Поштова перейменовано на вулицю Титаренка Сергія.

Згідно із інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 331559654) 29.11.2019 зареєстровано право власності за Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» на 1/1 частини нежитлового приміщення: адмінбудівлю з підвалом А-1, загальною площею 359,4 кв.м., гараж зі складом Б-1, б-1, б`-1 загальною площею 419,8 кв.м., вбиральня В-1 загальною площею 3,3 кв.м., огорожа 1-2, яке розташоване за адресою: вул. Сергія Титаренка, б. 18, м. Мена, Менський район, Чернігівська область.

У подальшому, на підставі рішення річних загальних зборів акціонерів ПАТ «Укртелеком», які відбулися 22.04.2021, змінено повне найменування з ПАТ «Укртелеком» на АТ «Укртелеком».

Згідно наданою листом від 12.09.2024 № 413 TOB «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації» інформацією станом на 31.12.2012 зареєстроване право власності на об`єкти нерухомого майна за ВАТ «Укртелеком» не скасовувалося.

Крім того, TOB «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації» на замовлення AT «Укртелеком» розроблено технічний паспорт на протирадіаційне укриття № 93530 (інв. справа № 4659), вбудоване в будівлю, яка розташована за адресою: вул. Сергія Титаренка, б. 18, м. Мена, Менський район, Чернігівська область, загальною площею 25,5 кв.м.

Відповідно до облікової картки захисної споруди цивільного захисту - ПРУ № 93530 від 01.11.1985 та паспорту захисної споруди цивільного захисту № 93530 власником (балансоутримувачем) захисної споруди визначено Чернігівську філію ПАТ (на даний час - АТ «Укртелеком»), а її місцезнаходження: вул. Урицького, 18, м. Мена, Менського (нині - Корюківського) району Чернігівської області; місткість ПРУ - 50 осіб, загальна площа - 25,6 кв. м., укриття вбудоване у будівлю.

У переліку державного майна, що не увійшло до статутного капіталу Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», але перебуває на його балансі станом на 30.09.2011, відсутня інформація про нерухоме майно (у тому числі захисні споруди), яке розташоване за адресою вул. Сергія Титаренка (колишня Урицького), 18, м. Мена, Корюківського району Чернігівської області.

Відповідно до Акту оцінки стану готовності протирадіаційного укриття цивільного захисту №92328А від 15.11.2023 за адресою м. Борзна, вул. П. Куліша, 100, складеного Управлінням ДСНС у Чернігівській області, укриття площею 38 м. кв належить Публічному акціонерному товариству «Укртелеком», балансоутримувач: Чернігівська філія ПАТ «Укртелеком» (а.с. 54-59 т. 1).

Корюківським районним управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області (далі - Головне управління ДСНС у Чернігівській області) надано інформацію, що захисна споруда цивільного захисту № 93530 знаходиться на обліку у інформаційній системі «Облік та візуалізація фонду захисних споруд цивільного захисту» відповідно до постанови КМУ від 19.12.2023 № 1331 «Деякі питання ведення обліку об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту».

Корюківське районне управління Головного управління ДСНС у Чернігівській області повідомило, що заходи державного нагляду (контролю) стосовно ПРУ № 93530 не проводились.

Відповідно до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.07.2018 № 579, оцінка стану готовності захисних споруд до використання за призначенням у 2023-2024 роках здійснювалась комісійно із залученням працівників Корюківського районного управління Головного управління ДСНС України у Чернігівській області.

Так, актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту - ПРУ № 93530 від 30.10.2023, складеного комісією у складі представників Корюківського районного управління Головного управління ДСНС України у Чернігівській області, Менською міської ради, відділення поліції №1 ГУНП в Чернігівській області та АТ «Укртелеком», підтверджено, що ПРУ № 93530, яке належить АТ «Укртелеком», розташоване за адресою вул. Титаренка Сергія, 18, м. Мена, Корюківського району Чернігівської області; балансоутримувач захисної споруди - дільниця мережі доступу № 224/3. За результатами огляду ПРУ оцінено як «обмежено готове» для використання за призначенням та встановлено рекомендації щодо приведення захисної споруди у готовність до використання за призначенням, а саме: провести косметичний ремонт, підтримувати споруду у належному стані, забезпечити необхідним майном та інвентарем відповідно до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ від 09.07.2018 № 579 (зі змінами).

Аналогічні порушення наведено і у актах оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту - ПРУ № 93530 від 31.01.2024 та від 23.04.2024.

Враховуючи порушення норм чинного станом на час виникнення спірних правовідносин законодавства щодо відчуження вказаного вище нерухомого майна з особливим правовим статусом (як захисної споруди цивільного захисту), прокурор звернувся до суду за захистом порушених прав.

Підстави представництва прокурором інтересів держави в особі Фонду державного майна України.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Згідно із ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття інтерес держави.

Інтереси держави у сфері майнових правовідносин є економічними інтересами держави та полягають у забезпеченні з боку держави ефективного та правомірного використання майна всіма суб`єктами права власності. Порушення встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження державним майном, що перебуває у державній власності, спричиняє шкоду державі і є підставою для втручання органів прокуратури.

У постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що в судовому процесі держава бере участь у справі, як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями в спірних правовідносинах.

За змістом ч. 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, останню прокурором подано в особі Фонду державного майна України у зв`язку із невиконанням ним своїх обов`язків щодо захисту інтересів держави у суді.

За доводами прокурора, спірне нерухоме майно захисна споруда цивільного захисту протирадіаційне укриття № 93530, що розташоване за адресою вул. Сергія Титаренка, 18, м. Мена, Корюківського району Чернігівської області в силу закону відноситься до об`єктів загальнодержавного значення з обмеженою оборотоздатністю, розпорядником та власником якого є держава в особі Фонду державного майна України.

Прокурор зазначає, що порушення інтересів держави відбулося внаслідок оформлення та реєстрації за ВАТ Укртелеком права власності на майно за адресою: вул. Сергія Титаренка, 18, м. Мена, Корюківського району Чернігівської області, в яке входить захисна споруда - протирадіаційне укриття № 93530.

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" суб`єктами управління об`єктами державної власності є, зокрема, Фонд державного майна України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Фонд державного майна України" Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 4 даного Закону до основних завдань Фонду державного майна України належать, зокрема, здійснення контролю у сфері організації та проведення приватизації державного майна, відчуження державного майна у випадках, встановлених законодавством, передачі державного майна в оренду та користування, повернення у державну власність державного майна, що було приватизоване, відчужене або вибуло з державної власності з порушенням законодавства; управління корпоративними правами держави, які перебувають у сфері його управління.

Таким чином, Фонд державного майна України є уповноваженим органом у спірних правовідносинах.

За п. 13 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України захисні споруди цивільного захисту є інженерними спорудами, які призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій.

Враховуючи, що указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", на території України введено воєнний стан, належне функціонування захисних споруд є основою забезпечення безпеки громадян.

Корюківська окружна прокуратура звернулась до позивача листом № 51-77-4294вих-25 від 02.04.2025, у якому прокурор повідомив про виявлені порушення законодавства при передачі захисної споруди цивільного захисту із державної у приватну власність, а також просив повідомити про вжиті заходи щодо усунення допущених порушень.

Листом № 1627-25 від 18.04.2025 Фонд державного майна України повідомив Корюківську окружну прокуратуру про те, що захисна споруда не належала (і не належить) до сфери управління Фонду, тому заходи претензійно-позовного характеру щодо спірної захисної споруди не вживались. Також у даному листі Фонд звернувся з проханням розглянути питання щодо можливості вжиття заходів прокурорського реагування стосовно вказаних захисних споруд цивільного захисту.

Корюківська окружна прокуратура направила Фонду державного майна України повідомлення в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру від 06.05.2025 № 51-77-1772вих-25, у якому прокурор повідомив про підготовку позовної заяви у даному спорі.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в особі Фонду державного майна України стало неправомірне вибуття спірного нерухомого майна із державної у приватну власність, що, у свою чергу, призвело до заподіяння шкоди інтересам держави, при тому, що Фондом, як уповноваженим суб`єктом, не вжито достатніх заходів, у тому числі позовного характеру, щодо його повернення.

Таким чином, у Корюківської окружної прокуратури є достатні підстави для представництва інтересів держави в особі Фонду державного майна України у даній справі та звернення з цим позовом до суду.

Нормативно-правове обґрунтування та оцінка аргументів.

Згідно зі статтею 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (частини перша та друга статті 328 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин першої, другої статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частинами першою, другою статті 321 Цивільного кодексу України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

У статті 178 Цивільного кодексу України встановлено, що об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи (частина перша).

Види об`єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об`єкти, вилучені з цивільного обороту) або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об`єкти, обмежено оборотоздатні), а також види об`єктів цивільних прав, що можуть належати лише певним учасникам обороту, встановлюються законом (частина друга статті 178 Цивільного кодексу України).

Серед об`єктів цивільних прав особливу категорію становлять публічні речі - об`єкти державної або комунальної власності, правовий режим яких обумовлений особливим публічно-правовим значенням, підвищеною суспільною важливістю, спрямованою на забезпечення екологічної безпеки, обороноздатності, раціонального використання природних ресурсів, збереження стратегічно важливого майна держави, культурної спадщини тощо.

Такі об`єкти пов`язані із забезпеченням суспільного інтересу, а тому не перебувають у вільному цивільному обороті і за жодних умов не можуть вибути із державної або комунальної власності у приватну власність. Публічні речі є необоротоздатними.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 липня 2026 року у справі № 915/268/24 (провадження № 12-49гс25).

Правові, економічні та організаційні засади приватизації державного майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим, з метою створення багатоукладної соціально орієнтованої ринкової економіки України станом на дату прийняття наказу Державного комітету зв`язку та інформатизації України від 09.08.2004 № 189 «Про передачу нерухомого майна ВАТ «Укртелеком» (Чернігівська філія)» та рішення виконавчого комітету Менської міської ради Чернігівської області від 30.09.2004 № 219, яким визнано право власності ВАТ «Укртелеком» на об`єкти нерухомості, які знаходяться за адресою: вул. Урицького (наразі Титаренка Сергія), 18, м. Мена Чернігівської області, регулювалися Законом України «Про приватизацію державного майна».

Згідно із частиною другою статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» (в редакцій, чинній станом на дату прийняття наказу № 189 та рішення № 219) приватизації не підлягають об`єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. До об`єктів, що мають загальнодержавне значення, відносяться майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення.

Загальнодержавне значення мають протирадіаційні споруди (абзац п`ятий пункту «в» частини другої статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» у вказаній редакції).

Таким чином, станом на дату прийняття наказу № 189 та рішення № 219 заборона приватизації поширювалася на протирадіаційні споруди.

У подальшому в редакції Закону України «Про приватизацію державного майна» від 27 лютого 2004 року в абзаці п`ятому пункту «в» частини другої статті 5 цього Закону було визначено, що загальнодержавне значення мають захисні споруди цивільної оборони.

Згідно з преамбулою Закону України «Про цивільну оборону» (в редакції, чинній станом на момент прийняття наказу № 189, рішення № 219 та дату укладення договору купівлі-продажу пакета акцій ВАТ "Укртелеком" за конкурсом № КПП-582) кожен має право на захист свого життя і здоров`я від наслідків аварій, катастроф, пожеж, стихійного лиха та на вимогу гарантій забезпечення реалізації цього права від Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, керівництва підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування. Держава як гарант цього права створює систему цивільної оборони, яка має своєю метою захист населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.

Цивільна оборона України є державною системою органів управління, сил і засобів, що створюється для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру (частина перша статті 1 Закону України «Про цивільну оборону» у вказаній редакції).

Відповідно до пункту 2 Порядку використання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) для господарських, культурних та побутових потреб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 року № 253 (чинний до 10 березня 2017 року) (далі - Порядок використання захисних споруд цивільного захисту), захисні споруди цивільного захисту (цивільної оборони) (далі - захисні споруди) - інженерні споруди, призначені для укриття і тимчасового захисту людей, техніки та майна від небезпеки, що може виникнути або виникла внаслідок надзвичайних ситуацій у мирний час, а також від дії засобів ураження в особливий період. Захисні споруди поділяються на сховища та протирадіаційні укриття і є основним засобом колективного захисту населення.

Отже, протирадіаційні укриття як один з видів захисних споруд цивільної оборони належали до об`єктів загальнодержавного значення, приватизація яких заборонена законом.

У подальшому 02 жовтня 2012 року прийнято Кодекс цивільного захисту України, який уведений у дію 01 липня 2013 року, у зв`язку з чим визначено термін «захисні споруди цивільного захисту».

Захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів (пункт 14 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України).

За змістом частини першої статті 32 Кодексу цивільного захисту України до захисних споруд цивільного захисту належать сховище та протирадіаційне укриття.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку, що протирадіаційні укриття/споруди державної власності як один з видів захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) не підлягали приватизації (відчуженню), оскільки як публічні речі належали до об`єктів загальнодержавного значення.

Аналогічні висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/2484/24 від 16.09.2026.

Як установлено судом, за адресою: вул. Сергія Титаренка, б. 18, м. Мена, Менський район, Чернігівська область знаходиться захисна споруда цивільного захисту № 93530, прийнята в експлуатацію у 1985 році, що підтверджується обліковою карткою сховища (протирадіаційного укриття) та його паспортом.

Відповідно до Рішення виконавчого комітету Менської міської ради Чернігівської області від 30.09.2004 № 219 визнано право власності ВАТ «Укртелеком» на об`єкти нерухомості, які знаходяться за адресою: вул. Урицького, 18, м. Мена Чернігівської області, у тому числі й захисну споруду цивільного захисту № 93530.

На підставі цього рішення зареєстровано право власності на вказане майно за ВАТ «Укртелеком», що підтверджено витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 5146236 від 21.10.2004, реєстраційний номер 8016909, номер запису 171 в книзі 2.

Згідно із паспортом протирадіаційного укриття № 93530 сховище вбудоване в будівлю, яка належить АТ «Укртелеком».

Отже, за обставинами цієї справи спірне приміщення є протирадіаційним укриттям - одним з видів захисних споруд цивільного захисту, яка за своїм функціональним призначенням використовується для укриття і тимчасового захисту людей, техніки та майна від небезпеки, що може виникнути або виникла внаслідок надзвичайних ситуацій у мирний час, а також від дії засобів ураження в особливий період.

З урахуванням викладеного суд зазначає, що чинне на момент виникнення спірних правовідносин законодавство не передбачало можливості приватизації (відчуження) захисної споруди цивільного захисту № 93530 - протирадіаційного укриття / споруди як одного з видів захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони), оскільки такі споруди відносилися до об`єктів загальнодержавного значення, перебували у державній власності та за їх цільовим призначенням необхідні для виконання державою своїх функцій для забезпечення її обороноздатності та захисту життя і здоров`я населення від наслідків аварій, катастроф техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.

Відтак, передача з державної у приватну власність АТ «Укртелеком» спірного майна, яке є захисною спорудою цивільного захисту № 93530, є неправомірною, а заволодіння товариством спірною захисною спорудою шляхом реєстрації за собою права власності протиправним, адже Верховний Суд неодноразово наголошував, що у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права, що унеможливлює ототожнення факту набуття такого права з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи речового права, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Зазначене узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17, провадження № 12-234гс18, та Верховного Суду, викладеними у постанові від 24 січня 2020 року у справі № 910/10987/18.

У позовній заяві прокурор просив суд усунути перешкоди власнику - державі в особі ФДМУ у здійсненні права користування та розпорядження захисною спорудою цивільного захисту - протирадіаційним укриттям № 93530, розташованим за адресою: вул. Титаренка Сергія, 18, м. Мена, Корюківський район Чернігівської області, шляхом зобов`язання Акціонерного товариства Укртелеком повернути вказану захисну споруду цивільного захисту на користь держави в особі Фонду державного майна України.

Водночас, у відзиві на позов АТ «Укртелеком зазначив, що прокурором обрано неналежний спосіб захисту та просив суд застосувати позовну давність до заявлених позовних вимог прокурора.

За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 Цивільного кодексу України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац дванадцятий частини другої вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам [постанови від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18, пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18, пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19, пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19, пункт 7.23), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 (провадження № 14-317цс19), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20, пункт 58), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19, пункт 98), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (провадження № 12-44гс20, пункт 9.1), від 22 червня 2021 року у справах № 334/3161/17 (провадження № 14-188цс20, пункт 55) і № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 73), від 29 червня 2021 року у справі № 916/964/19 (провадження № 12-6гс21, пункт 7.3), від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (провадження № 12-4гс21, пункт 68), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (провадження № 14-137цс20, пункт 19), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21, пункт 143), від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19 (провадження № 14-175цс21, пункт 61), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (провадження № 14-72цс21, пункт 8.31), від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21, пункт 21), від 09 лютого 2022 року у справі № 910/6939/20 (провадження № 12-45гс21, пункт 11.87), від 22 лютого 2022 року у справі № 761/36873/18 (провадження № 14-121цс21, пункт 9.21)].

Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові [такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 (провадження № 12-61гс21)].

Серед способів захисту майнових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна із чужого незаконного володіння у порядку статей 387 та 388 Цивільного кодексу України (віндикаційний позов) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном згідно зі статтею 391 цього Кодексу (негаторний позов).

Позовом про витребування майна, зокрема віндикаційним позовом, є вимога власника, який не є володільцем належного йому на праві власності індивідуально визначеного майна, до особи, яка заволоділа останнім, про витребування (повернення) цього майна із чужого незаконного володіння.

Негаторний позов - це вимога власника, який є володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, які можуть призвести до виникнення таких перешкод.

Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17 (провадження № 14-91цс20) та від 10 квітня 2024 року у справі № 496/1059/18 (провадження № 14-209цс21).

Вирішуючи питання способу захисту порушеного права у спорах про повернення об`єктів культурної спадщини, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02 вересня 2023 року у справі № 910/8413/21 (провадження № 12-9гс23) дійшла висновків, що за чинного на час виникнення спірних правовідносин правового регулювання право приватної власності на об`єкт культурної спадщини за жодних умов не могло виникнути у відповідача-1. Як наслідок, заволодіння відповідачем-1 цим об`єктом було неможливим. У такому разі державна реєстрація права приватної власності на об`єкт культурної спадщини за відповідачем-1 не є доказом переходу до нього володіння цим майном. Оскільки, незважаючи на державну реєстрацію права приватної власності на вказаний об`єкт, володіння останнім власник не втратив, немає підстав для застосування віндикаційного позову.

Установивши, що мета позову спрямована на усунення перешкод територіальній громаді міста Києва, яка не втратила володіння садибою Терещенків, у користуванні та розпорядженні останньою шляхом її повернення від відповідача-1, Велика Палата Верховного Суду у справі № 910/8413/21 розглянула вимогу про зобов`язання повернути територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради садибу Терещенків як вимогу про повернення цього об`єкта за правилами негаторного позову.

Аналогічні правові висновки про те, що якщо в принципі, за жодних умов не може виникнути право власності на земельну ділянку, то і перехід володіння, засвідчений державною реєстрацією права власності, є неможливим, тому ані наявність державної реєстрації права власності за порушником, ані фізичне зайняття ним земельної ділянки не призводять до заволодіння порушником такою ділянкою, а зайняття такої земельної ділянки слід розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави, викладені Великою Палатою Верховного Суду у справах щодо правового режиму та повернення власнику земельних ділянок водного та природно-заповідного фондів, а також земельних ділянок, на яких розташовані пам`ятки археології [постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-152цс18), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19), від 07 квітня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц (провадження № 14-740цс19), від 20 червня 2023 року у справі № 554/10517/16-ц (провадження № 14-76цс22), від 04 березня 2026 року у справі № 922/264/24 (провадження № 12-30гс25)].

Тобто Велика Палата Верховного Суду послідовно дотримується позиції, що у випадках, коли на певний об`єкт нерухомого майна за жодних умов не може виникнути право приватної власності, державна реєстрація цього права не змінює володільця відповідного об`єкта, а тому порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади слід розглядати як таке, що не пов`язане з позбавленням власника володіння. Належним способом захисту прав власника у цих випадках є негаторний позов.

Такий правовий висновок Велика Палата Верховного Суду зробила також у своїй постанові від 15 липня 2026 року у справі № 915/268/24 (провадження № 12-49гс25).

Як уже зазначалося, захисна споруда цивільного захисту № 93530 не підлягала приватизації (відчуженню).

Суд установив, що захисна споруда цивільного захисту № 93530 прийнята в експлуатацію у 1985 році, що підтверджується обліковою карткою сховища (протирадіаційного укриття) та його паспортом.

Згідно з паспортом протирадіаційного укриття № 93530 сховище знаходиться в будівлі, яка належить АТ «Укртелеком».

Проявивши розумну обачність, відповідач міг і повинен був знати, що частина підвальних приміщень загальною площею 25,5 кв. м є захисною спорудою цивільного захисту - протирадіаційним укриттям. Як наслідок, відповідач мав і повинен був знати, що державна реєстрація за ним права власності на захисну споруду цивільного захисту № 93530 не зумовлюватиме виникнення в АТ «Укртелеком» права приватної власності на спірне нерухоме майно.

Оскільки спірне майно - протирадіаційне укриття / споруда як один з видів захисних споруд цивільного захисту відносилося до об`єктів загальнодержавного значення, що не підлягали приватизації та, відповідно, перебували у державній власності, право приватної власності на цю захисну споруду не могло виникнути у відповідача.

Як наслідок, заволодіння відповідачем цим об`єктом було неможливим. У такому разі державна реєстрація права приватної власності на захисну споруду цивільного захисту № 93530 за відповідачем не є доказом переходу до нього володіння цим майном.

Сам факт розміщення захисної споруди цивільного захисту № 93530 у будівлі, яка належить АТ «Укртелеком», не впливає на правовий режим цієї захисної споруди.

Отже, перехід права власності на нерухоме майно до АТ «Укртелеком» не зумовлює переходу права власності на захисну споруду цивільного захисту, яка як об`єкт цивільного захисту зберігає свій особливий правовий режим та залишається в державній власності.

Подібні правові висновки викладені в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 червня 2026 року у справі № 420/11322/25.

Таким чином, оскільки, незважаючи на державну реєстрацію права приватної власності на вказаний об`єкт, володіння останнім власник не втратив, немає підстав для застосування віндикаційного позову.

Такі висновки підтвердила і Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.09.2026 у справі № 922/2484/24.

Власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном (стаття 317 Цивільного кодексу України).

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 Цивільного кодексу України).

Отже, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту прав власника такого майна - держави на протирадіаційне укриття / споруду як один з видів захисних споруд цивільного захисту є негаторний позов.

Водночас суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 170 Цивільного кодексу України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади (частина друга статті 326 Цивільного кодексу України).

З огляду на положення частини першої статті 4 Закону України «Про управління об`єктами державної власності», абзацу першого статті 1, пункту 3 частини першої статті 4 Закону України «Про Фонд державного майна України», ФДМУ є суб`єктом управління об`єктами державної власності, уповноваженим реалізувати правомочності держави щодо реалізації прав держави як власника об`єктів державної власності.

Отже, виходячи з правового статусу ФДМУ та обсягу його повноважень у сфері управління об`єктами державної власності останній є належним суб`єктом, уповноваженим здійснювати право власності держави на спірну захисну споруду, на користь якого слід вчинити відповідні дії щодо повернення спірної захисної споруди.

В контексті наведеного су враховує правовий висновок, викладений у її постанові від 13 травня 2026 року у справі № 456/252/22 (провадження № 14-75цс25), про те, що спосіб захисту опосередковується позовною вимогою, яка втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

У цій справі прокурор звернувся до суду з позовом, в якому, зокрема, просив усунути перешкоди власнику - державі в особі ФДМУ у користуванні та розпорядженні захисною спорудою цивільного захисту № 93530 шляхом зобов`язання АТ «Укртелеком» повернути на користь держави в особі ФДМУ цю захисну споруду.

Указана захисна споруда є одним з видів захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) - протирадіаційним укриттям / спорудою державної власності, які не підлягали приватизації (відчуженню).

Порушене право держави зумовлене чиненням їй перешкод у користуванні та розпорядженні захисною спорудою цивільного захисту № 93530 внаслідок набуття права власності АТ «Укртелеком» на цю споруду всупереч вимогам законодавства. Це право можна поновити за рахунок усунення державі зазначених перешкод шляхом повернення на користь держави в особі ФДМУ цієї захисної споруди.

З огляду на викладене суд доходить висновку про те, що прокурор обрав належний та ефективний спосіб захисту порушеного права шляхом подання негаторного позову в порядку, визначеному статтею 391 Цивільного кодексу України, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні захисною спорудою цивільного захисту № 77511 шляхом зобов`язання відповідача повернути захисну споруду на користь держави в особі ФДМУ.

Разом з тим суд зауважує, що застосування такого способу захисту права власності, як усунення перешкод у користуванні захисною спорудою цивільного захисту шляхом її повернення (негаторний позов), не вимагає скасування (визнання недійсними) усіх проміжних рішень та правочинів, оскільки порушене право позивача захищається (відновлюється) внаслідок усунення йому перешкод у користуванні майном.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Приписи про застосування позовної давності поширюються, зокрема, на позови про витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов). Натомість негаторний позов може бути пред`явлений позивачем упродовж усього часу, поки існує відповідне правопорушення. Такий підхід у судовій практиці є усталеним [постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18), від 20 червня 2023 року у справі № 554/10517/16-ц (провадження № 14-76цс22) та від 02 вересня 2023 року у справі № 910/8413/21 (провадження № 12-9гс23)].

Отже, доводи АТ «Укртелеком» про неналежність та неефективність позовних вимог не знайшли свого підтвердження і строк позовної давності до позовної вимоги у цій справі, яка за своєю правовою природою є негаторним позовом, застосуванню не підлягає.

Відповідно до статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів та статті 236 Господарського процесуального кодексу України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з пунктом 6 частини 2 статті 36 Закону України Про судоустрій і статус суддів Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

З огляду на викладене, враховуючи, що на теперішній час Велика Палата Верховного Суду з метою усунення розбіжностей у судовій практиці Верховного Суду щодо належного та ефективного способу захисту у спорах про усунення порушення прав держави як власника протирадіаційного укриття / споруди - одного з видів захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) відступила від висновків, викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 906/1052/22 та від 23 вересня 2025 року у справі № 924/720/22, про те, що належному способу захисту права у таких правовідносинах відповідає вимога про витребування нерухомого майна, тобто подання віндикаційного позову (п. 174 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/2484/24 від 16.09.2026), суд дійшов висновку про задоволення позову.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Усунути перешкоди у здійсненні Фондом державного майна України права користування та розпорядження захисною спорудою цивільного захисту - протирадіаційним укриттям № 93530, розташованим за адресою: вул. Титаренка Сергія, 18, м. Мена Корюківського району Чернігівської області, шляхом зобов`язання Акціонерного товариства «Укртелеком» (код ЄДРПОУ 21560766) повернути захисну споруду цивільного захисту протирадіаційне укриття № 93530, розташовану за адресою: вул. Титаренка Сергія, 18, м. Мена Корюківського району Чернігівської області на користь держави в особі Фонду державного майна України (код ЄДРПОУ 06032945).

3. Стягнути з Акціонерного товариства «Укртелеком» (код ЄДРПОУ 21560766, вул. Бульвар Тараса Шевченка, 18, м. Київ, 01601) на користь Чернігівської обласної прокуратури (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000, 02910114; рахунок отримувача UA248201720343140001000006008, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ; отримувач Чернігівська обласна прокуратура) судовий збір в сумі 3028,00 грн.

4. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду згідно зі статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України подається безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 17.11.2026.

Суддя Т.О.Новик

Часті запитання

Який тип судового документу № 141539187 ?

Документ № 141539187 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141539187 ?

Дата ухвалення - 11.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141539187 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141539187 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141539187, Господарський суд Чернігівської області

Судове рішення № 141539187, Господарський суд Чернігівської області було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 141539187 відноситься до справи № 927/518/25

Це рішення відноситься до справи № 927/518/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141539186
Наступний документ : 141539188