Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
_____________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"12" листопада 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/1639/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Деркач Т. Г.
розглянувши в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження
справу № 916/1639/26
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РІСАЛЬТЕ» (65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 61, 4 поверх, офіс 7, код ЄДРПОУ 45840713);
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ШЛЯХ СВ» (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Європейська, 40а, код ЄДРПОУ 456375438);
про стягнення 167 690,80 грн
за участю представників сторін
від позивача: Сонько В. В. (під час проголошення скороченого рішення був відсутній);
від відповідача: Манушин В. О.
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «РІСАЛЬТЕ» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ШЛЯХ СВ» 167 690,80 грн.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ «РІСАЛЬТЕ» посилається на неналежне виконання ТОВ «ШЛЯХ СВ» зобов`язань щодо реєстрації податкових накладних.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.05.2026 позовну заяву ТОВ «РІСАЛЬТЕ» до ТОВ «ШЛЯХ СВ» про стягнення 167 690,80 грн суд прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі № 916/1639/26.
Справу постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження та серед іншого встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.
26.05.2026 за вх№18192/26 господарський суд одержав від відповідача відзив на позов, в якому останній проти позову заперечує посилаючись на передчасність позову та відсутність реальних збитків позивача.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.07.2026 суд призначив справу до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін у судове засідання для з`ясування всіх обставин справи. Судове засідання призначено на 23.07.2026 о 12:00.
23.07.2026 за вх. №25844/26 суд отримав від позивача клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
У судовому засіданні 23.07.2026 за відсутності представників сторін, суд постановив ухвалу без оформлення окремого документа, якою відклав судове засідання на 17.09.2026 о 15:00, із викликом учасників справи у судове засідання.
Однак, у зв`язку із перебуванням судді Деркач Т. Г. у відпустці за сімейними обставинами 17.09.2026, судове засідання 17.09.2026 не відбулося. Судове засідання призначено на 01.10.2026 о 15:00.
У судовому засіданні 01.10.2026 за участі представника позивача, суд долучив відзив відповідача на позовну заяву за вх. №25844/26 від 26.05.2026 до матеріалів справи та постановив ухвалу без оформлення окремого документа, якою відклав судове засідання на 22.10.2026 о 17:00, із викликом учасників справи у судове засідання.
20.10.2026 за вх. №36039/26 суд отримав від позивача письмові пояснення.
22.10.2026 за вх№36545/26 господарський суд одержав від позивача клопотання про повернення з державного бюджету надмірно сплаченого судового збору у розмірі 665,60 грн за подання даного позову.
22.10.2026 за вх. №36576/26 суд отримав від позивача клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
22.10.2026 судове засідання не відбулось через оголошення системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги. Судове засідання призначено на 29.10.2026 о 12:20.
29.10.2026 за вх. №37396/26 суд отримав від відповідача заперечення на позовну заяву.
29.10.2026 за вх. №37401/26 суд отримав від позивача клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
У судовому засіданні 29.10.2026 за участі представника відповідача, суд постановив ухвалу без оформлення окремого документа, якою відклав судове засідання на 12.11.2026 о 15:00, із викликом учасників справи у судове засідання.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.11.2026 суд задовольнив клопотання про повернення з державного бюджету надмірно сплаченого судового збору.
У судовому засіданні 29.10.2026 за участі представника відповідача, постановив ухвалу без оформлення окремого документа, якою відклав судове засідання на 12.11.2026 о 15:00, із викликом учасників справи у судове засідання.
У судовому засіданні 12.11.2026, за участю представників сторін, відповідач заявив клопотання про залучення третьої особи яка не заявляє самостійних позовних. За результатами розгляду зазначеного клопотання суд відмовив у його задоволенні, оскільки дійшов висновку, що рішення у цій справі не вплине на права та обов`язки Головного управління ДПС в Одеській області.
У судовому засіданні 12.11.2026, за участю представника відповідача, суд на підставі ст. 240 ГПК України проголосив скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду.
Стислий виклад позиції позивача
Між ТОВ «РІСАЛЬТЕ» та ТОВ «ШЛЯХ СВ» укладено Договір транспортно-експедиторського обслуговування від 10.03.2025 № 10/03-2025/1 (далі - Договір), на виконання якого здійснено позивачем оплату послуг. Попри складення та подання податкових накладних на реєстрацію, їх реєстрацію було зупинено. Унаслідок неналежного виконання відповідачем установленого законодавством порядку реєстрації податкових накладних позивач позбавлений можливості скористатися правом на податковий кредит, через що зазнав збитків у розмірі 167 690,80 грн.
У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем обов`язків щодо реєстрації податкових накладних позивач звернувся до суду з позовом про стягнення збитків.
Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач заперечує проти позову, посилаючись на відсутність складу господарського правопорушення, оскільки податкові накладні були своєчасно складені та подані на реєстрацію, а зупинення їх реєстрації відбулося з ініціативи контролюючого органу.
Відповідач зазначає про відсутність своєї протиправної поведінки та вини, а також наголошує, що позивач не втратив права на податковий кредит, оскільки строк для адміністративного розблокування податкових накладних не закінчився, а тому стверджує, що заявлені до стягнення збитки в розмірі 167 690,80 грн є недоведеними, а позовні вимоги передчасними.
Обставини справи встановлені судом
Між ТОВ «РІСАЛЬТЕ» та ТОВ «ШЛЯХ СВ» укладено Договір, відповідно до пункту 1.1. якого предметом Договору є надання Експедитором послуг з транспортно-експедиторського обслуговування (ТЕО) експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів Клієнта, в тому числі з організації перевезень різними видами транспорту, перевалки у портах, зберігання та надання інших узгоджених сторонами послуг.
Згідно з п. 4.1. Договору оплата за цим договором здійснюється Клієнтом на умовах 100% передоплати, якщо інше не передбачено погодженою Сторонами Заявкою, або додатком до договору, у національній валюті України гривні.
Суд встановив, що відповідно до Актів надання послуг №5 від 19.03.2025, №12 від 09.05.2025, №13 від 16.05.2025, №14 від 25.06.2025 та №15 від 16.07.2025 послуги за Договором надано, претензії щодо їх виконання у сторін відсутні.
Додані до матеріалів справи акти місить підписи представників ТОВ «РІСАЛЬТЕ» та ТОВ «ШЛЯХ СВ».
Відповідно до банківських виписок АТ «ПУМБ», наявних у матеріалах справи, суд встановив, що за період з 01.01.2025 по 31.12.2025 ТОВ «РІСАЛЬТЕ» перерахувало на рахунок ТОВ «ШЛЯХ СВ» грошові кошти в таких сумах: 07.08.2025 400 000,00 грн, у тому числі ПДВ 66 666,67 грн; 12.08.2025 200 000,00 грн, у тому числі ПДВ 33 333,33 грн; 15.08.2025 230 000,00 грн, у тому числі ПДВ 38 333,33 грн; 19.08.2025 326 250,00 грн, у тому числі ПДВ 54 375,00 грн.
Відповідач склав відповідні податкові накладні за №1 від 07.08.2025 на суму з ПДВ 336 286,12 грн, №2 від 12.08.2025 на суму з ПДВ 200 000,00, №4 від 15.08.2025 на суму з ПДВ 230 000,00 та за № 5 від 19.08.2025 на суму з ПДВ 269 858,68 грн в ЄРПН, однак їх реєстрацію було зупинено на підставі п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України. Зупинення реєстрації податкових накладних підтверджується доданими до матеріалів справи чотирма квитанціями від 05.09.2025 та від 17.09.2025.
18.04.2026 ТОВ «РІСАЛЬТЕ» склало та направило ТОВ «ШЛЯХ СВ» лист-вимогу на суму 167 690,80 грн, в якій, посилаючись на зупинення реєстрації податкових накладних №1 від 07.08.2025, №2 від 12.08.2025, №4 від 15.08.2025 та №5 від 19.08.2025 ТОВ «РІСАЛЬТЕ», просить ТОВ «ШЛЯХ СВ» сплатити на їх рахунок 167 690,80 грн.
Відповіді на вказану претензію до матеріалів справи не долучено.
Суд встановив, що на момент ухвалення рішення матеріали справи не містять доказів подання відповідачем до контролюючого органу документів з метою розблокування реєстрації податкових накладних або оскарження рішень про зупинення їх реєстрації. При цьому передбачений строк у 365 календарних днів з дати складення податкових накладних для вчинення відповідних дій сплив 08.08.2026, 13.08.2026, 16.08.2026 та 20.08.2026 відповідно.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач не вчинив всіх необхідних дій з метою забезпечення належної реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
Висновки суду
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно з ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
За змістом ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.
Для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; 2) шкідливого результату такої поведінки збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг платник податку - продавець товарів / послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в ЄРПН покупцем послуг. Тому суд дійшов висновку, що обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну покладено на відповідача як продавця послуг за договором.
Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
За змістом пп."а" п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені / нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі ввезення їх на митну територію України) та послуг.
Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів / послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів / послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів / послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, але не пізніше ніж, зокрема, через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
Відповідно до п. 201.10 ст. 210 ПК у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Строк у 365 календарних днів з дати складення податкових накладних, на подання податковому органу документів для розблокування реєстрації або оскарження зупинення реєстрації податкових накладних, сплинув 08.08.2026, 13.08.2026, 16.08.2026 та 20.08.2026.
Як вже зазначалось, згідно з п. 201.10 ст.201 ПК України на продавця товарів / послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
Позивач вважає, що через те, що відповідач не зареєстрував належним чином податкові накладні йому завдано збитків, оскільки він не зміг скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання шляхом віднесення суми податку на додану вартість у 167 690,80 грн до складу податкового кредиту.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником (п.6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).
Підставою для відшкодування збитків відповідно до п. 1 ст. 611 ЦК України є порушення зобов`язання.
Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15 та 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).
Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду.
Відповідач не виконав вимог ст. 201 ПК України, у зв`язку з цим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 167 690,80 грн.
При цьому, хоча обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання такого обов`язку фактично завдало позивачу збитків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18).
Тому має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21.
До того ж Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, від 01.03.2023 у справі № 925/556/21).
У постанові від 01.03.2023 у справі № 925/556/21 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що оскільки саме від продавця, який має законом визначений обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація покупцем майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій (п. 10.3).
Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.12.2023 у справі № 926/3347/22 зазначив, що відсутність матеріалів податкової перевірки не може звільняти продавця від відповідальності за завдані покупцю майнові збитки, а господарський суд має повноваження самостійно надавати оцінку правомірності чи неправомірності дій чи бездіяльності відповідача, зокрема стосовно відповідності його дій чи бездіяльності податковому законодавству України.
У постанові від 02.05.2024 у справі № 910/155/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що відсутність реєстрації податкової накладної в ЄРПН, внаслідок чого один контрагент був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання, власне і є протиправною поведінкою іншого контрагента (п. 45). Наявність вини презюмується, тобто не підлягає доведенню позивачем. Водночас відповідач для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини, зокрема, шляхом оскарження рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної в адміністративному порядку або в суді (відсутність вини буде підтверджуватися рішенням, ухваленим на користь платника податку, яке набрало законної сили, і фактом реєстрації податкової накладної у ЄРПН на виконання такого рішення) (п. 41).
Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 06.02.2026 у справі № 904/2953/24 також наголосив, що від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН у строки, передбачені Податковим кодексом України, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права платника податку на податковий кредит з ПДВ (п. 7.30).
Суд установив, що відповідач склав та направив на реєстрацію податкові накладні № 1 від 07.08.2025, № 2 від 12.08.2025, № 4 від 15.08.2025, № 5 від 19.08.2025, реєстрацію яких зупинено. Станом на день розгляду справи вказані податкові накладні не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а відповідач не надав доказів вжиття ним заходів для їх реєстрації, зокрема подання пояснень і документів до контролюючого органу або оскарження рішень контролюючого органу в адміністративному чи судовому порядку.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність протиправної поведінки відповідача та його вини у не реєстрації податкових накладних.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч.2 ст.74 ГПК України).
Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до приписів статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд встановив, що відповідно до зазначених податкових накладних загальна сума податку на додану вартість становить 172 690,80 грн.
Водночас позивачем у позовній заяві заявлено до стягнення 167 690,80 грн, що є меншим за розмір суми ПДВ, встановленої судом.
Відповідно до п. 2 ч. 1. ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Отже, враховуючи, що позивач просить стягнути 167 690,80 грн, суд розглядає позовні вимоги в межах заявленої до стягнення суми.
За наведених обставин, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на їх правомірність та обґрунтованість.
Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ШЛЯХ СВ» (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Європейська, 40а, код ЄДРПОУ 456375438) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РІСАЛЬТЕ» (65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 61, 4 поверх, офіс 7, код ЄДРПОУ 45840713) 167 690,80 грн збитків, 2 662,40 грн судового збору.
Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено 16 листопада 2026 р.
Суддя Т.Г. Деркач
Судове рішення № 141538545, Господарський суд Одеської області було прийнято 12.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 916/1639/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: