Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41
_______________
УХВАЛА
13 листопада 2026 рокум. ХарківСправа № 922/2154/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ємельянової О.О.
при секретарі судового засідання Малихіній М.П.
розглянувши матеріали справи у підготовчому засіданні
за позовомКерівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області (61191, м. Харків, вул. Тепловозна, 8) в інтересах держави в особі позивача Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7)довідповідача Фізичної особи - підприємця Зайцева Євгена Костянтиновича ( АДРЕСА_1 ), відповідача 2 Комунального підприємства "Комбінат дитячого харчування" (61001, м. Харків, пр-т. Аерокосмічний, 41б)провизнання недійсними додаткових угод та стягнення 3 626 931,64 грн.за участю представників сторін:
позивача: Замніус М.В.;
відповідача 1: Бєзаєв А.А.;
відповідача 2: Чудовський Д.О.;
прокурора: Ковальова І.І.
ВСТАНОВИВ:
16.06.2026 року керівник Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі позивача Харківської міської ради звернувся до Господарського суду Харківської області із позовом до відповідача 1 Фізичної особи - підприємця Зайцева Євгена Костянтиновича, відповідача 2 Комунального підприємства "Комбінат дитячого харчування" про:
- визнання недійсною додаткову угоду № 2 від 05.06.2024 року до договору про закупівлю товару № 14-к від 27.03.2024, укладену між комунальним підприємством «Комбінат дитячого харчування» та фізичною особою-підприємцем Зайцевим Євгеном Костянтиновичем;
- визнання недійсною додаткову угоду № 3 від 09.09.2024 року до договору про закупівлю товару № 14-к від 27.03.2024, укладену між комунальним підприємством «Комбінат дитячого харчування» та фізичною особою-підприємцем Зайцевим Євгеном Костянтиновичем.
- стягнення на користь Харківської міської ради грошових коштів у сумі 3 626 931,64 грн.
Також, до стягнення заявлені судові витрати.
Ухвалою суду від 22.06.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 08 липня 2026 року о 13:15 год.
06.07.2026 року від відповідача 2 Комунального підприємства "Комбінат дитячого харчування" через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 16405/26) про призначення судово-економічної експертизи.
06.07.2026 року від відповідача 2 Комунального підприємства "Комбінат дитячого харчування" через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 16404/26) про зупинення провадження у справ.
Ухвалою суду від 07.07.2026 року клопотання (вх. № 16405/26 від 06.07.2026 року) відповідача 2 про призначення судово-економічної експертизи та клопотання (вх. № 16404/26 від 06.07.2026 року) відповідача 2 про зупинення провадження у справі - повернуто без розгляду. Судом роз`яснено відповідачу 2, що оскільки клопотання (вх. № 16405/26 від 06.07.2026 року) про призначення судово-економічної експертизи, клопотання (вх. № 16404/26 від 06.07.2026 року) про зупинення провадження у справі та додані до них документи були подані до Господарського суду Харківської області в електронному вигляді, суд не здійснює повернення роздрукованих документів у паперовому вигляді відповідачу 2.
06.07.2026 року від відповідача 2 Комунального підприємства "Комбінат дитячого харчування" через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 16397/26).
08.07.2026 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 16622/26) про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвалою суд від 08.07.2026 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом відкладено заяву (вх. № 16622/26 від 08.07.2027 року) про залишення позовної заяви без розгляду до наступного судового засідання для надання часу сторонам щодо надання пояснень з приводу вказаної заяви.
Ухвалою суду від 08.07.2026 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом відповідно до вимог частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України за власної ініціативи продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів, про що постановляє ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою суд від 08.07.2026 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом у підготовчому засіданні оголошено перерву 12 серпня 2026 року о(б) 11:40 год.
10.07.2026 року від прокурора через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 16926/26).
10.07.2026 року від прокурора через канцелярію суду надійшли заперечення (вх. № 16928/26).
14.07.2026 року від позивача через канцелярію суд надійшли додаткові пояснення (вх. № 17139/26).
14.07.2026 року від прокурора через канцелярію суду надійшли заперечення (вх. 17162/26).
15.07.2026 року від відповідача 1 через канцелярію суду надійшло клопотання про надання доступу до матеріалів справи (вх. №17316/26).
28.07.2026 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 18306/26) про відмову від позову.
30.07.2026 року від відповідача 1 через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 18678/26) про зупинення провадження у справі.
30.07.2026 року від відповідача 1 через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 18679/26).
03.08.2026 року від відповідача 2 через канцелярію суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (вх. № 18898/26).
03.08.2026 року від відповідача 2 через канцелярію суду надійшло клопотання про призначення судово-економічної експертизи (вх. № 18904/26).
05.08.2026 року від прокурора через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 19091/26).
07.08.2026 року від прокурора через канцелярію суду надійшли заперечення на клопотання представника відповідача про призначення судово-економічної експертизи (вх. № 19303/26), у якому останній, просить суд, відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача КП «Комбінат дитячого харчування» Чудовського Д.О. про призначення судово - економічної експертизи у справі № 922/2154/26.
11.08.2026 року від прокурора через канцелярію суду надійшло заперечення на клопотання представника відповідача про зупинення (вх. № 19573/26).
11.08.2026 року від прокурора через канцелярію суду надійшло заперечення на клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі (вх. № 19575/26).
11.08.2026 року від прокурора через канцелярію суду надійшли пояснення (вх. № 19576/26).
Ухвалою суду від 12.08.2026 року у задоволенні клопотання (вх. № 18904/26 від 03.08.2026 року) відмовлено.
Ухвалою суду від 12.08.2026 року, яку занесено до протоколу судового засідання, вищевказані документи, судом у підготовчому засіданні оголошено перерву до 02 вересня 2026 року о(б) 11:00 год.
17.08.2026 року від позивача через канцелярію суду надійшли додаткові пояснення (вх. № 20063/26).
17.08.2026 року від позивача через канцелярію суду надійшли додаткові пояснення (вх. № 20070/26).
Ухвалою суду від 02.09.2026 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом у підготовчому засіданні у справі оголошено перерву до 04 вересня 2026 року о(б) 12:10 год. Явку учасників справи у судове засідання визнано не обов`язковою.
Ухвалою суду від 04.09.2026 року у задоволенні заяви (вх. № 18306 від 28.07.2026 року) Харківської міської ради про відмову від позову відмовлено. У задоволенні заяви (вх. № 1662 від 08.07.2026 року) Харківської міської ради про залишення позову без розгляду відмовлено. Задоволено клопотання (вх .№ 18678 від 30.07.2026 року) Фізичної особи - підприємця Зайцева Євгена Костянтиновича та клопотання (вх. № 18898 від 03.08.2026 року) Комунального підприємства "Комбінат дитячого харчування" про зупинення провадження у справі. Зупинено провадження № 922/2154/26 за позовною заявою Слобідської окружної прокуратура міста Харкова Харківської області, поданої в інтересах держави, в особі Харківської міської ради до фізично особи підприємця Зайцева Євгена Костянтиновича та Комунального підприємства "Комбінат дитячого харчування" про визнання додаткових угод недійсними та стягнення коштів до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-78/2026 (178/26) за конституційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Зобов`язано учасників справи повідомити суд про усунення підстав, що зумовили зупинення провадження у справі.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.10.2026 року апеляційну скаргу Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області на ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.09.2026 року (повний текст підписано 08.09.2026 року) у справі №922/2154/26 задоволено. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.09.2026 року (повний текст підписано 08.09.2026 року) у справі №922/2154/26 скасовано в частині задоволення клопотання (вх. № 18678 від 30.07.2026 року) Фізичної особи - підприємця Зайцева Євгена Костянтиновича та клопотання (вх. № 18898 від 03.08.2026 року) Комунального підприємства "Комбінат дитячого харчування" про зупинення провадження у справі - задоволено та зупинено провадження № 922/2154/26 за позовною заявою Слобідської окружної прокуратура міста Харкова Харківської області, поданої в інтересах держави, в особі Харківської міської ради до фізично особи підприємця Зайцева Євгена Костянтиновича та Комунального підприємства "Комбінат дитячого харчування" про визнання додаткових угод недійсними та стягнення коштів до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-78/2026 (178/26) за конституційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та зупинення провадження у справі №922/2154/26. У задоволені клопотань Фізичної особи - підприємця Зайцева Євгена Костянтиновича, м. Харків (вх. № 18678/26) та Комунального підприємства "Комбінат дитячого харчування», м. Харків (вх. № 18898/26) про зупинення провадження у справі № 922/2154/26 за позовом ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до АТ «Лубнигаз» про стягнення 311 415 920,42 грн. заборгованості за Типовим договором постачання природного газу постачальником «останньої надії» до набрання законної сили остаточним судовим рішенням у справі №640/34767/21 за позовною заявою Слобідської окружної прокуратура міста Харкова Харківської
21.10.2026 року матеріали справи №922/2154/26 повернуті до Господарського суду Харківської області.
Ухвалою суду від 26.10.2026 року провадження у справі № 922/2154/26 поновлено. Призначено підготовче засідання у справі на 28 жовтня 2026 року о 14:40 год.
Ухвалою суду від 28.10.2026 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом у підготовчому засіданні оголошено перерву до 11 листопада 2026 року. Також, судом задоволено усне клопотання відповідача 1 від 28.10.2026 року про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 11.11.2026 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом у підготовчому засіданні оголошено перерву до 13 листопада 2026 року о(б) 15:00 год.
13.11.2026 року від прокурора через канцелярію суду надійшли додаткові пояснення (вх .№ 28033/26).
Також, прокурор у судовому засіданні 13.11.2026 року заявлено усне клопотання щодо допущеної у наданих до суду 13.11.2026 року письмових пояснень описки.
Ухвалою суду від 13.11.2026 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом прийнято до розгляду надані прокурором пояснення (із урахуванням усного клопотання про допущену описку), та долучено до матеріалів справи.
Присутній у підготовчому засіданні уповноважений представник позивача надав усні пояснення.
Присутній у підготовчому засіданні прокурор надав усні заперечення щодо клопотань відповідача 1 та відповідача 2 про залишення позову без розгляду та просив суд, відмовити у їх задоволенні.
Присутні у підготовчому засіданні уповноважені представники відповідача 1 та відповідача 2 надали усні пояснення щодо заявлених клопотань про залишення позову без розгляду, та просили суд їх задовольнити. Також, послались на постанови Верховного Суду від 10.06.2026 року у справі № 910/403/26 та від 01.10.2026 року у справі № 910/6143/26.
Судом у підготовчому засіданні 13.11.2026 року оголошено ухвалу скорочену (вступну та резолютивну) частини.
Суд, дослідивши матеріали справи, та клопотання відповідача 2 викладеного у наданому до суду відзиві на позовну заяву (вх. № 16397 від 06.07.2026 року) та клопотання відповідача 1 викладеного у наданому до суду відзиві на позовну заяву (вх. № 18679 від 30.07.2026 року) про залишення позову без розгляду, із урахуванням наданих пояснень та заперечень присутніх у судовому засіданні уповноважених представників сторін, зазначає наступне.
В обґрунтування клопотання викладеного у наданому до суду відзиві на позовну заяву (вх. № 18679 від 30.07.2026 року) про залишення позову без розгляду (а.с. 225-235), відповідача 1 зокрема зазначає, що прокуратура, звертаючись із позовом в інтересах Харківської міської ради, обґрунтовує необхідність такого звернення бездіяльністю Харківської міської ради та необхідністю захисту інтересів держави та територіальної громади у даній справі, та посилається на рішення Конституційного Суду України, у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Рейнір Бізнес Груп щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України „Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (щодо представництва прокурором інтересів держави в суді) від 3 грудня 2025 року (Справа № 3-28/2024(59/24)).
За твердженнями відповідача 1, разом із відсутністю у позовній заяві будь-якої аргументації зі сторони заявника щодо виключності випадку необхідності представництва інтересів Харківської міської ради, підтверджують ту обставину, що Харківська обласна прокуратура не має жодних правових підстав для представництва інтересів Харківської міської ради у даній справі.
Тому, на думку відповідача 1 неконституційність окремих приписів абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону України „Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року та втрата ними чинності лише 01.01.2027 року не є перешкодою для застосування судом, що розглядає справу, конституційної норми пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України, в частині визначення судом виключності випадку представництва інтересів держави органом прокуратури, а відтак, у прокуратури відсутні підстави для представництва інтересів держави у даній справі.
В обґрунтування клопотання викладеного у наданому до суду відзиві на позовну заяву (вх. № 16397 від 06.07.2026 року) про залишення позову без розгляду (а.с. 91-115), відповідача 2 зокрема зазначає, що Слобідською окружною прокуратурою міста Харкова Харківської області недоведені правові підстави для здійснення представництва інтересів Харківської міської ради у справі № 922/2154/26, а саме виключність випадку необхідності подання позову у даній справі, оскільки Конституційний Суд України ухвалив визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України „Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави у суді у зв`язку із нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Дана норма втрачає чинність з 01.01.2027 року. З огляду на норми Конституції України та Закону України «Про прокуратуру», прокурор, до 01.01.2027 року, у кожній справі має довести суду, що наявні усі підстави у сукупності для представництва інтересів держави, а тому, на думку останнього, сам лише попередній аналіз відкритих даних з Єдиного державного реєстру судових рішень, тобто таких, які є публічними та загальнодоступними, а отже не вимагають окремого підтвердження у суді, дозволяють прийти до висновку, що органами прокуратури Харківської області у 2025-2026 роках ініційовано десятки справ щодо визнання додаткових угод недійсними до договорів, укладених в результаті проведених публічних закупівель, у відповідності до ЗУ «Про публічні закупівлі», тому і у даній справі, спір не є винятковим, а є типовим за своєю юридичною природою обставинах, а отже в силу приписів пункту 3 частини 1 статті 131- 1 Конституції України органом прокуратури у належний спосіб не доведені обставини для представництва інтересів Харківської міської ради.
У наданих до суду письмових поясненнях (вх. № 28033/26 від 13.11.2026 року) із урахуванням усного клопотання від 13.11.2026 року про описку, прокурор зокрема зазначив, що звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуванні порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом «розумного» строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу, а тому, як наполягає прокурор, бездіяльністю компетентного органу щодо захисту прав та інтересів держави чи територіальної громади є невжиття ним заходів для такого захисту протягом розумного строку після того, як йому стало або повинно було стати відомо про можливе порушення зазначених прав або інтересів. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статті 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Щодо позиції викладеної у рішенні Конституційного Суду України, прокурор зазначає, необхідність подання позову у даному випадку зумовлена потребою якнайшвидшого стягнення з відповідачів коштів до бюджету з метою їх подальшого раціонального та ефективного використання. Завдяки чіткому та ефективному функціонуванню бюджетної сфери забезпечуватиметься й належне фінансування господарської та соціальної сфери, зокрема, своєчасно виплачуватиметься заробітна плата, пенсії, стипендії та інші платежі, бюджетні кошти використовуватимуться за цільовим призначенням. Тільки належне дотримання всіма учасниками бюджетних відносин законодавчих норм та своєчасне поновлення порушених державних інтересів у цій сфері сприятиме ефективному функціонуванню усієї бюджетної системи України.
Порушення інтересів держави полягає у незаконному укладенні додаткових угод до договору № 14-К від 27.03.2024 року, що, у свою чергу, призвело до неправомірної зміни істотних умов договору та підвищення ціни за одиницю товару, безпідставного витрачання бюджетних коштів. Такі дії створюють загрозу фінансово-економічній безпеці держави, порушують порядок проведення публічних закупівель, порушують принципи максимальної економії, ефективності та добросовісної конкуренції, надають підстави для корупційних проявів, атому, аналіз характеру порушення інтересів держави в спірних правовідносинах свідчить про наявність виключного випадку для звернення прокурора із цим позовом. У вказаних спірних правовідносинах лише прокурор є єдиним суб`єктом, який від імені держави та на захист її інтересів уповноважений вжити заходів, спрямованих до звернення із позовом до суду з метою повернення до бюджету грошових коштів. Такі обставини беззаперечно свідчать про наявність виключних підстав, передбачених положеннями статті 23 Закону України «Про прокуратуру», для звернення із цією позовною заявою до Господарського суду Харківської області.
При цьому, на думку прокурора, останнім було дотримано вимоги абзацу 2 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо попереднього, до звернення до суду, повідомлення уповноваженого органу про наявність порушень інтересів держави, атому, вказані обставини відповідно до статті 1311 Конституції України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру» свідчать про наявність у прокурора права та можливості представляти інтереси держави в суді шляхом подачі відповідного позову.
Щодо посилань представника відповідача на постанови Верховного Суду від 10.06.2026 року у справі № 910/403/26 та від 01.10.2026 року у справі № 910/6143/26 прокурором зокрема зазначено, що прокурор не заперечує правової позиції Верховного Суду щодо необхідності обґрунтування саме виключного випадку представництва інтересів держави, який не може ототожнюватися лише з наявністю порушеного інтересу держави або фактом бездіяльності компетентного органу. Водночас правові висновки Верховного Суду мають застосовуватися із урахуванням конкретних обставин справи, змісту позовної заяви та наведених у ній підстав представництва. У цій справі прокурором ще на момент звернення до суду наведено обставини, які, у їх сукупності, свідчать про наявність підстав для прокурорського втручання: встановлення порушень під час використання бюджетних коштів, визначення компетентного органу, попереднє повідомлення цього органу, надання йому можливості самостійного захисту та відсутність відповідного реагування, у тому числі з огляду на позицію міської ради про невизнання порушення власних інтересів. Таким чином, доводи представника відповідача фактично зводяться до незгоди з оцінкою прокурором наявності підстав для представництва, однак самі по собі посилання на правові висновки Верховного Суду не спростовують обставин, наведених у позовній заяві та попередніх запереченнях прокурора.
Крім того, прокурор визначив Харківську міську раду позивачем не довільно, а з урахуванням її статусу засновника комунального підприємства, повноважень щодо управління комунальним майном та контролю за використанням коштів підприємства. Саме тому прокурор виходив із необхідності захисту інтересів територіальної громади в особі відповідного органу місцевого самоврядування. Отже, підстави для представництва прокурором інтересів держави були наведені в позовній заяві, а не сформульовані вперше під час судового розгляду.
Суд, дослідивши матеріали справи, заяву позивача, заслухавши присутнього у підготовчому засіданні прокурора, дійшов до висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про залишення позову без розгляду з огляду на наступне.
Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".
Відповідно до абзацу 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
Аналіз частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: - якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; - у разі відсутності такого органу.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Аналогічна правова позицію викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №806/1000/17 та від 20.09.2018 року у справі №924/1237/17.
Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.
Суд зобов`язаний дослідити: чи знав відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.
Обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави.
При цьому саме лише посилання у позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження із захисту державних інтересів, без доведення цього відповідними доказами, не є достатнім для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абзацу 2 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Як вбачається із матеріалів справи, прокурор на підставі частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює орган місцевого самоврядування, направила на адресу Харківської міської ради листи за №54-111301вих-26 від 03.03.2026 року щодо встановлених порушень законодавства під час виконання договірних відносин за проведеною закупівлею за бюджетні кошти.
Листом від 10.03.2026 року за № 08-18/719/2-26 Харківська міська рада повідомила зокрема, що повідомлення не містить відомостей щодо здійснення Держаудитслужбою чи її територіальними органами моніторингу чи перевірки процедури закупівлі UA-2024-03-07-010764-а, висновків та зауважень за результатами такого моніторингу чи перевірки, за результатами яких виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, а тому, нормами діючого законодавства України, у тому числі законодавства у сфері публічних закупівель, не покладеного на органи прокуратури функцій перевірок закупівель. Також, Харківська міська рада зазначила, що у випадку встановлення уповноваженими органами на такі дії фактів порушення інтересів Харківської міської територіальної громади у сфері публічних закупівель, Харківська міська рада в змозі самостійно захистити свої інтереси у суді.
Як зазначено прокурором у позовній заяві, саме нездійснення позивачем захисту інтересів держави у спірних правовідносинах стало підставою для подання позову безпосередньо прокурором.
Зазначені у позові порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» завдають шкоди державним інтересам у вигляді незаконних витрат коштів, що унеможливлює раціональне та ефективне використання коштів бюджету і здатне спричинити істотної шкоди інтересам держави.
Листом №54-111301вих-26 від 03.03.2026 року прокуратурою повідомлено Харківську міську раду про прийняте рішення щодо представництва інтересів держави шляхом пред`явлення до суду цього позову відповідно до частини 4 частини 23 Закону України «Про прокуратуру», таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо із відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18).
Також, суд враховує правову позицію Верховного Суду у справі №910/3486/19 викладену у постанові від 16.04.2019 року у якій зазначено, що прокурор, не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.
Вказане свідчить про те, що прокурор виконав вимоги процесуального закону, визначив, у чому, на його думку, полягає порушення інтересів держави, обґрунтував необхідність захисту цих інтересів, а також зазначив орган, який, хоч і уповноважений державою здійснювати такий захист, але у спірних правовідносинах, будучи завчасно повідомленим, відповідні заходи протягом розумного строку не вжив.
Крім того, суд враховує, що Рішенням Конституційного Суду України від 03.12.2025 року № 6-р (ІІ)/2025 року у справі №3-28/2024 (59/24) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VII зі змінами в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність із 01 січня 2027 року.
У пункті 4.2 вказаного рішення Конституційний Суд України наголошує, що пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції України уповноважує прокуратуру на здійснення представництва інтересів держави в суді тільки у виключних випадках та в порядку, що визначені законом, а не на здійснення такого представництва у випадках, визначених органами прокуратури.
Згідно з пунктом 4.3 рішення Конституційний Суд України констатував, що в пункті 3 частини першої статті 131-1 Конституції України прикметник "виключний" означає виняток із загальних правил. З огляду на це, словосполучення "у виключних випадках", яке міститься в зазначеному конституційному приписі, вказує на обмежувальний характер останнього. Він не наділяє прокуратуру універсальними повноваженнями щодо представництва інтересів держави в суді та не встановлює для неї загальної чи альтернативної компетенції, а стосується представництва інтересів держави в суді лише у виняткових, нетипових за своєю юридичною природою обставинах.
Відповідно й припис "у виключних випадках і в порядку, що визначені законом", який міститься в пункті 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, серед іншого, означає, що хоча законодавець і має дискрецію щодо унормування в законах України випадків і порядку здійснення представництва прокуратурою інтересів держави в суді, однак обов`язковим є те, щоб такі випадки не лише установлювалися законом, а й були об`єктивно винятковими, чітко обмеженими, зведеними до мінімально необхідних, обумовленими особливими обставинами та сприймалися стороннім спостерігачем не як загальні правила, а саме як винятки.
Визначення таких випадків є дискрецією законодавця. Однак, на думку Конституційного Суду України, ними можуть бути, зокрема: невизначеність (відсутність) у законодавстві України суб`єкта владних повноважень, уповноваженого на захист відповідних інтересів держави; колізії повноважень кількох органів публічної влади, якщо це унеможливлює захист ними інтересів держави в межах спірної компетенції; заподіяння шкоди інтересам держави правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, якщо цивільний позов у кримінальному провадженні не був чи не міг бути поданий або залишений без розгляду; звернення до прокуратури уповноваженого на захист інтересів держави суб`єкта з клопотанням про подання позову до суду; виявлення прокурором під час здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням фактів порушення або загрози порушення важливих інтересів держави, що потребують належного судового захисту.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 10.12.2025 року у справі №344/12305/18 зазначає, що Рішенням від 03.12.2025 року № 6-р(ІІ)/2025 Конституційний Суд України ухвалив визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII зі змінами в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку із нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Однак відповідно до пункту 4 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII зі змінами, визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.
У мотивувальній частині цього Рішення Суд наголосив, що представництво інтересів держави в суді, передбачене пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України, має винятковий та субсидіарний характер.
Конституційний Суд України також зазначив, що в умовах правового режиму воєнного стану особливої ваги набуває всебічне забезпечення захисту інтересів держави Україна, а неперервність виконання прокуратурою визначених Конституцією України функцій є важливою передумовою належного функціонування держави в цей період.
Такий конституційний підхід підтверджує правомірність здійснення прокурором представництва інтересів держави у спірних правовідносинах до моменту втрати чинності відповідними нормами або до їх законодавчого врегулювання, за умови наявності визначених законом підстав для такого представництва.
Суд звертає увагу відповідачів, що спірні правовідносини виникли у сфері публічних закупівель, яка за своєю природою не може розглядатися виключно як договірна чи комерційна, оскільки передбачає використання коштів бюджету, сформованого за рахунок податків та обов`язкових платежів, а отже - стосується невизначеного кола осіб, інтересів територіальної громади та держави в цілому, а порушення законодавчо встановлених правил зміни істотних умов договору про закупівлю, багаторазове коригування ціни за одиницю товару, а також фактичне нівелювання принципів передбачуваності та визначеності бюджетних зобов`язань створюють системну загрозу публічному інтересу, а не лише окремому бюджету чи конкретному замовнику.
У зв`язку із чим, суд погоджується твердженнями прокурора, що наведене вище утворює собою передбачений вимогами Конституції України та Закону України «Про прокуратуру» винятковий випадок, який є підставою для звернення прокурора, реагуючи на виявлені порушення законодавства, до суду із даною позовною заявою.
Вказане за висновком суду, свідчить про наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави у суді саме в особі позивача - Харківської міської ради, а тому, доводи відповідача 1 та відповідача 2 з приводу відсутності у прокурора підстав представництва інтересів держави в особі Харківської міської ради не приймаються судом, та спростовуються викладеними нормами та матеріалами справи.
Також, суд не приймає усні посилання відповідачів на постанови Верховного Суду від 10.06.2026 року у справі № 910/403/26 та від 01.10.2026 року у справі № 910/6143/26 з огляду на наступне.
У зазначених відповідачами постановах Верховного Суду, правові висновки наведені щодо необхідності доведення прокурором саме виключного випадку представництва інтересів держави в суді, який не може ототожнюватися лише з фактом порушення інтересів держави, нездійсненням або неналежним здійсненням їх захисту компетентним органом чи дотриманням прокурором процедури попереднього повідомлення такого органу.
При цьому, суд вертає увагу відповідачів що правові висновки Верховного Суду підлягають застосуванню із урахуванням конкретних фактичних обставин кожної справи, предмета та підстав заявленого позову, змісту обґрунтування прокурором підстав представництва, а також наданих на їх підтвердження доказів.
Так, у постанові від 10.06.2026 року у справі № 910/403/26 Верховний Суд наголосив, що питання застосування положень статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру» у кожному спорі є відмінними, оскільки залежить від конкретних обставин, які визначаються предметом, підставами позову прокурора та наведеним ним обґрунтуванням наявності виключного випадку для представництва інтересів держави в суді.
Аналогічний підхід викладено й у постанові Верховного Суду від 01.10.2026 року у справі № 910/6143/26, у якій суд касаційної інстанції, застосовуючи правові висновки, викладені у постанові від 10.06.2026 року у справі № 910/403/26, також наголосив на необхідності оцінки обставин кожної конкретної справи та обґрунтування прокурором виключності випадку представництва вже у позовній заяві.
З вищевикладеного слідує, що наведені відповідачами постанови не встановлюють загальної заборони на здійснення прокурором представництва інтересів держави у спорах, що виникають із правовідносин у сфері публічних закупівель, а визначають критерії, за якими суд має перевіряти наявність підстав для такого представництва.
Вказане за висновком суду свідчить про те, що обставини у даній справі № 922/2154/26 підлягають самостійній оцінці із урахуванням наявних у матеріалах справи доказів та наведених прокурором підстав представництва, а тому самі лише посилання відповідачів на постанови Верховного Суду від 10.06.2026 року у справі № 910/403/26 та від 01.10.2026 року у справі № 910/6143/26 не є достатньою підставою для висновку про відсутність у прокурора повноважень на представництво інтересів держави у цій справі.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача 2 викладеного у наданому до суду відзиві на позовну заяву (вх. № 16397 від 06.07.2026 року) та клопотання відповідача 1 викладеного у наданому до суду відзиві на позовну заяву (вх. № 18679 від 30.07.2026 року) про залишення позову без розгляду.
Керуючись статтями 13, 14, 73, 74, 86, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У клопотанні відповідача 2 викладеного у наданому до суду відзиві на позовну заяву (вх. № 16397 від 06.07.2026 року) про залишення позову без розгляду відмовити.
У клопотанні відповідача 1 викладеного у наданому до суду відзиві на позовну заяву (вх. № 18679 від 30.07.2026 року) про залишення позову без розгляду відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею, а саме 13 листопада 2026 року.
Ухвала підлягає оскарженню в порядку, передбаченому статтями 255-256 Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили з врахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 17 листопада 2026 року
СуддяО.О. Ємельянова
Судове рішення № 141538977, Господарський суд Харківської області було прийнято 13.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 922/2154/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: