Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83
e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128
________________
УХВАЛА
(про відмову у забезпеченні вимог кредиторів)
м. Хмельницький
"17" листопада 2026 р.Справа № 924/700/24Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., розглянувши матеріали заяви засновника ФГ "Золотий Жайвір" ОСОБА_1 (вх.№05-06/3248/26 від 13.11.2026) про забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони ліквідатору арбітражному керуючому Білику О.А. вчиняти дії у справі
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" с. Крупець Славутського району Хмельницької області
до Фермерського господарства "Золотий Жайвір" м. Волочиськ Хмельницької області
про банкрутство юридичної особи
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Господарського суду Хмельницької області перебуває справа №924/700/24 (суддя В.О. Кочергіна) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" с. Крупець Славутського району Хмельницької області до Фермерського господарства "Золотий Жайвір" м. Волочиськ Волочиського району Хмельницької області про банкрутство юридичної особи.
Постановою Господарського суду Хмельницької області від 07.11.2025, окрім іншого, визнано банкрутом Фермерське господарство "Золотий Жайвір" м. Волочиськ Хмельницької області, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру на строк, що не може перевищувати 12 місяців та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Білика О.А. м. Черкаси.
30.10.2026 до суду через систему "Електронний суд" від ліквідатора арбітражного керуючого Білика О.А. надійшла заява (вх.№05-06/3112/26), в якій просить суд продовжити строк ліквідаційної процедури у даній справі та його повноваження як ліквідатора на шість місяців.
Ухвалою суду від 02.11.2026 заяву ліквідатора арбітражного керуючого Білика О.А. від 30.10.2026 про продовження строку ліквідаційної процедури у даній справі призначено до розгляду в судовому засіданні на 10:20год. 16.11.2026.
13.11.2026 до суду через службу діловодства від засновника ФГ "Золотий Жайвір" ОСОБА_1 надійшла заява (вх.№05-06/3248/26), в якій просить суд вжити заходів забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони ліквідатору ФГ "Золотий Жайвір" Білику О.А. вчиняти дії, спрямовані на завершення відчуження майна, проданого за результатами аукціонів №ВRD001-UА-20261029-46789 з продажу автомобіля RENAULT 11GTA, 2003 року випуску та №ВRD001-UА-20261029-50427 з продажу напівпричепа СМТ NSP-24, 1998 року випуску, зокрема, заборонити ліквідатору Білику О.А. до вирішення судом питання про законність результатів зазначених аукціонів підписувати договори купівлі-продажу зазначеного майна; підписувати акти про придбання майна на аукціоні та акти приймання-передачі; передавати автомобіль RENAULT 11GTA та напівпричіп СМТ NSP-24 переможцям аукціонів; вчиняти інші дії, безпосередньо спрямовані на завершення передачі права власності на зазначене майно покупцям. В обґрунтування поданої заяви вказує, що 29.10.2026 було оприлюднене оголошення про проведення двох аукціонів з продажу майна ФГ "Золотий Жайвір". 10.11.2026 відбулися такі аукціони: 1. Аукціон №ВRD001-UА-20261029-46789: предмет продажу: автомобіль RENAULT 11GTA, 2003 року випуску початкова ціна: 138096,00грн; ціна продажу: 71380,96грн; переможець: ОСОБА_2 ; 2. Аукціон №ВRD001-UА-20261029-50427 предмет продажу: напівпричіп СМТ NSP-24 1998 року випуску; початкова ціна: 241140,00грн; ціна продажу: 320500грн; переможець: ОСОБА_3 . Загальна ціна продажу за результатами двох аукціонів становить 391880,96грн.
У заяві заявник вказує, що ухвалою суду від 07.11.2025 строк ліквідаційної процедури було визначено в межах 12 місяців, а ліквідатора зобов`язано подати звіт та ліквідаційний баланс до 07.11.2026. 30.10.2026 ліквідатор подав заяву про продовження строку ліквідаційної процедури на шість місяців, ухвалою суду від 02.11.2026 розгляд заяви призначено на 16.11.2026. На дату проведення аукціонів рішення про продовження строку ліквідаційної процедури ще не було постановлено, станом на дату подання цієї заяви договори купівлі-продажу за результатами обох аукціонів ще не підписані, автомобіль RENAULT 11GTA та напівпричіп СМТ NSP-24 переможцям не передані.
Таким чином, посилаючись на ст.ст.136, 137 ГПК України, засновник ФГ "Золотий жайвір" звернувся до суду із відповідною заявою про забезпечення вимог кредиторів. До заяви долучено протоколи про результати аукціону №ВRD001-UА-20261029-46789 та №ВRD001-UА-20261029-50427 від 10.11.2026.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.11.2026, заяву про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів передано для розгляду судді В.О. Кочергіній.
Розглянувши заяву засновника ФГ "Золотий Жайвір" ОСОБА_1 (вх.№05-06/3248/26 від 13.11.2026) про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони ліквідатору ФГ "Золотий Жайвір" Білику О.А. вчиняти дії судом враховується таке.
Відповідно до ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, у приписах КУзПБ законодавець утвердив пріоритет норм цього спеціального закону та субсидіарне застосування у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) загальних норм Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Отже, загальні норми ГПК України застосовуються при розгляді справ про банкрутство настільки, наскільки це узгоджується із логікою законодавчого регулювання відносин банкрутства (неплатоспроможності), зокрема ті норми ГПК України, що мають універсальний характер, тобто застосовні до вирішення однакових, переважно суто процедурних, питань руху справи у позовному провадженні, так само і у процедурі банкрутства (неплатоспроможності) за умови, що інше не встановлено КУзПБ (п. 40-42 постанови Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.08.2023 у справі №920/162/23).
Правові засади забезпечення позову у господарському судочинстві врегульовано главою 10 розділу І ГПК України, тоді як спеціальним законом про банкрутство (ст. 40 КУзПБ) визначено особливі різновиди забезпечувальних заходів вимог кредиторів боржника, які є учасниками провадження у справі, та надано право застосування таких заходів як за клопотанням розпорядника майна чи кредитора, так і за ініціативою суду.
За змістом ч. 1 ст. 40 КУзПБ господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів.
Зокрема, господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити боржнику вчиняти без згоди розпорядника майна правочини, а також зобов`язати боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника та забезпечення вимог кредиторів (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його майном або цінними паперами без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме чи нерухоме майно боржника), про що виноситься ухвала.
Тобто, у ст. 40 КУзПБ наведено вичерпній перелік спеціальних заходів забезпечення вимог кредиторів (заборона/зобов`язання вчинити або утриматися від вчинення дій, що можуть безпосередньо вплинути на конкурсну/ліквідаційну масу боржника; припинення повноважень керівника) та безальтернативно визначено безпосередніх адресатів (суб`єктів) таких заходів забезпечення - боржник та у випадку припинення повноважень за частиною другою цієї статті - керівник/орган управління боржника.
У ст. 40 КУзПБ законодавець визначив і мету, задля якої такі заходи застосовуються - для збереження майна боржника, усунення перешкод для виконання розпорядником майна своїх повноважень та захисту прав і законних інтересів боржника або кредиторів.
Стосовно застосування заходів забезпечення позову у справі про банкрутство Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 13.02.2020 у справі №50/790-43/173 сформував висновок про те, що в силу статей 136, 137 ГПК України право здійснення забезпечення вимог кредитора у справі про банкрутство та вибору тих чи інших заходів належить господарському суду, який виходить із конкретних обставин справи та пропозицій заявника.
Правила застосування заходів забезпечення позову регламентовані положеннями глави 10 розділу І ГПК України, зокрема статтями 136 - 144 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.2) частини першої статті 137 ГПК України позов, серед іншого, забезпечується: забороною відповідачу вчиняти певні дії.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення через, зокрема, зникнення, зменшення за кількістю або погіршення за якістю майна (грошових коштів) тощо на момент виконання рішення.
При цьому, положення ГПК України про забезпечення позову застосовуються у справі про банкрутство з урахуванням вимог ГПК України, що визначає особливості провадження у справі про банкрутство як окремої форми судового процесу.
Відтак, з метою захисту прав та інтересів кредиторів, а також збереження майнових активів боржника, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вправі вжити заходів передбачених загальними положеннями статті 137 ГПК України, а також інших заходів, застосування яких, за переконанням суду, є необхідним у конкретному випадку, з урахуванням спеціальних норм КУзПБ.
Постановою Господарського суду Хмельницької області від 07.11.2025, окрім іншого, визнано банкрутом Фермерське господарство "Золотий Жайвір" м. Волочиськ Хмельницької області, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру на строк, що не може перевищувати 12 місяців та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Білика О.А. м. Черкаси.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області суду від 16.11.2026:
- заяву арбітражного керуючого Білика О.А. про затвердження звіту про грошову винагороду та відшкодування витрат на проведення ліквідаційної процедури задоволено;
- затверджено звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого Білика О.А. за період виконання обов`язків ліквідатора ФГ "Золотий Жайвір" у справі про банкрутство №924/700/24 за період виконання повноважень ліквідатора з 07.11.2025 по 31.10.2026 у сумі 351322,80грн (з яких 302610,00грн основної грошової винагороди та 48712,80грн понесених витрат);
- заяву арбітражного керуючого Білика О.А. про продовження строку ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора задоволено.
- продовжено строк ліквідаційної процедури, повноваження ліквідатора арбітражного керуючого Білика О.А. та строк на подачу звіту ліквідатора про виконану роботу та ліквідаційного балансу банкрута у справі №924/700/24 на шість місяців, з 07.11.2026 по 07.05.2027 включно.
- зобов`язано ліквідатора арбітражного керуючого Білика О.А. у строк до 07.05.2027 (закінчення строку ліквідаційної процедури) скласти та подати до суду для затвердження звіт про проведену роботу та ліквідаційний баланс відповідно до ст. 65 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ст.1 КУзПБ ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.
За змістом ч. 1 ст.61 КУзПБ ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з ч.6 ст.61 КУзПБ дії (бездіяльність) ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).
У справі, що розглядається, суд встановив, що заходи забезпечення, які просить вжити заявник полягають у забороні ліквідатору ФГ "Золотий Жайвір" Білику О.А. вчиняти дії щодо ведення ліквідаційної процедури, спрямовані на завершення відчуження майна, проданого за результатами аукціонів №ВRD001-UА-20261029-46789 з продажу автомобіля RENAULT 11GTA, 2003 року випуску та №ВRD001-UА-20261029-50427 з продажу напівпричепа СМТ NSP-24, 1998 року випуску, зокрема, заборонити ліквідатору Білику О.А. до вирішення судом питання про законність результатів зазначених аукціонів підписувати договори купівлі-продажу зазначеного майна; підписувати акти про придбання майна на аукціоні та акти приймання-передачі; передавати автомобіль RENAULT 11GTA та напівпричіп СМТ NSP-24 переможцям аукціонів; вчиняти інші дії, безпосередньо спрямовані на завершення передачі права власності на зазначене майно покупцям.
Як вбачається зі змісту заяви, обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення вимог, заявник посилається зокрема, на те, що на момент вчинення ліквідатором дій щодо продажу майна, в останнього повноваження як ліквідатора не були продовжені судом.
Судом враховується, що ухвалою суду від 16.11.2026, окрім іншого, заяву арбітражного керуючого Білика О.А. про продовження строку ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора задоволено; продовжено строк ліквідаційної процедури, повноваження ліквідатора арбітражного керуючого Білика О.А. та строк на подачу звіту ліквідатора про виконану роботу та ліквідаційного балансу банкрута у справі №924/700/24 на шість місяців, з 07.11.2026 по 07.05.2027 включно; зобов`язано ліквідатора арбітражного керуючого Білика О.А. у строк до 07.05.2027 (закінчення строку ліквідаційної процедури) скласти та подати до суду для затвердження звіт про проведену роботу та ліквідаційний баланс відповідно до ст. 65 Кодексу України з процедур банкрутства.
Сам факт непродовження на момент звернення заявника до суду строку повноважень ліквідатора не є достатньою та самостійною підставою для застосування заходів забезпечення вимог кредиторів, а наведені доводи не свідчать про наявність обставин, які зумовлюють необхідність застосування заходів забезпечення вимог кредиторів.
Так, відсутність на певний момент судового рішення про продовження строку ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора не є безумовним підтвердженням вчинення останнім недобросовісних дій щодо майна боржника, приховати активи або в інший спосіб перешкодити формуванню ліквідаційної маси та задоволенню вимог кредиторів.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача (кредиторів та інших учасників справи про банкрутство) від можливих недобросовісних дій із боку відповідача (боржника) чи інших учасників справи про банкрутство з тим, щоб забезпечити позивачам (кредиторам у справі про банкрутство) реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом (заявою у справі про банкрутство), в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Судом не встановлено та заявником не доведено загрози порушення інтересів кредиторів та необхідності вжиття заходів захисту інтересів кредитора на час розгляду поданої заяви. Натомість суд звертає увагу на те, що продаж майна банкрута є одним із етапів ліквідаційної процедури спрямованих на задоволення вимог кредиторів.
Таким чином, здійснивши оцінку заяви засновника ФГ "Золотий Жайвір" ОСОБА_1 про забезпечення вимог кредиторів щодо її відповідності вимогам ст.137 ГПК України та ст.40 КузПБ, а також адекватності заходів забезпечення, які просить вжити заявник, суд дійшов висновку, що заява таким вимогам не відповідає, тому не підлягає задоволенню.
При цьому, суд зазначає, що процесуальний інститут забезпечення вимог кредиторів спрямований на захист інтересів боржника та кредиторів проти несумлінних, недобросовісних дій визначених ним осіб.
Водночас, заявник не посилається, не обґрунтовує та не доводить відповідними доказами недобросовісні дії ліквідатора ФГ "Золотий Жайвір" у даній справі Білика О.А .
Зі змісту поданої заяви, а також з матеріалів справи №924/700/24 судом не встановлено реальної загрози істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів боржника чи кредиторів, а відповідні доводи заявника, якими мотивована заява про забезпечення вимог кредиторів, ґрунтуються лише на його припущеннях.
Згідно ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
З урахуванням наведеного у задоволенні заяви необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 136, 137, 138-140, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства, суд -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви засновника ФГ "Золотий Жайвір" ОСОБА_1 (вх.№05-06/3248/26 від 13.11.2026) про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони ліквідатору ФГ "Золотий Жайвір" Білику О.А. вчиняти дії, спрямовані на завершення відчуження майна, проданого за результатами аукціонів відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку ст. 257 ГПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Повна ухвала складена та підписана 17.11.2026.
Суддя В.О.Кочергіна
Виготовлено 9 примірників:
1- до справи (в паперовому екз.);
2- кредитору ТОВ "Суффле Агро Україна" (до електронного кабінету);
3- боржнику ФГ "Золотий жайвір" (до електронного кабінету);
4 - арбітражному керуючому Білику О.А. (до електронного кабінету);
5 - представнику кредитора ФГ "Агро Остап`є" Хацкевичу Р.М. (до електронного кабінету);
6 - кредитору ГУ ДПС у Хмельницькій області (до електронного кабінету);
7- кредитору ГУ ДПС у Тернопільській області (до електронного кабінету);
8 - засновнику ФГ "Золотий Жайвір" ОСОБА_1 (на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1 );
9-Західному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України м. Львів (до електронного кабінету).
Судове рішення № 141539051, Господарський суд Хмельницької області було прийнято 17.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 924/700/24. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: