Рішення № 141538519, 16.11.2026, Господарський суд Одеської області

Дата ухвалення
16.11.2026
Номер справи
916/3173/26
Номер документу
141538519
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" листопада 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/3173/26Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Меленчук Т.М.

розглянувши справу №916/3173/25

За позовом: Приватного сільськогосподарського підприємства Виноградар (67751, Одеська обл., Білгород-Дністровський район, село Садове, вул. Радгоспна, буд. 23, ЄДРПОУ 37058139)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю АПК УКРАГРОПОСТАЧ (03110, м. Київ, вул. Практична, буд. 2; ЄДРПОУ 46035500)

про розірвання договору та стягнення 200000,00 грн.

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

Встановив: Приватне сільськогосподарського підприємства Виноградар звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю АПК УКРАГРОПОСТАЧ про розірвання договору та стягнення 200000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.08.2026р. позовну заяву Приватного сільськогосподарського підприємства Виноградар від 03.08.2026р. вх. №ГСОО 3254/26 залишено без руху. Встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, які визначено судом в ухвалі суду. Повідомлено, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

14.08.2026р. до Господарського суду Одеської області позивачем були надані докази, в підтвердження усунення недоліків позовної заяви, які були визначені судом в ухвалі господарського суду Одеської області від 05.08.2026р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.08.2026р. прийнято позовну заяву Приватного сільськогосподарського підприємства Виноградар до розгляду та відкрито провадження у справі №916/3173/26. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на "23" вересня 2026 р. о 11:45. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 23.09.2025р. об 11:45.

23.09.2026р. судом, без оформлення окремого документа, було постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 05.10.2026р. о 12:40, із викликом учасників справи в судове засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.09.2026р. повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю АПК УКРАГРОПОСТАЧ про підготовче засідання, яке відбудеться "05" жовтня 2026 р. о 12:40.

05.10.2026р. судове засідання не відбулося, у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.10.2026р. підготовче засідання у справі №916/3173/26 призначено на "23" жовтня 2026 р. о 12:30. Викликано представників учасників справи у засідання, призначене на 23.10.2026р. о 12:30.

23.10.2026р. судом, без оформлення окремого документа, було постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16 листопада 2026р. о 09:30, із викликом учасників справи у судове засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.10.2026р. повідомлено учасників справи про судове засідання по розгляду справи по суті, яке відбудеться "16" листопада 2026р. о 09:30. Викликано представників учасників справи у судове засідання, призначене на 16.11.2026р. о 09:30.

16.11.2026р. до суду позивачем надано заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду, шляхом скерування на його адресу ухвал суду.

Однак, кореспонденція суду повернулась без вручення із зазначенням поштової організації, що адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до п.п.4, 5 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Господарський суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі №910/1487/20, згідно з якою направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, яким в даному випадку є суд (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку відсутній за вказаною адресою вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки. Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі №906/142/18, провадження №12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі №752/11896/17, провадження № 14-507цс18.

У судовому засіданні 16.11.2026 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 17.11.2026 року.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

В обґрунтування поданого позову, позивачем було зазначено суду, що 26.05.2026р. між Приватним сільськогосподарським підприємством Виноградар та Товариством з обмеженою відповідальністю АПК УКРАГРОПОСТАЧ було укладено Договір №12579/05.2026.

Відповідно до п. 3.4. Договору, поставка товару здійснюється протягом 10-ти робочих днів, після 50% олати товару Покупцем.

Відповідно до п. 4.1. Договору, Постачальник поставляє товар за адресою: 67751. Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, с. Садове, вул. Радгоспна, буд. 23.

За поясненнями позивача, ним на виконання умов Договору 12579/05.2026 від 26.05.2026р. було сплачено на користь відповідача 08.06.20206р. грошові кошти у розмірі 200000,00 грн., однак, Товариство з обмеженою відповідальністю АПК УКРАГРОПОСТАЧ не поставило передбачений Договором товар.

За доводами позивача, 18.06.2026р. Приватне сільськогосподарське підприємство Виноградар направило відповідачу Претензію вих. № 17/06-01/26, з вимогою повернути 200000,00 грн. здійсненої передплати, по якій не поставлений товар, однак ніякої відповіді на вказану претензію позивач не отримав.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги направлено на розірвання Договору №12579/05.2026 від 26 травня 2026р., укладеного між Приватним сільськогосподарським підприємством Виноградар та Товариством з обмеженою відповідальністю АПК УКРАГРОПОСТАЧ, та стягнення з відповідача 200000,00 грн.

Суд, розглянувши усі подані під час розгляду справи докази, заслухавши пояснення представника позивача за час розгляду справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про судоустрій та статус суддів, суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ст.4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Позовні вимоги у даній справі направлено на розірвання Договору №12579/05.2026 від 26 травня 2026р., укладеного між Приватним сільськогосподарським підприємством Виноградар та Товариством з обмеженою відповідальністю АПК УКРАГРОПОСТАЧ, та стягнення з відповідача 200000,00 грн.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як встановлено судом, 26.05.2026р. між Приватним сільськогосподарським підприємством Виноградар, як Покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю АПК УКРАГРОПОСТАЧ, як Постачальником, було укладено Договір №12579/05.2026, предметом якого є товар причеп тракторний 2ПТС-9 у кількості 1 шт. на суму 400000,00грн.

На виконання вимог п. 3.1. Договору, позивачем на користь відповідача були перераховані грошові кошти у розмірі 200000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №417 від 08.06.2026р., у якості 50% вартості товару.

Поряд з цим, як встановлено судом, обумовлений товар за Договором №12579/05.2026 від 26.05.2026р., відповідачем на користь позивача поставлено не було та зворотнього матеріали справи не містять, доводи та посилання позивача відповідачем спростовано не було.

17.06.2026р. Приватним сільськогосподарським підприємством Виноградар на адресу відповідача було скеровано Претензію вих. №17/06-01/26, відповідно до якої позивач вимагав від Товариства з обмеженою відповідальністю АПК УКРАГРОПОСТАЧ повернення грошових коштів у розмірі 200000,00 грн., та посилався на ст. 665,670 ЦК України, де визначено, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитись від договору. (а.с. 18, т.1).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; розірванні договору в судовому порядку; відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; припинення зобов`язання на підставах, що містяться в Главі 50 ЦК України; недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою.

Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення.

У постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року в справі №727/898/19 (провадження № 61-7157св20) зазначено, що «у цивільному законодавстві закріплено конструкцію «розірвання договору» (статті 651 - 654 ЦК України). Вона охоплює собою розірвання договору: за згодою (домовленістю) сторін; за рішенням суду; внаслідок односторонньої відмови від договору. У спеціальних нормах ЦК України досить часто використовується формулювання «відмова від договору» (наприклад, у статтях 665,739, 766, 782). Односторонню відмову від договору в тих випадках, коли вона допускається законом або договором, слід кваліфікувати як односторонній правочин, оскільки вона є волевиявленням особи, спеціально спрямованим на припинення цивільних прав та обов`язків».

Відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

З урахуванням викладеного та зазначеного, судом встановлено, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю АПК УКРАГРОПОСТАЧ порушив свої зобов`язання, визначені Договором №12579/05.2026 від 26.05.2026р., та відповідачем не надано доказів на спростування вказаних обставин.

Оскільки відповідачем допущено порушення умов Договору та не здійснено виконання зобов`язання з постачання товару, суд зазначає, що позовна вимога про розірвання Договору №12579/05.2026 від 26 травня 2026р., укладеного між Приватним сільськогосподарським підприємством Виноградар та Товариством з обмеженою відповідальністю АПК УКРАГРОПОСТАЧ - є доведеною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню судом.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Приймаючи до уваги, що судом задоволено позовні вимоги про розірвання Договору №12579/05.2026 від 26 травня 2026р., суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 200000,00 грн. на користь Приватного сільськогосподарського підприємства Виноградар.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 6656,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позовну заяву Приватного сільськогосподарського підприємства Виноградар задовольнити повністю.

2.Розірвати Договір №12579/05.2026 від 26 травня 2026р., укладений між Приватним сільськогосподарським підприємством Виноградар та Товариством з обмеженою відповідальністю АПК УКРАГРОПОСТАЧ.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АПК УКРАГРОПОСТАЧ (03110, м. Київ, вул. Практична, буд. 2; ЄДРПОУ 46035500) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства Виноградар (67751, Одеська обл., Білгород-Дністровський район, село Садове, вул. Радгоспна, буд. 23, ЄДРПОУ 37058139) 200000 (двісті тисяч) грн. 00 коп. здійсненої передплати по Договору №12579/05.2026 від 26 травня 2026р. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 6656 (шість тисяч шістсот п`ятдесят шість) грн. 00 коп.

Повне рішення складено 17 листопада 2026 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко

Часті запитання

Який тип судового документу № 141538519 ?

Документ № 141538519 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141538519 ?

Дата ухвалення - 16.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141538519 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141538519 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141538519, Господарський суд Одеської області

Судове рішення № 141538519, Господарський суд Одеської області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.

Судове рішення № 141538519 відноситься до справи № 916/3173/26

Це рішення відноситься до справи № 916/3173/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141538518
Наступний документ : 141538521