Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" листопада 2026 р. м. Рівне Справа № 918/1031/26
Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Н.Церковної, при секретарі судового засідання І.Шилан, розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до відповідача Семидубської сільської ради про визнання протиправним і скасування рішення сільської ради та визнання укладеним договору оренди землі в новій редакції
за участю представників сторін:
від позивача - Міщерук Б.Ю., Бражніков О.І.
від відповідача - Стах Р.Г.
ВСТАНОВИВ:
В серпні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Семидубської сільської ради про визнання протиправним і скасування рішення сільської ради та визнання укладеним договору оренди землі в новій редакції.
Стислий виклад позиції позивача.
Предметом спору є оскарження Рішення сімдесят дев`ятої сесії восьмого скликання Семидубської сільської ради Дубенського району Рівненської області від 7 серпня 2026 року № 2698 в частині скасування власного рішення від 28 квітня 2026 року № 2597 щодо продовження договору «оренди землі (водного об`єкту) площею 42.81 га, кадастровий номер 5621681600:07:015:0344 для рибогосподарських потреб (код згідно КВЦПЗ-10.07) та визнання укладеним договору у новій редакції.
28 квітня 2026 року Семидубська сільська рада ухвалила Рішення № 2597 щодо продовження договору оренди землі (водного об`єкту) площею 42.81 га, кадастровий номер 5621681600:07:015:0344 для рибогосподарських потреб (код згідно КВЦПЗ-10.07) та приписала сільському голові підписати з позивачем договір оренди водного об`єкту, та здійснити його державну реєстрацію.
Рішенням сімдесят дев`ятої сесії восьмого скликання Семидубської сільської ради Дубенського району Рівненської області від 7 серпня 2026 року № 2698 було, з мотивів не реєстрації договору оренди, скасовано власне рішення від 28 квітня 2026 року № 2597 щодо продовження договору оренди землі (водного об`єкту) площею 42.81 га, кадастровий номер 5621681600:07:015:0344 для рибогосподарських потреб.
Позивач вважає, вищевказане рішення незаконним та таким, що суперечить приписам ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування".
Відповідач у своєму відзиві зокрема зазначив, що у зв`язку з тим, що позивачем, не укладено та не зареєстровано в установленому законом порядку договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом, станом на 18.06.2026 року позивач втратив переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.
В подальшому, починаючи з 18.06.2026 року до 07.08.2026 року, тобто до дати оскаржуваного позивачем Рішення №2698 від 07.08.2026 року, позивач аналогічно не зареєстрував в установленому законом порядку договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом.
Відповідач зазначає, що даний факт негативно впливає на життєдіяльність Семидубської об`єднаної територіальної громади, оскільки орендна плата за відповідну земельну ділянку на даний момент не сплачується, відповідно в бюджет Семядубської сільської ради не надходять кошти від орендної плати, які в подальшому повинні спрямовуватись на потреби жителів громади.
Враховуючи правову позицію Конституційного Суду України, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати власні рішення, які є виконаними. Таким чином, Семидубською сільською радою прийнято Рішення №2698 від 07.08.2026 року, яким скасовано рішення №2597 від 28.04.2026 року щодо продовження договору оренди землі та включено земельну ділянку до переліку земельних ділянок, що підлягають продажу права оренди на земельних торгах.
Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.
Ухвалою суду від 21.08.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 918/1031/26, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 15 вересня 2026 року.
10 вересня 2026 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
14 вересня 2026 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
В судовому засіданні 15 вересня 2026 року оголошена перерва до 14 жовтня 2026 року .
21 вересня 2026 року на адресу суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
21 вересня 2026 року на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про долучення документів, до матеріалів справи.
14 жовтня 2026 року від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання 14 жовтня 2026 року без його участі, водночас зазначив у заяві, що не заперечує щодо закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті.
14 жовтня 2026 року від представника відповідача надійшла заява про проведення судового засідання 14 жовтня 2026 року без його участі, також зазначив у заяві, що не заперечує щодо закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 14.10.2026 року закрито підготовче провадження у справі № 918/1031/26. Призначено справу до судового розгляду по суті на 21 жовтня 2026 року.
В судовому засіданні 21.10.2026 року оголошено перерву до 11.11.2026 року.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Заслухавши в судовому засіданні представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
09.04.2026 року позивачем подано до Семидубської сільської ради заяву про продовження права оренди на земельну ділянку, яка розташована на території Семидубської сільської ради за межами села Збитин площею 42,8102 га.
В подальшому, Семидубською сільської радою на підставі заяви позивача від 09.04.2026 року на черговій сесії Семидубської сільської ради включено, до порядку денного питання продовження договору оренди на земельну ділянку та прийнято Рішення №2597 від 28.04.2026 року «Про продовження договору оренди землі (водного об`єкту).
Даним рішенням продовжено ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки площею 42.8102 га терміном на 15 років та доручено громадянину ОСОБА_1 здійснити державну реєстрацію договору оренди водного об`єкту.
02.06.2026 року позивач звернувся до Семидубської сільської ради про отримання копії Рішення Семидубської сільської ради №2597 від 28.04.2026 року. Даний факт підтверджується журналом реєстрації виданих рішень Семидубської сільської ради.
Рішенням сімдесят дев`ятої сесії восьмого скликання Семидубської сільської ради Дубенського району Рівненської області від 7 серпня 2026 року № 2698 було, з мотивів не реєстрації договору оренди, скасовано власне рішення від 28 квітня 2026 року № 2597 щодо продовження договору оренди землі (водного об`єкту) площею 42.81 га, кадастровий номер 5621681600:07:015:0344 для рибогосподарських потреб.
Позивач вважає, такі дії незаконними та зокрема зазначив, що покладаючи на орендаря обов`язок здійснення державної реєстрацій договору оренди водного об`єкту, Рада не встановила термін виконання цього припису. Оскаржуваним рішенням скасовано первинний акт разової індивідуальної дії; (ненормативний акт), на підставі якого вже виникли правовідносини, тобто сторони приступили до укладення договору, а орендар продовжує законне користування ділянкою, а тому цей акт вже був повністю реалізований і його скасування є нікчемним. Мотивом скасування попереднього рішення є не реєстрація погодженого договору оренди, яку не здійснено не з вини орендаря, у розпорядження якого не передано належним чином оформленого документа, який може слугувати підставою для державної» реєстрації. Орендодавець сам відмовився від усунення недоліків документа і фактично позбавив орендаря можливості здійснення його реєстрації, що виключає його вину, як підставу для застосування будь-яких санкцій.
Від так, просив суд визнати протиправним та скасувати Рішення сімдесят дев`ятої сесії восьмого скликання Семидубської сільської рада Дубенського району Рівненської області від 7 серпня 2026 року № 2698 щодо :скасування власного рішення від 28 квітня 2026 року № 2597 про продовження, договору оренди землі (водного об`єкту) площею 42.81 га, кадастровий номер 5621681600:07:015:0344 для рибогосподарських потреб (код згідно КВЦПЗ-10.07)у зв`язку з тим, що не зареєстровано договір оренди водного об`єкту; включення земельної ділянки до переліку земельних ділянок, що підлягають продажу права оренди на земельних торгах (аукціоні) площею 42,81 га кадастровий номер 5621681600:07:015:0344 для рибогосподарських потреб на території Семидубської сільської ради; надання дозволу Семидубській сільській раді на виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення меж) земельної ділянки в натурі на місцевості, що підлягає продажу права оренди на земельних торгах (аукціоні) площею 42,81 га кадастровий номер 5621681600:07:015:0344 для рибогосподарських потреб ( код згідно КВЦПЗ-10.07) терміном на 25 років на території Семидубської сільської ради; надання дозволу Семидубській сільській раді на виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки що підлягає продажу права оренди на земельних торгах (аукціоні) площею 42,81 га кадастровий номер 5621681600:07:015:0344 для рибогосподарських потреб ( код згідно КВЦПЗ-10.07) терміном на 25 років на території Семидубської сільської ради.
Визнати укладеним Договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом від 10 червня 2026 року між Семидубською сільською радою Дубенського району Рівненської області та фізичною особою-підприємцем Міщеруком Богданом Юрійовичем в редакції наданій до позовної заяви.
Відповідач заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що позивач не виконав вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі", де вказано про обов`язок орендаря додати проект договору. Аналогічно, позивачем не додано до заяви паспорт водного об`єкта, чим порушено вимоги статті 51 Водного кодексу України та статті 15 Закону України "Про оренду землі". Крім того, позивачем, не укладено та не зареєстровано в установленому законом порядку договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом, станом на 18.06.2026 року позивач втратив переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.
При цьому, відповідач звернув увагу суду, що у відповідності до п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.; Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Відповідно п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами). Відсутність укладеного та зареєстрованого належним чином Договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом негативно впливає на життєдіяльність Семидубської об`єднаної територіальної громади, оскільки орендна плата за відповідну земельну ділянку на даний момент не сплачується, відповідно в бюджет Семидубської сільської ради не надходять кошти від орендної плати, які в подальшому повинні спрямовуватись на потреби жителів громади.
Окрім того зазначив, що обов`язок щодо надсилання орендодавцю проекту договору оренди землі на новий строк чітко покладено на позивача згідно ст. 33 Закону України "Про оренду землі", так як і обов`язок своєчасної реєстрації договору згідно п. 3 Рішення Семидубської, сільської ради №2597 від 28.04.2026 року.
Отже, позивач вважає, що Семидубською сільською радою правомірно прийнято Рішення №2698 від 07.08.2026 року, яким скасовано рішення №2597 від 28.04.2026 року щодо продовження договору оренди землі та включено земельну ділянку до переліку земельних ділянок, що підлягають продажу права оренди на земельних торгах.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Статтею 2 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно з частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина 2 статті 116 Земельного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.
Частиною четвертою статті 59 Земельного кодексу України передбачено, що громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об`єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів портової інфраструктури та інших об`єктів водного транспорту. Землі водного фонду можуть бути віднесені до земель морського і річкового транспорту в порядку, встановленому законом.
При цьому, особливості користування водним об`єктами на умовах оренди закріплені у статті 51 Водного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Зокрема у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми.
Водні об`єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою.
Водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.
Надання водних об`єктів у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта водного об`єкта. Порядок розроблення та форма паспорта затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Типова форма договору оренди водних об`єктів затверджується Кабінетом Міністрів України.
Умови використання водних об`єктів, розмір орендної плати та строк дії договору оренди водних об`єктів визначаються у договорі оренди.
Методика визначення розміру плати за надані в оренду водні об`єкти затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Сплата орендної плати за водний об`єкт не звільняє від сплати орендної плати за земельну ділянку під цим об`єктом.
У договорі оренди водного об`єкта визначаються зобов`язання щодо здійснення заходів з охорони та поліпшення екологічного стану водного об`єкта, експлуатації водосховищ та ставків відповідно до встановлених для них центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства, режимів роботи, а також необхідність оформлення права користування гідротехнічними спорудами.
Користування водними об`єктами, наданими в оренду, здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів України.
Надання частин рибогосподарських водних об`єктів, рибогосподарських технологічних водойм, акваторій (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України в користування для цілей аквакультури регулюються Законом України "Про аквакультуру".
Відповідно до Закону України "Про аквакультуру" аквакультура (рибництво) - сільськогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування об`єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах для одержання сільськогосподарської продукції (продукції аквакультури) та її реалізації, виробництва кормів, відтворення біоресурсів, ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції, переселення, акліматизації та реакліматизації гідробіонтів, поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їх біорізноманіття, а також надання рекреаційних послуг.
Статтею 14 цього ж Закону встановлені особливості умов здійснення аквакультури та надання рибогосподарського водного об`єкта (його частини), рибогосподарської технологічної водойми, акваторії (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, а також акваторії (водного простору) виключної (морської) економічної зони України в користування на умовах оренди для цілей аквакультури.
Такий спосіб, дотримання порядку укладення договору оренди земель водного фонду визначених Земельним та Водними кодексами України, а також Законом України "Про аквакультуру" для учасників є обов`язковим та не може бути нівельовано шляхом застосування процедур поновлення договору оренди визначених Законом України "Про оренду землі".
Так, у договорі оренди водного об`єкта визначаються зобов`язання щодо здійснення заходів з охорони та поліпшення екологічного стану водного об`єкта, експлуатації водосховищ та ставків відповідно до встановлених для них центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства, режимів роботи, а також необхідності оформлення права користування гідротехнічними спорудами.
Так, з матеріалів справи судом встановлено, що орендар земельної ділянки зобов`язаний був здійснити державну реєстрацію договору, виготовити водогосподарський паспорт на водойму та інше.
Поряд з цим, як стверджується матеріалами справи та не спростовується позивачем договір оренди водного об`єкта та договір оренди землі позивачем відповідачу не надавались.
Із наведених приписів законодавства вбачається, що із набуттям Закону України "Про аквакультуру" у разі передачі в оренду земельної ділянки, на якій є водний об`єкт (природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, лиман, річка, струмок, озеро, водосховище, ставок, канал, а також водоносний горизонт), згідно наявного у статті 1 Водного кодексу України визначення), умови договору мають передбачати передання в оренду як водного простору/водного об`єкта, в тому числі рибогосподарської технологічної водойми, так і земельної ділянки під ним; розмір орендної плати як за користування земельною ділянкою, так і водним об`єктом; умови використання водного об`єкту та інші умови, які вимагаються законодавством.
З наведеної норми закону вбачається, що договір оренди земельної ділянки, на якій наявний водний об`єкт (яким, зокрема, може бути штучно створений ставок для розведення риби), повинен містити два об`єкта оренди - воду (водний простір) та земельну ділянку (в тому числі, розташовану під водоймою).
Зважаючи на ціль оренди спірної земельної ділянки з метою ведення рибного господарства, очевидно, що позивач мав на меті та орендував водний об`єкт - рибогосподарську технологічну водойму, а, відтак, правочин, який надає право користуватись таким водним об`єктом має відповідати, в першу чергу, Водному кодексу України та Закону України "Про аквакультуру".
Рибогосподарський водний об`єкт - це водний об`єкт (його частина), що використовується для рибогосподарських цілей (статті 1 Водного кодексу України).
Рибогосподарська технологічна водойма - штучно створена водойма спеціального технологічного призначення, що визначається технічним проектом та/або паспортом, яка наповнюється штучно за допомогою гідротехнічних споруд і пристроїв та призначена для створення умов існування і розвитку об`єктів аквакультури (статті 1 Закону України "Про аквакультуру").
Із наведених понять вбачається, що вони співвідносяться один до одного як загальне та частина, де рибогосподарський водний об`єкт включає в себе рибогосподарську технологічну водойму, а, відтак, приписи частини 1 статті 14 Закону України "Про аквакультуру" щодо того, що рибогосподарський водний об`єкт для цілей аквакультури надається в користування на умовах оренди юридичній чи фізичній особі відповідно до Водного кодексу України, є обов`язковими і у разі передання в оренду рибогосподарської технологічної водойми.
У постанові Верховного Суду від 16.01.2020 у справі № 910/3467/19 зазначено, що дотримання порядку укладення договору оренди земель водного фонду, визначеного Земельним та Водними кодексами України, а також Законом України "Про аквакультуру" (набрав чинності з 01.07.2013), для учасників є обов`язковим та не може бути нівельовано шляхом застосування процедур поновлення договору оренди, визначених Законом України "Про оренду землі", а при укладенні нового договору оренди умови договору мають бути узгоджені із нормами чинного законодавства станом на момент такого укладення.
Тобто суд, вирішуючи спір про продовження договору оренди земельної ділянки, на якій наявний водний об`єкт, при конкуренції приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі" та статті 14 Закону України "Про аквакультуру", дійшов висновку, що поновлений договір оренди має відповідати вимогам Водного кодексу України та Закону України "Про аквакультуру".
Відтак, судом встановлено, що між сторонами не було погоджено істотних умов договору, які встановлені чинним законодавством для договору оренди водного об`єкта в комплексі із земельною ділянкою під ним.
Згідно з вищевикладеними вимогами чинного законодавства, надання водних об`єктів у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта водного об`єкта, якого не складено щодо спірного у справі водного об`єкта, що підтверджується матеріалами справи, за відсутності погодження договору оренди водного об`єкту з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства, також не визначено, з урахуванням Методики визначення розміру плати за надані в оренду водні об`єкти, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, розміру орендної плати за водний об`єкт.
Частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено суду належними засобами доказування, що договір оренди земельної ділянки є укладеним, оскільки всупереч вимогам чинного законодавства взагалі не був поданий на погодження центральному органу виконавчої влади .
Отже, рішення Семидубської сільської ради №2597 від 28.04.2026 року станом на 07.08.2026 року не було виконаним, договір оренди землі не був укладений і не був зареєстрований в установленому законом порядку позивачем.
Як наголосив КГС ВС у своїй постанові від 01.07.2026 року у справі №911/786/25 саме по собі звернення орендаря (суб`єкта господарювання) до Ради та прийняття нею рішення про поновлення договору оренди без дотримання законодавчих вимог, не створює правомірного очікування та не звільняє сторони від обов`язку дотримуватися імперативних приписів земельного, водного та спеціального законодавства, не усуває необхідності погодження всіх істотних умов договору та не замінює собою наявності документів, необхідних для укладення договору оренди водного об`єкта в комплексі із земельною ділянкою під ним (5.33).
Таким чином, Семидубською сільською радою цілком правомірно прийнято Рішення №2698 від 07.08.2026 року, яким скасовано рішення №2597 від 28.04.2026 року щодо продовження договору оренди землі та включено земельну ділянку до переліку земельних ділянок, що підлягають продажу права оренди на земельних торгах.
За змістом ст.13 ГПК України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності. Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18).
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні. Доводи позивача, наведені в обґрунтування заявлених ним вимог, не знайшли свого підтвердження за встановлених судом обставин, що склались між сторонами. Інші доводи та докази учасників справи оцінені судом у сукупності з вищевикладеними та не наводяться у рішенні суду, позаяк не спростовують вказаних у рішенні висновків суду та не покладені судом в його основу.
За таких обставин Суд дійшов висновку, що недотримання сторонами процедури укладення договору та відсутність погодження істотних умов договору оренди водного об`єкта в комплексі із земельною ділянкою виключають наявність правових підстав для задоволення позову.
Зважаючи на вищевикладені висновки, суд дійшов висновку про повну відмову у задоволенні позову.
Судовий збір
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача, оскільки у позові суд відмовив повністю.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
В задоволені позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повний текст рішення складено та підписано 17.11.2026 року.
Суддя Н.Церковна
Судове рішення № 141538728, Господарський суд Рівненської області було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 918/1031/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: