Рішення № 141538988, 09.11.2026, Господарський суд Харківської області

Дата ухвалення
09.11.2026
Номер справи
922/1604/26
Номер документу
141538988
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2026 р.м. ХарківСправа № 922/1604/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Юрченко В.С.

секретар судового засідання: Трофименко С.В.

за участю представників учасників процесу:

позивача: Колісниченко Артур Сергійович (в режимі відеоконференції)

відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Харківської області в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека911.ЮА" (Україна, 61038, Харківська область, місто Харків, В`ЇЗД БІЛОСТОЦЬКИЙ, будинок 3, ЄДРПОУ 43631965)

до Громадської організації "НОН-СТОП УКРАЇНА" (Україна, 61003, Харківська обл., місто Харків, пров. Банний, будинок 1, квартира 32, ЄДРПОУ 45775786)

про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Харківської області, через систему «Електронний Суд», надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека911.ЮА" до Громадської організації "НОН-СТОП УКРАЇНА", в якому позивач просить суд:

1. визнати недостовірною та такою, що порушує право на недоторканність ділової репутації ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Аптека911.ЮА», інформацію, поширену Громадською організацією «НОН-СТОП УКРАЇНА»:

26.04.2026 у мережі Facebook за посиланням: https://www.facebook.com/gononstopukraine/posts/pfbid0bXFWfPKQzqsWuDWUKq64G3E3fNga33etNPuzHzXtkJSufq7r79ZRJWmkS9iJEF5fl?locale=ru_RU наступного змісту:

«Аптека 9-1-1» купує репутацію за замовні статті, щоб приховати крадіжку 2 мільярдів з бюджету»

«Здається, аптечні схематози вже працюють не настільки злагоджено, що керівництво вдалося до методу заробітку через судові тяжби. Бо коли немає чим перекривати факти починається тиск. І це лише підкреслює масштаб проблеми. Особливо коли ціна «репутації» виглядає як калькуляція, а не як принцип»

«Формально це різні бізнеси, фактично єдина структура з централізованим управлінням. Єдина торгова інфраструктура, однакові приміщення, спільне обладнання і бренд. Але грошові потоки розкидані по різних юрособах і ФОПах. Це дозволяє не перевищувати податкові ліміти і залишатися на спрощеній системі. Така модель прямо підпадає під ознаки штучного дроблення бізнесу. І вона використовується системно, а не епізодично.»

«Далі ще цікавіше. Документальне оформлення продажів ведеться від імені різних суб`єктів, при тому що фактична діяльність єдина. Частина розрахунків проводиться без належної фіскалізації, без відображення повної виручки. Облік товарів ведеться з порушеннями без чіткого підтвердження походження та залишків. Це створює можливість реалізації необлікованої продукції. А значить пряме заниження податкових зобов`язань»

«Окрема схема так звані «ліцензійні договори». Через Представництво «СКІЛ ТРЕЙД СП. З О.О.» (26628138) у 20232024 роках прокручено понад 2 041 469 632,25 грн. Платежі оформлювались як роялті за використання патентів і програм. Але ці об`єкти фактично не застосовувались у діяльності аптек і не мали економічного сенсу. Тобто гроші платились формально без реального змісту операцій .»

«Із цієї суми понад 2 007 307 401 грн не були відображені як доходи. Наслідок ймовірне ухилення від податку на прибуток на 361 315 332 грн: 162,5 млн грн у 2023 році та 198,7 млн грн у 2024 році. Частина коштів далі розподілялась між 101 компанією, серед яких щонайменше 26 вже фігурують у кримінальних провадженнях. Це вже не «оптимізація», а класична схема легалізації коштів»

«Жодні замовні матеріали і позови з «цінником» у 433 тисячі не здатні перекрити масштаб понад 2 мільярди гривень прокручених через фіктивні операції та сотні мільйонів недоплачених податків»

«Коли бізнес роками маскує єдину структуру під десятки компаній і ганяє гроші через «паперові» договори, це вже не про помилки чи оптимізацію це про свідомо вибудовану схему. Публічний шум може відтермінувати реакцію, але не скасовує факт. І наразі правда за нашими викриттями та реальними цифрами»;

26.04.2026 у мессенджері Telegram за посиланням: https://t.me/gononstopukraine/13934 наступного змісту:

«Державний імунітет для аптечного гіганта: чому Держлікслужба ігнорує порушення у мережі «9-1-1»?»

«Формально мережа складається з десятків окремих компаній, але всі вони мають спільних бенефіціарів, керівництво та адреси. Таке дроблення бізнесу використовується для обходу антимонопольного контролю та створення уявної конкуренції. Насправді ці суб`єкти діють як єдиний центр прийняття рішень. Це дозволяє контролювати значну частину роздрібного фармацевтичного ринку.»

«Окремим інструментом є контроль за асортиментом і обсягами реалізації. Фіксується штучне обмеження продажу лікарських засобів окремих виробників, що дозволяє перерозподіляти попит. Це створює можливість просування вигідних позицій і впливу на весь ланцюг постачання. Такі дії мають ознаки антиконкурентних узгоджених практик та зловживання ринковим становищем.»

«При цьому виявляються порушення ліцензійних умов: відсутність належної документації, недотримання умов зберігання, проблеми з температурним контролем та якістю препаратів»;

2. зобов`язати Громадську організацію «НОН-СТОП УКРАЇНА» у десятиденний строк з дня набрання законної сили рішенням суду вилучити з загального доступу інформаційний матеріал, розміщений на інформаційних ресурсах Громадської організації «НОН-СТОП УКРАЇНА» в мережі Інтернет, а саме:

у мережі Facebook за посиланням: https://www.facebook.com/gononstopukraine/posts/pfbid0bXFWfPKQzqsW uDWUKq64G3E3fNga33etNPuzHzXtkJSufq7r79ZRJWmkS9iJEF5fl?locale=ru_RU;

у мессенджері Telegram за посиланням: https://t.me/gononstopukraine/13934.

3. зобов`язати Громадську організацію «НОН-СТОП УКРАЇНА» у десятиденний строк з дня набрання законної сили рішенням суду спростувати недостовірну інформацію у наступний спосіб: опублікувати рішенням суду у справі на інформаційних ресурсах Громадської організації «НОН-СТОП УКРАЇНА» в мережі Інтернет, а саме у мережі Facebook, мессенджері Telegram.

4. стягнути з Громадської організацієї «НОН-СТОП УКРАЇНА» на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Аптека911.ЮА» моральну шкоду у розмірі 1 000 000 грн.

Судові витрати просить покласти на відповідача.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2026, справу № 922/1604/26 передано на розгляд судді Юрченко В.С.

15.05.2026, суд позовну заяву залишив без руху, з одночасним встановленням строку та способу усунення її недоліків.

21.05.2026, позивач, скерував, через систему «Електронний Суд», заяву про усунення недоліків (вх. № 12326 від 22.05.2026).

26.05.2026 ухвалою суду прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека911.ЮА" до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1604/26. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато у справі № 922/1604/26 підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 22 червня 2026 року. Встановлено відповідачу строк - п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання до суду відзиву на позовну заяву, оформленого відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всіх доказів, що підтверджують заперечення проти позову; забезпечити надіслання (надання) позивачу та прокурору копії відзиву та доданих до нього документів одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. Зобов`язано Громадську організацію "НОН-СТОП УКРАЇНА" зареєструвати офіційну електронну адресу в ЄСІТС. Попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, а також у разі подання відзиву особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов`язку, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України. Встановлено позивачу строк - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов (якщо такий буде поданий) - для подання суду: відповіді на відзив на позов в порядку статті 166 Господарського процесуального кодексу України, а також доказів направлення відповіді на відзив відповідачу. Встановлено відповідачу строк - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду (якщо такі будуть): заперечень на відповідь на відзив та доказів направлення заперечень на відповідь на відзив позивачу.

Ухвалою суду, яка постановлена в судовому засіданні без оформлення окремого процесуального документа від 22.06.2026, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 183 ГПК України, відкладено підготовче засідання на 06.07.2026.

22.06.2026, суд, в порядку ст. 120-121 ГПК України, повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека911.ЮА" та ГО "НОН-СТОП", як учасників у справі № 922/1604/26, що підготовче засідання у справі відбудеться 06.07.2026.

01.07.2026 до суду через систему «Електронний Суд» від позивач надійшло клопотання (вх. № 15947) про зупинення провадження у справі до отримання висновку експерта за результатами позасудового експертного лінгвістичного (семантико-текстуального) дослідження, замовленого у Київському відділенні Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса».

06.07.2026 до суду через систему «Електронний Суд» від позивача надійшло клопотання про долучення документів (вх. № 16316), яке прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання, Позивач зазначає, що у позовній заяві ним було повідомлено про неможливість подання всіх доказів одночасно з її поданням з огляду на обставини їх збирання та отримання, а також вказано про намір надати відповідні докази в межах підготовчого провадження.

Ухвалою суду, яка постановлена без оформленні окремого процесуального документа від 06.07.2026, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 183 ГПК України, відкладено підготовче засідання на 27.07.2026.

06.07.2026, суд, в порядку ст. 120-121 ГПК України, повідомив Громадську організацію "НОН-СТОП УКРАЇНА", як учасника у справі № 922/1604/26, що підготовче засідання у справі відбудеться 27.07.2026.

27.07.2026, присутній у судовому засіданні представник позивача зазначив, що 01.07.2026, ним, через кабінет підсистеми "Електронний суд", подано клопотання про зупинення провадження у справі до отримання висновку експерта за результатами позасудового експертного лінгвістичного (семантико-текстуального) дослідження, замовленого у Київському відділенні Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса». В той же час, представник позивача зазначив, що Київське відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса», у якого замовлено експертне дослідження, сформує висновок у найближчому майбутньому. При цьому, представник позивача також зауважив, що вразі вчасного надання Київським відділенням Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» експертного висновку, клопотання про зупинення втратить свою актуальність.

У судовому засіданні 27.07.2026, суд зауважив, що строк підготовчого провадження має присічну дату 27.07.2026 (з урахуванням вихідних днів).

Присутній в судовому засіданні 27.07.2026 представник позивача заявив усне клопотання про продовження строку підготовчого провадження у даній справі, та зазначив, що не заперечує проти розгляду судом питання про продовження строку проведення підготовчого провадження, поза межами судового засідання.

27.07.2026, ухвалою суду задоволено усне клопотання Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека911.ЮА" щодо продовження строку підготовчого провадження у справі № 922/1604/26. Продовжено строк підготовчого провадження у справі № 922/1604/26 в межах строків, визначених Господарським процесуальним кодексом України.

Ухвалою суду, яка постановлена в судовому засіданні без оформлення окремого процесуального документа від 27.07.2026, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України , відкладено підготовче засідання на 24.08.2026.

27.07.2026, суд, в порядку ст. 120-121 ГПК України, повідомив ГО "НОН-СТОП", як учасника у справі № 922/1604/26, що підготовче засідання у справі відбудеться 24.08.2026.

Судове засідання, призначене на 24.08.2026, не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Юрченко В.С. на лікарняному.

26.08.2026 ухвалою суду призначено у справі судове засідання на 28.08.2026.

28.08.2026 до суду через підсистему «Електронний Суд» від позивача надійшло клопотання (вх. № 21118) в якому останній повідомляє, що адвокат Колісниченко А.С. з 28.08.2026 перебуває на лікарняному та не зможе взяти участь у судовому засіданні 28.08.2026, у зв`язку з чим просить відкласти розгляд справи.

Крім того, у клопотанні позивач зазначає про те, що клопотання про зупинення провадження у справі підтримує, оскільки за останньою інформацією від експертної установи, результат експертизи буде готовий на початку вересня.

28.08.2026 ухвалою суду, у задоволенні клопотання позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека911.ЮА" про зупинення провадження у справі (вх.№15947 від 01.07.2026) - відмовлено. Закрито підготовче провадження та призначено справу № 922/1604/26 до судового розгляду по суті. Призначено судове засідання до судового розгляду по суті на 14 вересня 2026 р.

11.09.2026 до суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів (вх. № 22412), в якому він просить суд визнати поважними причини неподання доданих документів разом із позовною заявою та у разі необхідності поновити (продовжити) строк на їх подання та здійснювати розгляд справи з їх урахуванням; долучити до матеріалів справи як доказ Висновок експертів Київського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України № 2605/5052 від 09.09.2026 за результатами проведення комісійного лінгвістичного (семантико-текстуального) експертного дослідження, а також інші додані до цієї заяви документи; а також у разі необхідності, позивач просить суд повернутись до стадії підготовчого провадження та призначити підготовче засідання для розгляду і вирішення поданого ним клопотання.

В обґрунтування клопотання позивач вказує на те, що ТОВ "Аптека911.ЮА", в особі його представника, адвоката Колісниченка Артура Сергійовича, 22.06.2026, було направлено до Київського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України запит вих. № б/н про проведення експертного лінгвістичного (семантико-текстуального) дослідження, разом із яким надано матеріали (публікації) для проведення дослідження у 3-х томах. За результатами проведеного комісійного лінгвістичного (семантико-текстуального) експертного дослідження судовими експертами Гуменським О.А. та Калюжним В.О., складено Висновок експертів Київського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України № 2605/5052 від 09.09.2026 на 51 аркуші (прошитий, пронумерований і скріплений печаткою), який супровідним листом Київського відділення ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» № 1130/832-23-26/22 від 09.09.2026 направлено на адресу представника позивача.

Значений висновок, на думку позивача, безпосередньо стосується предмета доказування у цій справі, оскільки за його результатами експертами встановлено, що наявна в об`єктивному змісті наданих на дослідження матеріалів інформація відносно ТОВ " Аптека911.ЮА " та інших зазначених у висновку юридичних осіб, є негативною та за об`єктивним змістом стосується якості фармакологічної продукції, ухилення від сплати податків, порушення економічної конкуренції та ухилення від мобілізації; за наявними лінгвальними ознаками та наявним об`єктивним змістом наведена у досліджуваних публікаціях негативнооцінна та виражена автором у формі фактичних тверджень, що передають негативну семантику; наявна в об`єктивному змісті наданих на дослідження матеріалів інформація є такою, що принижує ділову репутацію ТОВ " Аптека911.ЮА " та інших зазначених у висновку юридичних осіб.

Позивач також вважає, що висновок експертів Київського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України № 2605/5052 від 09.09.2026 є належним, допустимим, достовірним та вірогідним доказом у розумінні статей 76-79 ГПК України, який має істотне значення для встановлення обставин, що входять до предмета доказування у цій справі, а саме щодо негативного характеру поширеної відповідачем інформації, форми її викладення (фактичні твердження, а не оціночні судження) та факту приниження ділової репутації позивача.

В обґрунтування причин неподання цього доказу разом із позовною заявою, позивач послався на те, що ним у позовній заяві письмово повідомлено суд, що не усі докази, які він вважає за необхідне подати - подані, через обставини їх збирання, і такі будуть подані додатково. Станом на день подання позовної заяви експертне дослідження тривало, а висновок експертів Київського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України, складено не було, що об`єктивно унеможливлювало його подання разом із позовом.

Позивач у клопотанні вказував, що висновок експертів Київського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України № 2605/5052 складено по даті лише 09.09.2026, тобто після спливу строку на подання доказів разом із позовною заявою, при цьому позивач зазначає, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання цього доказу: звернувся до експертної установи із запитом від 22.06.2026, надав матеріали для дослідження у 3-х томах та забезпечив оплату вартості дослідження. Відтак, позивач вважає, що причини неподання цього доказу разом із позовною заявою, є поважними.

Ухвалою суду, яка постановлена в судовому засіданні без оформлення окремого процесуального документа від 14.09.2026, для надання часу відповідачеві сформувати свої пояснення та заперечення стосовно долучених доказів, відповідно до ст. 202, 216 ГПК України, відкладено розгляд справи по суті на 28.09.2026.

14.09.2026, суд, в порядку ст. 120-121 ГПК України, повідомив ГО "НОН-СТОП", як учасника у справі № 922/1604/26, що розгляд справи по суті відбудеться 28.09.2026 та запропоновано подати пояснення чи заперечення на заяву позивача про долучення документів (вх. № 22412 від 11.09.2026).

28.09.2026 ухвалою суду клопотання позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека911.ЮА" про повернення на стадію підготовчого провадження у справі - задоволено. Постановлено здійснити повернення на стадію підготовчого провадження у справі №922/1604/26. Визнано поважними причини неподання висновку експертів № 2605/5052 від 09.09.2026 разом із позовною заявою та поновлено строк на його подання. Долучено до матеріалів справи висновок експертів № 2605/5052 від 09.09.2026 за результатами проведення комісійного лінгвістичного (семантико-текстуального) експертного дослідження, а також інші додані до цієї заяви документи. Закрито підготовче провадження у справі № 922/1604/26. Призначено справу № 922/1604/26 до судового розгляду по суті на 07.10.2026 р.

Ухвалою суду, яка постановлена в судовому засіданні без оформлення окремого процесуального документа від 07.10.2026, відповідно до статей 202, 216 ГПК України суд постановляє ухвалу в судовому засіданні без оформлення окремого документа про відкладення розгляду справи по суті на 26.10.2026.

07.10.2026, суд, в порядку ст. 120-121 ГПК України, повідомив ГО "НОН-СТОП", як учасника у справі № 922/1604/26, що розгляд справи по суті відбудеться 26.10.2026.

Ухвалою суду, яка постановлена в судовому засіданні без оформлення окремого процесуального документа від 26.10.2026, відповідно до статей 202, 216 ГПК України суд постановляє ухвалу в судовому засіданні без оформлення окремого документа про перерву в судовому засіданні по розгляду справи по суті на 09.11.2026.

26.10.2026 суд, в порядку ст. 120-121 ГПК України, повідомив ГО "НОН-СТОП", як учасника у справі № 922/1604/26, що розгляд справи по суті відбудеться 09.11.2026.

Позивач в судове засідання по розгляду справи по суті 09.11.2026 з`явився, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання по розгляду справи по суті 09.11.2026 не з`явився, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до вимог статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 237 ЦК України визначається поняття та підстави представництва, відповідно до частин 1, 3 якої, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Водночас, відповідно до частин 1, 2 статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

В силу наведених законодавчих положень, сторона у справі не позбавлена права особисто брати участь у судовому процесі або мати декілька представників з метою забезпечення представництва своїх інтересів у судовому засіданні. При цьому приймати участь в судовому засіданні безпосередньо в приміщенні суду або в режимі відеоконференції.

Разом з тим, суд приймає до уваги, що відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004, та інші).

Відповідно до статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи, що участь в судовому засіданні є правом учасників справи відповідно до статті 42 ГПК України, а явка учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалася, суд вважає, що неявка представника відповідача, в призначене судове засідання, не перешкоджає, розгляду справи по суті.

На підставі частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує практику ЄСПЛ як джерело права, зокрема, у справі «Осіпов проти України», де Суд нагадав, що стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Суд повинен лише встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з наданими іншою стороною зауваженнями або доказами та прокоментувати їх, а також представити свою справу в умовах, що не ставлять його в явно гірше становище vis-а-vis його опонента (там само). З точки зору Конвенції заявник не має доводити, що його відсутність у судовому засіданні справді підірвала справедливість провадження або вплинула на його результат, оскільки така вимога позбавила б змісту гарантії статті 6 Конвенції.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

В той же час, відповідач правом на формування заперечень з приводу доводів викладених у позовній заяві також не скористався, про рух справи (зокрема, про відкриття провадження у справі) повідомлявся у відповідності до норм чинного процесуального законодавства. Оскільки відповідач не зареєстрований в системі «Електронний Суд», з метою повідомлення останнього про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала про відкриття провадження у справі направлялась судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення (з відміткою судова повістка) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Але, судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4).

Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з частин 1, 2 статті 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 922/1604/26 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Виходячи з того, що відповідачу надано достатньо часу для формування відзиву на позовну заяву, втім він не скористався цим правом, суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

У судовому засіданні, 09.11.2026, судом оголошено скорочений текст (вступну та резолютивну частини) рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як свідчать матеріали справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Аптека911.ЮА» (далі за текстом Позивач) є суб`єктом господарювання, державна реєстрація якого була проведена 25 травня 2020 року (номер запису 14801020000084743).

Позивач є багатопрофільним підприємством, основною спеціалізацією якого є:

63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність (основний)

74.20 Діяльність у сфері фотографії

74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.

74.10 Спеціалізована діяльність із дизайну

82.11 Надання комбінованих офісних адміністративних послуг

68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна

73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації

70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування

73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки

73.11 Рекламні агентства

62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем

63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.

63.12 Веб-портали

82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.

49.41 Вантажний автомобільний транспорт

52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

При цьому, як свідчать матеріали справи, 26.04.2026 Відповідачем у соціальній мережі інтернет, на сторінці у Facebook за посиланням: https://www.facebook.com/gononstopukraine/posts/pfbid0bXFWfPKQzqsWuDWUKq64G3E3fNga33etNPuzHzXtkJSufq7r79ZRJWmkS9iJEF5fl?locale=ru_RU, поширено інформацію в наступних висловлюваннях:

«Аптека 9-1-1» купує репутацію за замовні статті, щоб приховати крадіжку 2 мільярдів з бюджету»

«Як тільки нелегальні схеми діяльності мережі відомих аптек були оприлюднені, їх керівництво почало діяти. Родина Данієлянів, яка тримає мережу аптек 9-1-1, швиденько замовила матеріали про роботу аптек під обстрілами, прикриваючись фармацевтами, які потерпають від горе-управителів, що порушують абсолютно всі вимоги, встановлені законом. Замість відповідей на факти емоційні історії та правильні заголовки. Замість пояснень спроба перевести фокус, однак реальні порушення не приховаєш замовною статтею»

«Їх колега по цеху Рафаєлян, який тримає ТОВ «ТРАНСФАРМ», найняв адвокатів, які вже подали позов про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації, визначивши моральну шкоду у розмірі 433 818,80 грн. Здається, аптечні схематози вже працюють не настільки злагоджено, що керівництво вдалося до методу заробітку через судові тяжби. Бо коли немає чим перекривати факти починається тиск. І це лише підкреслює масштаб проблеми. Особливо коли ціна «репутації» виглядає як калькуляція, а не як принцип»

«Факти значно прозаїчніші. Мережа «Аптека 9-1-1» це 1813 аптек у 23 областях України з часткою ринку близько 10,07% і продажів на рівні 13,7%. За цим стоїть не одна компанія, а десятки юридичних осіб: ТОВ «АПТЕКА 911.ЮА» (43631965), «ПЕРША ФАРМАЦІЯ ПОЛТАВИ» (44279988), «ПЕРША ФАРМАЦІЯ ХАРКІВЩИНИ» (43700059), «ПЕРША ФАРМАЦІЯ ХАРКОВА» (43699940), «ТРЕТЯ ФАРМАЦІЯ ХАРКОВА» (43944869), «ФАРМАЦІЯ ХАРКОВА» (43700078) та інші. У всіх однакові бенефіціари: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Адреси реєстрації співпадають АДРЕСА_1 . Директори ті самі зокрема ОСОБА_3 »

«Формально це різні бізнеси, фактично єдина структура з централізованим управлінням. Єдина торгова інфраструктура, однакові приміщення, спільне обладнання і бренд. Але грошові потоки розкидані по різних юрособах і ФОПах. Це дозволяє не перевищувати податкові ліміти і залишатися на спрощеній системі. Така модель прямо підпадає під ознаки штучного дроблення бізнесу. І вона використовується системно, а не епізодично»

«Далі ще цікавіше. Документальне оформлення продажів ведеться від імені різних суб`єктів, при тому що фактична діяльність єдина. Частина розрахунків проводиться без належної фіскалізації, без відображення повної виручки. Облік товарів ведеться з порушеннями без чіткого підтвердження походження та залишків. Це створює можливість реалізації необлікованої продукції. А значить пряме заниження податкових зобов`язань»

«Окрема схема так звані «ліцензійні договори». Через Представництво «СКІЛ ТРЕЙД СП. З О.О.» (26628138) у 20232024 роках прокручено понад 2 041 469 632,25 грн. Платежі оформлювались як роялті за використання патентів і програм. Але ці об`єкти фактично не застосовувались у діяльності аптек і не мали економічного сенсу. Тобто гроші платились формально без реального змісту операцій»

«Із цієї суми понад 2 007 307 401 грн не були відображені як доходи. Наслідок ймовірне ухилення від податку на прибуток на 361 315 332 грн: 162,5 млн грн у 2023 році та 198,7 млн грн у 2024 році. Частина коштів далі розподілялась між 101 компанією, серед яких щонайменше 26 вже фігурують у кримінальних провадженнях. Це вже не «оптимізація», а класична схема легалізації коштів»

«Але найбільш дивує позиція контролюючих органів. Держлікслужба на чолі з в.о. голови ОСОБА_4 фактично не виконує покладених на неї функцій, обмежуючись, схоже, «кураторством» схем на місцях. У Харкові ситуація показова: ставлениця Короленка Юшко так і не забезпечила проведення жодної перевірки. І якщо такий хаос відбувається на рівні Держлікслужби, виникає логічне питання до Міністра Ляшка: коли МОЗ почне контролювати аптеки, а не дозволяти їм діяти на власний розсуд?»

«За фактами незаконної діяльності мережі аптек 9-1-1 нами було скеровано скаргу до контролюючих органів з чіткими вимогами: провести перевірку ТОВ «АПТЕКА 911.ЮА» (ЄДРПОУ 43631965), ТОВ «ПЕРША ФАРМАЦІЯ ПОЛТАВИ» (44279988), ТОВ «ПЕРША ФАРМАЦІЯ ХАРКІВЩИНИ» (43700059), ТОВ «ПЕРША ФАРМАЦІЯ ХАРКОВА» (43699940), ТОВ «ТРАНСФАРМ-ХАРКІВ» (32676600) щодо повноти нарахування та сплати податку на прибуток і ПДВ, встановити факти штучного дроблення бізнесу з метою застосування спрощеної системи оподаткування, перевірити фінансово-господарські операції з Представництвом «СКІЛ ТРЕЙД СП. З О.О.» за ліцензійними договорами № МК 23-… (2023 рік) та № МК 24-… (2024 рік) на суму понад 2 041 469 632,25 грн на предмет їх фіктивності, встановити причини не відображення у доходах грошових коштів у розмірі 2 007 307 401 грн та ухилення від сплати податку на прибуток на суму 361 315 332 грн»

«Жодні замовні матеріали і позови з «цінником» у 433 тисячі не здатні перекрити масштаб понад 2 мільярди гривень прокручених через фіктивні операції та сотні мільйонів недоплачених податків. Коли бізнес роками маскує єдину структуру під десятки компаній і ганяє гроші через «паперові» договори, це вже не про помилки чи оптимізацію це про свідомо вибудовану схему. Публічний шум може відтермінувати реакцію, але не скасовує факт. І наразі правда за нашими викриттями та реальними цифрами»

26.04.2026 у месенджері Telegram, Відповідачем у його телеграм-каналі «Рух НОН-СТОП Україна» (https://t.me/gononstopukraine) за посиланням: https://t.me/gononstopukraine/13934 поширено інформацію в наступних висловлюваннях:

«Державний імунітет для аптечного гіганта: чому Держлікслужба ігнорує порушення у мережі «9-1-1»?»

«Держлікслужба у Харківській області підтвердила, що у 20242026 роках не проводила перевірок щодо ТОВ «АПТЕКА911.ЮА» та пов`язаних компаній. Йдеться про цілу групу суб`єктів, які фактично працюють як єдина аптечна мережа»

«Попри масштаб діяльності та вплив на ринок, державний контроль відсутній. Саме це прямо зазначено у відповіді на інформаційний запит»

«Формально мережа складається з десятків окремих компаній, але всі вони мають спільних бенефіціарів, керівництво та адреси. Таке дроблення бізнесу використовується для обходу антимонопольного контролю та створення уявної конкуренції. Насправді ці суб`єкти діють як єдиний центр прийняття рішень. Це дозволяє контролювати значну частину роздрібного фармацевтичного ринку»

«Через цю структуру реалізується узгоджена схема ціноутворення. Компанії синхронно встановлюють закупівельні умови, торговельні націнки та кінцеві ціни на лікарські засоби. У результаті в аптеках однієї мережі формуються однакові або максимально наближені ціни. Фактична конкуренція між такими суб`єктами відсутня, а ціни визначаються не ринком, а внутрішніми домовленостями»

«Окремим інструментом є контроль за асортиментом і обсягами реалізації. Фіксується штучне обмеження продажу лікарських засобів окремих виробників, що дозволяє перерозподіляти попит»

«Це створює можливість просування вигідних позицій і впливу на весь ланцюг постачання. Такі дії мають ознаки антиконкурентних узгоджених практик та зловживання ринковим становищем»

«При цьому виявляються порушення ліцензійних умов: відсутність належної документації, недотримання умов зберігання, проблеми з температурним контролем та якістю препаратів. Але замість перевірок і санкцій повна відсутність реакції з боку держави. Контролюючі органи не проводять нагляд, не фіксують порушення і не застосовують заходів впливу»

«Така бездіяльність дозволяє великому фармацевтичному бізнесу працювати без ризиків і відповідальності».

Згідно з довідкою, виданої Дочірнім підприємством «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес», убачається, що вказані інтернет-ресурси (Telegram-канал та сторінка у Facebook) ідентифікує себе як інформаційний ресурс громадської організації «НОН-СТОП УКРАЇНА» та здійснює інформаційну діяльність від її імені.

Позивач вважає, що вказаний інформаційний матеріал містить низку фактичних тверджень, що є хибною, недостовірною інформацією і грубо принижують ділову репутацію Товариства.

Крім того, Позивач зазначає, що поширення Відповідачем недостовірної інформації безпосередньо порушило його особисті немайнові права, зокрема право на повагу та недоторканність ділової репутації, гарантоване чинним законодавством України. На переконання Позивача, поширення відомостей, які не відповідають дійсності, негативно позначилося на його репутації, завдало шкоди сформованому позитивному образу в очах третіх осіб та створило несприятливі передумови для здійснення господарської діяльності.

Також Позивач наголошує, що протиправний характер дій Відповідача, зміст поширеної інформації та її негативний вплив на ділову репутацію стали причиною завдання йому моральної шкоди.

Крім того, Позивач в обґрунтування своєї позиції надав до матеріалів справи, проведений за результатами комісійного лінгвістичного (семантико-текстуального) експертного дослідження судовими експертами Гуменським О.А. та Калюжним В.О., складений Висновок експертів Київського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України № 2605/5052 від 09.09.2026.

Позивач вважає, що зазначений висновок безпосередньо стосується предмета доказування у цій справі, оскільки за його результатами експертами встановлено, що наявна в об`єктивному змісті наданих на дослідження матеріалів інформація відносно ТОВ «Аптека911.ЮА» та інших зазначених у висновку юридичних осіб є негативною та за об`єктивним змістом стосується якості фармакологічної продукції, ухилення від сплати податків, порушення економічної конкуренції та ухилення від мобілізації; за наявними лінгвальними ознаками та наявним об`єктивним змістом наведена у досліджуваних публікаціях негативнооцінна інформація виражена автором у формі фактичних тверджень, що передають негативну семантику; а також наявна в об`єктивному змісті наданих на дослідження матеріалів інформація є такою, що принижує ділову репутацію ТОВ «Аптека911.ЮА», та інших зазначених у висновку юридичних осіб.

Зазначені обставини і стали підставою для звернення Позивача до господарського суду з даним позовом про захист ділової репутації, спростування поширеної Відповідачем недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди.

Відповідач не скористався своїм правом подати заперечення.

Суд зазначає, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України Про судоустрій і статус суддів кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Враховуючи положення статей 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними матеріалами.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.

Предметом доказування у справі, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд самостійно оцінює докази, надані сторонами у справі, у їх сукупності, керуючись принципом вірогідності, передбаченим статтею 79 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з цією статтею, наявність обставин, на які посилається сторона, вважається доведеною, якщо докази, надані на їх підтвердження, є більш вірогідними, ніж докази, надані на їх спростування. Питання про вірогідність доказів суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання, враховуючи всі обставини справи.

Предметом судового розгляду у справі є вимоги позивача про визнання недостовірною інформації, поширеної відповідачем стосовно ТОВ "Аптека911.ЮА", та зобов`язання відповідача спростувати таку інформацію у спосіб, найбільш наближений до способу її поширення.

Згідно зі статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Разом з тим, відповідно до статті 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Статтею 32 Конституції України встановлено, зокрема, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації.

При цьому стаття 91 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) встановлено, що юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Отже, юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім`я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством (стаття 201 ЦК України).

Ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Приниженням ділової репутації суб`єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності, у зв`язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів.

За статтею 277 ЦК України встановлено, що спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування. Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Викладене узгоджується із правовими висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 грудня 2021 року у справі № 905/902/20 (пункт 6.18).

Так, згідно зі статтею 1 Закону України "Про інформацію" під інформацією закон розуміє будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Статтею 4 Закону України "Про інформацію" передбачено, що суб`єктами інформаційних відносин є: фізичні особи; юридичні особи; об`єднання громадян; суб`єкти владних повноважень, а об`єктом інформаційних відносин є інформація.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про інформацію" кожна особа має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Право на інформацію охороняється законом. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію (стаття 7 Закону України "Про інформацію").

Одним з основних питань, яке підлягає вирішенню у цій категорії справ, є визначення характеру поширеної інформації та з`ясування, чи є вона фактичним твердженням чи оціночним судженням. Врахуванню підлягає зміст поширеної інформації, її значення для суспільної дискусії, важливість посади, яку обіймає особа, щодо якої поширена інформація, достовірність інформації, наслідки її поширення.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Таким чином, необхідно відрізняти деякі висловлювання, які хоч і мають характер образи, однак у цілому контексті є оцінюючими судженнями з урахуванням вживаних слів та виразів із використанням мовностилістичних засобів.

Судження - це те саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.

Спростованою може бути інформація, яка містить відомості про події та явища (факти), яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). У будь-якому випадку це має бути інформація, істинність якої можливо перевірити, існування таких фактів не залежить від їх суб`єктивного сприйняття чи заперечення через думки і погляди особи.

Вільне вираження поглядів є істотним чинником повноцінного розвитку особистості в суспільстві, як і здатність особи сприймати заперечення, спонукання, заохочення через думки, ідеї, висловлені іншими людьми.

Суди під час вирішення справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

Згідно зі статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і частинами другою та третьою статті 34 Конституції України кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними у демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб.

Подібні правові висновки висловлені у постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16 та від 22 лютого 2023 року у справі № 757/39521/20.

Отже, за змістом статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй частиною першою статті 277 ЦК України та відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому ж засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов`язок відшкодувати моральну шкоду.

При цьому для розмежування фактичних тверджень та оціночних суджень необхідно враховувати не лише окремі слова чи словосполучення, а й загальний зміст повідомлення, контекст його поширення, характер використаних мовних конструкцій та сприйняття інформації пересічним читачем.

Аналіз чинного законодавства дає підстави стверджувати про існування презумпції неправдивості відомостей, які завдають шкоди честі, гідності та діловій репутації, а тому обов`язок доведення правдивості такої інформації покладається на особу, яка таку інформацію поширила.

Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 24 грудня 2021 року у справі № 757/9133/18-ц.

В той же час, розглядаючи справи, предметом позову в яких є спростування недостовірної інформації, суди повинні враховувати, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Аналогічна позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18.

Як убачається з матеріалів справи, 26.04.2026 Відповідачем у соціальній мережі, на сторінці у Facebook за посиланням: https://www.facebook.com/gononstopukraine/posts/pfbid0bXFWfPKQzqsWuDWUK q64G3E3fNga33etNPuzHzXtkJSufq7r79ZRJWmkS9iJEF5fl?locale=ru_RU, поширено інформацію в наступних висловлюваннях:

«Аптека 9-1-1» купує репутацію за замовні статті, щоб приховати крадіжку 2 мільярдів з бюджету»

«Як тільки нелегальні схеми діяльності мережі відомих аптек були оприлюднені, їх керівництво почало діяти. Родина Данієлянів, яка тримає мережу аптек 9-1-1, швиденько замовила матеріали про роботу аптек під обстрілами, прикриваючись фармацевтами, які потерпають від горе-управителів, що порушують абсолютно всі вимоги, встановлені законом. Замість відповідей на факти емоційні історії та правильні заголовки. Замість пояснень спроба перевести фокус, однак реальні порушення не приховаєш замовною статтею»

«Їх колега по цеху Рафаєлян, який тримає ТОВ «ТРАНСФАРМ», найняв адвокатів, які вже подали позов про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації, визначивши моральну шкоду у розмірі 433 818,80 грн. Здається, аптечні схематози вже працюють не настільки злагоджено, що керівництво вдалося до методу заробітку через судові тяжби. Бо коли немає чим перекривати факти починається тиск. І це лише підкреслює масштаб проблеми. Особливо коли ціна «репутації» виглядає як калькуляція, а не як принцип»

«Факти значно прозаїчніші. Мережа «Аптека 9-1-1» це 1813 аптек у 23 областях України з часткою ринку близько 10,07% і продажів на рівні 13,7%. За цим стоїть не одна компанія, а десятки юридичних осіб: ТОВ «АПТЕКА 911.ЮА» (43631965), «ПЕРША ФАРМАЦІЯ ПОЛТАВИ» (44279988), «ПЕРША ФАРМАЦІЯ ХАРКІВЩИНИ» (43700059), «ПЕРША ФАРМАЦІЯ ХАРКОВА» (43699940), «ТРЕТЯ ФАРМАЦІЯ ХАРКОВА» (43944869), «ФАРМАЦІЯ ХАРКОВА» (43700078) та інші. У всіх однакові бенефіціари: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Адреси реєстрації співпадають АДРЕСА_1 . Директори ті самі зокрема ОСОБА_3 »

«Формально це різні бізнеси, фактично єдина структура з централізованим управлінням. Єдина торгова інфраструктура, однакові приміщення, спільне обладнання і бренд. Але грошові потоки розкидані по різних юрособах і ФОПах. Це дозволяє не перевищувати податкові ліміти і залишатися на спрощеній системі. Така модель прямо підпадає під ознаки штучного дроблення бізнесу. І вона використовується системно, а не епізодично»

«Далі ще цікавіше. Документальне оформлення продажів ведеться від імені різних суб`єктів, при тому що фактична діяльність єдина. Частина розрахунків проводиться без належної фіскалізації, без відображення повної виручки. Облік товарів ведеться з порушеннями без чіткого підтвердження походження та залишків. Це створює можливість реалізації необлікованої продукції. А значить пряме заниження податкових зобов`язань»

«Окрема схема так звані «ліцензійні договори». Через Представництво «СКІЛ ТРЕЙД СП. З О.О.» (26628138) у 20232024 роках прокручено понад 2 041 469 632,25 грн. Платежі оформлювались як роялті за використання патентів і програм. Але ці об`єкти фактично не застосовувались у діяльності аптек і не мали економічного сенсу. Тобто гроші платились формально без реального змісту операцій»

«Із цієї суми понад 2 007 307 401 грн не були відображені як доходи. Наслідок ймовірне ухилення від податку на прибуток на 361 315 332 грн: 162,5 млн грн у 2023 році та 198,7 млн грн у 2024 році. Частина коштів далі розподілялась між 101 компанією, серед яких щонайменше 26 вже фігурують у кримінальних провадженнях. Це вже не «оптимізація», а класична схема легалізації коштів»

«Але найбільш дивує позиція контролюючих органів. Держлікслужба на чолі з в.о. голови ОСОБА_4 фактично не виконує покладених на неї функцій, обмежуючись, схоже, «кураторством» схем на місцях. У Харкові ситуація показова: ставлениця Короленка Юшко так і не забезпечила проведення жодної перевірки. І якщо такий хаос відбувається на рівні Держлікслужби, виникає логічне питання до Міністра Ляшка: коли МОЗ почне контролювати аптеки, а не дозволяти їм діяти на власний розсуд?»

«За фактами незаконної діяльності мережі аптек 9-1-1 нами було скеровано скаргу до контролюючих органів з чіткими вимогами: провести перевірку ТОВ «АПТЕКА 911.ЮА» (ЄДРПОУ 43631965), ТОВ «ПЕРША ФАРМАЦІЯ ПОЛТАВИ» (44279988), ТОВ «ПЕРША ФАРМАЦІЯ ХАРКІВЩИНИ» (43700059), ТОВ «ПЕРША ФАРМАЦІЯ ХАРКОВА» (43699940), ТОВ «ТРАНСФАРМ-ХАРКІВ» (32676600) щодо повноти нарахування та сплати податку на прибуток і ПДВ, встановити факти штучного дроблення бізнесу з метою застосування спрощеної системи оподаткування, перевірити фінансово-господарські операції з Представництвом «СКІЛ ТРЕЙД СП. З О.О.» за ліцензійними договорами № МК 23-… (2023 рік) та № МК 24-… (2024 рік) на суму понад 2 041 469 632,25 грн на предмет їх фіктивності, встановити причини не відображення у доходах грошових коштів у розмірі 2 007 307 401 грн та ухилення від сплати податку на прибуток на суму 361 315 332 грн»

«Жодні замовні матеріали і позови з «цінником» у 433 тисячі не здатні перекрити масштаб понад 2 мільярди гривень прокручених через фіктивні операції та сотні мільйонів недоплачених податків. Коли бізнес роками маскує єдину структуру під десятки компаній і ганяє гроші через «паперові» договори, це вже не про помилки чи оптимізацію це про свідомо вибудовану схему. Публічний шум може відтермінувати реакцію, але не скасовує факт. І наразі правда за нашими викриттями та реальними цифрами»

Також, 26.04.2026 у месенджері Telegram, Відповідачем у його телеграм-каналі «Рух НОН-СТОП Україна» (https://t.me/gononstopukraine) за посиланням: https://t.me/gononstopukraine/13934 поширено інформацію в наступних висловлюваннях:

«Державний імунітет для аптечного гіганта: чому Держлікслужба ігнорує порушення у мережі «9-1-1»?»

«Держлікслужба у Харківській області підтвердила, що у 20242026 роках не проводила перевірок щодо ТОВ «АПТЕКА911.ЮА» та пов`язаних компаній. Йдеться про цілу групу суб`єктів, які фактично працюють як єдина аптечна мережа»

«Попри масштаб діяльності та вплив на ринок, державний контроль відсутній. Саме це прямо зазначено у відповіді на інформаційний запит»

«Формально мережа складається з десятків окремих компаній, але всі вони мають спільних бенефіціарів, керівництво та адреси. Таке дроблення бізнесу використовується для обходу антимонопольного контролю та створення уявної конкуренції. Насправді ці суб`єкти діють як єдиний центр прийняття рішень. Це дозволяє контролювати значну частину роздрібного фармацевтичного ринку»

«Через цю структуру реалізується узгоджена схема ціноутворення. Компанії синхронно встановлюють закупівельні умови, торговельні націнки та кінцеві ціни на лікарські засоби. У результаті в аптеках однієї мережі формуються однакові або максимально наближені ціни. Фактична конкуренція між такими суб`єктами відсутня, а ціни визначаються не ринком, а внутрішніми домовленостями»

«Окремим інструментом є контроль за асортиментом і обсягами реалізації. Фіксується штучне обмеження продажу лікарських засобів окремих виробників, що дозволяє перерозподіляти попит»

«Це створює можливість просування вигідних позицій і впливу на весь ланцюг постачання. Такі дії мають ознаки антиконкурентних узгоджених практик та зловживання ринковим становищем»

«При цьому виявляються порушення ліцензійних умов: відсутність належної документації, недотримання умов зберігання, проблеми з температурним контролем та якістю препаратів. Але замість перевірок і санкцій повна відсутність реакції з боку держави. Контролюючі органи не проводять нагляд, не фіксують порушення і не застосовують заходів впливу»

«Така бездіяльність дозволяє великому фармацевтичному бізнесу працювати без ризиків і відповідальності».

Судом встановлено, що спірні повідомлення були оприлюднені в соціальній мережі Facebook, у Telegram-каналі громадської організації «НОН-СТОП УКРАЇНА», та перебували у вільному доступі для необмеженого кола осіб, що свідчить про доведення відповідної інформації до відома третіх осіб і підтверджує факт її поширення в розумінні статті 277 Цивільного кодексу України.

При цьому відповідачем не спростовано факту розміщення зазначених матеріалів у власному інформаційному ресурсі, а також не заперечено обставин їх поширення.

Свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10 Конвенції, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї "інформації" чи тих "ідей", які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких "демократичне суспільство" неможливе.

Засоби масової інформації відіграють істотну роль у демократичному суспільстві. І хоча вони не можуть переступати певні межі, зокрема, щодо репутації, прав інших осіб і необхідності запобігання розголошенню конфіденційної інформації, однак їх обов`язком є передавати у спосіб, сумісний із їх обов`язками та відповідальністю, інформацію та ідеї з усіх питань суспільного інтересу, включно з тими, що стосуються правосуддя. Не тільки на них покладається завдання передавати таку інформацію та ідеї; громадськість також має право їх отримувати. Стаття 10 Конвенції захищає не лише суть висвітлених ідей та інформації, але також і форму, в якій вони надаються.

Для того щоб відрізнити фактичне твердження від оціночного судження, необхідно враховувати обставини справи і загальний тон висловлювань (рішення ЄСПЛ "Brasilier v. France", № 71343/01, § 37, 11 квітня 2006 року; "Balaskas v. Greece", № 73087/17, § 58, 05 листопада 2020 року), маючи на увазі, що твердження щодо питань, які становлять суспільний інтерес, можуть на цій підставі становити оціночні судження, а не констатацію фактів (рішення ЄСПЛ "Paturel v. France", № 54968/00, § 37, 22 грудня 2005 року).

ЄСПЛ, розглядаючи подібні справи, перевіряє дотримання балансу між правом, передбаченим статтею 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя), та правом, передбаченим статтею 10 (свобода вираження поглядів) Конвенції.

У таких справах необхідно враховувати дві ключові обставини: 1) ступінь суспільного інтересу до поширеної інформації і 2) ступінь публічності особи, щодо якої поширена інформація.

Значний суспільний інтерес наявний тоді, коли інформація безпосередньо впливає на суспільство значною мірою і суспільство проявляє законний інтерес до цієї інформації (рішення ЄСПЛ "Sunday Times v. the United Kingdom", № 6538/74, § 66, 26 квітня 1979 року), особливо, якщо це стосується добробуту населення (рішення ЄСПЛ "Barthold v. Germany", № 8734/79, § 58, 25 березня 1985 року).

Поширена відповідачем інформація стосується, зокрема, професійної діяльності позивача, яка становить суспільний інтерес, у зв`язку з чим відомості про таку діяльність можуть бути предметом поширення, зокрема через засоби масової інформації, з дотриманням вимог законодавства.

При цьому суд ураховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 12.06.2024 у справі № 487/863/22, щодо необхідності врахування обов`язку особи, яка поширює інформацію, вживати заходів для перевірки її достовірності.

Суд звертає увагу, що право громадської організації збирати, отримувати та поширювати інформацію суспільного значення не виключає необхідності добросовісного ставлення до перевірки відомостей, які стосуються конкретного суб`єкта господарювання (в даному випадку позивача).

Право на вільне вираження поглядів не може тлумачитися як право на безпідставне поширення інформації негативного змісту щодо конкретної юридичної особи без належного підтвердження її достовірності. Особливо неприпустимим є представлення таких тверджень у категоричній формі, як беззаперечних фактів, за відсутності достатніх підстав для їх об`єктивного підтвердження. Реалізація свободи слова має здійснюватися з урахуванням необхідності поваги до прав та законних інтересів інших осіб, зокрема права на захист ділової репутації юридичної особи.

Визначальною ознакою недостовірної інформації є її невідповідність дійсності, що може виявлятися як у повідомленні про неіснуючі події та явища, так і в поданні відомостей про реальні обставини у неповному або перекрученому вигляді.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04 липня 2024 року у справі №910/23597/17.

Суд приймає до уваги, що наведені відповідачем відомості стосовно позивача підкреслюють лише його суб`єктивні доводи, та містять твердження про конкретні факти вчинення позивачем правопорушення.

В той же час, суд приймає до уваги відсутність в матеріалах справи актів відповідних контролюючих органів держави, які за результатами перевірок діяльності Позивача могли б встановити або підтвердити інформацію, розповсюджену Відповідачем. Зокрема, відсутність актів або повідомлення до правоохоронних органів з боку Держлікслужби та її територіальних органів, які здійснюють планові та позапланові перевірки діяльності Позивача у сфері обігу лікарських засобів, про порушення з боку останнього встановлених процедур, які мають ознаки складу злочину.

Суд також ураховує відсутність у матеріалах справи належних доказів, які б підтверджували проведення компетентними органами перевірок діяльності позивача з установленням саме тих порушень, про які повідомляв відповідач, а також відсутність відповідних рішень чи інших документів, що підтверджували б фактичну основу поширених тверджень.

Відповідачем, зі свого боку, не надано актів перевірок, документів контролюючих органів, матеріалів офіційних розслідувань або інших належних доказів, які б підтверджували існування конкретних порушень, про які повідомлялося у публікаціях.

Також Відповідачем не надано належних доказів того, які саме джерела використовувалися для підготовки спірних повідомлень, яким чином перевірялася достовірність відповідних відомостей та які об`єктивні обставини давали підстави викладати їх у категоричній формі.

В той же час, з огляду на документи, приєднані Позивачем до матеріалів справи (журнал та акт перевірки військового обліку Позивача; довідку щодо працівників; відповідь з Харківської обласної військової адміністрації; відповідь з податкової; відповідь з Національної поліції; відповідь з АМКУ, відповідь з Держлікслужби; відповідь з Держпродспоживслужби), суд доходить до висновку, що державними органами не виявлено жодних порушень вимог чинного законодавства України з боку керівництва Позивача під час провадження господарської діяльності підприємства.

Як убачається з матеріалів справи, відповідно до висновку експертів Київського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України № 2605/5052 від 09.09.2026 за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи встановлено, що інформація щодо ТОВ «Аптека911.ЮА» та інших зазначених юридичних осіб має негативний характер і викладена у формі фактичних тверджень.

Дослідивши вказані вище висновок експертів, суд зазначає наступне.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів. Висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, наряду з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом ст. 86 ГПК України.

Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 910/21067/17, від 15.06.2021 у справі № 916/2479/17 та від 16.07.2024 у справі № 910/7328/23. Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблених у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань (ч. 1, 2 ст. 98 ГПК України).

Відповідно до п. 2.1.2 Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, семантико-текстуальною експертизою вирішуються завдання із встановлення змісту понять, лексичного значення слів або словосполучень, використаних у наданих на дослідження текстах або усних повідомленнях (за їх текстовими відтвореннями), їх стилістичної забарвленості, смислового навантаження, характеру інформації, що міститься в них (чи може така інформація розглядатися як образлива, чи містить вона загрозу конкретній особі (особам) тощо), тобто вирішення питань мовленнєвого характеру, не пов`язаних із встановленням фактичних даних про автора. Об`єктом семантико-текстуальної експертизи може бути як текст (промова), так і його (її) фрагменти, окремі висловлювання, слова, написи, текстові відтворення усного мовлення тощо. Якщо постає завдання здійснити семантико-текстуальну експертизу усномовленнєвого повідомлення (промови, висловлювання), то замовник цієї експертизи разом із цифровим (чи аналоговим) записом промови має надати дослівне текстове відтворення її змісту (стенограму), зроблене власними засобами. Питання, поставлені перед експертом, вирішуються ним за допомогою спеціальних знань у галузі лінгвістики на основі загальних і окремих норм мови з використанням посібників, академічних наукових праць, словників, довідників та інших наукових джерел. Експерт у галузі семантико-текстуальної експертизи, не виходячи за межі своїх спеціальних знань (базових та отриманих під час спеціальної підготовки), відповідає на питання про наявність чи відсутність висловлювань, які містять заклики до певних дій (вказується, яких саме дій), погрозу, пропозицію, обіцянку або надання, прийняття, спонукання до надання будь-якої вигоди (вказується, яких саме дій) тощо на основі спеціальних знань у галузі мовознавства. Висновок експерта за результатами таких досліджень не є правовою кваліфікацією, а є констатацією об`єктивного змісту тексту з позиції спеціальних знань у галузі семантико-текстуальних експертних досліджень.

Як убачається з висновків експертизи, експертами встановлено, що:

- наявна в об`єктивному змісті наданих на дослідження матеріалів інформація відносно ТОВ "Аптека911.ЮА" та інших зазначених у висновку юридичних осіб є негативною та за об`єктивним змістом стосується якості фармакологічної продукції, ухилення від сплати податків, порушення економічної конкуренції та ухилення від мобілізації;

- за наявними лінгвальними ознаками та наявним об`єктивним змістом наведена у досліджуваних публікаціях негативнооцінна інформація виражена автором у формі фактичних тверджень, що передають негативну семантику;

- наявна в об`єктивному змісті наданих на дослідження матеріалів інформація є такою, що принижує ділову репутацію ТОВ "Аптека911.ЮА" та інших зазначених у висновку юридичних осіб.

Вказані висновки складено у відповідності до норм чинного законодавства України, експерти Київського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України Гуменьський О.А. та ОСОБА_5 були повідомлені про настання кримінальної відповідальності в порядку ст. 384 КК України, про що свідчать їх підписи у висновку експертів, а тому суд вважає вказаний висновок експертизи належними та допустимим доказом у даній справі.

Суд враховує, що експертами у висновку встановлено фактичний характер спірних висловлювань відповідача, які містять повідомлення про конкретні обставини дійсності та характеризуються негативною семантикою стосовно Позивача. При цьому висновок експертів оцінюється судом не як самостійне встановлення юридичного факту недостовірності інформації чи порушення ділової репутації, а як доказ, що містить результати дослідження мовних і змістових характеристик спірних висловлювань, проведеного із застосуванням спеціальних знань у галузі лінгвістики.

Визначаючи достовірність спірної інформації, суд виходить із того, що недостовірною є інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності, є неповними чи перекрученими.

Такий підхід відображений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 910/16360/17.

Відповідно до статей 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням установлених у справі обставин та наданих сторонами доказів суд доходить висновку про наявність у діях Відповідача всіх необхідних елементів складу правопорушення, пов`язаного з поширенням недостовірної інформації, що порочить ділову репутацію Позивача, з огляду на таке:

1. Спірну інформацію було поширено шляхом її оприлюднення у відповідних публікаціях, доступних для ознайомлення невизначеному колу осіб.

2. Зміст поширеної інформації безпосередньо стосується конкретної юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека911.ЮА», що дає змогу однозначно ідентифікувати Позивача як особу, якої стосуються відповідні твердження.

3. Відповідачем не надано належних доказів на підтвердження викладених ним тверджень щодо порушення Позивачем вимог чинного законодавства, так само як і не наведено інших об`єктивних даних, які б підтверджували достовірність поширеної інформації.

4. Поширення вищезазначеної інформації порушило особисте немайнове право Позивача - право на недоторканість ділової репутації.

Враховуючи встановлені фактичні обставини та надану їм правову оцінку, суд вважає, що Позивачем доведено наявність усіх передбачених законодавством передумов для захисту його ділової репутації, тоді як сукупність доказів у справі підтверджує факт поширення Відповідачем недостовірної інформації про Позивача та порушення цим його особистих немайнових прав.

Дослідивши зміст спірних публікацій відповідача, оцінивши характер викладених у них відомостей, спосіб їх подання та контекст поширення, суд доходить висновку, що відповідна інформація містить твердження про конкретні обставини діяльності Позивача, які сприймаються як повідомлення про факти, а не як суб`єктивна оцінка чи особиста думка автора. При цьому наведені твердження мають негативне забарвлення, стосуються безпосередньо Позивача, не знайшли належного підтвердження та за своїм змістом об`єктивно здатні сформувати у третіх осіб негативне уявлення про його діяльність, ділові якості та надійність як суб`єкта господарювання.

Отже, поширені Відповідачем відомості не можуть розглядатися виключно як реалізація права на свободу вираження поглядів, оскільки таке право не звільняє особу від обов`язку дотримуватися балансу між свободою поширення інформації та правом інших осіб на захист їхньої репутації. Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 10.04.2019 у справі № 398/4136/15-ц (провадження № 61-38478св18).

Суд також бере до уваги, що поширення зазначеної інформації у відкритому Telegram-каналі та в соціальній мережі Facebook забезпечило можливість ознайомлення з нею невизначеного кола осіб, що з огляду на зміст повідомлень було об`єктивно здатне сформувати негативне уявлення про діяльність Позивача, поставити під сумнів законність здійснення ним господарської діяльності та негативно вплинути на його ділову репутацію.

Оцінивши кожен із поданих сторонами доказів з погляду його належності, допустимості та достовірності, а також перевіривши достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд, керуючись внутрішнім переконанням, сформованим у результаті всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження матеріалів справи, встановив наявність обставин, які підтверджують поширення Відповідачем недостовірної інформації про Позивача та порушення внаслідок цього його особистого немайнового права на недоторканність ділової репутації.

За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині визнання недостовірною та такою, що порушує право на недоторканність ділової репутації Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека911.ЮА», інформації, поширеної Громадською організацією «НОН-СТОП УКРАЇНА» 26.04.2026 у мережі Facebook за посиланням: https://www.facebook.com/gononstopukraine/posts/pfbid0bXFWfPKQzqsW uDWUKq64G3E3fNga33etNPuzHzXtkJSufq7r79ZRJWmkS9iJEF5fl?locale=ru_RU, а також інформації, поширеної ІНФОРМАЦІЯ_1 цією ж громадською організацією у мессенджері Telegram за посиланням: https://t.me/gononstopukraine/13934, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Постановою Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" передбачено, що за загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документу тощо).

Відповідно до ст. 94, 277 ЦК України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Відповідно до пункту 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" (надалі - Постанова Пленуму № 1), спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.

Позивач обрав спростування недостовірної інформації як один зі способів захисту свого порушеного права.

Оскільки судом встановлено, що інформація, поширена Відповідачем Громадською організацією «НОН-СТОП УКРАЇНА» у месенджері Telegram за посиланням https://t.me/gononstopukraine/13544, була викладена у стверджувальній формі, як повідомлення про встановлений факт, та є недостовірною, то така інформація повинна бути спростованою Відповідачем у спосіб, найбільш близький до способу її поширення, шляхом вилучення з загального доступу інформаційний матеріал, розміщений на інформаційних ресурсах Громадської організації «НОН-СТОП УКРАЇНА» в мережі Інтернет, а саме у мессенджері Telegram за посиланням: https://t.me/gononstopukraine/13934, у соціальній мережі Facebook за посиланням: https://www.facebook.com/gononstopukraine/posts/pfbid0bXFWfPKQzqsW uDWUKq64G3E3fNga33etNPuzHzXtkJSufq7r79ZRJWmkS9iJEF5fl?locale=ru_RU, та спростувати недостовірну інформацію, шляхом опублікування рішенням суду у справі на інформаційних ресурсах Громадської організації «НОН-СТОП УКРАЇНА» в мережі Інтернет, а саме у мережі Facebook, мессенджері Telegram.

Зазначені дії Відповідач зобов`язаний вчинити протягом десяти днів із дня набрання рішенням суду законної сили.

Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди в сумі 1 000 000,00 грн суд зазначає таке.

У відповідності до статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином обов`язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

В силу приписів статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відшкодування майнової шкоди за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

За загальним правилом, зобов`язання з відшкодування шкоди (майнової та немайнової) є прямим наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб`єктивних особистих немайнових і майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин. При цьому одне і те ж правопорушення може призводити до негативних наслідків як у майновій, так і немайновій сферах, тобто виступати підставою для відшкодування майнової та моральної шкоди одночасно.

Отже, оцінюючи заявлені ТОВ «Аптека911.ЮА» в межах даного позову вимоги в частині стягнення з ГО «НОН СТОП» моральної шкоди в сумі 1 000 000,00 грн, в обґрунтування розміру якої позивач посилається на достатність вказаної суми для розумного задоволення потреб товариства на локалізацію негативних наслідків порушення ГО «НОН СТОП» його права на ефективний засіб правового захисту, суд зазначає, що приписами статті 23 Цивільного кодексу України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв`язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Наразі, чинне законодавство не містить вичерпного переліку обставин, за яких суб`єкт господарювання може вважати, що йому заподіяно моральну шкоду, позаяк визначення змісту ділової репутації залежить від природи її суб`єкта. Ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування, торговельних марок та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг.

Відповідно до ст. 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

В силу статті 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації. Способами захисту ділової репутації може бути вимога про відшкодування збитків та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної такими порушеннями юридичній особі. Зазначені вимоги розглядаються відповідно до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди.

Визначення терміну "ділова репутація" наведено у пункті 26 частини першої статті 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12.07.2001 року №2664-III (зі змінами та доповненнями), за змістом якої діловою репутацією є сукупність зібраної Регулятором документально підтвердженої інформації про фізичну або юридичну особу, що дає можливість зробити висновок про відповідність її діяльності вимогам законодавства, діловій практиці та професійній етиці, а також відомості про професійні та управлінські здібності фізичної особи.

Приниженням ділової репутації суб`єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності, у зв`язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів.

В частині третій статті 23 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При цьому, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування (частина 4 статті 23 Цивільного кодексу України).

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб (частина 3 статті 23 Цивільного кодексу України).

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 09.06.2022 року у справі № 910/4014/16, при визначенні розміру моральної шкоди слід виходити із засад справедливості, добросовісності та розумності. При цьому визначений розмір грошового відшкодування має бути співмірний із заподіяною шкодою. Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу іміджу, престижу та підриву довіри до юридичної особи.

Поряд із цим, вирішуючи питання про розмір моральної шкоди, що належить до відшкодування, суд наголошує, що моральна шкода не може бути засобом отримання доходу, та звертає увагу на рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2001 року у справі "Перна проти Італії", від 09 лютого 2007 року у справі "Білуха проти України" в яких зазначено, що в окремих випадках визнання судом порушення саме по собі становить достатньо справедливу сатисфакцію за моральну шкоду, завдану особі.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Разом з цим, звертаючись з вимогою про відшкодування моральної шкоди позивач не надав суду жодних доказів, які б свідчили про факт заподіяння позивачеві моральних страждань або втрат немайнового характеру, тобто ТОВ «Аптека911.ЮА» обґрунтовує свої вимоги винятково оціночними судженнями та не надає ані доказів заподіяння йому шкоди, ані фактичного підтвердження цього факту у встановленому законодавством порядку.

Окрім цього, позивачем не надано суду розрахунку заявленої ним до стягнення суми немайнової (моральної) шкоди та не зазначено, з яких критеріїв він виходив, заявляючи вимогу про стягнення саме 1 000 000,00 грн, а також не надано доказів розумності і справедливості визначеного ним розміру відшкодування немайнової (моральної) шкоди. В свою чергу, суд позбавлений можливості перевірити твердження позивача з огляду на відсутність будь-яких обґрунтувань та доказів в цій частині позову.

Крім того, з поданих позивачем доказів судом не встановлено, що вислови вплинули на звичайну господарську діяльність позивача, призвела до втрат немайнового характеру (порушила його звичайні зв`язки, обмежила ділову активність, принизила ділову репутацію тощо).

Таким чином, враховуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека911.ЮА» про стягнення 1 000 000,00 грн. моральної шкоди є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до приписів ч.ч.1,2,5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим, ухвалюватись у відповідності до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права та на підставі повно та всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом та з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя має ґрунтуватись на повному з`ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статтею 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, пункт 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, пункт 36, від 01 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, пункт 30, від 27 вересня 2001 року).

З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Суд, відповідно до свого права, передбаченого у статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладає на відповідача відшкодування позивачу суми судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 1-5, 10-13, 20, 41-46, 49, 73-80, 86, 123, 129, 194-196, 201, 208-210, 217-220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недостовірною та такою, що порушує право на недоторканність ділової репутації Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека911.ЮА", інформацію, поширену Громадською організацією «НОН-СТОП УКРАЇНА»:

26.04.2026 у мережі Facebook за посиланням: https://www.facebook.com/gononstopukraine/posts/pfbid0bXFWfPKQzqsWuDWUKq64G3E3fNga33etNPuzHzXtkJSufq7r79ZRJWmkS9iJEF5fl?locale=ru_RU наступного змісту:

«Аптека 9-1-1» купує репутацію за замовні статті, щоб приховати крадіжку 2 мільярдів з бюджету»

«Здається, аптечні схематози вже працюють не настільки злагоджено, що керівництво вдалося до методу заробітку через судові тяжби. Бо коли немає чим перекривати факти починається тиск. І це лише підкреслює масштаб проблеми. Особливо коли ціна «репутації» виглядає як калькуляція, а не як принцип»

«Формально це різні бізнеси, фактично єдина структура з централізованим управлінням. Єдина торгова інфраструктура, однакові приміщення, спільне обладнання і бренд. Але грошові потоки розкидані по різних юрособах і ФОПах. Це дозволяє не перевищувати податкові ліміти і залишатися на спрощеній системі. Така модель прямо підпадає під ознаки штучного дроблення бізнесу. І вона використовується системно, а не епізодично.»

«Далі ще цікавіше. Документальне оформлення продажів ведеться від імені різних суб`єктів, при тому що фактична діяльність єдина. Частина розрахунків проводиться без належної фіскалізації, без відображення повної виручки. Облік товарів ведеться з порушеннями без чіткого підтвердження походження та залишків. Це створює можливість реалізації необлікованої продукції. А значить пряме заниження податкових зобов`язань»

«Окрема схема так звані «ліцензійні договори». Через Представництво «СКІЛ ТРЕЙД СП. З О.О.» (26628138) у 2023 2024 роках прокручено понад 2 041 469 632,25 грн. Платежі оформлювались як роялті за використання патентів і програм. Але ці об`єкти фактично не застосовувались у діяльності аптек і не мали економічного сенсу. Тобто гроші платились формально без реального змісту операцій»

«Із цієї суми понад 2 007 307 401 грн не були відображені як доходи. Наслідок ймовірне ухилення від податку на прибуток на 361 315 332 грн: 162,5 млн грн у 2023 році та 198,7 млн грн у 2024 році. Частина коштів далі розподілялась між 101 компанією, серед яких щонайменше 26 вже фігурують у кримінальних провадженнях. Це вже не «оптимізація», а класична схема легалізації коштів»

«Жодні замовні матеріали і позови з «цінником» у 433 тисячі не здатні перекрити масштаб понад 2 мільярди гривень прокручених через фіктивні операції та сотні мільйонів недоплачених податків»

«Коли бізнес роками маскує єдину структуру під десятки компаній і ганяє гроші через «паперові» договори, це вже не про помилки чи оптимізацію це про свідомо вибудовану схему. Публічний шум може відтермінувати реакцію, але не скасовує факт. І наразі правда за нашими викриттями та реальними цифрами»;

26.04.2026 у мессенджері Telegram за посиланням: https://t.me/gononstopukraine/13934 наступного змісту:

«Державний імунітет для аптечного гіганта: чому Держлікслужба ігнорує порушення у мережі « 9-1-1»?»

«Формально мережа складається з десятків окремих компаній, але всі вони мають спільних бенефіціарів, керівництво та адреси. Таке дроблення бізнесу використовується для обходу антимонопольного контролю та створення уявної конкуренції. Насправді ці суб`єкти діють як єдиний центр прийняття рішень. Це дозволяє контролювати значну частину роздрібного фармацевтичного ринку.»

«Окремим інструментом є контроль за асортиментом і обсягами реалізації. Фіксується штучне обмеження продажу лікарських засобів окремих виробників, що дозволяє перерозподіляти попит. Це створює можливість просування вигідних позицій і впливу на весь ланцюг постачання. Такі дії мають ознаки антиконкурентних узгоджених практик та зловживання ринковим становищем.»

«При цьому виявляються порушення ліцензійних умов: відсутність належної документації, недотримання умов зберігання, проблеми з температурним контролем та якістю препаратів».

2. Зобов`язати Громадську організацію «НОН-СТОП УКРАЇНА» у десятиденний строк з дня набрання законної сили рішенням суду вилучити з загального доступу інформаційний матеріал, розміщений на інформаційних ресурсах Громадської організації «НОН-СТОП УКРАЇНА» в мережі Інтернет, а саме:

- у мережі Facebook за посиланням: https://www.facebook.com/gononstopukraine/posts/pfbid0bXFWfPKQzqsW uDWUKq64G3E3fNga33etNPuzHzXtkJSufq7r79ZRJWmkS9iJEF5fl?locale=ru_RU;

- у мессенджері Telegram за посиланням: https://t.me/gononstopukraine/13934.

3. Зобов`язати Громадську організацію «НОН-СТОП УКРАЇНА» у десятиденний строк з дня набрання законної сили рішенням суду спростувати недостовірну інформацію у наступний спосіб:

- опублікувати рішенням суду у справі на інформаційних ресурсах Громадської організації «НОН-СТОП УКРАЇНА» в мережі Інтернет, а саме у мережі Facebook, мессенджері Telegram.

Стягнути з Громадської організації "НОН-СТОП УКРАЇНА" (Україна, 61003, місто Харків, пров. Банний, будинок 1, квартира 32, ЄДРПОУ 45775786) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека911.ЮА" (Україна, 61038, Харківська область, місто Харків, В`ЇЗД БІЛОСТОЦЬКИЙ, будинок 3, ЄДРПОУ 43631965) судовий збір у розмірі 7 987,20 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "17" листопада 2026 р.

СуддяВ.С. Юрченко

Часті запитання

Який тип судового документу № 141538988 ?

Документ № 141538988 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141538988 ?

Дата ухвалення - 09.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141538988 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141538988 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141538988, Господарський суд Харківської області

Судове рішення № 141538988, Господарський суд Харківської області було прийнято 09.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.

Судове рішення № 141538988 відноситься до справи № 922/1604/26

Це рішення відноситься до справи № 922/1604/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141538987
Наступний документ : 141538989