Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" листопада 2026 р.м. ХарківСправа № 922/3422/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Трофімова І.В.
при секретарі судового засідання Сидоренко О.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовомФізичної особи-підприємця Василевського Віктора Яковича ( АДРЕСА_1 )доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ультрадекор" (231000, Республіка Білорусь, Гродненська область, Сморгонський район, м. Сморгонь, пр. Індустріальний, 27Б)простягнення 104'368,80 грнза участю представників:
позивача - не з`явився;
відповідача - не з`явився,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець Василевський Віктор Якович звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ультрадекор" (Республіка Білорусь), в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість з попередньої оплати за Договором поставки №90/УЧ/2017 від 10.08.2017 у розмірі 104'368,80 грн (еквівалентно 2327,51 євро).
Ухвалою суду від 05.10.2026 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 28 жовтня 2026 року о 14:45.
Протокольною ухвалою від 28.10.2026 підготовче засідання було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 11 листопада 2026 року о 14:30.
Представник позивача в судове засідання 11.11.2026 не з`явився, через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутністю.
Представник відповідача в судове засідання жодного разу не з`явився.
Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
Аналогічна правова позиція неодноразово висвітлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 09.06.2022 у справі № 906/1041/19 (906/878/21), від 15.02.2022 у справі № 910/2933/13, від 16.06.2022 у справі № 918/356/20.
Враховуючи наявність в матеріалах справи всіх необхідних документів для прийняття об`єктивного та законного рішення, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін.
Суд також відзначає, що відповідачем у справі є Товариство з обмеженою відповідальністю "Ультрадекор", місцезнаходженням якого є Республіка Білорусь.
У зв`язку з неможливістю відправки поштової кореспонденції до Республіки Білорусь, повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судових засідань у даній справі здійснювалось шляхом розміщення на офіційному вебпорталі судової влади України відповідного оголошення в порядку, передбаченому ч. 4, 5 ст. 122 ГПК України.
Відповідач своїм правом, наданим відповідно до ст.251 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на позов не надав.
За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд установив такі обставини.
10.08.2017 між Фізичною особою-підприємцем Василевським Віктором Яковичем (далі - позивач, покупець) та Іноземним товариством з обмеженою відповідальністю "Кроноспан" (постачальник) укладено договір поставки №90/EX/2017 (далі - Договір), за яким протягом строку дії цього договору, постачальник зобов`язується постачати, з покупець приймати та оплачувати товар, згідно умов, визначених даним договором.
Восени 2023 року австрійський деревообробний холдинг "Кроноспан" вийшов з ринку Білорусі шляхом продажу своїх активів, що підтверджується відповідною інформацією з інтернет-джерел, які наявні в матеріалах справи.
Після чого, компанії, що входили до вказаного холдингу пройшли процедуру реорганізації, в тому числі і Іноземне товариство з обмеженою відповідальністю "Кроноспан" (ОНП 590910042, місцезнаходження: 231000, Республіка Білорусь, м.Сморгонь, проспект Індустріальний, 27Б), яке було реорганізовано (зі зміною найменування) в Товариство з обмеженою відповідальністю "Ультрадекор" (ОНП 590910042, місцезнаходження: 231000, Республіка Білорусь, Гродненська область, Сморгонський район, місто Сморгонь, проспект Індустріальний, 27Б).
Відповідно до норми ст.108 ЦК України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов`язки попередньої оридичної особи.
За змістом та правовим регулюванням норма ст. 108 ЦК України є тотожною положенням ч.5 ст. 54 ЦК Республіки Білорусь, якою передбачено, що при перетворенні юридичної особи однієї організаційно-правової форми в юридичну особу іншої організаційно-правової форми до останнього переходять права та обов`язки реорганізованої юридичної особи відповідно до передавального акта, за підсумками прав та обов`язків, які не можуть належати цій юридичній особі.
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ультрадекор" (ОНП 590910042, місцезнаходження: 231000, Республіка Білорусь, Гродненська область, Сморгонський район, місто Сморгонь, проспект Індустріальний, 27Б) є правонаступником Іноземного товариства з обмеженою відповідальністю "Кроноспан" (ОНП 590910042, місцезнаходження: 231000, Республіка Білорусь, м. Сморгонь, проспект Індустріальний, 27 Б).
Відповідно до п.5.1 та п.5.2 договору поставки №90/EX/2017 від 10.08.2017 (в редакції додаткової угоди №1 від 01.09.2017) сторони досягли згоди, що усі суперечки, розбіжності чи вимоги, що виникають за цим контрактом або у зв`язку з ним, у тому числі стосовно його виконання, порушення, припинення чи недійсності, підлягають вирішенню у Господарському суді Харківської області. Місце судового розгляду спору: Господарський суд Харківської області, який знаходиться за адресою: 61022, Україна, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 8 під. Матеріальним та процесуальним правом, що регулює контракт, є право України.
Відповідно до п. 2.2 строк поставки кожної партії товару вказується в підтвердженні замовлення, що направляється постачальником покупцю по електронній пошті або іншим чином.
Відповідно до п. 2.3 Договору (в редакції додаткової угоди №3 від 29.09.2021) поставка товару відбувається на умовах FСА - погрузка м. Сморгонь або DAP - ЖД Словечно (Інкотермс 2010). Конкретні умови поставки обумовлюються в Специфікації на партію товару, що відвантажується.
Відповідно до п. 3.2 Договору (в редакції додаткової угоди №3 від 29.09.2021) покупець здійснює 100 % оплату що дорівнює вартості замовленого товару. Дата проведення передплати вказується постачальником в підтвердженні замовлення.
Відповідно до п. 3.5 Договору сплата за цим Договором здійснюється шляхом безготівкового переводу грошових коштів.
Відповідно до п. 6.1 Договору (в редакції додаткової угоди від 27.12.2021) цей договір укладений по 31.12.2022.
Відповідачем було виставлено позивачу рахунок №336201 від 10.02.2022 на оплату товару на загальну суму 130'675,62 євро, зі строком поставки 28.02.2022.
Позивач оплатив вказаний рахунок у розмірі 65'500 євро, що підтверджується платіжним дорученням №16 від 15.02.2022.
Позивач стверджує, що Відповідачем свої зобов`язання щодо поставки товару за Договором, згідно оплаченого рахунку №16 від 15.02.2022, виконано частково шляхом поставки товару на загальну суму 63'172,49 євро, що підтверджується митними деклараціями від 23.02.2022 №UA102140/2022/000315; №UA102140/2022/000312 та №UA:02140/2022/000309.
Таким чином, Позивач стверджує, що сума заборгованості Відповідача перед Позивачем за договором поставки №90/EX/2017, станом на дату подачі даної позовної заяви, складає 2'327,51 євро, що окрім іншого, підтверджується реєстром операцій за Договором станом на 16.09.2026, який наданий АТ "Укрексімбанк".
Такі обставини, на думку Позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваним законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим останній і звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 626, ст. 629 ЦК України).
Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
За ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Позивач свої зобов`язання за Договором виконав належним чином, та здійснив оплату Товару, що підтверджується платіжним дорученням №16 від 15.02.2022 на суму 65'500 євро.
Водночас Відповідач свої зобов`язання щодо поставки Товару за договором №90/EX/2017 належним чином не виконав. Відповідачем було поставлено Товар на суму 63'172,49 євро. На суму 2327,51 євро Товар поставлено не було.
Враховуючи викладене, беручи до уваги фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, Відповідач визнається судом таким, що з 05.03.2022 та з 24.03.2022 прострочив виконання зобов`язання з поставки товару.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Таким чином, відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк.
Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.
Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов`язання.
Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 Цивільного кодексу України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
При цьому, оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Суд зазначає, що відповідач прострочив своє грошове зобов`язання з повернення суми попередньої оплати у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки, та яку позивач зажадав повернути на підставі частини другої статті 693 ЦК України. Вказане зобов`язання, відповідно до положень частини першої статті 530 ЦК України, фактично виникло у відповідача у зв`язку із закінченням обумовленого сторонами у Договорі строку поставки, який виходячи із суті зобов`язання сторін є тим строком, після настання якого постачальник (продавець) усвідомлював протиправний характер неповернення грошових коштів.
Таким чином, у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, частини першої статті 530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19.
Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання з повернення попередньої оплати в сумі 2'327,51 євро, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення 2'327,51 євро суд вважає обґрунтованими, доведеними документально та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. У справах про невиконання боржником умов договору оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, якщо таке порушення може мати наслідком припинення права користування земельною ділянкою, що зазначена в аграрній ноті як місце вирощування, збирання, виробництва, переробки, зберігання та/або утримання майбутньої сільськогосподарської продукції, особа, яка передала в користування боржника за аграрною нотою таку земельну ділянку, повинна надати суду докази здійснення нею заходів досудового врегулювання спору, передбачених Законом України "Про аграрні ноти" (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).
Згідно із ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).
У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене, позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Василевського Віктора Яковича підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь Державного бюджету України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 129, 232, 233, 236-238, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ультрадекор" (231000, Республіка Білорусь, Гродненська область, Сморгонський район, м. Сморгонь, пр. Індустріальний, 27Б, УНП 590910042) на користь Фізичної особи-підприємця Василевського Віктора Яковича ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) грошові кошти в розмірі 2'327,51 євро.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ультрадекор" (231000, Республіка Білорусь, Гродненська область, Сморгонський район, м. Сморгонь, пр. Індустріальний, 27Б, УНП 590910042) судовий збір у сумі 3328 грн, зарахувавши вказану суму в дохід Державного бюджету України (одержувач коштів: Головне управління казначейства у м. Києві, код ЄДРПОУ: 37993783, рахунок: UА908999980313111256000026001, банк одержувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106).
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України
Учасники справи:
Позивач - Фізична особа-підприємець Василевський Віктор Якович ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ультрадекор" (231000, Республіка Білорусь, Гродненська область, Сморгонський район, м. Сморгонь, пр. Індустріальний, 27Б, УНП 590910042).
Повне рішення складено "17" листопада 2026 р.
СуддяІ.В. Трофімов
Судове рішення № 141538993, Господарський суд Харківської області було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 922/3422/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: