Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
16 листопада 2026 року м. Черкаси Справа № 910/13188/26
Суддя Господарського суду Черкаської області Зарічанська З.В., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Лорвен", ідентифікаційний код 43505011, вул. Володимирська, буд. 12, м. Київ, 01001,
до відповідача 1. - ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача 2. - Іноземної компанії (Антаре ЛТД) Antare LTD, вул. Палм Стріт, 37/7, м. Вікторія, Сейшельські о-в., МАЄ,
до відповідача 3. - Повноваженого представника на територій України іноземної компаній Антаре ЛТД адвоката Коломійця Станіслава Анатолійовича, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ,
про визнання договору недійсним,
УСТАНОВИЛА:
15.10.2026 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Лорвен" (далі - ТОВ "Лорвен") до відповідача 1. - ОСОБА_1 , до відповідача 2. - Іноземної компанії (Антаре ЛТД) Antare LTD, до відповідача 3. - Повноваженого представника на територій України іноземної компаній Антаре ЛТД адвоката Коломійця Станіслава Анатолійовича з вимогою визнати недійсним Договір відступлення права вимоги № 79/9-2026 від 19 вересня 2026 року, укладений між Іноземною компанією "Антаре ЛТД" ("Antare LTD") та фізичною особою-підприємцем Ковітою Іриною Сергіївною.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладенням оспорюваного правочину відповідачами було грубо проігноровано Протокол про наміри № 37-09 та порушено право позивача на першочергове право на укладення договору відступлення права вимоги.
Ухвалою від 22.10.2026 Господарський суд міста Києва позовну заяву № 910/13188/26 передав за підсудністю до Господарського суду Черкаської області.
09.11.2026 позовна заява надійшла до Господарського суду Черкаської області.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.11.2026, для розгляду справи призначено суддю Зарічанську З.В.
Розглянувши подану позовну заяву, суддя зазначає таке.
Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. (абз. 1 ст. 125 Конституції України)
Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції. (ч. 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів")
Подання позовної заяви за правилами ГПК України означає, що позовна заява має подаватися за правилами предметної та суб`єктної юрисдикції справ відповідно до ст. 20 ГПК України.
Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу. (ч. 1 ст. 45 ГПК України)
Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. (п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України)
Зі змісту позовної заяви випливає, що позивач визначив відповідачем 1. ОСОБА_1 , як фізичну особу. По тексту позовної заяви позивач зазначає, що оспорюваний договір укладений між іноземною компанією "Антаре ЛТД" та фізичною особою-підприємцем Ковітою Іриною Сергіївною. Проте зі змісту самого договору суддею встановлено, що останній укладений між Іноземною компанією "Антаре ЛТД" (первісний кредитор) та громадянкою України ОСОБА_1 (новий кредитор), тобто як фізичною особою.
Зміст оспорюваного Договору також не свідчить, що він укладений на здійснення господарської діяльності, зокрема, громадянкою ОСОБА_1 .
Отже, з огляду на пред`явлення позову до громадянки ОСОБА_1 , суб`єктний склад сторін оспорюваного правочину, а також на його правову природу, вимога про визнання цього договору недійсним не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Суддя враховує, що в позовній заяві позивач обґрунтовує підсудність справи Господарському суду міста Києва посилаючись на ч. 4 і ч. 6 ст. 29 ГПК України. Проте норми ст. 29 ГПК України визначають територіальну підсудність справ, які віднесені до юрисдикції господарських судів, і застосовуються лише після встановлення належності спору до господарської юрисдикції. Місце укладення чи виконання договору, а також наявність відповідача-нерезидента не змінюють правил предметної та суб`єктної юрисдикції, визначених ст. 20 ГПК України.
Та обставина, що іншою стороною договору та позивачем є юридична особа, не змінює висновку суду, оскільки закон прямо виключає з господарської юрисдикції спори щодо правочинів, стороною яких є фізична особа, яка у спірних правовідносинах діє не як підприємець.
Згідно з ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ч. 1 ст. 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Крім того, суддя звертає увагу, що позивач зазначив Товариство з обмеженою відповідальністю "Уманчанка" (далі - ТОВ "Уманчанка") (ідентифікаційний код 03377395) третьою особою. Зі змісту договору наданого позивачем випливає, що Договір відступлення права вимоги стосується грошових зобов`язань ТОВ "Уманчанка".
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "Уманчанка" порушено справу про банкрутство № 916/3495/25.
Суд враховує, що виходячи з диспозиції статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, участь боржника у спорі саме як сторони (позивача, відповідача) передбачає, що у будь якому випадку за результатами розгляду спору настають правові наслідки для боржника (набуття, припинення, зміна прав чи обов`язків).
Водночас відповідно до ч. 1 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін.
Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу. (ч. 1 ст. 45 ГПК України)
Зі змісту прохальної частини позовної заяви випливає, що позивач просить визнати недійсним Договір відступлення права вимоги № 79/9-2026 від 19.09.2026, предметом якого є право вимоги до ТОВ "Уманчанка" на суму 30 100 000 грн. Визнання такого договору недійсним тягне за собою повернення сторін до первісного стану, тобто втрату Ковітою І.С. статусу кредитора за зобов`язанням ТОВ "Уманчанка" та відновлення в цьому зобов`язанні первісного кредитора - іноземної компанії "Антаре ЛТД". Отже, за результатами розгляду такого спору можуть настати правові наслідки для ТОВ "Уманчанка" як боржника - змінюється особа, якій воно зобов`язане виконати грошове зобов`язання.
Щодо наявності справи про банкрутство ТОВ "Уманчанка" суд враховує таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - -КУзПБ) Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.
Згідно із ч. 1 абз. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 7 КУзПБ Спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України. Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Отже, законодавець вкотре підкреслив, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц, від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, від 15.06.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 921/557/15-г/10, від 06.02.2020 у справі № 910/1116/18, від 12.01.2021 у справі № 334/5073/19).
Господарський суд враховує правові позиції Великої Палати Верховного Суду викладені у постановах від 26.05.2026 у справі № 1-23-32/135-08-4825, від 15.06.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20), у яких вказано, що якщо наслідком задоволення вимоги, заявленої у справі, стороною якої є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника, таку справу слід розглядати у межах справи про банкрутство на підставі статті 7 КУзПБ, а спір є майновим у розумінні положень цього Кодексу.
Отже, наведеними нормами п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України та ч. 2-3 ст. 7 КУзПБ врегульовано, що господарським судам підвідомчі справи про банкрутство та справи у спорах з майновими та з немайновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (див. висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.05.2021 у справі № 759/9008/19).
Визначені частиною 2 ст. 7 КУзПБ спори розглядаються та вирішуються судом у відокремленому позовному провадженні за правилами ГПК України. Судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій за результатами розгляду заяв, скарг, клопотань, поданих в межах основного провадження у справі про банкрутство, розглядаються судом без застосування усіх стадій судового розгляду, притаманних виключно розгляду справ позовного провадження. Такий підхід повністю відображає конструкції статей 7, 9 КУзПБ щодо порядку розгляду як основної справи про банкрутство, так і спорів, стороною в яких є боржник, які хоча і вирішуються в межах основної справи про банкрутство, проте є справами позовного провадження, відокремленими від основної справи про банкрутство (див. висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/97/20).
Суд враховує, що виходячи з диспозиції ст. 7 КУзПБ, участь боржника у спорі саме як сторони (позивача, відповідача) передбачає, що у будь-якому випадку за результатами розгляду спору настають правові наслідки для боржника (набуття, припинення, зміна прав чи обов`язків).
Не передбачає можливості розгляду такого спору в межах справи про банкрутство за правилами ст. 7 КУзПБ також участь боржника у спорі як третьої особи без самостійних вимог (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 910/22904/15, від 26.05.2022 у справі № 1-23-32/135-08-4825).
Згідно з ч. 1 ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
Стаття 45 ГПК України визначає, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.
У справі, що розглядається позивачем є ТОВ "Лорвен" - особа, яка оспорює договір відступлення права вимоги, що укладений між Іноземною компанією Antare LTD та громадянкою ОСОБА_1 , жоден з яких не є боржником у справі про банкрутство. Тобто ТОВ "Уманчанка" (боржник стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство) не є ані стороною договору, що оскаржується, ані стороною в судовому процесі, в тому числі третьою особою з самостійними вимогами щодо предмету спору.
Зазначене виключає можливість розгляду такого спору в межах справи про банкрутство за правилами статті 7 КУзПБ (подібної позиції дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 13.10.2020 у справі № 910/22904/15, від 26.05.2022 у справі № 1-23-32/135-08-4825).
У зв`язку з цим у Господарського суду Черкаської області відсутні підстави для направлення справи до Господарського суду Одеської області для її розгляду в межах справи про банкрутство ТОВ "Уманчанка".
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Оскільки вказаний спір не належить до юрисдикції господарського суду, суддя дійшла висновку про відмову у відкритті провадження у справі.
Окремо суд зауважує, що відповідачем у господарському суді у спорі про визнання недійсним договору не може бути особисто адвокат з тих же підстав, що і громадянка ОСОБА_1 .
Суддя на виконання положень ч. 6 ст. 175 ГПК України роз`яснює позивачу, що розгляд вказаної справи віднесено до юрисдикції загальних судів за правилами цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 3-5 ст. 175 ГПК України про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу. До ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді. Ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі може бути оскаржено. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду.
Суддя враховує, що позовна заява надійшла до Господарського суду Черкаської області за допомогою системи "Електронний суд" через електронний кабінет позивача, тому поверненню у письмовому вигляді не підлягає.
При постановленні цієї ухвали суд враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного суду від 20.05.2024 у справі № 903/1191/23, відповідно до якої судом касаційної інстанції залишено в силі, зокрема, ухвалу господарського суду першої інстанції щодо відмови у відкритті провадження у справі про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги, за якими відступлено право вимоги громадянину.
Керуючись ст. 175, 234-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суддя
УХВАЛИЛА:
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лорвен" до відповідача 1. - ОСОБА_1 , до відповідача 2. - Іноземної компанії (Антаре ЛТД) Antare LTD, до відповідача 3. - Повноваженого представника на територій України іноземної компаній Антаре ЛТД адвоката Коломійця Станіслава Анатолійовича про визнання договору недійсним.
Роз`яснити позивачу, що спір у цій справі підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства місцевим загальним судом за загальними правилами підсудності.
Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання.
Копію ухвали надіслати позивачу за допомогою системи "Електронний суд".
Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА
Судове рішення № 141539105, Господарський суд Черкаської області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/13188/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: